Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження стосовно міністрів та їх заступників, керівників інших центральних органів виконавчої влади та їх заступників

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 27 грудня 2017 р. N 1087

Київ

Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження стосовно міністрів та їх заступників, керівників інших центральних органів виконавчої влади та їх заступників, керівників місцевих органів виконавчої влади та їх заступників, на яких не поширюється законодавство про державну службу

Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок здійснення дисциплінарного провадження стосовно міністрів та їх заступників, керівників інших центральних органів виконавчої влади та їх заступників, керівників місцевих органів виконавчої влади та їх заступників, на яких не поширюється законодавство про державну службу, що додається.

Прем'єр-міністр України                                   В. ГРОЙСМАН

Інд. 19

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 27 грудня 2017 р. N 1087

ПОРЯДОК

здійснення дисциплінарного провадження стосовно міністрів та їх заступників, керівників інших центральних органів виконавчої влади та їх заступників, керівників місцевих органів виконавчої влади та їх заступників, на яких не поширюється законодавство про державну службу

1. Цей Порядок визначає механізм здійснення дисциплінарного провадження стосовно міністрів та їх заступників, керівників інших центральних органів виконавчої влади та їх заступників, керівників місцевих органів виконавчої влади та їх заступників, на яких не поширюється законодавство про державну службу (далі - керівники органів виконавчої влади).

2. Дисциплінарне провадження стосовно керівника органу виконавчої влади порушується за дорученням Прем'єр-міністра України.

3. У дорученні Прем'єр-міністра України зазначається підстава для порушення дисциплінарного провадження, прізвище, ім'я та по батькові, найменування посади керівника органу виконавчої влади, стосовно якого порушується дисциплінарне провадження, строк здійснення дисциплінарного провадження та перелік органів виконавчої влади, представники яких входять до складу дисциплінарної комісії.

Строк здійснення дисциплінарного провадження визначається з урахуванням строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановленого законодавством.

4. Дисциплінарне провадження здійснюється дисциплінарною комісією.

Дисциплінарна комісія складається з голови та членів комісії.

Персональний склад дисциплінарної комісії затверджується розпорядчим актом керівника органу, визначеного головним виконавцем доручення Прем'єр-міністра України.

Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

Засідання дисциплінарної комісії є правоможним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин її складу.

Дисциплінарна комісія у межах наданих повноважень приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні.

Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколами.

Дисциплінарна комісія за результатами дисциплінарного провадження надає пропозиції Прем'єр-міністру України.

5. У разі потреби до здійснення дисциплінарного провадження можуть залучатися експерти (за згодою), працівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).

До участі у здійсненні дисциплінарного провадження не повинні залучатися особи, які особисто заінтересовані у результатах такого провадження.

6. Дисциплінарне провадження здійснюється з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку, виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також інших обставин, що потребують з'ясування.

7. У разі коли дисциплінарне провадження стосується інформації з обмеженим доступом, таке провадження здійснюється з урахуванням положень Законів України "Про державну таємницю", "Про інформацію", "Про захист персональних даних" і "Про доступ до публічної інформації" за відповідними правилами діловодства.

Члени дисциплінарної комісії несуть персональну відповідальність згідно із законом за неповноту і необ'єктивність висновків за результатами дисциплінарного провадження та розголошення інформації, що стосується такого провадження.

На членів дисциплінарної комісії поширюються норми Закону України "Про запобігання корупції" в частині запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням, врегулювання конфлікту інтересів та правил етичної поведінки.

8. Членам дисциплінарної комісії надається право:

отримувати від керівника органу виконавчої влади, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, інших осіб, яким можуть бути відомі обставини, що стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, пояснення, консультації, зокрема шляхом їх запрошення на засідання дисциплінарної комісії;

ознайомлюватися і вивчати відповідні документи та долучати їх до матеріалів дисциплінарного провадження;

отримувати та збирати згідно із законодавством інформацію, пов'язану з дисциплінарним провадженням, від інших юридичних та фізичних осіб.

9. Керівник органу виконавчої влади, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право:

отримувати інформацію про підстави для здійснення такого провадження;

надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати скарги, клопотання про долучення до матеріалів дисциплінарного провадження документів, які стосуються здійснення дисциплінарного провадження, про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

отримувати правову допомогу адвоката або іншого уповноваженого ним представника;

ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження.

10. За результатами дисциплінарного провадження стосовно керівника органу виконавчої влади члени дисциплінарної комісії складають акт, в якому зазначаються:

факти, причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку;

результати оцінки дій або бездіяльності;

факти невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків, вчинення дисциплінарного проступку з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів;

ступінь вини, характер і тяжкість дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, тяжкі наслідки (у разі наявності);

обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність;

наявність заохочень, дисциплінарних стягнень;

заяви, клопотання, пояснення, зауваження;

висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку та підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності;

пропозиції щодо виду дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Акт підписується членами дисциплінарної комісії не пізніше останнього дня строку, визначеного у дорученні Прем'єр-міністра України. Члени дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до акта.

11. Керівник органу виконавчої влади, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право ознайомитися з актом після його підписання членами дисциплінарної комісії.

Про дату і місце ознайомлення з актом такому керівнику повідомляється не пізніше ніж за два календарних дні.

Ознайомлення з актом оформлюється відповідним записом на останній сторінці акта із зазначенням дати, найменування посади, прізвища, імені та по батькові, підпису керівника органу виконавчої влади, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, а також зауважень до нього (у разі наявності).

У разі коли під час ознайомлення з актом до нього не висловлені зауваження або керівник органу виконавчої влади, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, не прибув у визначений для ознайомлення строк без поважних причин, акт вважається таким, що не має зауважень.

У разі відмови керівника органу виконавчої влади, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, підписати такий акт складається відповідний акт, який додається до матеріалів дисциплінарного провадження.

12. За результатами здійснення дисциплінарного провадження стосовно керівника органу виконавчої влади дисциплінарна комісія подає на розгляд Прем'єр-міністра України акт та відповідні матеріали, які є документами для службового користування.

13. На підставі акта дисциплінарної комісії з урахуванням пояснень керівника органу виконавчої влади, стосовно якого здійснювалося дисциплінарне провадження, Прем'єр-міністром України на розгляд Кабінету Міністрів України в межах строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановленого законодавством, вноситься подання щодо застосування до такого керівника дисциплінарного стягнення.

14. За результатами розгляду подання Прем'єр-міністра України Кабінетом Міністрів України приймається рішення про застосування відповідного дисциплінарного стягнення або звернення до суб'єкта призначення про застосування дисциплінарного стягнення до керівника органу виконавчої влади, стосовно якого здійснювалося дисциплінарне провадження.

15. Матеріали дисциплінарного провадження зберігаються в структурному підрозділі з питань кадрового забезпечення Секретаріату Кабінету Міністрів України.

____________

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP171087.html

Далі...

Чому лісове господарство США не шкодить біорізноманіттю?

Під час перебування у США (м. Юджин, штат Орегон) та стажування в ELAW, екологи ЕПЛ мали змогу ознайомитися із регулюванням лісового господарства у цій країні, а також порівняти його із українським законодавством. Нижче викладаємо кілька цікавих речей, які, на нашу думку, сприяють розвитку лісової промисловості та лісової науки у США з мінімальною шкодою для природи. Особливу увагу приділяємо темі застосування пестицидів у лісах та охорони біорізноманіття.

В Україні поняття лісу у законодавстві засноване на природно-ресурсному тлумаченні та не враховує цінності лісів як природної екосистеми, важливої для збереження біорізноманіття. У ст. 1 Лісового кодексу України зазначено, що ліси України є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах, але серед перелічених функцій лісу не зазначено природоохоронну функцію і також цінність для збереження різноманіття ландшафтів, генофонду рослинного і тваринного світу, підтримання загального екологічного балансу. Як виявилося, ця проблема існувала не тільки в нас. Довгий час і США мали таке ж ставлення до лісу, аж поки у 1960 році не було запроваджено т.з. закон MUSY (Multiple–Use and Sustainable Yield Act) – закон про багатоцільове використання і сталу продукцію. Відповідно до нього Лісова Служба1 (Forest Service – FS) у своїй роботі повинна була керуватися п’ятьма цілями (а не тільки самим використанням деревини): рекреаційними, пасовищними, використанням деревини, водозбірною функцією лісу, а також дикими тваринами та рибними ресурси.

Від 1960 року виросло не одне покоління лісових спеціалістів, які вчилися на таких цінностях, та розуміють важливість тлумачення лісу не тільки як ресурсу. Всі негативні впливи, які може мати лісове господарство на природу, ретельно аналізуються та описуються у звітах для оцінки та мінімізації таких ризиків. Окрім цього, вся лісогосподарська діяльність є прозорою та публічною. Всі дії висвітлюються на офіційних сайтах державних органів. Навіть плани із менеджменту лісу (в Україні аналог – матеріали лісовпорядкування) у США мають обов’язково проходити оцінку впливу на довкілля, де перевіряється їхня відповідність екологічним вимогам, зокрема, процес затвердження повинен пройти низку консультацій із громадськістю. Можна переглянути приклад драфту такої оцінки для плану господарювання у Blue Mountains Forest. В Україні ж участь громадськості у процесі прийняття рішень у лісовій сфері розцінюється як зухвале втручання невігласів.

ПЕСТИЦИДИ

Застосування пестицидів у лісах США регулюється кількома законодавчими актами:

Інструкція роботи лісової служби (Forest Service Manual – FSM) – внутрішній документ лісової служби.

Розділ 2150 FSM стосується використання пестицидів у національних лісах. Перед застосуванням пестицидів агенція охорони довкілля спершу повинна визначити, чи таке застосування справді необхідне. Таке визначення повинно включати оцінку хімічних і біологічних аналізів рівнів популяцій шкідників, а також біологічний аналіз видів-мішеней та інших видів, на яких буде поширюватися потенційний вплив. Як правило, на цій стадії проводиться оцінка впливу на довкілля.


Після цього пропозиція використання пестицидів повинна бути підготовлена для кожного заходу окремо та оформлена на формі FS-2100-2. Кожна пропозиція має бути критично перевірена координатором використання пестицидів або іншим спеціалістом FS.


Відповідно до FSM, пестициди не можуть бути застосовані без:


Підписаного рішення NEPA (нижче);


Завершеної та перевіреної пропозиції використання пестицидів.


Після застосування пестицидів FS повинна провести пост-аплікаційну оцінку та занести всі отримані результати у спеціальну базу даних моніторингу. Всі особи, залучені до застосування, рекомендації чи нагляду використання пестицидів повинні пройти відповідне навчання безпечного та ефективного застосування пестицидів.


Закон про національну екологічну політику (National Environmental Policy Act – NEPA) – закон, що регулює оцінку впливу на довкілля.


Рішення про використання пестицидів у лісах базується не тільки на їх ефективності, а і на розумінні ризиків, які з цим асоціюються. NEPA вимагає від FS аналізувати потенційні впливи на здоров’я людей та довкілля від використання пестицидів. Тому FS, окрім посилання на загальну оцінку ризиків пестицидів від EPA, відповідає ще за оцінку ризику для здоров’я людини та довкілля від застосування пестицидів у національних лісах, звіти про таку оцінку доступні онлайн.


Федеральний закон про інсектициди, фунгіциди, родентициди (Federal Insecticide, Fungicide, andRodenticide Act – FIFRA) – закон, що регулює реєстрацію та етикетування пестицидів Агенцією з охорони довкілля США (Environmental Protection Agency – EPA).


FIFRA координує реєстрацію та маркування пестицидів у США. Перед тим, як EPA зареєструє пестицид відповідно до FIFRA, виробник повинен, серед іншого, показати, що застосування певного пестициду відповідно до його специфіки «загалом не буде викликати безпричинний шкідливий ефект на довкілля». EPA прискіпливо перевіряє інформацію для маркування пестицидів протягом процесу реєстрації.


БІОРІЗНОМАНІТТЯ


Відповідно до NEPA, всі федеральні органи (зокрема і FS) перед тим, як здійснити рубку, повинні ретельно перевірити заплановану ділянку на предмет ризиків для біорізноманіття. Цей процес необхідний для великих федеральних дій: проектів та програм, які повністю або частково фінансуються, втілюються, регулюються або затверджуються федеральними органами.


Таку вимогу виконує Звіт про вплив на довкілля (Environmental Impact Statement – EIS) або скорочений варіант – Екологічна оцінка (Environmental Assessment – EA), мета якого – визначити, чи необхідно проводити повний EIS.


Ось так, для прикладу, може виглядати кінцевий EIS у чотирьох томах для розробки одного із родовищ корисних копалин:



Частина EA, яка стосується рідкісний видів та є єдиним документом, який може зупинити рубку, називається біологічною оцінкою (Biological Assessment – BA). Можна ознайомитися із загальними рекомендаціями, як її проводити. Якщо коротко, то для кожного рідкісного виду, список яких визначається законом про рідкісні види (Endangered Species Act, його короткий огляд та відо-пояснення), була розроблена детальна карта оселищ – місць, де вони можуть проживати/траплятися. Ці карти доступні онлайн (наприклад, карта оселищ плямистої сови) та містять shape файли, які можна завантажити та використовувати в GIS програмах. Лісники повинні проаналізувати, чи ділянка лісу, запланована під вирубку, перекривається із оселищами таких видів, чи ні. Якщо ні, тоді можна проводити рубку. Якщо є якесь перекриття, тоді у звіті BA вони мають зазначити перелік видів, для яких є ризики, а також визначити, який ступінь шкоди може бути нанесено цим видам.


Наступним етапом оцінки є консультація зі Службою захисту риби та дикої природи (Fish and Wildlife Service –F&W). На основі BA ця служба розробляє документ, де пише офіційну позицію (Biological opinion – BO) себе як державного органу щодо можливого впливу рубки на рідкісні види. Як правило, такий документ дозволяє проводити рубку, але накладає певні обмеження. Такий висновок офіційно дозволяє лісовим компаніям наносити певну шкоду рідкісним видам від рубки (to “take” the species).




Відповідно до закону про рідкісні види це означає «потурбувати, нашкодити, переслідувати, вполювати, застрелити, поранити, вбити, вловити, зібрати чи намагатися зробити щось із переліченого».


Є також обставини, що ще не для всіх рідкісних видів визначені карти їхніх оселищ. Тоді лісники обстежують ділянки самостійно, та якщо на такі натрапляють, за зазначають це у BA і обов’язково проходять консультацію ізF&W.


РЕГУЛЯЦІЯ НА РІВНІ ШТАТУ


Окрім федеративних законів, що регулюють лісове господарство, є ще закони, які ухвалюються на рівні штату. Так, в Орегоні є закон лісових практик (Oregon Forest Practices Act), ухвалений ще у 1971 році. Цей закон визначає, що Орегон є штатом, де лісова індустрія є дуже важливою та необхідною. Але окрім цього, він визначає спеціальні обмеження для суцільних рубок, які є вищими від тих, які визначає національне законодавство. Наприклад, вищенаведений закон:

забороняє рубки на крутих схилах, щоб попередити ерозію;
обмежує площу суцільної рубки до 120 акрів (48 га);
зазначає, що суцільні рубки повинні знаходитися одна від одної не ближче, ніж 300 футів (46 м);
встановлює відстань у 150 футів (24 м) як найменшу, яка повинна відділяти суцільну рубку від річки або будь-якого іншого водно-болотного угіддя;

зобов’язує на кожен акр вирубаного лісу (на кожен 0,4 га) лишати:

2 сухостійних або 2 живих дерева певного діаметру;

2 лежачих дерева або 2 колоди;


50 % всього цього повинно бути хвойними породами.


Та запроваджує ще багато цікавих речей, які є суворішими, ніж прописує федеральний закон.


ЛІСОВИЙ ФАКУЛЬТЕТ УНІВЕРСИТЕТУ ШТАТУ ОРЕГОН


Дуже цікавою була зустріч із фахівцями з лісового менеджменту – Джоном Бейлі та Джеймсом Джонстоном зУніверситету штату Орегон (University of Oregon – OSU), що знаходиться в м. Корваліс.




Монокультури


Зокрема, ми обговорювали питання монокультурних насаджень, які в Україні зараз всихають через свою екологічну нестійкість та стають розплідником короїдів. Виявилося, що практика насаджувати монокультури є і в США, але там це не переростає в проблему всихання. В американських промислових лісах (industial forests, аналог у нас – експлуатаційні ліси) після проведення суцільної рубки лісники зобов’язані заліснювати територію якомога швидше, інакше це втрата прибутку. Історично лісова галузь на Західному Узбережжі була дуже потужною і приносила великий дохід у бюджет. Зараз ця потужність трохи впала, але все одно лісове господарство займає істотну частину промисловості, тому всі дії в промислових лісах мають економічне підґрунтя. Лісники вмотивовані якомога швидше заліснити зрубану ділянку, в це вкладається багато інвестицій. Заліснюють, навіть якщо територією пройшлася пожежа. Під час заліснення в осному садять лише дугласію (псевдотсугу мензиса). Але, на відміну від України, де в Карпатах смереки посаджені на нижчій висоті, ніж природно ростуть, і саме тому більш сприйнятливі до всихання та короїдів, в США дугласія є природним видом для всього Західного узбережжя. Є навіть окремий банк насіння, завдяки чому дугласії з інших регіонів не потрапляють до «чужих» місць.

Як відомо, в Україні більшість смереки посаджена з насіння австрійської смереки, української майже не залишилося. За думкою науковців, така смерека має слабшу кореневу систему. Під час негоди вітер розхитує дерево, і коренева система починає отримувати менше вологи. На ослаблену коронесу систему нападає коренева губка, а на дерево – короїд. У США дугласія природна і росте на своєму місці, проте кліматичні умови стають більш посушливими, у результаті чого деяка кількість деревини таки всихає. Цього року протягом сухого сезону в лісах Західного узбережжя пройшлися масштабні пожежі.

Короїди

Щодо ж до короїдів, то на законодавчо визначених диких територіях (wilderness areas) ніяким чином не регулюють масове розмноження цих комах взагалі, бо це заборонено. Єдині можливі заходи стосуються підтримання стежок у функціональному стані. На інших територіях проводять спрямовані пожежі, вибіркові і суцільні рубки, інші заходи, з якими можна ознайомитися у стратегії поводження з короїдом. На відміну від нас, пестициди для регулювання спалахів розмноження комах тут майже не застосовують. Нагадаємо, в Україні на хімічні винищувальні засоби в осередках короїдів і пильщиків можуть виділяти мільйони гривень. Застосування ж пестицидів у лісах США є чітко регламентоване, як вже було зазначено.

Праліси

У США праліси як тип лісу не виділено в окрему категорії законом, як є в Україні. Багато з них де-факто є захищені під різними природоохоронними територіями, як, наприклад, у складі національних парків чи диких територій (wilderness areas). Тоді у менеджмент плані відповідного об’єкту ця ділянка позначається окремо і до неї застосовують свій особливий режим охорони.

Лабораторія

Академія наук в США функціонує як неприбуткова громадська організація, тому за державним фінансуванням лісова наука тут розвивається в університетах, та в лісових господарствах. І розвивається досить непогано. Лісовий факультет OSU вважається одним із найбільших у світі.

У ньому функціонує цікава лабораторія, яка досліджує кліматичне минуле за допомогою річних кілець дерев.



Науковці та phd-студенти визначають, як кліматичні коливання вплинули на ті чи інші породи дерев, і навпаки, за допомогою річних кілець дерев відкривають невідому інформацію про клімат того чи іншого регіону у минулому.

Дерево, що нижче на фото, проросло (1656 р.) приблизно за 100 років до того, як США утворилися як держава, та ще понад 200 років було свідком існування рабства у цій країні. Його річні кільця можуть багато чого розповісти про клімат у ті часи.



Окрім цього, на ньому чітко прослідковується рік, у якому була пожежа (1711 р.) у тому регіоні, де воно росло. Пожежі залишають чіткий чорний контур на стовбурах, які було пошкоджено. Відповідно до того, скільки дерев на тій чи іншій території мають такі ознаки, розраховують масштаби пожеж, які траплялися у той чи інший період часу.



На нижченаведеному фото бачимо ще старіше дерево, яке стало свідком пожежі ще у 1548 році.



Ідентифікація річних кілець відбувається різними методами. Найчастіше використовують шкалу, побудовану на основі співставлення впливу на приріст кільця температури та опадів, що виглядає так, як на фото нижче.



Така шкала дозволяє ідентифікувати річні кільця за їх шириною, відповідно до того, як їм дозволяли рости кліматичні умови.

Дослідження зміни клімату наразі переживає не найкращі часи, беручи до уваги ставлення до цього явища керівництва держави. Але навіть у таких умовах лісові науковці розробили кілька цікавих механізмів, які можна використовувати для адаптації лісів до зміни клімату:

менеджмент пожеж – дозволяє спрямовано використовувати пожежі для того, щоб зменшити негативні наслідки змін клімату. Наприклад, розраховується максимально можлива кількість мертвої деревини, наявність якої в лісі не буде сприяти занадто масштабним та деструктивним пожежам. Якщо ж таку кількість перевищено – певний відсоток природних пожеж залишають незагашеними для того, щоб вони зменшили запас мертвої деревини, що дозволить в майбутньому уникнути ще більших пожеж;

менеджмент лісового ландшафту у напрямку до меншої густоти – дозволя зменшити стрес від нестачі води, який відчуває ліс під час посухи. Мета цього механізму – садити дерева рідше та проріджувати самосіви для того, щоб дати деревам більше місця. Це означає більш сприятливі умови, що робитиме їх більш стійкими. Більше того, під час посух це означатиме, що на одне дерево припаде більше вологи, ніж якби це було із вищою густотою насаджень;

висадка генетично стійкого насіння – механізм, який застосовують на основі визначення, яке насіння буде більш резистентним до посух. Ніякого дорогого обладнання для генетичного аналізу тут непотрібно. Для цього просто проводять експериментальну посадку та спостерігають, яке із насіння буде більш стійким, таке і використовуватимуть для відновлення лісу на місці рубки;

сприяння міграції генів – передбачає висадку порід відповідно до зміни висотної поясності та кліматичних зон. Посушливі умови призводять до того, що породи, у пошуках прохолодніших та вологіших умов, змінюють своє місце зростання у напрямку вище по схилу та ближче до півночі. Відповідно, лісники після рубок висаджують породи уже з урахуванням того, що їхні сприятливі умови змістилися на іншу висоту над рівнем моря та на іншу широту.

Щодалі, то лісові господарства все більше і більше задумуються над застосуванням цих адамтаційних механізмів. Співпраця лісової науки та лісової промисловості тут є дуже ефективною, і це стосується не тільки змін клімату.

Загалом ознайомлення із законодавчим регулюванням лісового господарства у США було дуже корисним та цікавим. У своїй аналітичній діяльності ЕПЛ використовує цей досвід та сподівається, що наші державні органи звернуть увагу на найкращі світові практики під час реформи лісової галузі України.

Контакти:

Катерина Норенко, еколог ЕПЛ
office@epl.org.ua, kateryna.norenko@gmail.com

(032) 255 76 82

1 Лісова Служба США знаходиться в структурі Департаменту сільського господарства

http://epl.org.ua/announces/chomu-lisove-gospodarstvo-ssha-ne-shkodyt-bioriznomanittyu/

Далі...

Бизнес обяжут сажать за собой деревья

Впервые в российской практике компании обяжут платить за восстановление лесов при разработке месторождений и прокладке трубопроводов. Соответствующие поправки к Лесному кодексу РФ одобрила правительственная комиссия по законопроектной деятельности. Документ перекладывает ответственность за лесовосстановление на бизнес, снимая нагрузку с федерального бюджета. Экологи уверены, что изменения не увеличат эффективность лесопосадочной деятельности: сейчас, по их оценкам, больше 90% соответствующих работ не приводит к восстановлению природного статус-кво. Кроме того, зеленые считают, что дополнительные поступления в бюджет от принятия поправок будут «копеечными».

Комиссия правительства по законопроектной деятельности одобрила поправки к Лесному кодексу, впервые обязывающие восстанавливать леса всех пользователей таких участков. Сейчас компании, получившие участок леса в бессрочное пользование (например, для заготовки древесины), не обязаны заниматься его восстановлением — это делает Рослесхоз на средства федерального бюджета. Кроме того, согласно законопроекту Минприроды, проводить компенсационные посадки будет нужно при разработке месторождений, строительстве, прокладке трубопроводов и других линейных объектов.

«Компании будут либо сами восстанавливать, либо платить в бюджет,— сказал “Ъ” министр Сергей Донской.— Это очень важные и существенные изменения, которые дадут возможность не только всегда сохранять простое воспроизводство лесов, но и прирастать лесными площадями».

В проекте нет конкретных нормативов — тарифы должно установить правительство. «Ранее при строительстве линейных объектов, например, линий электропередачи, компании платили только арендную плату. Потому как в основном это считалось стратегически важными проектами. Сейчас же все будут обязаны заплатить за восстановление зеленых насаждений»,— пояснили “Ъ” в Минприроды. Компенсировать леса придется и при переводе земель в иную категорию. Новые требования, по мнению авторов, повысят доходы федерального бюджета на 503,8 млн руб. в год.

Представители лесопромышленной отрасли отмечают положительный эффект от поправок: они приведут к появлению рынка услуг по лесовосстановлению, что положительно повлияет на объемы и качество работ. Но в целом, считают экологи, изменения не повысят эффективность лесовосстановления. «В нашем законодательстве и правоприменительной практике под лесовосстановлением понимается только его начало: от посадок до отнесения участка к землям лесной растительности, это семь-девять лет,— говорит эксперт “Гринписа России” Алексей Ярошенко.— А лесовосстановление зависит именно от ухода за молодняком, в отсутствие которого большая часть насаждений гибнет».

Ольга Никитина

Полный текст материала на http://www.kommersant.ru/

/ Коммерсантъ /
10 января 2018

http://sia.ru/?section=484&action=show_news&id=353909

Далі...

Науковці надали рекомендації щодо запобігання масовому всиханню дерев

Нещодавно науково-технічна рада Держлісагентства затвердила Тимчасові рекомендації щодо проведення першочергових заходів у соснових лісах, пошкоджених короїдами.

Рекомендації розроблені фахівцями та науковцями Харківського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького і схвалені на засіданні вченої ради інституту.

У рекомендаціях наведено основні методичні положення стосовно нагляду, обстеження та моніторингу в осередках усихання соснових насаджень, критеріїв визначення свіжозаселених короїдами дерев, захисту заготовленої деревини, особливостей проведення санітарно-оздоровчих заходів в осередках верхівкового короїда. Визначено заходи з лісовідновлення після суцільних санітарних рубок в осередках усихання.

Документ призначений для спеціалістів лісового господарства, співробітників наукових і проектних організацій. Однак, його виклад зручний і доступний для розуміння кожного громадянина України.

«Циклічні зміни погодних умов накладаються на тренд збільшення температури повітря та зменшення кількості опадів, який визначено в останні 100 років на більшій частині земної кулі. Важливими для стану лісів є також зниження рівня ґрунтових вод і зсуви термінів початку вегетаційного періоду на більш ранні дати. У зв’язку з останнім порушилася синхронність сезонного розвитку дерев та шкідливих організмів, а останніх – із їхніми природними ворогами. Внаслідок зазначених змін зменшилася стійкість лісів, у тому числі до шкідників і хвороб», - йдеться у вступі Тимчасових рекомендацій.

Як констатують науковці, останнім часом поширилося інтенсивне всихання соснових лісів на території України (переважно у Поліссі, локально у Лісостепу). Осередки масового всихання охоплюють Волинську, Житомирську, Київську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську області та продовжують збільшуватись. Масове всихання соснових лісів відбувається також в інших країнах Європи.

Серед першочергових заходів запобігання поширенню осередків усихання соснових насаджень науковці рекомендують здійснювати вчасне вилучення свіжозаселених шкідниками дерев.

«Вирубання сухостійних дерев в осередках усихання слід здійснювати після вилучення свіжозаселених короїдами дерев з метою отримання ліквідної деревини та за необхідності підготовки лісокультурної площі», - зазначається у рекомендаціях.

Окрім того, науковці підкреслюють, що обов’язково слід вилучати сухостійні дерева поблизу доріг, стежок, ліній електромережі, стоянок транспорту та інших місць, де сухі гілки чи верхівка можуть заподіяти шкоду людям або транспорту, у тому числі – в об’єктах природно-заповідного фонду всіх категорій заповідання.

«Виявлені упродовж вегетаційного періоду свіжозаселені дерева необхідно відразу відводити у рубку та здійснювати її. У разі значних обсягів санітарних рубок і неможливості їх закінчення до початку вегетаційного періоду, слід призначати цей захід в осередках верхівкового короїда і збудників синяви упродовж вегетаційного періоду, у тому числі у "сезон тиші"», - йдеться у рекомендаціях.

Також науковці описують, як потрібно проводити нагляд, обстеження та моніторинг в осередках усихання соснових насаджень; критерії визначення свіжозаселених короїдами дерев; особливості проведення заходів з поліпшення санітарного стану в осередках стовбурових шкідників; захист заготовленої деревини; використання інсектицидів для захисту заготовленої деревини; заходи з лісовідновлення.

Нагадаємо, нещодавно заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар повідомив, що на сьогодні лише на Поліссі більше 120 тис. га всихаючої через шкідники сосни. Загалом по Україні 350 тис. га різного ступеня всихання дерев.

З повним текстом Тимчасових рекомендацій можна ознайомитися ТУТ.

Національна академія наук України

Державне агентство лісових ресурсів України

УКРАЇНСЬКИЙ ОРДЕНА «ЗНАК ПОШАНИ» НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЇ ім. Г.М. ВИСОЦЬКОГО

ТИМЧАСОВІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо проведення першочергових заходів у соснових лісах,

пошкоджених короїдами

Схвалено Вченою радою

УкрНДІЛГА

Протокол № 10  від "11" жовтня 2017 р.

Затверджено науково-технічною

радою Держлісагентства

Протокол №5  від "20 " грудня 2017 р.

Керівник розробки

д.с.-г.н.,  професор                                                                     В. Л. Мєшкова

Харків – 2017

УДК  630.412 : 630.416.16

Тимчасові рекомендації щодо проведення першочергових заходів у соснових лісах, пошкоджених короїдами / В. Л. Мєшкова, Н. Ю. Висоцька, О. О. Орлов, В. О. Бородавка, А. М. Жежкун, І. М. Усцький. –  Харків, 2017. – 8 с.

У рекомендаціях наведено основні методичні положення стосовно нагляду, обстеження та моніторингу в осередках усихання соснових насаджень, критеріїв визначення свіжозаселених короїдами дерев, захисту заготовленої деревини, особливостей проведення санітарно-оздоровчих заходів в осередках верхівкового короїда. Визначено заходи з лісовідновлення після суцільних санітарних рубок в осередках усихання.

Рекомендації розроблено на доручення Держлісагентства від 06.09.2017 № 08-16/6885-17 стосовно підготування та надання загальних рекомендацій щодо шляхів недопущення поширення осередків всихання соснових насаджень на значні площі та створення на зрубах нових більш стійких і високопродуктивних деревостанів.

Рекомендації призначені для спеціалістів лісового господарства, співробітників наукових і проектних організацій.

Рецензенти:

А.Ф. Гойчук – професор кафедри біології лісу та мисливствознавства Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор сільськогосподарських наук, професор

В.О. Крамарець – доцент кафедри лісівництва НЛТУ України, канд. с.-г. наук, доцент

ЗМІСТ
Вступ
1. Нагляд, обстеження та моніторинг в осередках усихання соснових насаджень
2. Заходи запобігання поширенню осередків усихання соснових насаджень
3. Критерії виявлення свіжозаселених короїдами дерев
4. Особливості проведення заходів з поліпшення санітарного стану насаджень в осередках верхівкового короїда
5. Захист заготовленої деревини
6. Використання інсектицидів для захисту заготовленої деревини
7. Підвищення стійкості соснових насаджень
8. Заходи з лісовідновлення
9. Нормативні документи, до яких необхідно внести зміни для реалізації цих "Тимчасових рекомендацій..."
Перелік літературних джерел

Вступ

Останнім часом поширилося інтенсивне всихання соснових лісів на території України (переважно у Поліссі, локально у Лісостепу). Осередки масового всихання охоплюють Волинську, Житомирську, Київську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську області та продовжують збільшуватись. Масове всихання соснових лісів відбувається також в інших країнах Європи.

Зазвичай періоди погіршення стану лісів збігалися з посухами, які виникали у певні періоди атмосферної циркуляції і частково пов’язані з динамікою сонячної активності.

Циклічні зміни погодних умов накладаються на тренд збільшення температури повітря та зменшення кількості опадів, який визначено в останні 100 років на більшій частині земної кулі. Важливими для стану лісів є також зниження рівня ґрунтових вод і зсуви термінів початку вегетаційного періоду на більш ранні дати. У зв’язку з останнім порушилася синхронність сезонного розвитку дерев та шкідливих організмів, а останніх – із їхніми природними ворогами. Внаслідок зазначених змін зменшилася стійкість лісів, у тому числі до шкідників і хвороб.

Водночас, за однакових глобальних тенденцій процеси всихання найчастіше відбуваються у насадженнях, створених на староорних землях, а також у монокультурах, в одноярусних насадженнях та у насадженнях, що межують зі зрубами, згарищами та іншими ділянками, на яких раптово освітлилася стіна лісу внаслідок вітровалу, пожежі, забудови, прокладання доріг, влаштування ліній електромережі, протипожежних розривів тощо.

Одним із важливих місць розмноження короїдів є лісосічні залишки до тих пір, поки вологість лубу в них залишається достатньо високою для розвитку цих комах. У Поліссі, де вологість повітря значно вища, ніж у Лісостепу та Степу, луб на відрізках гілок сосни у лісосічних залишках після літньої рубки повільно втрачає вологу, і тому короїди їх не тільки інтенсивно заселяють, але й завершують розвиток, а нове покоління жуків заселяє ослаблені дерева на межі зі зрубом.

Зважаючи на необхідність запобігання масовому всиханню соснових насаджень розроблені зазначені рекомендації.

1. Нагляд, обстеження та моніторинг в осередках усихання соснових насаджень

Під час нагляду та моніторингу в осередках усихання необхідно:

1.1. Виявляти та картувати осередки всихання (у т.ч. засобами ГІС), починаючи з квітня, під час авіапатрулювання, з використанням камер спостереження, дронів, пожежних веж і наземного нагляду.

1.2. Маркувати фарбою дерева на зовнішній межі осередку з визначенням його площі під час наземного обстеження (під методичним наглядом служби лісозахисту).

1.3. Здійснювати щомісяця моніторинг осередків усихання, оцінюючи санітарний стан насаджень, із метою вчасного призначення заходів з поліпшення санітарного стану (під методичним наглядом служби лісозахисту).

2. Заходи запобігання поширенню осередків усихання соснових насаджень

2.1. Першочерговим заходом запобігання поширенню осередків усихання соснових насаджень є вчасне вилучення свіжозаселених дерев (див. п. 3).

2.2. Вилучення сухостою не є заходом попередження поширення короїдів, тому що вони його не заселяють.

2.3. Вирубання сухостійних дерев в осередках усихання слід здійснювати після вилучення свіжозаселених короїдами дерев з метою отримання ліквідної деревини та за необхідності підготовки лісокультурної площі.

2.4. Обов’язково слід вилучати сухостійні дерева поблизу доріг, стежок, ліній електромережі, стоянок транспорту та інших місць, де сухі гілки чи верхівка можуть заподіяти шкоду людям або транспорту, у тому числі – в об’єктах природно-заповідного фонду всіх категорій заповідання.

2.5. Вирубання життєздатних дерев у буферній зоні фіксованої ширини навколо осередків верхівкового короїда не є доцільними, оскільки осередок поширюється з різною швидкістю у різних напрямках.

3. Критерії визначення свіжозаселених короїдами дерев

Свіжозаселені короїдами дерева визначають за такими ознаками:

3.1. Зміни кольору хвої від зеленого на сіро-зелений і тьмяний.

3.2. Наявність вхідних отворів, смоляних лійок на стовбурі, тирси (бурового борошна) на стовбурі чи під деревами,

3.3 Відламаних гілок другого та третього порядків із ознаками заселення короїдами у межах проекції крон.

4. Особливості проведення заходів з поліпшення санітарного стану в осередках стовбурових шкідників

4.1. Виявлені упродовж вегетаційного періоду свіжозаселені дерева необхідно відразу відводити у рубку та здійснювати її.

4.2. Виявлені після закінчення вегетаційного періоду заселені верхівковим короїдом дерева доцільно відводити у санітарну рубку до 1 грудня, а здійснення рубок завершити до 15 березня (початку вильоту верхівкового короїда після зимівлі).

4.3. У разі значних обсягів санітарних рубок і неможливості їх закінчення до початку вегетаційного періоду, слід призначати цей захід в осередках верхівкового короїда і збудників синяви упродовж вегетаційного періоду, у тому числі у "сезон тиші".

4.4. В осередках верхівкового короїда слід призначати до санітарної рубки дерева сосни III–VI категорій санітарного стану.

4.5. Призначати суцільні санітарні рубки необхідно, якщо проведення вибіркової санітарної рубки призведе до зменшення повноти деревостану нижче ніж до 0,4,  а також, якщо площа осередку всихання перевищує 0,1 га.

4.6. За умови, якщо обсяг санітарно-оздоровчих заходів перевершує розрахункову лісосіку, слід тимчасово припинити рубки головного користування.

4.7. Під час проведення рубок головного користування і санітарних рубок не залишати смуг лісу завширшки до 25 м і малоконтурних ділянок площею до 0,25 га.

            5. Захист заготовленої деревини

            Для захисту заготовленої деревини слід:

5.1. Вивозити заготовлену взимку деревину до 15 березня, а у випадку неможливості вивезення – корувати її на місці рубки з утилізацією кори або захищати інсектицидами, дозволеними до використання в лісовому господарстві. Лісосічні залишки після рубок, проведених у зимовий період, подрібнювати, спалювати.

5.2. Вивозити упродовж 10 днів деревину, заготовлену у вегетаційний період, у тому числі в осередках шкідників, на вітровалах, згарищах а у випадку неможливості вивезення – корувати її на місці рубки або захищати інсектицидами, дозволеними в лісовому господарстві.

5.3. Здійснювати упродовж 10 днів очищення лісосік після рубок, проведених протягом вегетаційного періоду. Пріоритетним способом є подрібнення лісосічних залишків. Як виняток, дозволяється спалювати лісосічні залишки упродовж вегетаційного періоду з дотриманням правил пожежної безпеки.

5.4. Корувати або захищати інсектицидами некоровану деревину з осередків усихання сосни упродовж 10 днів після її надходження на нижній склад.

6. Використання інсектицидів для захисту заготовленої деревини

6.1. Використовувати для захисту заготовленої деревини інсектициди, дозволені до застосування в лісовому господарстві.

6.2. У випадку застосування пневматичного обприскувача ОП-202 "Туман" – норма витрати препаратів становить 3 мл / м², норма витрати робочої рідини – 200 мл/м² поверхні. У випадку застосування іншого обприскувача норма витрати має бути скоригована згідно з інструкцією до відповідного обприскувача.

7. Підвищення стійкості соснових насаджень

З метою підвищення стійкості соснових насаджень доцільно:

7.1. Здійснювати проріджування середньої та високої та прохідні рубки низької та середньої інтенсивності у чистих соснових насадженнях із нерівномірним розміщенням дерев, не допускаючи утворення прогалин.

7.2. Створювати ремізи та розташовувати штучні гніздівлі для приваблення птахів, а також вводити нектароноси для приваблення комах-ентомофагів.

8. Заходи з лісовідновлення

8.1. Після проведення рубок слід застосовувати заходи зі сприяння природному поновленню господарсько цінних порід (мінералізація ґрунту, підсівання насіння сосни, а в суборах і сугрудах – жолудів дуба).

8.2. Необхідно забезпечити вирощування достатньої кількості садивного матеріалу супутніх і другорядних порід для створення на типологічних засадах мішаних культур згідно з чинними нормативними документами, формуючи в подальшому багатоярусні різновікові насадження, узлісся з чагарників і листяних порід у відповідних типах лісу.

8.3. Участь сосни у складі культур, створюваних на староорних землях у суборах і сугрудах, не має перевищувати 6 одиниць.

8.4. Доцільно вводити до складу лісових культур інтродуценти відповідно до типів лісорослинних умов: модрину європейську, сосну жовту, горіх чорний, горіх сірий тощо.

9. Нормативні документи, до яких необхідно внести зміни для реалізації цих "Тимчасових рекомендацій"

1. Санітарні правила в лісах України (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 756)

– щодо граничної повноти насаджень, за якої призначають суцільні санітарні рубки, та їхньої мінімальної площі.

2. Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" (Закон України від 23 травня 2917 року № 2059-VIII)

– щодо оцінки планової діяльності в лісовому господарстві.

            3. Правила поліпшення якісного складу лісів (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724)

– щодо граничної повноти насаджень, призначених у рубки формування та оздоровлення;

           4. Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761)

– стосовно встановлення граничних термінів вивезення деревини у лісах, пошкоджених короїдом, до 15 березня (у зв’язку зі зміною клімату та більш раннім початком вегетаційного періоду і льоту короїдів).

Перелік використаних джерел

Інструкція з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів // Офіційний вісник України від 03.12.2010 — 2010 р., № 90, с. 83, ст. 3203, код акту 53576/2010.

Методичні рекомендації щодо обстеження осередків стовбурових шкідників лісу / Мєшкова В. Л., Гамаюнова С. Г., Новак Л. В., Кукіна О. М., Скрильник Ю. Є., Соколова І. М., Назаренко С. В., Колєнкіна М. С., Галів Г. М., Кучерявенко В. І., Давиденко К. В., Чудак В. В., Маліцький І. В. – Х.: УкрНДІЛГА, 2011. – 27 с.

Правила відновлення лісів і лісорозведення" (Постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.96 N 97 (97-96-п)).

Правила поліпшення якісного складу лісів /Постанова КМУ №724 від 12.05.2007 року (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/724-2007-%D0%BF).

Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" / Постанова КМУ від 23 травня 2007 р. N 761 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF.

Про оцінку впливу на довкілля" /Закон України від 23 травня 2017 року №2059-VIII [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2059-19/page.

Рекомендації з вирощування садивного матеріалу сосни та дуба з насіння з поліпшеними генетичними властивостями в умовах контрольованого середовища і у відкритому ґрунті та створення з нього лісових культур: зб. рекомендацій з лісового господарства та захисного лісорозведення / Укр. НДІ лісов. госп. і агролісомел.: А.П. Гавриленко, Г.В. Бондарук, І.М. Швадчак, О.В. Зібцева, М.М. Цюцюра – УкрНДІЛГА. Харків, 1993. – С. 3 – 41.

Рекомендації щодо технології вирощування лісових культур до їх зімкнення / В.М. Угаров, М.М. Ведмідь, В.О. Манойло, П.Б. Тарнопільський, В.В. Гупал, О.М. Даниленко – Х., 2014. – 37 с.

Санітарні правила в лісах України : Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 756 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/756-2016-%D0%BF (дата звернення 04.04.2017 р.)

Типи лісових культур за лісорослинними зонами (Полісся та Лісостеп, Степ, Карпати, Крим) / Державний комітет лісового господарства України: Українське державне лісовпорядне виробниче об’єднання, 2010. – 63 с.

http://ww2.gov.if.ua/dolynska/ua/news/detail/72496.htm
http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=188336&cat_id=32888

Далі...

В Австралии птицы научились поджигать леса

Австралийские соколы освоили необычный "навык" - они научились разносить горячие сучки и палочки и поджигать лес, чтобы заставить грызунов, мелких рептилий и прочих животных покинуть его пределы и стать их легкой добычей. Об этом сообщает Journal of Ethnobiology.

"Некоторые птицы даже научились заново запускать пожары, если те останавливались по каким-то причинам, и освоили умение переносить огонь через препятствия, которые обычно мешают пламени распространяться", - рассказывает Марк Бонта из университета Пенсильвании в Филадельфии (США).

Пожары являются одной из главных угроз для жизни большинства животных Австралии - сухой климат континента и отсутствие естественных преград позволяют огню распространяться на огромные расстояния и быстро сжигать огромные площади лесов. К примеру, в феврале 2009 года в южной части Австралии произошел гигантский пожар, уничтоживший более 400 тысяч гектаров леса и унесший жизни 173 человек, а в 2011 году пожары "съели" до 5% от общей площади растительности на континенте.

Бонта и его коллеги обнаружили, что не все животные являются жертвами пожаров - некоторые из них, как выяснилось, живут за счет пожаров и напрямую способствуют их распространению, что может повышать число человеческих жертв пожаров и делать их менее предсказуемыми и контролируемыми, чем считали экологи раньше.

Это открытие, как отмечают исследователи, на самом деле совершили не они, а австралийские аборигены, которые называют черных коршунов (Milvus migrans), коршунов-свистунов (Haliastur sphenurus) и бурых соколов (Falco berigora) одним общим словом - "огненные ястребы". Эти птицы играют большую роль в мифологии коренных жителей Австралии и они всегда ассоциируются с пожарами и огнем.

Заинтересовавшись подобными легендами, ученые попросили нескольких охотников-аборигенов из 12 различных племен из разных уголков Австралии, хорошо знакомых и с мифами, и с реальной дикой природой, рассказать им о том, как эти птицы приобрели столь странное имя.

Все коренные жители южного континента поведали ученым одну и ту же историю. Эти птицы носят подобную кличку по одной простой причине - их привлекают костры людей и стихийные пожары, которые они используют для того, чтобы способствовать распространению огня. Огонь помогает им "выкуривать" мелких грызунов и рептилий из лесов и беспрепятственно вылавливать их в то время, когда они пытаются спастись от смерти.

Эта необычная история заставила их провести свои собственные наблюдения, которые показали, что птицы действительно "помогают" пожарам, перенося горящие палочки и веточки на достаточно большие расстояния от их очагов. В качестве источника таких "орудий труда" они использовали не только уже горящие участки леса, но и даже костры, разожженные людьми.

"В мае этого года мы отправимся на север континента, где местные аборигены-рейнджеры помогут нам разжечь костры, что позволит нам проследить за поведением огненных ястребов в контролируемой обстановке. Никто раньше не проводил подобные эксперименты", - заключает ученый.

http://podrobnosti.ua/2220056-v-avstralii-ptitsy-nauchilis-podzhigat-lesa-uchenye.html

10 января 2018, 16:21 

http://ria-m.tv/news/106328/v_avstralii_ptitsyi_nauchilis_podjigat_lesa.html



Ученые: Австралийские соколы поджигают лес для выкуривания грызунов

Эти птицы играют большую роль в мифологии коренных жителей Австралии и всегда ассоциируются с пожарами и огнем.

Австралийские соколы освоили необычный навык – научились разносить горящие сучки и палочки и поджигать лес, чтобы заставить грызунов и мелких рептилий покинуть его пределы и сделаться легкой добычей, говорится в статье, опубликованной в Journal of Ethnobiology.

"Некоторые птицы даже научились заново запускать пожары, если те останавливались по каким-то причинам, и освоили умение переносить огонь через препятствия, которые обычно мешают пламени распространяться", — рассказывает Марк Бонта (Mark Bonta) из университета Пенсильвании в Филадельфии (США), передает ria.ru

Пожары — одна из главных угроз для большинства австралийских животных: сухой климат и отсутствие естественных преград позволяют огню распространяться на большие расстояния и быстро сжигать огромные площади лесов. К примеру, в феврале 2009 года пожар в южной части Австралии уничтожил более 400 тысяч гектаров леса и унес жизни 173 человек. А в 2011 году пожары "съели" до пяти процентов от общей площади растительности на континенте.

Бонта и его коллеги обнаружили, что не для всех животных пожар становится катастрофой – некоторые, как выяснилось, живут за счет огня и напрямую способствуют его распространению. Это может увеличить число человеческих жертв и сделать пожары менее предсказуемыми и контролируемыми.

Это открытие, как отмечают исследователи, на самом деле совершили не они, а австралийские аборигены, которые называют черных коршунов (Milvus migrans), коршунов-свистунов (Haliastur sphenurus) и бурых соколов (Falco berigora) одним общим словом – "огненные ястребы". Эти птицы играют большую роль в мифологии коренных жителей Австралии и всегда ассоциируются с пожарами и огнем.

Заинтересовавшись этими легендами, ученые попросили охотников-аборигенов из 12 племен из разных уголков Австралии, хорошо знакомых и с мифами, и с дикой природой, рассказать о том, как эти птицы получили столь странное имя.

Все аборигены поведали ученым одну и ту же историю. Такую кличку птицы получили по одной простой причине — их привлекают человеческие костры и стихийные пожары, которые они используют для того, чтобы способствовать распространению огня. Огонь помогает выкуривать мелких грызунов и рептилий из лесов и беспрепятственно вылавливать их, когда они пытаются спастись от смерти.

Эта необычная история заставила ученых провести собственные наблюдения, которые показали, что птицы действительно помогают пожарам, перенося горящие палочки и веточки на довольно большие расстояния. В качестве источника птицы использовали не только уже горящие участки леса, но и костры, разожженные людьми.

"В мае мы отправимся на север континента, где местные аборигены-рейнджеры помогут нам разжечь костры, что позволит проследить за поведением огненных ястребов в контролируемой обстановке. Никто раньше не проводил подобные эксперименты", — заключает ученый.


ria.ru

Далі...

Вінниччина сердечно привітала з 95-річчям заслуженого лісівника України Григорія Івановича Паламарчука!

8 січня вперше в 99-річній історії Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства лісівник зустрічає 95-річчя! За дорученням лісівників Вінниччини Анатолій Бондар, начальник обласного управління лісового та мисливського господарства, заслужений лісівник України, сердечно привітав з 95-річчям заслуженого лісівника України Григорія Івановича Паламарчука!

Лісівник-новатор, вмілий господарник і життєлюб... Про Григорія Івановича Паламарчука можна говорити годинами, писати романи і знімати фільми. Це людина-енциклопедія, людина-легенда: учасник бойових дій під час Другої світової війни, перший на Вінниччині лісівник, удостоєний високого звання «Заслужений лісовод УРСР», працелюб, відданий душею та серцем найблагороднішій справі на землі, справі всього свого життя – створенню Лісу. Григорій Іванович 38 років трудився над тим, аби відновити й примножити зруйновану війною природу Поділля, тим самим прославивши вінницьких лісівників на весь Радянський Союз, на всю Україну.

30 тисяч гектарів лісів за роки своєї роботи створив Григорій Іванович! За роки минулої війни Григорій Іванович одинадцять разів дивився смерті у вічі, і щоразу якась вища сила відвертала від нього біду, даючи життя, впевненість, цілеспрямованість. Певно, сама Доля готувала Григорію Івановичу високу місію – творити красу, відновлювати природу, створювати тисячі гектарів лісу для прийдешніх поколінь.

Одразу ж по закінченні війни, у грудні 1945-го він вже приступив до роботи у Вінницькому лісгоспзагі інспектором охорони лісу. З березня 1948 року для Григорія Івановича розпочався славний 22-річний шлях на посадах лісничого Тиврівського, Михайлівського та Вінницького лісництв. У серпні 1970 року він стає головним лісничим Вінницького лісгоспзагу, звідки вже в лютому 1983 року і вийшов на заслужений відпочинок.

У дубових лісах Поділля і проявився по-справжньому талант Григорія Івановича. Його знають як новатора у вирощуванні дубових лісів, інтродукції деревно-чагарникових порід. Він чи не першим почав практикувати введення екзотичних порід у лісові насадження: модрини сибірської та європейської, ялини колючої, сосни Веймутова, гікорі, горіха сірого та чорного, глоду їстівного. В 1952 році, коли відбувся Всесоюзний семінар лісівників, досвід Григорія Івановича у поліпшенні продуктивності дубових лісів вже відзначали на високому рівні.

Григорій Іванович – великий життєлюб та оптиміст. Горе й негаразди не зламали цього сильного, вольового та мужнього чоловіка. Після виходу на заслужений відпочинок через хворобу дружини йому довелося поїхати в Америку, в штат Колорадо. У Сполучених Штатах провів 6 років, і за цей час американські лісівники неодноразово зверталися до нього за порадами. Григорій Іванович надавав рекомендації по збереженню американських лісів від вогню, по вирощуванню та посадці лісових культур. Йому навіть пропонували залишитися в Америці, проте свій, рідний ліс, в який було вкладено серце й душу, Григорій Іванович не проміняв ні на що.

Колектив Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства дякує Вам, славний ювіляре, за Вашу відданість людям і Лісу, за Вашу мудрість, за право залишатися першим і кращим на теренах Вінниччини лісівником-новатором. Вінницькі лісівники пишаються тим, що прийняли естафету від Людини з великої літери, заслуженого лісівника з великим серцем і чистою душею.

Прес-служба Вінницького ОУЛМГ

2018-01-09 10:38:23

http://www.ukrforest.com/news/13368

Далі...

Окуркам перекрывают дорогу

Правительство России запретит выбрасывать окурки из окон автомобилей и поездов, а также сжигать траву вблизи дорог.

Нормы содержатся в новой редакции «Правил противопожарного режима», которая вступит в силу в ближайшее время. Документ также обяжет собственников и пользователей земельных участков косить траву и убирать мусор.

Изменения внесены в правила противопожарного режима, установленные постановлением правительства №390 (вступают в силу через cемь дней после официального опубликования). Документ подготовлен по поручению президента РФ. Так, собственников, пользователей и арендаторов земли в границах населенных пунктов, садоводческих, огороднических или дачных некоммерческих объединений обязали регулярно убирать со своих участков мусор, а также косить траву. Аналогичные изменения коснутся и фермеров: они должны «принимать меры по защите сельскохозяйственных угодий от зарастания сорной растительностью» и своевременно проводить сенокос. В период уборки урожая фермеры не смогут курить вне специально оборудованных мест. Кроме того, запрещено будет жечь траву в придорожных полосах автодорог, а также в охранных зонах железных дорог, путепроводов и продуктопроводов.

Ранее правительство уже обязало собственников и пользователей земельных участков, прилегающих к лесам, очищать от горючих материалов (в том числе травы, растений и валежника) полосу шириной не менее 10 м «либо создавать минерализованную полосу шириной не менее 0,5 м или другой противопожарный барьер». Источник в одном из ведомств, ответственных за борьбу с лесными пожарами, ранее предполагал, что МЧС России таким образом пытается переложить ответственность за пожарную безопасность с себя на собственников земель.

«Теперь правила требуют убирать мусор на всех участках вне зависимости от того, примыкают ли они к лесу или нет,— говорит эксперт “Гринпис России” Алексей Ярошенко.— По сути, это усиливает требования, введенные ранее». По его словам, уже есть случаи, когда собственники и арендаторы земель, примыкающих к лесным зонам, подверглись штрафам. Штрафы за такое нарушение составляют до 4 тыс. руб., добавляет господин Ярошенко. Он также отмечает важность введения запрета палов травы в придорожных полосах: «Ранее этого нельзя было делать только в полосах отвода, которых очень часто нет у сельских дорог».

При этом эколог обращает внимание, что с исполнением новых требований могут возникнуть проблемы. «У нас большое число бесхозных участков или участков с номинальным собственником, например, живет бабушка с пенсией в 5 тыс. руб., которая не косит траву,— сказал Алексей Ярошенко.— И в целом государственный пожарный надзор в системе МЧС не ориентирован на работу вне крупных городов. Возникает вопрос: сможет ли МЧС отслеживать соблюдение этих требований?»

Ограничения коснутся и автомобилистов. В новых правилах закреплен запрет «выбрасывать горячие шлак, уголь и золу, а также горящие окурки и спички во время движения железнодорожного подвижного состава и автомобильного транспорта» в полосах отвода и охранных зонах дорог, а также «на участках железнодорожных путей и автомобильных дорог». Отметим, вопрос курения в машине сегодня нормативно не урегулирован. В ноябре 2017 года Минздрав разработал поправки к закону «Об охране здоровья граждан от воздействия табачного дыма», включающие в том числе запрет курения за рулем, но законопроект еще не рассматривался.

Новый запрет носит пока что «декларативный характер», поскольку контролировать данный вид нарушений очень сложно, пояснил первый зампред комитета Госдумы по госстроительству Вячеслав Лысаков. В перспективе, пояснил он, появится возможность снимать подобные нарушения на регистратор, установленный в салоне автомобиля, который будет фиксировать в том числе и выбрасывание окурков и мусора из окна, после чего материалы будут отсылаться в полицию для наказания собственника автомобиля без составления протокола. Соответствующий законопроект, напомним, ранее был внесен правительством в Госдуму, он предполагает создание специального приложения и программного обеспечения, которое позволит гражданам участвовать в наказании нарушителей. В случае с выбрасыванием окурков и мусора из окна, пояснил Вячеслав Лысаков, дополнительный запрет нужно будет также записать в правилах дорожного движения и внести изменения в КоАП.

http://nnm2.com/blogs/dva41/okurkam-perekryvayut-dorogu/

Далі...

Лісівники реалізували майже 19 тисяч новорічних ялинок

Протягом ялинкової кампанії держлісгоспами Черкаської області реалізовано 18884 новорічних ялин і сосон на загальну суму понад 1 млн. грн. Середня ціна новорічних ялинок склала 59 грн.

Усі новорічні ялинки були вирощені на спеціальних плантаціях або ж заготовлені у ході виконання лісогосподарських заходів з догляду за лісовими насадженнями.

Найбільше продано новорічних дерев в Уманському (4035 шт.), Черкаському (3593 шт.) та Смілянському (2242 шт.) лісгоспах.

Лісівники Черкащини забезпечили головними атрибутами новорічних свят соціальні заклади та установи, що зверталися за допомогою, – дитячі садки, школи, дитячі навчальні центри, інтернати, лікарні.

В обласному управлінні діяв телефон "гарячої лінії", за яким усі бажаючі мали змогу детальніше дізнатися про реалізацію новорічних ялинок в лісгоспах та лісництвах, висловити свої скарги, повідомити про правопорушення.

http://pres-centr.ck.ua/economics/67922/

Далі...

Британцы высадят 50 миллионов деревьев ради сохранения экологии (КАРТА)

В Великобритании ради снижения ущерба после наводнений и увеличения лесных животных высадят 50 миллионов деревьев вдоль автомобильной дороги между городами Ливерпуль и Кингстон-апон-Халл. Протяженность трассы составляет 172 километра.

Об этом сообщает Daily Mail.

В рамках высаживания миллионов деревьев будет создан «Северный лес», где правительство планирует увеличить количество птиц и летучих мышей; защитить от исчезновения такие виды как красная белка, и обеспечить больший доступ к лесам для миллионов людей, живущих в этом районе.

Деревья будут посажены в течение следующих 25 лет на 120-мильном участке.

На высадку «Северного леса» потратят 500 млн фунтов стерлингов, рассчитывая через 25 лет получить 62 000 акров зеленой зоны, в которой будут широколиственные и хвойные деревья.

«Посадка многих деревьев, лесов обеспечит лучшую среду для всех - в значительной степени блокирует углерод, увеличивая среду обитания диких животных и озеленяя наши города», - прокомментировал ход проекта директор по сохранению растений в проекте Woodland Trust Остин Брэди.

Он добавил, что организация леса из 50 миллионов деревьев является частью стратегии правительства по обязательному сокращению выбросов в атмосферу.

Высадка «Северного леса» начнется в марте 2018 года в городе Смиллисз.

Напомним, в декабре 2015 года сотни жителей севера Англии и юга Шотландии покинули свои дома после внезапного паводка, причиной которого стали сильные ливни и ветры.

Власти выпустили более пятидесяти предупреждений об опасности наводнений. По их словам, степень риска для жизни людей очень высока.

Источник: http://ru.golos.ua/suspilstvo/britantsyi_vyisadyat_50_millionov_derevev_radi_sohraneniya_ekologii_karta_2584
Golos.ua

Далі...

В Краснодарском крае ужесточены противопожарные требования

Дополнительные нормы и противопожарные требования касаются жителей. И, в особенности, фермеров.

Первыми, кого они затронут, будут сельхозпроизводители, включая фермеров, дачников и жителей частного сектора. Теперь в ходе проведения уборочных работ запрещено использование какой-либо техники без искрогасителей и без огнетушителей.

При погрузке в кузов машины грубых кормов или волокнистых материалов её двигатель должны будут заглушать. Ехать автомобиль может только лишь после того, как осмотрено место его стоянки и после уборки сена или соломы, которые находились рядом с выпускной трубой.

Отныне запрещается складирование и хранение сена, травы, соломы и дров на дистанции 15 м от линии связи и от охранных зон.

Дачники, садоводы, проживающие в частном секторе, а также арендаторы теперь должны постоянно убирать территорию, косить траву, защищать сельхозугодья от сорняков. Что касается сжигания травы или сорняков, то закон делать это запрещает даже после того, как всё скошено.

Строго запрещается курить вне специально отведённых для этого мест. Отдельно сказано, что это касается всех, кто убирает зерновые, а также тех, кто находится у стогов сена.

Усилена охрана железнодорожной территорий. Это же относится и к автодорогам. Запрещается бросать окурки из поездов и из автомобилей. За это теперь штрафуют.

В полосе отвода и в охранных зонах, а также на участке железных и автодорог нельзя выбрасывать горячий шлак. Это же касается угля, золы, горящих окурков и спичек при движении состава или автотранспорта.

Подобное ужесточение закона вызвано необходимостью повысить уровень защиты сельхозземель, лесов и остальных зон от пожаров, которые приобрели сегодня массовый характер.

http://gorodskoyportal.ru/krasnodar/news/biz/41370002/

Далі...