Багатомільярдні збитки і знищення цілої галузі в тваринництві можуть стати наслідком загрозливого поширення в Україні африканської чуми свиней. Сьогодні спалахи хвороби фіксуються в різних куточках країни, і їх кількість зростає в геометричній прогресії, попереджають фахівці.
Погані новини
Щороку поголів’я свиней в Україні зменшується, і зараз становить трохи більше 6,3 млн голів. Якщо так піде далі, то через два роки ми можемо втратити ще 40% поголів’я, що у грошовому вимірі становить близько 4 млрд грн. Ще за кілька років свинарство може перетворитися на добру згадку про загублені українські традиції.
Перший спалах африканської чуми свиней (АЧС) на Черкащині було зафіксовано в 2015 році у черкаському виправному закладі. Тоді цей випадок розглядався як небезпечний, але радше випадковий. Та щороку спалахів АЧС ставало дедалі більше, і за першу половину цього їх зафіксовано вже чотири.
Про це йшлося 28 липня під час наради в Черкаській облдержадміністрації з питань запобігання розповсюдженню АЧС.
Хоч АЧС не становить загрози організмові людини, кожен спалах тягне за собою запровадження карантину в 20-кілометровій зоні та знищення на цій території всього поголів’я свиней. А отже – багатомільйонні збитки.
– Крім усього іншого, поширення АЧС б’є по іміджу нашої держави, яка поки що не може зупинити поширення інфекції, – вважає перший заступник голови ОДА Віталій Коваль. – Тому ми мусимо зробити всі необхідні кроки, щоб запобігти розповсюдженню африканської чуми свиней.
При цьому ані поліція, ані ветеринарна служба на сьогодні не мають жодних повноважень, щоб проводити серйозні антиепізоотичні заходи, аби зупинити поширення хвороби.
– Найгірше те, що дуже важко зрозуміти логіку поширення вірусу, – зауважила начальник управління Держспоживслужби в Черкаській області Альона Бойко, маючи на увазі, здавалося б, хаотичні спалахи хвороби в тих чи інших точках на карті України.
Своє бачення причин такої хаотичності висловив під час наради національний консультант Продовольчої та сільськогосподарської асоціації ООН Олександр Рєвнівцев.
– Вірус АЧС передається від свині до свині, через ґрунт, корма, обслуговуючий персонал, бродячих тварин, птахів... За таких обставин дуже важко спрогнозувати, чиї тварини стануть наступними жертвами, – наголосив Олександр Борисович.
Задля ілюстрації він навів такий можливий сценарій поширення хвороби.
На ринку поблизу автотраси продається сало зі свині, зараженої АЧС. Це сало купує собі до бутербродів якийсь водій-далекобійник. Рухаючись через усю країну, він харчується придбаним салом без жодної шкоди до свого здоров’я. А залишки, які зіпсувалися, викидає десь у помиї. Цими помиями годують свійських тварин. Таким чином, з «незрозумілої причини» вони заражаються.
Після того, як гинуть перші особини, господарі намагаються якнайшвидше продати решту на забій перекупникам. Ті везуть свиней у машині до себе. Під час поїздки одна зі свиней гине. Її викидають просто на узбіччі дороги (як це було днями на Жашківщині).
Від цієї туші заражаються дикі кабани, які проходять повз. Заражаючи один одного, вони гинуть серед лісу або в посадках кукурудзи. Якийсь із кабанів порпається у тирсі, а згодом цю тирсу забирають у приватний свинарник.
М’ясо забитої хворої свині з цього свинарнику смажать, відпочиваючи на природі, при цьому невдалі шматочки викидають або віддають собакам. Собаки ж розтягають залишки свого «обіду» довкруж...
– Скрізь, де я проводжу бесіди, наголошую на трьох головних обставинах, – зауважив Олександр Рєвнівцев. – По-перше, АЧС не становить небезпеки для людей (а також собак, кішок, курей та інших тварин, крім свиней). По-друге, АЧС у 100 відсотках випадків є смертельною саме для свиней (тварини гинуть упродовж 1-2 днів). По-третє, ліків або вакцин проти АЧС наразі не існує.
АЧС уперше зафіксовано й описано близько 100 років тому на території Африки (звідси й назва). Звідти хвороба не раз поширювалася на інші країни. В 1971 році вона спричинила повне знищення поголів’я свиней на Кубі. Відтоді свинарство там так і не відродилося. У 1970-х роках АЧС було зафіксовано на території Одеської області. Щоб припинити її поширення, там було знищено близько 70 тисяч голів свиней. У 1980-ті роки спалахи АЧС відбувалися у Німеччині, Польщі, Португалії, Іспанії, де для їх припинення також було вжито радикальних заходів.
Із 2012 року АЧС знов з’явилася у Європі – спочатку серед диких кабанів, а потім – і свійських свиней Естонії, Литви, Латвії, а відтак Польщі та Росії. Поширюючись територією РФ, чума свиней досягла Уралу. В Україні АЧС поширюється з того ж таки 2012 року, починаючи від кордону з Росією. Масове розповсюдження спалахів АЧС в Україні розпочалося з 2014 року. Відтоді тільки на Черкащині їх зафіксовано 9.
Проблем додає той факт, що генотип вірусу в останні роки сильно змінився, і боротися з ним за старими підручниками неможливо...
Добрі новини
– Як же боротися з АЧС? Тут важливий іноземний досвід. І як це не дивно звучить, не тільки європейський, а й африканський, – зазначив Олександр Рєвнівцев.
Виявляється, АЧС місяцями, а то й роками зберігається у м’ясі, яке не пройшло термічної обробки (замороженому, копченому, солонині), у трупах свиней. Зате вірус АЧС уже за годину гине у прогрітому хоча б до 50 градусів (і тим більше – в повноцінно приготовленому) м’ясі.
Добрі новини – ще й у тому, що боротьбі з АЧС дуже допомагає обізнаність людей. Навіть у глухих місцях Африки місцевих жителів удалося навчити правильно тримати свиней, щоб убезпечити їх від хвороби.
– Можливо, це дещо несподівано, але для роботи зі свинями потрібно завести окремий змінний одяг і особливо взуття, – зауважив Олександр Рєвнівцев. – Наприклад, якщо господар іде до свиней у тих самих черевиках, у яких перед цим ходив у ліс, небезпека зараження свійських тварин, а відтак – збитків, різко зростає. Крім того, важливо застосовувати дезінфекційні розчини. Найдоступнішим таким засобом може бути який-небудь «Доместос». Просякнути розчином «Доместоса» поролоновий килимок перед входом до свинарника – і щоразу витирати об нього ноги. Побутова хімія – дуже дієва річ, саме завдяки ній у нас майже скрізь зникли таргани.
Змінний одяг і взуття – це по-перше. По-друге – обробка помиїв. Перед тим, як їх давати свиням, помиї потрібно щонайменше півгодини прокип’ятити (пам’ятаймо про нашого віртуального далекобійника)! І по-третє, у мисливські господарства бажано не допускати чужих людей.
Особливу увагу боротьбі з АЧС треба приділяти у серпні та жовтні – саме в ці місяці спалахів хвороби найбільше.
У методах боротьби з АЧС держава допустила деякі зайві крайнощі. Так, світовий (зокрема, африканський) досвід показує, що немає необхідності знищувати все поголів’я в карантинній зоні. Ті господарства, які дотримуються санітарних норм при роботі з тваринами, не повинні страждати без особливої необхідності. Цю обставину буде враховано в новій інструкції з боротьби з АЧС, яка зараз проходить узгодження в урядових структурах.
Очікуються й перевірки м’яса на ринках із застосуванням спеціальної апаратури, яку наразі закуповують.
Погані новини
Щороку поголів’я свиней в Україні зменшується, і зараз становить трохи більше 6,3 млн голів. Якщо так піде далі, то через два роки ми можемо втратити ще 40% поголів’я, що у грошовому вимірі становить близько 4 млрд грн. Ще за кілька років свинарство може перетворитися на добру згадку про загублені українські традиції.
Перший спалах африканської чуми свиней (АЧС) на Черкащині було зафіксовано в 2015 році у черкаському виправному закладі. Тоді цей випадок розглядався як небезпечний, але радше випадковий. Та щороку спалахів АЧС ставало дедалі більше, і за першу половину цього їх зафіксовано вже чотири.
Про це йшлося 28 липня під час наради в Черкаській облдержадміністрації з питань запобігання розповсюдженню АЧС.
Хоч АЧС не становить загрози організмові людини, кожен спалах тягне за собою запровадження карантину в 20-кілометровій зоні та знищення на цій території всього поголів’я свиней. А отже – багатомільйонні збитки.
– Крім усього іншого, поширення АЧС б’є по іміджу нашої держави, яка поки що не може зупинити поширення інфекції, – вважає перший заступник голови ОДА Віталій Коваль. – Тому ми мусимо зробити всі необхідні кроки, щоб запобігти розповсюдженню африканської чуми свиней.
При цьому ані поліція, ані ветеринарна служба на сьогодні не мають жодних повноважень, щоб проводити серйозні антиепізоотичні заходи, аби зупинити поширення хвороби.
– Найгірше те, що дуже важко зрозуміти логіку поширення вірусу, – зауважила начальник управління Держспоживслужби в Черкаській області Альона Бойко, маючи на увазі, здавалося б, хаотичні спалахи хвороби в тих чи інших точках на карті України.
Своє бачення причин такої хаотичності висловив під час наради національний консультант Продовольчої та сільськогосподарської асоціації ООН Олександр Рєвнівцев.
– Вірус АЧС передається від свині до свині, через ґрунт, корма, обслуговуючий персонал, бродячих тварин, птахів... За таких обставин дуже важко спрогнозувати, чиї тварини стануть наступними жертвами, – наголосив Олександр Борисович.
Задля ілюстрації він навів такий можливий сценарій поширення хвороби.
На ринку поблизу автотраси продається сало зі свині, зараженої АЧС. Це сало купує собі до бутербродів якийсь водій-далекобійник. Рухаючись через усю країну, він харчується придбаним салом без жодної шкоди до свого здоров’я. А залишки, які зіпсувалися, викидає десь у помиї. Цими помиями годують свійських тварин. Таким чином, з «незрозумілої причини» вони заражаються.
Після того, як гинуть перші особини, господарі намагаються якнайшвидше продати решту на забій перекупникам. Ті везуть свиней у машині до себе. Під час поїздки одна зі свиней гине. Її викидають просто на узбіччі дороги (як це було днями на Жашківщині).
Від цієї туші заражаються дикі кабани, які проходять повз. Заражаючи один одного, вони гинуть серед лісу або в посадках кукурудзи. Якийсь із кабанів порпається у тирсі, а згодом цю тирсу забирають у приватний свинарник.
М’ясо забитої хворої свині з цього свинарнику смажать, відпочиваючи на природі, при цьому невдалі шматочки викидають або віддають собакам. Собаки ж розтягають залишки свого «обіду» довкруж...
– Скрізь, де я проводжу бесіди, наголошую на трьох головних обставинах, – зауважив Олександр Рєвнівцев. – По-перше, АЧС не становить небезпеки для людей (а також собак, кішок, курей та інших тварин, крім свиней). По-друге, АЧС у 100 відсотках випадків є смертельною саме для свиней (тварини гинуть упродовж 1-2 днів). По-третє, ліків або вакцин проти АЧС наразі не існує.
АЧС уперше зафіксовано й описано близько 100 років тому на території Африки (звідси й назва). Звідти хвороба не раз поширювалася на інші країни. В 1971 році вона спричинила повне знищення поголів’я свиней на Кубі. Відтоді свинарство там так і не відродилося. У 1970-х роках АЧС було зафіксовано на території Одеської області. Щоб припинити її поширення, там було знищено близько 70 тисяч голів свиней. У 1980-ті роки спалахи АЧС відбувалися у Німеччині, Польщі, Португалії, Іспанії, де для їх припинення також було вжито радикальних заходів.
Із 2012 року АЧС знов з’явилася у Європі – спочатку серед диких кабанів, а потім – і свійських свиней Естонії, Литви, Латвії, а відтак Польщі та Росії. Поширюючись територією РФ, чума свиней досягла Уралу. В Україні АЧС поширюється з того ж таки 2012 року, починаючи від кордону з Росією. Масове розповсюдження спалахів АЧС в Україні розпочалося з 2014 року. Відтоді тільки на Черкащині їх зафіксовано 9.
Проблем додає той факт, що генотип вірусу в останні роки сильно змінився, і боротися з ним за старими підручниками неможливо...
Добрі новини
– Як же боротися з АЧС? Тут важливий іноземний досвід. І як це не дивно звучить, не тільки європейський, а й африканський, – зазначив Олександр Рєвнівцев.
Виявляється, АЧС місяцями, а то й роками зберігається у м’ясі, яке не пройшло термічної обробки (замороженому, копченому, солонині), у трупах свиней. Зате вірус АЧС уже за годину гине у прогрітому хоча б до 50 градусів (і тим більше – в повноцінно приготовленому) м’ясі.
Добрі новини – ще й у тому, що боротьбі з АЧС дуже допомагає обізнаність людей. Навіть у глухих місцях Африки місцевих жителів удалося навчити правильно тримати свиней, щоб убезпечити їх від хвороби.
– Можливо, це дещо несподівано, але для роботи зі свинями потрібно завести окремий змінний одяг і особливо взуття, – зауважив Олександр Рєвнівцев. – Наприклад, якщо господар іде до свиней у тих самих черевиках, у яких перед цим ходив у ліс, небезпека зараження свійських тварин, а відтак – збитків, різко зростає. Крім того, важливо застосовувати дезінфекційні розчини. Найдоступнішим таким засобом може бути який-небудь «Доместос». Просякнути розчином «Доместоса» поролоновий килимок перед входом до свинарника – і щоразу витирати об нього ноги. Побутова хімія – дуже дієва річ, саме завдяки ній у нас майже скрізь зникли таргани.
Змінний одяг і взуття – це по-перше. По-друге – обробка помиїв. Перед тим, як їх давати свиням, помиї потрібно щонайменше півгодини прокип’ятити (пам’ятаймо про нашого віртуального далекобійника)! І по-третє, у мисливські господарства бажано не допускати чужих людей.
Особливу увагу боротьбі з АЧС треба приділяти у серпні та жовтні – саме в ці місяці спалахів хвороби найбільше.
У методах боротьби з АЧС держава допустила деякі зайві крайнощі. Так, світовий (зокрема, африканський) досвід показує, що немає необхідності знищувати все поголів’я в карантинній зоні. Ті господарства, які дотримуються санітарних норм при роботі з тваринами, не повинні страждати без особливої необхідності. Цю обставину буде враховано в новій інструкції з боротьби з АЧС, яка зараз проходить узгодження в урядових структурах.
Очікуються й перевірки м’яса на ринках із застосуванням спеціальної апаратури, яку наразі закуповують.
29 липня 2017, 11:06 Максим СТЕПАНОВ
http://procherk.info/resonance/2-cherkassy-news/54712-uzhe-za-kilka-rokiv-cherez-afrikansku-chumu-ukrayina-mozhe-zalishitisja-bez-svinarstva
У СВІТІ
С начала 2017 года на территории Литвы был обнаружен 741 дикий кабан, заражённый африканской чумой свиней. 669 из них погибли от заболевания, ещё 72 были застрелены охотниками.
Сообщается, что африканская чума свиней распространяется как среди диких животных, так и в неволе. Эксперты считают, что болезнь пришла в Литву вместе с мигрирующими дикими кабанами, однако сегодня от ситуации страдают и леса, и обычные фермеры.
Напомним, что первый случай заражения был установлен на территории Биржайского района. Недавно Государственная продовольственная и ветеринарная служба Литвы проинформировала о вспышке африканской чумы свиней в Каунасском, Аникщяйском и Молетском районах.
Опасения начинает вызывает и состояние литовской природы. Пока не сообщается, оказывает ли африканская чума свиней серьёзное воздействие на экосистему литовских лесов.
Ветеринарная служба призывает фермеров, выращивающих свиней, наблюдать за их здоровьем и строго придерживаться мер биологической безопасности.
У СВІТІ
Африканская чума свиней покушается на здоровую фауну литовских лесов
По три диких кабана в день умирают от африканской чумы свиней на территории Литвы. Об этом сегодня, 28 июля, сообщает корреспондент BALTNEWS.lt со ссылкой на пресс-центр Государственной службы продовольствия и ветеринарии.С начала 2017 года на территории Литвы был обнаружен 741 дикий кабан, заражённый африканской чумой свиней. 669 из них погибли от заболевания, ещё 72 были застрелены охотниками.
Сообщается, что африканская чума свиней распространяется как среди диких животных, так и в неволе. Эксперты считают, что болезнь пришла в Литву вместе с мигрирующими дикими кабанами, однако сегодня от ситуации страдают и леса, и обычные фермеры.
Напомним, что первый случай заражения был установлен на территории Биржайского района. Недавно Государственная продовольственная и ветеринарная служба Литвы проинформировала о вспышке африканской чумы свиней в Каунасском, Аникщяйском и Молетском районах.
Опасения начинает вызывает и состояние литовской природы. Пока не сообщается, оказывает ли африканская чума свиней серьёзное воздействие на экосистему литовских лесов.
Ветеринарная служба призывает фермеров, выращивающих свиней, наблюдать за их здоровьем и строго придерживаться мер биологической безопасности.
28.07.2017 15:10
_YB17.png){kind=link}