В.Борейко, КЕКЦ
21 липня 2017 р Держлісагентства України та Київським еколого-культурним центром була проведена спільна перевірка ряду заказників Київської області. У перевірці взяли участь начальник Управління Держлісагентства України В.Ф.Романовский, Директор КЕКЦ В.Е.Борейко, головний лісничий Київського управління лісового та мисливського господарства Р.В.Гузенко, керівництво Димерського лісгоспу, Дніпровського та Шевченківського лісництв, а також Київської лісової науково дослідної станції.
Насамперед ми поїхали в Димерський лісгосп, щоб познайомитися з лісогосподарської документацією. Там нам вдалося з'ясувати, що незважаючи на те, що Димерський лісгосп дав офіційну відповідь КЕКЦ про те, що ніяких рубок в заказнику «Любимовський» не було, проте лесорубочние квитки були виділені на вибіркові санітарні рубки в 2014 р на кв. 39, вид.1 кв. 40, вид.6.
Слід також зазначити, що даний заказник мав на меті охорону чорниці. Коли ми приїхали в заказник, то виявили, що в слідстві вибіркових рубок він більш ніж на половину втратив популяцію чорниці внаслідок вибіркових рубок сосни і подальшої трелювання деревини. Через вирубку дерев змінилося освітлення, сонячного світла стала більше, і кущики чорниці почали сохнути і гинути (чорниця любить тінь). Лісничий Дніпровського лісництва нам пояснив, що рубка сосни велася в зв'язку з ввтровалом. Але на мій погляд все одно її рубати не мало сенсу, так як в цьому випадку змінювалися екологічні умови-зникало затінення і заказник переставав виконувати своє завдання. Єдиним приємним моментом було те, що біля кордонів заказника нас зустрів новий охоронний знак. Місяць тому охоронних знаків ми тут не бачили.
Перевірка іншого заказніка- «Шевченківський ліс» показала наступне. Він був створений в жовтні 2010 р, а обгрунтування на нього ми підготували в 2008 р. Тоді тут були старі насадження сосни і дуба, де виростали червонокнижні рослини плаун колючий і Гронянка Півмісяцева. Саме для їх охорони і створювався заказник. Однак зараз в заказнику немає ні старих сосен і дубів, як немає і цих червонокнижних рослин. Виявилося, що за 9 місяців до організації заказника-в січні 2010 р весь старий ліс тут був вирубаний суцільними рубками. Потім тут були посаджені молоді деревья. Зарах неможливо вже встановити, що було мотивацією суцільних рубок. Деякі мої колеги-екологи висувають припущення, що лісгосп на початку лицемірно дав згоду на створення заказника, а потім швиденько вирубав весь цінний ліс до його офіційної організації (мовляв не пропадати ж добру). В результаті рубок заказник повністю втратив свою екологічну цінність, так як червонокнижних рослин тут більше не побачили ні ми, ні лісники, які в цьому нам зізналися.
Єдиним приємним моментом було те, що біля кордонів заказника нас зустрів два нових охоронних знака. Місяць тому охоронних знаків ми тут не бачили. Правда незрозуміло, чому охоронні знаки не можна було встановлювати раніше, скажімо рік тому, не чекаючи нашої перевірки.
Наступним об'єктом перевірки було заповідне урочище «Старопетрівському соснові насадження» в межах київської лісової науково-дослідної станції). У ньому, в кварталі 117 відбувалося всихання старих сосен і їх випадіння. На мій погляд це пояснювалося тим, що як обгрунтовує професор В.Мешкова, через суцільних рубок відбувається розбалансування екологічних умов зростаючих сосен (змінюється освітлення, гідрорежим, сила вітру, сосни отримують опіки і починають хворіти, що призводить до їх усихання і вітровали) . Тут, швидше за все, сталося саме те, про що пише професор В.Мешкова. Невеликий виділ даного кварталу оточений з усіх боків суцільними рубками, що, в кінцевому підсумку, призвело до всихання смерек і їх вітровали.
Що тепер робити? Володимир Францевич Романовський висловив таку пропозицію-згідно з концепцією заповідності, сосни чіпати не слід. Нехай вони далі сохнуть і падають. Ми спостерігаємо тут природний екологічний процес заміни сосен на дуби, які ростуть під їх пологом. Потрібно спостерігати цей цікавий процес-по суті саме він зараз є під охороною заповідного урочища.
Висновки.
1.Як ми бачимо, суцільні і вибіркові рубки негативно впливають на екологічну цінність лісових заказників. У першому випадку заказник втратив свою цінність більш ніж на половину, в другому-повністю.
2. У випадку з заповідним урочищем «Старопетрівському соснові насадження» було висловлено єдино правильне пропозицію-не рубати, а залишити все як є і спостерігати результати.
3. Як показала недавня перевірка КЕКЦ всіх лісових заказників Київської області та м.Києва, 15% з них (загальна кількість проверенних- 82 заказника) повністю або в значній мірі втратили свою екологічну цінність в слідстві суцільних (найчастіше) або вибіркових рубок. Тому все рубки в заказниках повинні бути заборонені.
4. Заказники, які втратили свою екологічну цінність внаслідлк рубок, забудов, полювання і т.п. повинні бути роззаповідані та передані лісникам для ведення лісового господарства.
На фото-з-за суцільних рубок незадовго до організації заказника "Шевченківський ліс" червонокнижні рослини плавун і Гроздовник тут зникли https://www.facebook.com/kekz.ua/posts/1932049197076902:0
http://strichka.com/item/67036413
Вандали!
ВідповістиВидалити