Россельхознадзор оштрафовал Мценское лесничество Тульской области за "нарушение фитосанитарного законодательства"

Управление Россельхознадзора по Орловской и Курской областям назначило штраф казенному учреждению Орловской области "Мценское лесничество" за нарушение правил борьбы с карантинными, особо опасными и опасными вредителями растений, возбудителями болезней растений, растениями-сорняками (размер штрафа за это нарушение составляет, согласно ст. 10.1 КоАП РФ, от пяти до десяти тысяч рублей для юридических лиц). Суть нарушения, судя по сообщению на сайте Управления, состоит в отсутствии у лесничества соответствующей планово-отчетной документации, предусмотренной приказом Минсельхоза от 22 апреля 2009 года № 160 "Об утверждении правил проведения карантинных фитосанитарных обследований".

Федеральный закон от 21 июля 2014 года № 206-ФЗ "О карантине растений" вступил в силу с 1 января 2015 года. Закон мутный (даже более мутный, чем Лесной кодекс РФ 2006 года), и при вольном толковании позволяет привлечь к ответственности по статье 10.1 КоАП практически любого владельца, пользователя или арендатора лесных участков - примером чего и стал случай, о котором сообщает Управление Россельхознадзора по Орловской и Курской областям. Формально за это же, согласно тем же статьям и пунктам законов и правил, можно привлечь к ответственности и любого дачника или деревенского жителя, имеющего приусадебный участок - правда, в этом случае штраф составит от трехсот до пятисот рублей.

Ниже приводится сообщение с сайта Управления Россельхознадзора по Орловской и Курской областям (ссылка).


В Мценском лесничестве выявлено нарушение фитосанитарного законодательства

12 октября 2017

При проведении плановой выездной проверки в отношении КУОО «Мценское лесничество» Управлением Россельхознадзора по Орловской и Курской областям установлено, что в КУОО отсутствуют записи в журнале о проведении систематических карантинных фитосанитарных обследований, план систематических обследований не включает в себя полные сроки, краткое описание метода проведения систематического обследования, процедуру учета карантинных объектов, форму и процедуру отчетности.

Нарушены п.1,10 ч.1 ст.32 ФЗ от 21.07.2014 №206-ФЗ «О карантине растений» и п. п. «б, в» п. 10 Приказа от 22.04.2009 № 160 «Об утверждении правил проведения карантинных фитосанитарных обследований», за что в соответствии со ст. 10.1 КоАП РФ вынесено постановление и назначено административное наказание в виде штрафа.

Невыполнение требований действующего законодательства РФ могло повлечь за собой угрозу распространения на территории Орловской области карантинных объектов и заражение ими новых свободных площадей.


Ссылки на соответствующие законы, правила, решения:

Федеральный закон от 21 июля 2014 года № 206-ФЗ"О карантине растений"

Приказ Минсельхоза России от 22 апреля 2009 года № 160 "Об утверждении Правил проведения карантинных фитосанитарных обследований"
Решение Совета Евразийской экономической комиссии от 30 ноября 2016 года № 158 "Об утверждении единого перечня карантинных объектов Евразийского экономического союза"

http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=21501&sid=04ab466a3cf982b188057fa46dae44e7

Далі...

Лісові пожежі у Каліфорнії (ШОКУЮЧІ ФОТО)

Лісові пожежі у Каліфорнії стали найбільш смертельними за всю історію штату – 40 людей загинули. У славнозвісних виноробних регіонах ущент згоріли цілі житлові райони. Близько 100,000 людей були вимушені покинути свої домівки.



1. Пожежні екіпажі борються з вогнем в Санта-Розі, Каліфорнія. 14 жовтня 2017 року.




2. Пожежник обстежує будівлю, зруйновану лісовим вогнем у четвер, 12 жовтня 2017 року, біля Калістоґи, штат Каліфорнія.




3. Пожежні машини біля лісу, що горить, поблизу Калістоґи, Каліфорнія. Калістоґа - місто у винному регіоні долини Напа. 12 жовтня 2017 року.




4. Вид на пожежу вздовж шосе 29 з вікна пожежної машини. 12 жовтня 2017 року, поблизу Калістоґи, Каліфорнія. Калістоґа - місто у винному регіоні долини Напа.




5.Погляд на майно, що згоріло у Санта-Розі, Каліфорнія. 11 жовтня 2017 року.




6. Залишки виноробного підприємства Signorello Estate в долині Напа, Каліфорнія.10 жовтня 2017 року.




7. Залишки згорілих пляшок в виноробному підприємстві Signorello Estate в долині Напа, Каліфорнія.10 жовтня 2017 року.




8. Пожежник працює на пагорбі в районі Окмонт в Санта-Розі, штат Каліфорнія.12 жовтня 2017 року.




9. Пожежа біля винзавода в Санта-Розі, штат Каліфорнія. 14 жовтня 2017 року.




10. Пожежник працює в Санта-Розі, штат Каліфорнія. 14 жовтня 2017 року.




11. Вид на зруйновані маєтки в Санта-Розі, штат Каліфорнія. 11 жовтня 2017 року.

https://ukrainian.voanews.com/a/california-pozhehzi/4071212.html

Далі...

Равські лісівники обговорили проблему всихання сосен

У ДП «Рава-Руський лісгосп» відбувся семінар-навчання на тему «Всихання соснових насаджень». У ньому взяли участь представники лісництв, сільські та міські голови, представники районної адміністрації, науковці, фахівці з вивчення питань всихання, представники місцевих ЗМІ.

Про це повідомили у прес-службі лісгоспу.

Семінар - навчання відкрив директор Антон Косовський. Докладно про проблему всихання соснових насаджень у Рава-Руському лісгоспі зокрема та в Україні вцілому доповідав доцент кафедри насінництва НЛТУ Крамарець В.О..

На прикладі хвойних дерев Річківського лісництва учасникам семінару продемонстрували стан пошкоджень гілок і кори нещодавно зрізаних сухостійних дерев.

Представники від ДСЛП «Львівлісозахист» Венгер В.В. та Соколовський Б.В. наголосили на тому, що головними причинами загибелі соснових дерев є засуха та стовбурові шкідники (шестизубий та верхівковий короїди). Можливими шляхами вирішення є своєчасна рубка свіжо заселених шкідниками дерев, невідкладне спалювання хворих дерев.

В кінці семінару головний лісничий ДП «Рава-Руський лісгосп» подякував всім присутнім за участь та закликав бути небайдужими до проблеми лісового господарства.

Опубліковано Administrator Суб, 14/10/2017 - 11:18

http://prykordonnya.info/ravski-lisisvnyky-obgovoryly-problemu-vsykhannya-sosen

Далі...

Лесные пожары: как, зачем и почему они возникают

Пока в Северной Калифорнии бушуют лесные пожары, а ветер своими порывами подливает масла в огонь, охвативший 21 850 гектаров земель, самое время узнать, как происходят такие пожары и каковы их долгосрочные последствия для нашего здоровья и окружающей среды.

Как начинается лесной пожар

Несмотря на то что источник пожаров в округе Сонома так и не был установлен, по словам властей, 95 % природных возгораний в штате Калифорния начались по вине людей.

Метеорологи пока не готовы дать прогнозы о дальнейшем распространении огня, но известны три условия, способствующие продолжению пожара: топливо, кислород и источник тепла.

Четыре из пяти лесных пожаров начинаются из-за людей, однако сухая погода и сильный ветер могут создать такие условия, при которых одна искра превратится в пламя, которое будет полыхать в течение нескольких недель или месяцев, уничтожая десятки тысяч гектаров.

Другой возможной причиной возникновения лесных пожаров является молния. Ученые обнаружили, что каждый градус глобального потепления на 12 % увеличивает молниевую активность. С 1975 года количество пожаров, вызванных молнией, возросло на 2–5 %.

Сложные отношения

Исторически пожары считались полезными для определенных природных ландшафтов, очищая поросль в лесах и помогая выбросу семян у некоторых видов растений, таких как сосна Банкса. К сожалению, подавление естественных слабоинтенсивных лесных пожаров фактически способствовало тому, что высокоинтенсивные лесные пожары стали набирать обороты.

В первой половине XX века Лесная служба США страдала от того, что историк Стивен Пайн называет «пирофобией», или желанием подавить все лесные пожары, включая полезные. Поскольку наука о лесном хозяйстве сначала укоренилась в Европе, где совершенно иная лесная экосистема, первые американские лесники воспринимали пожар исключительно как проблему, вызванную людьми.

Пожарные команды прилагают усилия для подавления лесных пожаров вокруг наиболее подверженных возгоранию районов, таких как населенные пункты, муниципальные водоразделы и секвойные рощи. В других случаях, если ситуация находится под контролем, они могут позволить пожару догореть, как и предполагалось природой.

Долгосрочные последствия

Лесные пожары обладают способностью нагревать всю планету, показало исследование НАСА. В таких экосистемах, как бореальные леса, где хранится больше углерода, чем в любой другой наземной экосистеме планеты, последствия изменения климата разворачиваются в два раза быстрее.

В мае 2016 года пожары уничтожили бореальные леса Северной Канады и полыхали в течение нескольких месяцев, выжигая миллионы гектаров леса и его богатой органической почвы, которая служит резервуаром для хранения углерода. Каждый градус, на который нагревается наша планета, требует 15-процентного увеличения осадков в лесах, чтобы компенсировать повышенную сухость.

Как и в случае с Северной Калифорнией, предполагается, что бореальный лесной пожар в Канаде был вызван людьми.

Влияние лесных пожаров на людей

По оценкам, дым от лесных пожаров убивает 339 000 человек в год, в основном в Азии и Африке, к югу от Сахары. Сообщалось также о десятикратном увеличении приступов астмы, обращений за медицинской помощью и случаев госпитализации, когда дым окутывал жилые районы.

Распространенные на западе США слои застойного воздуха, называемые инверсионными, могут создаваться пожарами и удерживать дым внизу. Переносимые по воздуху микрочастицы могут проникать в самые глубокие уголки дыхательной системы и вызывать свертывание крови. Дым также содержит окись углерода, что приводит к длительному повреждению сердца.

После крупного торфяного пожара в восточной части Северной Каролины в 2008 году число пациентов с сердечной недостаточностью возросло на 37 %, а с проблемами дыхания — на 66 %.

Влияние лесных пожаров на дикую природу

У дикой природы очень неоднозначные отношения с огнем. Некоторые животные эволюционировали, чтобы ужиться с ним, а некоторые даже процветают после пожаров. Но далеко не все дикие обитатели считают огонь своим другом — есть, например, такие, кто не может опередить стремительно наступающее пламя.

Молодые или маленькие животные особенно подвержены риску. Медленные существа, такие как коалы, чей естественный инстинкт заключается в том, чтобы ползти и ползти по дереву, могут оказаться в ловушке.

Однако для многих сред огонь — это не конец, а изменение, повторное рождение или новые возможности. Годовой лес имеет иной набор растительности и фауны, чем лес, которому 40 лет, и, согласно биологии животного мира, многие виды требуют «перезагрузки», которую обеспечивает лесной пожар.

Источник

http://ecoportal.su/news.php?id=94301

Далі...

Микола Чечоткін на засіданні Уряду під головуванням Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана. ВІДЕО

Значне зростання природних і техногенних загроз та нові виклики пов’язані з військовою агресією Росії вимагають невідкладного перегляду концептуальних підходів до підвищення спроможності ДСНС для забезпечення національної безпеки України, ефективного захисту наших громадян та економіки держави. Про це сьогодні повідомив Голова Служби Микола Чечоткін на засіданні Уряду під головуванням Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана.

“Щорічно в країні виникає до 300 надзвичайних ситуацій, 80 тис. пожеж на виробництві, побуті та в природних екосистемах. Від вражаючих факторів надзвичайних ситуацій і пожеж, щороку гине 3 тис. громадян, економіка втрачає близько 5 млрд. гривень, знищується до 19 тис. гектарів лісових, степових і сільськогосподарських насаджень, що критично виснажує людські і бюджетні ресурси держави. Незважаючи на складну обстановку з надзвичайними ситуаціями та пожежами Службою забезпечується оперативне реагування на всі загрози та виклики. Щоденно підрозділи здійснюють до півтори тисячі виїздів для надання допомоги людям, подолання наслідків надзвичайних ситуацій і небезпечних подій. Завдяки професійним діям особового складу з початку року врятовано життя 4 тис. 300 осіб, ліквідовано 72 тис. пожеж, знешкоджено понад 59 тис. вибухонебезпечних предметів, збережено матеріальних цінностей держави та громадян на суму 12 млрд. 273 млн. грн., що майже вдвічі перевищує річний бюджет Служби.”, - відзвітував Микола Чечоткін.

Далі...

Борис Бабеляс: "Сенсом мого життя є ліс"

Начальник відділу лісового господарства Волинського ОУЛМГ, голова Волинської обласної організації Товариства лісівників України Борис Павлович Бабеляс – один із найдосвідченіших лісівників не лише на Волині, а й в Україні. Причому, лісівник від Бога. Сенсом його життя справді є ліс.

10 жовтня Борис Павлович відсвяткував день народження - повідомляє сайт Волинського ОУЛМГ.

Колективи ВОУЛМГ, державних лісогосподарських підприємств привітали іменинника з гарною подією і побажали йому удачі, любові, гараздів, щастя, достатку та добрих людей поруч.

Борис Бабеляс – житель Шацька. Закінчив Шацький лісовий технікум імені В.В.Сулька. Працював верстатником цеху переробки деревини лісопереробного комплексу «Венське» ДП «Шацьке УДЛГ». Тоді ж пройшов навчання без відриву від виробництва у Львівському лісотехнічному університеті. Був лісничим Шацького і Поліського лісництв, головним лісничим ДП «Шацьке УДЛГ».

09:00 12.10.2017

http://shatsk.rayon.in.ua/news/43018-boris-babelias-sensom-mogo-zhittia-e-lis

Далі...

У Кіцманському лісі виявили сімдесят шість зрубаних дубів. Можливі збитки в півмільйона грвень. Хто “крайній”?

14 жовтня 2017 року до Кіцманського відділку поліції надійшло повідомлення про велику кількість зрубаних дерев в Кіцманському лісі. Про це правоохоронців повідомив депутат міської ради Ігор Литвинюк, який відомий своєю боротьбою з незаконною вирубкою лісів.

Поліцейські, що прибули на місце події, виявили сімдесят шість зрубаних стовбурів дуба. Частина дерев лежала вздовж польової дороги поряд із пнями, що від них залишились.










Інша частина була складена в лісі, подалі від людських очей. Нажаль, фото не передасть всіх масштабів та відчуттів від побаченого.










Як нам повідомила поліція, за фактом буде відкрито кримінальне провадження за ст. 246 ККУ “Незаконна рубка лісу”.



Давайте приблизно підрахуємо, яких збитків отримала держава. В середньому кругляк дуба можна придбати на чорному ринку по п’ять тисяч гривень (5000) за кубічний метр. Маємо сімдесят шість (76) стовбурів і згідно таблиці, та беручи до уваги вже прописані на стовбурах розміри, робимо приблизний розрахунок.







Середня довжина стовбура – п’ять метрів, товщина – п’ятдесят два сантиметри. Помножимо сімдесят шість стовбурів на 1,25 м³ – отримаємо сто чотирнадцять кубічних метрів.

114 м³ (або, як кажуть в народі, два вагони лісу) множимо на п’ять тисяч гривень – отримаємо п’ятсот сімдесят тисяч гривень (570 000 грн.).

Навіть тоді коли, наші підрахунки можливо не вірні, можна взяти хоча-б половину – це двісті вісімдесят п’ять тисяч гривень (285 000 грн.).

Не забуваємо ще про дрова, які залишились та які офіційно продають приблизно за вісімсот гривень кубічний метр (800 грн.). Без замірів підрахувати важко, та все ж таки декілька десятків тисяч гривень виручити за них можна. Тільки уявіть, якої шкоди завдано державі.

Обвинувачення поки не висунуто нікому, але підозрюються працівники Кіцманського лісництва, які вже неодноразово фігурували в заявах до правоохоронних органів, від активістів кіцманщини, що захищали ліси.

Нагадаємо, цього року активісти, депутати міської та районної ради, вже неодноразово перешкоджали лісівникам незаконно вирубувати ліс на цьому самому місці .

• За що вирубують Кіцманський ліс? (ВІДЕОРЕПОРТАЖ)
• Активісти знову зупинили неправомірну вирубку
• Буковинські лісівники підтримують пропозицію створити заказник у Кіцмансько-Суховерхівському лісі
• XV сесія Кіцманської міської ради: Звіт депутатів, Питання лісу
• “Дай Бог, не дай Бог”. Обговорили майбутнє Кіцманського лісу
• Активісти показали як вивозять Драчинецький ліс
• Чергова ХІІІ сесія Кіцманської районної ради: Вирубка лісів, (ВІДЕО)
• Рубка у Кіцманському лісі є законною.

Після написаних заяв до поліції та прокуратури незаконні рубки припинялись максимум на місяць і ситуація, на наш погляд, взагалі не змінилась. Замість того щоб робити свою роботу, чистити ліс від повалених дерев та “сухостою”, рубають здорові дуби, які представляють цінність.

От чому не зробити порядок, от з цим поваленим деревом? На ньому, до речі, є мітка, в той час коли на зрізаних дубах не було жодної!





‌Рубати дерева безумовно потрібно, на те воно і лісництво, але робити потрібно за законодавством, щоб виручені кошти йшли в державну казну, а не в кишені злодіїв та посадовців, що їх “кришують”.

Ніхто не повірить, що місцеві органи самоврядування, правоохоронні, та всі інші не знають про ці злочини. Навіть коли вони скажуть, що знають і боряться з цією проблемою, то виникає питання – де результат!?

Не потрібно тикати пальцями в сторону Києва і звинувачувати у всьому “незламну” систему. В першу чергу такі проблеми потрібно вирішувати на місцях, адже не “білі ручки” київських чиновників рубають дерева без страху ані перед людьми, ані перед Богом – це роблять абсолютно прості люди, яких можна притягнути до відповідальності, та запобігти подальшим злочинам.

Коли такі місцеві негідники будуть не в змозі красти, тому що будуть за гратами, жоден високопоставлений чиновник не приїде “в костюмі” у Кіцмань рубати ліс замість них.

Коли ви скажете, що “на місця тих злочинців знайдуть інших”, тоді їх потрібно змінювати на порядних ґаздівських людей, коли таких немає – то ми нагадаємо, що у нас демократія.

Сам народ не те що може, а повинен контролювати роботу своїх обранців чи начальників, адже вони всього на всього наймані працівники. Саме байдужість хороших людей дає змогу негідникам руйнувати нашу країну.

Потрібно цікавитись роботою чиновників, тобто людей, які служать народу, не боятися протистояти їм та доводити справу до кінця. Це стосується не тільки даної проблеми, а й всіх інших проблем нашої держави.

http://kitsman.info/archives/8730

Далі...

Россельхоз предложил решение проблемы лесных дорог

Поправки в законодательство, которые должны повысить коммерческий потенциал российских лесов, подготовил Россельхоз.

Как пишут «Известия», в настоящее время из-за сложностей с вывозом древесины многие участки лесов неинтересны заготовителям. Дело в том, что дороги строят сами компании, которые арендуют участки. Для того чтобы правительство могло выделять деньги на развитие дорожной инфраструктуры лесов, предлагается ввести в Лесной кодекс РФ понятия «лесная дорога» и «лесной проезд».

«Предполагается отнести лесные дороги к объектам транспортной инфраструктуры. Они должны быть капитальными объектами. Должны быть соблюдены все необходимые требования по переводу лесных земель под дороги, содержанию, обеспечению безопасности движения и т.д.», - пояснили изданию в пресс-службе Рослесхоза.

Представители ведомства уточнили, что стоимость строительства одного километра лесной дороги может составлять от 1 до 20 млн рублей. В настоящее время в развитии дорожной инфраструктуры нуждаются 300 млн га леса. По данным Россельхоза, на 1 тысячу га в России в среднем приходится 1,46 км лесных дорог, в странах Западной Европы и Северной Америки — не менее 10 км. В Финляндии — 90 км дорог на 1 тыс. га.

«Сейчас неясно, кто должен вкладывать средства в транспортную инфраструктуру. Где леса переданы в аренду, там лесозаготовители сами решают этот вопрос, чтобы обеспечить себе вывоз древесины», — рассказал координатор лесной кампании Социально-экологического союза Владимир Захаров.

По словам эксперта, изначально предполагалось, что весь лес будет передан в аренду и арендаторы будут развивать инфраструктуру, но сдать в аренду удалось лишь 16% лесов, где разрешена вырубка.

«Инфраструктурная необустроенность сдерживает развитие лесной аренды. Желающих вкладывать дополнительные деньги в дорожное строительство немного. В международной практике обычно эту функцию берет на себя государство. Например, в Финляндии существует госпрограмма развития лесных дорог. Наши леса труднодоступны, это сдерживает развитие рынка», — считает Захаров.

По мнению директора Института экономики транспорта и транспортной политики Михаила Блинкина, экономическая выгода для государства от подобного строительства неочевидна.

«Идея масштабного строительства лесных дорог базируется на гипотезе, что существует огромный спрос на древесину. Мы построим дороги, увеличим производство — и весь этот лес рынок купит. Верна ли эта гипотеза, покажет время. Если не будет заметного увеличения сбыта, то программу строительства быстро скорректируют», — сказал он.

В самом Россельхозе опасаются, что местные власти потратят «дорожные» деньги на другие нужды.

«Опасения Рослесхоза имеют основания. Из окна губернатора вид другой, чем из окна федерального ведомства, это объективные противоречия», — заметил Михаил Блинкин.

28 августа 2013

https://mirnov.ru/lenta-novostej/20563-rosselkhoz-predlozhil-reshenie-problemy-lesnykh-dorog.html

Далі...

Беглого министра Януковича лишили миллионов долларов

Суд наложил арест в банковских учреждениях Украины на активы бывшего министра аграрной политики и продовольствия времен президента Виктора Януковича Николая Присяжнюка на сумму $5,5 млн.

Об этом сообщили в Генеральной прокуратуре Украины, передает УНН.

"На территории Украины наложен арест в банковских учреждениях на активы подозреваемого на сумму $5,5 млн", - говорится в сообщении ведомства.

В ГПУ отметили, что Печерский районный суд Киева 14 июня 2017 года арестовал по ходатайству прокуратуры выявлено движимое и недвижимое имущество Присяжнюка.

В то же время, по информации ведомства, за границей у экс-министра банковских счетов не нашли.

В Генпрокуратуре также добавили, что следствие принимает меры для установления местонахождения подозреваемого, который сейчас находится в розыске.

Как сообщал "Обозреватель", в ГПУ сообщили, где Янукович прячет награбленные деньги.

15 октября 2017, 17:15

https://www.obozrevatel.com/crime/beglogo-ministra-yanukovicha-lishili-millionov-dollarov.htm

Далі...

Рахівщина: «Буреломний ліс може перетворитися на дрова вже весною 2018 року»

Сосни, ялиці, смереки, дуби та ясені всихають на Україні: всихають ліси в Українських Карпатах (Закарпатті й Прикарпатті), Волині, та Житомирщині, Кіровоградщині, Черкащині та Чернігівщині) та інших областях. Всихають зелені масиви і в лісах європейської частини і в Білорусії, і в Прибалтиці, і в країнах Східної і Західної Європи. Погіршення стану хвойних спостерігається в лісах бореальної зони в цілому, включаючи Північну Америку. Візуально всихання проявляється в зміні кольору хвої: вона стає сірувато-зеленою, а при загибелі ялиці або сосни різко змінює колір на червоний (лісівники називають їх «рижики»). Зйомка з космосу в різних спектральних діапазонах дозволяє визначати площі ушкоджень.

Директор Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Івано-Франківськлісозахист» Володимир Буній каже, що і раніше в лісах всихали дерева. Однак нині проблема набула загрозливих масштабів, бо відбувається все дуже стрімко і охоплює великі площі. А ще небезпека полягає ще й в тому, що шкідники приносять з собою хвороби: «Здорове дерево захищене від комах: коли жуки роблять насічки на корі, куштуючи дерево «на зуб», вони отримують у відповідь таку дозу смоли, після якої гризти це дерево вони більше не хочуть. Однак ослаблені дерева так захищатися вже не здатні. Ліс повалений буреломом відноситься до категорії послаблених дерев, тому його треба якомога швидше розробити і заліснити новим лісом:

«Підвищення температури повітря також послаблюють хвойні насадження, але сприятливі для багатьох комах-шкідників. До прикладу, чисельність популяції жуків-короїдів зростає, вони розширюють ареал, просуваються на північ і в високогір'я. Висхідна тривалість вегетаційного періоду дозволяє комахам швидше проходити генеративний цикл. Сприяє комахам і скорочення холодних дощових періодів навесні і ранніх осінніх заморозків. Надзвичайно вразливими до ураження шкідників є дерева, яки поламав бурелом, адже мало того, що вони послаблені від всихання, та ще й з часом буде погіршуватися. Тому першочергове завдання для лісівників - якомога швидше забрати повалений вітром ліс аби він навесні не перетворився на дрова. Справа у тому, що стовбурові шкідники будуть працювати з весни. Послаблену деревину вони мало того, що куштують «на зуб», вони ще й відчувають послаблену деревину «по запаху». Нині цей ресурс ще можна забрати, а кошти витратити на лісорозведення. Якщо ж запустити цю проблему, то отримаємо втрачений врожай деревини, іншими словами кладовище стиглого лісу для стовбурових шкідників. Аби надалі уникнути масове всихання лісу, ми маємо створювати змішані деревостани», - розповідає Володимир Буній.

«У наших лісах масово поширюються шкідники і хвороби. Якщо ми вчасно не зреагуємо, не проведемо в повному об’ємі всі необхідні заходи, смерекові насадження просто всохнуть, - наголошує директор ДП «Рахівське ЛДГ» Володимир Приступа. Наслідки цього можуть бути вражаючі: екологічна катастрофа для Закарпаття і фінансові збитки для бюджету. Згаяні 2-3 місяці тягнуть за собою значні економічні втрати для нашого підприємства, - розповів Володимир Михайлович, - бо вартість пошкодженої шкідниками та хворобами деревини знижується в декілька разів. Зрозуміло, що це зменшення прибутків, відрахувань до бюджету, соціальних виплат. До прикладу, якщо наразі в середньому кубометр деревини коштує дві тисячі гривень то деревина втрачає свою технічну якість і перетворюється на дрова вартістю в 300 гривень за метр кубічний».

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Джерело

Далі...