Щороку – по одному об’єкту рекреації
Рекреаційні пункти – це не лише безкоштовний і якісний відпочинок на природі, але і зменшення техногенного навантаження на ліс. Саме це слугувало головною мотивацією для ніжинських лісівників під час будівництва чергового об’єкту рекреації. Назвали його символічно – «Дубок», бо розташований у дубовому гаю поруч із трасою Київ-Глухів.
«На цьому місці нещодавно був смітник, – пояснює директор ДП «Ніжинське лісове господарство» Юрій Болоховець. – Ми вивезли звідси три вантажівки сміття, тепер тут чудове місце для відпочинку подорожніх».
А й справді, є на що поглянути: гостей зустрічає гарна арка з інформаційними стендами. На вході – новація – плакат із QR-кодом. Власник сучасного гаджета, навівши камеру мобільного пристрою на плакат, зможе отримати повну інформацію про підприємство. На території рекреаційного пункту приємно відпочивати і дорослим, і дітям. Потурбувалися лісівники і про те, аби багаття розводили в належному місці, а сміття викидали до спеціальної урни.
Облаштовуючи об’єкт рекреації, зуміли знизити його вартість, бо будували із залишків продукції деревообробки та дубових сухостоїв. Лісівники потурбувалися і про здоров’я водіїв, розмістивши на території рекреаційного пункту гімнастичну перекладину.
«Це щоб водій після тривалої дороги зміг вирівняти хребет», – пояснює лісничий Мринського лісництва Юрій Примак.
За словами директора Ніжинського лісового господарства Юрія Болоховця таких рекреаційних пунктів на території державного підприємства вже дев’ять.
«Ми взяли собі за правило щороку будувати по одному об’єкту рекреації та реконструювати ще один раніше збудований, – каже Юрій Віталійович. – За кожним таким пунктом доглядає майстер лісу, – продовжує директор лісового господарства. – Вартість рекреаційних пунктів залежно від їхнього наповнення складає десятки тисяч гривень, але це значно дешевше, ніж збирати сміття по всьому лісу чи гасити пожежу після недобросовісних туристів».
Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Демченко оцінив старання ніжинських лісівників.
«Будівництво рекреаційних пунктів не має комерційної мети, – відзначив Олександр Григорович. – Це один із важливих методів роботи державних підприємств і, без перебільшення, державницька позиція. У володіннях Чернігівського ОУЛМГ вже діє понад сотню таких рекреаційних пунктів, це велика робота лісівників», – зауважив начальник управління.
Унікальний у своєму роді
Олександра Демченка та регіональних журналістів ознайомили з роботою безпілотного літального апарату. Його унікальність у тому, що це єдиний в Україні безпілотник, адаптований під лісогосподарські умови.
З характеристиками комплексу гостей ознайомив інженер з охорони лісу Володимир Яковенко.
«Комплекс складається з двох частин – наземної і, власне, самого літального апарату, – пояснює охоронець лісу. – Ми випробували літак на висоті 800 метрів, хоча його характеристики дозволяють знімати на висоті 1500 метрів. У небі літак перебуває близько двох годин і за один виліт може налітати 120 кілометрів».
За словами Юрія Болоховця, комплекс в рази дешевший за європейські аналоги. Крім того, на ньому встановлене програмне забезпечення, пристосоване під потреби лісівників. Необхідність такого придбання викликана умовами, в яких працюють ніжинські лісівники.
«Територія лісового господарства величезна, масиви розкидані і їх багато, тому встановлювати камери відеоспостереження недоцільно», – обґрунтовує директор підприємства.
Спектр застосування безпілотника – надзвичайно широкий, та все ж головна його функція – охоронна. На цьому також наголосив Олександр Демченко.
«Головна функція лісівників – це охорона та захист лісу, – каже начальник Чернігівського ОУЛМГ. – Перші результати від використання безпілотного літального апарата вже є, подивимося на його подальшу ефективність. Якщо все піде нормально, то в області буде придбано від трьох до п’яти літальних апаратів подібного типу. Наразі галузь має таку потребу».
Лісгосп – це і соціальна відповідальність
Лісова галузь – це постійна турбота та догляд за насадженнями, тож без сіянців не обійтися.
Держпідприємство «Ніжинське лісове господарство» має 12 розсадників, в яких вирощують сіянці різних сортів дерев.
«Ліс починається з насінини, – розповідає головний лісничий ДП «Ніжинське лісове господарство» Володимир Костирко. – Першочергово лісівники збирають насіння, висівають його в розсадник, доглядають за ним і вже потім висаджують на лісових площах. Наше господарство не потребує сіянців. Більше того, ми продаємо їхні надлишки. Наприклад, торік продали близько 500 тисяч сіянців сосни іншим лісокористувачам».
У лісовому розсаднику Іржавського лісництва головна культура - дуб. Аби сіянці не заростали, їх прополюють. Валентина Капуста, Тетяна Трухан і Христина Рева – тутешні селянки, сезонні працівниці лісництва. Головне завдання – догляд за лісовими культурами в розсадниках. Для таких, як вони, робота в лісовій галузі – це гарантована і стабільна заробітна плата.
«Ми працюємо сезонно, – каже Валентина Капуста. – З весни до глибокої осені, а взимку стаємо на біржу, – уточнює. – Роботою в лісництві задоволені. Минулого місяця отримали по шість тисяч зарплати. В селі таких грошей ніде не заробиш».
На території контори Іржавського лісництва також є розсадник, щоправда, не лісовий. Там вирощують понад двадцять різновидів декоративно-посадкового матеріалу.
«Реалізуємо населенню за цінами нижче ринкових, – каже Володимир Костирко. – Найбільшою популярністю користуються туя колоновидна, ялівець козацький і самшит».
За словами головного лісничого, для реалізації вже готові понад 12 тисяч саджанців.
Модрина – культура, яка в недалекому майбутньому замінить традиційну для наших широт ялину. Через глобальне потепління масиви соснових всихають, модрина ж зарекомендувала себе відмінно. Тож в коробах у лісівників – майбутнє чернігівських лісів.
Є на території лісництва і міні-дендропарк, який виконує декоративно-інформаційну функцію.
Роль державних лісогосподарських підприємств важко переоцінити. Часто лісівникам доводиться виконувати і функції автодорівців.
«У 2013 році ми збудували лісову дорогу протяжністю дев’ять кілометрів, – розповідає Юрій Болоховець. – Завдяки новій дорозі вдалося скоротити плече вивозу деревини на 25 кілометрів. Лісова дорога має і велике соціальне значення, адже сполучає між собою два сусідніх райони – Бобровицький та Носівський».
За словами директора держпідприємства, на будівництво одного кілометра дороги потрібно близько 800 тисяч гривень. Зрозуміло, що всі витрати лягають на плечі лісівників. Втім, попри затратність будівництва, дорога – це перш за все логістика та охорона лісу. А для багатьох сільських мешканців дорога – це життя!
Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №29 (638) від 20 липня 2017
Вторник, 25 Июля 2017 16:38
http://www.gorod.cn.ua/news_84292.html
0 коммент.:
Дописати коментар