02 січня 2018

Стратегія реформування лісового господарства України на період до 2022 року потребує глибокого громадського обговорення

На засіданні Кабінету Міністрів України 15 листопада 2017 року було схвалено Стратегію реформування лісового господарства України на період до 2022 року.

Зазначений проект був прийнятий без громадського обговорення, хоча, враховуючи, що ліси України є об’єктами права українського народу, їх подальший розвиток, а також реформування системи управління лісовим господарством, повинні бути виваженими та мають отримати підтримку суспільства.

Проект схваленої Урядом Стратегії принципово відрізняється від попереднього варіанту, який обговорено та узгоджено з громадськими організаціями, деревообробними асоціаціями, не містить заходів з удосконалення ведення лісового господарства та, в супереч загальній концепції децентралізації, спрямований на монополізацію управлінських господарських функцій.

З метою попередження негативних наслідків для лісового господарства Кіровоградщини й України в цілому у вигляді можливої приватизації державних лісів, приватизації майна лісгоспів, і, як наслідок, їх ліквідацію та масового звільнення працівників лісового господарства, скорочення робочих місць, зубожіння сільського населення, монополізації лісових ресурсів, депутатський корпус підтримав депутатський запит Наталії Ревенко, який викладено у Зверненні до вищих органів держави.

Звернення Кіровоградської обласної ради до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо недосконалості Стратегії реформування лісового господарства України на період до 2022 року, схваленої на засіданні Кабінету Міністрів України 15 листопада 2017 року та необхідності її широкого громадського обговорення

На засіданні Кабінету Міністрів України 15 листопада 2017 року було схвалено Стратегію реформування лісового господарства України на період до 2022 року.

Зазначений проект був прийнятий без громадського обговорення, хоча, враховуючи, що ліси України є об’єктами права українського народу, їх подальший розвиток, а також реформування системи управління лісовим господарством, повинні бути виваженими та підтримані суспільством.

Виходячи з інформації, викладеної у ЗМІ, Стратегія передбачає кардинальну зміну системи управління лісовим господарством та створення окремого суб’єкта господарської діяльності з корпоративними правами, управління якими планується передати Кабінету Міністрів України

Ця позиція була вкрай негативно сприйнята в експертному середовищі.

Виходячи з досвіду інших пострадянських країн, кардинальні необґрунтовані зміни структури управління призводять, у більшості випадків, до катастрофічних наслідків для екології та економіки держави.

Проект схваленої Урядом проекту Стратегії принципово відрізняється від попереднього варіанту, який обговорено та узгоджено з громадськими організаціями, деревообробними асоціаціями, не містить заходів з удосконалення ведення лісового господарства та, в супереч загальній концепції децентралізації, направлена на монополізацію управлінських господарських функцій.

Обговорення напрямків реформування системи управління лісовим господарством не припиняється протягом останніх кількох років.

Організація єдиної господарської структури буде мати незворотні наслідки в цілому для України у вигляді можливої приватизації державних лісів, монополізації лісових ресурсів, банкротства деревообробного сектору, погіршення санітарного стану лісів, їх відновлення та залісення деградованих земель. Приватизація лісів потягне за собою приватизацію майна лісгоспів, і, як наслідок, їх ліквідацію та масового звільнення працівників лісового господарства, зубожіння сільського населення, яке, у складі загальної кількості працівників лісового господарства, становить близько 95 відсотків.

Зміна лише моделі управління не вирішить безлічі проблем лісового господарства, а лише поглибить їх. При цьому слід зазначити, що проект схваленої Стратегії не містить напрямків удосконалення ведення лісового господарства, а зосереджений лише на його реформуванні з непрогнозованими та економічно не обґрунтованими наслідками.

Так, досвід інших країн свідчить, що об’єднання в одному господарюючому суб’єкті дотаційних та прибуткових господарств є недоцільним, оскільки створюється передумови для внутрішніх конфліктів на ґрунті неоднозначного ставлення до перерозподілу коштів, що заважає сталому розвитку таких об’єднань. Таким чином, ефективнішим буде створення окремих об’єктів із забезпеченням бюджетним фінансуванням традиційно дотаційних суб’єктів. При цьому слід зауважити, що на сьогодні державні лісогосподарські підприємства є чи не основними платниками податків та роботодавцями в сільській місцевості. Переважна більшість державних лісогосподарських підприємств працюють стабільно і є прибутковими. Оптимізація управління призведе до скорочення штату підприємств, що сприятиме росту соціальної напруги, а ліквідація державних лісогосподарських підприємств неминуче призведе до втрати кваліфікованих фахівців. Виникає питання: навіщо ламати те, що стабільно працює, приносить прибутки, і не тільки до місцевої, а й державної казни?

Будь-яке масштабне перетворення будь-якої галузі господарства повинно мати чітко визначені цілі, методи та індикатори досягнення, жорстке економічне обґрунтування, а всі ризики від їх реалізації повинні бути прораховані і мінімізовані.

За відсутності інших ідей Мінекономрозвитку ініціювало передачу державних лісогосподарських підприємств у концесію, навіть тих, які не мають потужного запасу лісових ресурсів, створювались як лісомеліоративні господарства і були традиційно дотаційними.

Разом з тим, вирощування лісу це не вирощування однорічних сільгоспкультур. Протягом десятиліть в ліс треба вкладати значні кошти та зусилля багатьох лісівників для того, щоб через 70 – 100 років отримати від цього прибуток. Тому і постає питання, кому потрібна модель господарювання, запропонована Мінекономрозвитку, і який зиск від цього отримає держава.

Ліси України є об’єктом права власності всього українського народу, а тому подальші розвиток і реформування системи управління лісовим господарством повинні бути виваженими.

Враховуючи викладене, Кіровоградська обласна рада пропонує винести ухвалену Урядом Стратегію на широке громадське обговорення, вжити заходи для відновлення бюджетного фінансування державних лісогосподарських підприємств та приймати рішення з питань реформування лісової галузі з урахуванням всіх ризиків від їх реалізації.

Ухвалено рішенням Кіровоградської обласної ради від 22 грудня 2017 року № 431

0 коммент.:

Дописати коментар