На Рівненщині збудують ТЕС на деревній щепі

У місті Дубно (Рівненська область) планують збудувати теплоелектростанцію (ТЕС) на деревній щепі та утеплять 7 освітніх закладів за механізмом енергосервісних договорів.

Про це йшлося на зустрічі місцевої влади з представниками ТОВ "Пауер Дубно" і ТОВ "ЕСКО ЮА" 22 вересня, передає Дубенська міська рада.

Передбачається, що біотеплоелектростанція потужністю 4 МВт вироблятиме електричну, а також теплову енергію, якою, зокрема, планують обігрівати 10-ть шкіл, садочків та підприємств, у тому числі ПАТ "Дубномолоко".

Вартість теплової енергії, виробленої теплоелектростанцією на біомасі, буде дешевшою орієнтовно на 35%.

Початок монтажно-будівельних робіт запланований орієнтовно на березень 2018 року.

Дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,0 га в оренду терміном на 25 років для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів передачі електричної та теплової енергії в м. Дубно на вул. Семидубська ТОВ "Пауер Дубно" отримало у листопаді 2016 року.

Наразі узгоджено технічну документацію на оренду земельної ділянки.

До березня 2018 року буде проведено грунтовний аудит усіх інженерно-технічних мереж для будівництва об'єкту.

Згідно з попередніми підрахунками, ТЕС на деревній щепі мають намір побудувати за 1-1,5 роки.

Відповідно з домовленостями, інвестори зареєстрували фірму з юридичною адресою у Дубні, аби податки надходили до місцевого бюджету. Так, в разі укладення відповідного договору оренди вказаної земельної ділянки, інвестори щорічно сплачуватимуть до бюджету Дубна понад 300 тисяч гривень.

Спорудження та запуск ТЕС дозволить місту підвищити енергонезалежність, здійснити енергомодернізацію соціальнозначимих об'єктів, скоротити споживання газу і отримати значну економію на оплаті енергопослуг.

Так, ТОВ "Пауер Дубно" планує побудувати поблизу ТЕС завод з виробництва бутильованої води. «Завод забезпечить додаткові надходження до бюджету та створить нові робочі місця, — заявляють підприємці. — До того ж до виконання ремонтних, будівельних та інших робіт максимально залучатимемо місцевий ресурс».

Окрім того, інвестори мають намір модернізувати систему енергозбереження у місті Дубні.

«До кінця поточного року ми маємо намір реалізувати енергозберігаючий проект за механізмом ЕСКО у 7 освітніх закладах міста: школі-гімназії, гімназії N2, ЗОШ N1, ЗОШ N4 (МНВК), ЗОШ N6, ДНЗ N3 та ДНЗ N4, — розповів представник ТОВ "Пауер Дубно" Андрій Чубатенко. – За попередніми розрахунками, утеплення зазначених навчальних закладів дозволить економити на послугах теплопостачання близько 2 млн гривень у рік — виконавці робіт беруть на себе зобов'язання досягти конкретних показників енергозбереження».
На додачу, інвестори планують замінити насоси у КП "Дубноводоканал", що зумовить суттєву економію завдяки зменшенню використання електроенергії.

http://strichka.com/item/69633542

Далі...

На Черкащині зафіксували всихання соснових лісів (відео)

Хвойні ліси України і, зокрема, Черкащини – в небезпеці. Відбувається їх масове всихання, яке вже охопило величезні площі, в цілому – понад 330 тисяч гектарів лісових угідь, з яких масштабне всихання соснових насаджень становить майже 150 тисяч гектарів.

Катастрофічне всихання соснових насаджень Черкаського бору зафіксував квадрокоптер з висоти пташиного польоту (Тясминське, Білозірське, Руськополянське, Дахнівське лісництва Черкаського лісгоспу).

Вчені вже назвали це явище "біологічною пожежею". Вона розповсюдилася на Волинську, Житомирську, Київську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Чернігівську та Черкаську області і продовжує невпинно поширюватися по лісових територіях. Руйнація лісів особливо активізувалася цього літа – через надзвичайну спеку і посуху, пов’язані з глобальним потеплінням.

Про це йдеться на сайті Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.



Ситуацію, що склалася, ми попросили прокоментувати начальника Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександра Дзюбенка.

– Проблему масового всихання лісових насаджень, – зазначив головний лісівник області, – сьогодні мають й інші країни – Білорусь, Польща, Чехія, Австрія, Німеччина. Цей патологічний процес, спричинений передусім значними кліматичними змінами, які тривають в природі, набув уже транскордонного характеру. Відбувається зсув кліматичних зон, тож, відповідно, йде зміна ареалу зростання деревних порід.

Всихання лісів на таких величезних площах – це загроза життєдіяльності всієї екосистеми. Призвели ж до цього аномально високі температури останніх років під час вегетаційного періоду дерев, антропогенні навантаження на ліси, різке коливання грунтових вод та інші чинники, які послабили біологічну стійкість лісових насаджень. А це, в свою чергу, сприяло стрімкому розмноженню на них шкідників, хвороб, рослин-паразитів, погіршенню санітарного стану хвойних лісів, їх деградації.

– Наскільки великими через всихання дерев є втрати лісового фонду Черкащини?

– Фахівцями держлісгоспів Черкаської області проведено інвентаризацію осередків всихання з метою визначення площі пошкоджених ділянок лісу. За нашими підрахунками всохлі або всихаючи насадження становлять майже 11 тисяч гектарів. Основний осередок – це Черкаський бір, який зростає на території Черкаського лісгоспу. Є проблеми і в Корсунь-Шевченківському та Канівському лісгоспах.

Тенденція всихання сосни звичайної дуже негативна. Якщо ще кілька років тому ми говорили про сотні гектарів соснового лісу, то зараз уже йдеться про тисячі гектарів. Сьогодні глобальні кліматичні зміни стали реальністю, і ми повинні з ними рахуватися. Підвищення середньорічних температур при малій кількості опадів, зміна гідрорежиму грунтів та пониження грунтових вод ослаблюють деревостани.



Останнім часом у Черкаському лісгоспі набуло поширення заселення крон соснових масивів омелою австрійською – паразитом, який проростає в дерево і живиться його соком, що призводить до ослаблення та загибелі цілих насаджень.

– Чи можна цьому протидіяти?

– Не тільки можна – необхідно! Проте у лісівників завжди стоїть вибір: здійснювати рубки – не завжди є розуміння від громадськості, чи не рубати і зовсім втратити насадження – тоді це вже безгосподарність.

Та якщо в країнах Євросоюзу проти розповсюдження всихання лісів лісівники мають змогу негайно застосовувати всі необхідні в такому разі санітарно-оздоровчі заходи, передусім – рубки, то у нас із цим набагато складніше. Діюче законодавство, нова редакція Санітарних правил у лісах України, бюрократичні перепони – все це аж ніяк не сприяє вчасному реагуванню на всихання лісових площ, з яких і розповсюджуються шкідники та омела на здорові ліси. Не маємо ми права проводити й будь-які дії санітарно-оздоровчого характеру й на об’єктах природно-заповідного фонду, хоча їх стан вимагає особливої уваги. Тому й виходить, що ми зобов’язані дбати про біологічну стійкість лісу, але через теперішнє законодавство за всиханням просто не встигаємо і щомісячно лише фіксуємо збільшення рудих плям сухостою. По суті, маємо замкнене коло, вихід з якого один – зміни в законодавстві, приведення їх до відповідності реальному стану справ.



– Всохлі ліси – це ще й економічні втрати.

– Безперечно. Коли деревина втрачає технічну придатність, зменшується й її ринкова вартість, адже дров’яна деревина в рази дешевша за ділову. А це зменшення відрахувань до бюджетів усіх рівнів, соціальних виплат, неможливість оновлення матеріально-технічної бази лісгоспів.

Та головне – це здоров’я лісу, його розвиток, в який наші працівники вкладають серце і душу. Ліс – це живий організм, який повинен працювати безвідмовно. І сприяють цьому у великій мірі комплекс санітарно-оздоровчих заходів. Без них лісові масиви дуже швидко перетворяться в суцільно захаращені, хворі, екологічно розладнані. Якщо розвивається стовбурова гниль, лісова ділянка заражена омелою, ми мусимо це місце очистити, щоб завадити розповсюдженню хвороб. Зараз маємо кліматичні потрясіння для хвойних порід дерев. Коренева система дорослої сосни не може пристосуватися до змін у гідрорежимі грунтів. Але у молодих сіянців, стійких до кліматичних змін, такий шанс є. До того ж, протягом останніх років ми ввели в практику створення змішаних лісів, вводимо також нові лісові породи, які можуть акліматизуватися за різних несприятливих умов. До слова, цьогоріч лісгоспами Черкащини створено майже 1,7 тисяч гектарів лісових насаджень. І я щиро вдячний нашим працівникам за велику, нелегку і самовіддану працю, яку вони вкладають у збереження і розвиток лісів Черкащини. Тож наші ліси пусткою не стануть – ростуть нові посадки, застосовуються для їх вирощування нові технології. І в цьому процесі збереження здорових лісових масивів для нас, лісівників, дуже важлива підтримка громадськості, екологів, влади. Будемо діяти спільно, на основі взаєморозуміння – подолаємо й цю проблему. І наші ліси будуть жити і рости у віки.

05.10.2017, 15:47

http://infomist.ck.ua/na-cherkashhyni-zafiksuvaly-vsyhannya-sosnovyh-lisiv-video/

Далі...

В Приморье причиной бушующих лесных пожаров могли стать собиратели шишек

Площадь лесных пожаров увеличивается в геометрической прогрессии

Фото: YouTube

Владивосток, ИА Приморье24. На Дальнем Востоке снова загорелась тайга. Установившаяся сухая, теплая и ветреная погода максимально способствует неконтролируемому распространению огня в лесах, сообщает ИА "Приморье24" со ссылкой на RG.RU.

Как говорят лесники, всему виной начавшийся период заготовки кедровой шишки и безалаберные "шишкари", так называют местных сборщиков дикоросов. Они бросают окурки и не тушат за собой костры. Запретить же им ходить в лес практически невозможно.

Введение особого противопожарного режима в Приморье пока не принесло желаемых результатов. Площади, охваченные огнем, только увеличиваются. Если днем ранее горело 500 гектаров, то по состоянию на вчерашний день уже 1695 га.

И это при том, что к борьбе с огнем подключились спасатели МЧС и в регион прибыли два самолета-амфибии Бе-200 МЧС России. Они за сутки смогли потушить 3 очага в Кавалеровском районе на площади в 8,5 гектара. Еще 23 пожара локализованы. Это официальные сведения, которые вчера озвучил врио замначальника Приморского главка МЧС Андрей Погорелов. Сейчас в 8 муниципальных образованиях (Кавалеровском, Красноармейском, Ольгинском, Тернейском, Чугуевском, Яковлевском муниципальных районах, а также Артемовском и Владивостоком городских округах) введен особый противопожарный режим. А в Кавалеровском районе введен еще и режим "ЧС в лесах".

Для тушения природных пожаров привлечены 379 человек и 93 единицы техники. Это, естественно, вместе с силами Лесоохраны. Помимо двух бортов МЧС задействованы и три воздушных судна Приморской авиабазы авиационной, наземной охраны лесов. По данным МЧС, на сегодняшний день в Приморском крае действуют 62 природных пожара. По словам Погорелова, в связи со сложившейся лесопожарной обстановкой во всех подразделениях МЧС России на территории края введен режим "повышенной готовности". Вчера самолеты Бе-200ЧС МЧС России работали именно в этом районе. Прибыв из Красноярска и Хабаровска, они сразу включились в работу и совершили 15 сбросов воды общим объемом около 150 тонн.

Помимо двух бортов Бе-200 от МЧС задействованы и три воздушных судна Приморской авиабазы

В других районах работа авиации пока затруднена из-за сильного задымления. Тем не менее руководство максимально быстро отреагировало на обращение о помощи от Рослесхоза о том, что местные специалисты Лесоохраны не справляются своими силами. Вчера в МЧС объявили об увеличении группировки сил и средств. И хотя угрозы населенным пунктам нет, спасатели ведут круглосуточный мониторинг складывающейся обстановки. Сотрудники МЧС России проводят усиленную профилактическую работу с населением по соблюдению правил пожарной безопасности в лесных массивах, на дачных и приусадебных участках, беседы с представителями охотничьих и рыболовных обществ, садоводческих товариществ, а также с собственниками и арендаторами земель лесного фонда.

Население также информируют о продолжении теплой погоды с температурами выше 20 градусов. Этот благоприятный для заготовителей дикоросов прогноз тем не менее может привести к возникновению новых очагов пожаров по всей территории Приморского края. Вчера начальник Сибирского регионального центра МЧС России Сергей Диденко посетовал на то, что местные власти упустили ситуацию и не ввели своевременно особый противопожарный режим, который ограничил бы доступ людей в леса.

Источник - RG.RU

09 окт. 2017 г., 10:45:24

http://primorye24.ru/news/post/85203-v-primore-prichinoy-bushuyushchih-lesnyh-pozharov-mogli-stat-sobirateli-shishek

Далі...

О природоохранном смысле правильного лесного хозяйства

Первые леса появились на Земле почти четыреста миллионов лет назад - в середине девонского периода. На протяжении большей части своей истории они существовали без какого бы то ни было хозяйства. Если принять историю лесов Земли со времени их появления до наших дней за сутки, то человек разумный (Homo sapiens) появился в этой истории примерно в 23:59, а все развитие лесного хозяйства, начиная с античных времен, уложилось в последнюю половину секунды. Нет никаких оснований полагать, что в эту половину секунды своей "суточной" истории леса вдруг утратили способность жить и развиваться самостоятельно, без помощи человека и без специально организованного хозяйства в них. Если бы человечества на Земле не было - леса могли бы и дальше сами собой развиваться и сохраняться бесконечно долго без лесного хозяйства.

Но человечество на Земле есть. Человек давно и мощно преобразует леса Земли - пожарами, охотой, расчисткой земель под сельское хозяйство и поселения, заготовкой древесины и других лесных ресурсов, а в последние десятилетия еще и изменением климата, распространением чужеродных видов живых организмов, загрязнением воздуха, воды, земель и многими другими способами. Современные леса, особенно в наиболее густонаселенных и освоенных человеком районах - это уже далеко не те леса, в которых тысячелетиями налаживались естественные механизмы самоподдержания, и живут они в новых условиях, часто отнюдь не благоприятных для леса. В обозримом будущем прямое и особенно косвенное воздействие человека на леса - через изменение климата и связанный с ним рост пожаров, засух, ураганов, вспышек численности вредителей и болезней - будет расти. Конечно, лес может восстановиться почти после любых воздействий на него, и приспособиться почти к любым мыслимым изменениям внешней среды - но это восстановление и приспособление может занять многие десятки и даже сотни лет, что вряд ли можно считать нормальным с точки зрения интересов ныне живущих поколений людей.

Кроме того, для человечества лес - это не только элемент среды обитания, но и природный ресурс, источник древесины. В промышленно развитых регионах интенсивность заготовки древесины уже сотни лет назад сравнялась с естественным приростом лесов и их способностью к самовоспроизводству; сейчас человечество вплотную приблизилось к этому в масштабах всей Земли. Потребность человечества в древесине в обозримом будущем будет расти вместе с ростом численности самого человечества. Согласно прогнозу UNFPA, даже по "низкому" (минимальному) сценарию численность населения будет увеличиваться в ближайшие 30 лет; наиболее вероятный "средний" сценарий подразумевает рост до конца века, с увеличением числа жителей планеты примерно в полтора раза за столетие. Мировая потребность в древесине, скорее всего, будет расти еще быстрее по мере роста уровня жизни в отсталых сейчас странах и регионах. За последние полвека объемы учтенной заготовки древесины в мире выросли примерно на сорок процентов; за последние пять лет средний рост объемов заготовки древесины в мире составил 0,8% в год, в России - 2,3% в год. Даже с ростом доли "зеленой" (ориентированной на природосберегающие технологии) экономики потребление древесины вряд ли будет сокращаться, поскольку во многих случаях она является экологически приемлемой альтернативой для невозобновляемых ресурсов и материалов.

Таким образом, человек все интенсивнее нарушает естественные механизмы саморегуляции лесов, и все интенсивнее использует лес как источник древесины и других необходимых ресурсов. Для того, чтобы не перейти тот предел, за которым следуют деградация лесов как элемента природной среды и истощение их как источника древесины, нужно правильное лесное хозяйство -- система мер, позволяющая человеку пользоваться уже освоенным лесом постоянно, не уничтожая и не разоряя его.

Природоохранный смысл правильного лесного хозяйства состоит не только в сохранении благоприятной именно для человека окружающей среды и в обеспечении человека возобновляемыми ресурсами. Правильное лесное хозяйство на наиболее освоенных человеком землях и в уже сильно преобразованных им лесах позволяет выращивать нужные сейчас и в будущем объемы древесины без постоянного вовлечения в рубку все новых и новых диких лесов или иных территорий, которые с природоохранной точки зрения важно исключить из интенсивного лесопользования. В условиях постоянно растущей потребности человечества в древесине и иных лесных ресурсах только правильно организованное лесное хозяйство на наиболее освоенных землях может позволить сохранить значительные площади хотя бы относительно диких и пока неосвоенных лесов.

Таким образом, правильное лесное хозяйство в наиболее освоенных и преобразованных человеком лесах - важнейшее условие сохранение дикой лесной природы. Правильное лесное хозяйство в освоенных лесах и охрана дикой лесной природы в наименее освоенных или наиболее биологически ценных связаны друг с другом так же прочно, как две стороны одной медали.



Прогнозируемая динамика численности населения Земли в миллиардах человек ("низкий", "средний" и "высокий" варианты роста) по данным UNFPA




Динамика объемов учтенной заготовки древесины в мире (синяя линия) и в России (красная линия) в миллионах кубических метров по данным FAOSTAT




Пример леса, выращенного в правильном месте (исторически давно освоенном - в непосредственной близости от Воронежа) в результате правильного лесного хозяйства

Характерный результат отсутствия правильного лесного хозяйства: в таежной зоне на огромных площадях после рубок и пожаров произошла смена господствующих пород (с хвойных на лиственные), в результате чего многие деревни и поселки лишились средств к существованию, обнищали и были заброшены, а лесные предприятия вынуждены добывать необходимое им хвойное сырье в последних остатках дикой тайги

http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=21479&sid=d8c72b9b7106f5a4be6fe5f67715be2c
Продолжение следует.

Далі...

Виступ Анатолія Дейнеки на нараді з Президентом України

Президент України 

Запрошується до слова Анатолій Михайлович Дейнека - начальник Львівського обласного лісового та мисливського господарства. 

Анатолій Дейнека 

Вельмишановний пане Президенте України, шановні присутні, учасники наради. Коли ми обговорюємо стратегію розвитку лісового господарства, то ми маємо врахувати всі чинники, які мають суттєвий вплив на ліси сьогодні і будуть мати вплив у найближчому майбутньому. І тут я буквально коротко повернуся до останніх тез, які сказав Володимир Налькович тому, що сьогодні проблема адаптації лісів до змін клімату для України є дуже і дуже актуальною. Перші процеси всихання смерекових лісів в Карпатах - вони почалися ще біля двох десятиліть тому. І сьогодні будь-хто - я запрошую приїхати на Львівщину є така гора Маківка це заповідник Урочище, де знаходиться меморіал січовим стрільцям України - місце історичної пам'яті. І там фактично ця гора сьогодні стала смерековим цвинтарем. І ця проблема сьогодні розвивається також і на Поліссі. Понад 150 тисяч гектарів лісів на Поліссі вже соснових всихає. І подобається нам це чи ні, але ми з одного боку маємо дилему - або сухі Карпати або в короткому періоді частково лисі Карпати з терміновим лісовідновленням. Проблема всихання, до речі, вона є характерною як для країн Європи, так і для країн Північної Америки. І буквально тиждень тому у Фрайбурзі в Німеччині відбувся світовий лісовий конгрес - я разом з частиною своїх колег - вчених, лісівників представляв власне Україну на цьому конгресі.

Шановний пане Президенте, третина дискусії якраз була на цьому конгресі присвячена адаптації лісів до змін клімату. І тому ми дійсно маємо зараз вжити не надзвичайних, але ефективних заходів. І тут ми дуже просимо, щоб Міністерство екології сприйняло ці власне тези, про які ми зараз говоримо, і дійсно прийняли ми всі разом разом з місцевими органами влади ефективні рішення, які дозволять нам вирішити проблему всихання лісів.

А це можна вирішити терміновим внесенням змін у відповідні нормативно-правові документи. Решта - професійні лісівники зроблять свою справу. В першу чергу - лісовідновлення. І тут цілий блок питань, який лежить на лісівниках-професіоналах. Ліс починається з насінини. Ми на Львівщині маємо перший в Україні ї поки що єдиний спеціалізований лісонасіневий завод, на якому ми на сучасному обладнанні європейських виробників переробляємо лісонасіневу сировину. Чому це потрібно? Тому що, на жаль, лісові породи родять не так, як пшениця - кожного року, а раз на 4-7 років, і у врожайний рік ми маємо назбирати стільки насіння, щоби ми у цей період між врожайними роками мали можливість щось сіяти і вирощувати. Власне для того, щоб садити ліс.

Хочу поінформувати, що щороку на Львівщині ми садимо понад 2600 гектарів лісів відновлюємо, але ми це робимо, шановний пане Президенте, по старих ще радянських технологіях. Сьогодні світ пішов у питаннях лісовідновлення вперед, і сьогодні у Європі, в Північній Америці застосовується садивний матеріал із закритою кореневою системою. Він дозволяє садити ліс не в короткий період весною два-три тижні і осінню, а практично в весь вегетаційний період. На Львівщині ми розробили спільно із шведською компанією БіСіСІ (?) проект такої фабрики по вирощуванню садивного матеріалу із закритою кореневою системою. Завдяки рішенню обласної влади ми в цьому році отримали фінансування із екологічного фонду обласного бюджету і розпочали реалізацію цього проекту. Звертаюся до Міністра екології, якщо б ми отримали підтримку в цьому питанні з державного екологічного фонду, ми би в наступному році могли завершити цей проект, і таким чином питання відновлення лісів і в Карпатах, і в рівнинній частині воно би було б однозначно вирішено.

Ще одним дуже важливим питанням є власне технологічне оновлення не тільки у лісовирощуванні, а і в транспортуванні деревини, і в інших інших моментах. Але сьогодні, Петре Олексійовичу, ми - державні підприємства, сплачуємо 75% податків на прибуток і фактично в нас лишається мізер на технічне переоснащення. Нам конче потрібні фінансові інструменти, які дозволять і отримати довгострокове кредитування, і ви дуже слушно сказали про Лісовий фінансовий фонд. Такий фонд діє в Польщі. І власне наповнюючи його від частки вартості з кожного кубометра деревини, а також від тих штрафів, інших лісопорушень ми можемо забезпечити і фінансування інновацій в лісовому господарстві, і також частково підтримувати і ті мало ресурсні лісгоспи Півдня і Сходу нашої країни. 

Ще один дуже важливий момент полягає в тому, що ми маємо перейти на вибірковий і поступовий спосіб рубання лісу. Сьогодні суспільство не сприймає суцільних рубань.І в Європі, зокрема, в Швейцарії, Німеччині практикується лісівництво, наближене до природи. Це тоді коли ліс вирубується шляхом поступових і вибіркових рубань. І на Львівщині ми вже 44 відсотки всіх рубок власне рубаємо такими способами. І тут нам дуже допомагають науковці Національного лісотехнічного університету. У нас власне закладені відповідні науково-виробничі стаціонари і лісівники-практики проходять відповідні навчання на цих стаціонарах. І власне в стратегії реформування лісового господарства ця тема також відповідним чином є прописана, і я думаю, що вона буде реалізована.

Ще одне завдання стратегії розвитку лісового господарства це є змінити сприйняття суспільства до праці лісівників. На сьогоднішній день апріорі будь-яка рубка, нехай навіть вона проводиться з дотриманням всіх чинних нормативних документів - вона сприймається в суспільстві як незаконна. На Львівщині ми пішли наступним чином - ми розробили механізми громадського контролю в лісовому господарстві. На сьогоднішній день повністю вся інформація, чи це стосується рубок лісу, чи проведення лісовідновних робіт, руху справ про лісопорушення, про браконьєрство, електронний облік деревини - він висвітлюється на сайтах лісгоспів державних, на сайтах обласного управління, і на сайті Львівської обласної державної адміністрації. Ми хочемо зробити громадськість своїм союзником в тому, щоб навести разом спільно з правоохоронцями, з владою порядок в лісі. І ярмарки...

Президент України

Володимире Нальковичу. У нас це розповсюджено по всій країні? Правильно я розумію Вашу відповідь, що ні? Дякую. Тоді скажіть, будь-ласка, скільки буде часу для того, щоб ми взяли позитивний досвід Львова, взяли програмне забезпечення і доповісти мені тоді, скільки часу буде потрібно, щоб це було скрізь. Багато? Попрацюйте, тоді завтра Ковальчуку передасте ваші пропозиції. Дякую.

Анатолій Дейнека

Дуже важливою є еколого-просвітницька робота. І коли ми говоримо про розвиток туризму і рекреації, то лісове господарство також може бути тою площадкою, де це може динамічно розвиватися. Власне у Львівському управлінні на наших підприємства функціонує 55 шкільних лісництв. Є відповідні еколого-просвітницькі центри, рекреаційні зони, зони відпочинку. І ми вважаємо, що на цьому також ми будемо заробляти кошти для того, щоби відновлювати ліси, вкладати їх у лісове господарство.

І останній момент. Лісівники є учасниками європейського лісового і екологічного процесу. І я хочу доповісти вельмишановному товариству про те, щоб всі лісгоспи Львівського управління пройшли екологічну сертифікацію за принципами і критеріями Лісової опікунської ради, і власне отримали такий п'ятирічний сертифікат, але з проходженням кожного року відповідного наглядового аудиту, який проводять фахівці не українці, а приїжджають з європейських країн і з цілого світу для того, щоби давати оцінки і давати поради, як нам рухатися далі. Загалом, Вельмишановний пане Президенте, сьогодні я, як лісівник практик, хочу сказати, що сьогодні перша така робоча нарада за участю вищої особи нашої держави за останні понад 10 років. І я вірю, що вона буде такою поворотної віхою, яка накреслить успішну національну лісову політику України. Дякую за увагу.

Президент України

Дякую вам. А в мене таке запитання до вас. Ми підняли статистику. В нас наші зеленбуди - Київський, Львівський левову частину своїх зелених насаджень імпортують, починаючи від рожевих київських каштанів з Італії везуть і закінчуючи соснами, хвойними деревами, іншого. От скільки відсотків вашого доходу складають продаж не деревини, а дерев для розсади із закритою кореневою системою.

Анатолій Дейнека

Щороку ми вирощуємо понад 14 мільйонів штук сіянців і саджанців.

Президент України

Ви вирощуєте для себе. Я кажу

Анатолій Дейнека

А для озеленення ми продаємо кожного року понад триста сорок тисяч штук саджанців

Президент України

Скільки це відсотків доходу?

Анатолій Дейнека
Це невеликий поки що відсоток доходу. Він на рівні двох-трьох відсотків.

Президент України
Вас не засмучує, що у нас на сьогоднішній день дерева в тому числі і крупноміри, імпортуються, дерева, які абсолютно вирощують у нас в Україні?

Анатолій Дейнека

Це також перспективний шлях для лісгоспів заробляти кошти.

Президент України

Ну так заробляйте. Бо у нас на сьогоднішній день, я впевнений в тому, що якщо у вас де-факто безкоштовна земля, якщо у вас є умови для того щоб ви вирощували, і ви кажете, що вам тільки гроші з бюджету потрібно для того, щоб вирощувати з закритою кореневою системою, я абсолютно переконаний, що це гарний бізнес сьогодні. Більше того, це є величезний експортний потенціал. Ніхто вам не буде забороняти вивозити дерева за кордон. У нас на сьогоднішній день є всі конкурентні умови для цього. Тільки треба якісний посадовий матеріал, гарна науково підтримка для того, щоб ви мали можливість вирощувати якісні сорти і попит на це є величезний. Це величезний багатомільярдний бізнес в сусідніх країнах Європи. Я окремо продивився, що поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі з Європейським Союзом, і асоціація, яка запрацювала з першого вересня, на сьогоднішній оподаткування за ставкою - нуль. Компенсація ПДВ при експорті на сьогоднішній день автоматично. Навчіться заробляти гроші. Тим більше, що я бачу, що у вас є абсолютно сучасний підхід. Цей досвід теж треба буде просто розповсюджувати. Дякую. Прошу сідати

...

Нарада з питань реформування лісового господарства та вдосконалення державної екологічної політики. Повне ВІДЕО + СТЕНОГРАМА

неділя, жовтня 01, 2017ЛІС І ПОЛІТИКАNo comments

Івано-Франківське обласне телебачення «Галичина» Нарада з керівниками деревообробної галузі та екологічних управлінь відбулася під час робочої поїздки Президента Петра Порошенка до Івано-Франківської області. Опубликовано: 30 сент. 2017 г. СТЕНОГРАМА Президент...

Далі...

Далі...

Рослесхоз опять полностью закрыл доступ к данным системы ИСДМ о лесных пожарах

Рослесхоз опять полностью закрыл доступ к данным системы ИСДМ-Рослесхоз о лесных пожарах для граждан. До недавнего времени информацию этой системы о лесных пожарах могли получить зарегистрированные и прошедшие специальную процедуру подтверждения пользователи портала государственных услуг; теперь и для них доступ к ИСДМ-Рослесхоз закрыт. Теперь этой системой могут пользоваться, как и несколько лет назад, только специально допущенные лица - в основном представители органов государственной власти и специализированных государственных учреждений. Гражданам, которые раньше могли пользоваться этой системой с использованием портала государственных услуг, сейчас ИСДМ-Рослесхоз выдает вот такое сообщение:



Закрытие доступа к этим данным в явном виде противоречит действующему законодательству.

Согласно статье 42 Конституции РФ, "каждый имеет право на благоприятную окружающую среду, достоверную информацию о ее состоянии". Информация о лесных пожарах - существенная часть общей информации о состоянии окружающей среды. Сводной информации о лесных пожарах в разрезе субъектов РФ, публикуемой в оперативных и статистических сводках, совершенно недостаточно для того, чтобы судить о состоянии окружающей среды в конкретных районах и поселениях, не говоря уже о том, что в прошлом эта сводная информация чаще бывала недостоверной, чем достоверной.

Согласно статье 7 закона РФ от 21 июля 1993 года № 5485-1 "О государственной тайне", "не подлежат отнесению к государственной тайне и засекречиванию сведения: о чрезвычайных происшествиях и катастрофах, угрожающих безопасности и здоровью граждан, и их последствиях, а также о стихийных бедствиях, их официальных прогнозах и последствиях" - а именно такая информация о лесных пожарах содержится в системе ИСДМ-Рослесхоз, и именно ее Рослесхоз пытается скрыть от граждан.

Зачем Рослесхоз именно сейчас, в конце пожароопасного сезона, закрыл доступ к данным системы ИСДМ - неизвестно. Можно предположить, что он таким образом готовится к наступлению сроков предоставления официальной статистической информации о лесных пожарах за третий квартал (на который приходится основная часть пройденной огнем площади) и в целом за год. Если Рослесхоз собирается выдать и за третий квартал, и в целом за год совершенно недостоверные данные о лесных пожарах - ему, конечно, важно, чтобы российские граждане не имели доступа к данным дистанционного мониторинга, полученным специализированной государственной системой ИСДМ-Рослесхоз. Судя по предварительным данным о площадях лесных пожаров, речь может идти о сокрытии от учета до 1,4 млн. га пройденных лесными пожарами 2017 года земель.

http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=21477&sid=a5c29a817522cf919b554568c65341e1

Далі...

Как работается в Каменском лесхозе

Лариса Степановна Левус вот уже 30 лет работает главным лесником Каменского лесного хозяйства. За эти годы она повидала немало: лесные пожары, браконьеры, изменения в природе, и трудности выживания в условиях недофинансирования. Лариса Степановна рассказала «5692» о своей необычной профессии.

- У многих из нас очень стереотипное представление об образе лесника, сложившееся еще из детских сказок, что - это такой старенький дедушка, который живет в лесу и охраняет его от злых разбойников. Вы же абсолютно не соответствуете этому образу. Почему Вы выбрали такую необычную для женщины профессию?

- У нас не такой лес, как в сказках описывают. У нас лес - в промышленной зоне, и это зона степи. Здесь понятие леса другое, это не Сибирь, у нас нет такой сказочной романтики. И домиков в лесу у нас сейчас нет.

Мой папа работал в куриловском лесничестве. Я много слышала о его работе, и решила учиться этой профессии. Поэтому, после школы поступила в Киевскую сельскохозяйственную академию и получила диплом инженера лесного хозяйства. Потом по направлению вернулась в Днепродзержинск, и работала в местном лесничестве. И вот как-то так засосало, и уже 30-й год работаю лесником.

- Женское ли это дело быть лесником? Ведь профессия, на-верное, небезопасная?

- Сейчас все женское-неженское. Многие женщины работают на мужских профессиях, и ничего страшного в этом нет. Самое опасное у нас это рубки, валка леса и пожары. На рубках женщинам работать запрещено, да я туда и не лезу, это дело рабочих. Если пожар небольшой, то у нас достаточно мужчин, чтобы с ним справиться, если большой – привлекаем спасателей. Но больше участвую в нем документально: обхожу территории, смотрю границы, выясняю, сколько площади обгорело, и высчитываю, нанесенный в итоге, ущерб.

Лесники, по степени полномочий, приравниваются к пред-ставителям правоохранитель-ных органов. Правда, оружия у нас нет, сдали на хранение в Днепропетровское областное управление. А сейчас, в связи с военными действиями, о его дальнейшей судьбе ничего не известно. Правда, еще ни разу не было ситуации, когда в моей практике доходило до применения оружия.

У нас почти все насаждения прилегают к населенным пунктам, а лесники, которые патрулируют территорию, в основном, ходят по несколько человек. Животных опасных у нас нет. Косули, лисички, зайчики больше людей боятся. Да и случаев нападения еще не было.

Не много в наших лесах и браконьеров. В основном, это те, кто незаконно рубит лес. Сейчас, из-за подорожания газа, люди перешли на альтернативное топливо – дрова.

- Много ли сегодня можно заработать, будучи лесником?

- Раньше наш лесхоз на 50% финансировался из бюджета страны, остальные 50% мы зарабатывали сами от реализации древесины. Сейчас бюджетную половину забрали, поэтому зарабатываем своими силами. Если честно, в нашей профессии больших денег не заработаешь. Чтобы оплатить высшее образование дочери, откладывали с мужем ей на учебу со второго класса. Я вообще на учебе помешана, для меня образование - превыше всего.

- Вам приходится часто выезжать на пожары, наблюдать за тем, как погибает природа. Как менялось ваше отношение к лесным бедствиям за все проработанные годы? И есть ли какие-то средства защиты, когда выезжаете на пожары?

- Когда происходят большие пожары – это очень страшно. Когда ты видел еще маленькие сосенки, как они росли, радовали глаз, превращались в большие роскошные деревья, и потом, они сгорают прямо на твоих глазах, и просто превращаются в кладбище – на это больно смотреть. Сколько приходилось видеть, как плачут сотрудники лесхоза, которые когда-то высаживали эти сосенки. Иногда, чтобы восстановить последствия пожара нужно полвека.

- Что особенно вам запомнилось за годы лесной службы?

- Приятно просто выехать в лес: птички поют, свежий воздух. Как-то ехали по работе, и нам дорогу перебежали десять кабанов. Мы резко затормозили, испугались, но ощущения были незабываемые. Запомнился рассказ коллег, прямо тронул до глубины души. Больше 10 лет назад, в Шульговском заповеднике горел лес. Рабочие дислоцировались на поляне, и к ним выбежала волчица, металась, скулила. Как позже выяснилось, она таким образом просила, чтобы спасли ее волчат. Помню еще, как председатель охотколлектива водил меня к большим кормушкам для копытных, и показывал огромного сохатого лося. Жаль, сейчас в наших лесах такого не увидишь. Вообще работа лесника достаточно интересная. Природа всегда радует. А наблюдать за тем, как растут, посаженные тобой деревья – просто удовольствие для меня.

- Часто выезжаете на природу отдохнуть?

- Просто выехать отдохнуть - не получается, днем на работе, а вечером хлопот хватает дома. Но, поскольку я живу в Куриловке в частном доме, то природа всегда под боком. Есть собачка, курочки, кот.

- Как относитесь к охоте, рыбалке? Сами не увлекаетесь?

- Я не против, когда люди выезжают на охоту, когда все законно, без браконьерства. Но сама бы не стреляла в животных. Ни на одной охоте не была.

- Как семья относится к вашей профессии?

- Вполне нормально. Муж проработал лесничим 40 лет. Вместе в отпуске даже не были. Потому что летом пожароопасный период, отпуск не дают. Это сейчас еще можно выпросить 4-5 дней. Ребенок как-то сам вырос, мы вечно на дежурствах, пожарах. Бывало, иду за дочерью с продленки забрать, семь часов вечера, покупаю коробку конфет, прихожу и извиняюсь перед учителем. Так она у нас и выросла. Сейчас учится в Киеве. Муж на пенсии, занимается домашним хозяйством. Я домой поздно прихожу: то дежурства, то полно бумажной работы, да и добираться долго.

Проблемы леса

По словам Ларисы Левус, самое главное в работе лесника – это сохранить то, что сегодня осталось. Много деревьев погибает во время пожаров. И не всегда причиной является сухая ветреная погода, иногда люди, выезжая на природу, оставляют не только горы мусора, но и не затушенные костры. А в жаркую погоду, даже непотушенный бычок от сигареты может нанести огромный вред лесу.

В связи с отсутствием финансирования, многие работы сейчас сокращаются. В этом году, в местном лесничестве впервые не посадили ни одного гектара местных насаждений, в прошлом - высадили 28 гектаров. Для сравнения, 20-30 лет назад высаживали до 400 гектаров молодых деревьев и кустарников.

Что растет и кто водится в наших лесах

За 30 лет флора и фауна в наших лесах особо не изменилась. Новые виды растений и животных не появились. Из животных чаще всего можно встретить зайцев, лис, кабанчиков, косуль. Из деревьев растут тополя, сосны обыкновенная и крымская, акации, дубы и березы.

Далі...

Українські ліси під страшною загрозою

Вже скоро Україна може залишитися без сосен. Ліси - висихають. Чи не найбільше гине дерев на Черкащині. Лісівники провели інвентаризацію своєї території і вжахнулися.

Аби оздоровити ліси, треба ліквідувати бюрократичні складнощі, які унеможливлюють швидке реагування на зараження насаджень, інакше за кілька десятків років мальовничі українські ліси можуть стати захаращеними і хворими.

8 жовтня 2017, 15:45 

http://ntn.ua/uk/news/svidok/2017/10/08/26206

Далі...

До весни лісівники Черкащини виростять 10 млн сіянців сосни звичайної

З проблемою всихання соснового бору лісівники борються наполегливою працею з відновлення соснових насаджень. Наприклад, лише у розсаднику Руськополянського лісництва Черкаського лісгоспу вирощено вже близько 1,6-1,8 млн сіянців сосни. У цьому переконався кореспондент “Проголовне”.




“Ми посіяли ці сосни 24 травня цього року, а наступної весни вони будуть готові для посадки на плантації. Цієї кількості сіянців вистачить, аби заліснити усі зруби ліснитцва”, – говорить лісничий Руськополянського лісництва Ігор Ткач.

Поруч з сосною вирощують і сіянці дуба звичайного та горіха чорного – по декілька десятків тисяч кожної породи.



Усього ж на Черкащині до нової лісокультурної кампанії буде вирощено 10 млн сіянців. Тільки цього року лісівники області створили майже 1,7 тисяч гектарів лісових насаджень.

http://progolovne.ck.ua/do-vesny-lisivnyky-cherkaschyny-vyrostyat-10-mln-siyantsiv/

Далі...

На Закарпатті посилюють охорону в лісах: оновлення шлагбаумів і знаків, відеонагляд

Державна лісова охорона завжди на варті, щоб уберегти лісові масиви. Тому в нашому краї з цією метою здійснено ряд захочів. Про це інформує прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

Так, до прикладу, в Кедринському лісництві ДП «Брустурянське ЛМГ», що знаходиться у селі Лопухово, Тячівського району, працівники державної лісової охорони встановили шлагбаум при в'їзді в лісництво й оновили журнал реєстрації відвідувачів, аби почати роботу з «чистого листка». Адже через КПП в Лопухово проїжджають автівки та лісовози з чотирьох лісництв - Кедринського, Плайського Турбатського та Нересницького. Для посилення боротьби з «чорними лісорубами» встановили працівники і камери відеонагляду в лісі.

Спостереження за деревами онлайн і пильний нагляд за автівками є і в Рахівському районі. Звісно, не революційну, але ефективну технологію взяли на озброєння лісівники ДП «Рахівське ЛДГ». Район вкритий густими лісами, а отже потрапляє до групи ризику. І хоча встановлення системи відеонагляду – задоволення не з дешевих, окупляються такі затрати сповна.

Процедура візиту в лісовий фонд наступна: на контрольно-пропускному пункті черговий з ранку до пізднього вечора пильно стежити за рухом відвідувачів, аби не проґавити важливого. Черговий заповнює графи в журналі реєстрації відвідувачів дату, № п / п, П.І.Б., документ, який засвідчує особу, мету візиту, час прибуття-вибуття та відкриває шлагбаум. При цьому камери відеонагляду також ведуть свій облік і передають в режимі онлайн відео в Рахівський лісгосп.

Лісівники Закарпаття, перш за все, закликають усіх жителів та туристів, хто буває у лісі, відпочивають чи прийшли по гриби-ягоди, реєструватися для своєї ж безпеку у чергового та дотримуватись «Правил безпеки в лісі», не смітити і пам'ятати, що пильне око камер відеонагляду спостерігає за всіма, а недобросовісні відвідувачі понесуть покарання.

08 жовтня 2017 11:19 

http://zak-kor.net/37132-na-zakarpatt-posilyuyut-ohoronu-v-lsah-onovlennya-shlagbaumv-znakv-y-vdeonaglyad.html

Далі...