ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

09 вересня 2017

Рятувальники ліквідували пожежі на території Кардашинського лісництва

У Голопристанському лісомисливському господарстві сталися низові пожежі у 42, 43 та 63 кварталах

У Херсонській області українські рятувальники повністю ліквідували лісові пожежі на території Кардашинського лісництва. Про це повідомляє прес-центр обласного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій.



Фото: наслідки лісової пожежі під Херсоном (прес-центр ДСНС)

"Станом на 8 вересня пожежі повністю ліквідовано о 16:20. На місці події від обласної служби ДСНС було задіяно 8 одиниць техніки та 27 рятувальників, а від лісової охорони - 6 одиниць техніки й 6 працівників", - йдеться в повідомленні.

У відомстві нагадали, що 7 вересня близько 15:00 на номер Служби порятунку "101" міста Херсон надійшло повідомлення про те, що на території Кардашинського лісництва Голопристанського лісомисливського господарства виникли низові пожежі у 42, 43 та 63 кварталах.

На місце події були направлені підрозділи обласної служби ДСНС. О 17:00 пожежу у 63-му кварталі вдалось локалізувати, а о 19:10 - ліквідувати на площі 1,5 га. Пожежі у 42-му та 43-му кварталах були локалізовані о 20:40 на загальній площі близько 10 га.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що з початку 2017 року в Україні на пожежах загинула 1 тисяча 51 людина, ще 988 осіб постраждали.

09.09.2017 - 09:11

В Херсонской области сгорело 10 гектаров леса (фото)



7 сентября около 15:00 на номер Службы спасения «101» м. Херсон поступило сообщение о том, что на территории Кардашинского лесничества Голопристанского лесоохотничьего хозяйства возникли низовых пожаров в 42, 43 и 63 кварталах. На место происшествия были направлены подразделения областной службы ГСЧС. В 17:00 пожар в 63 квартале удалось локализовать, а в 19:10 ликвидировать на площади 1, 5 га. Пожара в 42-м и 43-кварталах пожар локализован в 20:40 на общей площади около 10 га.

По состоянию на 8 сентября пожар полностью ликвидировали в 16:20 час. На месте происшествия от областной службы ГСЧС задействовано 8 единиц техники и 27 спасателей, от лесной охраны, 6 единиц техники и 6 работников.



Дата: 09/09/2017, 09:12

Фахівці ДСНС проводять з громадянами роз'яснювальну роботу щодо пожежної безпеки у природних екосистемах



Питання протидії пожежам у природних екосистемах не втрачає актуальності навіть при відчутному зниженні температурних показників. Головною причиною виникнення займань у лісопаркових зонах, полях та торфовищах у будь-яку пору року залишається людський фактор. Залишене у лісі багаття, спалювання сміття або поживних залишків після збору вражаю — з високою вірогідністю призводить до пожеж на відкритих територіях.

Саме тому рятувальники постійно проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу з громадянами, щоб нагадати людям правила пожежної безпеки та запобігти виникненню загорянь у природних екосистемах.

Так, 6 вересня працівники Любешівського районного сектору Управління ДСНС України у Волинській області провели профілактичні відпрацювання у Малоглушанській селищній раді. Місцевим мешканцям рятувальники розповіли про те, до яких негативних наслідків можуть призвести пожежі на відкритих територіях. І не лише для навколишнього середовища, а й перш за все для самих людей. Зокрема, вогонь може перекинутися на будинки, знищити лінії електропередач, газопроводи або лісові насадження. Фахівці Служби порятунку закликали громадян відмовитись від спалювання сухої трави та інших рослинних залишків, що залишились після збору врожаю, адже кожен такий підпал щоразу завдає суттєвої шкоди довкіллю. Крім того, надзвичайники наголосили, що за самовільне спалювання сухої рослинності або сміття передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Про наслідки легковажного ставлення до пожежної безпеки під час відпочинку на природі попереджали громадян цього тижня і Кіровоградські рятувальники. Зокрема, під час спільного рейду з представниками Нацполіції у лісопарковій зоні Кропивницького, вони поспілкувалися з містянами щодо правил безпечного відпочинку у лісі. Учасники рейдової групи нагадали про заборону розведення багать, необхідність ретельно гасити недопалки та не бути байдужими, побачивши пожежу, негайно зателефонувавши на номер Служби порятунку «101».

Загалом, протипожежні відпрацювання цього тижня також відбулися у Донецькій, Дніпропетровській та Чернівецькій областях.

Профілактична робота з населенням буде проводитися і надалі для того, щоб вберегти територію країни та життя наших співвітчизників від руйнівної вогняної стихії.

Опубліковано: 09.09.2017, 08:16

Шановні громадяни!

Державна служба України з надзвичайних ситуацій закликає вас суворо дотримуватися правил пожежної безпеки та не провокувати пожежі в природних екосистемах. Категорично забороняється розводити багаття поблизу лісових насаджень, сухої рослинності, на полях та залишати недопалки чи сірники на трав’янистій підстилці.

Під час відпочинку на природі, необхідно пам'ятати, що порушення правил пожежної безпеки несе загрозу не лише навколишньому середовищу, але й, в першу чергу, вашому життю та здоров'ю.







Прес-служба ДСНС України

Евгений Анисенков из Тверской области стал одним из лучших лесных пожарных страны




Водитель Осташковского филиала государственного бюджетного учреждения Тверской области «Лесозащитный противопожарный центр – Тверьлес» Евгений Анисенков занял 2 место во всероссийском конкурсе профессионального мастерства «Лучший лесной пожарный».

С успешным выступлением представителя этой важной профессии поздравил губернатор Тверской области Игорь Руденя. «Труд пожарного требует высокого профессионализма, дисциплинированности, мужества и ответственности. На конкурсе Вы продемонстрировали эти качества, заняли второе место и достойно представили Тверскую область. Пусть верность избранному делу, целеустремленность, самоотдача и впредь будут Вашими верными помощниками», - отмечено в телеграмме от имени Игоря Рудени.

III Всероссийский конкурс профессионального мастерства «Лучший лесной пожарный» проводился с 4 по 7 сентября в подмосковном Пушкино. За звание лучшего лесного пожарного России 2017 года боролись 25 представителей лесопожарных служб регионов Центрального, Северо-Западного, Приволжского, Уральского, Сибирского и Дальневосточного федеральных округов и ФБУ «Авиалесоохрана».

Победитель и призеры определялись по итогам прохождения трех этапов конкурса: «Теоретические основы лесопожарного дела», «Спортивное многоборье», «Преодоление лесопожарной полосы препятствий». Знания и умения участников оценивались экспертной комиссией, в составе которой были руководители специализированных учреждений по охране лесов федерального и регионального уровней, представители лесной науки, победители конкурса прошлых лет.

В Беларуси планируется увеличить площадь плантаций деревьев для производств


Площадь плантаций по выращиванию древесины для деревообрабатывающих и целлюлозно-бумажных предприятий будет увеличена, сообщил председатель концерна "Беллесбумпром" Юрий Назаров во время онлайн-конференции на сайте БЕЛТА. "В связи с завершением в 2017 году модернизации предприятий концерна и выхода их на проектную мощность, годовой объем переработки древесины увеличится вдвое и составит 8 млн куб.м. ОАО "Светлогорский ЦКК" будет потреблять около 2,3 млн куб.м в год для производства сульфатной беленой целлюлозы. Еще 427 тыс. куб.м будет использоваться для производства мелованных и немелованных видов картона на филиале холдинга "Белорусские обои" "Бумажная фабрика "Герой труда" в Добруше.

В связи с этим было вынесено решение о развитии плантационного выращивания древесины для обеспечения этих мощных производств сырьем в требуемом объеме", - сказал Юрий Назаров.

"Беллесбумпром" заинтересован в создании сырьевых плантационных культур сосны, березы, осины с минимальными сроками выращивания в пределах 10-15 лет и получении к данному возрасту сортиментов с минимальным диаметром в верхнем отрезе 8 см и минимальной длиной 4 м с соответствующими техническими качествами. В природных условиях такое сырье вырастает за 15-20 лет. "За плантациями надо ухаживать, чтобы сократить оборот рубки примерно на 5 лет и получать древесину быстрее. Стоимость создания одного гектара плантации составляет ориентировочно Br20 тыс." - отметил председатель концерна.

"Беллесбумпром" вместе с Институтом леса НАН Беларуси составляют дорожную карту для планирования дальнейших действий. К концу года будет готова комплексная программа создания плантаций по годам. Планируется начать с Гомельской области.


09 сен 2017 07:15

Кому потрібніший лось?



Мисливці готові примножити поголів’я лісового красеня тому вийшли на мітинг.

Третього лютого міністр екології Остап Семерак підписав Наказ № 41 «Про заборону полювання на лося» терміном на 25 років. Ми вже неодноразово писали про цю подію і про скандал, що утворився навколо згаданої заборони. З’ясувалось, Наказ було створено з порушеннями юридичної процедури, та й проти самої заборони, як такої, що немає підстави, виступила велика частина громадян. У результаті заборона не набула чинності.



Доказом того, що існує альтернатива забороні – проведення 20 липня попереджувального мітингу. Під стінами Міністерства екології зібралося понад 300 мітингувальників – мисливців, користувачів мисливських угідь, представників Асоціації користувачів мисливських і рибальських господарств, інших громадських організацій, ЗМІ?

Прибічники мораторію хочуть збільшення популяції лосів – мета державницька і гуманна. Мисливці теж за це. Тільки перші сподіваються, що лосі, потрапивши до Червоної книги, самі почнуть розмножуватися, як кролі під парасолькою з написом – «Ніз-зя!». Другі ж – вкладають гроші в розвиток своїх мисливських господарств, охороняють, підгодовують тварин, у тому числі лосів. Вони зацікавлені у збільшенні поголів’я дичини, бо мають інтерес із продажу дозволів на обґрунтоване та лімітоване її добування. Це звичайне, сучасне господарювання, яке розвивається у країнах ЄС.

Ухвалюючи заборону, чиновники оперували науковими розвідками, начебто лосів у нас близько двох тисяч, а за деякими джерелами – одна тисяча. Всі ці цифри зі стелі, адже справжньої наукової роботи з дослідження лося в останні роки – не проводилося.
«Після наукових досліджень, експертних оцінок, наказую заборонити…» – це не про нас. Треба так: «Наказую заборонити… і провести згодом наукове обґрунтування заборони».



Мітингарі передали представникам Мінприроди та Академії наук України довгу низку вимог, серед них були й такі:

- ініціювати розслідування правоохоронними органами підготовки економічної диверсії – заподіяння матеріальної шкоди державі та користувачам мисливських угідь;

- виключити з Громадської ради при Мінприроді некомпетентних людей та включити представників мисливської галузі;

- експертний висновок заві­дуючого відділом Інституту зоології ім. Шмальгаузена – Сергія Межжеріна – суперечить результатам досліджень щодо популяції лося, які були проведені тим же інститутом у 2009 році. Професор, який спотворює дані та не має жодної наукової праці, присвяченої ссавцям, повинен бути виключеним з членів Національної комісії з питань Червоної книги України;

- не допустити використання Червоної книги, як важеля отримання коштів бюджету для непотрібних, містечкових, кланових досліджень.
У разі ігнорування вимог мисливців, мітингарі пообіцяли ще масовіші протестні акції вже під стінами Кабінету Міністрів України.


Віктор ПОДЕНКО,
фото автора,
Газета "Природа і суспільство"

Ви чуєте? То тихо плаче ліс…


Нотатки з наради Держлісагентства у Рівному, присвяченої всиханню соснових насаджень

Руді всохлі верхівки, подекуди – цілі просіки з дерев, що цілком втратили і колір, і привабливість… Так тепер виглядає значна частина соснових лісів на Рівненщині. Якщо відверто, просто болить душа, коли проїздиш мимо: здається, ліс тихо плаче – хоча про проблему треба кричати на весь голос!


Лісівники називають це відносно нове явище масштабною «біологічною пожежею». У чому ж її причини? І як таку пожежу загасити?


Небайдужі сарненці


Торік проблему вперше окреслив мені директор Сарненського державного підприємства лісового господарства Сергій Белеля на прикладі соснового лісу в заповідному урочищі Тріщава, що є місцем відпочинку та паломництва.


– Ось, бачите, ми змушені були вирубати тут цілу просіку, аби не допустити поширення хвороби – іншого методу боротьби з нею просто не існує. Але тут таки зустріли спротив громадських активістів: мовляв, лісівники вже навіть у заповідних місцях рубають! 


Переконуємо, доводимо, що ось такий, непрофесійний погляд на проблему, лише шкодить і лісові, й людям, які користуються його плодами, – втім, на жаль, чують нас не завжди і не всі. Кричати воно, знаєте, легше, а ось заглибитися у корінь проблеми… – Зітхнув досвідчений лісівник.


Про «корінь» проблеми на прикладі так званого модельного дерева, що втратило і вигляд, і промислову цінність, розповідає старший науковий співробітник Поліського філіалу науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації Василь Бородавка:


– Все починається з того, що сосну від верхівки атакує небезпечний шкідник – верхівковий короїд, який діє цілими групами. Ось, бачите, наслідок його потужної весняної атаки! 


Наступний, потужніший удар, буде восени: адже розмножується він у геометричній прогресії. Як, зрештою, й інший, той, який іде йому назустріч знизу сосни, – шестизубий короїд. Разом ці, на перший погляд, навіть непомітні створіння просто-таки загризають дерево, як вовки здобич. На ослаблену в такий спосіб сосну, зазвичай, нападають ще й грибкові захворювання, і деревина синіє. Отак за якихось два місяці ми цілком втрачаємо продуктивне дерево, уявляєте? Як ось, приміром, 11 метрів цієї сосни. Цікаво, що один із епіцентрів ураження маємо тут, у заповідному урочищі Тріщава.


Щоб хоч якось компенсувати неприємності від нашестя непроханих гостей, сарненські лісівники облаштували для земляків та гостей краю інфраструктуру урочища.


Летальна «зброя»



Головною причиною «біологічної пожежі» (термін, до речі, впровадили в Білорусі), яка не знає кордонів, і науковці, й практики називають глобальне потепління. Якщо наші поліські сосни звикли до певного рівня вологи в ґрунті (якої свого часу було навіть забагато, і тоді на допомогу прийшла меліорація), то в останні роки все кардинально змінилося. Поліссю, навпаки, скоро може знадобитися зрошення, стверджують експерти. Адже сосна самотужки бореться зі шкідниками доти, доки виділяє живицю. Оскільки ж води катастрофічно не вистачає, цей природний процес припиняється: тож дерево вже не може заліковувати свої рани, – ліс тихо вмирає…


Натомість нинішня спека – справжній рай для короїдів, які тепер розмножуються в геометричній прогресії. 

Якщо раніше вони давали потомство раз на сезон, нині – по 3–4!


– Ось, бачите, у пробірці 120 жуків – 10–12 сімей, – і це вже летальна зброя для сосни, адже вони за сезон дадуть 2–3 тисячі особин потомства, – наочно пояснює Василь Бородавка. – Так іде валове накопичення шкідника в лісах. Він, до речі, спокійно переносить наші м’які зими, особливо полюбляє купи сміття з гілля, які ми залишаємо з літа. А вже всередині квітня знову заселяється на сосну. Тут запущена така спопеляюча зброя, активно протидіяти якій треба вже сьогодні – завтра буде пізно! Кардинальний і основний метод один: суцільні та вибіркові рубки ушкоджених дерев і садіння на їх місці молодих, які швидко пристосуються до життя в нових умовах. Тут можна провести паралель із людиною: старшому поколінню важко пристосуватися до змін, а молоді – значно легше. У пам’яті старої сосни відкладено, що вода сама роками приходила до неї – от вона й не запускає коріння глибше.



Як її здолати?


Що ж заважає вирішувати нагальну екологічну, економічну і, якщо хочете, соціальну проблему оперативно й радикально?


По-перше, непрофесійний вплив громадськості; по-друге, недосконалість українського законодавства. Принаймні так вважають учасники виїзної наради, яка нещодавно відбулася на базі вже згаданого Сарненського та Клесівського держлісгоспів на Рівненщині за ініціативи Держлісагентства та за участю білоруських колег.


– Виходить, що ми, по суті, ганяємося за проблемою, а не вирішуємо її, – каже заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар. – Представники екологічних організацій, громадськості кажуть: ви, мовляв, зрубали продуктивну сосну, бо пеньок здоровий. А якби ми цього не зробили, завтра втратили б дерево цілком! До речі, під тиском громадськості торік прийняті такі Санітарні правила, які не дозволяють лісівникам оперативно діяти в ось таких, надзвичайних ситуаціях. Тому ми йдемо на широку дискусію з суспільством, пояснюючи розмах проблеми, і водночас готуємо на засідання Кабміну зміни до Санітарних правил. І в цій роботі сподіваємося на підтримку органів місцевого самоврядування та територіальних громад.


На Рівненщині така підтримка є:


– На найближчій сесії обласної ради депутати звернуться до Кабміну та Верховної Ради з настійним проханням згаданих змін до Санітарних правил у лісах України та до Закону «Про тваринний світ», стаття 39 якого забороняє санітарні рубки з 1 квітня по 15 червня – якраз тоді, коли йде активна фаза розмноження короїдів, – каже голова обласної ради Микола Драганчук, який взяв участь у роботі наради й зробив відповідні висновки. Разом із ним працювали й депутати-члени екологічної комісії.


Сусіди діють оперативніше



Оскільки короїд кордонів не має, проблема набрала загрозливих масштабів і в сусідніх Польщі та Білорусі. От тільки там лісівники мають значно більше простору для радикальних дій: хірург же не радиться з громадськістю, коли вирішує, чи оперувати пацієнта.

Поляки кажуть: «Треба йти попереду короїда!» І йдуть.


У Польщі основна ставка – на вирубування свіжозаселених короїдом дерев, – у такий спосіб позбуваються вже першого покоління шкідника. Причому, рішення приймає надлісничий – тобто, керівник лісгоспу, фахівець!


А білоруси й взагалі вже прогнозують обсяги майбутнього всихання сони, які, на жаль, зовсім не тішать…


– Жити і господарювати так, як раніше, вже не вийде, – переконаний керівник департаменту Міністерства лісового господарства Білорусі Микола Юревич. – Цього року я без гумових чобіт у лісі навесні був уперше за багато років. У нашому лісовому фонді 50 відсотків сосни, і втратити її ми не можемо. Тому покроково прописали, що робити з епідемією, починаючи від лісництва до міністерства. Маємо об’єднати наші зусилля, розробити ще й заходи в міждержавному масштабі, спробувати залучити міжнародну технічну допомогу. Адже, наскільки мені відомо, ця проблема є в Польщі, Чехії, Австрії й навіть докотилася до лісів Фінляндії. Вже восени конференція на цю тему відбудеться у Варшаві: ліси, як і їхні шкідники, не мають кордонів. Тому ми готові поділитися з українськими колегами своїми напрацюваннями. Окрім санітарних рубок, це і засоби проти короїдів, які вже розробили наші вчені, й постійна робота із затримання вологи в лісі, й кардинальний відхід від садіння монокультур.


…На пленарній частині наради вчені говорили про те, що хоча головною причиною всихання сосни і вважається глобальне потепління, все ж, достеменно ці причини ще не встановлені. Тому в них – широкий простір для досліджень, а в нас – момент істини: а може, не варто так нещадно експлуатувати поліські ліси на предмет видобутку того злощасного бурштину? Адже це теж втручання в екосистему Полісся. Про це, щоправда, нічого не говорили: втім, олії в «біологічну пожежу» підливають і нелегальні копачі. Наче не їхнім дітям та онукам тут жити завтра…



КОМЕНТАРІ:


Василь ПОЛУЙКО, заступник міністра екології та природних ресурсів:


– Чому громадськість так негативно сприймає будь-які рубки в лісі? Бо незаконні рубки в природному заповідному фонді все ще є, і про це треба говорити й навіть кричати! Тому й сприймають люди лісівників почасти не як лісових хірургів… Гадаю, окрім виправданих радикальних методів локалізації шкідників, нам паралельно треба говорити про сталий розвиток лісової галузі: а це підхід не лише з точки зору економічної, а й екологічної та соціальної. Ми маємо моделювати ситуацію на майбутнє: які біологічно стійкі породи садити при глобальних змінах клімату? А ще – господарювати в лісі в ненав’язливий природний спосіб, адже не секрет, що природа таким чином реагує й на наш непродуманий антропогенний вплив. Адже всихає не лише сосна, а й дуби, вільхи, берези, осики, граби, ясени, причому, по всій Україні.


Віталій СУХОВИЧ, начальник Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства, депутат Рівненської обласної ради:

– Ми почали бити в усі дзвони, бо вже сьогодні маємо 16 тисяч гектарів ураженої сосни. Якщо нічого не робити, до кінця року можемо мати всі 30 тисяч. Ці процеси, які дуже прискорюються в спеку, особливо шкідливі на Поліссі, де маємо 80 відсотків хвойних насаджень. Але наші руки зв’язані: процедура санітарних рубок, особливо в природно-заповідному фонді, дуже забюрократизована. Тому лісівники-депутати обласної ради (а ми маємо там представництво 5 осіб) переконали колег звернутися до Кабінету Міністрів та Верховної Ради з пропозицією внесення оперативних змін до законодавства. Якщо нас підтримають в інших областях, які теж потерпають від цього лиха, будемо їм вдячні. Водночас на своєму рівні робимо все, що можемо: монокультур ми давно вже не висаджуємо (ось і навесні молодий сосняк розрядили берізками), проводимо комплекс заходів із затримання вологи в ґрунті, користуємося запропонованими білоруськими колегами засобами захисту від агресивних короїдів, співпрацюємо з польськими лісівниками.


І не зраджуємо святому правилу лісівника: «Скільки дерев зрубав, стільки ж і посади». Тобто, вирубані в результаті санітарних рубок дерева замінюємо молодняком, який, сподіваємося, швидше адаптується до нових умов.



Інна ОМЕЛЯНЧУК,


фото Віктора ПОДЕНКА

В Одесской области на дрова рубили здоровые деревья: участковый не приехал (видео)



В Лиманском районе местный житель незаконно рубил деревья. Говорил, нужны дрова на зиму. Местный участковый отказался приехать на вызов свидетелей и зафиксировать правонарушение.

Об этом сообщает очевидец вырубки деревьев Руслан Демчук, передает корреспондент Украинской Службы Информации.

Инцидент произошел в селе Александровка. Местный житель, ранее уже уничтоживший орех, бензопилой срезал еще одно здоровое дерево и рубил его на дрова. Случайные свидетели происшествия пытались объяснить селянину, что он нарушает закон, но мужчина настаивал на том, что без вырубки деревьев ему нечем будет обогреваться зимой.

Руслан Демчук позвонил местному участковому с просьбой выехать на место правонарушения.

Участковый инспектор подполковник Кицнак отказался выехать на место, ссылаясь на то, что мы должны позвонить на "102", и сообщив, что его вообще нет на месте, — рассказал Руслан Демчук.

Происходящее он зафиксировал на видео и попросил руководство областной полиции разобраться в произошедшем.



Лісгосп заплатить півмільйона за простій двох вагонів, які 5 місяців перевіряли митники

ДП «Клавдієвське лісове господарство» (Київська обл.) програло в апеляції справу за позовом регіональної філії «Львівська залізниця» щодо стягнення 480 тис. грн за простій двох вагонів лісгоспу у період перевірки їх митниками з травня по жовтень 2016 року.
Про це свідчить постанова Київського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2017 року, повідомляють Наші гроші.

Як свідчать матеріали справи, два вагони деревини Клавдієвського лісгоспу з кінцевим призначенням – станція Захонь (Угорщина), прибули на прикордонну станцію Батьово наприкінці травня 2016 року. За заявкою Закарпатської митниці ДФС ці вагони відчепили для огляду.

У результаті прикордонники не виявили серед вантажу іншої продукції, окрім деревини. Однак через кілька днів митники перевірили також вагу вантажу і зафіксували, що вона перевищує прописану у перевізних документах.

У зв’язку з цим вагони відправили на станцію Колчино для огляду експертом Закарпатської торгово-промислової палати.

Цього разу провели повне вивантаження вагонів, після чого, 27 жовтня, не виявивши порушень, вантаж відправили за маршрутом.

«Львівська залізниця» звернулась до суду з позовом, у якому зазначила, що вагони простоювали на її станціях з 21 травня по 27 жовтня. Протягом цього часу залізничники нарахували лісгоспу додаткові збори та платежі (плату за простій вагонів, зберігання вантажів, маневрові роботи і повідомлення). Загалом, підрахували у «Львівській залізниці», набігло 480 тис. грн.

Розглянувши матеріали справи, суд першої інстанції позовні вимоги «Укрзалізниці» задовольнив.

До аналогічного висновку дійшла і колегія суддів апеляційного суду. При цьому, зауважила колегія суддів, оскільки при затримці вагонів митники не виявили порушень, Клавдієвський лісгосп може захистити свої права у порядку ст. 30 Митного кодексу України (відповідальність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників).

Во Львове построят рассадник леса




ДП «Львовский лесной селекционно-семенной центр» Государственного агентства лесных ресурсов Украины по результатам тендера заказало ООО «ХоСаРо» реконструкцию производственно-складских помещений в пгт Брюховичи за 85,37 млн. грн.

До конца 2018 г. на ул. Львовской, 10, обустроят цех посева, теплицы и лесорассадник. 

Гарантийный срок составляет 10 лет.
По информации ProfiDOM.com.ua, цена соглашения на 0,09% ниже ожидаемой стоимости закупки (85,45 млн. грн.).
Единственным конкурентом «ХоСаРо» было ООО «Градострой-Престиж».