ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

06 січня 2018

Як на Франківщині вирощують ялинки в горщиках (ФОТО)

Перед новим роком вперше у Франківську мешканців заохочували не ставити вдома зрубані ялинки, а купувати живі – у горщику. За два дні місцевий лісовий селекційно-насіннєвий центр (ЛСНЦ) продав їх майже 200 штук.
Як і де їх вирощують – їздили дивитися до села Остриня, що на Тлумаччині.



Від Франківська – 20 км. В’їзд на територію через дерев’яні ворота. О дев’ятій ранку вони вже відчинені, а біля адмінкорпусу одразу за нами паркуються ще дві машини – приїхали по ялинки.

Начальник відділу лісового господарства ЛСНЦ Святослав Тузяк розповідає, що сюди і раніше можна було приїхати, аби обрати саме ту, яка сподобається. Вирощену на продаж ялинку зріжуть, промаркують і продадуть. Але все більше людей хоче живої ялинки. І уже два роки тут можна придбати ялинку в горщику. Цьогоріч їх навіть возили продавати до Франківська.

Раніше у ЛСНЦ вирощували лише саджанці для відновлення лісів, а десь з 2001 року взялися розводити декоративні і квітучі рослини для приватних садиб і підприємств.




«Аби ялинка виросла до потрібних розмірів, знадобиться 6-8 років залежно від розміру, – говорить Святослав Тузяк. – У вересні-жовтні ялинки з плантації пересаджують у горщики і на новорічні свята можна продавати».

У селекційно-насіннєвому центрі – все як у людей: є маточне відділення, ясельне та перше і друге шкільні. У маточному беруть живці на розплід, шкільне – для кількарічних і старших рослин. Зліва при в’їзді – дендропарк. Всього у центрі вирощують зо 50 видів декоративних рослин. А ще клени, дуби і буки – для відновлення лісу.
До теми: У Франківську ялинки в горщиках висадять на алею в міському парку


«Нині у нас такий асортимент, що маточним відділенням ми майже не користуємося, – каже Святослав. – Маточник – для заготівлі насіння чи живців. Наприклад, нині дуже популярна туя смарагдова. З одного її дерева може вийти до сотні живців».



Саджанці вирощують і на відкритих площах, і у пластикових контейнерах. Якщо перші можна доглядати механізовано, то другі потребують ручної праці. Рослини в горщиках мають закриту кореневу систему, тож їх за правильного догляду можна висаджувати цілий рік.

Святослав Тузяк проводить екскурсію акуратними грядками центру. На кожній – табличка з назвою рослини. Перша грядка – з трирічними саджанцями ялиці. На невелику площу пішло зо 50 кг насіння. На виході буде до 10 тис саджанців. Навесні їх висадять окремо. Відтак, ще рік піде на те, аби вони вкоренилися і знову почали рости.


До теми: Новорічна афера Карпати 2018. Як вберегтися від шахраїв

В теплицях саджанці вирощують з живців – гілочок, які висаджують в землю. За сприятливих умов живці добре приймаються і в результаті менше часу йде на вирощування саджанців.


«З насіння результату треба чекати 2-3 роки, а живцюванням результат можна отримати за рік, – говорить Тузяк. – У нас немає сучасних технологій, які б автоматизували вирощування і давали кращий результат. Але значно швидше вдається досягти товарного вигляду. Серед хвойних порід після пересаджувань і акліматизації до моменту реалізації приживається до 75 % живців».

На спеціальних стелажах у першій теп­лиці – рядками висаджена ялина канадська, тиса, ялівець, сосна, туї… Усього не запам’ятати.

Після першої теплиці саджанці з корінням пересаджують в окремі ємності і відправляють у другу і третю – до пересад­жування в інший контейнер чи на площу.



Минаємо тис ягідний висотою зо півметра, вже висаджений до горщика. Святослав Тузяк каже, пішло років 5-6, аби виростити з живця до такого розміру: «Аби починати таку справу, знадобиться багато часу, щоб отримати прибуток. А коли процес вже налагоджений, то значно легше».

У наступній теплиці показує ялину голубу. Її вирощують з насіння, бо живцювати складно. Каже, якщо випадково обламати, ходи засмолюються і дерево не приживається. А оцей ряд позаду – йому вже чотири роки. Поряд – модрина європейська – єдина з хвойних, у якої щороку хвоя жовтіє восени, вона її скидає і залишається голий стовбур.

У четвертій і п’ятій теплиці рослини акліматизуються перед висадкою в ґрунт. «Тут, наприклад, у дво-трирічних туй можна визначити, чи вони будуть кулястої форми чи пірамідальної».



Йдемо до теплиці – обирати. У проході в горщиках залишилося з десяток смерек. Ялинка висотою у 1,5 метра обійшлася у 180 грн. Разом з горщиком дерево важить усі 25 кг.

Після свят дерево можна буде віддати у зелене господарство чи в міський парк, де його обіцяють висадити фахівці, чи самотужки посадити вдома. Хороша ініціатива. Сподіваємось, наступного року охочих буде більше.




BY ОЛЬГА СУРОВСЬКА 06/01/2018 14:55

Члени ГО "Земляцтво Херсонщини" визначились з пріорітетними завданнями




Сьогодні заступник голови ОДА Євген Рищук взяв участь у зібранні представників громадської організації "Земляцтво Херсонщини".

Було визначено і обговорено найболючіші і актуальні питання для Херсонської області серед яких утримання лісів Херсонщини та виплати працівникам лісового господарства, розвиток зрошення та науки, повідомляє прес-служба ОДА.

Євген Рищук у підсумках зустрічі зазначив, що у ході наради були визначені перші кроки роботи у новому році і на початку лютого буде проведене ще одне зібрання під час якого будуть прийняти рішення щодо вирішення важливих питань для Херсонщини».

Одним з головних завдань громадської організації – лобіювання інтересів у різних сферах, які стосуються Херсонської області на всіх рівнях влади країни.

Довідково

«Земляцтво Херсонщини» — міжнародна громадська організація. Вона утворене 27 листопада 1997 року, реорганізована в жовтні 2005 року в Міжнародну громадську організацію «Земляцтво Херсонщини».

Напрямками діяльності Земляцтва є
  • захист спільних інтересів,
  • сприяння соціально-економічному розвитку Херсонської області,
  • збагачення її історико-культурної спадщини,

Как МВД крышует нелегальную добычу янтаря под Олевском

На Хвилі опублікована стаття Дениса Казанського.



Нелегальная добыча янтаря по-прежнему остается одной из нерешенных проблем Украины. Несмотря на многочисленные публикации в прессе, которые показывают истинный масштаб деятельности нелегалов, украинские власти упорно не желают бороться с разграблением недр. И такое бездействие вполне объяснимо. Ведь преступная деятельность такого масштаба никак не может проходить без «крышевания» со стороны правоохранителей. А это значит — чиновники в доле и не хотят терять свой коррупционный доход.

Уже несколько лет первые лица государства обещают остановить масштабный грабеж.
«Два тижні даю силовикам для ліквідації кришування на ділянках видобутку бурштину. 90 % бурштину в Україні видобувається нелегально за кришуванням правоохоронних органів. Під’їду без охорони на одну з трьох західних областей і покажу, яким чином і хто кришує беззаконня!» — писал президент Украины Петр Порошенко в своем Фейсбуке еще 3 июля 2015 года.



С тех про прошло уже 2,5 года, но за это время президент так и не нашел времени, чтобы приехать и показать, кто крышует беззаконие. А может быть, просто не знает, куда конкретно нужно ехать? Ну что ж, тогда Петр Порошенко может обратиться к автору этой статьи — я покажу дорогу.


Один из крупнейших «клондайков» нелегальной добычи янтаря расположен в Олевском районе Житомирской области. Это так называемый «Корабель» — несколько больших приисков, расположенных в окрестностях сел Шебедиха, Обыще, Сущаны, Пояски. Месторождения постоянно меняют свои границы — проплешины в лесу быстро растут, срастаются друг с другом и захватывают новые пространства.

На этих приисках я побывал еще в 2015-м году. Тогда при нашем приближении старатели разбежались по лесам, зато после нашего звонка в милицию на «Корабель» спешно приехало милицейское начальство, губернатор и представители местной власти, которые делали вид, что видят «клондайк» в первый раз.

Прошло два года, но нелегальные «клондайки» в Олевском районе так и продолжают разрастаться. Только теперь уже под контролем правоохранителей, которые за взятки пропускают нелегалов с помпами на работу. Причем, в этом году, благодаря теплой зиме, янтарь копают даже в январе, хотя зимой обычно не сезон.

4 января мне удалось попасть на нелегальный янтарный «клондайк» у села Шебедиха, который охраняется силами МВД. Под видом старателя я проехал в одной из машин через блокпост Нацгвардии и попал на прииск, где увидел работающих копателей. Машины с оборудованием для добычи янтаря едут через блокпост совершенно открыто, и просто платят стоящим там бойцам за проезд.

Попасть на прииск мне помогли местные старатели на условиях полной анонимности. Заранее прошу прощения за качество снимков и видео — снимать разрешали только из машины через не слишком чистые стекла. Само собой, ни о какой открытой съемке на «клондайке» речи быть не могло.

— Если поймут, что ты снимаешь — нам конец. Машину перевернут, побьют. А у тебя в лучшем случае просто отберут телефон. Поэтому выходить нельзя. Если что — ты из Житомира. Документов тут ни у кого не спрашивают, — инструктировали меня перед началом поездки.

Чтобы сойти за старателя мне пришлось накинуть грязную спецовку и резиновые бахилы. На «клондайк» наша группа отправилась рано утром, еще до восхода солнца. Работа на «Корабле» начинается с рассветом.

На часах только 7 утра, но на раздолбанной сельской дороге, что ведет от Олевска к селам Обыще и Шебедиха, уже оживленный траффик. В основном — это убитые до крайней степени порождения советского автопрома. Самая популярная машина здесь — «УАЗик «таблетка». Она же «буханка». Вместительный, дешевый, а главное — проходимый транспорт, способный передвигаться по раскисшим лесным дорогам и болотистой местности. Также часто можно увидеть «Нивы», «Бобики» и «Луазы».

Автомобили идут один за одним. Колонна из десятков машин стягивается к блокпосту.


Впереди стоят люди. Несколько бойцов Нацгвардии одеты в форму, рядом с ними стоят еще какие-то неизвестные парни, один из них в маске-балаклаве. Автомобили тормозят возле них, затем проезжают дальше. Снимки блокпоста через стекло я делал как при въезде, так и при выезде, в разное время, поэтому одни фото темнее, другие светлее.




Качество фото плохое, но людей в форме Нацгвардии на снимке можно различить.


Обратите внимание на этот желтый автомобиль, который пересекает блокпост. Он еще встретится нам на «клондайке»


Свое общение с людьми на блокпосту водитель снимать запрещает. Мы без препятствий проезжаем через нацгвардейцев и отправляемся к месту добычи. Людей в январе заметно меньше, чем было весной и летом. Все-таки в новогодние праздники желающих копать янтарь не так много. Во всю ширь старатели развернутся только в апреле.

Пока едем к прииску, мои спутники успевают рассказать, что поначалу нацгвардия действительно охраняла нелегальные месторождения и препятствовала добыче. Но затем известному житомирскому авторитету по кличке Пират якобы удалось «порешать вопросы» с руководством МВД, и добыча снова заработала под совместным контролем правоохранителей и братвы.

По раскисшей земле выезжаем на «клондайк». Впереди видны машины старателей. В том числе и тот самый желтый минивэн, который мы уже видели на блокпосту.


Проезжаем чуть дальше, и видим как по сторонам кипит работа. В грязной жиже с помпами возятся несколько сотен людей. В сезон старателей на крупных приисках обычно бывает по несколько тысяч.




А это так называемая «фишка» — наружное наблюдение бандитов, выставленное на перекрестке дорог. В случае приближения незнакомых авто с подозрительными номерами человек в машине предупреждает охрану на блокпосту, а те дают сигнал старателям.


Так выглядят уже отработанные места в Олевском районе, где старатели уже все перекопали. Выжженная пустыня, на которой лес снова вырастет в лучшем случае через десятки лет. Эти старые «клондайки» просто бросают, и никто не проводит на них никакой рекультивации. Не восстанавливается плодородный слой, не проводится высадка деревьев.

Если бы такая рекультивация проводилась, то восстановить уничтоженные участки леса можно было бы намного быстрее.



После того, как вояж на «клондайк» был завершен, я решил заглянуть в отделение полиции Олевска, чтобы взять комментарий у местных сотрудников МВД. Там мне удалось пообщаться с начальником Олевской полиции майором Алексеем Зозулей. В ответ на мое предположение, что нацгвардия покрывает нелегальную добычу янтаря, Зозуля заверил, что таких фактов нет:
— Отрабатывали такую информацию, но она не подтвердилась. Подключали сотрудников Овручского межрайонного отделения СБУ, сейчас контролируем работу всех постов, я проверяю регулярно. По добыче янтаря — глобальной добычи нет. «Партизаны» пытаются выскакивать, но мы реагируем, 29 декабря изъяли 6 помп.

Видеозапись комментария Алексея Зозули можно увидеть в этом видеоролике, который мы сняли в Олевском районе.



На самом деле, для того, чтобы узнать, идет добыча янтаря или нет, даже не обязательно ездить на «клондайк». Достаточно просто открыть соответствующую группу «Вконтакте» и посмотреть фотографии, которые выкладывают сами старатели.

29 декабря… Кому-то повезло перед новым годом.




Таким образом, по итогам очередной поездки в места массовой нелегальной добычи янтаря можно констатировать, что грабеж недр продолжается, как и раньше. И представители власти об этом прекрасно знают, так как все происходит с согласия сотрудников МВД и у них на глазах.

Как я уже неоднократно писал ранее, реальный выход из ситуации только один — легализация деятельности старателей и упрощение процедуры получения лицензий для добычи янтаря. В этом случае деятельность старателей приобретет более-менее цивилизованные формы, а теневые доходы янтарной мафии будут официально поступать в бюджет в виде налоговых сборов. Запретами же янтарную лихорадку остановить не получится. Слишком легкие и слишком большие деньги можно заработать таким образом.

Но дальше разговоров в деле легализации дело так и не продвинулось. Нардепы саботируют голосование в Раде, кроме того, нелегалов покрывают и в Кабмине. Чиновники понимают, что в случае легализации добычи янтаря, прокуратура, МВД, СБУ и всевозможные Розенблаты потеряют огромный обьем теневых доходов. А кому охота терять чемоданы черного нала, да еще и перед выборами?

Источник: Денис Казанский
06.01.18, 19:14

На Херсонщине вырубают лесополосы



В области массово вырубают лесополосы.

Фото, сделанные сегодня, выложила в сеть Татьяна Дергачова: "Ещё немного и лесопосадок не будет((( больно смотреть".



Шукають зловмисників, які підпалили лісовози



Сьогодні, шостого січня, близько п’ятої ранку до поліції надійшло повідомлення, що у Дубенському районі на території одного із підприємств з переробки деревини горять автомобілі. На місці події правоохоронці встановили, що вогнем знищено два вантажних автомобілі «RENAULT Premium» (лісовози). Про це інформує кореспондент ERVE.UA з посиланням на прес-службу поліції Рівненщини.

За попередньою інформацією, загоряння сталося через підпал. Однак остаточну причину пожежі встановить експертиза.

Відомості за фактом умисного пошкодження майна шляхом підпалу внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу України. У рамках кримінального провадження правоохоронці встановлюють осіб, причетних до вчиненого злочину.

06 січня 2018, 16:11

Власти Тараклии объявили награду за поимку «черных лесорубов»


Награда составит 10 тысяч леев и пять складометров дров.

Те, кто смогут предоставить властям Тараклии достоверную информацию о «черных лесорубах», получат награду. Об этом на своей странице в социальной сети Facebook сообщил примар Сергей Филипов.

Награда составит 10 тысяч леев и пять складометров дров, сообщает gagauzinfo.md

«Эта информация должна быть передана по телефону 902 в момент спила деревьев, либо их реализации», - отметил градоначальник.

Он призвал жителей города и района не останавливаться, даже если выяснится, что «в варварских рубках замешаны государственные служащие или сотрудники контролирующих органов».

В этом случае звонить нужно лично примару по телефону 060843013, новостной портал

«Будет оперативно задействована служба собственной безопасности МВД РМ. Только вместе мы сможем остановить этот беспредел», - заявил Сергей Филипов.

Ранее власти Тараклии уже сообщали о беспрецедентных масштабах вырубки лесов вблизи города.

gagauzinfo.md

Волинський ліс приніс до бюджету майже чверть мільярда гривень. ВІДЕО


Торік підприємства лісової галузі Волині сплатили до бюджетів усіх рівнів понад 248 мільйонів гривень. Показник вдалося втримати на рівні 2016-ого року.

Крім постійної підтримки, що реалізовується у співпраці з волонтерами, лісівники Волині направили на потреби захисників нашої держави 4,7 мільйона як військовий збір.
Майже 40 мільйонів сплатили лісівники податку на додану вартість та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.

Керівництво обласного управління лісового та мисливського господарства назвало найуспішніші лісгопи. Зокрема, відзначили роботу Маневицького, де за рік поповнили бюджети різних рівнів на 22 з половиною мільйони гривень, Колківського понад 12 мільйонів, Городоцького і Любомльського по 11 з половиною мільйони гривень та Цуманський – більше десяти мільйонів.

Опубликовано: 6 янв. 2018 г.

На Волині затримали крадіїв лісу



У Цуманському лісництві лісівники виявили трьох людей, які зрізали два дуби.

Про це одразу повідомили керівництво лісгоспу. Інформує прес-служба Волинського ОУЛМГ

На виклик виїхала мобільна бригада швидкого реагування. Слід підводи привів лісоохоронців до місця самовільної порубки. Невідомі зрізали два дуби діаметром 82 і 76 сантиметрів і, забравши колодки, рушили із лісу.

– Члени рейдової бригади швидко наздогнали підводу, запряжену парою коней, – розповідає інженер охорони і захисту лісу державного лісогосподарського підприємства Сергій Арендарчук. – Побачивши лісоохоронців, порушники намагалися скинути з воза колодки на землю.

За цим заняттям і затримали їх лісівники.

Лісопорушниками виявилися троє молодих мешканців смт Цумань Ківерцівського р-ну. На запитання, чому вдалися до самовільної рубки, зізналися: "Хотіли заробити на свято".

І "заробили" по… 10 тисяч грн на кожного. Це виявилося, коли члени лісової охорони, підрахувавши завдану шкоду, склали протокол про лісопорушення.


Фото ілюстративне

Як з’явилися перші ялинки в Ужгороді



Різдвяні ялинки поширилися по світові з легкої руки Мартина Лютера.

Він був не тільки богословом і полум’яним проповідником, а й гостинним батьком сімейства. За його столом постійно збиралася чимала родина, учні і послідовники. Ґазда завжди мав що сказати і за словом до кишені не ліз.

Нещодавно до 500-річчя Реформації в Україні вперше видали 5-томник праць Мартіна Лютера, останній том містить якраз оці застільні бесіди, зафіксовані учнями віровчителя.

Перед Різдвом на стіл ставили невелику прикрашену ялиночку. Невдовзі цей звичай перейшов від протестантів і до католиків, а трохи згодом – і до православних. Він став загальним християнським. Нагорі ялинки кріпили свічку, яка символізувала Віфлеємську зорю.

Саме та доба, XVI і XVII століття, були для Ужгорода максимально напруженою порою. Як зрештою і для всього Угорського королівства, в якому постійно билися три війська – турецьке (мусульманське), австрійське (католицьке) і трансильванське (протестантське). Особливо вони лютували у південних землях, тож чимало люду втікало звідти на північ, в тому числі і до Ужгорода. Тут переселенці ставали підданими (кріпаками) графів Другетів, але це все одно краще, ніж жити буквально на полі бою. Хоча цілковитого миру не було навіть тут. На Ужгород теж час від часу нападали, тож від цього усього хотілося втекти куди-небудь ще далі, у казку – хоча би на одну ніч.

Різдво якраз давало таку можливість. Ужгородці самі творили собі таку казку, дорослі на якийсь час перетворювалися на дітей і бралися майструвати. А перед тим ще ялинку треба було вибрати під час заготівлі у лісі дров чи хмизу, непомітно принести її додому, аби не привертати передчасну увагу дітей і сусідів, і головне – вигадливо прикрасити. Потім сусіди ревниво заглядали одне до одного: у кого ялинка пухнастіша, в кого вища, у кого рясніше прикрашена, в кого химерніша зірка. Це ставало приводом бодай до коротких різдвяних візитів.

ґазди найбільше полюбляли саме зірку-свічку нагорі. Адже прихід Різдва і час сідати за різдвяну вечерю, момент, коли закінчується піст з його вже обридлими обмеженнями, усе це визначалося саме з появою на небо- схилі першої вечірньої зорі. Проте тумани чи просто захмарена мряка у зимовому Ужгороді були явищем не таким вже й рідкісним. Тому ужгородці навчилися не чекати милості від природи, а самі запалювали собі зірку прямо на власній ялинці.

Родини самі нагадували собі Святе сімейство, тільки те поїхало до Віфлеєму тимчасово, відповідно до цісарського наказу, за яким кожний мав пройти перепис населення саме у своєму рідному місті. Натомість новоспечені ужгородці перебиралися сюди без особливої надії колись повернутися назад.

Домівки їхні теж були не набагато комфортнішими за євангельсь-кі ясла. Тож лишалося тільки тішитися споконвічною приказкою «Христос терпів – і нам велів». А ще розважати себе вигадками про щасливе життя – так народилися різдвяні історії, що стали особливим жанром фольклору, а відтак і літератури. Майстром цього жанру заслужено вважається Чарльз Діккенс, а проте йому передувала потужна народна традиція, якій віддали належне і наші містяни.

Та одними казками ситим не будеш. Тому ялинку старалися прикрасити чимось їстівним, що би милувало очі упродовж всієї вечері, а потім могло би служити десертом. Улітку це було би простіше – яблука, сливи, виноград, ягоди. Але взимку про це доводилося тільки згадувати або ж втішатися сухофруктами. Проте на ялинці вони виглядали не надто виграшно. Зате був один плід, що просто просився туди – горіх! Хто мав таку можливість, розмальовував горіхи золотою і срібною фарбою – і вони сяяли, як зорі, перетворюючи деревце на Чумацький шлях.

Різдвяні традиції багато в чому перегукувалися з великодніми. Тому ялинки стали прикрашати також традиційним пасхальним атрибутом – яйцями, з яких через невеликий отвір випускали їхній вміст, а відтак порожню і розфарбовану шкаралупу теж вішали на ялинку. Подібним чином прикрашали ялинки по цілій Європі. Згодом на основі цієї традиції з’явилися скляні кульки, які донині лишаються найбільш популярною ялинковою прикрасою.

Ще однією прикрасою стали дзвіночки з домашньої худоби – вони знову-таки нагадували про євангельські ясла, а водночас створювали свято не тільки для очей, а й для вух.

Після Різдва господарі робили із нижньої частини стовбура, де від нього відходять чотири нижні гілки, кухонну товкачку для роздавлювання звареної картоплі на пюре, яка служила господиням цілий наступний рік, нагадуючи усій родині про щасливе Різдво.

Сергій ФЕДАКА zakarpatpost.net

На Житомирщині завершилася ялинкова кампанія



Понад 50 тисяч ялинок реалізували лісгоспи Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства в ході передноворічної ялинкової кампанії. Це на 8 тисяч більше, ніж у минулому році. Про це повідомляє прес-служба Житомирського ОУЛМГ.

Такий ріст попиту лісівники пояснюють досить демократичними цінами, адже в пунктах продаж, організованих безпосередньо лісгоспами, зелену красуню можна було придбати вдвічі а то й втричі дешевше, ніж у підприємців.

Рекордсменом з продажу ставши Білокоровицький лісгосп – тут продали 10 тисяч ялин. Товар цього підприємства вподобали столичні підприємці. 

Активність покупців пішла на користь і лісогосподарським підприємствам: від реалізації хвойних дерев у передноворічний період у скарбниці лісгоспів надійшло понад 2 мільйони гривень. 20% з цієї суми у вигляді податку отримав державний бюджет.

Ні на день не припинялася рейдова робота лісівників з метою охорони хвойних молодняків. Лісова охорона виявила 35 осіб, які незаконно зрубали 37 ялинок. Всі вони вже сплатили адмінштрафи та відшкодували заподіяну шкоду лісу на загальну суму майже 18 тисяч гривень.

6 Січня 2018,
11:53