ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

12 листопада 2017

ГАРЯЧА ТЕМА



Учасники круглого столу звернулись до Уряду щодо вирішення проблеми пожеж у природних та культурних ландшафтах

26 жовтня у Національному університеті біоресурсів і природокористування (НУБіП) України відбувся Національний круглий стіл на тему: «Пожежі у природних та культурних ландшафтах України: Розбудова національної політики управління природними пожежами».

Організатори та учасники заходу – міжнародні, національні й державні організації, відомства та установи.

Головна мета – зібрати за одним столом представників усіх сторін, які відповідають і формують політику в сфері запобігання природним пожежам, а результатом заходу повинні стати Пропозиції до Уряду щодо вирішення цих проблем.

Директор ННІ лісового та садово-паркового господарства НУБіП України Петро Лакида виступив перед учасниками круглого столу зі вступним словом:

– Тема запобігання пожежам на природних ландшафтах дуже актуальна не тільки для України, а й для всіх пострадянських країн. Західна Європа давно вирішила ці проблеми. Ви не побачите там спалювання фермерами пожнивних залишків або сухої трави, в Україні ж це звичайні речі. Ці підпали не тільки призводять до викидів шкідливих речовин та вуглецю, вони є причиною виникнення лісових пожеж.

Країна потребує негайних та скоординованих дій для запобігання цьому лихові в майбутньому, зокрема, шляхом вдосконалення законодавчої бази.

Директор Центру глобального моніторингу пожеж (GFMC), професор Йоганн Голдаммер, який вже давно співпрацює з Україною, наголосив:

– Цей рік виявився особливо небезпечним щодо кількості й потужності природних пожеж у світі, зокрема, лісових у США, Португалії та Іспанії. Це пов’язано, в першу чергу, зі зміною клімату. Жертвами пожеж стали сотні людей, економічні втрати становлять мільйони, а втрати для довкілля – не обчислювальні.

В Україні є великі ділянки забруднених, зокрема, радіоактивними речовинами, територій. Ці речовини під час пожеж можуть звільнюватись і нести смертельну загрозу всьому живому.

Разом з тим, пожежі у сільгосп­угіддях є причинами загорань лісів. Ці пожежі призводять до викидів, що дістаються навіть Північного полюса. Це призводить до танення льодовиків, катастрофічно швидкого танення.

Завідувач кафедри дендрології та лісової селекції НУБіП України Юрій Марчук додав:

– Нам пощастило, що в цьому році нашу країну оминули великі лісові пожежі. Незважаючи на те, що маємо ресурс для запобігання та ліквідації пожеж на природних та культурних ландшафтах, ми стикнулись із серйозними проблемами відсутності кваліфікованих кадрів.

Що стосується лісової охорони, то тут ситуація взагалі незрозуміла. Як може бути, що у держбюджеті впродовж трьох року у графі запобіжні заходи гасіння пожеж у лісі – порожньо. У лісівників є 673 пожежні машини та 440 вишок для виявлення пожеж. Ресурс – є, але хто на цій техніці буде працювати, якщо майстер лісу на Сході отримує 1500 грн зарплати на квартал?

Ми доводимо Президенту і Уряду, що це неправильна позиція. Маємо надію, що нас почують і найближчим часом з’явиться рішення про відповідне фінансування і допомогу лісовій галузі, як було раніше. Проект Закону про фонд фінансування лісового господарства підготовлено і зараз узгоджується з Міністерством фінансів України.

Нині в Україні нараховується близько 1 млн га лісів поза обліком, це самосійні ліси, ліси в землях запасу, лісосмуги тощо, які ніким не охороняються, і ніхто за них не відповідає, і які є одним із джерел пожеж.

З одного боку, маємо гарний урожай зернових, з іншого – не маємо тваринництва, солому дівати нікуди, тому її спалюємо, а це колосальні викиди в атмосферу, знищення у полум’ї на полях усього живого та причина лісових пожеж. А це, між іншим, понад 50 млн тонн ресурсу для біопалива.

Що стосується питання законодавчих змін, посилення відповідальності стосовно цієї проблеми, то вони надзвичайно важливі. Але поки з’являться необхідні закони, країна може безповоротно втратити частину лісів, особливо незахищених – на Сході та Півдні.

На жаль, від професіоналізму поки що ми рухаємось у протилежний бік. З 1 грудня вступає в силу Закон про громадське обговорення будь-якої господарської діяльності держави. Наприклад, для того, щоб провести санітарну рубку або рубку головного користування, необхідно буде пройти громадські обговорення, що займає 80 днів. Те, що економіка країни без деревини стане, це нікого не хвилює, але є ще гірші наслідки від цього закону. На Поліссі сьогодні стоїть 7,2 млн куб. м всохлого лісу, 24 млн куб. м всохлої смереки стоїть на Франківщині... Може, ми ще запровадимо громадські обговорення для прийняття рішення щодо гасіння пожеж: «Гасити чи не гасити?» або «Лікувати чи не лікувати?». Нехай вирішує громада...

Повернемось до аграрних ландшафтів, їх в Україні – 33 млн га, з них 400 тис. га – полезахисні смуги, 10,6 млн га – ліси, плюс землі запасу, тобто зона відповідальності Мінагропроду – близько 44 млн га.

Мінприроди відповідає взагалі за всі землі, за викиди в атмосферу, сміття, викопні ресурси тощо, тобто відповідаючи за все, – в результаті не відповідаємо ні за що. А в результаті ніхто не контролює сільгосппали, а до нормативних актів і бюджету лісівників взагалі руки не доходять.

Керівник Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж (REEFMC) НУБіП України Сергій Зібцев розповів про Центр, який він очолює, і про масштаби пожеж на сільськогосподарських землях та їх вплив на зміни клімату:

– Наш Регіональний центр координується Центром глобального моніторингу пожеж (GFMC), що розташований у Німеччині. Ми займаємося законодавчими ініціативами, впроваджуємо інноваційні технології, співпрацюємо з міжнародними організаціями, провидимо тренінги тощо.

Основні напрямки нашого Центру – це пожежі в Зоні відчуження, сільськогосподарські пожежі та зона АТО.

Щодо ситуації з пожежами на сільгоспземлях, то на їхню пожежну небезпеку впливають зміни клімату та землекористування. Нині збільшується тривалість пожежонебезпечного та посушливого періоду, через відсутність господарських заходів та впливу шкідників, накопичуються горючі матеріали на сільгоспземлях та у лісах. Знижується рівень ґрунтових вод та вологості боліт, зростають площі великих лісових пожеж та загрози населеним пунктам. Відомо, що в Україні більшість торф'яних та лісових пожеж є причиною загорань на сільгосп- та інших землях.

При цьому маємо в Україні відсутність фінансування запобігання, виявлення і гасіння цих пожеж. У нас немає достовірної національної статистики пожеж, відсутня професія лісовий пожежник та система їх професійної підготовки.

Враховуючи, що природні пожежі – взаємопов'язані й завдають значних збитків державі, необхідна негайна розробка Національної політики щодо управління цими пожежами.

Консультант з питань лісових відносин Олег Сторчоус розповів про ситуацію з законодавством у галузі боротьби з природними пожежами:

– Чому на сільгоспземлях виникають пожежі? По-перше – це нездатність уповноважених інституцій запобігати та протидіяти пожежам, по-друге – відсутність належного фінансування уповноважених інституцій, наступне – недосконале нормативне забезпечення діяльності у сфері запобігання та гасіння пожеж і останнє – відсутність заходів впливу на людину, як головного винуватця цих пожеж.

Що стосується третього чинника – проблеми правового забезпечення, то тут маємо нечіткість заборони сільгосппалів, невідповідність розподілу повноважень, що тягне неналежне інституційне та матеріальне забезпечення ПРП, перш за все, у сільській місцевості, відсутність конкретних норм – обов’язків землевласників та землекористувачів щодо відповідальності за запобігання пожежам, зокрема, допущених із вини третіх осіб. Також відсутнє стимулювання та механізми уникнення ризиків для землевласників та землекористувачів щодо охорони угідь від сільгосппалів, відсутній механізм та порядок визначення розміру відшкодування витрат на гасіння пожеж для ПРП та держлісохорони, недостатній рівень юридичної відповідальності тощо.

У результаті проведення Національного круглого столу для вирішення критичних проблем, пов’язаних з природними пожежами, учасниками заходу було вирішено звернутись до Уряду з наступними пропозиціями:

1 Внести зміни до законодавства України щодо заборони випалювання сухої рослинності.

2 Внести зміни до Закону України «Про охорону земель», Лісового та Земельного кодексу щодо обов’язків та відповідальності власників і землекористувачів, земельні ділянки яких межують із лісовим фондом. Зобов’язати їх вживати заходів щодо запобігання випалювання третіми особами сухої рослинності, яке призводить до лісових пожеж.
Передбачити закріплення самосійних лісів на паях за власниками паїв, що дозволить зберегти ці ліси та отримати більше 100 тисяч осіб – приватних власників.

3 Внести відповідні зміни до ККУ щодо посилення відповідальності включно із позбавленням волі власників земель та орендарів, за відсутність вжиття заходів прямої дії щодо ліквідації пожеж.

4 Передбачити у Держбюджеті на 2018 р. видатки на ведення лісового господарства, лісовпорядкування, наукові дослідження, охорону та захист лісів, на Півдні та Сході України, створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг, у тому числі, збільшення бюджетної програми «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів у лісовому фонді».

5 Передбачити право працівників Національної поліції накладати штрафи за порушення правил пожежної безпеки, зокрема, пали на сільськогосподарських землях та передачі справ до суду.

6 Повернути Держекоінспекції права контролю над дотриманням природоохоронного законодавства на сільгоспземлях.

7 Визначення господаря лісосмуг, з відповідним покладенням повноважень і фінансування їх утримання.

8 Розглянути необхідність створення нацгеоінформсистеми надзвичайних ситуацій і пожеж та створення протипожежних служб в об’єднаних територіальних громадах.

Детальніше з усіма Пропозиціями можна ознайомитись за посиланням ТУТ

Підготував Роман НОВІКОВ,
Природа і суспільство" ,

ЛІСОВІ ДОНОРИ



Україна отримає доступ до міжнародних фінансових механізмів у лісовому господарстві

Інтерв’ю з Бенджаміном Сінгером, експертом секретаріату Форуму ООН з лісів, який відповідає за питання підтримки фінансування збалансованого лісоуправління.

– Пане Сінгере, Ви працюєте в Організації Об’єднаних Націй і представляєте найголовнішу в політичному аспекті організацію, що має відношення до лісів на глобальному рівні. На жаль, фахівці в Україні не дуже обізнані із практикою роботи Форуму ООН з лісів. Чи не могли б Ви розповісти щодо основних напрямків діяльності Форуму?

– Форум ООН з лісів, головне завдання якого: забезпечення раціонального використання, збереження, збалансований розвиток лісів і зміцнення довгострокової політичної співпраці, був створений як допоміжний орган Економічної та Соціальної Ради ООН у 2000 році. Він створює сприятливі умови для здійснення узгоджених міжнародним співтовариством дій, що стосуються лісів, на національному, регіональному та глобальному рівнях.

У 2007 році в рамках Форуму був затверджений юридично не обов’язковий інструмент щодо всіх типів лісів (у 2015 році перейменований як «Лісовий Інструмент») та 4 глобальні цілі щодо лісів. Потрібно зауважити, що забезпечення належної фінансової підтримки збалансованому лісоуправлінню є однією з цих цілей лісів.

У 2015 році завершилися повноваження Форуму ООН з лісів, визначених у 2000 році, тому після тривалих дискусій у 2014–2015 роках у ході 11 сесії Форуму ООН з лісів у травні 2015 року затверджені міжнародні домовленості щодо лісів на період 2016–2030 років. Існуючі міжнародні домовленості стосовно лісів переглянуті та удосконалені. Так, наприклад, посилено домовленості щодо можливості фінансової підтримки збалансованому веденню лісового господарства, реструктуризована робота сесій Форуму, більше наголосу зроблено на роботі на регіональному рівні, наступного року очікуємо затвердження Стратегічного плану ООН щодо лісів та чотирирічної програми до нього тощо. Треба зауважити, що було вирішено лише перейменувати юридично не обов’язковий інструмент щодо всіх типів лісів та змінити дати його дії і не переглядати змісту інструменту.

– А чого нам слід очікувати від Стратегічного плану і яким Ви бачите внесок країн у цьому зв’язку?

– Мандат на розробку Стратегічного плану отримано у рамках міжнародних домовленостей щодо лісів. Цього року було проведено два засідання урядових експертів відкритого складу з метою обговорення складових частин Стратегічного плану та чотирирічної програми роботи. Документи будуть рамкові та добровільні до впровадження. Разом з цим, існує дуже велика розбіжність у поглядах різних країн щодо його наповнення, амбітності плану та механізмів виконання. Зокрема передбачається, що в рамках виконання Стратегічного плану країни братимуть на себе добровільні зобов’язання щодо удосконалення сталого лісоуправління. Передбачається також визначення кількісних та якісних показників лісів та лісового господарства у глобальному масштабі. Держлісагентство, як представник України у цьому процесі, активно бере участь у розробці документа.

– Ви сьогодні в Україні. Чи не могли б Ви пояснити нашим читачам мету вашого візиту?

– Як я вже говорив, останнім часом посилено домовленості щодо можливості фінансової підтримки збалансованому веденню лісового господарства. Існуючий до 2015 року механізм перейменований на глобальну мережу сприяння фінансовій підтримці лісового господарства. Я хотів би зауважити, що за наполягання представника України створено прецедент щодо можливості отримання фінансової підтримки збалансованому лісоуправлінню країнам з перехідною економікою.

Принципи роботи механізму будуть затверджені у ході наступної сесії Форуму у 2017 році. Але він уже працює. Форум ООН з лісів не фінансує діяльність країн і не виконує робіт з удосконалення збалансованого лісоуправління, але ми допомагаємо країнам із визначенням пріоритетних напрямків, які можуть бути підтриманими донорськими організаціями, та допомагаємо у оформленні відповідних заявок. Також у рамках механізму можлива підтримка розробки стратегій країн щодо мобілізації фінансової підтримки збалансованому лісоуправлінню.

Цього року Держлісагентство звернулося до секретаріату Форуму із відповідним запитом, запит був підтриманий. Держліс­агентству буде надана допомога для розробки проектних пропозицій з метою отримання міжнародної технічної допомоги для удосконалення сталого ведення лісового господарства України.

Зокрема, 12–16 грудня 2016 року в Держлісагентстві був проведений тренінг для фахівців лісового господарства щодо принципів та механізмів започаткування міжнародної технічної допомоги та отримання доступу до міжнародних фінансових механізмів у лісовому господарстві. Основна увага буде приділена на знайомство з вимогами та принципами роботи глобального екологічного, зеленого кліматичного та адаптаційного фондів.

Тренінг буде проводитися спільно секретаріатом Форуму ООН і Державним агентством лісових ресурсів України. Ми очікуємо за результатами тренінгу отримати перелік тем, за якими потім будуть розроблені заявки на отримання підтримки донорських організацій. Україні також потрібно визначитись із міжнародною організацією, яка буде відповідати за впровадження проекту. Така організація отримає 10% від бюджету проекту і буде впливати на порядок впровадження його.

– А якою є імовірність позитивного сприйняття українських пропозицій донорами і коли лісове господарство України може очікувати отримання підтримки?

– У цьому питанні нічого гарантувати не можна. Все залежить від того, наскільки якісно будуть підготовлені проектні пропозиції. Ми очікуємо, що проектні пропозиції будуть підготовлені до середини 2017 року та направлені для розгляду донорською або донорськими організаціями. Таким чином на остаточне рішення можна очікувати до кінця наступного року.

Сергій ПУШКАРЬ


Правительство внесло в Думу законопроект, отчасти противоположный "дачной" и "лесной" амнистиям

Правительство РФ внесло в Государственную Думу законопроект, отчасти противоположный "дачной амнистии" (федеральному закону от 30 июня 2006 года № 93-ФЗ) и "лесной амнистии" (федеральному закону от 29 июля 2017 г. № 280-ФЗ). Поскольку законопроект новый, у него еще нет общепринятого короткого названия - пока назовем его условно "законопроект о строительной антиамнистии". Ссылка на законопроект:

Законопроект №301924-7 "О внесении изменений в Гражданский кодекс Российской Федерации (в части уточнения положений о самовольных постройках)"

Законопроект существенно изменяет и дополняет статью 222 Гражданского кодекса РФ ("Самовольная постройка"): с одной стороны, ужесточается определение самовольной постройки (в частности, теперь она может быть признана самовольной при отсутствии необходимых не только разрешений, но и согласований); с другой стороны - вводится норма, защищающая собственника, который "не знал и не мог или не обязан был знать о действии ограничений в отношении принадлежащего ему земельного участка". Законопроект частично разграничивает ситуации, в которых решение о сносе самовольной постройки может быть принято органами местного самоуправления или судами.

Согласно законопроекту, "органы местного самоуправления поселений, городских округов принимают в порядке, установленном законом, решение о сносе самовольной постройки или о ее приведении в соответствие с установленными требованиями в следующих случаях:

решение о сносе самовольной постройки - в случае, если такая постройка создана или возведена на земельном участке, в отношении которого отсутствуют правоустанавливающие и (или) правоудостоверяющие документы, и необходимость наличия указанных документов установлена в соответствии с законодательством на дату начала строительства такого объекта, либо такая постройка создана или возведена на земельном участке, вид разрешенного использования которого не допускает строительство на нем такого объекта и который расположен в границах территории общего пользования;

решение о сносе самовольной постройки или о ее приведении в соответствие с установленными требованиями - в случае, если постройка создана или возведена на земельном участке, вид разрешенного использования которого не допускает строительство на нем такого объекта, и данная постройка расположена в границах зоны с особыми условиями использования территории, при условии, что режим указанной зоны не допускает строительство такого объекта, либо в отношении самовольной постройки отсутствует разрешение на строительство, при условии, что границы указанной зоны, необходимость наличия указанного разрешения установлены в соответствии с законодательством на дату начала строительства такого объекта".

Поправки, относящиеся к статье 222, занимают несколько страниц - с ними лучше знакомиться в оригинале (см. ссылку выше).

Законопроект вводит две "даты отсечения": 1 января 2019 года - дату, до которой решения о сносе объектов индивидуального жилищного строительства и домов, построенных на "садовых земельных участках", могут приниматься только судами, и 1 марта 2018 года - если до этой даты зарегистрировано право собственности на объекты индивидуального жилищного строительства, участки, на которых они расположены, принадлежат собственнику этих объектов, и их параметры соответствуют правилам землепользования и застройки и требованиям действующего законодательства, то решение об их сносе не может быть принято.

Законопроект сложный, в сочетании с ранее принятыми законами об "амнистиях" он может еще сильнее запутать ситуацию с регистрацией прав собственности на дачи, садовые дома и участки и тому подобные объекты недвижимости, имеющие спорные границы или в целом спорный статус, а также на граничащие с этими объектами лесные участки. Возможно, это является результатом обычного законотворческого хаоса, когда правая рука не знает о том, что делает левая, а голова или не участвует в процессе, или даже вовсе отсутствует. Возможно, правительство постепенно начинает осознавать, что "амнистии", особенно "лесная", открыли слишком широкие возможности для растаскивания государственной земельной собственности, и теперь пытается как-то справиться с вышедшей из-под контроля ситуацией. Возможно также, что все это является частью какой-то крупной аферы - законодатели сначала как бы прощают собственников спорных строений и участков, создавая правовые лазейки для их легализации (непростые, требующие значительных административных и финансовых ресурсов, и доступные в первую очередь для "своих"), а потом частично отказываются от прощения тех, кто не смог этими лазейками во-время воспользоваться.

На масштабы растаскивания земель лесного фонда принятие этого законопроекта вряд ли сильно повлияет. Почти тремя четвертями земель лесного фонда Российская Федерация владеет лишь номинально: по закону эти земли принадлежат ей, но точных границ, поставленных на государственный кадастровый учет, у них нет, поэтому ловкие земельные мошенники довольно легко откусывают от федеральной лесной собственности самые привлекательные и дорогие лесные участки. По данным ЕМИСС, по состоянию на 2016 год (более поздних данных пока нет) на государственный кадастровый учет были поставлены лишь 26,2% от общей площади земель лесного фонда. Если работа по постановке земель лесного фонда на государственный кадастровый учет будет и дальше вестись такими темпами, как сейчас - для ее завершения понадобится около семидесяти лет.


На території природно-заповідного фонду Іршавщини затримали «чорних» лісорубів

 

У Закарпатській області, були спіймані «чорні лісоруби», які встигли вирубати ліс у природно-заповідному фонді.

Так, 9 листопада 2017 року спільними зусиллями працівників лісової охорони ДП «Довжанське ЛМГ» та працівниками Іршавського відділення Хустського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області під час рейду лісовими угіддями працівники державної лісової охорони Довжанського лісомисливгоспу виявили лісопорушників, які за допомогою спецтехніки та обладнання вирубували дерева для обігріву.



Лісопорушники скоїли лісопорушення в Річанському лісництві на території природо-заповідного фонду.



Після того як у відділення поліції надійшло повідомлення від представників лісництва, оперативна група негайно виїхала в лісові угіддя. Наразі встановлюється сума завданої шкоди. Речові докази вказали на протиправні дії порушників, і в даний момент вилучені.

Статус пралісу отримали 945 га території Тячівщини

 

На території ДП «Брустурянське ЛМГ» є споконвічні, стародавнні ліси – праліси, що формувалися у режимі повної недоторканості з боку людини.

Там ростуть ялина звичайна, бук лісовий, клен-явір, клен гостролистий, ялиця біла, вяз шорсткий, сосна кедрова європейська, ясен звичайний, вік яких від 126 до 216 років, а найбільша площа одного насадження пралісів 57 га. Аби зберегти унікальність цього лісу, керівництво лісгоспу видало наказ №141 від 05.10.2017 року, відповідно до якого 945,7 га території офіційно стають пралісами. Частина таких насаджень знаходяться в угіддях Лопухівського (205,3 га), Плайського (155,4 га), Грушівського (27,3 га), Нересницького (167,4 га), Груниківського (41,1 га), Кедринського (189,8 га) та Турбатського (159,4 га) лісництв.

Відтак, праліси будуть посилено охороняти лісівники, а проводити рубки на цих ділянках лісу відтепер категорично заборонено, - повідомили у Закарпатському ОУЛМГ.

Директор лісгоспу Михайло Бігун зазначає, що прийнято рішення про створення праліси не випадково. Адже зберегти споконвічний ліс для нащадків – це обов’язок лісівників.

На Хмельниччині почали вирощували екзотичні соснові дерева



До висадки «американської гості» були залучені не лише працівники лісництва, а й учні гуртка «Юнацька варта». Фото: kmlis.gov.ua

Дугласію посадили у двох лісництвах - у Славутському та Кам’янківському.

У Хмельницькій області почали вирощувати дугласію зелену, що походить з Північної Америки.

«Закупили 3,5 тисячі однорічних сіянців у державному підприємстві «Вигодське лісове господарство» Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, яке має досвід вирощування дугласії. Садили за схемою: ряд дугласії, два ряди модрини європейської, яка допоможе кращому росту головної породи», - повідомили в прес-службі Шепетівського лісгоспу.

До висадки «американської гості» були залучені не лише працівники лісництва, а й учні гуртка «Юнацька варта» Шепетівського НВК №3.

«Крім отримання практичних навичок із посадки лісових культур, діти дізналися багато цікавого і про рослини, які висаджували. А найбільше їх зацікавила дугласія – представниця родини соснових з далекої Північної Америки, що для нашого краю є екзотичною», - повідомили в прес-службі Шепетівського лісгоспу.




В Славутському лісництві висадили 3,5 тисячі однорічних сіянців "американської гості"

Довідка:


Дугласія – потужне, красиве вічнозелене дерево, висотою понад 100 метрів, а у діаметрі товщина його стовбура може досягати чотирьох-п’яти. Живе 500-800, а в окремих випадках і понад тисячу років. Утворює величезні ліси по всьому узбережжю Тихого океану: від Британської Колумбії до Каліфорнії. Зустрічається в Монтані, Колорадо, Техасі і Нью-Мексико. На територію України представники цього виду були завезені у 1827 році.


12 Листопада 
Надія СВІНЦІЦЬКА

Вымирание динозавров оказалось случайностью




Чиксулубский астероид, рухнувший на полуостров Юкатан 66 млн лет назад, уничтожил динозавров, устроив массовое вымирание. Но если бы он ударился о другую часть планеты, древние гигантские ящеры все еще бродили бы по Земле.

Последнее массовое вымирание животных произошло 65,5 млн лет назад, когда астероид упал в южной Мексике, оставив ударный кратер Чиксулуб диаметром в 180 км.

От столкновения по Земле прокатилась высокотемпературная ударная волна, которая сожгла леса. Сажа и угарный газ, попавшие в атмосферу, вызвали изменение климата, из-за чего поверхность планеты на несколько лет оказалась закрыта от прямых солнечных лучей.

Резкое похолодание убило динозавров и других животных. Немногие ранние млекопитающие пережили апокалипсис, напоминает Science Daily.

В новом исследовании ученые пришли к выводу, что не только лесные пожары спровоцировали вымирание. Астероиду повезло упасть в богатое углеводородами место, осадочные породы здесь содержали огромные запасы нефти. Удар высвободил ее и поджег, устроив Земле тотальный блэкаут.

Компьютерное моделирование показало плотность распределения углеводородов по планете в те далекие времена. Картина получилась удручающая, потому что разрушила всякую надежду: 87% поверхности Земли были не так богаты углеводородами, как Юкатан.

Если бы Чиксулубский астероид упал в любое другое место, глобального вымирания не случилось, а динозавры смогли бы выжить. 

Головному лікарю та лісівникам облрада віддасть в оренду п’ять тисяч гектарів мисливських угідь



1 грудня на сесійному засіданні депутати обласної ради голосуватимуть за надання у користування мисливських угідь на Рівненщині. Про це повідомляє PRESS-ЦЕНТР із посиланням на Рівне Вечірнє.

До облради подало документи від товариств, що хочуть орендувати мисливські угіддя, обласне управління лісового та мисливського господарства. Серед прохачів угідь — створена у жовтні цього року громадська організація «Мисливське господарство Лісовик-Гранд».

Організація претендує на 4,95 тис. га Млинівського держлісгоспу (землі Острожецького, Дублянського та Млинівського лісництв).

Відповідно до проекту рішення, зареєстрованого на сайті облради, угіддя надаватимуть у користування на 25 років.

«Лісовик-Гранд», за даними держреєстру, має вісьмох співзасновників. Серед них — головний лікар обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення Сергій Шевчук, головний лісничий Млинівського лісгоспу Олександр Целюх, інженер лісового господарства Млинівського лісгоспу Олександр Рослюк, головний спеціаліст обласного управління лісового та мисливського господарства Михайло Прокопчук, лісничий Острожецького лісництва Віктор Перескоцький, луцький бізнесмен Сергій Мельничук, начальник відділу лісового господарства Лугинського держлісгоспу Сергій Мельничук та керівник дубенської ГО «Українська народна самооборона» Володимир Куб’юк.

Окрім того, облрада надасть додатково мисливські угіддя ще двом товариствам, які вже раніше діяли на Рівненщині: 3,7 тис. га Страшівського лісництва (Сарненський район) ТзОВ «МГ Поліське-Сарни» та 4,4 тис. га Костянтинівського лісництва (Сарненський та Володимирецький райони) ТзОВ «МГ Сарненське».

Фото ілюстративне.
12.11.17, 16:25

У Шаланківському лісництві здійснили адміністративно-громадський контроль (Фото)



Вчора, 11-го листопада, на сторінці в мережі фейсбук Державного підприємства "Виноградівське лісове господарство" повідомили, що в кварталі 1 виділ 19 Шаланківського лісництва на рубці головного користування було проведено оперативний адміністративно-громадський контроль 3-го рівня за участю адмінапарату ДП "Виноградівський лісгосп" та працівників лісництв.

Обговорювали недоліки при заготівлі деревини на лісосіці, дотримання правил охорони праці та заходи щодо профілактики виробничого травматизму.

Провідний інженер з охорони праці та цивільної оборони Степан Гаджега проінформував про проведену роботу з охорони праці на підприємстві за 10 місяців поточного року. Так, з початку року було проведено 12 обстежень, за результатами яких було виявлено 58 порушень правил охорони праці та техніки безпеки. В ході роботи виявлені порушення було усунено.

Лісничий Шаланківського лісництва Адальберт Бундович доповів про стан усунення недоліків, зазначених у приписах за підсумками оглядів лісових ділянок Шаланківського лісництва та про вжиті заходи щодо попередження травматизму та нещасних випадків на виробництві .

2017 листопада 12
17:11

В Ямницькому лісництві назбирали півтори сотні пакетів зі сміттям. ФОТО

Активісти разом з лісівниками прибрали територію Ямницького лісництва.

Під час толоки зібрали понад 150 пакетів зі сміттям. Учасники еко-заходу "прибирають у лісі" кілька разів на рік. На сьогодні такий догляд за спеціально облаштованими відпочинковими зонами є гострою необхідністю.

«У Громадської ради при Івано-Франківському ОУЛМГналагоджена тісна співпраця із лісівниками та управлінням в цілому. Хочу відзначити, що головний лісничий Ямницького лісництва Мельничук Ярослав Васильович завжди йде на зустріч громадській ініціативі, сприяє в організації та проведенні найрізноманітніших еко-заходів», – розповідає секретар Громадської ради Петро Матейко.

Громадські активісти та лісівники знов нагадують прикарпатцям: чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять.







https://www.0342.ua/news/1858143
Читайте також:

Вирубка "по-європейськи". Франківські лісництва перейдуть від суцільних видів рубки на вибіркові