Чому гине сосна?

Б’ЄМО НА СПОЛОХ

Глобальне потепління вже перестало бути для нас далекою віртуальною проблемою, а призводить до масштабних біологічних пожеж у лісах України

Зелені легені Рівненщини, лісистість якої сягає 40 відсотків, змінюють і колір, і вигляд. Головна культура — сосна — вражає тепер не густими вічнозеленими верхівками, а тим, що цілі її масиви стоять руді і всихають. Що й казати, неприваблива картина навіть для обивателя. А лісівникам проблема неабияк болить: це явище вони називають масштабною біологічною пожежею. У чому ж її причини? І як цю пожежу загасити? Відповіді наші лісівники шукають разом із колегами з Польщі та Білорусі, адже загрозлива епідемія не знає кордонів.

Торік цю проблему вперше окреслив мені директор Сарненського державного підприємства лісового господарства Сергій Белеля на прикладі соснового лісу в заповідному урочищі Тріщава, що є місцем відпочинку та паломництва.

— Ось бачите, ми змушені були вирубати тут цілу просіку, аби не допустити поширення хвороби, бо іншого методу боротьби з нею просто не існує. Але несподівано зустріли спротив громадських активістів: мовляв, лісівники вже навіть у заповідних місцях рубають!

Переконуємо, доводимо, що такий непрофесійний погляд на проблему лише шкодить суспільству. На жаль, чують нас не завжди і не всі. Кричати, знаєте, легше, а ось заглибитися в корінь проблеми… — зітхає досвідчений лісівник.

Про «корінь» проблеми на прикладі так званого модельного дерева, що втратило і вигляд, і промислову цінність, розповідає старший науковий співробітник Поліського філіалу науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації Василь Бородавка:

— Усе починається з того, що сосну від верхівки атакує небезпечний шкідник — верхівковий короїд, який діє цілими групами. Ось (показує) наслідок його великої весняної атаки. Наступний, ще більший, удар буде восени, адже розмножується жук у геометричній прогресії. Як і той, що йде йому назустріч знизу сосни, — шестизубий короїд. Разом ці на перший погляд навіть непомітні комахи просто-таки загризають дерево, як вовки здобич. На ослаблену в такий спосіб сосну зазвичай нападають ще й грибкові захворювання, і деревина синіє. Отак за якихось два місяці ми цілком втрачаємо продуктивне дерево. Цікаво, що один з епіцентрів ураження маємо тут, у заповідному урочищі Тріщава.

Щоб хоч якось компенсувати неприємності від нашестя непроханих гостей, сарненські лісівники облаштували для земляків та гостей краю інфраструктуру урочища.

Летальна «зброя»

Головною причиною біологічної пожежі (термін впровадили в Білорусі), яка не знає кордонів, науковці й практики називають глобальне потепління. Якщо наші поліські сосни звикли до певного рівня вологи в ґрунті (якої свого часу було навіть забагато, і тоді на допомогу прийшла меліорація), то останніми роками все кардинально змінилося. Поліссю, навпаки, скоро може знадобитися зрошення, стверджують експерти. Адже сосна самотужки бореться зі шкідниками доти, доки виділяє живицю. Оскільки води катастрофічно не вистачає, цей природний процес припиняється. Дерево вже не може самостійно заліковувати свої рани, і ліс тихо гине.

Натомість спека — справжній рай для короїдів, які тепер розмножуються в геометричній прогресії. Якщо раніше вони давали потомство раз на сезон, то нині — по 3-4 рази.

— Ось у пробірці 120 жуків, 10—12 сімей. Це вже летальна зброя для сосни, адже вони за сезон дадуть 2-3 тисячі особин потомства, — наочно пояснює Василь Бородавка. — Так відбувається валове накопичення шкідника в лісах. Йому, до речі, підходять наші м’які зими, особливо полюбляє купи сміття з гілля, які ми залишаємо з літа. А вже в середині квітня знову заселяється на сосну. Це страшна зброя, активно протидіяти якій треба вже сьогодні — завтра буде пізно! Кардинальний і головний метод один: суцільні та вибіркові рубки ушкоджених дерев і насадження на їхньому місці молодих, які швидко пристосуються до нових умов. Тут можна провести паралель із людиною: старшому поколінню важко пристосуватися до змін, а молоді значно легше. У пам’яті старої сосни відкладено, що вода сама роками приходила до неї, тому вона й не запускає коріння глибше.

Як її здолати?

Що ж заважає розв’язувати нагальну екологічну, економічну і, якщо хочете, соціальну проблему оперативно й радикально? По-перше, вплив громадськості, яка не обтяжує себе спеціальними знаннями. По-друге, недосконалість українського законодавства.

— Ось і виходить, що ми ганяємося за проблемою, а не розв’язуємо її, — каже заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар. — Представники екологічних організацій, громадськості кажуть: ви, мовляв, зрубали продуктивну сосну, бо пеньок здоровий. А якби ми цього не зробили, завтра втратили б дерево цілком. До речі, під тиском громадськості торік ухвалено санітарні правила, які не дозволяють лісівникам оперативно діяти в ось таких надзвичайних ситуаціях. Тому ми йдемо на широку дискусію із суспільством, пояснюючи розмах проблеми, і водночас готуємо на засідання Кабінету Міністрів пропозиції щодо внесення змін до санітарних правил. І в цій роботі сподіваємося на підтримку органів місцевого самоврядування й територіальних громад.

На Рівненщині така підтримка є. На найближчій сесії обласної ради депутати звернуться до Кабміну та Верховної Ради з настійним проханням внести зміни до санітарних правил у лісах України та до Закону «Про тваринний світ», стаття 39 якого забороняє санітарні рубки з 1 квітня по 15 червня — якраз тоді, коли триває активна фаза розмноження короїдів!

Сусіди діють оперативніше

Оскільки короїд кордонів не має, проблема набрала загрозливих масштабів і в сусідніх Польщі та Білорусі. Тільки там лісівники мають значно більше простору для радикальних дій: хірург же не радиться з громадськістю, якщо вирішує оперувати пацієнта.

Поляки кажуть: «Треба йти попереду короїда!» І йдуть.

У Польщі основну ставку роблять на вирубування свіжозаселених короїдом дерев. У такий спосіб позбуваються вже першого покоління шкідника. Причому рішення приймає надлісничий — керівник лісгоспу, тобто фахівець.

А білоруси взагалі вже прогнозують обсяги майбутнього всихання сосни, які, на жаль, зовсім не тішать. «Жити і господарювати так, як раніше, вже не вийде, — переконаний керівник департаменту Міністерства лісового господарства Білорусі Микола Юревич. — Цього року я без гумових чобіт у лісі навесні був уперше за багато років. У нашому лісовому фонді 50 відсотків сосни, і ми не можемо собі дозволити втратити її. Тому крок за кроком прописали, як протистояти епідемії, починаючи від лісництва до міністерства. Маємо об’єднати наші зусилля, розробити ще й заходи на міждержавному рівні, спробувати залучити міжнародну технічну допомогу. Адже, наскільки мені відомо, ця проблема є в Польщі, Чехії, Австрії й навіть докотилася до лісів Фінляндії. Уже восени конференція на цю тему відбудеться у Варшаві, бо ліси, як і їхні шкідники, не мають кордонів. Ми готові поділитися з українськими колегами своїми напрацюваннями. Окрім санітарних рубок, це і засоби проти короїдів, які розробили наші науковці, й постійна робота із затримання вологи в лісі, й кардинальна відмова від насадження монокультур».

ПРЯМА МОВА

Василь ПОЛУЙКО,
заступник міністра екології та природних ресурсів:

— Чому громадськість так негативно ставиться до будь-яких рубок у лісі? Бо незаконні вирубування в природному заповідному фонді ще тривають, про це треба говорити й навіть кричати! Тому люди сприймають лісівників почасти не як лісових хірургів. Гадаю, окрім виправданих радикальних методів локалізації шкідників, нам паралельно треба говорити про сталий розвиток лісової галузі. А це підхід не лише економічний, а й екологічний та соціальний. Маємо моделювати ситуацію на майбутнє: які біологічно стійкі породи висаджувати з огляду на глобальні зміни клімату. А ще — господарювати в лісі в ненав’язливий природний спосіб. Адже не секрет, що природа так реагує й на наш непродуманий вплив. Всихають не лише сосни, а й дуби, вільхи, берези, осики, граби, ясени, до того ж у всій Україні.

До речі. З 10 мільйонів гектарів українських лісів 334 тисячі вже уражено біологічними пожежами, 16 тисяч гектарів із них на Рівненщині. Якщо не вжити термінових професійних заходів, масштаби ураження на Рівненщині зростуть до кінця року до 30 тисяч гектарів, прогнозують фахівці, в Україні загалом цифра теж може подвоїтися.

Фактично програли боротьбу з лісовими шкідниками Канада, Росія та Сполучені Штати, стверджують науковці. Натомість стримують нашестя короїда Білорусь, Польща, Німеччина, Австрія, Італія.

Інна ОМЕЛЯНЧУК
Урядовий кур’єр, 11 серпня 2017 року, п'ятниця, № 149 (6019), стор. 1, 3
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/chomu-gine-sosna/

http://khersonlisozahyst.co.ua/chomu-gyne-sosna/

Далі...

Сам підпалив - сам і загасив

У Греції чоловік 16 разів напрошувався до пожежників гасити підпали, які сам перед цим влаштовував

У Греції заарештували 24-річного чоловіка, який спеціально влаштовував підпали, так як йому подобалося допомагати пожежникам їх гасити. Про це повідомляє Star.

Чоловік влаштував 16 підпалів в сільськогосподарських і лісових районах столичної області Аттіка в період з 14 липня по 1 серпня. Він зізнався в цьому сам.

"Я робив підпали, тому що мені подобалося бути волонтером і допомагати гасити пожежі", - сказав він.

Наголошується, що пожежні бригади охоче приймали допомогу "волонтера".

Як повідомляли Українські Новини, в Одеській області загорілися хвойні ліси, гасіння задіяний літаків. З початку 2017 через пожежі в Україні загинуло 969 осіб.

https://ukranews.com/ua/news/512959-u-grecii-cholovik-16-raziv-naproshuvavsya-do-pozhezhnykiv-gasyty-pidpaly-yaki-sam-pered-cym

Далі...

Дивовижні дерева, які вижили не зважаючи ні на що

Дерева на планеті Земля існують близько 370 мільйонів років і покривають приблизно 30% поверхні.

Дерева можуть рости на вершинах кам'янистих майданчиків, між двома скелями, всередині тунелів або навіть виростають один з одного.

До вашої уваги добірка фото для тих, хто хоча б раз задумувався як вони вижили так довго.

Враховуючи, що рослини виробляють для людей кисень, той факт, що вони настільки стійкі дуже радує.

http://www.boredpanda.com/trees-refuse-to-give-up/?page_numb=1

Далі...

Законодавство не дає можливості лісівникам оперативно здійснювати заходи контролю та локалізації шкідників та хворіб

Рішення виїзної наради з метою обговорення причин та наслідків масового всихання соснових насаджень на Поліссі та необхідності здійснення в них санітарно-оздоровчих заходів

Зміни кліматичних умов та аномально високі температури вегетаційного періоду останніх років, антропогенне навантаження, різке коливання ґрунтових вод та інші біотичні та абіотичні чинники призвели до суттєвого ослаблення насаджень на значній території України. В окремих регіонах країни, у тому числі у Рівненській області, склався комплекс негативних природно-кліматичних факторів, які призводять до відмирання соснових насаджень на великих площах. Значна частина соснових насаджень практично втратила біологічну стійкість або перебуває на різних стадіях ослаблення і розладу, що різко підвищує потенційний ризик масового розмноження шкідників і хвороб та деградації лісів.

Тільки у Рівненській області внаслідок сукупної дії комплексу стовбурових шкідників, осередки яких перевищили вже 16 тис. га., спостерігається загибель практично 100% пошкоджених сосен. Попередній прогноз державних спеціалізованих лісозахисних підприємств та численні наукові дані свідчать про те, що всихання соснових насаджень на території Рівненської області є часткою патологічних процесів всеукраїнського і європейського масштабу та носить глобальний характер.

Виходячи із міжнародного досвіду впровадження системи заходів профілактики, локалізації та оздоровлення лісових насаджень, а також методологічних розробок Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації, встановлено, що єдиним по суті, безальтернативним методом попередження масового поширення агресивних видів шкідників і хвороб на цьому етапі є проведення санітарних рубань, спрямованих на оперативне видалення всіх осередків ураження та подальше відновлення зрубів більш стійкими деревостанами.

На відміну від інших європейських країн, ліси яких також уражені небезпечними шкідниками, низка норм законодавчих та правових актів України не дає можливості працівникам лісового господарства оперативно здійснювати заходи контролю та локалізації осередків масового розмноження шкідливих лісових комах і хвороб навіть у експлуатаційних лісах, що приведе до безповоротної втрати лісових ресурсів на великих площах, екологічної катастрофи на Поліссі.

Учасники наради, у тому числі представники зацікавлених центральних органів виконавчої влади, місцевих органів самоврядування, науковці, представники громадянського суспільства, загалом 120 чоловік, за результатами обговорення вирішили:

1. Прирівняти ситуацію із всиханням сосни до надзвичайної ситуації, що вимагає негайних заходів боротьби.
2. Ініціювати створення робочої групи під керівництвом спеціалістів Державного агентства лісових ресурсів України за участю наукових спеціалістів лісової галузі, Мінприроди, представників обласних управлінь лісового і мисливського господарства, представників ОДА, «Укрдержліспроекту» та лісозахисних підприємств, громадських екологічних організацій для удосконалення галузевих нормативних актів та методичних рекомендацій для попередження деградації і масового всихання лісових насаджень
3. Посилити співпрацю лісогосподарських підприємств із спеціалістами державних спеціалізованих лісозахисних підприємств та наукових установ щодо розробки заходів для своєчасного виявлення та локалізації осередків шкідників і хвороб, правильного ведення господарства в сосняках з врахуванням загроз і ризиків в умовах сучасної лісопатологічної ситуації. Розробити спеціальний комплекс заходів боротьби з деревоїдними комахами у природоохоронних та рекреаційних лісах та методику превентивних дій, направлених на попередження масового всихання сосни, з врахуванням досвіду закордонних колег.
4. Лісогосподарським підприємствам забезпечити сприяння в проведенні діагностики, моніторингу та лісопатологічних обстежень за допомогою спеціалістів лісозахисних підприємств та науково-дослідних установ для визначення причин, що спричиняють всихання насаджень та до 30.09.2017 провести інвентаризацію всихаючих та уражених насаджень.
5. Робочій групі до 31.10.2017 р. підготувати пропозиції щодо внесення змін до нормативних актів щодо підвищення стійкості та проведення заходів із захисту лісу у деградованих та всихаючи лісових насадженнях.
6. Лісогосподарським підприємствам при проектуванні заходів з лісовідновлення передбачити збільшення частки корінних листяних та деревно-чагарникових порід відповідно до типів лісорослинних умов з метою подальшого формування складних змішаних лісових насаджень стійких до патогенних процесів.
7. Ініціювати звернення обласних рад до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до Закону України «Про тваринний світ» та Санітарних правил в лісах України з метою однозначного визначення норм і вимог щодо попередження масового всихання та деградації соснових насаджень в Україні.
8. Підтримати ініціативу Міністерства лісового господарства Республіки Білорусь щодо привернення уваги європейського співтовариства до транскордонної проблеми всихання соснових насаджень та необхідності кардинальних кроків у цій сфері.
9. Опрацювати питання посилення транскордонного співробітництва, при необхідності, проведення спільних заходів та можливої реалізації транскордонного проекту, направленого на запобігання всиханню соснових насаджень, зниження можливих втрат від загибелі лісів із залученням міжнародної технічної допомоги.
10. Клопотати перед Міністерством екології та природних ресурсів України щодо сприяння залученню міжнародної технічної допомоги з питань адаптації до зміни клімату, збереження біологічного різноманіття, та розробку на науковій основі пропозицій щодо адаптації соснових насаджень до несприятливих факторів навколишнього середовища в умовах зміни клімату.

ДП «Сарненський лісгосп» 3.08.2017 року

https://derevoobrobnyk.com/_a/ffa9de1395c3/zakonodavstvo-ne-daye-mozhlyvosti-lisivnykam-operatyvno-zdijsnjuvaty-zakhody-kontrolju-ta-lokalizatsiyi-shkidnykiv-ta-khvorib

Далі...

Волинь. Призначено директорів трьох підприємств

У державних підприємствах «Володимир-Волинське лісомисливське господарство», «Старовижівське лісове господарство» та «Мисливське господарство «Звірівське» призначено нових директорів

Керівником ДП «Володимир-Волинське ЛМГ», відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України, став Володимир Філюк.

До цього призначення Володимир Володимирович працював на посаді головного лісничого підприємства. Родом із с. Красностав Володимир-Волинського району. У лісовій галузі працює з 1996 року. Розпочинав із посади майстра лісу Стенжаричівського лісництва, тоді була робота на посаді помічника лісничого у Губині, лісничого Ішівського лісництва, головного лісничого у ДП «Горохівське ЛГ»

ДП «Старовижівське ЛГ» очолив Анатолій Ярмолюк. До того Анатолій Володимирович працював директором ДП СЛАП «Рожищеагроліс». Розпочав трудову діяльність із майстра лісу-помічника лісничого Володимир Волинського лісгоспу, свого часу працював інженером по заготівлях Рожище СЛП. Загальний стаж роботи – понад 13 років..Директором ДП МГ «Звірівське» призначено Сергія Смічика. Сергій Петрович загалом працює в галузі 16 років. Свого часу займав посаду майстра лісу Черевахівського лісництва ДП «Маневицьке ЛГ», працював помічником лісничого, інженером з охорони та захисту лісу, старшим майстром, лісничим, головним мисливствознавцем.

Представив нових керівників колективу начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко, побажавши реалізації поставлених завдань та досягнення цілей.

Прес-служба Волинського ОУЛМГ

10/08/2017

http://lisvisnyk.com.ua/волинь-призначено-директорів-трьох-п/

Далі...

З 03 по17 липня на Херсонщині сталося 25 пожеж на площі 132,65 га. Всі вони носили характер навмисного підпалу

Причому їх характер вказує на те, що це навмисні підпали, оскільки мають декілька джерел загоряння на порівняно невеликому радіусі.



8 серпня відбулося виїзне оперативне засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

07 серпня 2017 року в Олешківському районі Костогризівського лісництва сталася лісова пожежа загальна площа 70 га (30 га верхового), повідомляє Департамент з питань внутрішньої та інформаційної політики ХОДА.

З метою ліквідації вищезазначеної ситуації задіяні 48 од. техніки та 163 чол. особового складу. З них територіальні підрозділи ДСНС України - 30 одиниць техніки, 121 чол. (у тому числі 3 од. пожежної авіації); обласного управління лісового та мисливського господарства - 17 од. техніки, 37 чол. особового складу; підрозділи Збройних сил України - 1 гелікоптер, 5 чол. екіпажу.

Для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації виділено з обласного резервного фонду – 200 тис грн та Олешківською райдержадміністрацією – 100 тис грн.

На засіданні, яке відбулося в штабному наметі під час гасіння цієї пожежі і пройшло під головуванням заступника голови облдержадміністрації Вадима Чабана, піднімалися питання щодо усунення першопричин пожеж, які з настанням літа дуже почастішали.

Так за статистикою, яку навів заступник начальника обласного управління лісомисливського господарства Володимир Михайленко тільки з 03 по17 липня сталося 25 пожеж на площі 132,65 га.

Причому їх характер вказує на те, що це навмисні підпали, оскільки мають декілька джерел загоряння на порівняно невеликому радіусі.

Присутні серед яких були начальник Головного управління ДСНС України у Херсонській області Сергій Чорний, директор Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Олексій Сулімов, голова Олешківської райдержадміністрації Олена Кравченко-Скалозуб, представники національної поліції, місцевого лісництва під час обговорення проблеми зійшлися на думці, що це економічна диверсія з метою наступної вирубки горілого лісу з наступним його продажем.

Заступник голови ОДА Вадим Чабан запропонував вирішення цієї проблеми через запровадження обліку товаро-транспортних накладних на ліс, що вирубується.

«Якщо ми візьмемо під контроль через жорсткий облік збут лісоматеріалів, то будуть виявлені незаконні його рубки, та ті хто їх проводить. Відтак втрачає сенс вся їх діяльність з улаштування пожеж, бо навіщо палити ліс, якщо ти на цьому не зможеш нажитися» - зазначив В.Чабан.

За запропонованою ініціативою планується створити єдину базу даних товаро-транспортних накладних для поліції, лісомисливських господарств та усіх зацікавлених служб, за якою кожна з них може з легкістю відслідкувати будь-яку партію лісоматеріалів за унікальним номером накладної.

Новости Херсона » Срочно!

Далі...

Делегація зі Швейцарії відвідала Великоберезнянщину (ФОТО)

Швейцарці познайомилися із закарпатською Великоберезнянщиною


Розвиток туризму та розбудова рекреаційних об'єктів – один з напрямків роботи працівників лісового господарства. Приміром, на території ДП «Великоберезнянське ЛГ» знаходиться безліч цікавих та унікальних природних об’єктів.

Одним з таких надзвичайно цікавих об’єктів як для науки так і для розвитку рекреації є гора Яворник, розташована в лісовому масиві Костринського лісництва. Днями маршрут с.Руський Мочар-г.Яворник-с.Кострино відвідала швейцарська делегація із міста Берн під супроводом майстра лісу Костринського лісництва Віктором Халаханом. В ході візиту представники науковці відвідали лісовий заказник, який розташований на висоті понад 1000 метрів площею 100 га та обговорили питання співпраці.

«Первісні буково-яворові екосистеми на горі Яворник ще в далекому 1934 році зацікавили видатного чеського дендролога, ботаніка та дослідника пралісів Закарпаття Алоїса Златніка, який на горі Яворник заклав постійні пробні площі з метою дослідження ценотичної та вікової структури пралісових деревостанів. За п'ятдесят років, у 1984 році на Яворнику був створений заказник. Працівники лісової охорони Костринського лісництва проводять ряд заходів для збереження багатства флори і фауни, докладають великих зусиль для боротьби з браконьєрами та ведуть догляд та підтримують в належному стані туристичні маршрути, які проходять рекреаційною зоною на г.Яворник, зокрема с.Руський Мочар-г.Яворник-с.Кострино, с. Забрідь-г.Яворник-с. Сіль», - розповів майстер лісу Віктор Халахан.

Вражені природними екосистемами та краєвидами гори Яворник швейцарці були задоволені екскурсією на території Костринського лісництва і висловили готовність до співпраці у напрямах збереження природи та екосистеми.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Інтернет-видання
UA- Reporter.com

10.08.2017 (11:07)

http://ua-reporter.com/novosti/221997

Далі...

На Чернігівщині поліція затримала посадовця лісогосподарської галузі

Заступника директора одного з комунальних підприємств лісогосподарської галузі, що систематично вимагав від приватних підприємців хабарі за виділення лісових ділянок для вирубки дерев, викрила на Чернігівщині Служба безпеки України спільно з Генеральною прокуратурою.

Оперативники спецслужби затримали здирника під час отримання через посередника частини хабара у розмірі 50 000 гривень. Загальний розмір грошової винагороди, яку вимагав посадовець від підприємця, складав 132 000 гривень. Ця сума мала посприяти у виділенні комерсанту у розробку ділянки лісу для вирубки деревини та подальшого використання її у комерційних цілях.

Відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Тривають невідкладні слідчі дії. Вирішується питання щодо повідомлення зловмиснику про підозру.

Нагадуємо, що, сьогодні, близько 10 години ранку сталася ДТП біля "Пасажу". Автомобіль "Волга" зіткнувся з інкасаторським автомобілем "Ощадбанку".За наявною інформацією ніхто не постраждав.

Джерело.

http://zrada.today/node/11943

Далі...

В Украине могут исчезнуть хвойные леса

Украина теряет хвойные леса.

Причина — жуки-вредители, которые стали очень агрессивными.

Жуки уже поразили 16 тысяч гектаров в Ровенской области, на Волыни — 7. Такая ситуация по всей стране, пишут «Факты». Жук в Украине уже три года, и его до сих пор не уничтожили. Побороть жуков можно, если вырубить зараженные деревья, утверждают лесники. Но часто под вырубку больных растений уничтожают здоровые леса.

Из-за изменения климата жуки стали очень агрессивными, одно дерево могут уничтожить за два месяца. Распознать, поражен ли ствол, очень трудно — скрывает кора. Ученые три года ищут в лесах больные сосны. Сейчас в лесах сотни феромонных ловушек для короедов, чтобы те не размножались. На деревья разместили кормушки для птиц, но шансы неравны. С вырубкой соглашаются экологи. Но просят не переусердствовать. Масштабом произошедшего поражены даже опытные специалисты. Чтобы бороться с короедом, сначала нужно два месяца ждать разрешения провести санитарную вырубку. Короеда обнаружили уже и на юге страны, если его не остановить, за 10 лет на месте хвойных лесов будет пустота.

9 августа 2017, 07:56

http://izvestia.kharkov.ua/on-line/20/1246844.html

Далі...

Щепки еще полетят: В Киеве вырубили лес размером с Троещину

В Киеве, по данным экологов, за последние 10 лет вырублено 4 тыс. га зеленых насаждений. Чуть меньшую территорию занимает самый большой киевский массив Троещина. «Вести» выяснили, почему опасно жить в городе, где мало зелени, и как зарабатывают на незаконной вырубке.

Минус Троещина
По официальным данным лесных хозяйств Киева, за последние 10 лет вырублено 1500 га зеленых насаждений. На самом же деле площадь вырубки почти в 2,5 раза больше. Об этом «Вестям» рассказал директор Киевского эколого-культурного центра Владимир Борейко. «Лесхозы отчитываются, что в Дарницком районе вырублено 600 га, в Святошинском — 400, а в Конча-Заспе — 500. Но наши исследования показывают, что цифры явно занижены, а реальные площади вырубки составляют около 4 тыс. га. Для сравнения, площадь массива Троещина —3265 га», — говорит Борейко. По его словам, самым варварским вырубкам подвергаются лесные участки в районах Пуща-Водицы и Межигорья.

Только в начале июля 2017 г. в квартале «30» Межигирского лесничества мы зафиксировали настоящий лесоповал — под видом «санитарных» рубок были срезаны великолепные 200-летние сосны. У нас на глазах рубщики грузили деревья на лесовозы, а лесники жгли порубочные остатки, обжигая огнем соседние деревья. И это происходило не где-нибудь, а в городском киевском лесу, который имеет статус курортного директор Киевского эколого-культурного центра Владимир Борейко

Результаты проверки КЭКЦ показали, что в лесу Пуща-Водицы также уничтожено около 50% деревьев. «Вместо 200-летних золотых сосен лесники насадили монокультуры из молодых сосенок, которые, конечно, еще сотни лет не заменят вековые деревья», — говорит он.

Опасно для здоровья
Дефицит зелени приводит к тому, что на городских улицах сильно повышается температура воздуха и нет барьеров от опасных веществ. Все это, по мнению медиков, приводит к увеличению числа сердечно-сосудистых заболеваний и астмы. «Зеленый барьер из вековых деревьев защищает Киев от радиоактивного пепла, когда у нас каждое лето горят Чернобыльские леса, а также сдерживает дым с Ирпенских торфяников. Лес очищает загазованный воздух Киева, задерживает и аккумулирует влагу», — говорит Борейко.

После нас хоть потоп: в Украине дали добро зачищать леса под ноль

Климатолог Ирина Савчук утверждает, что в связи с тенденцией изменения климата и повышением температуры деревья для города сегодня являются одним из главных жизненно важных факторов. «По данным исследований спутников, температура асфальта на открытых площадях киевских улиц летом поднимается до +45–50 градусов, в то же время максимальная температура в тени деревьев — +35 градусов. Для комфорта и здоровья киевлян необходимо, чтобы улицы утопали в зелени», — говорит она. Также от отсутствия деревьев страдают и прибрежные земли столичных водоемов.

После того как с берегов исчезают деревья, начинается сползание грунта и разрушение склонов, что негативно отражается на городских водоемах
директор «Плесо» Денис Пикалов

Такую картину в Киеве можно наблюдать часто. Фото: facebook.com.ecokilldozer

Бизнесмен сэкономил, лесник заработал
В «Киевзеленстрое» уверяют, что в лесничествах происходит только санитарная вырубка старых и сухих деревьев, а площадь зеленых насаждений в городе увеличивается. «В этом году нами было высажено 10 тыс. деревьев, 90 тыс. кустов и 13 млн цветов. Для сравнения, в прошлом году было высажено меньше деревьев и кустов на 10 тыс., а цветов — на 3 млн», — говорит пресс-секретарь «Киевзеленстроя» Наталья Грушко.

"Знали бы вы, сколько зверей погибло". Под Киевом отжали 400 га заповедника для бани нардепов

Но бизнесмены, с которыми пообщались «Вести», нам рассказали, что в большинстве случаев вырубка — коммерческая. По словам одного из бизнесменов, занимающегося перепродажей древесины в Киеве, Сергея К., приобрести древесину можно, договорившись с лесниками. «Один из распространенных видов сделок — подмена вида продаваемой древесины. 

Например, по документам вы купили недорогую березу по цене в $20 за куб, а на самом деле получили ценный бук или граб, цена которых $70 за куб. Лесник берет за услуги $20 с куба. В результате всем хорошо — вы купили дешево дорогое дерево, а лесник заработал и документально отчитался за количество вырубленных деревьев. Но чаще древесину продают вообще без документов», — рассказывает он.

Совсем не дорого можно купить «кругляки», которые остались после рубки деревьев. «Ко мне часто из лесничества привозят остатки и отдают за копейки, ведь нужно быстро уничтожить следы вырубки», — рассказывает «Вестям» хозяин одного из столичных цехов по производству деревянных поддонов Евгений Радько.

В Украине местные "царьки" истребляют редких животных

О том, что в Киеве процветает незаконная вырубка деревьев, знают и в прокуратуре. К слову, ответственность за незаконную вырубку деревьев — штраф от 850 до 1,7 тыс. грн или ограничение свободы до трех лет. Как сообщили «Вестям» в пресс-службе ведомства, отделом по надзору за соблюдением законов в природоохранной сфере открыто несколько уголовных производств, в которых фигурируют киевские лесничества. Кроме того, выявлены случаи незаконного уничтожения зеленых насаждений при проведении строительных работ.

Застройщики не соблюдают нормы
Кроме того, вырубка деревьев идет и при строительных работах в Киеве, а нормы высадки новых насаждений массово не соблюдаются. Об этом нам говорит Ирина Савчук. «Согласно нормам, при строительстве нового ЖК, застройщик обязан выделить под зеленые насаждения не менее 20% площади земельного участка. Практически все застройщики не придерживаются данных нормативов. Например, в новом ЖК на Позняках под зелень выделено только 5% 

территории», — говорит она. Аналогичная ситуация наблюдается по всему городу.

http://vesti-ukr.com/kiev/251455-v-kieve-vyrubili-les-razmerom-s-troeshchinu

Далі...