ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 січня 2018

«Волинські ліси повинні належати громаді», – Ігор Палиця



Розпоряджатися лісами Волині повинна громада області, а не Євросоюз, який вимагає скасувати мораторій на експорт лісу-кругляку в обмін на кредити ЄС. Відтак, Волинська обласна рада підтримує лісівників та наполягає на тому, аби держава лімітувала об’єми вирубок лісу.

Про це стало відомо під час зустрічі профспілкових лідерів обласного управління лісового та мисливського господарства з головою Волиньради Ігорем Палицею та депутатами Анатолієм Вітівим та Вячеславом Рубльовим, повідомляють на сайті Волинської облради.

Лісівники просять представницьку владу області підтримати їхні позиції стосовно Стратегії реформування лісового господарства на період до 2022 року, яка, на їхню думку, була прийнята з порушенням процедури, а саме — без попереднього громадського обговорення та згоди з профспілками.

Насамперед, лісівників насторожує один із напрямків Стратегії — передача функцій здійснення господарської діяльності у сфері лісового та мисливського господарства новоствореному суб’єкту господарювання державної власності, повноваження щодо управління корпоративними правами якого здійснюватиме Кабінет Міністрів України. Люди запевняють, що за цим рядком приховуються непублічні плани влади виставити лісове господарство України на приватизацію.

"Після цих змін наші лісгоспи втратять статуси юридичних осіб і не матимуть можливості самостійно господарювати. Всі кошти будуть сконцентровані в Києві. Ми підозрюємо, що після цього лісгоспи будуть закриті і люди втратять роботу. Якщо говорити тільки про Волинь, то це — понад 4 тисячі працівників", — пояснив голова профспілки працівників обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Неводнічек.


Лісівники вимагають відмінити розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року «Щодо схвалення Стратегії реформування лісового господарства на період до 2022 року». Натомість, вони вважають, що варто доопрацювати проект «Стратегії розвитку та інституційного реформування лісового господарства України на період до 2022 року», розроблений фахівцями лісової галузі з участю міжнародних експертів. Цей документ, на їхню думку має пройти через широке обговорення всіх зацікавлених сторін в суспільстві.

Також лісівники вимагають відновити фінансування бюджетної програми «Ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів» на 2018 рік в сумі не менше 730 млн₴ "Це лише 30% від потреби, — каже пан Неводнічек і продовжує, — у цьому році до бюджетів всіх рівнів з нашої галузі надійшло 4 млрд грн , а на ведення лісового господарства в усій Україні було спрямовано тільки 280 млн₴ Про яке лісовідновлення чи боротьбу зі шкідниками можна вести мову?".

Ще одна вимога — унеможливити приватизацію державних лісогосподарських підприємств або передачу їх у концесію. Волинські лісівники кажуть, що їхні вимоги підтримують і переробники лісової сировини. Вони впевнені, що своє слово скажуть і місцеві громади.

"Ми ставимо питання більш жорстко, ніж ви, — вислухавши лісівників, каже Ігор Палиця. — Ми вважаємо, що розпоряджатися лісом повинна громада області. Вона повинна самостійно вирішувати, і як його зберегти, і як за ним слідкувати, а не вирізати на вимогу Євросоюзу: "Ви зніміть мораторій — ми вам дамо кошти". Тому обласна рада підтримує вимоги лісівників. Але ще раз налогошую: ліс повинен належати громаді області. Держава нехай визначає екологічні аспекти, тобто лімітує об’єми вирубок лісу . Нехай вона візьме на себе право на встановлення первинних ставок на аукціонах при реалізації деревини, але ефективно господарювати в лісі держава не може. Це доведено реальністю. Наше завдання добитися максимальної децентралізації в усіх цих питаннях".


Голова обласної ради запевнив, що вимоги лісівників підтримає президія обласної ради та спрямує до Кабінету Міністрів України відповідне звернення.

Джерело статті: “https://www.volynnews.com/news/society/volynski-lisy-povynni-nalezhaty-hromadi-ihor-palytsia/” Об этом сообщает v7v7v7.in.ua со ссылкой на СМИ.

Держлісгоспи Буковини: електронні торги суттєво підняли ціну на тверді породи деревини



ПРОЦЕС ЙДЕ

З виставлених держлісгоспами Чернівецького ОУЛМГ на аукціон 11 933 кубометрів продукції лісозаготівель першого кварталу цього року продано 11 913 кубометрів, що складає 99,8 % реалізації товару. За інформацією Буковинської універсальної біржі, яка провела торги, участь у них взяли понад 600 підприємців з усієї України. Окрім місцевих деревопереробників, лісоматеріали буковинських держлісгоспів купували підприємці з Волині, Львова, Прикарпаття, Хмельницька, Києва, Тернополя.

«Зауважень і скарг від учасників торгів немає. Онлайн-аукціони через удосконалений спеціалістами нашої біржі електронний майданчик забезпечили вільну конкуренцію деревопереробникам, яка сформувала справедливу ринкову ціну на буковинський ліс», – констатував голова біржового комітету Володимир Любимов.

Як повідомили БукІнфо у прес-службі Чернівецького ОУЛМГ, чергові торги відзначилися зростанням попиту на лісосировину, а відтак – зростанням ціни на неї, особливо на тверді породи дуба і бука.

Загалом держлісгоспи Буковини запропонували до продажу у першому кварталі 3 тис 596 м куб твердих порід за ціною 11 млн 839 тис грн. Продано увесь обсяг без залишку (окремими лотами) за 18 млн 282 тис грн.

Цінова пропозиція по лісоматеріалах хвойних становила 3 млн 493 тис грн. Продано увесь запропонований обсяг за 3 млн 629 тис грн.

«Попит на лісоматеріали завжди був високим. Нинішнє його збільшення зумовлене зменшенням обсягів лісозаготівлі підприємствами, що входять в сферу управління ЧОУЛМГ. До того ж, як і зазначало керівництво Державного агентства лісових ресурсів, сучасний електронний формат забезпечив біржовим торгам прозорість та відкритість, усунувши можливість спекулятивних домовленостей між покупцями сировини, що також вплинуло на ціну лісоматеріалів», – пояснює завідувач сектору технічної політики та використання лісових ресурсів ЧОУЛМГ Олександр Москалюк.

«Річний обсяг заготівлі складає 620 тис кубометрів, що на третину менше попередніх років. Він стабілізується на цьому рівні і зростати не буде», – зазначає начальник відділу лісових ресурсів ЧОУЛМГ Володимир Пилип’юк.

БукІнфо 

Стратегія реформування лісового господарства України на період до 2022 року потребує глибокого громадського обговорення

На засіданні Кабінету Міністрів України 15 листопада 2017 року було схвалено Стратегію реформування лісового господарства України на період до 2022 року.

Зазначений проект був прийнятий без громадського обговорення, хоча, враховуючи, що ліси України є об’єктами права українського народу, їх подальший розвиток, а також реформування системи управління лісовим господарством, повинні бути виваженими та мають отримати підтримку суспільства.

Проект схваленої Урядом Стратегії принципово відрізняється від попереднього варіанту, який обговорено та узгоджено з громадськими організаціями, деревообробними асоціаціями, не містить заходів з удосконалення ведення лісового господарства та, в супереч загальній концепції децентралізації, спрямований на монополізацію управлінських господарських функцій.

З метою попередження негативних наслідків для лісового господарства Кіровоградщини й України в цілому у вигляді можливої приватизації державних лісів, приватизації майна лісгоспів, і, як наслідок, їх ліквідацію та масового звільнення працівників лісового господарства, скорочення робочих місць, зубожіння сільського населення, монополізації лісових ресурсів, депутатський корпус підтримав депутатський запит Наталії Ревенко, який викладено у Зверненні до вищих органів держави.

Звернення Кіровоградської обласної ради до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо недосконалості Стратегії реформування лісового господарства України на період до 2022 року, схваленої на засіданні Кабінету Міністрів України 15 листопада 2017 року та необхідності її широкого громадського обговорення

На засіданні Кабінету Міністрів України 15 листопада 2017 року було схвалено Стратегію реформування лісового господарства України на період до 2022 року.

Зазначений проект був прийнятий без громадського обговорення, хоча, враховуючи, що ліси України є об’єктами права українського народу, їх подальший розвиток, а також реформування системи управління лісовим господарством, повинні бути виваженими та підтримані суспільством.

Виходячи з інформації, викладеної у ЗМІ, Стратегія передбачає кардинальну зміну системи управління лісовим господарством та створення окремого суб’єкта господарської діяльності з корпоративними правами, управління якими планується передати Кабінету Міністрів України

Ця позиція була вкрай негативно сприйнята в експертному середовищі.

Виходячи з досвіду інших пострадянських країн, кардинальні необґрунтовані зміни структури управління призводять, у більшості випадків, до катастрофічних наслідків для екології та економіки держави.

Проект схваленої Урядом проекту Стратегії принципово відрізняється від попереднього варіанту, який обговорено та узгоджено з громадськими організаціями, деревообробними асоціаціями, не містить заходів з удосконалення ведення лісового господарства та, в супереч загальній концепції децентралізації, направлена на монополізацію управлінських господарських функцій.

Обговорення напрямків реформування системи управління лісовим господарством не припиняється протягом останніх кількох років.

Організація єдиної господарської структури буде мати незворотні наслідки в цілому для України у вигляді можливої приватизації державних лісів, монополізації лісових ресурсів, банкротства деревообробного сектору, погіршення санітарного стану лісів, їх відновлення та залісення деградованих земель. Приватизація лісів потягне за собою приватизацію майна лісгоспів, і, як наслідок, їх ліквідацію та масового звільнення працівників лісового господарства, зубожіння сільського населення, яке, у складі загальної кількості працівників лісового господарства, становить близько 95 відсотків.

Зміна лише моделі управління не вирішить безлічі проблем лісового господарства, а лише поглибить їх. При цьому слід зазначити, що проект схваленої Стратегії не містить напрямків удосконалення ведення лісового господарства, а зосереджений лише на його реформуванні з непрогнозованими та економічно не обґрунтованими наслідками.

Так, досвід інших країн свідчить, що об’єднання в одному господарюючому суб’єкті дотаційних та прибуткових господарств є недоцільним, оскільки створюється передумови для внутрішніх конфліктів на ґрунті неоднозначного ставлення до перерозподілу коштів, що заважає сталому розвитку таких об’єднань. Таким чином, ефективнішим буде створення окремих об’єктів із забезпеченням бюджетним фінансуванням традиційно дотаційних суб’єктів. При цьому слід зауважити, що на сьогодні державні лісогосподарські підприємства є чи не основними платниками податків та роботодавцями в сільській місцевості. Переважна більшість державних лісогосподарських підприємств працюють стабільно і є прибутковими. Оптимізація управління призведе до скорочення штату підприємств, що сприятиме росту соціальної напруги, а ліквідація державних лісогосподарських підприємств неминуче призведе до втрати кваліфікованих фахівців. Виникає питання: навіщо ламати те, що стабільно працює, приносить прибутки, і не тільки до місцевої, а й державної казни?

Будь-яке масштабне перетворення будь-якої галузі господарства повинно мати чітко визначені цілі, методи та індикатори досягнення, жорстке економічне обґрунтування, а всі ризики від їх реалізації повинні бути прораховані і мінімізовані.

За відсутності інших ідей Мінекономрозвитку ініціювало передачу державних лісогосподарських підприємств у концесію, навіть тих, які не мають потужного запасу лісових ресурсів, створювались як лісомеліоративні господарства і були традиційно дотаційними.

Разом з тим, вирощування лісу це не вирощування однорічних сільгоспкультур. Протягом десятиліть в ліс треба вкладати значні кошти та зусилля багатьох лісівників для того, щоб через 70 – 100 років отримати від цього прибуток. Тому і постає питання, кому потрібна модель господарювання, запропонована Мінекономрозвитку, і який зиск від цього отримає держава.

Ліси України є об’єктом права власності всього українського народу, а тому подальші розвиток і реформування системи управління лісовим господарством повинні бути виваженими.

Враховуючи викладене, Кіровоградська обласна рада пропонує винести ухвалену Урядом Стратегію на широке громадське обговорення, вжити заходи для відновлення бюджетного фінансування державних лісогосподарських підприємств та приймати рішення з питань реформування лісової галузі з урахуванням всіх ризиків від їх реалізації.

Ухвалено рішенням Кіровоградської обласної ради від 22 грудня 2017 року № 431

"Зелена варта" з учасників АТО захищатиме Карпати від вирубки. ФОТО




Івано-франківська Міська асоціація учасників АТО починає проект з патрулювання лісів на території Прикарпаття.


Фото з експедиції "Зеленої варти" горганським масивом. На патрулі — Обласна спілка учасників АТО.

       

Зображення 1 / 8 Використовуйте клавіші для перегляду

Проект діє з вересня – кілька разів на місяць "вартові" обходять лісові ділянки в різних районах області. Про результати звітують у соцмережі. Об этом сообщает nbn.in.ua со ссылкой на СМИ.

"В підтримку створення та запровадження спільного проекту "Зелена варта" нами під патронатом #Міської асоціації учасників АТО розпочато патрулювання наших унікальних Карпат. Зокрема, основними завдяннями цих патрулювань буде збереження Карпат шляхом припинення незаконних вирубок та браконєрства, які почали процвітати, зважаючи на мінімальні покарання", – повідомив у Фейсбуці Тарас Кузь, представник Обласної спілки учасників АТО.

Досі вилазки "Зеленої варти" були спостережними, розповів один з ініціаторів проекту, голова Міської асоціації учасників АТО Василь Андріїв.

За його словами, проект на рівні усних домовленостей погоджено з головою обласної ради Олександром Сичем, а реалізовується він за підтримки обласного УТМРу (Українське товариство мисливців і рибалок).


"Спілкувалися з Сичем, вирішили створити громадську спілку "Зелена варта", куди увійдуть організації атовців та зацікавлені сторони. Зараз організація – на стадії реєстрації, буде задіяний голова облради", – повідомив Василь Андріїв.

Після реєстрації громадської спілки "Зелена варта" усні домовленості підкріплять письмово. Укладуть угоду про спільну діяльність "Варти" із Івано-Франківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та управлінням екології і природних ресурсів ОДА та Держекоінспекцією в області.

Управління екології ОДА погодилося провести для учасників "Зеленої варти" навчальні курси з приводу прав і відповідальності громадського патруля, пояснив Василь Андріїв. В результаті 20 "бійців", які двома групами будуть виходити на "варту", отримають посвідчення спілки і посвідчення про спеціальне навчання. "Тоді ми будемо мати право на законних підставах у підозрілих випадках зупинити транспорт і перевірити документи на ліс", – каже Андріїв.


"Ми не хочемо дублювати правоохоронні органи. Але в деяких випадках, маючи інформацію від місцевих людей, можемо спрацювати на попередження браконьєрства. Тоді будемо затримувати порушників і викликати поліцію", – описує він діяльність "Зеленої Варти".

Мається на увазі браконьєрство в широкому сенсі слова. "Зелена варта" має намір зупиняти не лише незаконні вирубки чи вибір шутру з гірських річок, а й мисливців, які порушують правила полювання.


"Наша мета також зупинити сучасне браконьєрство. Кажемо так, бо маємо інформацію, що деякі мисливці виходять вночі на відстріл крупної дичини із приладами нічого бачення. Мотивацією для хлопців є передати такі прилади на передову в бойові підрозділи, це по-перше. А по-друге, якщо ловлять браконьєра з вепром, то штрафують на 50 тис.₴ Половина штрафу йде в бюджет місцевої ради, а половина – на винагороду рейдовій групі", – зазначає Андріїв.

З грудня "Зелена варта" запрацює повноцінно – щотижня разом із представниками УТМРу виходитиме на патрулювання. Наразі в патруль набрали 10 "вартових" з-поміж атовців.

Відбір кандидатів здійснює керівництво Міської асоціації учасників АТО.



Джерело статті: “https://kurs.if.ua/news/zelena_varta_uchasnyky_ato_vyhodyat_na_brakonieriv_u_karpaty_60468.html

http://tp0432.in.ua/rezonans/item/16263-1514894205

Про затвердження Розміру фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Державне агентство лісових ресурсів України або його територіальний орган, та Порядку відшкодування цих витрат

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

04.12.2017                    м. Київ                         N 644


Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
18 грудня 2017 р. за N 1527/31395

Про затвердження Розміру фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Державне агентство лісових ресурсів України або його територіальний орган, та Порядку відшкодування цих витрат

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації", постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року N 740 "Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію", пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 1119,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Розмір фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Державне агентство лісових ресурсів України або його територіальний орган;

2) Порядок відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Державне агентство лісових ресурсів України або його територіальний орган.

2. Департаменту землеробства та технічної політики в АПК забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Перший заступник Міністра                                                 М. Мартинюк

ПОГОДЖЕНО:

Заступник Голови Державного
агентства лісових ресурсів

В. Н. Бондар




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
04 грудня 2017 року N 644

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
18 грудня 2017 р. за N 1527/31395


РОЗМІР ФАКТИЧНИХ ВИТРАТ
на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Державне агентство лісових ресурсів України або його територіальний орган

N
з/п
Послуга, що надається
Розмір витрат, грн
1
Копіювання або друк документів формату А4 та меншого розміру (в тому числі двосторонній друк)
0,1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки
2
Копіювання або друк документів формату А3 та більшого розміру (в тому числі двосторонній друк)
0,2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки
3
Копіювання або друк документів формату А4 та меншого розміру, якщо в документах поряд з відкритою інформацією міститься інформація з обмеженим доступом, що потребує її відокремлення, приховування тощо (в тому числі двосторонній друк)
0,3 відсотка розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки
4
Копіювання або друк документів формату А3 та більшого розміру, якщо в документах поряд з відкритою інформацією міститься інформація з обмеженим доступом, що потребує її відокремлення, приховування тощо (в тому числі двосторонній друк)
0,4 відсотка розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки


Примітка. Розмір витрат на виготовлення однієї сторінки встановлюється, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на дату копіювання або друку документів.


Директор Департаменту землеробства
та технічної політики в АПК 

В. Топчій



На продаже новогодних елок лесхозы Херсонщины хорошо заработали



В шести гослесхозах Херсонщины подсчитали доходы от продажи новогодних елочек, полученных в ходе санитарных рубок и рубок ухода. Реализация их в декабре шла даже лучше, чем в минувшие годы: удалось реализовать 4155 молодых сосенок – почти на тысячу больше, чем планировали. Предприниматели расхватывали их по средней отпускной цене в 91 гривну за деревце. Но как только это самое деревце добиралось до Херсона или какого-нибудь города по соседству, его цена «волшебным образом» подскакивала до 150-200 гривень и более. Так что коммерсанты на их перепродаже также заработали солидно.

А вот браконьерские заработки на «дармовых» сосенках для многих участников нелегальных вырубок закончились не менее солидными убытками. Заместитель начальник областного управления лесного и охотничьего хозяйства Владимир Михайленко рассказал, что накануне новогодних праздников леса объезжали 33 рейдовые бригады, участники которых провели, общей сложностью, 161 рейд. В ходе этих «облав» с поличным задержали 22 браконьеров, «совместными усилиями» уничтоживших 42 живых деревца. За ущерб, нанесенный окружающей среде, им предстоит уплатить в бюджет 14 тысяч гривень, и еще 1989 гривень штрафов.

Новый день

Які неприємні сюрпризи приготував українцям бюджет-2018


Верховна Рада України ухвалила найважливіший фінансовий документ країни – закон №7000 “Про Державний бюджет України на 2018 рік”

Так, доходи бюджету в наступному році заплановані на рівні 913,6 млрд грн (зростання на 18,5% в порівнянні з 2017). При цьому 165,3 млрд грн (майже на 30 млрд грн більше, ніж в 2017-му) вирішили виділити на оборону і безпеку.

Дефіцит бюджету складе 81,8 млрд грн (2,4% ВВП), а державний борг – 1 999,3 млрд грн (60% ВВП проти 63% в 2017).

Також «Бюджет-2018» передбачає підвищення з 1 січня мінімальної зарплати до 3 723 гривень, прожитковий мінімум до 1 700 гривень (з 1 липня – 1777 гривень, з 1 грудня – 1853 гривень). Зростання реального ВВП закладається на рівні 3%, індекс споживчих цін – 109%, а рівень безробіття – 9,1%.



Варто зауважити, що серед основних пріоритетів – економічне зростання, підвищення доходів населення, посилення обороноздатності, підтримка аграрного сектора, будівництво доріг, децентралізація, енергоефективність, а також розвиток людського капіталу.

Politeka запитала в експертів наскільки «Бюджет-2018» відрізняється від попередніх та яка реалістичність закладених у нього розрахунків.


Борис Кушнірук, економіст:

– Бюджет, який ВР ухвалила, є цілком реалістичним. Там немає чогось такого, щоб не відповідало ключовим тенденціям, які ми спостерігаємо цього року. Адже бюджет базується на показниках інфляції, зростанні курсу долара. Ці показники у нас не є завищеними.

Та й за показниками дохідної частини він також виконується.

Державний борг майже в 2 трлн грн – це, звісно, дуже багато, але проблема не лише в його розмірі. Не є чимось надзвичайним. Можна назвати низку країн, де борг значно більший. Річ у тім, що держборг є надто дорогим в обслуговуванні. Дуже високі проценти сплачуємо. Близько 150 млрд грн закладаємо на наступний рік лише на виплату процентів.

В бюджеті не закладене підвищення мінімальної зарплати, яке пропонував президент – на рівні 4100 грн. Там заклали 3700, хоча таке підвищення не є критичним по відношенню до рівня інфляції в цьому році та очікуваної у наступному.


Президент сказав, що за підсумками двох чи трьох кварталів, в залежності від економічних результатів, він пропонує уряду розглянути економічне підвищення. Так що підвищення до такого рівня можливе, хоч там є загроза, що це непрямий тиск на бізнес.

Одним із ключових пріоритетів бюджетної політики визначено підвищення доходів населення. Логічно, що доходи менш забезпечених верств населення мають зростати. Інша справа, що це має забезпечуватись не бюджетними витратами, а через забезпечення робочих місць. Тобто формування такого типу економіки, в якій сама економіка продукту зростання доходів. Тому тут є питання. Але вони не зводяться до бюджету. Це питання загальної економічної політики держави. Можемо мати зростання ВВП, але воно пов’язане із ситуацією на зовнішніх сировинних ринках. Якщо ціни на сировину впадуть, то все впаде за ними.

Помітно доходи людей у 2018 році не зростуть. Та це не так уже й погано. Адже якщо доходи зростають різко, а економіка такими темпами не росте, то це говорить, що відбувається деформація, за яку доведеться розраховуватись, зокрема, зростанням цін тощо.

Віктор Суслов, екс-міністр економіки України:

– Дохідна частина – найважливіша, коли говоримо про реалістичність бюджету. Фінансовий документ, зокрема, базується на прогнозуванні росту ВВП. 3% в наступному році – прогноз, який є більш-менш реальний. Оскільки останнім часом ростуть ціни на сировину. Україна, з її сировинною економікою, в цих умовах може збільшити експорт зерна, металів, руд – те, що в основному експортуємо на зовнішні ринки.

Інфляція стала основним макроекономічним показником. Цього року планувалось 7% річної інфляції, але за підсумками року у нас буде десь в районі 13-14%. Як бачимо, тут помилка майже вдвічі. Уряд та НБУ уже традиційно занижують показники. Хоч для виконання бюджету це не так і погано. Інфляція і в наступному році буде відчутно перевищувати вказану величину. Це забезпечить бюджету додаткові надходження, проте громадяни, відповідно, житимуть бідніше.


Валютний курс – також дуже важливий показник, який визначає для нас вартість імпорту. 29 грн за долар – це показник, який можна вважати реальним, якщо все було б стабільно, із забезпеченням платіжного балансу.

Не треба забувати, що Україна прийняла кілька важливих рішень, які обов’язково вплинуть на бюджет, зокрема, на зовнішнє фінансування. Йдеться про продовження на рік мораторію на продаж землі. А саме цього, запровадження в Україні ринку землі, вимагав від України МВФ. Це може вплинути на фінансування на тлі невиконання Україною низки інших зобов’язань.

Та й всіх ці антикорупційні скандали впливатимуть на поведінку МВФ. Вже є відповідні заяви. Отож в наступному році Україна може втратити частину кредитів МВФ. Це позначиться на валютній стабільності, приведе до падіння курсу гривні – до більшого рівня, ніж прогнозувалось. Із зовнішніми боргами загалом ситуація погана.

Україна за рік має погасити приблизно 7 млрд дол. зовнішнього боргу, не маючи таких резервів. Це також один із чинників, який може прогноз по валютному курсу дуже сильно підірвати.


Крім того, ми не прийняли рішення про відміну мораторію на експорт лісу кругляка. Це уже – мінус 600 млн євро від ЄС, і очікуваний від них транш теж не отримаємо. Є чимало пунктів невиконання Україною взятих на себе зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Все це впливатиме на ставлення Європи до нашої держави. Хоча треба розуміти – якщо влада доведе країну до дефолту, то цей бюджет- 2018 можна буде викинути.

Зауважу, що ВР ухвалила (в угоду ЄС) рішення про підвищення акцизних зборів на тютюнові та алкогольні товари. Там уже досягнули максимуму. Тепер відбудеться тінізація цих сегментів і надходження до бюджету будуть навіть меншими, ніж були. Тому у цій частині доходи бюджету не будуть виконані. Очікуваного приросту акцизних зборів, 12,5 млрд грн, не отримаємо.

Все це говорить, що бюджет знаходитиметься в зоні ризику його виконання.

Збільшення фінансування оборонного комплексу – складне питання. З одного боку, українська армія потребує оновлення. Але на глобальну модернізацію військово-промислового комплексу жодних українських бюджетів не вистачить. Плюс 30 млрд грн – це нічого не означає. Завдання не вирішується. Вочевидь, треба тратити стільки, скільки можемо собі дозволити. Для України на сьогоднішній день – це 5% ВВП. Таким є наш максимум. Знаходимось на 130 місці у світі за обсягом ВВП на душу населення – в одному ряду з африканськими країнами. Тому грошей на ефективне озброєння у нас немає.

Щодо збільшення мінімальної зарплати, то тут треба сказати, що бюджет прийняли із врахуванням пропозиції уряду – 3700 грн заклали на мінімальну зарплату.Пропозицію президента не взяли до уваги, що, швидше за все, викличне різку оцінку з його боку. Але тим самим уряд нагадав президентові, що ми все-таки живемо в парламентсько-президентській республіці. Хоч уже пролунали заяви, що пропозиції президента розглянуть в наступному році, якщо будуть економічні підстави для збільшення мінімалки. Скоріш за все нічого не врахують. Зарплату в 4100, що пропонував Порошенко, не приймуть.

Підвищення мінімалки до 3700 – це краще, аніж нічого не підвищувати. Однак при таки темпах інфляції це дуже мало. При цьому, депутати знайшли гроші, аби підвищити собі зарплати, прирівнявши їх до міністерських. Це негативно сприйметься людьми.

60% населення України знаходиться в дуже скрутному становищі, через що вимушені звертатись за субсидіями. Це свідчить про глибину бідності в країні. Владі треба було знаходити кошти для підвищення доходів малозабезпечених сімей, аби люди переставали потребувати субсидій. Цього не було зроблено.

В країні все більше і більше збільшується розрив між бідними і багатими. І це небезпечно для збереження стабільності в державі. Наступний рік буде роком серйозних соціальних протестів – люди будуть доведені до крайньої межі соціальною політикою.

Фищук обіцяє буковинським лісівникам всебічну підтримку у роботі



Сьогодні, 2 січня, в рамках щотижневої апаратної наради голова Чернівецької обласної державної адміністрації Олександр Фищук представив трудовому колективу ОДА, керівникам територіальних структур центральних органів виконавчої влади Віктора Сахнюка, виконуючого обов’язки начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства.

Привітавши Віктора Анатолійовича з призначенням на нову посаду, Олександр Георгійович побажав йому успіхів у роботі. «Переконаний, що 15-річний досвід роботи у лісовій галузі допоможе вам у професійній діяльності на цій посаді на благо України і Буковини зокрема», – зазначив керівник ОДА.

У відповідь на запевняння, що облдержадміністрація всіляко сприятиме буковинським лісівникам у роботі, Віктор Сахнюк пообіцяв докласти максимум зусиль для розвитку лісового господарства Чернівецької області, яке є серед провідних галузей економіки краю.

Нагадаємо, що до цього Віктор Сахнюк працював першим заступником-головним лісничим Волинського ОУЛМГ.

Принагідно зазначимо, що за чинним законодавством облдержадміністрації є розпорядниками земель лісогосподарського призначення від імені їх конституційного власника – народу України.

Прес-служба Чернівецького ОУЛМГ

Первый замминистра аграрной политики: Мы хотим сделать кредиты на инвестпроекты в животноводстве по-настоящему дешевыми



Когда будет разработан порядок распределения средств по госпрограмме поддержки животноводства на 4 млрд грн?
Порядки разрабатывает наше Министерство совместно с Министерством экономического развития и торговли. У нас есть четкое понимание цели, которой мы хотим достичь, потратив 4 млрд грн: сделать кредиты на инвестпроекты в отрасли по-настоящему дешевыми. Исходя из этого, формируется порядок реализации госпрограммы поддержки. Государство будет компенсировать стоимость кредитов, привлеченных под строительство и реконструкцию животноводческих комплексов. Для бизнеса цена займа должна составить 3-4% годовых. При этом кредит должен быть взят в украинском банке. Для участия в программе будут отобраны плюс-минус 10 финансовых учреждений, в том числе и негосударственные банки. Понятно, что не всем банкам это интересно, да и не у всех есть клиенты-аграрии, но никто никого не будет принуждать.

Мы знаем, что финучреждения мелким шрифтом могут вписать скрытые комиссии, штрафные санкции и т.д. так, что заемщик вместо 3-4% будет платить больше, чем платил бы по ординарному кредиту, привлеченному без помощи государства. Так быть не должно, правительство и банки должны играть как сработанный оркестр. Если мы даем деньги, то хотим, чтобы банки выдерживали условия. Банки должны четко осознавать этот факт и быть готовыми эти обязательства выполнять. Если у нас с государственными банками априори более тесная взаимосвязь и кооперация, то с частными ситуация другая, и мы бы хотели от них просто фиксированных условий по этому сотрудничеству.

Максимальная сумма кредита, которую может получить компания по программе поддержки животноводства на строительство и реконструкцию фермы, может быть ограничена 150 млн грн.

150 млн грн достаточно, чтобы построить ферму или реконструировать старую?
Вполне. Расходы по реконструкции фермы на одно скотоместо составляют $2,5 тыс.

Почему отказались от программы дотаций на 2018 год?
Давайте посмотрим на ее результат по итогам 2017 года – рост цен на мясопродукцию, в первую очередь мясо птицы, и отсутствие внятного прогресса в животноводстве, вместо ценовой стабильности и позитивной динамики поголовья. Кроме того, средние товаропроизводители получили несопоставимо низкие суммы дотаций.

Из корпоративного сектора поступали предложения сохранить квазиакуммуляцию, введя ограничение в 150 млн грн на одного получателя. Но в этом случае мы бы не смогли администрировать получение госпомощи большими агрохолдингами, потому что у государства нет реестров связанных лиц. Никто не может выдать, условно говоря, справку с печатью и подписью, о том, что эти компании объединены между собой одним собственником. Банки, когда оценивают кредитные риски, собирают информацию о группе компаний. У них эта информация есть, но она не пригодна для использования государственными органами в той парадигме, в которой мы живем.

Новая программа поддержки животноводства построена так, что сама экономическая природа кредита станет защитой от всевозможных злоупотреблений. Зачем набираться кредитов, не выполнять по ним обязательства, иметь проблемы с банком, государственными органами, ухудшать кредитные рейтинги - одним словом, оно того не стоит. Мы же говорим не о 150 млн грн, а о снижении процентной ставки, это деньги совершенно другого порядка.

Насколько эффективна система господдержки сельского хозяйства в Украине вообще?
Нужно думать об инновационном развитии сельского хозяйства, при этом нам точно не нужно выстраивать модель, когда сельское хозяйство зависит от бюджетных дотаций. Эти инфантильные попытки – наследие советского подхода, который сводится к высасыванию денег из госбюджета. Украина владеет плодородными землями, у нас благоприятный для сельского хозяйства климат, но мы не до конца используем этот потенциал. Неэффективность сельхоздеятельности мы покрываем за счет госбюджета во имя каких-то мифических целей. Наше агропроизводство может быть эффективным и его нужно таким строить. Ведь когда нет дотаций, фермер должен сам анализировать, что сеять и как обрабатывать свои поля. Бюджетные дотации в целом правительством воспринимаются как инструмент поддержки точек роста. Да, на каком-то этапе отрасль нужно поддержать. Но дальше она должна идти самостоятельно.

Те, кто говорят о EUR700 на гектар господдержки в ЕС, вводят всех в заблуждение. Дотации в ЕС, где фермер с 20 га считается уже лендлордом, направлены на поддержку фермерства как образа жизни. Там фермер всю жизнь может делать определенный вид сыра бри. Но у нас, в силу разных причин, развивается индустриальное сельское хозяйство, и оно достаточно интенсивное, чтобы быть рентабельным, прибыльным и востребованным на мировых рынках и без системы бюджетных дотаций. Дотации должны быть направлены в те секторы, где мы хотим видеть рост и действовать только до выхода на точку безубыточности.

Как были освоены средства по программам господдержки в 2017 году?
По прошлому году около 0,5 млрд грн мы вернем в госбюджет, но это с учетом всех подконтрольных Минагропроду госорганов. В разрезе отдельных бюджетных статей: Ликвидация и экологическая реабилитация территории влияния горных работ государственного предприятия "Солотвиниский солерудник" Тячевского района Закарпатской области – 3,3 млн грн; Финансовая поддержка сельхозтоваропроизводителей (частичная компенсация стоимости сельскохозяйственной техники и оборудования отечественного производства) – 426,5 млн грн; Селекция в рыбном хозяйстве и воспроизводство водных биоресурсов во внутренних водоемах и Азово-Черноморском бассейне - 40 млн грн.

Очень показательна ситуация с Гослесагентством, которое громко заявляет о недостаточном бюджетном финансировании на будущий год, но которое не смогло освоить 100% средств, заложенных в предыдущем. По итогам 2017 года мы возвращаем в госбюджет 25 млн грн по статье "Ведение лесного и охотничьего хозяйства, охрана и защита лесов в лесном фонде".

Какая ситуация с экспортом зерна из Украины и каков прогноз министерства на текущий сезон?
Мы прогнозируем экспорт на уровне 41 млн тонн. Фактор риска для реализации этого прогноза – рост проблем с логистикой, особенно остро стоит вопрос дефицита вагонов и локомотивов. В Украине компании уже закупают свои вагоны, но частные локомотивы на рельсы выйти не могут. По моему мнению, "Укрзализныця" должна сосредоточится на развитии инфраструктуры и продаже услуг по доступу к железной дороге.

На каком этапе сейчас вопрос запуска земельной реформы?
Мораторий продлен еще на год. Мы не просили об этой отсрочке, но раз уж депутаты ее предоставили, то в течение следующих 12 месяцев сосредоточимся на создании Государственного сельскохозяйственного гарантийного агентства (это очень условное название). Эта структура может быть государственным финансовым учреждением, которое выступало бы гарантом по кредитам, которые хотят взять аграрии. Уставный капитал агентства может формироваться за счет 1% ВВП на поддержку АПК. Если мы дадим возможность получить кредиты, и они будут дешевыми, то думаю, что это снимет вопрос популистов "Где фермер возьмет деньги, чтобы купить землю?".

Чем для решения этих задач не подошел Госзембанк, который не так давно ликвидировали?

Банк и гарантийное агентство - это разные вещи. Госзембанк пал жертвой имиджа системы предыдущего режима. Он ничего не сделал, но его признали абсолютным злом, а потом ликвидировали.

В Госгеокадастре есть понимание ситуации с управлением землями государственной собственности? Кто их обрабатывает и по каким арендным ставкам?
Это понимание формируется в ходе проверок, которые проводит Госгеокадастр и тех нарушений, которые он выявляет. Поменялся сам подход к этим проверкам: они стали реальным инструментом улучшения ситуации в отрасли. Если пастбище распахано и там уже засеян рапс, то можно бесконечно долго искать, кто же собственник рапса. Так работала Госсельхозинспекция и большей частью этот подход был направлен на получение взятки. Мы не ставим себе цель найти собственника рапса и договориться. Мы находим эти площади и выставляем их на аукцион, и тогда тот, кто засеял, находится сам. Он идет на аукцион, платит штраф и дальше обрабатывает эту землю "в белую".

Земельные аукционы с каждым годом становятся все более конкурентными. Если в 2016 году у нас был один аукцион, который завершился с показателем больше 145% годовых, и это был уникальный случай, то в этом году прошел целый ряд таких аукционов с результатом 160-180%. Я не знаю, может там золото в земле закопано, но, тем не менее, это факт. Средняя ставка по передаче госземли в аренду - 14%.

Сейчас много скандалов возникает вокруг нецелевого использования земель Национальной академией аграрных наук. Вы можете прокомментировать ситуацию?
Академия наук является саморегулируемой организацией, которая управляет госимуществом, в том числе землями исследовательских хозяйств. Я могу судить об эффективности их использования по результатам проверок НААН, которые проводил Госгеокадастр. В течение года было проведено 202 проверки ГП, относящихся к сфере управления НААН на площади 251,860 тыс. га. На большинстве предприятий обнаружились неоформленные земли, нецелевое их использование, странные договора о совместной деятельности. В результате было установлено 65 нарушений требований земельного законодательства на площади 95,079 тыс. га. В том числе, самовольное занятие земельных участков на площади 12,129 тыс. га; использование земельных участков не по целевому назначению на площади 1050 га; использование земельных участков теневым способом, привело к снижению плодородия почв на площади 13,815 тыс. га; использование земельных участков без государственной регистрации права на них на площади 68,085 тыс. га.

Начисленный ущерб составил 16,240 млн грн.

Можете рассказать, на каком этапе сейчас подготовка крупнейших госпредприятий отрасли к приватизации?
Ситуация сложная. Со всей долговой нагрузкой, со всеми недостачами, которые были образованы фактически в результате краж в особо крупных размерах, на сегодня стоимость ГПЗКУ является отрицательной. Корпорация - это дистресовый актив, он ничего не стоит, несмотря на то, что компания контролирует 10% номинальных элеваторных мощностей. Поэтому тому, кто захочет ее забрать, нужно будет еще и доплатить.

ПАО "Аграрный фонд" - чистый зернотрейдер, который ориентирован на внутренний рынок, он контролирует более 12% рынка муки, занимает значительные позиции на рынке пшеницы, имеет форвардные контракты и взаимоотношения с агропроизводителями, работает в прибыль. Там неплохой менеджмент. Но меня бы на месте потенциального покупателя был бы один вопрос: где у меня гарантии, что после того, как я его куплю, вся команда Аграрного фонда не встанет и не уйдет. А у ПАО ничего, кроме команды, нет, это единственный актив. Мы стоим перед дилеммой как продавец: либо мы имеем дивиденды от прибыли, которую генерирует ПАО и имеем влияние на ценовую стабильность хотя бы по муке и гречке, поскольку "Аграрный фонд" может использовать свои запасы зерна и муки для погашения спекулятивных ценовых волн, либо выставляем на продажу оболочку с очень сомнительным финансовым успехом ее продажи. Скорее всего, приватизация "Аграрного фонда" должна сопровождаться его реструктуризацией в том смысле, что к нему нужно добавить реальные активы. Мы попытаемся передать им производственные мощности для того, чтобы дать возможность более ритмично обеспечивать себя готовой продукцией и посмотрим, какой эффект это даст для предприятия в целом.

Когда можно ожидать рассмотрение парламентом законопроекта о приватизации "Укрспирта"?
Я считаю, что у "Укрспирта" нет другого пути, кроме как приватизация. Та модель, которая прописана в правительственном законопроекте, является оптимальной. Надеемся, что в 2018 году парламент его рассмотрит.

Заявления "Укрспирта" о том, что они против ликвидации монополии на производство спирта или, наоборот, за ее существование, о том, что им не нравится правительственный законопроект, а нравится депутатский, находятся, мягко говоря, не в их компетенции. "Укрспирт" - это госпредприятие, оно не должно, не может и не будет формировать государственную политику. В их компетенции купить зерно, газ, сделать спирт и продать его.

На сегодня не завершена процедура ликвидации и передачи целостных имущественных комплексов, которые входили в концерн "Укрспирт". На это были разные причины, одна из которых – неэффективная работа ликвидационных комиссий. Сейчас мы обновили состав комиссий, и они должны работать. Нужно быстрее завершить передачу этих предприятий на ГП и забыть об этом.

Уже более двух лет ключевые предприятия в подчинении Минагропрода возглавляют исполняющие обязанности руководителей, это проблема реформы госслужбы?
В государственном секторе решения о назначении принимаются достаточно сложно, с учетом бюрократических процедур и политических течений, хотя влияние последнего фактора постепенно уменьшается. Именно в силу этих условий государство не является эффективным собственником. Не потому, что все сидят на потоках, а потому что есть куча ограничений в администрировании. Принципы корпоративного управления в государственном секторе невозможно применить в полной мере.

У Минагропрода в подчинении четыре крупных предприятия "Аграрный фонд", "Артемсоль", "Укрспирт" и ГПЗКУ.

У "Аграрного фонда" давно есть руководитель, без всякой приставки и.о.

По "Артемсоли" и.о. назначена Виктория Луценко из числа заместителей. Это предприятие достаточно специфическое в силу своего социального значения - оно градообразующие и находится в 20 км от зоны конфликта. Там любые резкие движения, кадровые перестановки, намеки на сокращение персонала – опасная, в прямом смысле, вещь. Пока там все спокойно и это главное наше достижение. К "Артемсоли" нужно применять совсем другие подходы к корпоративному управлению, создавать наблюдательный совет, объявлять конкурс на руководителя, и тд.

По "Укрспирту" конкурс объявлен, кадровая комиссия отобрала финалистов, кандидатуры которых будут рассмотрены номинационным комитетом.

По ГПЗКУ аналогичная ситуация, уже отобраны пять финалистов, ждем заседания номинационного комитета. Мы просили объявить, и правительство пошло нам на встречу, конкурс на независимых членов наблюдательного совета ГПЗКУ, но этот конкурс, к сожалению, в силу непонятных для меня причин, пока не сдвинулся с места.

В целом мы хотим на всех предприятиях повысить стандарты корпоративного управления и создать наблюдательные советы, оставив за государством как за органом управления лишь ограниченный набор функций: утверждение стратегических планов развития, согласование финпалнов и отбор аудитора.

Агентство "Интерфакс-Украина"

http://minagro.gov.ua/node/25150

Лесная реформа в Литве: пока нашли только будущего главного лесничего



На финише 2017 года министр окружающей среды Литвы Кястутис Навицкас (Kęstutis Navickas) без шума назначил Валдаса Каубре (Valdas Kaubrė) исполняющим обязанности главного лесничего. Об этом сообщает сегодня, 2 января, правительственный корреспондент BALTNEWS.lt со ссылкой на приказы по Минприроды.

Каубре – бывший руководитель паневежского лесничества, работал в институте лесоводства. Ему предстоит руководить лесным хозяйством, пока не будет назначен постоянный чиновник.

Как известно, лесная реформа в Литве затеяна осенью 2016 по инициативе победившей в том году на парламентских выборах партии "Союз крестьян и "зелёных" Литвы" (СКЗЛ). Инициативы аграриев много и нещадно критиковали. " Но СКЗЛ бульдозером шла к намеченной цели.

В итоге в Литве появится госпредприятие "Леса Литвы" и 42 его филиала (бывшие лесничества). Их укрупнят и трансформируют в 26 новых производственных подразделений.

Уже сегодня работа буксует. Лесники и другие работники леса, попавшие под сокращение из-за реформы, не надеются, что получат честный расчёт и отказываются работать. Об этом в конце декабря 2017 года заявила Инга Ругинене (Inga Ruginienė), председатель федерации профсоюзов лесной и лесоперерабатывающей промышленности Литвы (ФЛПЛ).

Профсоюзный вожак обмолвилась, что людей фактически заставляют отработать установленные до увольнения сроки. По словам Ругинене, чиновники созданного в ходе реформы госуправления лесами Литвы опасаются, что в январе 2018 года на предприятии некому будет работать.

02.01.2018 15:56