Ми зустрілися з ними, аби поговорити про сучасний санітарний стан лісу і дізнатися, які методи боротьби зі шкідниками і всиханням лісу пропонують науковці лісівникам.
Віталій Стегняк розповідає: «Негативні процеси, які спостерігаються в лісових насадженнях України і на Новоград-Волинщині зокрема – пов’язані насамперед зі зміною клімату. Ні для кого не секрет, що йде глобальне потепління. І якщо воно відбувається в середньому на 1 Сº по планеті – людина практично це не відчуває. Ми користуємося кондиціонерами, приймаємо контрастний душ, прохолодні напої. У той же час живі організми, які живуть в природі, до цього дуже чутливі. Такі скачкоподібні піднесення температури сприяють тому, що організми починають розмножуватися в своїх неприродних масштабах. Тут слід сказати, що вони завжди були присутні в лісі, але – в межах природних норм.
На протязі останніх років, починаючи з 2012 року, спостерігається значне всихання соснових насаджень на Поліссі. І це стосується не лише Житомирського, а й Київського, Рівненського, Волинського Полісся, та й загалом не лише України. Причиною такого всихання є вершинний короїд. Жук заселяє верхівкову частину живого дерева, з розвинутою кроною, із зеленим забарвленням хвої, і починає в ньому відкладати яйця, які потім перероджуються в личинки. У свою чергу ці личинки розселяються по дереву роблячи ходи під корою, руйнуючи провідні тканини дерева. Разом із цим вони заселяють в дерево так звані офіостомові гриби. Вони завжди присутні з личинками, тому що сприяють перетравленню деревини в такому вигляді, в якому її можуть споживати. Таким чином закупорюються провідні тканини в дереві, і вода не поступає з кореневої системи до крони. Відтак хворе дерево вже на протязі місяця, а то й двох-трьох тижнів перетворюється із зеленого в руде.
Єдиним методом боротьби з цим жуком є вчасне вирубування уражених дерев, поки жук ще не вилетів із них. Відповідно вкрай необхідно відразу ж переробити деревину, спалити порубкові рештки або їх подрібнити, аби перетерти шкідника, розмір якого складає не більше 3-4 мм.
Коли хвора деревина забирається вчасно, нижня частина дерева ще не уражена грибами. Відтак – практично ще жива. Тобто після зрізу такого дерева пеньок буде живий і певний час смолоточитиме. Саме тому в людей, які йдуть по лісі складається враження, що забране живе дерево, і ріжуть лісівники усе підряд. Хоча насправді дерево вже мертве, і синява деревини по всьому стовбурі – лише питання часу.
Якщо подивитися на відібрані зразки хворого дерева (Віталій демонструє мені різного діаметру кільця) верхні зрізи стовбура вже сині, до низу посиніння поки що лише часткове – і забарвлення йому дають якраз ці офіостомові гриби.
Відповідно, якщо вчасно зрізати хворе дерево, пояснює науковець, то вбиваємо відразу двох зайців: не тільки нищимо самого жука; разом із тим – отримуємо не дров’яну продукцію, а ще частково ділову, тобто економічний і екологічний складники.
Рубати уражені дерева – поки що єдиний метод, яким можуть боротися зі всиханням соснових насаджень українці. У Туреччині до такого методу вдаються вкрай рідко. Здебільшого тут використовують біологічний метод. Саме про нього нам розповіла Ірина Приянюк. Вона була вражена побаченим у відрядженні. Зізнається, Україні до цього ще далеко. І в першу чергу тому, що кошти, які виділяє Республіка Туреччина на ведення лісового господарства з держбюджету, в рік складають понад 60 млн. доларів США. На противагу цьому – українські лісгоспи працюють на повній самоокупності.
Великої уваги в Туреччині приділяють науковій діяльності в галузі мікробіології. Як і в Україні, в цій республіці ліси теж потерпають від вершинного короїда. Проте, у свій час, коли в країні почалося масове всихання, і їм теж довелося проводити суцільні санітарні рубки хворих дерев – рахувати втрати почали в мільйонах. Тому підійшли до цього з точки зору науки і взялися виводити корисних комах, які поїдатимуть шкідників лісу.
Природного хижака – мурахожука – вирощують в лабораторних умовах. Годувати його потрібно тим же шкідником, проти якого його й вирощують. Для цього в лісі встановлюють численні феромонні пастки. Сюди потрапляють найрізноманітніші комахи. Але вручну відбирають лише короїда. Згодом личинки мурахожука випускають в лісі, у деяких випадках вживлюють в хворе дерево або зрізаний пеньок, і таким чином мурахожук бореться з численною армією верхівкового короїда.
На сьогодні всихання лісу в Туреччині суттєво зменшились. Якщо й трапляються – поодинокі випадки. А зрізати дерево, що починає всихати – першочергове завдання, і це лише при умові, коли біологічний метод вже не допоможе. Для цього не потрібно проходити спеціальні лісопатологічні обстеження і отримувати кучу дозволів. Лісничий, побачивши хворе дерево протягом дня має його зрізати, вивезти за межі лісового масиву, окорувати і подрібнити. Мінімум часу – максимум ефекту.
В Україні, поки дозволять зрізати хворе дерево, аби не дати шансу шкіднику далі розмножуватися, жук безперешкодно встигає лишити по собі наступне покоління. І зростає воно з геометричною прогресією – від сотень до тисяч штук за вегетаційний період. Наслідком цього є цілі пліши усохлих дерев, що немов вогняні язики височіють в лісових масивах.
Якщо із шкідниками в Туреччині борються лояльним, біологічним, методом, то із лісопорушниками все набагато суворіше. Одне незаконно зрубане дерево тягне за собою штраф у розмірі 7 тис. доларів і три роки ув’язнення. Такі покарання вже давно відучили турків красти ліс. До речі, людей, які проживають в лісових масивах, держава забезпечує вугільним паливом, аби люди не йшли в ліс і не рубали дерева.
Знову повертаюся до України. Тут чи не щодня лісова охорона фіксує факти крадіжок лісу. При чому, останнім часом вони стають все зухвалішими. Неодноразово це траплялось і на Новоград-Волинщині. Тож наразі, з метою недопущення лісопорушень, рейдові бригади «Новоград-Волинського ДЛМГ» щоночі, у вихідні та святкові дні, проводять чергування в масивах лісгоспу. Таким чином лісові насадження підприємства цілодобово знаходяться під наглядом державної лісової охорони.
Але робота лісівників не обмежується боротьбою зі шкідниками, і з крадіями лісу. Пріоритетним у роботі «Новоград-Волинського ДЛМГ» є лісовідновлення. Лісокультурну кампанію 2017 року в лісгоспі провели в сприятливі агротехнічні терміни. Загалом весна вдалася плідна – створено 211 га лісових культур. Усе зроблено власним посадковим матеріалом. Загальний обсяг лісовідновлення з урахуванням сприяння природному поновленню складає 351 га.
Із статті Альони Денисюк (газета “Час Плюс”)
Опубліковано 05.07.2017
0 коммент.:
Дописати коментар