Катастрофічне всихання соснових насаджень Черкаського бору зафіксував квадрокоптер з висоти пташиного польоту (Тясминське, Білозірське, Руськополянське, Дахнівське лісництва Черкаського лісгоспу).
Вчені вже назвали це явище "біологічною пожежею". Вона розповсюдилася на Волинську, Житомирську, Київську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Чернігівську та Черкаську області і продовжує невпинно поширюватися по лісових територіях. Руйнація лісів особливо активізувалася цього літа – через надзвичайну спеку і посуху, пов’язані з глобальним потеплінням.
Про це йдеться на сайті Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Ситуацію, що склалася, ми попросили прокоментувати начальника Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександра Дзюбенка.
– Проблему масового всихання лісових насаджень, – зазначив головний лісівник області, – сьогодні мають й інші країни – Білорусь, Польща, Чехія, Австрія, Німеччина. Цей патологічний процес, спричинений передусім значними кліматичними змінами, які тривають в природі, набув уже транскордонного характеру. Відбувається зсув кліматичних зон, тож, відповідно, йде зміна ареалу зростання деревних порід.
Всихання лісів на таких величезних площах – це загроза життєдіяльності всієї екосистеми. Призвели ж до цього аномально високі температури останніх років під час вегетаційного періоду дерев, антропогенні навантаження на ліси, різке коливання грунтових вод та інші чинники, які послабили біологічну стійкість лісових насаджень. А це, в свою чергу, сприяло стрімкому розмноженню на них шкідників, хвороб, рослин-паразитів, погіршенню санітарного стану хвойних лісів, їх деградації.
– Наскільки великими через всихання дерев є втрати лісового фонду Черкащини?
– Фахівцями держлісгоспів Черкаської області проведено інвентаризацію осередків всихання з метою визначення площі пошкоджених ділянок лісу. За нашими підрахунками всохлі або всихаючи насадження становлять майже 11 тисяч гектарів. Основний осередок – це Черкаський бір, який зростає на території Черкаського лісгоспу. Є проблеми і в Корсунь-Шевченківському та Канівському лісгоспах.
Тенденція всихання сосни звичайної дуже негативна. Якщо ще кілька років тому ми говорили про сотні гектарів соснового лісу, то зараз уже йдеться про тисячі гектарів. Сьогодні глобальні кліматичні зміни стали реальністю, і ми повинні з ними рахуватися. Підвищення середньорічних температур при малій кількості опадів, зміна гідрорежиму грунтів та пониження грунтових вод ослаблюють деревостани.
Останнім часом у Черкаському лісгоспі набуло поширення заселення крон соснових масивів омелою австрійською – паразитом, який проростає в дерево і живиться його соком, що призводить до ослаблення та загибелі цілих насаджень.
– Чи можна цьому протидіяти?
– Не тільки можна – необхідно! Проте у лісівників завжди стоїть вибір: здійснювати рубки – не завжди є розуміння від громадськості, чи не рубати і зовсім втратити насадження – тоді це вже безгосподарність.
Та якщо в країнах Євросоюзу проти розповсюдження всихання лісів лісівники мають змогу негайно застосовувати всі необхідні в такому разі санітарно-оздоровчі заходи, передусім – рубки, то у нас із цим набагато складніше. Діюче законодавство, нова редакція Санітарних правил у лісах України, бюрократичні перепони – все це аж ніяк не сприяє вчасному реагуванню на всихання лісових площ, з яких і розповсюджуються шкідники та омела на здорові ліси. Не маємо ми права проводити й будь-які дії санітарно-оздоровчого характеру й на об’єктах природно-заповідного фонду, хоча їх стан вимагає особливої уваги. Тому й виходить, що ми зобов’язані дбати про біологічну стійкість лісу, але через теперішнє законодавство за всиханням просто не встигаємо і щомісячно лише фіксуємо збільшення рудих плям сухостою. По суті, маємо замкнене коло, вихід з якого один – зміни в законодавстві, приведення їх до відповідності реальному стану справ.
– Всохлі ліси – це ще й економічні втрати.
– Безперечно. Коли деревина втрачає технічну придатність, зменшується й її ринкова вартість, адже дров’яна деревина в рази дешевша за ділову. А це зменшення відрахувань до бюджетів усіх рівнів, соціальних виплат, неможливість оновлення матеріально-технічної бази лісгоспів.
Та головне – це здоров’я лісу, його розвиток, в який наші працівники вкладають серце і душу. Ліс – це живий організм, який повинен працювати безвідмовно. І сприяють цьому у великій мірі комплекс санітарно-оздоровчих заходів. Без них лісові масиви дуже швидко перетворяться в суцільно захаращені, хворі, екологічно розладнані. Якщо розвивається стовбурова гниль, лісова ділянка заражена омелою, ми мусимо це місце очистити, щоб завадити розповсюдженню хвороб. Зараз маємо кліматичні потрясіння для хвойних порід дерев. Коренева система дорослої сосни не може пристосуватися до змін у гідрорежимі грунтів. Але у молодих сіянців, стійких до кліматичних змін, такий шанс є. До того ж, протягом останніх років ми ввели в практику створення змішаних лісів, вводимо також нові лісові породи, які можуть акліматизуватися за різних несприятливих умов. До слова, цьогоріч лісгоспами Черкащини створено майже 1,7 тисяч гектарів лісових насаджень. І я щиро вдячний нашим працівникам за велику, нелегку і самовіддану працю, яку вони вкладають у збереження і розвиток лісів Черкащини. Тож наші ліси пусткою не стануть – ростуть нові посадки, застосовуються для їх вирощування нові технології. І в цьому процесі збереження здорових лісових масивів для нас, лісівників, дуже важлива підтримка громадськості, екологів, влади. Будемо діяти спільно, на основі взаєморозуміння – подолаємо й цю проблему. І наші ліси будуть жити і рости у віки.
– Наскільки великими через всихання дерев є втрати лісового фонду Черкащини?
– Фахівцями держлісгоспів Черкаської області проведено інвентаризацію осередків всихання з метою визначення площі пошкоджених ділянок лісу. За нашими підрахунками всохлі або всихаючи насадження становлять майже 11 тисяч гектарів. Основний осередок – це Черкаський бір, який зростає на території Черкаського лісгоспу. Є проблеми і в Корсунь-Шевченківському та Канівському лісгоспах.
Тенденція всихання сосни звичайної дуже негативна. Якщо ще кілька років тому ми говорили про сотні гектарів соснового лісу, то зараз уже йдеться про тисячі гектарів. Сьогодні глобальні кліматичні зміни стали реальністю, і ми повинні з ними рахуватися. Підвищення середньорічних температур при малій кількості опадів, зміна гідрорежиму грунтів та пониження грунтових вод ослаблюють деревостани.
Останнім часом у Черкаському лісгоспі набуло поширення заселення крон соснових масивів омелою австрійською – паразитом, який проростає в дерево і живиться його соком, що призводить до ослаблення та загибелі цілих насаджень.
– Чи можна цьому протидіяти?
– Не тільки можна – необхідно! Проте у лісівників завжди стоїть вибір: здійснювати рубки – не завжди є розуміння від громадськості, чи не рубати і зовсім втратити насадження – тоді це вже безгосподарність.
Та якщо в країнах Євросоюзу проти розповсюдження всихання лісів лісівники мають змогу негайно застосовувати всі необхідні в такому разі санітарно-оздоровчі заходи, передусім – рубки, то у нас із цим набагато складніше. Діюче законодавство, нова редакція Санітарних правил у лісах України, бюрократичні перепони – все це аж ніяк не сприяє вчасному реагуванню на всихання лісових площ, з яких і розповсюджуються шкідники та омела на здорові ліси. Не маємо ми права проводити й будь-які дії санітарно-оздоровчого характеру й на об’єктах природно-заповідного фонду, хоча їх стан вимагає особливої уваги. Тому й виходить, що ми зобов’язані дбати про біологічну стійкість лісу, але через теперішнє законодавство за всиханням просто не встигаємо і щомісячно лише фіксуємо збільшення рудих плям сухостою. По суті, маємо замкнене коло, вихід з якого один – зміни в законодавстві, приведення їх до відповідності реальному стану справ.
– Всохлі ліси – це ще й економічні втрати.
– Безперечно. Коли деревина втрачає технічну придатність, зменшується й її ринкова вартість, адже дров’яна деревина в рази дешевша за ділову. А це зменшення відрахувань до бюджетів усіх рівнів, соціальних виплат, неможливість оновлення матеріально-технічної бази лісгоспів.
Та головне – це здоров’я лісу, його розвиток, в який наші працівники вкладають серце і душу. Ліс – це живий організм, який повинен працювати безвідмовно. І сприяють цьому у великій мірі комплекс санітарно-оздоровчих заходів. Без них лісові масиви дуже швидко перетворяться в суцільно захаращені, хворі, екологічно розладнані. Якщо розвивається стовбурова гниль, лісова ділянка заражена омелою, ми мусимо це місце очистити, щоб завадити розповсюдженню хвороб. Зараз маємо кліматичні потрясіння для хвойних порід дерев. Коренева система дорослої сосни не може пристосуватися до змін у гідрорежимі грунтів. Але у молодих сіянців, стійких до кліматичних змін, такий шанс є. До того ж, протягом останніх років ми ввели в практику створення змішаних лісів, вводимо також нові лісові породи, які можуть акліматизуватися за різних несприятливих умов. До слова, цьогоріч лісгоспами Черкащини створено майже 1,7 тисяч гектарів лісових насаджень. І я щиро вдячний нашим працівникам за велику, нелегку і самовіддану працю, яку вони вкладають у збереження і розвиток лісів Черкащини. Тож наші ліси пусткою не стануть – ростуть нові посадки, застосовуються для їх вирощування нові технології. І в цьому процесі збереження здорових лісових масивів для нас, лісівників, дуже важлива підтримка громадськості, екологів, влади. Будемо діяти спільно, на основі взаєморозуміння – подолаємо й цю проблему. І наші ліси будуть жити і рости у віки.
05.10.2017, 15:47
0 коммент.:
Дописати коментар