Український лісе! Скинь із себе дров’яну петлю, якщо збираєшся до Європейського Союзу!
У ряді публікацій мені вже доводилося застерігати про небезпеку, яка чекає на наш ліс. Але не думалося, що процеси деградації будуть ще більш загрозливими і продовжуватимуться з такими темпами...
Застереження, щодо долі українського лісу, виявляться нікому непотрібними, навіть авторам «Санітарних правил у лісах України», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 756 (далі – Санітарні правила, 2016). Усіх причетних до написання Санітарних правил, 2016 встановити не вдалося, а лише тих, хто вважає себе «революціонерами» у цій справі та хто піариться на кожному кроці: В. Борейко (Київський еколого-культурний центр), Т. Тимочко (Всеукраїнська екологічна ліга), М. Томахін (Мінприроди),
О. Листопад (ЕкоПраво-Київ). А де ж позиція спеціалістів-лісівників, що мали бути в цій робочій групі?
Автори «Санітарних правил у лісах України», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 (далі – Санітарні правила, 1995) всім відомі. Це поважні вчені та виробничники-лісівники: В.О. Безвесільний, М.М. Касьяненко, В.І Кучерявенко, М.І. Прокопенко, Г.О. Тимченко, С.В. Шевченко. Звичайно, за двадцять років дії Санітарних правил, 1995 багато чого змінилося у лісі. Ліс помолодшав, настала монополія молодих і середньовікових насаджень і це потрібно було врахувати при розробці нових санітарних правил. Натомість багато «нововведень».
Ось деякі «революційні перла» Санітарних правил, 2016:
п. 27 «Суцільні санітарні рубки проводяться... лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насадження нижче 0,1». З яких досліджень взялося це менше 0,1? Хто автор, так і хочеться запитати. Адже це прямий шлях українського лісу до «дров’яної петлі!». Вже нині в Україні при Санітарних правил, 1995 вихід ділової деревини при вибіркових санітарних рубках становив лише 19% замість можливих 40–45%.
п. 33 «У разі, коли під час проведення суцільної санітарної рубки виявлено осередки шкідників та хвороб лісу, власники лісів, постійні лісокористувачі вживають додаткових заходів до запобігання поширенню таких осередків та збільшення їх чисельності». Постає питання: «Що це за додаткові заходи, коли це «у разі» завжди буде присутнє при суцільних санітарних рубках?
п. 3, 54 «Матеріали лісовпорядкування приймаються як визначальні при встановленні видів, обсягів, строків здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів». По-перше, такі «встановлення» може надати лише професіонал-лісопатолог, а не лісовпорядник. По-друге, лісовпорядкування здійснюється один раз за десять років, протягом яких ситуація в лісових насадженнях може радикально змінюватися. Наприклад, видобуток бурштину і, як наслідок, всихання лісу.
п. 5. «Поглиблення особливого господарювання у лісах Національних природних парків, природно-заповідного фонду». Це «поглиблення» стосується, в основному, у відміні всіх лісозахисних заходів (рубок). Напрошується питання: «А якщо на території таких лісів є штучно створені насадження, наприклад, сосни?» А їх в Україні вже 80%. То що, залишити їх без санітарно-оздоровчих заходів? Це ж будуть потенційні резервації шкідливих комах, збудників хвороб! Від них не буде спокійного життя і суміжним насадженням. Також за межею здорового глузду вимога щодо заборони здійснення санітарно-оздоровчих заходів навколо місць гніздівель хижих птахів у радіусі 1000 метрів. Або невже, читачу, Ви повірите, що головний природознавець буде проводити відбір дерев у санітарні рубки скрізь, у межах природно-заповідного фонду (ПЗФ) (вимога п. 8 Санітарних правил, 2016). Це ж пряма дорога до корупції!
п. 14 «Сухостійні, відмираючі, дуже ослаблені, внаслідок пошкодження шкідниками дерева відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками». Питання: «Де ж та межа між «пошкодження шкідниками» та «масове заселення ними дерев»?
У додатку 3 до Санітарних правил, 2016 не слід було б подавати нову ознаку дерев IV категорії стану, а саме: «Дерева, заселені стовбуровими шкідниками з локальними відшаруваннями кори». Це відшарування не відзначається, наприклад, у верхівкового короїда, стовбурової смолівки, які мають визначальне значення у нинішньому всиханні соснових насаджень України.
На жаль, у Санітарних правил, 2016 збереглися різні «погодження». У Санітарних правил, 1995 їх було шість, а в Санітарних правил, 2016 – дев’ять. Звідки така недовіра до професіоналів, спеціалістів своєї справи з питань лісозахисту? Поки всі погодження зберуть, «шкідники» покинуть заселені ними дерева та заселяють нові. Вирубкою сухостійних дерев ліс не оздоровити! Всі ці та інші «перла» Санітарних правил, 2016 доповнюються Постановами КМУ, які не мають ніякого відношення до справ захисту лісу. Наприклад, від 11.05.2016 р. «Про тимчасове призупинення санітарно-оздоровчих заходів (рубок) у лісах». Цими «заходами», наприклад, соснові та ялинові ліси України залишаються до 15 червня сам на сам з хмарами короїдів, які саме в квітні-травні масово ушкоджують їх. Листи вчених з НУБіП України до Прем’єр-міністра України В. Гройсмана щодо термінової відміни вищезгаданої постанови залишилися поза увагою уряду.
Популізм і політиканство шкодять лісу більше, ніж шкідники, буревії. Це ж требу було додуматися до такого: «мертвая древесина – синоним живого леса», «санитарные рубки проводятся в более старых насаждениях», або «в тих місцях, де гніздиться чорна лелека в радіусі одного кілометра не можна проводити лісогосподарські заходи», або «їх не можна проводити з 1 квітня до 15 червня через гніздівлю птахів», або «тридцять кубометрів на 1 гектар захаращеності в лісі не достатньо, краще було б всі 100» (В. Борейко).
Першокурсник лісогосподарського факультету підрахує, наприклад, щоб «досягти» захаращеності навіть у тридцять кубометрів, потрібно у 40–50-річному сосновому насадженні «згноїти» не менше ста дерев. А як бути з ризиком масштабних лісових пожеж, масовими розмноженнями стовбурових шкідників лісу, якраз тоді, коли не зроблені своєчасні вибіркові санітарні рубки у травні-червні? Хоча, чому дивуватися, коли вже навіть щодо лісових пожеж настирно проштовхується думка про їх користь (все той же В. Борейко, Прес-служба КЄКЦ від 15.03.2017). Люди, опам’ятайтеся, це ж вам не тайга і навіть не Фонтенбло чи Біловезька Пуща! Наші ліси природними стати вже не зможуть. Це ж рукотворні ліси, «діти» створені руками лісівників і кинуті у наш жорстокий світ. Вони стануть «природними» лише тоді, коли передчасно всохнуть. Адже, природних соснових лісів в Україні залишилося менше 20%.
Не можна так бездумно, не професійно втручатися у природні процеси. Екологічні наслідки від цього можуть бути вражаючі. Лісогосподарські заходи у створених людиною лісових насадженнях конче необхідні. Особливо це стосується рубок догляду. Ці рубки відбуваються в той час, коли стовбурові шкідники перебувають ще під корою заселених ними дерев, а заготовлена лісопродукція зразу ж вивозиться з лісу. Ну як без прорідження та наступної за ним прохідної рубки збільшити діаметр стовбурів та наблизити вік технічної стиглості насадження? Та й приріст сосни, наприклад, при цьому збільшується аж на 25% (див. П.С. Погребняк «Общее лесоводство», 1960). Звичайно, зовсім інша ситуація, якщо своєчасно спиляні дерева залишаються лежати на землі, обростаючи травою, задовольняючи вимоги екологів, щодо 30 або 100 куб. м захаращеності на гектар. З кожного такого залишеного для захаращення дерева вилетить у насадження сотні шкідників.
Наведу, як для студентів, наглядний приклад (див. фото). Хто, по вашому, так «познущався» з сосен, якщо у червні та ще більше у серпні, вони з зелених стали блідими? Коли б до цього були причетні глобальні зміни клімату, як дехто стверджує, то, у першу чергу були б уражені менші, самі «слабенькі» сосни. А то ж ні, всихають самі вищі, «сильніші». І таке спостерігалося і спостерігається по всій Україні, незалежно від того, кому ці ліси належать – Держлісагентству, Мінагрополітики чи Мінприроді і т.д. До того ж терміни такої аномалії – зміна забарвлення крони, завжди чітко визначені (червень, а особливо кінець серпня).
Абсолютна аналогія з особливістю всихання ялини по всій території України. Але, що стосується ялини, то вже навіть далекі від лісівничої науки погодилися, що ліс у Карпатах пошкоджують жуки-короїди. В останні роки важливим чинником, підсилюючим всихання ялини та сосни, став так званий «краєвий ефект» – ослаблення дерев на межі з вирубками, яких останнім часом побільшало (B.Л. Мєшкова).
Висновок від побаченого: ніяким глобальним потеплінням тут і не пахне. Конкретними виконавцями всихання сосни та інших деревних рослин України є представники найбільш багаточисельного класу тварин у лісах – класу комах (Insecta).
Що ж повинен робити господар сосни, ялини, дуба і т.д., щоб не було катастрофічних їх всихань? Будь-якими способами знищити всіх цих короїдів, лубоїдів, заболонників і т.д.? Ні в якому разі! По-перше, це зробити фізично неможливо, а по-друге, і непотрібно. Ці комахи були в наших лісах мільйони років і не заважали їм. Вони були у лісах непросто присутніми, а виконували важливу роль в еволюції лісу, давши їм можливість дожити до наших часів, допомагаючи природі відібрати для життя сильніші, здорові дерева. Хоч і не просто, але практично можливо відрегулювати їхню чисельність до такого рівня, щоб вони не заважали, а допомагали нам залишити нащадкам здорові ліси. Треба лише використати той віковий практичний досвід з оздоровлення лісів. Деталі цих заходів вже розроблені саме українською лісоентомологічною наукою (З.С. Голов’янко, Д.Ф. Руднєв, М.М. Падій, Г.І. Васечко, В.Л. Мєшкова та ін.). Саме ці заходи так і не знайшли себе у Санітарних правил, 2016! Навпаки, за межею здорового глузду є, наприклад, вимога щодо дозволу на суцільні санітарні рубки лише за умов зниження повноти насадженням менше 0,1. Хто має хоч якусь уяву про ліс та його повноту, той знає, що вже при повноті 0,3–0,4 різко змінюються природні умови зростання сосни і починається їх ослаблення та масове розповсюдження шкідників і хвороб. Тому кожні наступні роки існування такого лісу – це лише сухостій та дрова. Втрачено 40–45% дорогоцінної сировини для наших меблевих фабрик, будівельних організацій, цехів переробки тощо. Це втрачені робочі місця, відрахування до місцевих бюджетів. У наступному ж році, особливо у його другій половині, це вже 19% ділової деревини, а решта дрова. А ще через рік, з повнотою менше 0,1 – це вже 100% дрова з шашелями та грибами.
Вчасно не зрубані та не реалізовані дерева до того ж стають місцями концентрації названих шкідників та хвороб лісу, небезпечних для навколишніх насаджень. Закликаю екологів зрозуміти, що варто відразу очистити ділянку вже за повноти 0,3 та на ній створити новий ліс, який вже через три роки буде захищати ґрунт від ерозії, переводити дощі у ґрунтові води. Санітарними правилами, 1995 ще можна було знайти винних у несвоєчасному проведенні санітарних заходів та притягнути до відповідальності винних. Були в них для цього відповідні пункти. Санітарними правилами, 2016 цього не передбачено.
Уряд нашої країни, орієнтуючись на вступ до Європейського Союзу, має усвідомити, що для інвесторів важливою повинна бути наша довгострокова лісова політика. Щоб вони побачили, що їм вигідніше своє виробництво перенести в Україну. Нинішня заборона вивезення лісу-кругляка виявилася, при відсутності достатнього внутрішнього ринку на нього, несвоєчасною. Вона тільки посприяла скороченню робочих місць. Щоб залучити в Україні інвесторів у лісопереробну галузь, спочатку потрібно спрогнозувати певні обсяги якісної деревини, а не дров. Чи можливо при Санітарних правилах, 2016 досягти високого відсотка виходу ділової деревини? Відповідь невтішна. На шляху стануть: інформація адміністрацій про рубки; необхідність рішень рад; віза головного природоохоронця району; погодження з тим, хто, можливо, напише скаргу щодо незаконної, на його думку, рубки; наукове обґрунтування лісопатолога, який один на три області. Поки всі погодження зробиш, так звані шкідники покинуть заселені ними дерева. Вирубкою сухостійних дерев санітарного стану не поліпшити. Повирубуємо ліси, лісосмуги – тоді вже і чорнозем підніметься від нас у повітря і полетить до Європи. Щоб виростити ліс, який з кожним роком буде набувати все більшого стратегічного значення, потрібно роки, а щоб втратити його, достатнього одного необдуманого рішення (на кшталт Санітарних правил, 2016).
Реформи у лісовій галузі слід робити такими, щоб для громадян їх реалізація була очікуваною. Перше, що треба зараз зробити – всім миром, громадами вимагати від КМУ термінової відміни прийнятих Санітарних правил, 2016. Зміни, доповнення до санітарних правил повинні вносити професіонали лісу і, в першу чергу, лісопатологи, експерти з лісозахисту. Друге, важливо як можна скоріше запустити ринок деревини і налагодити глибоку її переробку. Якщо немає внутрішнього ринку на лісопродукцію, підприємці будуть продавати її на зовнішньому. У короткостроковій перспективі – від заборони експорту кругляка виграє пилорамна промисловість, а програє лісове господарство та транспорт. У довгостроковій перспективі – не виграє ніхто. Третє, в лісах України повинен бути один господар – держава – з чіткою вертикаллю фахового управління і грамотно регулювати всі процеси лісовирощування та лісокористування в загальнонаціональних інтересах.
Микола ЗАВАДА,
Заслужений науково-педагогічний працівник НУБіП України,
Лісовий і мисливський журнал
Джерело
У ряді публікацій мені вже доводилося застерігати про небезпеку, яка чекає на наш ліс. Але не думалося, що процеси деградації будуть ще більш загрозливими і продовжуватимуться з такими темпами...
Застереження, щодо долі українського лісу, виявляться нікому непотрібними, навіть авторам «Санітарних правил у лісах України», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 756 (далі – Санітарні правила, 2016). Усіх причетних до написання Санітарних правил, 2016 встановити не вдалося, а лише тих, хто вважає себе «революціонерами» у цій справі та хто піариться на кожному кроці: В. Борейко (Київський еколого-культурний центр), Т. Тимочко (Всеукраїнська екологічна ліга), М. Томахін (Мінприроди),
О. Листопад (ЕкоПраво-Київ). А де ж позиція спеціалістів-лісівників, що мали бути в цій робочій групі?
Автори «Санітарних правил у лісах України», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 (далі – Санітарні правила, 1995) всім відомі. Це поважні вчені та виробничники-лісівники: В.О. Безвесільний, М.М. Касьяненко, В.І Кучерявенко, М.І. Прокопенко, Г.О. Тимченко, С.В. Шевченко. Звичайно, за двадцять років дії Санітарних правил, 1995 багато чого змінилося у лісі. Ліс помолодшав, настала монополія молодих і середньовікових насаджень і це потрібно було врахувати при розробці нових санітарних правил. Натомість багато «нововведень».
Ось деякі «революційні перла» Санітарних правил, 2016:
п. 27 «Суцільні санітарні рубки проводяться... лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насадження нижче 0,1». З яких досліджень взялося це менше 0,1? Хто автор, так і хочеться запитати. Адже це прямий шлях українського лісу до «дров’яної петлі!». Вже нині в Україні при Санітарних правил, 1995 вихід ділової деревини при вибіркових санітарних рубках становив лише 19% замість можливих 40–45%.
п. 33 «У разі, коли під час проведення суцільної санітарної рубки виявлено осередки шкідників та хвороб лісу, власники лісів, постійні лісокористувачі вживають додаткових заходів до запобігання поширенню таких осередків та збільшення їх чисельності». Постає питання: «Що це за додаткові заходи, коли це «у разі» завжди буде присутнє при суцільних санітарних рубках?
п. 3, 54 «Матеріали лісовпорядкування приймаються як визначальні при встановленні видів, обсягів, строків здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів». По-перше, такі «встановлення» може надати лише професіонал-лісопатолог, а не лісовпорядник. По-друге, лісовпорядкування здійснюється один раз за десять років, протягом яких ситуація в лісових насадженнях може радикально змінюватися. Наприклад, видобуток бурштину і, як наслідок, всихання лісу.
п. 5. «Поглиблення особливого господарювання у лісах Національних природних парків, природно-заповідного фонду». Це «поглиблення» стосується, в основному, у відміні всіх лісозахисних заходів (рубок). Напрошується питання: «А якщо на території таких лісів є штучно створені насадження, наприклад, сосни?» А їх в Україні вже 80%. То що, залишити їх без санітарно-оздоровчих заходів? Це ж будуть потенційні резервації шкідливих комах, збудників хвороб! Від них не буде спокійного життя і суміжним насадженням. Також за межею здорового глузду вимога щодо заборони здійснення санітарно-оздоровчих заходів навколо місць гніздівель хижих птахів у радіусі 1000 метрів. Або невже, читачу, Ви повірите, що головний природознавець буде проводити відбір дерев у санітарні рубки скрізь, у межах природно-заповідного фонду (ПЗФ) (вимога п. 8 Санітарних правил, 2016). Це ж пряма дорога до корупції!
п. 14 «Сухостійні, відмираючі, дуже ослаблені, внаслідок пошкодження шкідниками дерева відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками». Питання: «Де ж та межа між «пошкодження шкідниками» та «масове заселення ними дерев»?
У додатку 3 до Санітарних правил, 2016 не слід було б подавати нову ознаку дерев IV категорії стану, а саме: «Дерева, заселені стовбуровими шкідниками з локальними відшаруваннями кори». Це відшарування не відзначається, наприклад, у верхівкового короїда, стовбурової смолівки, які мають визначальне значення у нинішньому всиханні соснових насаджень України.
На жаль, у Санітарних правил, 2016 збереглися різні «погодження». У Санітарних правил, 1995 їх було шість, а в Санітарних правил, 2016 – дев’ять. Звідки така недовіра до професіоналів, спеціалістів своєї справи з питань лісозахисту? Поки всі погодження зберуть, «шкідники» покинуть заселені ними дерева та заселяють нові. Вирубкою сухостійних дерев ліс не оздоровити! Всі ці та інші «перла» Санітарних правил, 2016 доповнюються Постановами КМУ, які не мають ніякого відношення до справ захисту лісу. Наприклад, від 11.05.2016 р. «Про тимчасове призупинення санітарно-оздоровчих заходів (рубок) у лісах». Цими «заходами», наприклад, соснові та ялинові ліси України залишаються до 15 червня сам на сам з хмарами короїдів, які саме в квітні-травні масово ушкоджують їх. Листи вчених з НУБіП України до Прем’єр-міністра України В. Гройсмана щодо термінової відміни вищезгаданої постанови залишилися поза увагою уряду.
Популізм і політиканство шкодять лісу більше, ніж шкідники, буревії. Це ж требу було додуматися до такого: «мертвая древесина – синоним живого леса», «санитарные рубки проводятся в более старых насаждениях», або «в тих місцях, де гніздиться чорна лелека в радіусі одного кілометра не можна проводити лісогосподарські заходи», або «їх не можна проводити з 1 квітня до 15 червня через гніздівлю птахів», або «тридцять кубометрів на 1 гектар захаращеності в лісі не достатньо, краще було б всі 100» (В. Борейко).
Першокурсник лісогосподарського факультету підрахує, наприклад, щоб «досягти» захаращеності навіть у тридцять кубометрів, потрібно у 40–50-річному сосновому насадженні «згноїти» не менше ста дерев. А як бути з ризиком масштабних лісових пожеж, масовими розмноженнями стовбурових шкідників лісу, якраз тоді, коли не зроблені своєчасні вибіркові санітарні рубки у травні-червні? Хоча, чому дивуватися, коли вже навіть щодо лісових пожеж настирно проштовхується думка про їх користь (все той же В. Борейко, Прес-служба КЄКЦ від 15.03.2017). Люди, опам’ятайтеся, це ж вам не тайга і навіть не Фонтенбло чи Біловезька Пуща! Наші ліси природними стати вже не зможуть. Це ж рукотворні ліси, «діти» створені руками лісівників і кинуті у наш жорстокий світ. Вони стануть «природними» лише тоді, коли передчасно всохнуть. Адже, природних соснових лісів в Україні залишилося менше 20%.
Не можна так бездумно, не професійно втручатися у природні процеси. Екологічні наслідки від цього можуть бути вражаючі. Лісогосподарські заходи у створених людиною лісових насадженнях конче необхідні. Особливо це стосується рубок догляду. Ці рубки відбуваються в той час, коли стовбурові шкідники перебувають ще під корою заселених ними дерев, а заготовлена лісопродукція зразу ж вивозиться з лісу. Ну як без прорідження та наступної за ним прохідної рубки збільшити діаметр стовбурів та наблизити вік технічної стиглості насадження? Та й приріст сосни, наприклад, при цьому збільшується аж на 25% (див. П.С. Погребняк «Общее лесоводство», 1960). Звичайно, зовсім інша ситуація, якщо своєчасно спиляні дерева залишаються лежати на землі, обростаючи травою, задовольняючи вимоги екологів, щодо 30 або 100 куб. м захаращеності на гектар. З кожного такого залишеного для захаращення дерева вилетить у насадження сотні шкідників.
Наведу, як для студентів, наглядний приклад (див. фото). Хто, по вашому, так «познущався» з сосен, якщо у червні та ще більше у серпні, вони з зелених стали блідими? Коли б до цього були причетні глобальні зміни клімату, як дехто стверджує, то, у першу чергу були б уражені менші, самі «слабенькі» сосни. А то ж ні, всихають самі вищі, «сильніші». І таке спостерігалося і спостерігається по всій Україні, незалежно від того, кому ці ліси належать – Держлісагентству, Мінагрополітики чи Мінприроді і т.д. До того ж терміни такої аномалії – зміна забарвлення крони, завжди чітко визначені (червень, а особливо кінець серпня).
Абсолютна аналогія з особливістю всихання ялини по всій території України. Але, що стосується ялини, то вже навіть далекі від лісівничої науки погодилися, що ліс у Карпатах пошкоджують жуки-короїди. В останні роки важливим чинником, підсилюючим всихання ялини та сосни, став так званий «краєвий ефект» – ослаблення дерев на межі з вирубками, яких останнім часом побільшало (B.Л. Мєшкова).
Висновок від побаченого: ніяким глобальним потеплінням тут і не пахне. Конкретними виконавцями всихання сосни та інших деревних рослин України є представники найбільш багаточисельного класу тварин у лісах – класу комах (Insecta).
Що ж повинен робити господар сосни, ялини, дуба і т.д., щоб не було катастрофічних їх всихань? Будь-якими способами знищити всіх цих короїдів, лубоїдів, заболонників і т.д.? Ні в якому разі! По-перше, це зробити фізично неможливо, а по-друге, і непотрібно. Ці комахи були в наших лісах мільйони років і не заважали їм. Вони були у лісах непросто присутніми, а виконували важливу роль в еволюції лісу, давши їм можливість дожити до наших часів, допомагаючи природі відібрати для життя сильніші, здорові дерева. Хоч і не просто, але практично можливо відрегулювати їхню чисельність до такого рівня, щоб вони не заважали, а допомагали нам залишити нащадкам здорові ліси. Треба лише використати той віковий практичний досвід з оздоровлення лісів. Деталі цих заходів вже розроблені саме українською лісоентомологічною наукою (З.С. Голов’янко, Д.Ф. Руднєв, М.М. Падій, Г.І. Васечко, В.Л. Мєшкова та ін.). Саме ці заходи так і не знайшли себе у Санітарних правил, 2016! Навпаки, за межею здорового глузду є, наприклад, вимога щодо дозволу на суцільні санітарні рубки лише за умов зниження повноти насадженням менше 0,1. Хто має хоч якусь уяву про ліс та його повноту, той знає, що вже при повноті 0,3–0,4 різко змінюються природні умови зростання сосни і починається їх ослаблення та масове розповсюдження шкідників і хвороб. Тому кожні наступні роки існування такого лісу – це лише сухостій та дрова. Втрачено 40–45% дорогоцінної сировини для наших меблевих фабрик, будівельних організацій, цехів переробки тощо. Це втрачені робочі місця, відрахування до місцевих бюджетів. У наступному ж році, особливо у його другій половині, це вже 19% ділової деревини, а решта дрова. А ще через рік, з повнотою менше 0,1 – це вже 100% дрова з шашелями та грибами.
Вчасно не зрубані та не реалізовані дерева до того ж стають місцями концентрації названих шкідників та хвороб лісу, небезпечних для навколишніх насаджень. Закликаю екологів зрозуміти, що варто відразу очистити ділянку вже за повноти 0,3 та на ній створити новий ліс, який вже через три роки буде захищати ґрунт від ерозії, переводити дощі у ґрунтові води. Санітарними правилами, 1995 ще можна було знайти винних у несвоєчасному проведенні санітарних заходів та притягнути до відповідальності винних. Були в них для цього відповідні пункти. Санітарними правилами, 2016 цього не передбачено.
Уряд нашої країни, орієнтуючись на вступ до Європейського Союзу, має усвідомити, що для інвесторів важливою повинна бути наша довгострокова лісова політика. Щоб вони побачили, що їм вигідніше своє виробництво перенести в Україну. Нинішня заборона вивезення лісу-кругляка виявилася, при відсутності достатнього внутрішнього ринку на нього, несвоєчасною. Вона тільки посприяла скороченню робочих місць. Щоб залучити в Україні інвесторів у лісопереробну галузь, спочатку потрібно спрогнозувати певні обсяги якісної деревини, а не дров. Чи можливо при Санітарних правилах, 2016 досягти високого відсотка виходу ділової деревини? Відповідь невтішна. На шляху стануть: інформація адміністрацій про рубки; необхідність рішень рад; віза головного природоохоронця району; погодження з тим, хто, можливо, напише скаргу щодо незаконної, на його думку, рубки; наукове обґрунтування лісопатолога, який один на три області. Поки всі погодження зробиш, так звані шкідники покинуть заселені ними дерева. Вирубкою сухостійних дерев санітарного стану не поліпшити. Повирубуємо ліси, лісосмуги – тоді вже і чорнозем підніметься від нас у повітря і полетить до Європи. Щоб виростити ліс, який з кожним роком буде набувати все більшого стратегічного значення, потрібно роки, а щоб втратити його, достатнього одного необдуманого рішення (на кшталт Санітарних правил, 2016).
Реформи у лісовій галузі слід робити такими, щоб для громадян їх реалізація була очікуваною. Перше, що треба зараз зробити – всім миром, громадами вимагати від КМУ термінової відміни прийнятих Санітарних правил, 2016. Зміни, доповнення до санітарних правил повинні вносити професіонали лісу і, в першу чергу, лісопатологи, експерти з лісозахисту. Друге, важливо як можна скоріше запустити ринок деревини і налагодити глибоку її переробку. Якщо немає внутрішнього ринку на лісопродукцію, підприємці будуть продавати її на зовнішньому. У короткостроковій перспективі – від заборони експорту кругляка виграє пилорамна промисловість, а програє лісове господарство та транспорт. У довгостроковій перспективі – не виграє ніхто. Третє, в лісах України повинен бути один господар – держава – з чіткою вертикаллю фахового управління і грамотно регулювати всі процеси лісовирощування та лісокористування в загальнонаціональних інтересах.
Микола ЗАВАДА,
Заслужений науково-педагогічний працівник НУБіП України,
Лісовий і мисливський журнал
Джерело
0 коммент.:
Дописати коментар