Ужгородські лісівники розповіли як маркують деревину

Чіп і ліс. В Ужгородському держлісгоспі лісівники розповіли, як відбувається маркування деревини - по якій можна простежити історію і пересування кожної колоди.

Директор Ужгородського держлісгоспу Василь Кий впевнений: маркування лісоматеріалів дозволяє строго контролювати кожен кубометр. Адже через бирку в режимі онлайн відслідковувати будь-яку заготівлю деревини, а також спостерігати за рухом лісопродукції від заготівлі до реалізації у споживача. Електронний облік – це система фіксації та оформлення супровідних документів при реалізації, переміщенні, заготівлі деревини.

"Процес маркування починається безпосередньо на місці заготівлі деревини, в лісі. Після того, як дерева зрізали, їх сортують за різновидами, розмірами та діаметром. Той же працівник, який відповідає за заготівлю, фіксує унікальний номер бирки, а також сорт, довжину, діаметр колоди, місце заготівлі в кишеньковий персональний комп'ютер (КПК). Потім ці дані передає в бухгалтерський та управлінський облік. Опісля бирку кріплять на колоду та роздруковують товарно-транспортну накладну на відвантажену деревину. Мітять деревину маркувальною биркою (спеціальний засіб, виготовлений зі стійкого пластику, з індивідуальним штрих-кодом, серією та номером, який кріплять на тонший кінець колоди). Бирку набивають спеціальним молотком, який закріплений за працівником державної лісової охорони. Маркування здійснюється прикріпленням маркувальних бирок до поверхні деревини одним ударом молотка. Спеціальна форма головки молотка передбачає швидке витягування бирки одним рухом з контейнера бирок. Протилежна сторона основної поверхні головки може бути гладкою або мати замовлений штамп для маркування фарбою. Після того, як бирку зафіксували в деревині, то її вже неможливо використати вдруге", - розповів Василь Васильович.

Який ліс є краденим?!
Після офіційної заяви про маркування уся зрізана деревина, не помічена в такий спосіб, вважається краденою. Для ефективної боротьби з незаконною вирубкою лісу інформацію про марковану деревину можна перевірити на сайті з відкритим доступом (http://www.ukrforest.com/check) . Таким чином покупець, поліція чи просто небайдужі люди можуть підтвердити законність походження деревини або ж виявити лісових злодіїв.

Що робити у разі підозри що перевозиться незаконно зрубана деревина:
У випадку коли пошукова система інформуватиме, що номер бирки, якою промаркована лісопродукція не знайдено, то дана продукція потребує детальної перевірки на встановлення її походження. Схожу перевірку можна здійснити і за допомогою SMS повідомлення на номер 8668 (інструкція по відправці повідомлення на вже згадуваному сайті).
Повідомити на гарячу лінію Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства +38 (0312) 64-44-15 або гарячу лінію Державного агентства лісових ресурсів за телефоном +38 (044) 235 77 24.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

вересня 26
19:57

2017

http://prozahid.com/content-51148.html

Далі...

Рослесхоз опубликовал письмо "О переводе земель сельскохозяйственного назначения в земли лесного фонда"

Рослесхоз опубликовал письмо от 22 сентября 2017 года № АВ-03-54/13464 "О переводе земель сельскохозяйственного назначения в земли лесного фонда", разъясняющее некоторые правовые вопросы, связанные с таким переводом. Письмо не имеет статуса нормативного правового акта и, соответственно, не содержит обязательных для исполнения норм; оно лишь сводит вместе и слегка разъясняет уже существующие нормы, местами с легким уклоном в мистику. Как сводный разъясняющий документ письмо может быть полезно, поэтому приводим его текст целиком.


Письмо от 22 сентября 2017 г. № АВ-03-54/13464

О переводе земель сельскохозяйственного назначения в земли лесного фонда

Федеральное агентство лесного хозяйства в связи с многочисленными обращениями органов исполнительной власти субъектов Российской Федерации в области лесных отношений по вопросу перевода земель сельскохозяйственного назначения в земли лесного фонда сообщает следующее.

Правовое регулирование отношений, возникающих в связи с переводом земель или земельных участков в составе таких земель из одной категории в другую, осуществляется Земельным кодексом Российской Федерации, Федеральным законом от 21 декабря 2004 г. № 172-ФЗ "О переводе земель или земельных участков из одной категории в другую" (далее - Федеральный закон № 172-ФЗ), иными федеральными законами и принимаемыми в соответствии с ними иными нормативными правовыми актами Российской Федерации, законами и иными нормативными правовыми актами субъектов Российской Федерации.

Статьей 8 Земельного кодекса Российской Федерации определено, что перевод земель из одной категории в другую осуществляется в отношении:

1) земель, находящихся в федеральной собственности, - Правительством Российской Федерации;

2) земель, находящихся в собственности субъектов Российской Федерации, и земель сельскохозяйственного назначения, находящихся в муниципальной собственности, - органами исполнительной власти субъектов Российской Федерации;

3) земель, находящихся в муниципальной собственности, за исключением земель сельскохозяйственного назначения, - органами местного самоуправления;

4) земель, находящихся в частной собственности:

земель сельскохозяйственного назначения - органами исполнительной власти субъектов Российской Федерации;

земель иного целевого назначения - органами местного самоуправления.

В соответствии со статьей 15 Федерального закона № 172-ФЗ до разграничения государственной собственности на землю перевод находящихся в государственной собственности земель или земельных участков в составе таких земель из одной категории в другую осуществляется Правительством Российской Федерации, в том числе при переводе земель или земельных участков, необходимых для федеральных нужд, в иных случаях - органами исполнительной власти субъектов Российской Федерации или в случаях, установленных законами субъектов Российской Федерации, органами местного самоуправления.

Состав и порядок подготовки документов для перевода земель или земельных участков в составе таких земель из одной категории в другую определены Федеральным законом № 172-ФЗ.

Вместе с тем статьей 7 Федерального закона № 172-ФЗ установлены особенности перевода земель сельскохозяйственного назначения в земли иных категорий. Перевод земель сельскохозяйственного назначения или земельных участков в составе таких земель допускается в исключительных случаях, связанных в том числе с включением непригодных для осуществления сельскохозяйственного производства земель в состав земель лесного фонда.

Также следует отметить, что в соответствии с Лесным кодексом Российской Федерации лесные участки в составе земель лесного фонда находятся в федеральной собственности.

Порядок и основания безвозмездной передачи земельных участков из собственности субъекта Российской Федерации, муниципальной собственности в федеральную собственность установлены частью 11 статьи 154 Федерального закона от 22 августа 2004 г. № 122-ФЗ "О внесении изменений в законодательные акты Российской Федерации и признании утратившими силу некоторых законодательных актов Российской Федерации в связи с принятием Федеральных законов "О внесении изменений и дополнений в Федеральный закон "Об общих принципах организации законодательных (представительных) и исполнительных органов государственной власти субъектов Российской Федерации" и "Об общих принципах организации местного самоуправления в Российской Федерации" (далее - Федеральный закон № 122-ФЗ).

В соответствии с частью 11 статьи 154 Федерального закона № 122-ФЗ находящееся в собственности субъектов Российской Федерации имущество, которое может находиться в федеральной собственности или муниципальной собственности, подлежит безвозмездной передаче в федеральную собственность или муниципальную собственность в случае:

если нахождение указанного имущества в собственности субъектов Российской Федерации не допускается, в том числе в результате разграничения полномочий между федеральными органами государственной власти, органами государственной власти субъектов Российской Федерации и органами местного самоуправления;

если указанное имущество используется федеральными органами государственной власти, органами местного самоуправления, федеральными государственными и муниципальными унитарными предприятиями, федеральными государственными и муниципальными учреждениями для целей, установленных в соответствии с Федеральным законом № 122-ФЗ и со статьей 50 Федерального закона от 6 октября 2003 г. № 131-ФЗ "Об общих принципах организации местного самоуправления в Российской Федерации".

Также согласно части 11 статьи 154 Федерального закона № 122-ФЗ находящееся в муниципальной собственности имущество, которое может находиться в федеральной собственности или собственности субъектов Российской Федерации, подлежит безвозмездной передаче в федеральную собственность или собственность субъектов Российской Федерации в случае:

если нахождение указанного имущества в муниципальной собственности не допускается, в том числе в результате разграничения полномочий между федеральными органами государственной власти, органами государственной власти субъектов Российской Федерации и органами местного самоуправления;

если указанное имущество используется федеральными органами государственной власти, органами государственной власти субъектов Российской Федерации, государственными унитарными предприятиями и государственными учреждениями, созданными Российской Федерацией или субъектами Российской Федерации, для целей, установленных в соответствии с Федеральным законом № 122-ФЗ и со статьей 26.11 Федерального закона от 6 октября 1999 г. № 184-ФЗ "Об общих принципах организации законодательных (представительных) и исполнительных органов государственной власти субъектов Российской Федерации".

Таким образом, земли сельскохозяйственного назначения, находящиеся в собственности субъекта Российской Федерации, муниципальной собственности, в случае перевода в категорию земель лесного фонда должны быть безвозмездно переданы в собственность Российской Федерации в порядке, установленном Федеральным законом № 122-ФЗ.

Кроме того, в соответствии с Положением о Федеральном агентстве лесного хозяйства, утвержденным постановлением Правительства Российской Федерации от 23 сентября 2010 г. № 736, в полномочия Рослесхоза входит установление границ лесничеств и лесопарков.

Таким образом, после осуществления процедуры перевода земель сельскохозяйственного назначения в земли лесного фонда необходимо внести изменения в приказы Рослесхоза об определении количества лесничеств на территории субъектов Российской Федерации и установлении их границ, а также провести лесоустроительные мероприятия.

После издания Рослесхозом соответствующих приказов необходимая информация вносится в государственный лесной реестр.

Заместитель руководителя А.О.Винокурова

http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=21434

Далі...

Экология как бизнес

Активисты нашпиговали деревья гвоздями, протестуя против их вырубки в Пуща-Водице

В столичном лесу в Пуща-Водице сегодня, вооруженные молотками и гвоздями активисты, провели акцию «Шипование деревьев». Защитники природы, желая остаться неузнанными, одели балаклавы и принялись забивать гвозди в стволы деревьев – создавать препятствия для пилы лесоруба.

По мнению участников акции, под видом санитарной чистки леса лесное хозяйство злоупотребляет своими полномочиями, спиливая здоровые деревья для продажи. А когда срезают даже сухие сосны, те падают на здоровые – происходит повреждение коры, после чего поврежденное дерево готово для следующего спиливания.

«Мы видим помеченные деревья, которые собираются спилить, - говорит общественный активист Денис Пышняк. – Некоторые на вид действительно плохенькие, остальные – вполне нормальные. Но даже гнилые деревья могут быть домиками для животных, птиц, насекомых».

Экологи возмущены следами от костра, в котором сжигались остатки древесины, что запрещено.

Люди в балаклавах уверяют, что такими своими действиями они не вредят деревьям: «Это как прививка от оспы. Скворечники же прибивают».

«Это территория леса, которую мы считаем рекреационной, заповедной, восстановительной, какой угодно, для того, чтобы у нас воздух очищался. Наше желание, как экологов, чтобы здесь все было природным», - говорит Денис.
























Виктор Ковальчук

http://asn.in.ua/ru/news/publishing/124177-aktivisty-nashpigovali-derevja-gvozdjami-protestuj.html

Далі...

Жук атакує хвойні дерева чернігівських лісів

Ще одне лихо спіткало Чернігівщину: верхівковий (вершинний) короїд. Він вражає соснові деревостани.

Це небезпечний шкідник, з яким не просто боротися. За попередньою інформацією, 10 тисяч гектарів сосни (це приблизно площа невеликого лісгоспу) вражена цим шкідником.

Пошкоджує різні види сосен, ялин, рідше смереку, модрину, зрідка ялівець.

Жук завдовжки 2,5 – 3,7 мм, темнокоричневий, циліндричний, на схилах надкрил, по краях пологої «тачки» – по три зубці. Зимують жуки під корою.

Жуки пробуджуються в першій декаді квітня. Літ починається наприкінці квітня за температури повітря 15–19°С, масовий – на початку травня за температури 20°С.

Невдовзі жуки починають закладання нових ходів. Від «шлюбної» камери проточується від 6 до 12 довгих (20–50 см) маточних ходів, переважно в поздовжньому напрямку. Через 2–3 доби самка вигризає в них рідко розміщені камери і відкладає яйця, запечатуючи їх зверху пробочкою.

Літ жуків другого покоління відбувається в липні. Повторюється процес утворення камер, відкладання яєць, відродження та живлення личинок, їх заляльковування і утворення жуків, які залишаються під корою до весни.

Так за рік розвивається дві генерації.

Втім, верхівковий короїд – тільки другий за шкідливістю для лісу. Перший, безперечно, – людина!

http://newvv.net/economic/region/254922.html

Далі...

Ліси Сумщини під загрозою всихання

В Україні проблема всихання хвойних лісів набула загальнодержавного масштабу. Цей процес масового всихання лісівники називають «біологічною пожежею». Піддалися цьому лиху і хвойні насадження у лісах Сумщини.

Про це йдеться на сайті Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства.

«Згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 14.09.2017 № 421 у держлісгоспах проведено інвентаризацію осередків шкідників у соснових насадженнях, з метою виявлення пошкоджених ділянок лісу. За наданими актами обстеження виявлено 700 га соснового лісу, пошкодженого верхівковим короїдом. Виявлені осередки всихань підлягають вибірковим санітарним рубкам. Результати здійсненої інвентаризації направлені до органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, з цього приводу 28 вересня планується засідання комісії ТЄБ НС», — коментує масштаби проблеми заступник начальника Сумського ОУЛМГ Олександр Товстуха.

З дванадцяти лісогосподарських підприємств управління поки що «не піддалися» хворобі лісові насадження у трьох лісгоспах: Краснопільському, Тростянецькому та Охтирському. Найбільше ж постраждали насадження у Шосткинському та Кролевецькому підприємствах, де хвойні — переважаюча порода.

За словами фахівців, захворювання поширюється досить швидко, тому пошкоджені насадження потребують негайного лісогосподарського втручання.

http://sts.sumy.ua/society/lisi-sumshhini-pid-zagrozoyu-vsihannya.html

Далі...

На Сумщині жук-короїд зжер 700 га лісу

В результаті інвентаризації осередків шкідників у соснових насадженнях лісів Сумщини виявлено 700 га лісу, пошкодженого верхівковим короїдом, повідомило вчора обласне управління лісового господарства. Виявлені осередки всихань підлягають вибірковим санітарним рубкам.

«Результати здійсненої інвентаризації направлені до органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, з цього приводу 28 вересня планується засідання комісії ТЄБ НС», – коментує масштаби проблеми заступник начальника управління Олександр Товстуха.

З дванадцяти лісогосподарських підприємств управління поки що «не піддалися» хворобі лісові насадження у трьох лісгоспах: Краснопільському, Тростянецькому та Охтирському. Найбільше ж постраждали насадження у Шосткинському та Кролевецькому підприємствах, де хвойні – переважаюча порода.

http://xpress.sumy.ua/news/economy/200729/

Далі...

На Прикарпатті американці навчали місцевих працівників лісової охорони як боротить з незаконними вирубками

Під час заходу американські фахівці навчали працівників лісової охорони та правоохоронців Івано-Франківської та Чернівецької областей методів ідентифікації нелегальної деревини та розповіли, як розслідують лісові правопорушення у Сполучених Штатах Америки.


Організаторами тренінгу виступили Всесвітній фонд природи WWF, відділ Міжнародних програм Лісової служби США спільно з Державним агентством лісового господарства та Національним лісотехнічним університетом України.

«Проект представлений у 140 країнах світу. Основна його мета – боротьба з ринком нелегальної лісопродукції. Сьогодні спікери зі США діляться досвідом боротьби з незаконною заготівлею деревини та її реалізацією. Наприклад, експерти наголосили на тому, що товари, виготовлені з протиправно заготовленої продукції, також незаконні та підлягають вилученню. Працюючи в різних країнах світу, в рамках проекту, експерти розробили методики, завдяки якими можна визначити нелегально заготовлену деревину. Спікери розповіли, як проводять рейди, перевірки та як фіксують лісопорушення», - розповів учасник тренінгу – начальник відділу лісового господарства, охорони та захисту лісів Івано-Франківського ОУЛМГ Роман Поціхович.

Координатор проекту від Всесвітнього фонду природи WWF Роман Волосянчук ділиться: «Ми організували семінар для працівників лісової охорони та правоохоронців. Спікери, яких ми запросили, це працівники лісової служби Сполучених Штатів Америки. Вони займаються правоохоронною діяльністю та охороною лісів. Окрім обміну досвідом боротьби з незаконною заготівлею деревини, експерти діляться досвідом боротьби з корупцією та впровадженням реформ у своїй країні».

Тренінг є продовженням тісної співпраці із Лісовою службою США та проходить у рамках проекту «Лісова варта». До слова, у рамках співпраці влітку була здійснена ознайомча поїздка щодо запобігання незаконній лісозаготівлі та правопорушенням у лісах США, учасниками якої стали і лісівники Прикарпаття.

Зокрема, переймав досвід роботи фахівців у Сполучених Штатах Америки головний лісничий Солотвинського лісгоспу Ярослав Крицун.

«Цікаво, що під час семінару спікери не тільки навчають, але і навчаються. Американським експертам до вподоби електронна система обліку деревини, яка запроваджується в Україні. З технічної точки зору вони дуже високо її оцінили. Подібної програми обліку і контролю деревини у Сполучених Штатах Америки поки немає», - підсумовує Роман Волосянчук.

Під час семінару також обговорили міжнародне природоохоронне законодавство у сфері виявлення крадіжок лісу та механізм забезпечення безпеки працівників служби охорони лісів, громадських та державних екологічних інспекторів.

Учасник тренінгу Ігор Яківчук, перший заступник начальника Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, зазначив: «Сьогодні ми аналізуємо процес ведення лісового господарства в Україні, одночасно порівнюючи його з процесом ведення господарства у інших країнах світу. Після тренінгу приємно розуміти, що, у питанні збереження природних ресурсів, ми крокуємо тим самим шляхом, яким йдуть передові держави світу».

Захід відбувся у приміщенні еколого-просвітницького центру державного підприємства «Солотвинський лісгосп» в урочищі «Діброва».

26 Вересня 2017 p.

http://briz.if.ua/45669.htm

Далі...

Дикая косуля доступнее всего по цене

— Мой бизнес начался с хобби. Охочусь с детства. Часть добытой дичи готовили для себя. Впоследствии поставили это дело на поток. Разработали технологическую документацию, открыли цех по переработке. Стали первыми в Украине, кто получил документы на сырье и изготовление продукции из дичи, — рассказывает 35-летний Владислав Фоменко из Киева. Он владелец фирмы "Охотничья лавка".

— После цеха создали с единомышленниками свое охотничье хозяйство. В 2008 году завез пятнистых оленей из других хозяйств. Также имели кабанов. Обгородили территорию в лесу. Нанял охранников, закупил транспорт. Вкладывал деньги в воспроизведение поголовья. Ежемесячно нужно 150–200 тысяч. Четыре года животных не отстреливали. Каждый килограмм добытой дичи обходится в 250–300 гривен. Это зарплата охранников, корма, обслуживания техники.

Работаем в двух направлениях — организуем охоту и перерабатываем дичь в своем цехе. Чаще всего охотятся на дикого кабана. Но за последние два года уменьшилось поголовье, животных выстреляли из-за африканской чумы. Теперь переключились на дикую косулю. Она доступнее всего по цене. Охотник платит 800 гривен за лицензию. Дополнительно — от 2,5 до 7 тысяч гривен за трофей хозяйству, где будет охотиться. На оленя лицензия стоит 2 тысячи гривен, плюс 20–25 тысяч в хозяйство. Начали отстреливать бобров. Их много развелось на болотах в Житомирской и Ровенской областях. У этого животного сладкое мясо. Уток также разводим на водоемах. Чтобы иметь сырье для цеха, выкупаем у охотников трофеи. За кабана платим 3 тысячи гривен. Также сотрудничаем с другими хозяйствами в Украине. Договариваемся о поставках сырья в наш цех. В каждом регионе есть свой центр по сбору дичи. Там проверяют туши, делают анализы.

Готовое охотничье хозяйство можно купить за 1–1,5 миллиона гривен. Продают почти в каждом регионе. Часто владельцы не понимают: этот бизнес не такой уж и прибыльный. Покупают, пользуются год-два и сбывают. Хорошо заработать можно, если взять хозяйство на пару лет. Не вкладывать в него деньги. Заниматься лишь организацией охоты и отстреливать животных.

Из дичи чаще всего покупают мясо косуль и оленей. Последнее похоже на телятину. Но мясо имеет горько-сладкий привкус, — продолжает Владислав Фоменко.

— Оленина полезна для аллергиков. Ее можно давать детям, потому что лучше усваивается. У меня на этом мясе выросли дети. Сначала дичь покупали киевляне и одесситы. Сегодня есть заказчики из Запорожской, Харьковской, Черкасской областей. Основные покупатели — заведения питания. В последние годы увеличивается количество частных заказчиков. В своем интернет-магазине выставляем не только товар, цены, но и рецепты. Воспитываем культуру употребления дичи.

Пересылаем дичь в вакуумных пакетах и термобоксах. Оленина разная по цене. Самая дорогая корейка. Это высший сорт мяса. Килограмм стоит 900 гривен. На втором месте — окорок, его запекают, готовят шашлык. Килограмм продаем по 360 гривен. Лопатка менее ценна, потому дешевле всего — 250–300 гривен.

Во Франции пропагандируют употребление дичи. Там поняли, это прибыльная отрасль. Охотники сдают мясо на перерабатывающие предприятия. У нас государство наоборот мешает развивать эту отрасль. Планируем открыть магазин-кулинарию. Там можно будет приобрести мясо. По желанию его приготовят на месте.

За семь лет стал долларовым миллионером

— Охотничье хозяйство окупится за пять-семь лет. Этот бизнес в Украине неразвит, — говорит эксперт по развитию охотничьих хозяйств 45-летний Юрий Ковальчук.

— В Польше, Франции, Германии государство выкупает дичь и занимается сбытом. Первое, что сдерживает развитие у нас — много средств на старте. Минимум в дело нужно вложить 500 тысяч гривен. Деньги нужно три года лишь вкладывать, чтобы воспроизвести поголовье и на корм животным. Владельца никто не страхует от контрабандного отстрела, болезней животных. На Закарпатье было хозяйство, которое специализировалось на кабанах. В прошлом году отстреляли все поголовье. На Донбассе произошел случай, что животных постреляли, пока владелец ездил за границу. Чтобы развивался такой бизнес, нужны государственные дотации или льготные долгосрочные кредиты. Украина могла бы стать лидером по производству мяса диких животных. Экспортировали бы его за границу.

Исследовали польское хозяйство, которое имеет собственную переработку. За семь лет его владелец стал долларовым миллионером.

Дикая косуля доступнее всего по цене

Далі...

На Львівщині створили музей лісу

У музеї вчать розрізняти види дерев

На Львівщині запрацював музей лісу. Його відкрили до Дня працівників лісового господарства у Рава-Руському лісгоспі, що розташований біля польського кордону у Жовківському районі.

У музеї представлені види дерев у розрізі, які вчать розрізняти за текстурою, розповідається про основні деревні породи, якими насаджені довколишні ліси.

На стендах подається інформація про рослинний та тваринний світ рідного краю. Один із стендів розповідає про історію підприємства.

«Мета створення Музею лісу – виховання в молоді та громадськості шанобливого ставлення до рідної природи, розширення знань про ліс», ‒ стверджують засновники музею.

Зазначимо, що місто Рава-Руська Жовківського району розташоване в межах Розточчя, де ростуть цінні породи дерев ‒ бук, дуб, вільха, осика, граб, соснові породи. Також частина Розточчя входить до об’єкта «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини і реліктові букові ліси Німеччини», який внесений списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

На Львівщині створили музей лісу

Далі...

В американском штате Мэн женщина смогла потушить пожар в лесу в помощью сковородки (фото)

В лесу возле города Беддингтон американская жительница смогла потушить пожар, который начался из-за того, что туристы не затушили свой костер. Увидев начинающееся возгорание, она схватила свою сковородку, и использовала ее для того, чтобы приносить воду из ближайшего пруда для тушения.

Действия американки помогли не дать пожару распространиться далее. Она вызвала спасателей и пожарников, а сама в это время бегала и носила воду.

Лесные рейнджеры и спасатели отметили личные качества женщины, похвалив ее за догадливость и быстроту реакции в стрессовой ситуации.

strichka.co

Далі...