Лісове господарство в нашому регіоні, як і загалом в Україні — галузь, до якої ще «не добралася» рука приватника. Вона успішно функціонує в рамках чинного законодавства, створює робочі місця, наповнює місцевий бюджет і презентує Новоград-Волинщину, як перспективну платформу інвестиційних можливостей.
Вочевидь саме це не дає спокою «псевдоактивістам», які щораз намагаються піддати роботу лісівників нищівній критиці. Час від часу це виливається в законотворчі пропозиції, які б дали можливість «зацікавленим» особам провести реформаторські ініціативи, що дозволили б тримати контроль над прибутковою галуззю.
Два роки тому, наприкінці жовтня, одну з таких моделей презентував тодішній голова Держлісагенства О. П. Ковальчук, яка була схвалена і колегією Мінагрополітики. Нею передбачалося створення на базі існуючих державних лісогосподарських підприємств – єдиної державної лісогосподарської структури. А це мало призвести до ліквідації усіх лісгоспів, як юридичних осіб та створення єдиного господарюючого суб’єкта з централізацією усіх фінансових надходжень, монополізацією права на реалізацію продукції лісу та послуг. Так званий «мегалісгосп»!
Реакція на такі дії викликала шквал обурення не лише лісівничої когорти, а й звичайного населення, які чітко розуміли наслідки цих намірів. До логічного завершення справу таки не дали довести.
Реакція на такі дії викликала шквал обурення не лише лісівничої когорти, а й звичайного населення, які чітко розуміли наслідки цих намірів. До логічного завершення справу таки не дали довести.
Здавалося б, небезпека для лісової галузі минула. Лісівники зітхнули з полегшенням і стабільна робота лісгоспів залишилася «непохитною», якщо не говорити про хворобу лісу. Масове всихання соснових насаджень — нині воно наближається до меж екологічного лиха і змушує будувати роботу лісгоспів іншим чином, при цьому нести значні економічні та екологічні втрати.
І тут, зненацька, як-то кажуть «не було б щастя, та нещастя допомогло»! 4 липня уряд затвердив стратегічне бачення управління державними підприємствами, що перебувають в підпорядкуванні центральних органів влади. Згідно з ним, 893 держпідприємства будуть приватизовані. Таким чином, в державній власності залишиться лише 15 особливо важливих підприємств. Зокрема, «Нафтогаз», «Укрзалізниця» та інші державні монополії. У державній власності також залишаться ще 363 об’єкти – це медичні, соціальні, метрологічні та інші суспільно важливі установи.
Окрім того, близько 1255 підприємств держвласності будуть ліквідовані через їх повну господарську неефективність. Також 359 об’єктів будуть передані в концесію, тобто в оренду приватним особам. Це зокрема дороги, мости, аеропорти і … лісові господарства. А їх не мало, не багато – 333 підприємства по всій території України.
Новина про це для лісівників — як грім серед ясного неба. Тим паче, напередодні професійного свята —Дня працівника лісу, який відзначають в третю неділю вересня. Саме в цей час традиційно в лісових господарствах підводять підсумки року, аналізують діяльність і складають плани на майбутнє. Тож чи святковий настрій в лісівників і чи відзначатимуть вони свято завтра?!
Ми завітали в один із кращих лісгоспів Житомирського обласного управління лісомисливського господарства — державне підприємство «Новоград-Волинське ДЛМГ» аби на власні очі побачити, як йдуть справи в господарстві і чи дійсно все аж так неефективно і плачевно, як нам намагаються нав’язати «зверху»?! Бо ж саме цей «контраргумент» уряду є стратегічним при впровадженні КОНЦЕСІЇ.
Під час зустрічі з директором лісгоспу Степаном Антоновичем Нусбаумом мова відразу ж заходить про «майбутні заплановані нововведення». Керівник господарства переконаний — її мета — контроль над лісовою ресурсною базою країни. Хоча, згідно статті 13 Конституції України «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією». У даному випадку держава в особі лісгоспів виступає від імені народу.
Тож постає питання — чи приватники, або концесіонери, як їх ще називають в поданій стратегії розвитку держави — представлятимуть інтереси народу, коли вони зацікавлені лише у власному збагаченні?!
На думку Степана Нусбаума іншої, ніж державна форма управління лісовим господарством — бути не може! І наводить як приклад — діяльність Новоград-Волинського лісомисгоспу, презентує його показники, які яскраво засвідчують сталий розвиток галузі.
Робота в лісгоспі — то повсякденна копітка праця величезного колективу, де сьогодні нараховується понад 650 працівників. Усі вони виконують ту багатогранну, ба навіть більше — багатофункціональну роботу в господарстві. Адже щоб зрубати ліс — його спершу треба виростити. І якщо лісівники сьогодні рубають те, що було посаджене нашими дідами-прадідами, то по собі мають лишити нові насадження, що з роками стануть надбанням наших нащадків. Над цим і працюють.
З цією метою робота лісгоспу вибудувана в логічній послідовності. І починається вона з головного (хоча й такого дрібненького) - насіння. Саме професійний підхід у відборі якісної насінини зрештою дає гарні сходи під час вирощування власного посадкового матеріалу. Над цим працюють вже давно, адже це значно дешевше, ніж купувати в колег.
Крокуючи в ногу з часом, дослухаючись до порад науковців та технологів, у лісгоспі впроваджують нові методи вирощування посадкового матеріалу. Минулого року було закуплено дві сучасні теплиці для вирощування сіянців із закритою кореневою системою. Працівники Курчицького та Малоцвілянського лісництв уже встигли оцінити його переваги. Нещодавно таку ж теплицю закупили і встановили в Новоград-Волинському лісництві. Незабаром тут облаштують зрошувальну систему поливу і чекатимуть пори, аби висіяти перше насіння.
Цієї весни, в сприятливі агротехнічні терміни було проведено лісокультурну кампанію, під час якої створено 211 га нових лісових культур. Переважно садили сосну і модрину. Щоправда в час масового всихання сосни в лісгоспі частіше практикують змішану систему посадки. Тож у рядках поруч з’являлися ялина, береза, дуб, вільха, чорний горіх та інші породи.
Разом із тим провели догляд за раніше висадженими культурами. При плані 1200 га вдалося осилити навіть більше - 1234,5 га в держлісфонді та 55,5 га на новоприйнятих землях (колишньому полігоні). Доповнили погану приживлюваність культур на площі трохи більше 200 га, ще 140 га залишили під природне поновлення.
Великої уваги в лісгоспі приділено охороні лісу від пожеж та самовільних рубок. Для цього в лісництвах облаштовані висотні вежі з камерами відеоспостереження. А нещодавно лісгосп придбав ще й електронне ноу-хау — квадракоптер — безпілотний літальний апарат, який теж стане незамінним помічником під час визначення осередків займання і дозволить мінімізувати дорогоцінний час і втрати.
Допоможе він і в боротьбі з лісопорушниками, сподіваються лісівники. Адже завдяки відеокамері, якою оснащений апарат — є можливість зафіксувати з висоти пташиного польоту те, що не можна побачити на землі під час патрулювання.
Також, із метою недопущення крадіжок лісосировини в лісгоспі вже третій місяць працюють 6 новостворених рейдових бригад, які щоночі виїжджають на патрулювання. У вихідні та святкові дні лісова охорона працює взагалі цілодобово. І якщо крадіїв за руку не хапають, — каже директор, — все ж таки, «нечисті на руку» ділки не наважуються заїхати до лісу аби зрубати найцінніше дерево та завдати шкоди природі.
Загалом на ведення лісового господарства, охорону та догляд за лісом у цьому році спрямовано близько 30 млн. грн. власних коштів підприємства.
Якщо ж говорити про економічні показники, то варто зазначити, що обсяг реалізованої продукції за 8 місяців 2017 року склав 110463,0 тис. грн. (для порівняння – в минулому році цей показник був зафіксований на позначці 98511 тис. грн.).
На заготівлі деревини оброблено 82,3 тис. м² та колотих дров - 2522 м³. Працівниками цеху переробки деревини, який працює в 3-ох змінному режимі перероблено 29819 м³ деревини на суму 9720994 грн. і випущено продукції на 55579,0 грн., де рентабельність склала 12,1 %.
У 2017 році збільшився й фонд оплати праці. Заробітна плата в лісовому господарстві з початку року склала понад 9 тис. грн., по промисловості – трохи більше 8-ми тис. грн. Варто відмітити й те, що видається вона без затримок, а також передбачені всі соціальні гарантії: оплата відпусток, лікарняних, премій та інше.
Ось ці цифри — свідчення того, що діяльність державного лісового підприємства при вмілому керівництві — це запорука стабільності не лише підприємства, а й його працівників та регіону, де він розташований. Адже саме сюди йдуть всі відрахування до бюджетів різних рівнів. Лісгосп є одним із кращих платників податків Новоград-Волинщини. А це — вагомий інструмент для розвитку інфраструктури та життєзабезпечення району.
Чи буде зацікавлений в цьому концесіонер? Навряд чи. Бо ж основна його ціль — збагачення власної кишені. А найшвидший до цього шлях - зрізати дерево і продати його.
Чи залишаться на мапі району ті села, де робота є лише в лісі?! І що буде з людьми, для яких ліс — це єдине джерело доходу?! Сподіваюся, там «зверху» про них подумають і не забудуть, як і про ліс — наше національне, народне багатство.
А лісівники щороку святкуватимусь своє професійне свято із гарними здобутками, хорошим настроєм і мирним небом над головою.
Зі святом вас, шановні!
Альона ДЕНИСЮК, газета «ЧАС ПЛЮС»
18.09.2017 13:51
Прес-служба Житомирського ОУЛМГ
0 коммент.:
Дописати коментар