Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар представив сьогодні у Чернівцях нового заступника начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ).
Ним став Віктор Сахнюк, який до цього працював першим заступником – головним лісничим Волинського ОУЛМГ. Віктор Сахнюк має профільну освіту: закінчив Шацький лісовий коледж, Національний лісотехнічний університет (м. Львів).
«Знаю Віктора Анатолійовича як відповідального і досвідченого спеціаліста сфери лісового господарства, який пройшов усі посадові сходинки на галузевих підприємствах – від простого робітника, майстра лісу до директора одного з найпотужніших держлісгоспів Волині – Ківерцівського. Обіймав посади головного лісничого обласного управління, заступника начальника. Тому добре знає галузь, знає як працюють на лісосіках, на посадці лісу, в переробних цехах, – сказав Володимир Бондар, представляючи колективу та директорам лісогосподарських підприємств нового заступника начальника Чернівецького ОУЛМГ. – Віктор Анатолійович – людина молода, перспективна, свої професійні здібності доведе роботою на користь лісовому господарству нашої держави разом з високопрофесійним колективом буковинських лісівників».
У свою чергу, новопризначений заступник начальника Чернівецького ОУЛМГ Віктор Сахнюк підкреслив, що готовий поділитися своїми знаннями, працювати єдиним дружним колективом на спільний результат, на добробут Чернівецької області, її територіальних громад.
Окрім того, заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар зупинився також на основних напрямках розвитку лісового господарства країни, розповів про стратегічне бачення структурної перебудови галузі, ефективного функціонування ринку деревини, коли поруч з забезпеченням діяльності великих деревопереробних підприємств буде успішно працювати малий і середній бізнес.
Окреме важливе питання, за словами Володимира Бондаря, – фінансування лісгоспів нересурсних областей країни як через бюджетні програми, так і з галузевого спецфонду. «Державні лісогосподарські підприємства півдня і сходу повинні бути збереженні і мати достатнє бюджетне фінансування для своєї роботи, для збереження спеціалістів та напрацьованого попередніми поколіннями потенціалу. Для цього ми пропонуємо створити фонд фінансування лісового господарства, який допоможе стабілізувати ситуацію», – наголосив він.
«Для успішного функціонування галузі нам необхідно доопрацювати на високому професійному рівні, за допомогою галузевих спеціалістів, стратегію розвитку лісового господарства України, а також ухвалити низку нормативно-правових актів, внести зміни в уже існуючі закони. Для цього нам потрібно доносити свою позицію та плідно працювати», – підкреслив Володимир Бондар.
Ківерцівське лісгосподарство отримало нового директора
Державне підприємство «Ківерцівське лісове господарство» отримало нового директора: ним став 27-річний Віктор Сахнюк (на фото).
До цього чоловік працював головним лісничим Маневицького держлісгоспу, повідомили у прес-службі Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
“Найперше – це вирощення лісопродуктивних лісів. З цим завданням тісно пов’язана й охорона лісу. Ну, і, звичайно, виконання всіх планових показників – це пріоритетний напрямок роботи! Не зайвим буде вкотре нагадати, що саме ліс, особливо, для Волинського краю, складає найбільше багатство. Тому в наших планах й надалі оберігати його, примножувати й бути конкурентоспроможним підприємством”, – поділився своїми робочими планами Сахнюк.
Довідка.
Народився Віктор Сахнюк 29 травня 1985 року в селі Підгаття Маневицького району.
Після закінчення дев’яти класів у 2000 році вступив до Шацького лісового технікуму. Після його закінчення, у 2004 році продовжив заочно навчатися у Львові.
З 2002-го вже працював старшим майстром Чарторийського лісництва Маневицького лісництва. Через скорочення, того ж року, опинився на посаді наглядача на пожежній вишці, а після того став помічником лісника Соф’янівського лісництва.
Пропрацювавши там до жовтня 2004 року, отримує нове призначення – на посаду лісничого Чарторийського лісництва. На цій посаді пробув рік, після чого його перевели у Вовчецьке лісництво. У 2011-му змінив і це місце роботи на посаду головного лісничого Маневицького держлісгоспу. 30 липня 2012 року повідомили про чергове призначення директором Ківерцівського лісового господарства.
«ЛЮБЛЮ, КОЛИ ЗА НАШІ СПРАВИ ГОВОРЯТЬ ЦИФРИ…»
Досвід – це звичайно добре. Але все частіше помічаємо тенденцію, коли у керівництві ставки робляться на нові ідеї, нестримний запал та ентузіазм. А це, звичайно, прерогатива молодих. Ківерці, не так давно, отримали ще одного молодого, перспективного й ідейного керівника. Знайомтеся, Віктор Анатолійович Сахнюк – директор Державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство».
Народився Віктор Сахнюк 29 травня 1985 року в селі Підгаття Маневицького району. В свої 27 має достатньо вагому трудову біографію. Після закінчення дев’яти класів у 2000 році вступив до Шацького лісового технікуму (зараз коледжу). Після його закінчення, у 2004 році продовжив заочно навчатися у Львові. З 2002-го вже працював старшим майстром Чарторийського лісництва Маневицького лісництва. Через скорочення, того ж року, опинився на посаді наглядача на пожежній вишці. Перед самим Новим роком отримав виклик до директора лісництва Зіновія Богдановича Колісника і за його наказом був переведений помічником лісника Соф’янівського лісництва. Пропрацювавши там до жовтня 2004 року, отримує нове призначення – на посаду лісничого Чарторийського лісництва. І це в 19 років! На цій посаді пробув рік. Чи то хороші показники, чи така ж репутація призвели до переводу його у Вовчецьке лісництво. У 2011-му змінив і це місце роботи на посаду головного лісничого Маневицького держлісгоспу. 30 липня 2012 року Віктора Анатолійовича викликали в Управління, де й повідомили про чергове призначення директором Ківерцівського лісового господарства.
Небагато однолітків може похвалитися такою працездатністю. Пан Віктор при всій своїй зайнятості знайшов місце і для сімейного щастя.
– Така стрімка й часта зміна роботи, постійні переїзди як сприймаються Вашою другою половинкою? Дружина також працює в цій галузі?
– Ні. Дружина до декрету працювала в обласній лікарні в кардіохірургічному відділенні, в масажному відділі. Одружився, працюючи у Вовчецькому лісництві, жили там на квартирі. Хороша дружина, зрозуміло, йде за своїм чоловіком. От і сюди зі мною приїхала.
– В якому стані Ви отримали підприємство і в якому руслі плануєте далі працювати? Яке найперше і найголовніше поставили перед собою завдання?
– Найперше – це вирощення лісопродуктивних лісів. З цим завданням тісно пов’язана й охорона лісу. Ну, і, звичайно, виконання всіх планових показників – це пріоритетний напрямок роботи! Не зайвим буде вкотре нагадати, що саме ліс, особливо, для Волинського краю, складає найбільше багатство. Тому в наших планах й надалі оберігати його, примножувати й бути конкурентоспроможним підприємством.
– Ну, а які ж проблеми найбільше виникають в лісовій галузі?
– На жаль, як і всюди, лісова галузь час від часу стикається з різного роду проблемами. Ми ж прикладаємо зусилля, аби їх було якнайменше. Це – клопітка, щоденна робота з людьми, ресурсами, цифрами. Ми швидше схильні не говорити про проблеми, а попереджати їх.
– З новою посадою Ви отримали й новий колектив. Як налагоджуєте співпрацю, чого чекаєте від підлеглих?
– Буду відвертим. На даний момент вдалося організувати роботу з 80% працівників, з іншими ще виникають непорозуміння. Але це робочі будні, кожному милим не будеш. Та є надія, що ситуація скоро зміниться. Стримує ще й той факт, що прийшов працювати сюди з Маневицького лісгоспу, найкращого в області, який для мене завжди буде найближчим. Бачив і знаю, як працювати в налагоджену колективі, де розуміють з півслова, і так само виконують усі вказівки, а отже нам є до чого прагнути. Роботи багато, але той нічого не досягає, хто не працює.
Від працівників нашого лісового господарства чекаю конкретних виконань поставлених перед ними завдань. Якщо сказано – має бути виконано! Кожне моє завдання виважене, аргументоване чимось. Не даю неточних команд, а, отже, і їх виконання має бути обдуманим і чітким.Розмова з паном Сахнюком відбувалася ще до виборів, а тому не могли ми оминути й питання щодо позиції підприємства. Директор наголошує, що підприємство відчуває значну підтримку влади в лісовій галузі, а отже й підтримує її.
– З Ваших слів зрозуміло, що робота займає чимало часу, а як же відпочинок? Якесь хобі у Вашому житті має місце?
– За остання три місяці вільного часу ще не мав. Можна сказати, що моє хобі – це ліс (посміхається). У вільний від роботи час намагаюся максимум вивчити Ківерцівські ліси. Треба орієнтуватися не лише в тому, що відбувається тут в конторі, так би мовити, під носом, але й мати знання про всю територію нашого підприємства.
– Звідки ж така любов до лісу? Може, в родині були лісівники?
– Лісівником в Чарторийському лісництві працював двоюрідній брат мого батька. Тобто з дитинства саме через нього зароджувалося перше бажання працювати з лісом. Батько все життя працював в лісництві водієм пожежної машини, водієм лісничого, а згодом і начальником пожежної станції. Деякий час пропрацював на лісовозному автомобілі, вивозячи продукцію. Все своє дитинство я був то на пожежі, то з лісничим у лісі. Бували й моменти, коли батько забирав мене на вихідні з собою, де я бачив усю діяльність лісівників. Ми жили на Поліссі, де ліс дуже цінувався, тому й не дивно, що у мене зародилося бажання працювати саме в цій, кажу чесно, нелегкій галузі.
Будучи таким молодим керівником, який вже чимало домігся у своєму житті, пан Віктор вирізняється ненаграною скромністю. Дійшли до нас чутки, що за сприяння Віктора Анатолійовича була надана допомога в будівництві церкви, школи, ФАПу, дитячого садочку. Сам благодійник не любить про це просторікувати, але дає обіцянку, що такі справи ні він, ні кероване ним підприємство оминати не буде. «Це благородна справа для кожного. Якщо оцінку цього не зроблять тут на Землі, то відмітять там – на Небі».
В одному з попередніх номерів нашої газети Ви мали змогу переконатися у достовірності цих слів. Адже нещодавно ДП «Ківерцівське ЛГ» подарувало районній лікарні нову бесідку. Сказано – зроблено.
– Пане Вікторе, на самкінець нашої розмови скажіть напутнє слова Вашим колегам.
– Ну, що ж, шановні колеги. Прошу Вас з розумінням ставитися до всіх моїх прохань і вимог. Я люблю, коли за нас говорять наші справи, а не наші слова. Не забувайте про мову цифр. У Ваших силах змінити наше підприємство, покращити нашу роботу, втримати наш авторитет.
Анастасія ЗАБОЛОТНА.Фото автора.
http://volynlis.at.ua/news/ljublju_koli_za_nashi_spravi_govorjat_cifri/2012-12-03-698
Віктор Сахнюк: «Про перемогу ніхто не думав. Ми просто працювали»
Колегія ВОУЛМГ та президія обласної організації профспілки працівників лісового господарства переможцем галузевого змагання за підсумками роботи у 2015 р. назвали ДП «Ківерцівське ЛГ». Його трудовий колектив отримав перехідний прапор і премію у 50 тис. грн.
Про лісогосподарство, його трудівників, здобутки говоримо з директором Віктором Сахнюком.
– Вікторе Анатолійовичу, наскільки важко далася ця перемога?
– Насправді про перемогу ніхто не думав: ми просто працювали, трудилися від ранку до ночі у поті чола. Господарство велике, є до чого прикласти і руки, і розум. 33 249,7 га земель лісофонду, з них 29 910,1 га безпосередньо лісів. Маємо дбати про їх догляд, охорону від пожеж, шкідників, хвороб, лісопорушників, займатися заготівлею стиглолісся, створювати насадження для майбутніх поколінь. Торік провели лісовідновлення на 117 га, на 52 га здійснили сприяння природному поновленню. На 1067 га (при плані 900 га) доглянули лісові культури. Дбаємо про базисні й тимчасові розсадники для висіву насіння основних лісоутворюючих порід (торік їх заклали 0,33 га; вони є у кожнім лісництві). У нас і плюсове дерево сосни під №1, і власна шишкосушарка. Щоб отримувати тут якісне насіння, замінили котел опалення, провели ремонт виробничих приміщень. Торік заготовили 4,3 тонни шишок, 7,5 тонни жолудів дуба. Насіннєва справа – це основа лісоведення. Що самі не можемо виростити, беремо на базисних розсадниках у Гаразджі та Ратному.
– Як і хто займається охороною лісових угідь?
– Охорона починається з екологічної просвіти і виховання. Залучаємо і школярів, і громадськість до творення нових лісів. Хто садить ліс, той нищити його не буде. Проводимо інформаційну та роз’яснювальну роботу: у нас тепер можна заробити або ж купити і лісоматеріали, і дрова. Ось для прикладу: аби не крали ялинок під Новий рік, закладаємо плантації новорічок. Людині дешевше їх купити, ніж потім платити штраф і вислуховувати нотації правоохоронців. Ця так звана «м’яка охорона» також діє: торік господарство реалізувало 4102 ялинки. На тих, хто все ж вдається до правопорушень, чекають лісоохоронці. Минулоріч вони склали 92 протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема 71 – за незаконні рубки. Збитки лісопорушниками відшкодовані стовідсотково. А ось щоб уберегти ліси від шкідників та хвороб, доводиться проводити рубки формування та оздоровлення лісів. Торік це становило 1111 га: освітлення – 66 га, прочищення – 101 га, прорідження – 68 га, прохідні рубки –104 га, очистку лісу від захаращеності – 458 га. І додам, що у першу чергу ми проводимо лісогосподарські роботи, спрямовані на посилення захисних властивостей, рекреаційних функцій та підвищення продуктивності лісів. Не просто берегти ліс і од вогню. Серед протипожежних заходів – створення 150 км мінералізованих смуг, ще за 200 км провели догляд.
– Скільки коштів йде на лісоведення?
– Торік пішло 8,6 млн грн власних коштів.
– На що вони витрачені?
– На придбання основних засобів держлісгоспу витрачено 2,1 млн грн.
У нас з’явився спеціалізований лісовозний автомобіль КАМАЗ із причепом, на який додатково встановлено гідроманіпулятор, ще два бензинові автолісовози ЗІЛ-131 переобладнали на газ. Для охорони та захисту лісу придбали патрульний автомобіль, а для проведення лісокультурних робіт – трактор «Белорусь МТЗ-82/1», 2 культиватори КЛБ-1,8 та 2 плуги ПКЛ-70. Ще 236 тис. грн використали на заходи з охорони праці. Спеціальним курсовим навчанням, інструктажами з безпечного виконання робіт охоплено всіх працівників підприємства, частина з них пройшла підготовку в галузевому навчальному центрі «Укрцентркадриліс» та Луцькому експертно-технічному центрі за участю інспекції з Держгірпромнагляду України.
У Сокиричівському лісництві відремонтували 3,59 км лісовозної дороги, до речі, відрізок Хопнів – Словатичі має не тільки лісогосподарське, а й соціальне значення, там планується маршрут автобусного сполучення.
А ще проведено ремонт побутових приміщень нижнього складу, автоколони, цеху переробки, Звірівського, Торчинського, Рожищенського, Сокиричівського лісництв, капітальний ремонт контори держлісгоспу. Наше виробництво багатогалузеве, загострюється увага на недеревній продукції лісу, отож подбали про встановлення автономної котельні консервного цеху. Минулорічний випуск консервної продукції становив 1,5 млн грн.
– Звідки у вас ці кошти?
– Ми їх заробляємо. Минулого року наше підприємство заготовило 60,9 тис. кбм деревини, з яких 35,4 тис. кбм від рубок головного користування. 43 тис. кбм на суму 26 млн грн реалізували споживачам. Із них 32,7 тис кбм, або 77 % загального об’єму, поставлено на внутрішній ринок. Реалізація продукції на працюючого зросла до 281 тис. грн супроти 243 тис. грн 2014-го і становила на підприємстві 41,7 млн грн, або 147% до попереднього року. Держлісгоспом отримано 5 млн грн чистого прибутку. Ось звідки у нас гроші. До речі, не тільки у нас, але й у держави. Торік підприємством сплачено 10,9 млн грн податків, зокрема 4,4 млн грн – до Державного бюджету, 2,6 млн. грн – до місцевого бюджету, 3,9 млн грн – єдиного соціального внеску.
– Добрий стрибок! Але за рахунок чого вдалося добитися таких результатів?
– За рахунок ефективного використання лісосировинних ресурсів, їх раціональної розробки, суворого дотримання сортиментної структури, поділяночного обліку виходу лісопродукції. Торік відбір ділових лісоматеріалів від рубок головного користування сягнув 93% і досяг 33 тис. кбм. Виправдала себе й нова технологічна лінія з виготовлення заготовок для європіддонів. На ній перероблено 16,2 тис. кбм деревини і випущено продукції на суму 16,3 млн грн. Знаєте скільки тепер становить у нас вартість знеособленого кбм переробленої деревини? Понад 1000 грн. Порівняно з 2014 р. це майже вдвічі більше. Зараз взялися за відновлення та реконструкцію сушильного господарства. Це дозволить додатково збільшити реалізаційну вартість знеособленого кубометра.
– Чи зачепила господарство війна?
– Працівники держлісгоспу брали участь в Антитерористичній операції та у будівництві фортифікаційних споруд на сході України. Весь колектив, всі до одного перерахували одноденний заробіток у фонд допомоги учасникам АТО. Волонтерську допомогу на схід України забезпечували продуктами та паливно-мастильними матеріалами.
– Скільки у вас працівників і яка їхня зарплатня?
– 164 працівники. 62 із них прийняли на роботу торік. Середньомісячна зарплата за минулий рік становила 4536 грн. І буде збільшуватися! Щомісячно виплачується винагорода за вислугу років, проводиться преміювання працівників за виконання виробничих показників.
Поряд лісівників у нас трудяться робітники цеху переробки деревини та водії лісовозних автомашин, трактористи, вальники лісу та лісоруби. Щоразу намагаємось поліпшувати їхні умови праці. У нас усі лісництва мають будиночки для обігріву робітників, зайнятих на лісосічних роботах.
– Директор, який дбає про свій колектив достойний поваги…
– Усі здобутки ДП «Ківерцівське ЛГ» – це результат клопіткої праці працівників. Тому добрий директор зобов’язаний думати про комфорт та безпеку членів колективу. Адже люди – найцінніше, що у нас є. Завдяки їх згуртованій роботі нам вдалося зробити багато добрих справ. Будемо спільно їх примножувати.
Спілкувався Сергій ЦЮРИЦЬ.
Віктор Сахнюк: «Сподіваюся, матиму можливість усе своє життя бути потрібним лісовій галузі»
Перший заступник начальника управління, або головний лісничий, у лісовій галузі – це фактично посадовець, відповідальний за відтворення лісу, тобто його якісну посадку і догляд, охорону від самовільних рубок, пожеж, ведення лісового господарства, побічного користування, врешті – за роботу з громадськістю. Фактично це людина, зона відповідальності якої не набагато вужча, ніж самого керівника управління.
Хто він – перший заступник начальника Волинського ОУЛМГ Олександра Кватирка, «Лісовий вісник» вирішив поцікавитися особисто.
Із біографії.
Сахнюк Віктор Анатолійович. Народився в с. Підгаття Маневицького р-ну. Випускник Шацького лісного технікуму (нині лісовий коледж ім. Валенитина Сулька). У Національному лісотехнічному університеті України здобув кваліфікацію спеціаліста у двох напрямках: «Лісове господарство» та «Менеджмент організацій з адміністрування».Все свідоме життя пропрацював у лісовій галузі Волині, пройшовши всі кар’єрні щаблі.У 2002 році працював на посаді майстра лісу Чарторийського лісництва ДП «Маневицьке ЛГ», свого часу був пожежним сторожем, кочегаром цього лісництва. У грудні 2002-го Віктор Сахнюк став працювати на посаді помічника лісничого Соф’янівського лісництва Маневицького лісгоспу, а вже згодом – лісничим спочатку Чарторийського, а тоді Вовчецького лісництва (теж ДП «Маневицьке ЛГ»).У 2011 році був призначений головним лісничим Маневицького лісгоспу, тоді – директором державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство».Із 12 липня 2016 року займає посаду першого заступника начальникауправління – за результатами конкурсного відбору.Одружений. Разом із дружиною виховують двох донечок.
Семінари та навчальні наради для працівників лісової охорони та мобільних рейдових груп є систематичними
– Я так розумію, йдучи за рядками біографії, що ви ніколи іншої цілі, ніж робота в лісовій галузі, перед собою і не ставили.
– Ні, ніколи.
– Може, пішли за прикладом батьків?
– Так, ви правильно помітили. Тато працював у галузі. І дядько тата. Був майстром лісу вже життя на одному обході. Досить сильний лісник. З них хотілося брати приклад.
Завжди у кашкетах, при пагонах, ідеально відпрасованій формі. Сила відчувалася в усьому. Не можна оминути увагою і той факт, що лісник раніше у селі був дуже поважною людиною. Можливо, навіть більш впливовий, ніж голова сільської ради чи колгоспу. Це вже згодом все дещо нівелювалося. Можливо, є в цьому частково й вина самих лісівників. Тож ми нині активно працюємо над тим, щоб повернути довіру до нашої професії. Такі пріоритети визначив начальник управління Олександр Кватирко. Він не лише строго стежить за якістю виконання роботи, а й постійно наголошує на необхідності забезпечення достойних умов праці: це і рівень зарплати – у лісівників вона зараз в середньому сягає близько 7,5 тисячі, і відповідне преміювання, і відпочинок, і забезпечення спецтехнікою, транспортом. Протягом останніх двох років практично всі працівники забезпечені кількома комплектами форми. Переконаний: за кілька років ми повернемо довіру до роботи лісівника.
Так, всі ці фактори разом із любов’ю до самого лісу зробили з мене лісівника. Ніде більше не працював ніколи, ніяких інших цілей не ставлю, сподіваюся, матиму можливість все своє життя бути потрібним лісовій галузі. Бо себе без лісу уявити не можу: ліс – моє життя, натхнення, він має особливу силу для мене.
У Лісівничому молодіжному центрі, що діє на базі ДП “Ківерцівське ЛГ”
– І ніколи не було таких моментів, що хотілося все покинути, бо ж таки, напевно, різне було?
– Щоб покинути – думок не виникало. Взагалі. А переломні моменти були, як в усіх. Ви ж читали біографію, бачили, що свого часу довелося працювати навіть кочегаром…
Як зараз пам’ятаю, коли прозвучала пропозиція працювати на посаді помічника лісничого Соф’янівського лісництва. Було страшно. Це ж тоді здавалося: яка відповідальність.
Так само переломним стало призначення лісничим Вовчецького лісництва, куди прийшов після Чарторийського. Щоб ви розуміли, тоді там не було порівняно нічого. Але за досить короткий час завдяки важкій щоденній роботі колективу вдалося дуже багато. Ми відбудували адмінприміщення, будували лісові дороги, купували спецтехніку, оновили автопарк. Досі туди приїжджаю і тішуся, що й я доклав у цей розвиток свої зусилля.
Відкриття рекреаційного пункту “Пролісок”, 2016 р. Віктор Сахнюк у той час займав посаду директора ДП “Ківерцівське ЛГ”
– Перед призначенням на посаду першого заступника ви були директором державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство» – одного з найпотужніших в області.
– Так, Ківерцівський лісгосп дійсно має гарну історію. Зокрема у 2013 році, коли вже я очолював колектив, за результатами підведення підсумків ми займали лідерські позиції. Такі ж здобутки вдалося втримати і у 2014-му. Щоб ви розуміли, у цих змаганнях до уваги беруться всі показники роботи лісгоспу – від лісовідновлення до переробки та рівня зарплати.
Свого часу лісгосп отримав звання Ордена Леніна – один із 4 у Рядянському Союзі. Саме Ківерцівський лісгосп у ті роки вийшов першим на експорт із прищепками та сірниками. Була досить потужна переробка, діяв на повну консервний цех. Але, звісно, не всі періоди розвитку були такими успішними.Коли прийшов на посаду, ми одразу почали проводити капітальний ремонт приміщень. Відбудували контори всіх 6 лісництв, центральне адмінприміщення, оновили автопарк. За цей час – це 4 роки – було придбано трактори, КамАЗ, також 5 НИВ, 2 позашляховики. Це відбулося, бо на гострій необхідності оновлення автопарку постійно акцентував Олександр Михайлович. І хто би що не казав, це дійсно дало відчутний результат.
Також ми будували рекреаційні пункти. Досі «Пролісок», думаю, ви його не раз бачили, їдучи автодорогою на Маневичі, всі визнають кращим в області. Це приємно. Все це залишиться на роки.Підприємство було у 5-ці кращих за рівнем заробітної плати, виплачувалася стовідсоткова премія – бо ж усе дуже просто: перший стимул для працівника – це достойна заробітна плата, ми мали кошти на розвиток. Все це результат раціонального лісогосподарювання.
Виїзні навчальні семінари для головних лісничих – з ініціативи Віктора Сахнюка
– Ліс багатовекторний. Про це можна багато говорити. Але давайте розпочнемо з головного – його посадки і вирощування. Весняна лісокультурна кампанія на Волині цього року пройшла дуже гучно і яскраво. Участь в акції брали діти, чиновники, владна еліта, журналісти… Запитаю відверто: все це дає на практиці якийсь результат чи то лише гарна інформаційна картинка?
– І я розпочну відповідь на ваше запитання з головного – тобто з самого початку. Основним завданням – чи то й навіть викликом – для всіх лісівників області і головного лісничого зокрема є вирощення високобонітетних та високопродуктивних лісових культур. Бо для нащадків маємо лишити ще кращий ліс, ніж зараз є. Та й у лісовій галузі все дуже тісно пов’язано: в майбутньому це – прибутки підприємства.Тож іще восени, в очікуванні весняної лісокультурної кампанії, ми активно взялися за підготовку, не знаючи наперед, якою буде весна: ранньою, посушливою чи затяжною. Взялися й справді активно. Для мене це було вперше на рівні області. Тож дуже хвилювався за вчасність і якість робіт. Ми дали команду головним лісничим підприємств і спільно зі спеціалістами управління взяли все під жорсткий контроль. Ми прекрасно розуміли: чим більше восени буде очищено площ, тим легше буде навесні. Головні спеціалісти їхали на підприємства, головні лісничі підприємств звітували про зроблене щотижнево. У результаті 80% площ було підготовлено для посадки ще восени.
Тож коли розпочалася весняна акція «Майбутнє лісу у твоїх руках», до її проведення були готові фактично на кожному підприємстві. Ви правильно помітили і те, що у ЗМІ потрапила лише яскрава картинка. Саме цей факт також підтверджує правильність наших дій – ми були готові і не мали промахів. Все це результат наполегливої роботи цілого колективу людей.В результаті приємно було також бути присутнім на колегії Держлісагентства, де підбивалися підсумки акції. Адже виявилося, що із 30 000 учасників на рівні України 12 тисяч були з нашої області. Так само ми стали беззаперечними лідерами за кількістю проведених заходів.
А рівень проведення відзначив навіть заступник голови Держліс-агентства Володимир Бондар, який двічі долучився до посадки лісу в рамках акції на Волині. Приємно, що всі ділянки були достойно підготовлені та якісно очищені.
Та головне навіть не це. Дуже важливо, що посадку лісу ми провели в стислі терміни, вчасно і якісно. Це дає свої плоди. Ми бачимо, що порівняно навіть до попередніх років, відсоток класу лісових культур на кілька порядків вищий. Тож лісові культури було посаджено у ще вологий ґрунт, відповідно – високою є їх приживлюваність. Посадити новий ліс ранньої весни, зважаючи на особливість нашого клімату, дуже важливо, бо ґрунт іще достатньо вологий.Ця робота триває. Це безперервний процес. Зараз проводяться догляди за лісовими культурами. Такі роботи уже проведено на 95% площі.
– Довкола лісу на Волині піднімається чимало резонансних тем. Зокрема питання незаконних рубок не сходить зі сторінок інтернет-видань і телебачення.
– Питання незаконних рубок в нашій області не стільки проблемне, як обговорюване. На жаль, чимало політичних сил, йдучи до влади, будують на цьому піар-кампанію. Це очевидно: ліс для Волині – крім виконання своєї екологічної функції, займає статус головного економічного ресурсу. Тема лісу близька для кожного, тож кожен «природолюб» у лапках хоче його захистити. І найчастіше чомусь – від лісівників. Які єдині його ж вирощують, за ним доглядають і охороняють.
Не буду стверджувати, що всі факти незаконних рубок сфабриковані. Це не так. На жаль. Є ситуації, які потребують вирішення. І ми їх вирішуємо в межах повноважень та можливостей. Але ті масштаби незаконного вирубування, про які часто говорять, переважно роздуті так званими громадськими активістами або політиками. Нерідко саме тими, хто жодного стосунку до лісу не має.
Судіть самі: щоб посилити лісову охорону, у квітні 2016 року начальник управління Олександр Кватирко ініціює створення мобільних рейдових груп. Їх ми забезпечуємо автомобілями, які принаймні можуть «позмагатися» із автівками, що переважно мають люди, які йдуть до лісу з сокирою. Для якісної роботи оновленої лісової охорони було придбано радіостанції, переносні та стаціонарні, помпові рушниці, намети, ліхтарі та інше. Автомобілі (закупили нові «Рено Дастер») обладнанні GPS-трекерами та відеореєстраторами. Працівники груп забезпечені форменим одягом та взуттям єдиного зразка.
Для них постійно проводимо тренінги та навчання на знання основ Лісового кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення. Лише нещодавно завершився триденний семінар-навчання, під час якого були теоретичні заняття та практичні – з підвищення навиків самозахисту та боротьби. Ми розробили пам’ятки працівнику Державної лісової охорони, де чітко прописані повноваження, права та обов’язки, документальне оформлення протоколів, а також роз’яснення та рекомендації щодо поведінки при затриманні осіб, які скоїли порушення, працівники проходили атестацію. Досягнута домовленість про співпрацю та допомогу з органами національної поліції з можливим залученням їхніх працівників на проведення рейду.
Аналогів цьому в такому форматі досі немає в Україні.
– Зроблено і витрачено багато. А який результат?
– Додаткова лісова охорона себе цілком виправдала. Лише протягом 2016 року групами оперативного реагування виявлено та притягнено до відповідальності 889 осіб, сума збитків за якими сягає 1,5 млн грн. Цього року вже складено понад 500 протоколів про адмінпорушення. При цьому збитки, завдані лісовому фонду, становлять близько 1,5 млн тис. грн.
– Прокоментуйте, будь ласка, скандальну ситуацію довкола заказника «Зубр».
– Про це, думаю, варто говорити мовою документів. (Віктор Анатолійович перегортає папери і, знайшовши потрібне, продовжує розмову, – авт.). Ось постанова Волинського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року, якою адміністративний позов ДП «Ківерцівське ЛГ» про визнання незаконним та скасування рішення Волинської обласної ради №27/64 від 31 липня 2014 «Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду» в частині зміни меж загальнозоологічного заказника «Зубр», задоволено повністю.
Не знаю, чи варто далі говорити про те, наскільки законно чи незаконно були проведені там санітарні заходи. Ще раз наголошую – санітарні. Це означає, що лісівники прибирали з ділянок хворі чи пошкоджені дерева, щоб вберегти і дати можливість нормально рости здоровому лісу. А що таке відведення ділянки під санітарну рубку? Від моменту виявлення до часу призначення санітарної рубки минає час. Адже треба створити комісію, провести лісопатологічне обстеження, визначити осередок. А також пройти численні погодження, оприлюднити на сайтах профільних управлінь та облдержадміністрацій пропозиції. Лише після всіх цих погоджень виписується лісорубний квиток. Його затверджує управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації. Тож говорити про те, що лісівники самі вирішили і зрубали аж ніяк не можна.
Так само голослівним є твердження про те, що лісівники можуть самостійно приймати рішення про збільшення чи зменшення меж заказника. Все це відбувається у результаті численних досліджень науковців, екологів.
Ми в першу чергу зацікавлені у тому, щоб зберегти здорове природне середовище, бо лише ми несемо відповідальність за стан лісу. Наголошую: стовідсоткову відповідальність. Вона покладена лише на лісівників. Не на громадських активістів, не на політиків. У випадку із «Зубром» нас би притягнули до відповідальності і нарахували чималі збитки, якби санітарні заходи не були проведені вчасно. У цій ситуації ми діяли винятково в межах чинного законодавства. І нерідко нормативи, прописані саме під тиском певних громадських активістів, тепер призвели до того, що в лісівників зв’язані руки у подоланні проблеми, якої досі не знав український ліс.
– Ви маєте на увазі проблему масового всихання соснового лісу під дією шкідників?
– Саме так. Говорю про ситуацію, яка набирає катастрофічних масштабів і через зволікання може призвести до екологічного лиха. Ми втрачаємо сосновий ліс, який споконвіку був символом Волині. І знову ж таки постає заполітизоване питання проведення рубок.Розумієте, лісівники ж не проти самого закону про тишу, не говоримо ми й про те, що санітарні заходи мають проводилися саме в місцях розмноження тварин чи гніздівлі птахів. Але не можемо мовчати, коли в період, як відбувається масовий виліт шкідника, не маємо права проводити санітарних заходів. Фактично даємо можливість короїду вилетіти зі старих місць і успішно заселити нові ділянки. Так, незважаючи на проведені санітарні заходи, маємо вже більше 7 тисяч гектарів хворого лісу. Площа за рік фактично зросла у 5 разів. І знову ж таки: коли ми підняли проблему, коли стали говорити про це на всіх усюдах, у відповідь тепер все частіше чуємо: чому так довго мовчали, бо ж зрубати цей хворий ліс треба було вже давно. Чи не парадокс?
Ми говоримо про це на всіх рівнях. Провели кілька десятків семінарів. Запрошували владу, знаних науковців. На щастя, вже маємо практичний результат. Нас почули депутати обласної ради, які під час чергової сесії проголосували за рішення звернутися до Кабміну та Верховної Ради України щодо внесення необхідних змін до законодавства, питання щодо оголошення надзвичайної ситуації у зв’язку з масовою загибеллю дерев уже піднімалося на засіданні профільної обласної комісії під керівництвом голови облдержадміністрації Володимира Гунчика. Хочу принагідно також відзначити, що Володимир Петрович чи не найбільше з розумінням поставився до проблеми лісу.
– Завершити нашу розмову усе ж хотілося б приємними моментами. Переконана, що у роботі лісівників їх чимало.
– На щастя, наша робота дійсно щедра на приємні моменти. Бо ж просто побувати у доглянутому здоровому лісі – це вже задоволення. А коли ще там добротна дорога, гарна рекреаційна зона – то тим більше.
Ми цього року відбудували відпочинкову базу на Світязі. Там побували до тисячі наших працівників, поверталися з прекрасними відгуками.
Приємно, що вже останні два роки наші люди мають можливість поїхати на море коштом профспілки. Лише цього року оздоровилося понад півтисячі лісівників.
Ми будували та проводили реконструкцію рекреаційних зон. Дійшли у цьому плані вже до такого рівня, що це відзначають німці, поляки, які подорожують нашою Волинню.Днями у «Воротневі» ми дали старт роботі «Лісівничого молодіжного центру». Першого такого в Україні.Було запроваджено лісове багатоборство – змагання лісової охорони, аналогів яким немає в Україні. Ми цього року переглянули програму, вдосконалили – провели змагання на значно вищому рівні.
Ми сьогодні відкрито йдемо до людей – відповідаємо на будь-які запитання – це також один із пріоритетів роботи, визначених начальником управління.
Отак маленькими кроками, завдяки нашим лісівничим зусиллями та вашій журналістській небайдужості ми й відродимо ту добру правду про працю лісівника.
– Будемо сподіватися. Успіхів! І дякую за відвертість!
Спілкувалася
Світлана ГАВРИЛЮК
