Науковці надали рекомендації щодо запобігання масовому всиханню дерев

Нещодавно науково-технічна рада Держлісагентства затвердила Тимчасові рекомендації щодо проведення першочергових заходів у соснових лісах, пошкоджених короїдами.

Рекомендації розроблені фахівцями та науковцями Харківського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького і схвалені на засіданні вченої ради інституту.

У рекомендаціях наведено основні методичні положення стосовно нагляду, обстеження та моніторингу в осередках усихання соснових насаджень, критеріїв визначення свіжозаселених короїдами дерев, захисту заготовленої деревини, особливостей проведення санітарно-оздоровчих заходів в осередках верхівкового короїда. Визначено заходи з лісовідновлення після суцільних санітарних рубок в осередках усихання.

Документ призначений для спеціалістів лісового господарства, співробітників наукових і проектних організацій. Однак, його виклад зручний і доступний для розуміння кожного громадянина України.

«Циклічні зміни погодних умов накладаються на тренд збільшення температури повітря та зменшення кількості опадів, який визначено в останні 100 років на більшій частині земної кулі. Важливими для стану лісів є також зниження рівня ґрунтових вод і зсуви термінів початку вегетаційного періоду на більш ранні дати. У зв’язку з останнім порушилася синхронність сезонного розвитку дерев та шкідливих організмів, а останніх – із їхніми природними ворогами. Внаслідок зазначених змін зменшилася стійкість лісів, у тому числі до шкідників і хвороб», - йдеться у вступі Тимчасових рекомендацій.

Як констатують науковці, останнім часом поширилося інтенсивне всихання соснових лісів на території України (переважно у Поліссі, локально у Лісостепу). Осередки масового всихання охоплюють Волинську, Житомирську, Київську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську області та продовжують збільшуватись. Масове всихання соснових лісів відбувається також в інших країнах Європи.

Серед першочергових заходів запобігання поширенню осередків усихання соснових насаджень науковці рекомендують здійснювати вчасне вилучення свіжозаселених шкідниками дерев.

«Вирубання сухостійних дерев в осередках усихання слід здійснювати після вилучення свіжозаселених короїдами дерев з метою отримання ліквідної деревини та за необхідності підготовки лісокультурної площі», - зазначається у рекомендаціях.

Окрім того, науковці підкреслюють, що обов’язково слід вилучати сухостійні дерева поблизу доріг, стежок, ліній електромережі, стоянок транспорту та інших місць, де сухі гілки чи верхівка можуть заподіяти шкоду людям або транспорту, у тому числі – в об’єктах природно-заповідного фонду всіх категорій заповідання.

«Виявлені упродовж вегетаційного періоду свіжозаселені дерева необхідно відразу відводити у рубку та здійснювати її. У разі значних обсягів санітарних рубок і неможливості їх закінчення до початку вегетаційного періоду, слід призначати цей захід в осередках верхівкового короїда і збудників синяви упродовж вегетаційного періоду, у тому числі у "сезон тиші"», - йдеться у рекомендаціях.

Також науковці описують, як потрібно проводити нагляд, обстеження та моніторинг в осередках усихання соснових насаджень; критерії визначення свіжозаселених короїдами дерев; особливості проведення заходів з поліпшення санітарного стану в осередках стовбурових шкідників; захист заготовленої деревини; використання інсектицидів для захисту заготовленої деревини; заходи з лісовідновлення.

Нагадаємо, нещодавно заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар повідомив, що на сьогодні лише на Поліссі більше 120 тис. га всихаючої через шкідники сосни. Загалом по Україні 350 тис. га різного ступеня всихання дерев.

З повним текстом Тимчасових рекомендацій можна ознайомитися ТУТ.

Національна академія наук України

Державне агентство лісових ресурсів України

УКРАЇНСЬКИЙ ОРДЕНА «ЗНАК ПОШАНИ» НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЇ ім. Г.М. ВИСОЦЬКОГО

ТИМЧАСОВІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо проведення першочергових заходів у соснових лісах,

пошкоджених короїдами

Схвалено Вченою радою

УкрНДІЛГА

Протокол № 10  від "11" жовтня 2017 р.

Затверджено науково-технічною

радою Держлісагентства

Протокол №5  від "20 " грудня 2017 р.

Керівник розробки

д.с.-г.н.,  професор                                                                     В. Л. Мєшкова

Харків – 2017

УДК  630.412 : 630.416.16

Тимчасові рекомендації щодо проведення першочергових заходів у соснових лісах, пошкоджених короїдами / В. Л. Мєшкова, Н. Ю. Висоцька, О. О. Орлов, В. О. Бородавка, А. М. Жежкун, І. М. Усцький. –  Харків, 2017. – 8 с.

У рекомендаціях наведено основні методичні положення стосовно нагляду, обстеження та моніторингу в осередках усихання соснових насаджень, критеріїв визначення свіжозаселених короїдами дерев, захисту заготовленої деревини, особливостей проведення санітарно-оздоровчих заходів в осередках верхівкового короїда. Визначено заходи з лісовідновлення після суцільних санітарних рубок в осередках усихання.

Рекомендації розроблено на доручення Держлісагентства від 06.09.2017 № 08-16/6885-17 стосовно підготування та надання загальних рекомендацій щодо шляхів недопущення поширення осередків всихання соснових насаджень на значні площі та створення на зрубах нових більш стійких і високопродуктивних деревостанів.

Рекомендації призначені для спеціалістів лісового господарства, співробітників наукових і проектних організацій.

Рецензенти:

А.Ф. Гойчук – професор кафедри біології лісу та мисливствознавства Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор сільськогосподарських наук, професор

В.О. Крамарець – доцент кафедри лісівництва НЛТУ України, канд. с.-г. наук, доцент

ЗМІСТ
Вступ
1. Нагляд, обстеження та моніторинг в осередках усихання соснових насаджень
2. Заходи запобігання поширенню осередків усихання соснових насаджень
3. Критерії виявлення свіжозаселених короїдами дерев
4. Особливості проведення заходів з поліпшення санітарного стану насаджень в осередках верхівкового короїда
5. Захист заготовленої деревини
6. Використання інсектицидів для захисту заготовленої деревини
7. Підвищення стійкості соснових насаджень
8. Заходи з лісовідновлення
9. Нормативні документи, до яких необхідно внести зміни для реалізації цих "Тимчасових рекомендацій..."
Перелік літературних джерел

Вступ

Останнім часом поширилося інтенсивне всихання соснових лісів на території України (переважно у Поліссі, локально у Лісостепу). Осередки масового всихання охоплюють Волинську, Житомирську, Київську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську області та продовжують збільшуватись. Масове всихання соснових лісів відбувається також в інших країнах Європи.

Зазвичай періоди погіршення стану лісів збігалися з посухами, які виникали у певні періоди атмосферної циркуляції і частково пов’язані з динамікою сонячної активності.

Циклічні зміни погодних умов накладаються на тренд збільшення температури повітря та зменшення кількості опадів, який визначено в останні 100 років на більшій частині земної кулі. Важливими для стану лісів є також зниження рівня ґрунтових вод і зсуви термінів початку вегетаційного періоду на більш ранні дати. У зв’язку з останнім порушилася синхронність сезонного розвитку дерев та шкідливих організмів, а останніх – із їхніми природними ворогами. Внаслідок зазначених змін зменшилася стійкість лісів, у тому числі до шкідників і хвороб.

Водночас, за однакових глобальних тенденцій процеси всихання найчастіше відбуваються у насадженнях, створених на староорних землях, а також у монокультурах, в одноярусних насадженнях та у насадженнях, що межують зі зрубами, згарищами та іншими ділянками, на яких раптово освітлилася стіна лісу внаслідок вітровалу, пожежі, забудови, прокладання доріг, влаштування ліній електромережі, протипожежних розривів тощо.

Одним із важливих місць розмноження короїдів є лісосічні залишки до тих пір, поки вологість лубу в них залишається достатньо високою для розвитку цих комах. У Поліссі, де вологість повітря значно вища, ніж у Лісостепу та Степу, луб на відрізках гілок сосни у лісосічних залишках після літньої рубки повільно втрачає вологу, і тому короїди їх не тільки інтенсивно заселяють, але й завершують розвиток, а нове покоління жуків заселяє ослаблені дерева на межі зі зрубом.

Зважаючи на необхідність запобігання масовому всиханню соснових насаджень розроблені зазначені рекомендації.

1. Нагляд, обстеження та моніторинг в осередках усихання соснових насаджень

Під час нагляду та моніторингу в осередках усихання необхідно:

1.1. Виявляти та картувати осередки всихання (у т.ч. засобами ГІС), починаючи з квітня, під час авіапатрулювання, з використанням камер спостереження, дронів, пожежних веж і наземного нагляду.

1.2. Маркувати фарбою дерева на зовнішній межі осередку з визначенням його площі під час наземного обстеження (під методичним наглядом служби лісозахисту).

1.3. Здійснювати щомісяця моніторинг осередків усихання, оцінюючи санітарний стан насаджень, із метою вчасного призначення заходів з поліпшення санітарного стану (під методичним наглядом служби лісозахисту).

2. Заходи запобігання поширенню осередків усихання соснових насаджень

2.1. Першочерговим заходом запобігання поширенню осередків усихання соснових насаджень є вчасне вилучення свіжозаселених дерев (див. п. 3).

2.2. Вилучення сухостою не є заходом попередження поширення короїдів, тому що вони його не заселяють.

2.3. Вирубання сухостійних дерев в осередках усихання слід здійснювати після вилучення свіжозаселених короїдами дерев з метою отримання ліквідної деревини та за необхідності підготовки лісокультурної площі.

2.4. Обов’язково слід вилучати сухостійні дерева поблизу доріг, стежок, ліній електромережі, стоянок транспорту та інших місць, де сухі гілки чи верхівка можуть заподіяти шкоду людям або транспорту, у тому числі – в об’єктах природно-заповідного фонду всіх категорій заповідання.

2.5. Вирубання життєздатних дерев у буферній зоні фіксованої ширини навколо осередків верхівкового короїда не є доцільними, оскільки осередок поширюється з різною швидкістю у різних напрямках.

3. Критерії визначення свіжозаселених короїдами дерев

Свіжозаселені короїдами дерева визначають за такими ознаками:

3.1. Зміни кольору хвої від зеленого на сіро-зелений і тьмяний.

3.2. Наявність вхідних отворів, смоляних лійок на стовбурі, тирси (бурового борошна) на стовбурі чи під деревами,

3.3 Відламаних гілок другого та третього порядків із ознаками заселення короїдами у межах проекції крон.

4. Особливості проведення заходів з поліпшення санітарного стану в осередках стовбурових шкідників

4.1. Виявлені упродовж вегетаційного періоду свіжозаселені дерева необхідно відразу відводити у рубку та здійснювати її.

4.2. Виявлені після закінчення вегетаційного періоду заселені верхівковим короїдом дерева доцільно відводити у санітарну рубку до 1 грудня, а здійснення рубок завершити до 15 березня (початку вильоту верхівкового короїда після зимівлі).

4.3. У разі значних обсягів санітарних рубок і неможливості їх закінчення до початку вегетаційного періоду, слід призначати цей захід в осередках верхівкового короїда і збудників синяви упродовж вегетаційного періоду, у тому числі у "сезон тиші".

4.4. В осередках верхівкового короїда слід призначати до санітарної рубки дерева сосни III–VI категорій санітарного стану.

4.5. Призначати суцільні санітарні рубки необхідно, якщо проведення вибіркової санітарної рубки призведе до зменшення повноти деревостану нижче ніж до 0,4,  а також, якщо площа осередку всихання перевищує 0,1 га.

4.6. За умови, якщо обсяг санітарно-оздоровчих заходів перевершує розрахункову лісосіку, слід тимчасово припинити рубки головного користування.

4.7. Під час проведення рубок головного користування і санітарних рубок не залишати смуг лісу завширшки до 25 м і малоконтурних ділянок площею до 0,25 га.

            5. Захист заготовленої деревини

            Для захисту заготовленої деревини слід:

5.1. Вивозити заготовлену взимку деревину до 15 березня, а у випадку неможливості вивезення – корувати її на місці рубки з утилізацією кори або захищати інсектицидами, дозволеними до використання в лісовому господарстві. Лісосічні залишки після рубок, проведених у зимовий період, подрібнювати, спалювати.

5.2. Вивозити упродовж 10 днів деревину, заготовлену у вегетаційний період, у тому числі в осередках шкідників, на вітровалах, згарищах а у випадку неможливості вивезення – корувати її на місці рубки або захищати інсектицидами, дозволеними в лісовому господарстві.

5.3. Здійснювати упродовж 10 днів очищення лісосік після рубок, проведених протягом вегетаційного періоду. Пріоритетним способом є подрібнення лісосічних залишків. Як виняток, дозволяється спалювати лісосічні залишки упродовж вегетаційного періоду з дотриманням правил пожежної безпеки.

5.4. Корувати або захищати інсектицидами некоровану деревину з осередків усихання сосни упродовж 10 днів після її надходження на нижній склад.

6. Використання інсектицидів для захисту заготовленої деревини

6.1. Використовувати для захисту заготовленої деревини інсектициди, дозволені до застосування в лісовому господарстві.

6.2. У випадку застосування пневматичного обприскувача ОП-202 "Туман" – норма витрати препаратів становить 3 мл / м², норма витрати робочої рідини – 200 мл/м² поверхні. У випадку застосування іншого обприскувача норма витрати має бути скоригована згідно з інструкцією до відповідного обприскувача.

7. Підвищення стійкості соснових насаджень

З метою підвищення стійкості соснових насаджень доцільно:

7.1. Здійснювати проріджування середньої та високої та прохідні рубки низької та середньої інтенсивності у чистих соснових насадженнях із нерівномірним розміщенням дерев, не допускаючи утворення прогалин.

7.2. Створювати ремізи та розташовувати штучні гніздівлі для приваблення птахів, а також вводити нектароноси для приваблення комах-ентомофагів.

8. Заходи з лісовідновлення

8.1. Після проведення рубок слід застосовувати заходи зі сприяння природному поновленню господарсько цінних порід (мінералізація ґрунту, підсівання насіння сосни, а в суборах і сугрудах – жолудів дуба).

8.2. Необхідно забезпечити вирощування достатньої кількості садивного матеріалу супутніх і другорядних порід для створення на типологічних засадах мішаних культур згідно з чинними нормативними документами, формуючи в подальшому багатоярусні різновікові насадження, узлісся з чагарників і листяних порід у відповідних типах лісу.

8.3. Участь сосни у складі культур, створюваних на староорних землях у суборах і сугрудах, не має перевищувати 6 одиниць.

8.4. Доцільно вводити до складу лісових культур інтродуценти відповідно до типів лісорослинних умов: модрину європейську, сосну жовту, горіх чорний, горіх сірий тощо.

9. Нормативні документи, до яких необхідно внести зміни для реалізації цих "Тимчасових рекомендацій"

1. Санітарні правила в лісах України (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 756)

– щодо граничної повноти насаджень, за якої призначають суцільні санітарні рубки, та їхньої мінімальної площі.

2. Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" (Закон України від 23 травня 2917 року № 2059-VIII)

– щодо оцінки планової діяльності в лісовому господарстві.

            3. Правила поліпшення якісного складу лісів (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724)

– щодо граничної повноти насаджень, призначених у рубки формування та оздоровлення;

           4. Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761)

– стосовно встановлення граничних термінів вивезення деревини у лісах, пошкоджених короїдом, до 15 березня (у зв’язку зі зміною клімату та більш раннім початком вегетаційного періоду і льоту короїдів).

Перелік використаних джерел

Інструкція з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів // Офіційний вісник України від 03.12.2010 — 2010 р., № 90, с. 83, ст. 3203, код акту 53576/2010.

Методичні рекомендації щодо обстеження осередків стовбурових шкідників лісу / Мєшкова В. Л., Гамаюнова С. Г., Новак Л. В., Кукіна О. М., Скрильник Ю. Є., Соколова І. М., Назаренко С. В., Колєнкіна М. С., Галів Г. М., Кучерявенко В. І., Давиденко К. В., Чудак В. В., Маліцький І. В. – Х.: УкрНДІЛГА, 2011. – 27 с.

Правила відновлення лісів і лісорозведення" (Постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.96 N 97 (97-96-п)).

Правила поліпшення якісного складу лісів /Постанова КМУ №724 від 12.05.2007 року (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/724-2007-%D0%BF).

Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" / Постанова КМУ від 23 травня 2007 р. N 761 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF.

Про оцінку впливу на довкілля" /Закон України від 23 травня 2017 року №2059-VIII [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2059-19/page.

Рекомендації з вирощування садивного матеріалу сосни та дуба з насіння з поліпшеними генетичними властивостями в умовах контрольованого середовища і у відкритому ґрунті та створення з нього лісових культур: зб. рекомендацій з лісового господарства та захисного лісорозведення / Укр. НДІ лісов. госп. і агролісомел.: А.П. Гавриленко, Г.В. Бондарук, І.М. Швадчак, О.В. Зібцева, М.М. Цюцюра – УкрНДІЛГА. Харків, 1993. – С. 3 – 41.

Рекомендації щодо технології вирощування лісових культур до їх зімкнення / В.М. Угаров, М.М. Ведмідь, В.О. Манойло, П.Б. Тарнопільський, В.В. Гупал, О.М. Даниленко – Х., 2014. – 37 с.

Санітарні правила в лісах України : Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 756 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/756-2016-%D0%BF (дата звернення 04.04.2017 р.)

Типи лісових культур за лісорослинними зонами (Полісся та Лісостеп, Степ, Карпати, Крим) / Державний комітет лісового господарства України: Українське державне лісовпорядне виробниче об’єднання, 2010. – 63 с.

http://ww2.gov.if.ua/dolynska/ua/news/detail/72496.htm
http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=188336&cat_id=32888

Далі...

В Австралии птицы научились поджигать леса

Австралийские соколы освоили необычный "навык" - они научились разносить горячие сучки и палочки и поджигать лес, чтобы заставить грызунов, мелких рептилий и прочих животных покинуть его пределы и стать их легкой добычей. Об этом сообщает Journal of Ethnobiology.

"Некоторые птицы даже научились заново запускать пожары, если те останавливались по каким-то причинам, и освоили умение переносить огонь через препятствия, которые обычно мешают пламени распространяться", - рассказывает Марк Бонта из университета Пенсильвании в Филадельфии (США).

Пожары являются одной из главных угроз для жизни большинства животных Австралии - сухой климат континента и отсутствие естественных преград позволяют огню распространяться на огромные расстояния и быстро сжигать огромные площади лесов. К примеру, в феврале 2009 года в южной части Австралии произошел гигантский пожар, уничтоживший более 400 тысяч гектаров леса и унесший жизни 173 человек, а в 2011 году пожары "съели" до 5% от общей площади растительности на континенте.

Бонта и его коллеги обнаружили, что не все животные являются жертвами пожаров - некоторые из них, как выяснилось, живут за счет пожаров и напрямую способствуют их распространению, что может повышать число человеческих жертв пожаров и делать их менее предсказуемыми и контролируемыми, чем считали экологи раньше.

Это открытие, как отмечают исследователи, на самом деле совершили не они, а австралийские аборигены, которые называют черных коршунов (Milvus migrans), коршунов-свистунов (Haliastur sphenurus) и бурых соколов (Falco berigora) одним общим словом - "огненные ястребы". Эти птицы играют большую роль в мифологии коренных жителей Австралии и они всегда ассоциируются с пожарами и огнем.

Заинтересовавшись подобными легендами, ученые попросили нескольких охотников-аборигенов из 12 различных племен из разных уголков Австралии, хорошо знакомых и с мифами, и с реальной дикой природой, рассказать им о том, как эти птицы приобрели столь странное имя.

Все коренные жители южного континента поведали ученым одну и ту же историю. Эти птицы носят подобную кличку по одной простой причине - их привлекают костры людей и стихийные пожары, которые они используют для того, чтобы способствовать распространению огня. Огонь помогает им "выкуривать" мелких грызунов и рептилий из лесов и беспрепятственно вылавливать их в то время, когда они пытаются спастись от смерти.

Эта необычная история заставила их провести свои собственные наблюдения, которые показали, что птицы действительно "помогают" пожарам, перенося горящие палочки и веточки на достаточно большие расстояния от их очагов. В качестве источника таких "орудий труда" они использовали не только уже горящие участки леса, но и даже костры, разожженные людьми.

"В мае этого года мы отправимся на север континента, где местные аборигены-рейнджеры помогут нам разжечь костры, что позволит нам проследить за поведением огненных ястребов в контролируемой обстановке. Никто раньше не проводил подобные эксперименты", - заключает ученый.

http://podrobnosti.ua/2220056-v-avstralii-ptitsy-nauchilis-podzhigat-lesa-uchenye.html

10 января 2018, 16:21 

http://ria-m.tv/news/106328/v_avstralii_ptitsyi_nauchilis_podjigat_lesa.html



Ученые: Австралийские соколы поджигают лес для выкуривания грызунов

Эти птицы играют большую роль в мифологии коренных жителей Австралии и всегда ассоциируются с пожарами и огнем.

Австралийские соколы освоили необычный навык – научились разносить горящие сучки и палочки и поджигать лес, чтобы заставить грызунов и мелких рептилий покинуть его пределы и сделаться легкой добычей, говорится в статье, опубликованной в Journal of Ethnobiology.

"Некоторые птицы даже научились заново запускать пожары, если те останавливались по каким-то причинам, и освоили умение переносить огонь через препятствия, которые обычно мешают пламени распространяться", — рассказывает Марк Бонта (Mark Bonta) из университета Пенсильвании в Филадельфии (США), передает ria.ru

Пожары — одна из главных угроз для большинства австралийских животных: сухой климат и отсутствие естественных преград позволяют огню распространяться на большие расстояния и быстро сжигать огромные площади лесов. К примеру, в феврале 2009 года пожар в южной части Австралии уничтожил более 400 тысяч гектаров леса и унес жизни 173 человек. А в 2011 году пожары "съели" до пяти процентов от общей площади растительности на континенте.

Бонта и его коллеги обнаружили, что не для всех животных пожар становится катастрофой – некоторые, как выяснилось, живут за счет огня и напрямую способствуют его распространению. Это может увеличить число человеческих жертв и сделать пожары менее предсказуемыми и контролируемыми.

Это открытие, как отмечают исследователи, на самом деле совершили не они, а австралийские аборигены, которые называют черных коршунов (Milvus migrans), коршунов-свистунов (Haliastur sphenurus) и бурых соколов (Falco berigora) одним общим словом – "огненные ястребы". Эти птицы играют большую роль в мифологии коренных жителей Австралии и всегда ассоциируются с пожарами и огнем.

Заинтересовавшись этими легендами, ученые попросили охотников-аборигенов из 12 племен из разных уголков Австралии, хорошо знакомых и с мифами, и с дикой природой, рассказать о том, как эти птицы получили столь странное имя.

Все аборигены поведали ученым одну и ту же историю. Такую кличку птицы получили по одной простой причине — их привлекают человеческие костры и стихийные пожары, которые они используют для того, чтобы способствовать распространению огня. Огонь помогает выкуривать мелких грызунов и рептилий из лесов и беспрепятственно вылавливать их, когда они пытаются спастись от смерти.

Эта необычная история заставила ученых провести собственные наблюдения, которые показали, что птицы действительно помогают пожарам, перенося горящие палочки и веточки на довольно большие расстояния. В качестве источника птицы использовали не только уже горящие участки леса, но и костры, разожженные людьми.

"В мае мы отправимся на север континента, где местные аборигены-рейнджеры помогут нам разжечь костры, что позволит проследить за поведением огненных ястребов в контролируемой обстановке. Никто раньше не проводил подобные эксперименты", — заключает ученый.


ria.ru

Далі...

Вінниччина сердечно привітала з 95-річчям заслуженого лісівника України Григорія Івановича Паламарчука!

8 січня вперше в 99-річній історії Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства лісівник зустрічає 95-річчя! За дорученням лісівників Вінниччини Анатолій Бондар, начальник обласного управління лісового та мисливського господарства, заслужений лісівник України, сердечно привітав з 95-річчям заслуженого лісівника України Григорія Івановича Паламарчука!

Лісівник-новатор, вмілий господарник і життєлюб... Про Григорія Івановича Паламарчука можна говорити годинами, писати романи і знімати фільми. Це людина-енциклопедія, людина-легенда: учасник бойових дій під час Другої світової війни, перший на Вінниччині лісівник, удостоєний високого звання «Заслужений лісовод УРСР», працелюб, відданий душею та серцем найблагороднішій справі на землі, справі всього свого життя – створенню Лісу. Григорій Іванович 38 років трудився над тим, аби відновити й примножити зруйновану війною природу Поділля, тим самим прославивши вінницьких лісівників на весь Радянський Союз, на всю Україну.

30 тисяч гектарів лісів за роки своєї роботи створив Григорій Іванович! За роки минулої війни Григорій Іванович одинадцять разів дивився смерті у вічі, і щоразу якась вища сила відвертала від нього біду, даючи життя, впевненість, цілеспрямованість. Певно, сама Доля готувала Григорію Івановичу високу місію – творити красу, відновлювати природу, створювати тисячі гектарів лісу для прийдешніх поколінь.

Одразу ж по закінченні війни, у грудні 1945-го він вже приступив до роботи у Вінницькому лісгоспзагі інспектором охорони лісу. З березня 1948 року для Григорія Івановича розпочався славний 22-річний шлях на посадах лісничого Тиврівського, Михайлівського та Вінницького лісництв. У серпні 1970 року він стає головним лісничим Вінницького лісгоспзагу, звідки вже в лютому 1983 року і вийшов на заслужений відпочинок.

У дубових лісах Поділля і проявився по-справжньому талант Григорія Івановича. Його знають як новатора у вирощуванні дубових лісів, інтродукції деревно-чагарникових порід. Він чи не першим почав практикувати введення екзотичних порід у лісові насадження: модрини сибірської та європейської, ялини колючої, сосни Веймутова, гікорі, горіха сірого та чорного, глоду їстівного. В 1952 році, коли відбувся Всесоюзний семінар лісівників, досвід Григорія Івановича у поліпшенні продуктивності дубових лісів вже відзначали на високому рівні.

Григорій Іванович – великий життєлюб та оптиміст. Горе й негаразди не зламали цього сильного, вольового та мужнього чоловіка. Після виходу на заслужений відпочинок через хворобу дружини йому довелося поїхати в Америку, в штат Колорадо. У Сполучених Штатах провів 6 років, і за цей час американські лісівники неодноразово зверталися до нього за порадами. Григорій Іванович надавав рекомендації по збереженню американських лісів від вогню, по вирощуванню та посадці лісових культур. Йому навіть пропонували залишитися в Америці, проте свій, рідний ліс, в який було вкладено серце й душу, Григорій Іванович не проміняв ні на що.

Колектив Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства дякує Вам, славний ювіляре, за Вашу відданість людям і Лісу, за Вашу мудрість, за право залишатися першим і кращим на теренах Вінниччини лісівником-новатором. Вінницькі лісівники пишаються тим, що прийняли естафету від Людини з великої літери, заслуженого лісівника з великим серцем і чистою душею.

Прес-служба Вінницького ОУЛМГ

2018-01-09 10:38:23

http://www.ukrforest.com/news/13368

Далі...

Окуркам перекрывают дорогу

Правительство России запретит выбрасывать окурки из окон автомобилей и поездов, а также сжигать траву вблизи дорог.

Нормы содержатся в новой редакции «Правил противопожарного режима», которая вступит в силу в ближайшее время. Документ также обяжет собственников и пользователей земельных участков косить траву и убирать мусор.

Изменения внесены в правила противопожарного режима, установленные постановлением правительства №390 (вступают в силу через cемь дней после официального опубликования). Документ подготовлен по поручению президента РФ. Так, собственников, пользователей и арендаторов земли в границах населенных пунктов, садоводческих, огороднических или дачных некоммерческих объединений обязали регулярно убирать со своих участков мусор, а также косить траву. Аналогичные изменения коснутся и фермеров: они должны «принимать меры по защите сельскохозяйственных угодий от зарастания сорной растительностью» и своевременно проводить сенокос. В период уборки урожая фермеры не смогут курить вне специально оборудованных мест. Кроме того, запрещено будет жечь траву в придорожных полосах автодорог, а также в охранных зонах железных дорог, путепроводов и продуктопроводов.

Ранее правительство уже обязало собственников и пользователей земельных участков, прилегающих к лесам, очищать от горючих материалов (в том числе травы, растений и валежника) полосу шириной не менее 10 м «либо создавать минерализованную полосу шириной не менее 0,5 м или другой противопожарный барьер». Источник в одном из ведомств, ответственных за борьбу с лесными пожарами, ранее предполагал, что МЧС России таким образом пытается переложить ответственность за пожарную безопасность с себя на собственников земель.

«Теперь правила требуют убирать мусор на всех участках вне зависимости от того, примыкают ли они к лесу или нет,— говорит эксперт “Гринпис России” Алексей Ярошенко.— По сути, это усиливает требования, введенные ранее». По его словам, уже есть случаи, когда собственники и арендаторы земель, примыкающих к лесным зонам, подверглись штрафам. Штрафы за такое нарушение составляют до 4 тыс. руб., добавляет господин Ярошенко. Он также отмечает важность введения запрета палов травы в придорожных полосах: «Ранее этого нельзя было делать только в полосах отвода, которых очень часто нет у сельских дорог».

При этом эколог обращает внимание, что с исполнением новых требований могут возникнуть проблемы. «У нас большое число бесхозных участков или участков с номинальным собственником, например, живет бабушка с пенсией в 5 тыс. руб., которая не косит траву,— сказал Алексей Ярошенко.— И в целом государственный пожарный надзор в системе МЧС не ориентирован на работу вне крупных городов. Возникает вопрос: сможет ли МЧС отслеживать соблюдение этих требований?»

Ограничения коснутся и автомобилистов. В новых правилах закреплен запрет «выбрасывать горячие шлак, уголь и золу, а также горящие окурки и спички во время движения железнодорожного подвижного состава и автомобильного транспорта» в полосах отвода и охранных зонах дорог, а также «на участках железнодорожных путей и автомобильных дорог». Отметим, вопрос курения в машине сегодня нормативно не урегулирован. В ноябре 2017 года Минздрав разработал поправки к закону «Об охране здоровья граждан от воздействия табачного дыма», включающие в том числе запрет курения за рулем, но законопроект еще не рассматривался.

Новый запрет носит пока что «декларативный характер», поскольку контролировать данный вид нарушений очень сложно, пояснил первый зампред комитета Госдумы по госстроительству Вячеслав Лысаков. В перспективе, пояснил он, появится возможность снимать подобные нарушения на регистратор, установленный в салоне автомобиля, который будет фиксировать в том числе и выбрасывание окурков и мусора из окна, после чего материалы будут отсылаться в полицию для наказания собственника автомобиля без составления протокола. Соответствующий законопроект, напомним, ранее был внесен правительством в Госдуму, он предполагает создание специального приложения и программного обеспечения, которое позволит гражданам участвовать в наказании нарушителей. В случае с выбрасыванием окурков и мусора из окна, пояснил Вячеслав Лысаков, дополнительный запрет нужно будет также записать в правилах дорожного движения и внести изменения в КоАП.

http://nnm2.com/blogs/dva41/okurkam-perekryvayut-dorogu/

Далі...

Лісівники реалізували майже 19 тисяч новорічних ялинок

Протягом ялинкової кампанії держлісгоспами Черкаської області реалізовано 18884 новорічних ялин і сосон на загальну суму понад 1 млн. грн. Середня ціна новорічних ялинок склала 59 грн.

Усі новорічні ялинки були вирощені на спеціальних плантаціях або ж заготовлені у ході виконання лісогосподарських заходів з догляду за лісовими насадженнями.

Найбільше продано новорічних дерев в Уманському (4035 шт.), Черкаському (3593 шт.) та Смілянському (2242 шт.) лісгоспах.

Лісівники Черкащини забезпечили головними атрибутами новорічних свят соціальні заклади та установи, що зверталися за допомогою, – дитячі садки, школи, дитячі навчальні центри, інтернати, лікарні.

В обласному управлінні діяв телефон "гарячої лінії", за яким усі бажаючі мали змогу детальніше дізнатися про реалізацію новорічних ялинок в лісгоспах та лісництвах, висловити свої скарги, повідомити про правопорушення.

http://pres-centr.ck.ua/economics/67922/

Далі...

Британцы высадят 50 миллионов деревьев ради сохранения экологии (КАРТА)

В Великобритании ради снижения ущерба после наводнений и увеличения лесных животных высадят 50 миллионов деревьев вдоль автомобильной дороги между городами Ливерпуль и Кингстон-апон-Халл. Протяженность трассы составляет 172 километра.

Об этом сообщает Daily Mail.

В рамках высаживания миллионов деревьев будет создан «Северный лес», где правительство планирует увеличить количество птиц и летучих мышей; защитить от исчезновения такие виды как красная белка, и обеспечить больший доступ к лесам для миллионов людей, живущих в этом районе.

Деревья будут посажены в течение следующих 25 лет на 120-мильном участке.

На высадку «Северного леса» потратят 500 млн фунтов стерлингов, рассчитывая через 25 лет получить 62 000 акров зеленой зоны, в которой будут широколиственные и хвойные деревья.

«Посадка многих деревьев, лесов обеспечит лучшую среду для всех - в значительной степени блокирует углерод, увеличивая среду обитания диких животных и озеленяя наши города», - прокомментировал ход проекта директор по сохранению растений в проекте Woodland Trust Остин Брэди.

Он добавил, что организация леса из 50 миллионов деревьев является частью стратегии правительства по обязательному сокращению выбросов в атмосферу.

Высадка «Северного леса» начнется в марте 2018 года в городе Смиллисз.

Напомним, в декабре 2015 года сотни жителей севера Англии и юга Шотландии покинули свои дома после внезапного паводка, причиной которого стали сильные ливни и ветры.

Власти выпустили более пятидесяти предупреждений об опасности наводнений. По их словам, степень риска для жизни людей очень высока.

Источник: http://ru.golos.ua/suspilstvo/britantsyi_vyisadyat_50_millionov_derevev_radi_sohraneniya_ekologii_karta_2584
Golos.ua

Далі...

В Краснодарском крае ужесточены противопожарные требования

Дополнительные нормы и противопожарные требования касаются жителей. И, в особенности, фермеров.

Первыми, кого они затронут, будут сельхозпроизводители, включая фермеров, дачников и жителей частного сектора. Теперь в ходе проведения уборочных работ запрещено использование какой-либо техники без искрогасителей и без огнетушителей.

При погрузке в кузов машины грубых кормов или волокнистых материалов её двигатель должны будут заглушать. Ехать автомобиль может только лишь после того, как осмотрено место его стоянки и после уборки сена или соломы, которые находились рядом с выпускной трубой.

Отныне запрещается складирование и хранение сена, травы, соломы и дров на дистанции 15 м от линии связи и от охранных зон.

Дачники, садоводы, проживающие в частном секторе, а также арендаторы теперь должны постоянно убирать территорию, косить траву, защищать сельхозугодья от сорняков. Что касается сжигания травы или сорняков, то закон делать это запрещает даже после того, как всё скошено.

Строго запрещается курить вне специально отведённых для этого мест. Отдельно сказано, что это касается всех, кто убирает зерновые, а также тех, кто находится у стогов сена.

Усилена охрана железнодорожной территорий. Это же относится и к автодорогам. Запрещается бросать окурки из поездов и из автомобилей. За это теперь штрафуют.

В полосе отвода и в охранных зонах, а также на участке железных и автодорог нельзя выбрасывать горячий шлак. Это же касается угля, золы, горящих окурков и спичек при движении состава или автотранспорта.

Подобное ужесточение закона вызвано необходимостью повысить уровень защиты сельхозземель, лесов и остальных зон от пожаров, которые приобрели сегодня массовый характер.

http://gorodskoyportal.ru/krasnodar/news/biz/41370002/

Далі...

Санитарное и лесопатологическое состояние лесов в Республике Коми относительно стабильное

Леса являются важнейшим природным ресурсом Республики Коми, поэтому важнейшей задачей является их учёт, мониторинг состояния, а также своевременное проведение лесозащитных мероприятий, направленных на поддержание насаждений в устойчивом состоянии с тем, чтобы они продолжали выполнять свои целевые функции. 

Специалисты филиала ФБУ "Рослесозащита" "ЦЗЛ Республики Коми" в процессе осуществления государственного лесопатологического мониторинга постоянно собирают данные о состоянии лесов Республики Коми. Было отмечено, что ослабление и гибель лесов неравномерны по годам, при этом колебания носят явно выраженный циклический характер, обусловленный периодическими изменениями погодных условий и, связанных с ними, фактической горимостью лесов и численностью популяций насекомых-вредителей. Подводя итоги уходящего года, можно сделать вывод, что в целом санитарное и лесопатологическое состояние лесов республики в 2017 году оказалось относительно стабильным. В 2017 году специалисты филиала и лесничеств выявили насаждения с нарушенной и утраченной устойчивостью в лесном фонде на площади 5,3 тыс. га (в 2,5 раза меньше, чем в предыдущем году), общая площадь погибших лесных насаждений при этом составила 1,2 тыс. га. Основными причинами повреждения, повлекшими гибель насаждений в лесном фонде в Республике Коми в этом году, являются погодные условия и почвенно-климатические факторы, лесные пожары и болезни леса. В настоящее время специалистами филиала зафиксированы только очаги вредителей леса (хрущ майский восточный на площади 23,3 га и короед-типограф - 7,6 га), очаги болезней леса отсутствуют.

В целях недопущения ухудшения состояния насаждений специалисты филиала считают необходимым планировать проведение лесопатологических обследований в соответствии с текущим санитарным и лесопатологическим состоянием насаждений, а также своевременно и в достаточном количестве осуществлять санитарно-оздоровительные мероприятия в повреждённых насаждениях.

Отдел взаимодействия с общественными организациями и СМИ ФБУ "Российский центр защиты леса"

WOOD.RU, 09/01/18 07:07

Далі...

Лес "ледяных скульптур", созданных природой в уезде Сюаньэнь

Эньши /пров. Хубэй/, 8 января /Синьхуа/ -- Из-за морозной погоды последних дней деревья в высокогорной местности уезда Сюаньэнь Эньши-Туцзя-Мяоского автономного округа провинции Хубэй /Центральный Китай/ покрылись толстым слоем изморози и стали похожи на огромные ледяные скульптуры. 

Фотографии Синьхуа/Сун Вэнь

http://russian.china.org.cn/exclusive/txt/2018-01/09/content_50205964.htm

Далі...

Ялинку після свят не обов'язково викидати: кращі пропозиції

Вже незабаром вам доведеться робити цей вибір, пише портал "Знай.ua".

Не поспішайте викидати натуральну новорічну ялинку. Вона ще може вам послужити.

Про це повідомляє "Лайфхакер".

Топ пропозицій за допомогою, яких ви зрозумієте, що можна ще зробити із новорічною ялинкою,яку вже необхідно викидати.

Зробити натуральне мило

Якщо ялинка вже висохла, потрібно попередньо замочити голики у воді, а потім подрібнити у блендері.

Розтопіть спеціальну мильну основу у мікрохвильовій печі і на кожні 100 г додайте 1 чайну ложку голок. Добре помішуйте, поки основа не почнеться трохи застигати: так голки рівномірно розподіляться по милу. Потім вилийте суміш у форму і залиште на пару годин.

Додати в ванну

Аналогічну пасту з ялинкових голок можна додати в теплу воду або змішати з морською сіллю для ванн. Ще один спосіб - залити 500 г хвої окропом, дати настоятися півгодини, потім процідити і влити в наповнену ванну.

Вітаміни С, E і групи B, що містяться в ялинової і соснової хвої, наситять шкіру і волосся, а приємний аромат підніме настрій, розслабить і поліпшить сон.

Зробити віник для лазні

Банні віники з ялинки тільки на перший погляд здаються знаряддям тортур. Якщо ялинові гілки залишити в гарячій воді на годину, вони стануть м'якими і перетворяться в непоганий масажний інструмент. Але для цих цілей краще використовувати свіжі гілки, а не напівмертвих святкове прикрашання.

Використовувати на дачі

Ялинові голки якнайкраще підходять для мульчування грунту. Покривши землю навколо рослин хвоєю, ви позбавите їх від бур'янів і паразитів. Крім того, це дозволить рідше поливати город і розпушувати грунт, захистить її від вимивання і вивітрювання.

Особливо добре допоможе мульчування ялинової хвоєю полуниці: ягоди піднімуться над землею і не дістануться нікому, крім вас. Підійде хвоя і культурам, які люблять кислий грунт.

Прикрасити будинок

Непогано виглядають композиції з ялинових гілок і сухих або штучних квітів у вазі або кошику. Щоб голки не обсипалися, потрібно рясно полити готовий декор лаком для волосся.

Посадити в лісі

Цей варіант підійде, тільки якщо ви купили невелику ялинку в горщику. Як правило, такі рослини для висадки в грунт і призначені. Так що після свят для вашої ялинки все тільки починається. До весни за нею стоїть доглядати, а як тільки зійде сніг - висадити або на дачі, або в лісі.

Комунальники попросили киян не викидати ялинки де заманеться.

Нагадаємо, раніше портал "Знай.ua" повідомляв, що Київ перетворився на кладовище ялинок.

Автор матеріалу:
Ярослав Степанов

09.01 01:57

Далі...