Як пасеяць грыбы

Аказваецца, можна забяспечыць сябе грыбным ураджаем не выходзячы далёка ў лес. Для гэтага трэба ў прыдатным месцы пасеяць гэтыя самыя грыбы і пасля проста збіраць іх нават у сябе на ўчастку.



Рыхтуецца грыбная «расада» проста

Ад шапачак буйных спелых (і нават пераспелых) грыбоў, сабраных у лесе пад бярозамі, трэба аддзяліць трубчасты пласт, дзе фарміруюцца споры, прапусціць гэтую масу праз мясарубку, перакласці ў ёмістасць з вадой (1—2 кг грыбной масы на 10 л вады) і старанна перамяшаць. Далей ідзе «абуджэнне» спораў грыбоў. У прыродзе спорам, каб абудзіцца, трэба прайсці па кішэчніку зайчыка або вожыка. Якое асяроддзе ўздзейнічае на споры ў кішэчніку гэтых жывёл? Вельмі агрэсіўнае ў адносінах да ежы — яно гэту ежу расшчапляе.

Для стварэння такога асяроддзя ў хатніх умовах трэба дадаць у грыбную сумесь 15 г сухіх пякарных дражджэй, зноў змяшаць і пакінуць усё настойвацца (для зручнасці сумесь можна разліць па трохлітровых слоіках) пры пакаёвай тэмпературы на два тыдні. Дабаўленне пякарных дражджэй вельмі эфектыўнае для стымуляцыі прарастання спор. Дрожджы з'яўляюцца пажыўным субстратам, а таксама спрыяюць перамешванню здробненай грыбной мякаці і вызваленню спор.

Неўзабаве на паверхні вадкасці ўтвараецца пена з часцінкамі мякаці і дробным смеццем.

У сярэдняй частцы ёмістасці будзе празрыстая вадкасць, а ўнізе збяруцца споры пластом у некалькі сантыметраў.

Пену з паверхні трэба акуратна прыбраць лыжкай, ваду асцярожна зліць, а асадак са спорамі з розных ёмістасцяў перамясціць у адзін слоік і паставіць адстойвацца яшчэ на тыдзень. Пасля гэтага зноў зліць вадкасць, а асадак са спорамі пераліць у пластыкавыя літровыя бутэлькі і захоўваць у халадзільніку.

Гатовая сумесь часам набывае не вельмі прыемны пах, але застаецца жыццяздольнай на працягу года. Выкарыстаць яе пажадана на працягу месяца пасля прыгатавання, бо пры доўгім захоўванні актыўнасць спор падае.

Пасеў спор і догляд грыбной плантацыі

Перад пасевам сумесь са спорамі трэба развесці вадой у суадносінах 1:100.

І паліць ёй зямлю са звычайнай садовай палівачкі пажадана каля тых відаў дрэў, каля якіх і быў знойдзены грыб. Калі падбярозавік быў знойдзены каля бярозы, то і ліць побач з бярозамі. Калі баравік каля дуба, то і ліць каля дуба. Рэч у тым, што грыбы заўсёды знаходзяцца ў цеснай сувязі з каранямі дрэў. І споры «памятаюць» і «ўмеюць» выбудоўваць адносіны з тымі відамі дрэў, каля якіх расла іх «мама».

А «сеяць» можна хоць на дачы, хоць у суседнім лесе. Дзе душа пажадае.

Пры добрым доглядзе плантацыі грыбы могуць з'явіцца ўжо на наступны год. У чым заключаецца такі догляд?

Як вядома, усе грыбы любяць высокую вільготнасць глебы і паветра. Таму ў сухую пару года пасевы неабходна паліваць і абараняць ад гарачага паўдзённага сонца. У зоне вырошчвання белых пад дрэвамі пажадана пасадзіць кусты або іншыя расліны, якія будуць ствараць лёгкі цень і абараняць участак ад сонца з паўднёвага боку.

Паліў патрэбен не толькі падчас развіцця міцэлію ў глебе, але і пасля з'яўлення грыбоў. У другой палове дня, калі сонечныя прамяні ўжо не трапляюць на плантацыю з-за крон дрэў і кустоў, пажадана зладзіць нямоцны «грыбны дожджык» — паліў з дробным распыленнем нагрэтай за дзень вады.

Пасля ночы шапачкі грыбоў увільгатняе ранішняя раса, затым вільгаць выпараецца, і ў гэты час грыб расце, бо разам з выпарэннем вільгаці ў яго паступаюць пажыўныя рэчывы з міцэлію.

Унясенне ў глебу мінеральных угнаенняў можа аказаць негатыўны ўплыў на развіццё грыбніцы, таму ўжываць іх на грыбной плантацыі не варта.

20.09.2017 00:16

http://www.zviazda.by/

Далі...

КОНЦЕСІЯ ЛІСІВ: ЧИ БУДЕ СВЯТО ЗАВТРА?

   

 

Лісове господарство в нашому регіоні, як і загалом в Україні — галузь, до якої ще «не добралася» рука приватника. Вона успішно функціонує в рамках чинного законодавства, створює робочі місця, наповнює місцевий бюджет і презентує Новоград-Волинщину, як перспективну платформу інвестиційних можливостей.

Вочевидь саме це не дає спокою «псевдоактивістам», які щораз намагаються піддати роботу лісівників нищівній критиці. Час від часу це виливається в законотворчі пропозиції, які б дали можливість «зацікавленим» особам провести реформаторські ініціативи, що дозволили б тримати контроль над прибутковою галуззю.

Два роки тому, наприкінці жовтня, одну з таких моделей презентував тодішній голова Держлісагенства О. П. Ковальчук, яка була схвалена і колегією Мінагрополітики. Нею передбачалося створення на базі існуючих державних лісогосподарських підприємств – єдиної державної лісогосподарської структури. А це мало призвести до ліквідації усіх лісгоспів, як юридичних осіб та створення єдиного господарюючого суб’єкта з централізацією усіх фінансових надходжень, монополізацією права на реалізацію продукції лісу та послуг. Так званий «мегалісгосп»!

Реакція на такі дії викликала шквал обурення не лише лісівничої когорти, а й звичайного населення, які чітко розуміли наслідки цих намірів. До логічного завершення справу таки не дали довести.

Здавалося б, небезпека для лісової галузі минула. Лісівники зітхнули з полегшенням і стабільна робота лісгоспів залишилася «непохитною», якщо не говорити про хворобу лісу. Масове всихання соснових насаджень — нині воно наближається до меж екологічного лиха і змушує будувати роботу лісгоспів іншим чином, при цьому нести значні економічні та екологічні втрати.

І тут, зненацька, як-то кажуть «не було б щастя, та нещастя допомогло»! 4 липня уряд затвердив стратегічне бачення управління державними підприємствами, що перебувають в підпорядкуванні центральних органів влади. Згідно з ним, 893 держпідприємства будуть приватизовані. Таким чином, в державній власності залишиться лише 15 особливо важливих підприємств. Зокрема, «Нафтогаз», «Укрзалізниця» та інші державні монополії. У державній власності також залишаться ще 363 об’єкти – це медичні, соціальні, метрологічні та інші суспільно важливі установи.

Окрім того, близько 1255 підприємств держвласності будуть ліквідовані через їх повну господарську неефективність. Також 359 об’єктів будуть передані в концесію, тобто в оренду приватним особам. Це зокрема дороги, мости, аеропорти і … лісові господарства. А їх не мало, не багато – 333 підприємства по всій території України.

Новина про це для лісівників — як грім серед ясного неба. Тим паче, напередодні професійного свята —Дня працівника лісу, який відзначають в третю неділю вересня. Саме в цей час традиційно в лісових господарствах підводять підсумки року, аналізують діяльність і складають плани на майбутнє. Тож чи святковий настрій в лісівників і чи відзначатимуть вони свято завтра?! 

Ми завітали в один із кращих лісгоспів Житомирського обласного управління лісомисливського господарства — державне підприємство «Новоград-Волинське ДЛМГ» аби на власні очі побачити, як йдуть справи в господарстві і чи дійсно все аж так неефективно і плачевно, як нам намагаються нав’язати «зверху»?! Бо ж саме цей «контраргумент» уряду є стратегічним при впровадженні КОНЦЕСІЇ.

Під час зустрічі з директором лісгоспу Степаном Антоновичем Нусбаумом мова відразу ж заходить про «майбутні заплановані нововведення». Керівник господарства переконаний — її мета — контроль над лісовою ресурсною базою країни. Хоча, згідно статті 13 Конституції України «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією». У даному випадку держава в особі лісгоспів виступає від імені народу. 

Тож постає питання — чи приватники, або концесіонери, як їх ще називають в поданій стратегії розвитку держави — представлятимуть інтереси народу, коли вони зацікавлені лише у власному збагаченні?! 

На думку Степана Нусбаума іншої, ніж державна форма управління лісовим господарством — бути не може! І наводить як приклад — діяльність Новоград-Волинського лісомисгоспу, презентує його показники, які яскраво засвідчують сталий розвиток галузі.

Робота в лісгоспі — то повсякденна копітка праця величезного колективу, де сьогодні нараховується понад 650 працівників. Усі вони виконують ту багатогранну, ба навіть більше — багатофункціональну роботу в господарстві. Адже щоб зрубати ліс — його спершу треба виростити. І якщо лісівники сьогодні рубають те, що було посаджене нашими дідами-прадідами, то по собі мають лишити нові насадження, що з роками стануть надбанням наших нащадків. Над цим і працюють.

З цією метою робота лісгоспу вибудувана в логічній послідовності. І починається вона з головного (хоча й такого дрібненького) - насіння. Саме професійний підхід у відборі якісної насінини зрештою дає гарні сходи під час вирощування власного посадкового матеріалу. Над цим працюють вже давно, адже це значно дешевше, ніж купувати в колег. 

Крокуючи в ногу з часом, дослухаючись до порад науковців та технологів, у лісгоспі впроваджують нові методи вирощування посадкового матеріалу. Минулого року було закуплено дві сучасні теплиці для вирощування сіянців із закритою кореневою системою. Працівники Курчицького та Малоцвілянського лісництв уже встигли оцінити його переваги. Нещодавно таку ж теплицю закупили і встановили в Новоград-Волинському лісництві. Незабаром тут облаштують зрошувальну систему поливу і чекатимуть пори, аби висіяти перше насіння.

Цієї весни, в сприятливі агротехнічні терміни було проведено лісокультурну кампанію, під час якої створено 211 га нових лісових культур. Переважно садили сосну і модрину. Щоправда в час масового всихання сосни в лісгоспі частіше практикують змішану систему посадки. Тож у рядках поруч з’являлися ялина, береза, дуб, вільха, чорний горіх та інші породи.

Разом із тим провели догляд за раніше висадженими культурами. При плані 1200 га вдалося осилити навіть більше - 1234,5 га в держлісфонді та 55,5 га на новоприйнятих землях (колишньому полігоні). Доповнили погану приживлюваність культур на площі трохи більше 200 га, ще 140 га залишили під природне поновлення.

Великої уваги в лісгоспі приділено охороні лісу від пожеж та самовільних рубок. Для цього в лісництвах облаштовані висотні вежі з камерами відеоспостереження. А нещодавно лісгосп придбав ще й електронне ноу-хау — квадракоптер — безпілотний літальний апарат, який теж стане незамінним помічником під час визначення осередків займання і дозволить мінімізувати дорогоцінний час і втрати. 

Допоможе він і в боротьбі з лісопорушниками, сподіваються лісівники. Адже завдяки відеокамері, якою оснащений апарат — є можливість зафіксувати з висоти пташиного польоту те, що не можна побачити на землі під час патрулювання. 

Також, із метою недопущення крадіжок лісосировини в лісгоспі вже третій місяць працюють 6 новостворених рейдових бригад, які щоночі виїжджають на патрулювання. У вихідні та святкові дні лісова охорона працює взагалі цілодобово. І якщо крадіїв за руку не хапають, — каже директор, — все ж таки, «нечисті на руку» ділки не наважуються заїхати до лісу аби зрубати найцінніше дерево та завдати шкоди природі.

Загалом на ведення лісового господарства, охорону та догляд за лісом у цьому році спрямовано близько 30 млн. грн. власних коштів підприємства.

Якщо ж говорити про економічні показники, то варто зазначити, що обсяг реалізованої продукції за 8 місяців 2017 року склав 110463,0 тис. грн. (для порівняння – в минулому році цей показник був зафіксований на позначці 98511 тис. грн.). 

На заготівлі деревини оброблено 82,3 тис. м² та колотих дров - 2522 м³. Працівниками цеху переробки деревини, який працює в 3-ох змінному режимі перероблено 29819 м³ деревини на суму 9720994 грн. і випущено продукції на 55579,0 грн., де рентабельність склала 12,1 %.

У 2017 році збільшився й фонд оплати праці. Заробітна плата в лісовому господарстві з початку року склала понад 9 тис. грн., по промисловості – трохи більше 8-ми тис. грн. Варто відмітити й те, що видається вона без затримок, а також передбачені всі соціальні гарантії: оплата відпусток, лікарняних, премій та інше. 

Ось ці цифри — свідчення того, що діяльність державного лісового підприємства при вмілому керівництві — це запорука стабільності не лише підприємства, а й його працівників та регіону, де він розташований. Адже саме сюди йдуть всі відрахування до бюджетів різних рівнів. Лісгосп є одним із кращих платників податків Новоград-Волинщини. А це — вагомий інструмент для розвитку інфраструктури та життєзабезпечення району.

Чи буде зацікавлений в цьому концесіонер? Навряд чи. Бо ж основна його ціль — збагачення власної кишені. А найшвидший до цього шлях - зрізати дерево і продати його. 

Чи залишаться на мапі району ті села, де робота є лише в лісі?! І що буде з людьми, для яких ліс — це єдине джерело доходу?! Сподіваюся, там «зверху» про них подумають і не забудуть, як і про ліс — наше національне, народне багатство. 

А лісівники щороку святкуватимусь своє професійне свято із гарними здобутками, хорошим настроєм і мирним небом над головою.

Зі святом вас, шановні!

Альона ДЕНИСЮК, газета «ЧАС ПЛЮС»
18.09.2017 13:51
Прес-служба Житомирського ОУЛМГ

http://zt-lis.gov.ua/no_cache/pres-sluzhba/novina/article/koncesija-lisiv-chi-bude-svjato-zavtra.html

Далі...

У Мінагрополітики відбулося засідання Громадської ради щодо лісів Херсонщини

Сьогодні, 19 вересня, відбулося засідання Громадської ради при Міністерстві аграрної політики та продовольства України на тему: «Екологічні проблеми Херсонщини та шляхи їх вирішення».

Представниками Громадської ради при Херсонській облдержадміністрації було презентовано пропозиції щодо шляхів вирішення порушених питань, наслідками здійснення яких будуть:

- частково-вирішене питання фінансування лісомисливських підприємств Херсонської області, тобто на 40% зменшено бюджетне фінансування;

- збережено структуру лісового господарства;

- виконано проект протипожежного устрою Херсонських лісів, розбудова мережі протипожежних доріг і водойм за європейськими стандартами, без залучення бюджетних коштів;

- зменшення наслідків екологічної катастрофи;

- підвищення лісистості в області до європейських стандартів;

- наповнення ринок будівельних матеріалів півдня України легальним будівельним матеріалом-піском, що збереже надра від знищення браконьєрськими видобувачами та підвищить рівень конкуренції на ринку.

Прес-служба Мінагрополітики

19.09.2017 18:57

http://minagro.gov.ua/node/24631

Далі...

ТЕЛЕКАНАЛ "МИР": В БЕЛАРУСИ СОЗДАЮТ ЛЕСА БУДУЩЕГО

Леса будущего появятся в Беларуси. В республике создадут специальные лесосеменные центры, где будут выращивать еще более качественные и здоровые растения.

Деревья будут с закрытой корневой системой. Они более максимально устойчивы к различным изменениям климата и имеют большую продуктивность. Это позволит республике увеличить массивность лесов на 30% и частично уменьшит ввоз деревьев из других стран.



"Это даст большую экономию в уходе за насаждениями, увеличит приживаемость насаждений. Это будет очень большой рывок в лесовосстановлении нашей страны. Данные центры мы построим в течение трех лет. Три центра будут построены уже в следующем году", - заявил министр лесного хозяйства Беларуси Михаил Амельянович.

Лесное хозяйство Беларуси - одна из ключевых отраслей экономики. Площадь зеленого фонда страны занимает почти половину территории.

Посмотреть сюжет телеканала "МИР" можно ЗДЕСЬ

Опубликовано: 19 Сентября 2017

http://www.mlh.by/press-service/news/1064/

Далі...

А давайте передамо ДСНС (МНС) повноваження з гасіння лісових пожеж

Депутат Щапов предложит передать МЧС полномочия по тушению лесных пожаров



Член Комитета Государственной Думы по безопасности и противодействию коррупции Михаил Щапов (КПРФ) на заседании нижней палаты в среду намерен поднять вопрос о передаче МЧС полномочий по тушению лесных пожаров. Об этом «Парламентской газете» сообщили в пресс-службе депутата.

ЧИТАЙТЕ ПО ТЕМЕ

 

Правительство РФ внесло в Госдуму законопроект о штрафах для чиновников за ложные сведения о лесных пожарах

Сейчас полномочия по борьбе с огнём в лесах распределены между разными органами и уровнями власти. Так, региональные министерства лесного комплекса или их аналоги отвечают за земли лесного фонда, структуры Минобороны — за леса на своих землях. Вместе с тем присмотром за лесами на особо охраняемых природных территориях федерального значения занимаются соответствующие федеральные учреждения, заповедники или нацпарки, а муниципалитеты отвечают за леса на своих землях.

Таким образом, когда пожар начинается, например, в заповеднике и затем переходит на землю лесного фонда, возникает коллизия. Координация ответственных органов в такой ситуации, как правило, затягивается и может привести к значительному ущербу.

По мнению Щапова, у МЧС есть целый набор необходимых полномочий, технологий, компетенций и служб для тушения и лесных пожаров тоже.

«Это и единая система предупреждения чрезвычайных ситуаций, и космический мониторинг, и пожарная авиация, и добровольные пожарные дружины, и полномочия по тушению пожаров техногенного характера на территории населённых пунктов. Министерство даже учитывает в своих статистических отчётах крупные лесные пожары», — уточнили в пресс-службе.

Поэтому в таких условиях, считает депутат, совершенно логично передать МЧС «полномочия по тушению лесных пожаров, собрать весь комплекс противопожарных мер в руках одного органа исполнительной власти, чтобы российские граждане точно понимали, кто несёт ответственность за горящие леса и кто должен их тушить».

https://www.pnp.ru/social/deputat-shhapov-predlozhit-peredat-mchs-polnomochiya-po-tusheniyu-lesnykh-pozharov.html

Далі...

Под Черкассами третьи сутки тушат торфяники

В Черкасском районе в районе поселка Ирдынь в административных границах Белозерской объединенной территориальной общины спасатели продолжают борьбу с возгоранием торфа. Об этом сообщает пресс-служба ГосЧС.

За минувшие сутки удалось ликвидировать горение торфа на площади в 2 га. Общая площадь очагов огня по состоянию на 19 сентября, составляет 49 га.

Существенно затрудняет проведение работ на месте пожара сильная засуха, низкий уровень залегания грунтовых вод и удаленность водоисточников, откуда спасатели могут взять воду для тушения. Пожарные насосные станции установлены на берегу реки Ирдынь за 1,2 километра от основных очагов пожара.



Работники лесного хозяйства с помощью тракторов продолжают обвалование и создание углубленных мелиоративных полос вокруг опасных участков.



Для ограничения пребывания в опасной зоне посторонних лиц представителями полиции вокруг места пожара перекрыты все автомобильные и пешеходные пути.

Начата работа с жителями поселков Ирдынь и Дубиевка. Спасатели с волонтерами проводят информационно разъяснительную работу среди населения. Во время обходов домохозяйств специалисты ГосЧС разъясняют людям оперативную обстановку связанную с горением торфа, а также дают советы относительно уменьшения влияния негативных факторов пожара на здоровье.



Специфика тушения торфяных пожаров из-за охвата больших площадей, высокой устойчивости горения отличается своей долговечностью, что существенно влияет на экосистему.

Наиболее действенным способом борьбы с торфяными пожарами, особенно грунтовыми, является создание вокруг территории минерализованных канав шириной 0,7-1 м и глубиной до минерального грунта или грунтовых вод. Сам пожар тушат путем перекопки горящего торфа и заливки его большим количеством воды. Поскольку температура в толще торфа, охваченного пожаром, более тысячи градусов, значительная часть воды, попадающей в зону горения сверху, испаряется, не успевая достичь очага. Для ликвидации торфяного пожара необходимы очень большие объемы воды. По расчетам, для ликвидации горения 1 кг торфа необходимо 20 литров воды.

Торфяные пожары создают опасность провала в прогоревший грунт (прогар) людей и техники. Торф медленно прогорает на всю глубину, которая может достигать 6-8 и более метров. Даже после ликвидации пожара длительное время после выгорания внутри сохраняется высокая температура. Удушающий смог – на 90 процентов результат горения торфяников, а не лесов. В состав смога входит угарный газ, мелкие взвешенные частицы, бензол и другие продукты горения, которые могут привести к ухудшению здоровья граждан. Поэтому на месте работают медики.

Напомним, 17 сентября в Черкасском районе, в районе поселка Ирдынь, в административных границах Белозерской сельского совета, загорелась сухая трава. Затем появились очаги горения на торфополях.

ForUm
http://for-ua.com/article/1142196

Далі...

Отметили День работников леса

По случаю профессионального праздника 14 сентября состоялось торжественное мероприятие. От имени губернатора Самарской области Н.И. Меркушкина сотрудников и ветеранов лесной отрасли поздравил министр лесного хозяйства, охраны окружающей среды и природопользования региона А.И. Ларионов.

«Наша область является организатором многих мероприятий, связанных с проведением в России «Года экологии и защиты особо охраняемых территорий». Одним из наиболее значимых начинаний на территории региона стала масштабная акция «Национальный день посадки леса», в ходе которой было высажено 50 тысяч сеянцев лесных культур. Сохранение и восстановление Самарских лесов – не только ваша работа, но и залог улучшения экологических условий проживания для миллионов наших соотечественников», − сказано в поздравительном адресе.

Поздравил работников лесной промышленности председатель Самарской губернской думы В.Ф. Сазонов: «Ваш праздник в этом году имеет особое значение, 2017-й в России объявлен Годом экологии. А именно вы, ваше ведомство занимаетесь этой важной задачей – охраной окружающей среды. 315 лет назад император Петр Первый издал Указ, заложивший основы лесного хозяйства России. А 215 лет назад в России был принят Устав о лесах. Эти даты говорят о том, что на протяжении всей истории нашей страны вопросу возрождения лесного богатства уделялось большое внимание. В нашем регионе губернатором Самарской области Николаем Ивановичем Меркушкиным вопросу развития лесного хозяйства уделяется особое внимание. С его приходом началось нормальное финансирование отрасли, пошли деньги из федерального бюджета, увеличились штаты работников леса, приобретается техника, укрепляется материально-техническая база. И я думаю, что реализуемая сейчас областная программа «По развитию лесного хозяйства Самарской области до 2022 года» обеспечит благоприятные условия для развития лесной отрасли. Сейчас вы создаете и закладываете для будущих потомков нормальную, качественную, экологическую среду. Спасибо вам за ваш благородный труд!»

Награды к празднику получили более 50 человек. Четверо из них удостоены почетного звания «Заслуженный работник лесного хозяйства Самарской области».

19.09.2017 18:30:25

Обновлено: 19.09.2017 18:31
Авторы: Анна ПРОХОРОВА
Фоторепортер: ФОТО ПРЕДОСТАВЛЕНО АВТОРОМ

http://www.vkonline.ru/content/view/189508/otmetili-den-rabotnikov-lesa

Далі...

Югра стала лучшим регионом по защите лесов от пожаров

Югра признана лучшим регионом России в сфере охраны лесов от пожаров, сообщает РИА Новости.

Отмечается, что награда была вручена представителю ведомства в рамках прошедших в Москве торжественных мероприятий, посвященных Дню работников леса.

"Ханты-Мансийский автономный округ — Югра победил в номинации "Лучший субъект Российской Федерации в сфере охраны лесов от пожаров". Отметим, на сегодняшний день Югра по техническому оснащению обладает одной из самых лучших авиабаз на территории России. В ее состав входят 13 филиалов, в которых организовано 20 пожарно-химических станций всех типов, укомплектованные всеми необходимыми техническими средствами пожаротушения, пожарным инвентарем и таборным имуществом", — заявили в окружном департаменте недропользования и природных ресурсов.

По данным департамента недропользования и природных ресурсов Югры, большая часть территории автономного округа, около 29 миллионов гектаров, покрыта лесной растительностью. Общий запас древесины в лесах на территории региона превышает три миллиарда кубометров.

Артем Мазнев

http://www.siapress.ru/news/72176

Далі...

Урочисте відзначення Дня працівника лісу!

  
 
 
 
 
 
 
 
 

Напередодні свята Дня працівника лісу, яке традиційно лісівники святкують у третю неділю вересня, пройшли урочистості в колективі Житомирського лісгоспу. Завітали на святкування можновладці, голова райдержадміністрації Сергій Микитюк, голова Житомирської райради Сергій Крутій та заступник голови Черняхівської райдержадміністрації Людмила Заворотнюк.

Очільники районів вітаючи лісівників нагородили грамотами керівника підприємства та працівників лісгоспу.

В урочистій обстановці працівників та ветеранів лісової галузі привітав головний лісівник Житомирського лісгоспу Руслан Карчевський.

«Першими золотими барвами, щедрими дарами родючої української землі уквітчала осінь наше традиційне професійне свято – День працівника лісу. Це свято всіх людей, хто з чистими помислами приходить працювати до лісу, людей, відданих своїй професії та рідній природі! Лісівники – люди, що працюють за покликом серця! Це професіонали, які в складних, екстремальних умовах зберігають і примножують лісові багатства України, невтомною працею створюють десятки тисяч гектарів нових лісів, мужньо протистоять лісовим пожежам і повеням, захищають лісові угіддя від шкідників та браконьєрів!», – звернувся до всіх присутніх Руслан Карчевський. Відмітив також в своєму вітальному слові директор не просто результати роботи колективу лісгоспу, а наполегливу, напружену щоденну працю, з якої проростають великі успіхи. Тож, звісно не обійшлося без нагород, відмічаючи кращих працівників.

Нагрудним знаком «Відмінник лісового господарства України» Державного агентства лісових ресурсів України було нагороджено Сергія Бігулу – головного інженера лісгоспу.
Почесною грамотою Державного агентства лісових ресурсів України були відмічені: Василь Грищук – лісничий Пилипівського лісництва, Олена Матіяш – економіст з ціноутворення лісгоспу, Ващенко Зоя – робітниця на лісогосподарських роботах базового лісового розсадника.

Оголошено Подяку Голови Державного агентства лісових ресурсів України: Руслану Драгомарецькому – менеджеру з постачання лісгоспу, Володимиру Пилипчуку – старшому майстру лісу Левківського лісництва, Віктору Харчуку – майстру виробничої дільниці лісопереробного комплексу, Миколі Швериду – начальнику лісоскладу ст. Житомир.
Грамотою Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства були нагороджені: Сергій БОГАТИРЧУК – тракторист на трелюванні лісу Богунського лісництва, Сергій Бойко – майстер лісу Богунського лісництва, Олександр Кучерук – водій автомобіля на вивезенні лісу автотранспортного цеху, Володимир Мусевич – майстер лісу Станишівського лісництва, Леонід Сазонський – майстер лісу Ново-Заводського лісництва, Альфонс Синицький – електрогазозварник лісопереробного комплексу, Ігор Смульський – майстер лісу Пилипівського лісництва, Сергій Харитончук – майстер лісу Тригірського лісництва.
Слова вдячності пролунали в адресу наших ветеранів лісової галуззі.

Тож вітаючи лісівників директор лісгоспу Руслан Карчевський сказав: «Вітаю всіх Вас з професійним святом-Днем працівника лісу. Прийміть слова щирої шани і подяки за Вашу працю. Нехай свято принесе з собою радість та добро, мир та достаток,подарує кожному довгі роки життя,зігріті теплими усмішками рідних та близьких.

Бажаю подальших успіхів у Вашій нелегкій праці,віри і наполегливості у здійсненні всіх життєвих задумів та сподівань. Міцного здоров”я,щастя та благополуччя Вам і Вашим родинам!Зі святом!».

Позитивних емоцій святу додав виступ амоторського колективу «Джерела».

18.09.2017 10:38 давність новини: 1 дн.
Прес-служба ДП "Житомирський лісгосп"

http://zt-lis.gov.ua/no_cache/pres-sluzhba/novina/article/uroste-vidznachennja-dnja-pracivnika-lisu.html

Далі...

За лесничих Херсонщины!

17 сентября в Украине отмечают День работника леса. Но для херсонских лесничих и мастеров леса это праздник с оттенком горечи.

Лесной фонд Херсонского облуправления лесоохотничьего хозяйства составляет 172 тысячи гектаров, из них покрыто лесом почти 74 тысячи гектаров. И 45 тысяч га, или 61%, – это хвойные, наиболее опасные в пожарном отношении.

А ситуация с противопожарной безопасностью в лесах региона сложилась просто страшная, рассказала «Гривне» глава облпрофсоюза лесников Мария Глод: «Отсутствие финансирования второй год подряд очень сильно повлияло на отрасль, – отметила Мария Михайловна. – Если в прошлом году и погода была более благосклонной, и люди еще надеялись на улучшение, то в этом году жара создала очень опасную пожарную ситуацию, а много людей, разочаровавшись, ушли с работы».

Сейчас, по словам Марии Глод, в лесном хозяйстве области остались всего 529 человек, то-гда как еще в начале года их было 618, а в 2015 году – 1095 сотрудников. В Костогрызовском лесничестве, например, остался всего один (!) мастер леса на 3700 гектаров.

«Что он может сделать против пожаров, браконьеров и другой напасти? – риторически спрашивает Мария Михайловна. – А ведь уже осень, и снова начнутся самовольные рубки на дрова, которые и без того выросли многократно. И не по 2–5 деревьев себе на грубку рубят, а машинами на рынок вывозят – это просто бандитизм!»На сессии облсовета 8 сентября прозвучали ужасающие цифры: в этом году на Херсонщине произошло 268 пожаров на площади 879 гектаров, в том числе 252 гектара – верховые пожары, когда уничтожаются деревья. Сумма убытков составила 15 миллионов гривен!

«Прекратили финансирование юга – и как хотите, так и выживайте, – возмущался депутат Сергей Рыбалко. – Мы просто сгорим!»

Лесхозы обеспечены для борьбы с пожарами на 20%, лесные пожарные станции укомплектованы на 32% – это 142 человека из нужных 450. Да и те уйдут после окончания пожароопасного периода.

Так что вполне логично, что когда 12 сентября на территории Великокопанивского лесничества в селе Буркуты горел лес, на странице Виноградовской ОТО появился призыв к людям: «Якщо хтось має змогу допомогти, не залишайтеся осторонь!».Херсонщине на охрану лесов, по расчетам, нужно 56 миллионов гривен, а из облбюджета планируют выделить 3,1 миллиона, еще 11,2 миллиона – из местных бюджетов, согласно программе «Леса Херсонщины».

Но Мария Глод говорит, что программа работает только на бумаге: «Ни копейки по ней нам не выделяют! Из резервного фонда облбюджета и некоторых районов лесохозяйства получили 500 тысяч гривен на горюче-смазочные материалы – на тушение пожаров и первоочередные противопожарные меро-приятия. Держимся только благодаря коллегам из ресурсных областей Украины, но это ведь не выход! Одно “утешает” – хоть не дурят уже нас, не обещают, что станет лучше».И всё же, говорит Мария Глод, праздник – это праздник, невзирая на все трудности отрасли. Профсоюз нашел возможность поздравить всех, почетные грамоты получили 27 работников, благодарности – 19.

И каждый коллега, кто добросовестно трудится ради сохранения лесных богатств Херсонщины, заслуживает искреннего поздравления, уверена Мария Михайловна. От имени профсоюза она желает сотрудникам лесохозяйств здоровья, терпения и мужества, достатка и благополучия.

Ольга ЛЯШОК "Гривна. Новый формат"

19/09/2017

https://www.lisportal.org.ua/84016/

Далі...