Кабмин уволил главу Гослесагентства Юшкевич

Кабинет министров Украины уволил главу Государственного агентства лесных ресурсов Кристину Юшкевич по согласию сторон.

Соответствующее распоряжение Кабинета министров №784 от 8 ноября, передает Цензор.НЕТ.

"Уволить Юшкевич Кристину Васильевну с должности Председателя Государственного агентства лесных ресурсов Украины с 9 ноября 2017 г. по соглашению сторон (часть вторая статьи 86 Закона Украины "О государственной службе")", - говорится в документе.

Читайте также на "Цензор.НЕТ": НАБУ проводит обыски в Гослесресурсах

Напомним, в июне 2016 года Кабинет министров временно возложил обязанности главы Гослесагентства на первого заместителя главы Юшкевич. Юшкевич 21 сентября 2016 года победила в конкурсе на занятие данной должности. 7 ноября Юшкевич заявила о своей отставке.

09.11.17 09:50

https://censor.net.ua/news/462187/kabmin_uvolil_glavu_goslesagentstva_yushkevich

Далі...

Латвийцы: мы действуем по принципу «русские идут, так не оставим им ничего» 2

В Латвии нещадно вырубаются леса, поэтому государство должно препятствовать этому, вместо того, чтобы позволять оставить будущие поколения без природной красоты и богатства, указывает Латвийское общество врачей.

С таким призывом от лица медработников обратилась семейный врач и вице-президент Латвийского общества врачей Илзе Айзсилниеце, опубликовав его на портале pietiek.com

Mixnews публикует выдержки из призыва в переводе на русский язык.

Уважаемые государственные деятели! От лица Латвийского общества врачей я вас призываю прекратить ненасытную и недальновидную вырубку лесов. Предложение вырубить прибрежные леса уже по сути является преступным. Государство не должно позволять, чтобы наши самые красивые места превратились в источник краткосрочной прибыли.

Сейчас государство в своих лесах действует по принципу "русские идут, не оставим им ничего", а именно, то есть не будем думать о будущем, вырубим все леса сейчас.

Самым большим капиталом Латвии является ее зеленая природа, но в последние годы она нещадно истребляется.

Латвию уже давно нельзя назвать "зеленой" страной. Если посмотреть на латвийские леса через google, то можно увидеть, что больше вырублено лесов, нежели осталось.

В качестве доказательств, приведу пример – вы же ездили по автотрассе Тинужи-Кокнесе? Хорошая дорога, не правда ли? Но ведь количество жителей и автоводителей в ближайшие 50 лет не вырастет, чтобы на этом участке нужно было бы параллельно построить еще одно шоссе с четырьмя полосами. Тогда почему лес вырублен так, как будто бы уже сегодня там надо строить параллельную дорогу в три полосы?

Просто одним махом воруют лес и кислород. Кто отдал приказ или разрешение сразу вырубить в два раза больше леса?

Уважаемые государственные деятели! Прекратите это ужасное отношение к зеленому богатству Латвии!

Как сообщалось, экспорт лесной отрасли с каждым годом достигает рекордных объемов.

Так, стоимость экспорта продукции лесной отрасли Латвии за первые шесть месяцев 2017 года составила 1,11 млрд евро, что на 4,9% больше, чем за тот же период 2016 года, свидетельствует информация Министерства земледелия.

При этом, согласно данным исследования Еврокомиссии, Латвия занимает среди стран ЕС пятое место по площади, покрытой лесами.

9 ноября, 09:25

http://www.gorod.lv/novosti/287635-latviitsy-my-deistvuem-po-printsipu-russkie-idut-tak-ne-ostavim-im-nichego

Далі...

У Черкаському лісгоспі побували майбутні лісівники (ФОТО)

Краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Це прислів’я повністю стосується доцільності проведення екскурсій на лісогосподарські підприємства в процесі навчання студентів Уманського національного університету садівництва.

Нещодавно студенти 31-лг та 31-к-лг груп факультету лісового і садово-паркового господарства Уманського НУС ознайомились з діяльністю ДП "Черкаське лісове господарство", відвідавши його структурний підрозділ Руськополянське лісництво. Дане лісництво вважається одним з кращих у Черкаській області, оскільки демонструє високу культуру виробництва та позитивні показники виробничої діяльності. Тут відмінний стан лісових культур, на високому рівні організоване вирощування садивного матеріалу для потреб усього лісгоспу.

З діяльністю підприємства студентів ознайомили головний лісничий ДП "Черкаське лісове господарство" Станіслав Левицький та лісничий Руськополянського лісництва Ігор Ткач.

У період збору лісонасіннєвої сировини та заготівлі насіння найбільш цікавим для студентів було ознайомлення з особливостями роботи стаціонарної двоповерхової шишкосушарки, а також установки для очищення й сортування насіння, які знаходяться в лісництві. Крім того, дізнались про технологічні особливості довгострокового зберігання насіння головних лісоутворюючих деревних порід.

Лісничий Ігор Ткач ознайомив студентів з особливостями господарювання, показав контору лісництва, теплицю, лісовий розсадник. Ознайомив студентів із засобами протипожежної безпеки та технічним забезпеченням лісництва.

Лісівники щедро поділилися з підростаючим поколінням власними знаннями, багаторічними спостереженнями, сучасними технологіями лісовирощування та веденням лісового господарства.

Студенти ретельно переймали безцінний досвід, що в подальшому дозволить їм стати гідними фахівцями в обраній справі.

Підготував: Олена ХОЛОД
Джерело: Ліси Черкащини

Фото: https://lis-ck.gov.ua

http://pres-centr.ck.ua/person/66846/

Далі...

Кабмин Украины уволил главу Гослесагентства Юшкевич

Новости Украины:Правительство Украины уволило главу Государственного агентства лесных ресурсов Кристину Юшкевич по согласию сторон.

Кабинет министров Украины уволил главу Государственного агентства лесных ресурсов Кристину Юшкевич по согласию сторон. Соответствующее распоряжение Кабинета министров №784 от 8 ноября обнародовано на его сайте в четверг.

Ранее, 7 ноября, К.Юшкевич заявила о решении подать в отставку.

Как сообщалось, в июне 2016 года Кабинет министров временно возложил обязанности главы Гослесагентства на первого заместителя главы К.Юшкевич.
Глава Гослесагентства Юшкевич подала в отставку

К.Юшкевич 21 сентября 2016 года победила в конкурсе на занятие данной должности.
Перейти на Главную страницу

https://telegraf.com.ua/ukraina/politika/3734039-kabmin-ukrainyi-uvolil-glavu-goslesagentstva-yushkevich.html

Далі...

Новый лес своими руками: николаевцы высадили саженцы на месте сгоревших деревьев. ВІДЕО

Жители города Николаева и области высадили новый лес: более 50 жителей под руководством лесников посадили 20 тыс. саженцев сосен. На этом месте 10 лет назад сгорело 100 га леса.



Фото: cgdev.orgДля полусотни жителей Николаевщины выходные прошли с пользой: они высадили 20 тыс. саженцев сосен. В этом деле взрослым активно помогали и дети, рассказывается в сюжете «Факти ICTV».

Свою инициативу николаевцы распространили в соцсетях, после чего вместе закупили саженцы и приехали в Новопетровский лес.

Высаживание сосен — это кропотливая работа, которая требует аккуратности: «Очень важно посадить правильно и утрамбовать, чтобы не было воздуха. И будем ждать, когда они приживутся», — говорит одна из участниц акции.

Лесники активно помогали горожанам, показывая, как сделать лунку в грунте и опустить в неё двухлетний саженец сосны.

Десять лет назад на этом месте сгорело 100 га 50-летних деревьев. Лес уже пытались возродить, но тогда прижилось очень мало саженцев. В этих местах лес необходим: он закрепляет песчаную почву, чтобы не мелел Южный Буг. Если не было бы деревьев, песок замёл бы реку.

В целом николаевцы высадили 4 га леса. Хотя в необходимых масштабах это немного, но с учётом отсутствия средств лесники уже 2 года не выращивают саженцы и не высаживают деревья. Поэтому они благодарны жителям города за проделанную работу.



Майя Веточкина | Великая Эпоха

Среда, 8 ноября 2017 года
http://www.epochtimes.com.ua/ru/poslednie-novosti-ukrainy/novyy-les-svoimi-rukami-nikolaevcy-vysadili-sazhency-na-meste-sgorevshih-derevev-125895

Далі...

В Хабаровском крае управление лесами благодарит граждан за сотрудничество по охране лесов от лесонарушений

По обращению граждан о нарушении лесного законодательства лесозаготовительным предприятием на арендуемых лесных участках в Хорском лесничестве управлением лесами проведен плановый рейдовый осмотр и обследование лесных участков.

При осмотре лесосеки и склада арендатора были выявлены нарушения, выразившиеся в отсутствии необходимых записей в лесной декларации и в технологической карте; в нарушении правил хранения горюче-смазочных материалов; в проведении незаконной рубки деревьев породы дуб и ясень. 

 
По всем выявленным в ходе планового рейдового осмотра нарушениям арендатор лесных участков - юридическое и должностное лицо привлечено к административной ответственности в соответствии с законодательством РФ.

Кроме того, в ходе проверки были выявлены факты нарушений Водного кодекса РФ, в связи с чем материалы планового рейдового осмотра переданы в Амурское территориальное управление Росрыболовства.

По факту незаконной рубки лесных насаждений государственными лесными инспекторами составлен акт о лесонарушении, который направлен в УМВД России по району имени Лазо для установления лиц, причастных к совершению незаконной рубки и решения вопроса в соответствии с действующим законодательством.

Короткая ссылка на новость: http://www.forest.ru/~o8HbF

9 Ноября 2017

http://www.forest.ru/news/enforcement/in_the_khabarovsk_krai_forest_management_thanked_the_citizens_for_their_cooperation_on_the_protectio/

Далі...

Лісові таємниці. ВІДЕО

Андрій Григоряк

Опубликовано: 8 нояб. 2017 г.

Далі...

Интересный опыт: в Швеции и Чехии пробуют использовать специально обученных собак для выявления свежезаселенных короедом-типографом деревьев

В белорусской Лесной газете опубликована интересная статья об опытах по использованию специально обученных собак для поиска в лесу свежезаселенных короедом-типографом деревьев (по запаху феромонов, выделяемых жуками). Такие опыты в Швеции проводились и раньше - в 2012-2013 годах; судя по ранее опубликованным данным, обученные собаки способны обнаруживать заселенные короедом деревья с расстояния больше пятидесяти метров, и даже до ста пятидесяти метров. Ссылки:

Четвероногие помощники

ЧЕТВЕРОНОГИЕ ПОМОЩНИКИ
ЭКСПЕРИМЕНТ

Автор: Татьяна БИНДА
Дата публикации: 02.11.2017

Обнаружить короеда на дереве, крона которого пока еще выглядит вполне здоровой, человеку очень сложно, ведь вредитель находится под корой. А вот специально обученной собаке справиться с этой задачей проще простого. Метод обнаружения свежезаселенных деревьев с помощью собак-ищеек уже применяется в Швеции, его эффективность доказана также в Чехии.



Во время полевых испытаний, которые проводила команда чешского проекта по защите леса от последствий изменения климата — «EXTEMIT-K», собаки породы бельгийская овчарка смогли безошибочно найти деревья, в которых короед находился не больше двух недель. Кроме того, ищейки обнаружили распылитель феромонов, расположенный на здоровом дереве. По итогам испытаний европейские ученые и лесоводы были убеждены в том, что такой метод мог бы защитить сотни гектаров хвойных лесов в будущем.

В Швеции наиболее широко используемый метод контроля поврежденных деревьев — это метод «поиска и удаления», когда зараженные насаждения стремятся вырубить в течение 2—3 недель после атаки насекомого. К сожалению, этот метод нельзя назвать полностью успешным, поскольку человеку сложно, а иногда и невозможно найти недавно заселенные деревья. А вот для собак-«детективов», которые обучены распознавать следы жизнедеятельности короеда, это не является проблемой.

По мнению шведских коллег, самое подходящее время для поиска новых инвазий — одна-две недели после первого вылета насекомого весной. Если удастся найти и удалить свежезаселенные деревья до того, как взрослые особи успеют их покинуть, можно предотвратить дальнейшее распространение вредителя, одновременно уничтожив ­таким образом взрослых особей, отложенные яйца и личинки насекомого.

Полевые испытания собак показали, что четвероногие сыщики обнаружили больше зараженных деревьев, чем опытный лесовод. Так, собаки смогли найти недавно атакованную ель с расстояния более 100 метров, а одна собака за час способна исследовать площадь в 10 га. Использование четвероногих помощников помогает обнаружить заселенные насаждения, которые мог упустить человек.

Когда собака находит вредителя, сопровождающий ее человек отмечает дерево ленточкой или краской, а также наносит координаты местоположения с помощью GPS.

Теперь зараженные деревья можно легко найти и своевременно удалить из леса.

***

Barking up the right tree: dogs used to detect bark beetle

Will dogs help us manage bark beetle calamity?

Более ранние публикации:

Dogs detect pheromone

Detection dogs recognize pheromone from spruce bark beetle and follows it to source: A new tool from chemical ecology to forest protection

***

Полагаю, что вполне реально было бы выполнять такую задачу без участия собак, а с помощью небольшого приборчика размером с мобильный телефон, а то собак еще кормить нужно, а приборчик в этом не будет нуждаться, разве что аккумуляторы в нем не забывать подзаряжать.

Дело в том, что такие приборы уже давно существуют, только вот лично мне информации о применении их конкретно для упомянутой здесь в теме цели слышать еще не доводилось. Нужно просто озадачить разработчиков. Полагаю, что это реально было бы создать такой прибор, вот только захочет ли кто то именно такой темой заниматься? Думаю, что помехой было бы отсутствие финансирования для исследовательских работ в такой области. Наверное, спонсировать работы в такой области должно было бы государство, но это ему нужно? Вот создать приборы для поиска взрывчатки по запаху это да (такие уже есть), а искать вредителей на деревьях наверное государству не интересно будет. Леса то в России да и в некоторых других странах мира много пока что осталось, его на нынешнее поколение хватит, а после нас хоть потоп …

А чтобы понять, о чем речь насчет приборчика, то погуглите фразами типа «электронный нос» или «искусственный нос».

***

Осталось еще обучить их своевременно (хотя бы за месяц) назначать и оформлять выборочные санрубки, а потом еще бы и грамотно их проводить, и все, можно приглашать их к нам гастарбайтерами на работу в лесное хозяйство. Думаю, у них получится как минимум, не хуже. :))

http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=21595

Далі...

В земельной афере всплыли имена вице-премьера Татарстана и брата его Кувалды

По данным источников, неопределенный круг лиц, о котором идет речь в материалах уголовного дела, это команда управленцев Василя Шайхразиева Фото: Преступная Россия

В Татарстане разгорается крупный скандал, в котором оказались замешаны чиновники, бизнесмены и представители криминалитета.

В Татарстане разгорается крупный коррупционный скандал. Сразу в нескольких домах крупных чиновников автограда прошли обыски в рамках расследования уголовного дела в отношении «неустановленного круга лиц» по ч. 1 ст. 285 УК РФ («Злоупотребление должностными полномочиями»). Оперативные мероприятия осуществлялись в том числе в коттедже местного миллионера, челнинского «земельного короля», главы компании «ЕвроГрупп» Алексея Миронова. Его считают близким другом и посредником в бизнес- делах бывшего мэра Набережных Челнов Василя Шайхразиева — ныне вице-премьера правительства РТ.

По данным следствия, еще в 2014 году в обход федерального антимонопольного законодательства должностными лицами исполнительного комитета Набережных Челнов компании ООО «Еврогрупп 1» были предоставлены шесть земельных участков на проспекте Чулман. Следователи считают, что, отдав земельные участки компании Миронова, «неустановленный круг чиновников» нанес ущерб государству в размере 1 млрд рублей. Обыски в доме Миронова и сотрудников челнинского исполкома ничего не дали и арестами не закончились, а сам миллионер решил официально прокомментировать случившееся, назвав происходящее попыткой силового давления на компанию. По его словам, нынешняя команда, руководящая Набережными Челнами, преследует одну цель — отобрать у его компании ранее законно выданные земли и привлекает к этому делу правоохранительные органы.



Бизнесмен, глава компании «ЕвроГрупп» Алексей Миронов

«Прошедший обыск я воспринимаю как беспрецедентный факт административного и силового давления на добросовестный бизнес. Законность приобретения и использования участков мы доказали в трех судебных инстанциях», — заявил Миронов.

«Лесное дело»

Вскоре после этого заявления Миронова было возбуждено новое уголовное дело, не относящееся к земельным участкам на проспекте Чулман, но связанное с деятельностью компании челнинского бизнесмена. Уголовное дело было возбуждено по ч. 4 ст. 159 и ч. 3 ст. 285 УК РФ. В нем компания Миронова «ЕвроГрупп» фигурирует как звено в преступной схеме, по которой челнинские чиновники «отжимали» государственные земли под прикрытием правоохранительных органов. Были задержаны и отправлены на допрос трое человек. Это юрист компании «ЕвроГрупп» Альберт Халиуллин, экс-глава исполкома Тукаевского района Расим Асылгараев и безработный двоюродный брат вице-премьера РТ Василя Шайхразиева Айрат Марданшин, известный еще как Кувалда.



Юрист компании «ЕвроГрупп» Альберт Халиуллин и экс-глава исполкома Тукаевского района Расим Асылгараев

Именно они, по версии следствия, в связке с неназванными высокопоставленными лицами расхищали государственные земли.

По версии следствия, в июле 2012 года у Альберта Халиуллина, юриста компании «ЕвроГрупп», Айрата Марданшина и «неустановленных лиц», действующих под покровительством неких «высокопоставленных чиновников и руководителей правоохранительных органов Челнов», возник умысел похитить участок земель лесного фонда в Боровецком лесу. Для этого Халиуллин с Марданшиным «вступили в преступный сговор» с главой исполкома Тукаевского района Расимом Асылгараевым. С разрешения Асылгараева земельный участок 3,4 га был отдан в аренду без торгов на 49 лет жене юриста «ЕвроГрупп» Луизе Халиуллиной. Цена аренды — 258 рублей в год, тогда как само имущество стоило на тот момент почти 75 млн рублей. Полученный земельный участок мошенники оформили в собственность, а затем раздробили и продавали по завышенным ценам. Ключевую роль в этой схеме играл Айрат Марданшин.

Безработный из элиты

Айрат Марданшин, прозванный в городе «Кувалдой» за свои внушительные кулаки и грозный вид, приходится близким родственником вице-премьеру правительства РТ Василю Шайхразиеву (по некоторым данным, двоюродный брат), и проживает в одном из элитных жилых комплексов, несмотря на то что официально нигде не работает. В городе его считают «земельным решалой», который оброс нужными связями, когда в Набережных Челнах правил его высокопоставленный родственник.

Брат вице-премьера РТ Василя Шайхразиева Айрат Марданшин, известный как Кувалда

Кстати, на допросе Марданшин заявил, что «в Набережных Челнах ему никогда ничего не будет, а в администрации автограда ему всегда рады».

Засекреченные свидетели по «земельному делу» говорят, что Кувалду многие в городе откровенно боятся.

По версии следствия, у Марданшина большие связи среди чинов правоохранительной среды. В материалах уголовного дела есть данные о том, что один из «украденных» земельных участков был практически подарен бывшему начальнику полиции Набережных Челнов Рустаму Сабирову.



Экс-глава полиции Набережных Челнов Рустам Сабиров

Впрочем, доводы, что Айрат Марданшин может как-то запугать свидетелей или повлиять на ход дела, судью не убедили. Кувалда и остальные фигуранты уголовного дела о махинациях с земельными участками в Боровецком лесу освобождены на время следствия под подписку о невыезде. Не исключено, что предполагаемым участникам этой преступной схемы помогли связи в правительстве Татарстана в лице вице-премьера Василя Шайхразиева. Ведь это именно при его руководстве Набережными Челнами была построена коррупционная схема по отчуждению крупных участков государственных земель. Не без участия в этом друга бывшего мэра Алексея Миронова. По данным источников, неопределенный круг лиц, о котором идет речь в материалах уголовного дела, это команда управленцев Шайхразиева, которая осталась заправлять делами в администрации города после отъезда босса в Казань. Следователи обещают в ближайшее время назвать их имена.

Тэги: Республика Татарстан Следственный комитет

https://crimerussia.com/financialcrimes/v-zemelnoy-afere-vsplyli-imena-vitse-premera-tatarstana-i-brata-ego-kuvaldy-/

Далі...

Максим Нефьодов: Це ілюзія, що на держпідприємствах легко побороти корупцію і змусити працювати добре

У четвер, 9 листопада, Верховна Рада може дати старт масовій приватизації, якої в Україні не було з часів 90-х. Проект нового закону про приватизацію №7066 викликав бурхливі дискусії відразу після оприлюднення. Ми розпитали про найбільш обговорювані моменти першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Максима Нефьодова.

Максим Нефьодов. Фото: Кабінет міністрів України

- Днями мені на очі потрапило дослідження компанії GfK Ukraine, яке показує: про приватизацію громадяни України знають менше, ніж про всі інші проведені сьогодні реформи. Може, цим і пояснюється велика кількість негативних висловлювань про майбутню приватизацію в соцмережах і ЗМІ?

- Ставлення до приватизації у нас, я б сказав, змішане. Багато хто ще пам'ятає приватизацію 90-х, від якої у людей залишилося відчуття несправедливості процесу. Реальне або надумане – можна про це сперечатися. Але те, що таке відчуття залишилося – факт. А в останні роки приватизація перетворилася в якусь постійну обіцянку. Нам кажуть, що приватизація ось-ось почнеться, а вона все не починається, і так багато років поспіль.

Привести однозначно успішні приклади приватизації я, відверто кажучи, важко. З іншого боку, і навколо держпідприємств теж постійно виникають скандали. Тільки НАБУ зараз веде близько 50 справ, які стосуються держпідприємств. Загальна сума збитків, завданих державі, тільки по цих справах – приблизно 20 млрд грн.

Але те ж опитування, проведене GfK Ukraine на замовлення Центру економічної стратегії, про яке ви згадували, показує: переважна кількість людей, понад 70%, підтримують тезу про те, що на приватних підприємствах кращі технології та зарплати, менше крадіжок. Тому, я думаю, все-таки є підстави вірити, що люди підтримують ідею приватизації.

Але, звичайно, у них є великі побоювання щодо способу цієї приватизації. Наскільки вона буде чесною, прозорою, наскільки велика ймовірність, що ці підприємства дістануться ефективним власникам, а не тим, хто буде на них паразитувати.

- Частіше за інших в соцмережах і ЗМІ мені зустрічалися побоювання, чи не дістануться колишні держоб'єкти олігархам і таким власникам, які їх розпродадуть, закриють і т.д. Зокрема, одне з дискусійних питань – з приводу Держрезерву.

- Ну, давайте по черзі. Щодо того, кому будуть віддані підприємства – ми говоримо про ефективних власників. Тих, хто зробить з неприбуткових підприємств прибуткові, хто буде розширювати виробництво, створювати робочі місця і так далі. Говорити про те, що ті чи інші люди нам не подобаються – це не економічне обґрунтування. Тому важливо не стільки обмежити участь когось (крім, звичайно ж, країни-агресора), скільки домогтися, щоб підприємства дісталися тим, хто буде ними займатися.

До речі, всі кейси приватизації, які піддаються обгрунтованій критиці, – це приклади того, коли приватизація відбувалася з максимальним обмеженням учасників, фактично недопущенням їх до процесу, з якихось "договірняків". Тому головне, що сьогодні може забезпечити позитивний результат, – це максимально відкритий процес.

Що стосується Держрезерву, ніхто його не збирається приватизувати. Принаймні найближчим часом таких планів точно немає. Можливо, там є якісь окремі санаторії або інститути, що ведуть непрофільну діяльність. Це питання краще ставити керівнику Держрезерву – що він вважає за потрібне для роботи, а що ні. Але про основні активи підприємства не йдеться, вони заборонені до приватизації.

Хоча в багатьох інших країнах немає якихось державних компаній, які щось зберігають. У країні є десятки складів, приватних елеваторів, які держава може законтрактувати. Вони набагато сучасніші того, що дісталося у спадок державі. Це буде і дешевше, і умови зберігання кращі. Тому, напевно, якусь дискусію теоретично тут можна вести. Але ще раз: коли ми говоримо про приватизацію Держрезерву, це не те що не перший пріоритет – це навіть не сто перший.

- Які ж підприємства стоять в списку на приватизацію першими?

- Коли ми говоримо про масову приватизацію, ми говоримо в першу чергу про підприємства, 99% з яких збиткові і які тільки тягнуть гроші з платників податків. Так, там є кілька хороших об'єктів, які можуть заробляти гроші. Наприклад, "Турбоатом". Але переважна кількість підприємств, які готуються до приватизації, – це підприємства, які генерують нам збитки. Навіть якщо абстрагуватися від корупції, від політичного впливу і т.д. У 2015 році, наприклад, вони витягли з кишень платників податків 56 млрд грн. Це можна порівняти з бюджетом Міністерства оборони!

І це помилка або ілюзія, що на таких підприємствах можна легко побороти корупцію, швидко провести реорганізацію, реформувати бізнес-процеси, щоб вони стали працювати добре. У мене як у колишнього керуючого інвестиційного фонду такі висловлювання викликають сумний сміх. У нас тільки під Кабінетом Міністрів знаходиться 3444 держпідприємства. А ще є підприємства під ДУСя (Державне управління справами – ред.), під Верховною Радою, під Академією наук... Ось скільки потрібно знайти нових, чесних, професійних, відданих, не корумпованих людей, нічиїх кумів-сватів-братчиків, без зв'язків, що ганьблять, щоб вони займалися цими підприємствами? Ну, нехай по 5 людей на кожне (хоча що таке п'ять людей, наприклад, на "Укрзалізницю"? Вони ж в одному депо загубляться!). Помножте 5 на 3444 тільки кабмінівських держпідприємств. Вийде, що треба десь знайти більше 17 тисяч надчесних людей, та ще й хороших професіоналів, менеджерів...

Якщо говорити про 50 найбільших підприємств, стратегічно важливих для країни, ми намагаємося це робити через наглядові ради, обов'язкові незалежні аудити, переходи на міжнародні стандарти звітності та інші механізми. Хоча навіть там це дається досить важко. Навіть якщо це успішні приклади, як, наприклад, з "Укрпоштою". Ми розуміємо, що до того моменту, поки "Укрпошта" стане такою, на яку заслуговує країна, пройде багато років. І не тому, що хтось не хоче реформувати підприємство швидше, а тому, що це фізично неможливо. Співробітників, які хамлять, не хочуть вчитися, не виженеш ж на вулицю. Комп'ютери у відділеннях не з'являться самі собою, ремонти – теж. І ніхто ж не захоче, щоб тарифи виросли в 10 разів і все можна було зробити швидко.

А коли ми говоримо про реформування 3500 підприємств – ми можемо покласти на це все життя. Але щороку вони будуть тягнути у нас гроші. За право експериментувати ми платимо десятки мільярдів гривень на рік. При цьому активи щороку старіють і зношуються. Приблизно 100 держпідприємств в рік припиняють свою діяльність, тобто тихо вмирають самі по собі. Типове держпідприємство тримає своїх співробітників на мінімалці або навіть неповний робочий день. Там немає ніяких капітальних інвестицій, обладнання може бути завезено ще з Німеччини в 45-му. У нас було одне підприємство, яке не здавало фінансовий план, виправдовуючи це тим, що у них немає жодного комп'ютера.

- Ви озвучували цифру, що в 2018 році бюджет може отримати від приватизації близько 22 млрд грн. Кілька останніх років по цій статті закладалися 17 млрд грн, але план виконувався в кращому випадку на 10%. За рахунок чого ж планується отримати 22 млрд? Зниження вартості об'єктів приватизації? Збільшення їх кількості?

- Ми вивчили невдалий досвід попередніх справ, на що найбільше скаржаться, і постаралися все це виправити в новому законопроекті №7066, який в четвер має бути розглянутий парламентом у першому читанні.

У нас сьогодні 7 (!) Законів про приватизацію. Всі вони родом з 90-х. Інвестори скаржилися, що процес дуже складний, незрозумілий, суперечливий. Тепер буде один закон.

Говорили, що у нас занадто багато груп підприємств і незрозуміло, за яким принципом вони потрапляють в ту чи іншу групу – тепер ми робимо тільки дві групи. У першій виявляться підприємства з активами понад 250 млн грн. Таких об'єктів у нас всього 50-60. Всі інші потраплять до другої групи. Тому що підприємства з активами менше 10 млн доларів вже не можна оцінювати як бізнес. Це, скоріше, якийсь актив: ділянка землі, будинок, але не бізнес. Такі дрібні об'єкти будуть продаватися на електронних аукціонах, через систему "ProZorro.Продажі". Просто виставили, почекали місяць, зібрали заявки, провели онлайн-аукціон – і все. А великі активи продаватимуться на повноцінних аукціонах, з ретельною підготовкою, з інвестиційними радниками.

Інвестори скаржаться на недовіру до української судової системи – окей, давайте зробимо можливість, щоб угоди регулювалися англійським правом. У приватному бізнесі це давно стало стандартом.

У нас були серйозні проблеми з оцінкою. Тому що оцінювачі – це найчастіше ФОПи. Не всі з них однаково професійні, на деяких легко впливати. Наприклад, директор не хоче, щоб його підприємство приватизували. Він може трошки мотивувати оцінювача, і той буде робити оцінку 3 роки. Плюс оцінювач завжди працює з оглядкою на перевіряючий орган. Йому все одно, відбудеться приватизація чи ні. Головне – щоб не покарали. Тому він намагається оцінити подорожче, щоб прокуратура вже точно ні в чому не звинуватила. А в підсумку ніхто не приходить на аукціони з такою стартовою ціною.

Тепер оцінка великих об'єктів буде віддана інвестиційним банкам, причому вони отримають відсоток, тільки якщо угода відбудеться. Тому, ми сподіваємося, банки зроблять оцінку професійніше і швидше. А по дрібних об'єктах стартова ціна дорівнюватиме балансовій вартості.

- Тобто збільшити надходження від приватизації передбачається за рахунок зниження стартової ціни і збільшення кількості продажів?

- В першу чергу за рахунок підвищення інтенсивності продажів. Ми вже давно не продавали ніяких великих об'єктів, а дрібні продаються по кілька десятків на рік. Якщо ми будемо йти такими темпами, закінчимо в XXII столітті, коли все вже точно розвалиться і цегла зітліє в труху. Адже більшість об'єктів щороку втрачають свою цінність. Візьмемо багатостраждальний Одеський припортовий завод. Колись вважалося, що він коштує більше мільярда доларів, і 750 млн, які за нього тоді пропонував Коломойський, здавалися образою. У минулому році ми не змогли продати його зі стартовою ціною 550 млн, не було жодної заявки. Потім завод простоював значний час... Зрозуміло, що, якщо ми продовжимо цей сумний тренд, завод скоро буде коштувати, напевно, нуль. І ми будемо ще доплачувати тому, хто візьме його просто для того, щоб там не було техногенної катастрофи.

У ситуації з держпідприємствами ми не можемо нічого не робити, чекати до кращих часів, поки ціни виростуть, кон'юнктура стане кращою, довіра до країни збільшиться. Якщо нічого не робити, все буде просто знищено. Тому нам потрібно сьогодні продавати більше, як мінімум кілька сотень дрібних об'єктів в рік і хоча б 10-15 великих. Тоді ми можемо до 2020 року вийти на ту мету, яка закладена в стратегічних документах: перейти від 15%-ої частки держави в економіці до частки приблизно 6%.

Щоб продати підприємство, його треба виставляти на торги три, чотири рази на рік. Ми ось ОПЗ в минулому році виставили на продаж і зараз, дасть Бог, ще раз спробуємо виставити. А його треба виставляти на продаж кожен квартал! Якщо воно буде постійно на ринку, може, ми і знайдемо якогось покупця.

У великій приватизації, якщо об'єкт не проданий, він буде знову проходити весь цикл підготовки до приватизації, включаючи оцінку. А з об'єктами малої приватизації такі трудовитрати безглузді, і ми просто автоматизуємо процес. Спочатку об'єкт виставляється за балансовою вартістю. Провисів він в інтернеті два місяці, всі мали можливість його подивитися, вивчити пакет документів. Приходить час аукціону – ніхто не прийшов. Окей, значить, наступного разу ціна знижується на 25%. Знову ніхто не купив – ціна знижується ще на 25%. А якщо і за таку ціну ніхто не купить, тоді об'єкт виставляється на так званий голландський аукціон, коли ціна від стартової йде на зниження. Якщо навіть в цьому випадку ми не зможемо продати об'єкт, значить, будемо повторювати ці голландські аукціони, поки не знайдемо інвестора.

- А які плани щодо приватизації енергокомпаній?

- Великі підприємства, такі як "Енергоатом" або "Укргідроенерго", не стоять в планах на приватизацію. Приватизувати їх в якомусь осяжному майбутньому навряд чи буде можливо. Це як раз ті підприємства, які можуть і повинні залишатися в держвласності, тому що вони стратегічно необхідні для енергетичної безпеки країни. Ну яка приватна компанія могла б володіти українськими атомними станціями? У світі такі прецеденти, в принципі, є. Наприклад, у Франції, в Японії. Напевно, в якійсь довгостроковій перспективі можна буде і нам йти таким шляхом. Але це вже більше питання до Міненерго, якою вони бачать перспективу.

Що стосується інших енергокомпаній, зараз готується до конкурсу на приватизацію "Центренерго". Є ще багато дрібних компаній. "Миколаївобленерго", "Одеська ТЕЦ", дрібні гідроелектростанції.

Є у нас міноритарні частки, блок-пакети в обленерго. Це спадщина минулих років. Держава від них нічого не отримує, використовувати їх ніяк не може. Ми змушені їх продавати, але високу конкуренцію в цій продажі отримати вже неможливо. Це якийсь спеціально залишений гачок. Насправді краще було відразу продавати 100% цих акцій, хоч більше грошей отримало б держава. А зараз ми залишилися заручниками ситуації. Ну, поставте себе на місце покупця. 75% акцій володіє ДТЕК. Є 25%, які можна купити. Але кожен інвестор задається питанням: а що я буду з цього мати? А нічого. Впливу на управління він робити не зможе, тому що 75% – у іншого власника. А купувати, щоб просто мати – ніхто не захоче. Як це не сумно, але тут зробити вже мало що можна.

- Скільки всього підприємств, що знаходяться в підпорядкуванні Кабміну, планується виставити на приватизацію найближчим часом?

- Таких підприємств, які можуть бути оцінені просто і швидко, десь 900 одиниць. Це, умовно кажучи, перший ешелон. Багато інших також можуть бути приватизовані, але вони вимагають певної реструктуризації, а це час.

Є підприємства, які навряд чи можуть бути продані приватному інвесторові, але вони можуть бути передані місцевій владі. Наприклад, об'єкти культури. Ось у нас у вигляді держпідприємств існують Національна опера, хор імені Верьовки. Про продаж цих об'єктів не йдеться, тому що це важливі об'єкти національної культури, і вони повинні бути збережені. У той же час раціонально зберігати їх у формі національних підприємств – поки не відомо. Ну, якщо говорити про Національну оперу – напевно, так. А ось регіональні театри, можливо, має сенс віддати на баланс місцевих органів влади.

Якщо говорити про цирк, я, наприклад, прихильник приватизації таких об'єктів. І в світі, і у нас в країні є приклади успішних приватних цирків. Наприклад, "Кобзов".

А ви знаєте, що держава володіє як мінімум чотирма клінінговими компаніями? Питання: навіщо? Державні компанії з прибирання – це вже якийсь перебір. А нам кажуть: вони краще працюють, ніж компанії, які можна найняти на приватному ринку. Погодьтеся, це звучить смішно. Або наше славне підприємство "Конярство України". Дуже важливий державний бізнес – розведення коней!

Є у нас і такий об'єкт, як "Балет "Танці на льоду". У підпорядкуванні Міністерства у справах молоді та спорту. Знаєте, що він собою являє насправді? Це просто об'єкт нерухомості, вежа офісного центру поряд із "Гуллівером". Людей в цьому балеті немає. Але ті, хто цього не знає, напевно, можуть звинуватити мене в тому, що я топчу культуру, спорт і молодь.



В кінцевому рахунку в руках у держави повинні залишитися тільки ті об'єкти, які дійсно потрібні. Причому в деяких сферах держава повинна навіть збільшити свою присутність. Як зараз, наприклад, ми відновлюємо оборонну промисловість, яка була за багато років розвалена.

Вчора, 07:47 

https://ukr.segodnya.ua/politics/reforms/maksim-nefodov-eto-illyuziya-chto-na-gospredpriyatiyah-legko-poborot-korrupciyu-i-zastavit-rabotat-horosho-1070268.html

Далі...