ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

31 серпня 2017

В Украине ужесточили наказание за вырубку леса – что запрещено

Президент Украины Петр Порошенко подписал закон, который усиливает административную и уголовную ответственность за нарушение требований сохранения леса.



Об этом сообщает пресс-служба главы государства.

– Законом, в частности, запрещаются все виды рубок, строительство сооружений, прокладка дорог, выпас скота, промышленная заготовка недревесинных лесных продуктов, проезд транспортных средств (кроме дорог общего пользования и службы лесной охраны), – отмечается в сообщении.

Закон Украины О внесении изменений к некоторых законодательных актов Украины относительно охраны лесов согласно Рамочной конвенции об охране и устойчивом развитии Карпат был принят Верховной Радой 23 мая.

– Реализация Закона будет способствовать сохранению природных ценностей европейского значения, в частности лесов, в рамках выполнения требований Рамочной конвенции об охране и устойчивом развитии Карпат, – говорится в сообщении.

Читайте: Минэкономразвития объяснило, почему нужно отменить мораторий на экспорт леса (ДОКУМЕНТ)

Документ дает определение таких понятий, как естественные леса, леса, квазипралеси и устанавливает особый правовой режим их сохранения и охраны.

Вводится административная ответственность за нарушение требований охраны естественных лесов, лесов, квазипралесов. Соответствующие изменения внесены в Кодекс Украины об административных правонарушениях, Лесного кодекса Украины и Закона Украины О природно-заповедном фонде.

Ранее сообщалось, что Украина экспортирует лес-кругляк по цене в €27, оформляя его как дрова. Главный покупатель – австрийский гигант Schweighofer.

Опубликовано Август, 31 в 15:14

Президент підписав Закон про посилення відповідальності за незаконну порубку лісу та порушення вимог з охорони пралісів


Президент Петро Порошенко підписав Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат". Документ був схвалений Верховною Радою 23 травня.

Реалізація Закону сприятиме збереженню природних цінностей європейського значення, зокрема пралісів, у рамках виконання вимог Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат.

Документом визначаються поняття "природні ліси", "праліси", "квазіпраліси" та встановлюється особливий правовий режим їх збереження та охорони. Законом, зокрема, забороняються всі види рубок, будівництво споруд, прокладання шляхів, випасання худоби, промислова заготівля недеревинних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та служби лісової охорони). Документом вводиться адміністративна відповідальність за порушення вимог охорони природніх лісів, пралісів, квазіпралісів. Відповідні зміни внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Лісового кодексу України та Закону України "Про природно-заповідний фонд".

Крім того, Законом внесено зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, у заповідниках або на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду.

http://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-zakon-pro-posilennya-vidpovidalnosti-za-n-43014


ТЕКСТ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат

ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат Верховна Рада України постановляє:I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:1. Статтю 68 Кодексу...

Директором Лисянського лісгоспу призначили В’ячеслава Шако


Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №294-к із 30.08.2017 директором державного підприємства «Лисянське лісове господарство» призначено В`ячеслава Шако. Нового керівника колективу підприємства представив начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко. Про це «Новій Добі» повідомили в обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

«Лисянський лісгосп має усі передумови працювати на високому рівні та з позитивними показниками. Це спільна робота керівника та усього колективу. Тому бажаю продовжувати стабільну роботу, щоб підприємство процвітало та демонструвало гарні результати. Новому ж директору зичу успіхів у всіх планах та задумах, взаєморозуміння й підтримки від колег та достойних лісівничих досягнень», – зазначив Олександр Дзюбенко.

Довідково:
Шако В`ячеслав Сергійович народився 18 травня 1984 року в с. Руська Поляна Черкаського району Черкаської області. У 2005 році закінчив Чугуєво-Бабчанський лісний технікум, у 2011 році – Національний університет біоресурсів та природокористування, у 2016 році – Дніпропетровський регіональний інститут державного управління при Президенті України; спеціальності за освітою – магістр лісового господарства, магістр державного управління.

З 2005 року працював у Черкаському лісгоспі майстром лісу, помічником лісничого Тясминського та Дахнівського лісництв, лісничим Свидівського лісництва, головним лісничим, лісничим Дахнівського лісництва. Останніх півроку перебував на посаді головного інженера ДП «Лисянське лісове господарство».

Сьогодні, 14:41.

В Україні посилили відповідальність за незаконне вирубування лісу


В Україні посилили відповідальність за порушення вимог охорони природних лісів і незаконну вирубку дерев.

Президент Петро Порошенко підписав відповідний Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони лісів відповідно до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат".

Як повідомляє прес-служба голови держави, реалізація закону сприятиме збереженню природних цінностей європейського значення, зокрема лісів, у межах виконання вимог Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат.

Документом визначаються поняття "природні ліси", "ліс", "квазіпраліс" і встановлюється особливий правовий режим їхнього збереження та охорони. Законом, зокрема, забороняється всі види рубок, будівництво споруд, прокладення шляхів, випас худоби, промислова заготівля недревесінних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та служби лісової охорони).

Документом вводиться адміністративна відповідальність за порушення вимог охорони природних лісів, лісів, квазіпралесов. Відповідні зміни внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Лісовий кодекс України та Закон України "Про природно-заповідний фонд".

Крім того, Законом внесено зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконну вирубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду.

31 серпня 2017, 14:42

На Волині ліси масово знищують шкідники: Спеціалісти попереджають про екологічну катастрофу

Через проблему обласне управління лісомисливського господарства припиняє користування лісом

На Волині короїд з'їдає ліси

Волинська ОДА

У Волинській області 7 тисяч гектарів лісу пошкоджено короїдом. Вогнище хвороби виявлено у Маневицькому районі області. Про це йшлося під час відкритого семінару щодо стану лісових насаджень, повідомляє відділ інформаційної роботи ОДА.

Оглянувши уражені території, учасники семінару дійшли висновків, що екологічна катастрофа може мати всеукраїнські масштаби. У зв'язку з цим – діяти потрібно консолідовано та швидко на усіх рівнях.

За словами фахівців, ураженню короїдом підлягають рослини усіх вікових груп. Тому проблема загострюється щодня і може розповсюдитися по всій Україні.

“Проблема стає дуже гострою, набуває характеру надзвичайної ситуації, тому потрібно активізувати увесь наш потенціал – і владний, і фаховий для того, аби хоч трохи зупинити шкідника”, - зазначила директор спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Херсонлісозахист” Тетяна Касіч.

Через ушкодження лісу обласне управління лісомисливського господарства вимушене припинити головне користування лісом, аби вирішити проблему короїдно-грибкового всихання. Нині 7 тис гектарів лісу вже пошкоджено, а на осінньо-зимовий період очікують іще близько 2-3 тис. гектарів ураження. Тому санітарна вирубка лісу – неминуча, більше того, цілком можливо, що її доведеться збільшити у рази.

Як зазначили присутні на семінарі науковці, короїдні пошкодження – проблема не лише Волині і навіть не України. Аналогічні ареали хвороби виявлені у Польщі та Білорусі. В останній, до слова, два місяці тому прийняли рішення повністю зупинити усю вирубку та до 5 вересня 2017 року провести повну зачистку тамтешніх лісів від пошкодженої деревини.

Важливо, що уражені дерева помітно не відразу, адже шкідник діє з верхівок – поступова зміна кольору крони, всихання, а потім і внутрішнє стовбурове пошкодження призводять до загибелі дерева. Короїди ведуть прихований спосіб життя, до того ж, спрогнозувати радіус та вектор їхньої дії фахівці не можуть. Крім того, волинським спеціалістам вдалось виявити сім видів шкідників, які живуть на одному дереві і кожен з них має свою зону ураження.

Зазначається, що 10 років тому шкідники не витримували низьких температур і гинули. Нині у них з`явився імунітет і при кількагодинному перебуванні у теплому середовищі вони здатні відновлювати своє життєдіяльність.

Аби не втратити сотні тисяч гектарів лісу, профільні управління підготують звернення до Державного агентства лісових ресурсів України щодо внесення змін в окремі законодавчі акти, що дозволять вплинути на ситуацію та зменшити зону ураження.

Також найближчим часом Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства повинне подати на розгляд депутатів обласної ради програму збереження лісів Волині, з детальним обґрунтуванням потреби у коштах для проведення термінових заходів, а також заліснення площ, які потрапили під дію шкідників.

6 вересня - Всеукраїнський конкурс-змагання вальників лісу та конкурс професійної майстерності "Кращий оператор гідроманіпулятора - 2017"

6 вересня 2017 року на базі ДП «Тетерівське лісове господарство» Київського обласного і по місту Київ управління лісового та мисливського господарства відбудуться XX-й Всеукраїнський конкурс-змагання вальниківлісу та IХ-й конкурс професійної майстерності «Кращий оператор гідроманіпулятора – 2017».

У заході візьмуть участь: заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар, начальник Київського обласного управління лісового та мисливського господарства Олексій Бойко, фахівці лісової галузі, представники органів місцевої влади.

Місце проведення: 59 квартал Тетерівського лісництва державного підприємства «Тетерівське лісове господарство».

Початок змагань: 6 вересня о 09.00 год. (75-й км автодороги Київ-Ковель).

Акредитація представників ЗМІ до 17.00 год. 05 вересня 2017 року на електронну пошту: press_lis@ukr.net (зазначити ПІБ, назву ЗМІ та контактний телефон) або за тел.: 095-445-75-50, 050-157-07-19

Від’їзд представників ЗМІ від будівлі Держлісагентства (вул. Шота Руставелі, 9-а) 6 вересня о 07:15 год.

31.08.2017

Вогонь боїться дозору

ПРИКРО

Брак фінансування не дає змоги повноцінно захищати природні багатства


Щодоби в країні ліквідують понад 400 пожеж у лісових масивах і на торфовищах. Про це повідомив голова ДСНС Михайло Чечоткін на засіданні Державної комісії з питань техніко-економічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке відбулося минулого тижня. На думку голови ДСНС, нерідко причиною пожеж є навмисні підпали. Наприклад, якщо проаналізувати зафіксований супутниками час і місця виникнення 18 серпня осередків загорянь на території Петропавлівського лісництва у Дніпропетровській області, то видно, що навколо лісового масиву з 9 години до 9.19 зафіксовано 12 окремих осередків горіння. Це може вказувати на підпали, замасковані під природні чинники або необережне поводження з вогнем.

Для ефективної боротьби з пожежами важливо мати сучасні засоби нагляду за лісовими масивами. Такі мають, наприклад, деякі лісгоспи Житомирської області. Фото Володимира ЗАЇКИ

Хоч органи влади під час організації гасіння пожеж у природних екосистемах діяли загалом злагоджено, запобіжні заходи реалізовано не повною мірою.

Наслідком цього стало збільшення кількості пожеж та їхніх площ. Так, кількість пожеж у лісових масивах зросла у 2,7 раза (2017 року — 1603 пожежі, 2016-го — 588), а площа — втричі (2017 року — 2579 гектарів, 2016-го — 857). Найбільше лісових пожеж у Херсонській області — 250 (612 га), Дніпропетровській — 220 (303 га), Запорізькій — 202 (548 га).

Майже удвічі збільшилася кількість пожеж на торфовищах (2017 року 230 пожеж, 2016-го — 119), а площа — на 20% (2017 року — 65,3 га, 2016-го — 52,4 га). Найбільша кількість торф’яних пожеж у Київській області — 175 (45 га).

Також удвічі зросла кількість пожеж на відкритих ділянках місцевості (трава, залишки рослинності). Так, 2017-го було 20,3 тисячі таких пожеж, а 2016 року — 11,5 тисячі на площі відповідно 15,1 тис. га і 8,7 тис. га.

Попри те, що на території України вже тривалий час найвищий клас пожежної небезпеки, лише в Донецькій, Запорізькій, Луганській та Херсонській областях введено обмеження на полювання, а в інших регіонах доручення Державної комісії ТЕБ та НС обл­держадміністрації не виконали.

Пан Чечоткін запевнив, що ДСНС готова надавати допомогу на місцях підрозділам Держлісагентства й інших лісокористувачів для протидії пожежам у природних екосистемах. Але нічого не сказав про можливість самих лісівників помічати й гасити пожежі, запобігати їм.

Тому додам від себе, що раніше до масштабних проблем у лісах часто просто не доходило, бо завдяки лісовій охороні, яка регулярно патрулює свої обходи, завдяки дозорним на пожежних вежах лісоводи вчасно помічали загоряння і самі гасили. Але через те, що останні два роки у держбюджеті немає рядка про фінансування лісової охорони, понад половину працівників у південних лісгоспах звільнилася. Навіть нема кого поставити на пожежну вежу. Через брак коштів знищено також лісову протипожежну авіацію. У лісництвах немає чим заправити протипожежну техніку, немає коштів на створення мінералізованих розривів та інші запобіжні заходи. Там, де лісу більше, — у Карпатах, на Поліссі, лісгоспи фінансують протипожежні заходи за рахунок зрубаної та проданої деревини. А ось бідному на ліс півдню непереливки.

Якщо в держбюджеті–2018 не з’являться кошти на ведення лісового господарства хоча б для південних та східних областей країни, ми там втратимо ліси буквально за два-три роки. А це обернеться величезними втратами врожаю сільгоспкультур, падінням експортної виручки і величезними витратами на відновлення лісу.

Тож краще не чекати нового бюджетного року, а надати фінансову допомогу цим особливим лісам уже сьогодні.

Олег ЛИСТОПАД
https://ukurier.gov.ua/uk/news/vogon-boyitsya-dozoru/

Урядовий кур'єр, 31 серпня 2017 року, четвер, № 161 (6030), стор. 5

Чи вистоять зелені оази степу?

НАГАЛЬНО

Ліси, які роками висаджували й доглядали покоління лісівників, можуть зникнути

Прикмета серпневої спеки цього року — неймовірна кількість пожеж, від яких найбільше постраждали штучні ліси півдня країни. Це не просто об’єктивна чи суб’єктивна надзвичайна ситуація, а й результат того, що галузь взагалі не фінансують. Тож цілком імовірно, що ліси, які роками висаджували й доглядали покоління досвідчених лісівників, можуть зникнути.

На захист — усім миром

З початку року на території Миколаївської області зареєстровано 1407 пожеж на відкритих територіях. Скажімо, лише за один тиждень їх сталося 156, що становить 78% загальної кількості вогневих випадків на території краю — вогонь пройшов відстань 309 гектарів. За офіційною статистикою, збитки від лісових пожеж за 2016 рік в державі становили 509 257 гривень. Скажімо, на Херсонщині червоний півень завдав збитків лісам на загальну суму понад шість мільйонів гривень.

Відомий захисник херсонських лісів, природоохоронець, інженер лісового господарства Оксана Колодяжна зауважила: «Складні природно-кліматичні умови півдня істотно підвищують стан пожежної небезпеки лісів, і цьогорічна ситуація доводить, що такої неуваги природа нам не вибачить. Ми довго можемо сперечатися навколо цих тем, але все це — через брак фінансування. Закономірність досить передбачувана: немає зарплатні — немає працівників. У штаті лісових господарств Херсонської області лишилося 504 одиниці. Чи можна вчасно виявити пожежу, не маючи спостерігачів, не здійснюючи патрулювання?»

А виявляти й боротися з пожежами доводиться небайдужим громадянам, колишнім і нинішнім співробітникам лісової галузі та, звісно, рятувальникам. Нещодавні пожежі в лісах Миколаївщини стали справжнім іспитом для всіх них. Майже одночасно запалало Новопетрівське та Матвіївсько-Баловнянське лісові урочища — з різницею в один день. Пожарище нагадувало фільм жахів. У різні боки розліталося палаюче гілля і з’являлися нові осередки горіння. Вогонь сягав верхівок дерев, а опалена місцевість, яка раніше буяла красою, тепер схожа на зону відчуження. Пожежа в Новопетрівському лісі за лічені хвилини набула значних розмірів і сягнула 80 гектарів. У Матвіївсько-Баловнянському лісовому урочищі ситуація була не такою критичною, площа згарища досягла 2,5 гектара.

Складність полягала в тому, що значна кількість сил і засобів зосереджувалася в Новопетрівському урочищі, де ще гасили поодинокі осередки тління і займання. Першими на боротьбу з червоним півнем у Матвіївці та Баловному прибули небайдужі громадяни. Люди з лопатами й іншим знаряддями гасили пожежу, не давши їй охопити більшу територію. Рятувальники щиро подякували місцевим жителям за допомогу.



За лічені хвилини спалахнув Новопетрівський ліс. Фото надане ДСНС у Миколаївській області
Серед причин — підпали й необережність

Упродовж цих двох днів владні структури, рятувальники, жителі, підприємці, військові області проявили згуртованість і злагодженість, тож вдалося приборкати вогняну стихію. У найкоротший термін до місця пожежі в Новопетрівському лісовому урочищі прибула техніка, яку надали підприємці Новоодеського району, Миколаєва, сусідніх районів області. Добровольці стали стіною по периметру пожежі й пліч-о-пліч із рятувальниками та лісниками не давали вогню розгулятися. Загалом до ліквідації пожежі було залучено 240 чоловік та 52 одиниці техніки, з них від ДСНС — 80 чоловік особового складу й 18 одиниць техніки.

Великі лісові масиви врятовані. Втім, як зазначає один з активістів, який дбає про екологію Матвіївського лісу, Сергій Савченко, «на місці колись затишного мальовничого куточка залишилося попелище. Років десять, якщо не більше, знадобиться для відновлення ділянки. Упевнений, що всі пожежі виникають внаслідок навмисних чи ненавмисних підпалів. А під час спеки ліс може запалати й від сірника, й від скла, що утворює від сонця ефект лінзи».

Версію про підпал Новопетрівського урочища підтвердили правоохоронці. У ході проведених слідчо-оперативних заходів поліцейські Новоодеського відділу встановили 17-річного, раніше судимого, та 21-річного жителів селища Новопетрівське, через дії яких сталася пожежа. Зі слів товаришів, старший із молодиків вирішив відсвяткувати свій день народження у спеціально відведеному місці в лісі, який межує з населеним пунктом. Прибравши перед святкуванням територію місця для відпочинку, сміття друзі вирішили підпалити неподалік. Не дочекавшись, поки воно повністю згорить, вони поїхали, а через деякий час повернулися в пошуках загубленого мобільного телефону. Коли побачили, що розпочалася пожежа, молодики хутко зникли. Вони не заперечують своєї провини і дають свідчення слідчим, однак переконують у тому, що підпалювати лісове урочище наміру не мали. Слідче відділення розпочало кримінальне провадження в порядку ч. 2 ст. 245 КК України (знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, що спричинило тяжкі наслідки), що карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. Ступінь провини кожного буде встановлено в ході слідства.

І рятувальники, й небайдужі громадяни, і представники органів влади не перестають закликати всіх бути обережними в лісах. Лише за добу згоріло понад 100 гектарів хвойної підстилки і лісових насаджень. За тиждень сталося 19 лісових пожеж. З усіх районів лідером за кількістю пожеж виступив Баштанський район, де зафіксовано шість випадків, за масштабом горіння — Новоодеський (80 гектарів). Також лісові пожежі зареєстровано в Березнегуватському, Вознесенському, Казанківському та Вітовському районах області.
Насамкінець. Якщо не зміняться методи керування лісовим господарством і ставлення людей до природних багатств, ми скоро знищимо весь лісовий фонд. І не допоможуть тут ані похолодання з дощем, ані зусилля добровольців та рятівників.
Олена ІВАШКО

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/chi-vistoyat-zeleni-oazi-stepu/
Урядовий кур'єр, 31 серпня 2017 року, четвер, № 161 (6030), стор. 1,5

Как восстанавливали разрушенное войной лесное хозяйство Гомельщины

В 1945 году было создано Гомельское территориальное управление лесоохраны и лесонасаждений. Общая площадь лесов занимала 325 517 гектаров, запас насаждений составлял 21420,6 тысячи квадратных метров. Управление обслуживало 15 административных районов Гомельской области, а также частично районы Брянской и Бобруйской областей. Все леса были разделены на 35 лесничеств, 96 объездов и 442 обхода. В каждом лесхозе имелось по одному утильцеху, а всего по управлению их было 5.



В состав управления вошли Гомельский, Буда-Кошелевский, Речицкий и Рогачевский лесхозы. В ноябре 1945-го появился еще один — Ленинский, созданный на базе Ленинского лесничества как опытно-производственная база научных учреждений. Штат каждого лесхоза состоял из 17 человек, лесничества — из 6.

Управление занималось организацией и проведением лесовосстановительных и лесокультурных работ, подготовкой и передачей лесофонда промышленности, заготовкой семян древесно-кустарниковых пород, отпуском древесины населению, выработкой изделий ширпотреба.

Леса Гомельской области за период оккупации подверглись сильной бессистемной вырубке, а также сплошной вырубке вдоль железных и шоссейных дорог, шириной от 300 до 500 метров. Участки Рогачевского лесхоза были значительно повреждены артиллерийским огнем.



В послевоенные годы в области была определена так называемая 30-километровая зеленая зона в составе Ленинского, Прибор­ского и Шабринского лесничеств Гомельского лесхоза общей площадью 25 831 гектар. Лесничества располагались только с восточной и западной стороны Гомеля, зеленая зона не создавала зеленого кольца вокруг города, а тянулась довольно узкой полосой с востока на запад. Эти леса относились к 1-й категории, поэтому в них применялись только рубки ухода и санитарные рубки. С южной и северной стороны Гомеля леса относились ко 2-й категории: здесь проводилась сплошная вырубка — после войны древесина требовалась для отстройки города и поселков. Однако Гомель, исходя из численности населения и наличия промышленных предприятий, относился к городам, которые требовали создания 30-километровой зеленой зоны вокруг города. Вскоре в лесах с южной и северной стороны была прекращена сплошная вырубка, проводилась только его расчистка.

За годы войны сильно по­страдали и лесхозы. Сложным оставался вопрос жилья для инженерно-технических работников, а это затрудняло укомплектование штатов специалистами. В лесничествах трудились жители близлежащих деревень, в послевоенное время это были в основном женщины и подростки. На лесокультурных работах были заняты рабочие, знакомые с техникой посева и посадки. В 1945 году бригадным обучением подготовлено 14 рабочих, 7 человек окончили курсы мастеров. Транспортом служили лошади, на 1 января 1945 года их насчитывалось 47.



Постоянных питомников в управлении не было, имелось 46 временных общей площадью чуть более 9 гектаров. Преобладали хвойные деревья.

Лесному массиву требовалась и санитарная расчистка территории. Ее проводили инженеры лесного хозяйства, старшие лесничие и специалисты управления. Древесина отпускалась местным организациям и населению, неликвидную древесину приходилось убирать собственными силами. Сено­кошение и выпас скота в лесу были запрещены.



В 1945 году на территории управления случилось 54 лесных пожара на площади 423 гектара. Огромное количество возгораний происходило из-за взрывов снарядов, оставшихся в лесу после войны, и от искр паровозов. Работники управления привлекали к тушению огня население, к отдельным дачам для борьбы с пожарами были прикреплены ближайшие колхозы. Было организовано 35 добровольных пожарных команд.

15:35 / 30.08.2017/ Гомельская правда, Екатерина Свищёва, старший научный сотрудник Государственного архива Гомельской области

СЕРГІЙ РИБАЛКО: Знову звертатимемо увагу Президента та Прем’єр-міністра на ситуацію і стан лісів у Херсонській області

29 серпня, відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань земельних відносин та екології. Про те, які питання розглянули та які рішення прийняли розповів особисто голова комісії Сергій Рибалко.

На комісії було розглянуто 39 питань. Усі питання достатньо відповідальні, тому комісія засідала три з половиною години. Найболючішими залишаються питання лісів. Ми вже бачимо наслідки того, що Херсонське обласне управління лісового та мисливського господарства не фінансує херсонське лісництво. І в цьому році виникли пожежі більше, ніж на 800 гектарах. Якщо в минулому році було 160 гектар, то в цьому році 800. І за інформацією, яку надав начальник управління Віктор Тищенко, і на наступний рік не передбачається фінансування херсонського лісництва. Це, зрозуміло, призведе до того, що пожежонебезпечність буде ще більшою. Тому прийнято рішення знову звертатися до Президента, Прем’єр-міністра, звертати їхню увагу на ситуацію і стан лісів у Херсонській області.

Херсонська обласна рада також виділить 3 мільйони 150 тисяч гривень на забезпечення протипожежних дій. Тобто на фінансування хоча б одного пожежника і палива для машини. Ми витрачаємо потім набагато більше коштів (ред. – на гасіння пожеж та їх наслідків). Не говорячи навіть про саму шкоду, яку спричиняє лісова пожежа. Навіть її погашення коштує набагато дорожче, ніж утримання пожежних.

Дуже важлива і складна ситуація з новими кадастровими номерами. Як виявилося, беруться старі кадастрові номери на нові ділянки, на які виготовляється технічна документація. В основному це ті ділянки, які не в речових правах або нічим не обтяжені (ділянки під пасовищами або неугіддями). Але кадастрові номери цих ділянок беруть і присвоюють новим земельним ділянкам. Відбувається дубляж або задвоєння. Тобто на дві земельні ділянки видається один кадастровий номер. За тією відповіддю, яку ми сьогодні отримали, виправити це можна безкоштовно. Проте, сам факт, що це відбувається, є неподобством. Ми будемо серйозно з цим питанням розбиратися. Будемо проходити практичну частину виправлення цих помилок. І якщо найближчим часом це питання не буде вирішено, то звертатимемося до правоохоронних органів. Уявляєте, як можна вводити ринок землі, коли на дві ділянки один кадастровий номер. Тобто пройде операція з якоюсь однією ділянкою, а хтось буде казати, що він придбав іншу земельну ділянку. Це взагалі нонсенс.

Щоб виправити це, потрібно звертатися до Держгеокадастру. Багато людей сьогодні можуть про це і не знати. А коли людина не знає, вона не звертається, у неї є земельний акт, вона вважає, що у неї все нормально, а її кадастровий номер присвоюють іншій земельній ділянці. І можуть відбуватися певні процеси – оренда, обмеження цієї ділянки. Але одного дня людині можуть сказати: “Вибачте, у вас немає такого кадастрового номера, ми не можемо ідентифікувати вашу земельну ділянку”. Це дуже важлива проблема. Хоча нас запевнили, що це виконується в автоматичному режимі і номера присвоюються автоматично. Ми ставимо це на особливий контроль нашої комісії.