TRCVezha
Опубліковано: 13 вересня 2017 р.
ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
13 вересня 2017
Люди чекають нових умов праці й технологій
МЕТА. Забезпечити їх покликаний законопроект, спрямований на гарантування прозорості й ефективності приватизації держпідприемств
Цей документ і розглянула Національна рада реформ, засідання якої відбулося під головуванням Президента Петра Порошенка. Він підкреслив надзвичайну важливість цього питання для України, її інвестиційного клімату і перспектив економічного зростання. Запропонований законопроект, крім зміни механізму продажу активів, запроваджує нові інструменти захисту прав інвесторів і загалом поліпшує інвестиційний клімат у країні.
Уряд, фахівці міжнародних організацій, представники Президента, які брали участь у розробленні документа, дістали високу оцінку глави держави: «Маємо нарешті вдосконалити законодавство приватизації. Не лише шляхом запровадження електронних аукціонів, а й
повністю забезпечити прозорий процес».
У влади є бажання й політична воля забезпечити приватизацію об’єктів державної власності
ефективно, відкрито, конкурентно і за новими законодавчими нормами, які нададуть доступ до цього процесу вітчизняним й іноземним інвесторам за винятком країни-агресора. Тут слід обговорити і в найкоротші терміни запропонувати Верховній Раді оптимальний варіант приватизаційних правил..
Приватизація важлива не лише для залучення коштів. Вона відкриває шлях для пошуку ефективних власників, які забезпечать зростання економіки, випуск конкурентної продукції, зростання експорту, відновлення валютного балансу держави. Нині країна потребує зростання прямих іноземних інвестицій. «Час, коли ми виживали лише на залученні кредитів, завершився. Тепер більшість надходжень слід забезпечувати у вигляді прямих іноземних інвестицій», - цитує департамент прес-служби АП слова Президента.
Приватизація — важливий елемент антикорупційної стратегії. Петро Порошенко підкреслив, що важлива складова законопроекту — запровадження електронних прозорих аукціонів під час приватизації: «Це дасть змогу прискорити процес, зробити його прозорішим, зробити прозорішими і учасників аукціону й залучати ефективних власників».
Прозора й успішна приватизація державних активів з одночасною зміною менеджменту в державних компаніях, які не може бути продано, сприятиме досягненню щорічного зростання економіки на б—7%, створенню нових робочих місць і підвищенню якості життя громадян в Україні. Таку позицію під час засідання Нацради реформ оприлюднив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Глава уряду підкреслив, що держава довела свою неефективність як власник значного обсягу майна. Натомість продаж нестратегічних підприємств уже на початковому етапі забезпечить бажаний потік прямих іноземних інвестицій, що потрібні Україні як повітря. Володимир Гройсман навів приклад, що за весь час незалежності обсяг інвестицій в Україну становив 48,3 мільярда доларів, тоді як сусідня Польща за той самий проміжок часу отримала інвестицій на понад 186 мільярдів доларів.
«І ми зацікавлені, щоб у нас були інвестори — якісні, конкурентні, з новими технологіями, новою якістю управління. І новий проект закону, представлений під час засідання, створює рівні правила для залучення інвесторів. Люди на підприємствах чекають нових умов праці, нових технологій», — переконаний Прем’єр.
Саме тому, підкреслив Прем’єр-міністр, уряд вважає головними цілями приватизації залучення інвестицій, розвиток конкуренції, підвищення ефективності компаній. Стратегічними й державними в Україні мають залишатися не більш як сотня компаній, які можна модернізувати, корпоратизувати і перевести на нові стандарти менеджменту, що збільшать прибуток підприємств. Решту понад 3 тисячі об’єктів має бути поділено на концесійні (із правом оренди) або такі, що підлягають приватизації.
«До приватизації пропонуємо великі підприємства і підприємства, які працюють в нерегульованих галузях. Серед них держкомпанія «Центренерго» — на весну 2018 року, Об’єднана гірничо-хімічна корпорація, ДПЗКУ, Аграрний фонд, Одеський нафтопереробний завод, який повернуто в держвласність, ОПЗ, Укргазбанк, Турбоатом, Укрспирт та інші», — наводить департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ позицію Прем’єра.
Ухвалювати проект закону, переконаний він, слід найближчим часом: «Зволікати не можна. Ми 26 років зволікали. Натомість якщо зробимо зміни за місяці — впевнений, зростання економіки на 6—7% за рік стане досяжним, а розвиток конкуренції дасть нам змогу зайняти гідне місце на міжнародних ринках. І так ми зможемо інвестувати в якість життя людей».
Михайло ЮРЧЕНКО для «Урядового кур'єра»
Урядовий кур'єр, четвер, 14 вересня 2017 року, № 171 (), стор. 2
Цей документ і розглянула Національна рада реформ, засідання якої відбулося під головуванням Президента Петра Порошенка. Він підкреслив надзвичайну важливість цього питання для України, її інвестиційного клімату і перспектив економічного зростання. Запропонований законопроект, крім зміни механізму продажу активів, запроваджує нові інструменти захисту прав інвесторів і загалом поліпшує інвестиційний клімат у країні.
Уряд, фахівці міжнародних організацій, представники Президента, які брали участь у розробленні документа, дістали високу оцінку глави держави: «Маємо нарешті вдосконалити законодавство приватизації. Не лише шляхом запровадження електронних аукціонів, а й
повністю забезпечити прозорий процес».
У влади є бажання й політична воля забезпечити приватизацію об’єктів державної власності
ефективно, відкрито, конкурентно і за новими законодавчими нормами, які нададуть доступ до цього процесу вітчизняним й іноземним інвесторам за винятком країни-агресора. Тут слід обговорити і в найкоротші терміни запропонувати Верховній Раді оптимальний варіант приватизаційних правил..
Приватизація важлива не лише для залучення коштів. Вона відкриває шлях для пошуку ефективних власників, які забезпечать зростання економіки, випуск конкурентної продукції, зростання експорту, відновлення валютного балансу держави. Нині країна потребує зростання прямих іноземних інвестицій. «Час, коли ми виживали лише на залученні кредитів, завершився. Тепер більшість надходжень слід забезпечувати у вигляді прямих іноземних інвестицій», - цитує департамент прес-служби АП слова Президента.
Приватизація — важливий елемент антикорупційної стратегії. Петро Порошенко підкреслив, що важлива складова законопроекту — запровадження електронних прозорих аукціонів під час приватизації: «Це дасть змогу прискорити процес, зробити його прозорішим, зробити прозорішими і учасників аукціону й залучати ефективних власників».
Прозора й успішна приватизація державних активів з одночасною зміною менеджменту в державних компаніях, які не може бути продано, сприятиме досягненню щорічного зростання економіки на б—7%, створенню нових робочих місць і підвищенню якості життя громадян в Україні. Таку позицію під час засідання Нацради реформ оприлюднив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Глава уряду підкреслив, що держава довела свою неефективність як власник значного обсягу майна. Натомість продаж нестратегічних підприємств уже на початковому етапі забезпечить бажаний потік прямих іноземних інвестицій, що потрібні Україні як повітря. Володимир Гройсман навів приклад, що за весь час незалежності обсяг інвестицій в Україну становив 48,3 мільярда доларів, тоді як сусідня Польща за той самий проміжок часу отримала інвестицій на понад 186 мільярдів доларів.
«І ми зацікавлені, щоб у нас були інвестори — якісні, конкурентні, з новими технологіями, новою якістю управління. І новий проект закону, представлений під час засідання, створює рівні правила для залучення інвесторів. Люди на підприємствах чекають нових умов праці, нових технологій», — переконаний Прем’єр.
Саме тому, підкреслив Прем’єр-міністр, уряд вважає головними цілями приватизації залучення інвестицій, розвиток конкуренції, підвищення ефективності компаній. Стратегічними й державними в Україні мають залишатися не більш як сотня компаній, які можна модернізувати, корпоратизувати і перевести на нові стандарти менеджменту, що збільшать прибуток підприємств. Решту понад 3 тисячі об’єктів має бути поділено на концесійні (із правом оренди) або такі, що підлягають приватизації.
«До приватизації пропонуємо великі підприємства і підприємства, які працюють в нерегульованих галузях. Серед них держкомпанія «Центренерго» — на весну 2018 року, Об’єднана гірничо-хімічна корпорація, ДПЗКУ, Аграрний фонд, Одеський нафтопереробний завод, який повернуто в держвласність, ОПЗ, Укргазбанк, Турбоатом, Укрспирт та інші», — наводить департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ позицію Прем’єра.
Ухвалювати проект закону, переконаний він, слід найближчим часом: «Зволікати не можна. Ми 26 років зволікали. Натомість якщо зробимо зміни за місяці — впевнений, зростання економіки на 6—7% за рік стане досяжним, а розвиток конкуренції дасть нам змогу зайняти гідне місце на міжнародних ринках. І так ми зможемо інвестувати в якість життя людей».
Михайло ЮРЧЕНКО для «Урядового кур'єра»
Урядовий кур'єр, четвер, 14 вересня 2017 року, № 171 (), стор. 2
На Херсонщине леса оказались под угрозой полного уничтожения из-за вредителей (видео)
Леса, которые летом обошли пожары, теперь доедают вредители. Средств на химическую обработку деревьев - единственное спасение от вредителей - нет. Под угрозой тотального уничтожения 18 тысяч гектаров леса.
Личинки уничтожают хвою / скриншот На Херсонщине рукотворные леса атаковали личинки соснового пилильщика, которые питаются хвоей. Об этом говорится в сюжете ТСН.
Читайте также В Украине ужесточили ответственность за незаконную вырубку леса
Эксперты объясняют: чем выше температура, тем лучше аппетит у личинок. В этом году погода для них была идеальной. Подобной личинки могут ждать в коконах в лесной подстилке до трех лет. Из коконов вылупляются мухи, разлетаются на десятки километров и оставляют новое потомство.
Начальник отдела надзора ГП "Херсонлесозащита" Анна Коханая рассказала, что ослабленный пильщиком лес заселяют вторичные вредители – стволовые, которые ведут насаждения в полного уничтожения.
Если посадки засохнут, нужно будет проводить санитарную рубку.
Эти деревья еще можно спасти специальными химикатами, которые будут стоить чуть больше миллиона гривен.
"Мы либо потеряем леса на Юге и Востоке, совсем потеряем, или должны финансировать это из госбюджета", - объясняет заместитель председателя Гослесагентства Владимир Бондарь.
В этих регионах леса преимущественно рукотворные, поэтому естественных врагов у вредителей нет. Только на Херсонщине таких обреченных сосен 18 тысяч гектаров.
Леса Херсонщины уничтожают насекомые-вредители - денег на борьбу с ними нет
Леса Херсонщины, которые летом обошли пожары, теперь доедают вредители.
Денег на химическую обработку деревьев нет.
Под угрозой тотального уничтожения 18 тыс. га лесов, говорится в сюжете «ТСН».
Уничтожают деревья личинки соснового пилильщика. Далее ослабленные насаждения «доедают» вторичные вредители.
На спецпрепараты нужно чуть больше 1 млн. грн.
12:16 13.09.2017
SOS! Волинським лісам загрожують шкідники!
Протягом останніх двох років на території Волинської, Рівненської та Житомирської областей, а також в Білорусії та Польщі спостерігається масова загибель різновікових соснових насаджень. За результатами наукових досліджень встановлено, що внаслідок комплексу сприятливих природно-кліматичних факторів втрачається біологічна стійкість лісових насаджень. Як результат, відбувається масове заселення дерев стовбурними шкідниками, а саме – верхівковим короїдом. Проблему, яка загрожує зеленим насадженням області, вкотре обговорювали під час засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій сьогодні, 12 вересня 2017 року.
Зокрема, за словами голови Волинської обласної організації Товариства лісівників України Бориса Бабеляса, серйозне занепокоєння викликає масове висихання сосни звичайної, що становить 70% усіх лісових насаджень краю. Аби з’ясувати причини відмирання деревостанів та напрацювати рекомендації щодо боротьби із цим процесом, останні два роки спільно з фахівцями лісового господарства активно працюють спеціалісти Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Херсонлісозахист» та співробітниками Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького.
– Першопричиною всихання лісів є аномальне зниження ґрунтових вод, що спостерігається останнім часом, який, за даними Українського гідрометеоцентру за останній рік впав на один метр. Відсутність вологи не дає можливості сосні залишатися стійкою до зовнішніх факторів та боротися зі шкідниками. Як результат – масове всихання. Працівники лісового господарства здійснюють щоденний моніторинг осередків висихання лісових насаджень. До слова, нині їх нараховується 12 тисяч 650. Станом на 1 вересня 2017 року площа уражених насаджень складає 8 тисяч 640 гектарів, – зазначив Борис Павлович.
Своєю чергою, голова облдержадміністрації Володимир Гунчик ще раз наголосив на важливості боротьби з лісовими шкідниками. Саме тому прийнято рішення розглянути це питання не лише на обласному, а й на державному рівні. Зокрема, вже підписано відповідне звернення до Кабінету Міністрів України. Окрім того, керівник найвищої виконавчої гілки влади в області планує обговорити дану тему із народними депутатами від Волині, які й повинні лобіювати інтереси громади задля вирішення проблеми.
– Це біда, це трагедія для лісів Волині, яка славиться своїми «чистими легенями». Основна мета – на загальноукраїнському рівні через комісію техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуаціях прийняти рішення, що стане підставою для внесення відповідних змін до законодавства. Також необхідно говорити й про оголошення надзвичайного стану в лісах області. На радикальні міри пішли вже поляки та білоруси. Україна ж залишається осторонь. Тому тут першу скрипку повинна грати саме наша комісія, – сказав Володимир Петрович.
Відділ інформаційної політики облдержадміністрації
Опубліковано: вересня 12, 2017
12 вересня 2017
Лесные пожары-2017. Как в России скрывают правду о масштабах бедствия
Лето 2017 года не cтало рекордным по количеству лесных пожаров, но у него еще есть все шансы войти в число лидеров за последние 18 лет. По официальным данным «Авиалесоохраны» на 10 сентября, с начала 2017 года в России было зафиксировано 10 475 лесных пожаров общей площадью 4 632 358 гектаров. Однако эксперты независимых экологических организаций считают, что реальная цифра может серьезно отличаться от того, что нам говорят ведомства, а замалчивание объективной информации о масштабах лесных пожаров и есть главная причина неконтролируемых стихийных бедствий.
Полуправда — уже честность
Пожароопасный сезон 2017 года в России заканчивается в октябре. В нескольких регионах сейчас обстановка по-прежнему остается напряженной. Пожары в России в 2017 году начались еще в марте — первые очаги появились в лесах Приморья, Хабаровского края, Воронежской и Иркутской областей. За лето больше всего лесов сгорело в Дальневосточном (2 202 705 гектаров) и Сибирском (2 110 772 гектаров) федеральных округах. Озвученная «Авиалесоохраной» цифра в 4,6 миллионов гектаров сгоревших лесов и лесных земель — не финальная в этом году, считает директор лесной программы Всемирного фонда дикой природы (WWF) Николай Шматков, хотя больших изменений в этих данных, скорее всего, уже не произойдет.
При этом реальные масштабы пожаров могут быть занижены, считают экологи. Эксперты Гринпис России отмечают, что площадь сгоревших лесов и лесных земель в 2017 году может достигать 8,3 миллионов гектаров — это почти вдвое больше официальной статистики. Эти данные предлагает Информационная система дистанционного мониторинга лесных пожаров Федерального агентства лесного хозяйства (ИСДМ-Рослесхоз).
В Гринпис говорят, что в этом году разница между официальными данными и реальными масштабами не так велика, как в прежние годы: «В 2017 году впервые в истории основная часть площади лесных пожаров по катастрофически горевшим регионам Севера, Сибири и Дальнего Востока попала в официальную оперативную отчетность».
Светлана Павлова / ТАСС
С таким выводом согласен и эксперт WWF Николай Шматков: «За последние десять лет это наиболее объективная цифра государственной статистики по оценке масштабов лесных пожаров. Есть определенные расхождения с данным космического мониторинга по отдельным областям — наиболее четко это видно, например, по Иркутской области. Но пока это наиболее близкая к действительности цифра».
Экологи Гринпис называют сокрытие данных о лесных пожарах в России самым распространенным способом «борьбы» со стихией. Данные искажаются многократно и на протяжении многих лет, поэтому в этом году преуменьшение правды всего в два раза уже воспринимается как честность.
«Никто в мире не прячет голову в песок»
Именно это стремление различных ведомств приукрасить реальную картину и является причиной постоянно растущей площади лесных возгораний, считает Николай Шматков: «Пускай эта цифра будет высокая, пускай она будет пугающей для кого-то. У нас все государственное планирование, финансирование, распределение бюджетных средств и многое другое так или иначе основано на официальной статистике — не на данных неправительственных организаций, не на каких-то экспертных оценках. Если мы постоянно врем друг другу и пытаемся улучшить статистику, потому что не хотим показывать лесные пожары, тогда мы попадаем в замкнутый круг: на тушение и профилактику нет денег, потому что эта проблема официально недооценена. Из этого круга выход только такой: надо приводит государственную статистику в соответствие с реальностью и трезво оценивать проблемы».
В то же время эксперт отмечает, что лесные пожары таких масштабов — не уникальное для России явление: подобная ситуация складывается в США, Канаде, Австралии и других странах. «Это происходит из-за изменения климата, из-за того, что не всегда удается эффективно вести профилактическую работу с населением, из-за повреждения деревьев насекомыми-вредителями. Но никто в мире, в отличие от нас (до этого года), голову в песок не прячет: сейчас больше половины бюджета лесной службы США тратится на профилактику и борьбу с лесными пожарами, и эта цифра росла из года в год. Из серьезной проблемы делают правильные выводы», — рассказывает Николай Шматков.
Официальные итоги пожароопасного сезона 2017 года будут подведены ближе к ноябрю — и у этой цифры есть шанс быть почти правдивой.
«Мало поставить знаки „Берегите лес от огня“ и нарисовать гибнущих в пожаре зверюшек — это уже давно ни на кого не влияет»
В августе глава «Рослесхоза» Иван Валентик оценил прогнозируемый материальный ущерб от лесных пожаров в 2017 году в 9,5 миллиардов рублей. Это цифра по-прежнему очень далека от правды, считает Николай Шматков: «Не очень понятно, по какой именно методике эта цифра рассчитывалась — мне кажется, что она занижена, причем серьезно. Эмоционально понятно, почему это делается — будет пугающе озвучивать реальную цифру, потому что она в несколько раз больше, чем то, что озвучили. Хотелось бы понять, по какой методике проводился расчет: учитывался ли прямой ущерб всей погибшей деловой древесины, включались ли сюда оценки утраченных экосистемных услуг, которые дает лес».
По подсчетам руководителя лесного отдела Гринпис России Алексея Ярошенко, озвученная Иваном Валентиком цифра может быть занижена более чем в двести раз, а в действительности материальный ущерб может достигать суммы до одного триллиона рублей.
По оценкам «Авиалесооохраны», наиболее сильно стихия этим летом бушевала в Сибири: в Якутии сгорело 1,6 миллионов гектаров лесов и лесных земель, в Иркутской области — 967 тысяч гектаров, в Красноярском крае — 510 тысяч гектаров. Такая ситуация не является нормальной для этого региона, объясняет Шматков: «Число пожаров в этом году было гораздо выше, чем обычно. Это связано и с погодными аномалиями, и с недофинансированием лесного сектора, со слабо ведущейся профилактической работой. Погода как всегда является определяющим фактором».
Существующие способы профилактики лесных пожаров уже не могут работать эффективно, убежден Николай Шматков: «Тут проблема прежде всего в работе с населением. Лес жгут не враги народа и не вредители: лесные пожары возникают либо при неправильном ведении лесного хозяйства (например, при сжигании порубочных остатков), либо из-за туристов и охотников, которые оставляют непотушенные костры. Это типичные причины лесных пожаров, как и сельскохозяйственный пал, сжигание сухой травы, либо хулиганские поджоги. А методическая профилактическая работа у нас не ведется. Мало поставить знаки „Берегите лес от огня“ и нарисовать гибнущих в пожаре зверюшек — это уже давно ни на кого не влияет».
В России в течение нескольких лет существовала программа по предотвращению пожаров, в рамках которой специалисты работали с населением, рассказывает Шматков. Однако она проводилась только в нескольких регионах сразу после масштабных возгораний вокруг Москвы в 2010 году и продлилась всего несколько лет — когда стихия поутихла, программа быстро свернулась: «Во многих других странах разработаны программы по предотвращению лесных пожаров на муниципальном уровне. У нас что-то подобное было, но сейчас это уходит, а в Сибири, по-моему, такая работа никогда не велась. Надо спускаться на местный уровень, на уровень деревень и дачных поселков и работать практически с каждым человеком. Это требует квалифицированных кадров, понимания, кто это делает — Минсельхоз, МЧС или „Рослесхоз“, какая ответственность муниципальных органов власти за это. Всё это должно быть продумано и увязано в единую программу, и пока этого нет, проблему лесных пожаров нам не решить».
Анна Ревоненко
Автор: Хренатебенадо
Источник: www.openrussia.org
На території двох лісгоспів області спорудять вітрові електростанції (ФОТО)
Згідно з документом, вітрові електричні станції заплановано побудувати на території Перегінської селищної ради та Липовецької сільської ради Рожнятівського району, Брошнівського та Осмолодського лісового господарства.
«Сьогоднішня подія вкотре доводить, що Івано-Франківщина відкрита для бізнесу, для інвестицій. – зазначив Олег Гончарук. – Підкреслю, що відновлювальна енергетика в наш час є важливою складовою для забезпечення енергетичної незалежності нашої держави».
Директор підприємства Андрій Гріненко подякував голові облдержадміністрації за довіру і розповів про напрацювання, які його компанія має в цій сфері. А також відзначив, що ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ІВАНО-ФРАНКІВСЬК» зареєстрована в області і сплачує всі свої податки саме на Прикарпатті.
Слід відзначити, що реалізація Меморандуму стане практичним внеском у соціально-економічний розвиток Прикарпаття i дозволить за рахунок об’єднання вcix можливих джерел фінансування та залучення інвестицій, забезпечити диверсифікацію джерел енергопостачання регіону, сприятиме його енергетичній незалежності.
Відділ прес-служби Івано-Франківської обласної державної адміністрації
http://www.galka.if.ua/na-teritoriyi-dvoh-lisgospiv-oblasti-sporudyat-vitrovi-elektrostantsiyi-foto/
У Чорнявському лісництві вирощують сіянці для лісокультурної кампанії
На лісовому розсаднику у Чорнявському лісництві Чигиринського лісгоспу вирощують сіянці сосни звичайної для майбутньої лісокультурної кампанії. Цей розсадник є базовим для підприємства і забезпечує потреби усього лісгоспу у посадковому матеріалі.
Аби виростити високоякісні сіянці, тут вже третій рік поспіль використовують систему крапельного зрошення. Такий метод поливу дозволяє забезпечити сіянці необхідною кількістю вологи та неабияк економити воду. Особливо ця технологія рятує у спекотний та посушливий період. Щороку на цьому лісорозсаднику вирощують близько мільйона сіянців сосни звичайної, а система автополиву дозволяє підвищити якість посадкового матеріалу.
«Цього року в Чорнявському лісництві, де розташований базовий хвойний розсадник, засіяли площу 0,7 га основної лісоутворюючої породи підприємства і на весну плануємо виростити близько – 800 тисяч стандартних сіянців сосни звичайної. Такої кількості цілком вистачить, аби навесні заліснити усі заплановані площі», – зазначає директор Чигиринського лісгоспу Роман Фендюр.
Важливу роль у вирощуванні сіянців відіграють своєчасні догляди, на цьому лісорозсаднику їх проводять вручну. Аби захистити рослини протягом усього періоду росту від шкідників та всіляких захворювань, проводять ще й хімічні догляди.
Окрім сосни звичайної у Чорнявському розсаднику вирощують і декоративний посадматеріал – тую західну, ялину колючу, каштан кінський, сосну кримську, березу повислу, ялівець, самшит та інші. Їх реалізують населенню, установам, організаціям, а також використовують для озеленення садиб лісництв.
За інформацією обласного управління лісового та мисливського господарства
12.09.2017
У волинських лісах хочуть оголосити надзвичайний стан
Протягом останніх двох років на території Волинської, Рівненської та Житомирської областей, а також в Білорусії та Польщі спостерігається масова загибель різновікових соснових насаджень. Про це інформує відділ інформаційної політики облдержадміністрації.
За результатами наукових досліджень встановлено, що внаслідок комплексу сприятливих природно-кліматичних факторів втрачається біологічна стійкість лісових насаджень. Як результат, відбувається масове заселення дерев стовбурними шкідниками, а саме – верхівковим короїдом. Проблему, яка загрожує зеленим насадженням області, вкотре обговорювали під час засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій сьогодні, 12 вересня.
Зокрема, за словами голови Волинської обласної організації Товариства лісівників України Бориса Бабеляса, серйозне занепокоєння викликає масове висихання сосни звичайної, що становить 70% усіх лісових насаджень краю. Аби з’ясувати причини відмирання деревостанів та напрацювати рекомендації щодо боротьби із цим процесом, останні два роки спільно з фахівцями лісового господарства активно працюють спеціалісти.
– Першопричиною всихання лісів є аномальне зниження ґрунтових вод, що спостерігається останнім часом, який, за даними Українського гідрометеоцентру за останній рік впав на один метр. Відсутність вологи не дає можливості сосні залишатися стійкою до зовнішніх факторів та боротися зі шкідниками. Як результат – масове всихання. Працівники лісового господарства здійснюють щоденний моніторинг осередків висихання лісових насаджень. До слова, нині їх нараховується 12 тисяч 650. Станом на 1 вересня площа уражених насаджень складає 8 тисяч 640 гектарів, – зазначив Борис Павлович.
Своєю чергою, голова облдержадміністрації Володимир Гунчик ще раз наголосив на важливості боротьби з лісовими шкідниками. Саме тому прийнято рішення розглянути це питання не лише на обласному, а й на державному рівні. Зокрема, вже підписано відповідне звернення до Кабінету Міністрів України. Окрім того, керівник найвищої виконавчої гілки влади в області планує обговорити дану тему із народними депутатами від Волині, які й повинні лобіювати інтереси громади задля вирішення проблеми.
– Це біда, це трагедія для лісів Волині, яка славиться своїми «чистими легенями». Основна мета – на загальноукраїнському рівні через комісію техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуаціях прийняти рішення, що стане підставою для внесення відповідних змін до законодавства. Також необхідно говорити й про оголошення надзвичайного стану в лісах області. На радикальні міри пішли вже поляки та білоруси. Україна ж залишається осторонь. Тому тут першу скрипку повинна грати саме наша комісія, – сказав Володимир Петрович.
12.09.2017
Держава втрачає ліс. Прокуратура переконана у незаконності рішення Чернівецької облради
Прокуратура Чернівецької області звернулася до Господарського суду Києва.
Обласна прокуратура наполягає на незаконності та вимагає скасувати рішення ІІ сесії Чернівецької обласної ради VІІ скликання від 25.12.2015 № 28-2/15 «Про скасування рішення 11-ї сесії Чернівецької обласної ради ХХІІІ скликання від 06.06.2000 № 68-11/2000 «"Про впорядкування користування землями лісового фонду системи агропромислового комплексу області" із усіма змінами та доповненнями».
У 2000-му році Чернівецька облрада затвердила рішення "Про впорядкування користування землями лісового фонду системи агропромислового комплексу області".
Так, землі лісового фонду агропромислового комплексу загальною площею 66,7 тис. га надали у постійне користування спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, створеним на базі міжгосподарських лісгоспів та лісництв для ведення лісового господарства. Окремі державні лісогосподарські підприємства отримали акти на постійне користування землею.
А у 2015-му році депутати Чернівецької обласної ради вирішили скасувати це рішення. Прокуратура вважає, що таке рішення могло бути скасоване лише у судовому порядку.
Щоб попередити незаконне вилучення із державної власності та користування лісогосподарських підприємств земельних ділянок лісогосподарського призначення, прокуратура звернулась до господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Чернівецької обласної ради від 25.12.2015 № 28-2/15. Участь у розгляді справи забезпечуватиме прокуратура м. Києва. Раніше суд апеляційної інстанції погодився з доводами про незаконність розпорядження Чернівецької облдержадміністрації та 07.09.2017 прийняв рішення про його скасування.
Джерело: прес-служба прокуратури Чернівецької області та http://acc.cv.ua/
12.09.2017, 13:49
