ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

18 січня 2018

А Ви були на росохацьких полонинах?



Людина, що хоч раз в житті побувала на вершині, і відчула серцем глибину оточуючої Величі, зрозуміла, що зустрілася з Таємницею.

Ми всі добре знаємо про великий природоохоронний об’єкт на Сколівщині - національний природний парк «Сколівські Бескиди», адміністративною одиницею якого і є Приполонинне лісництво. Воно хоч по площі і найменше, але не менш цікаве в природоохоронному, рекреаційному, науковому та екологічному значеннях.

Територія Приполонинного лісництва НПП охоплює цінні з ландшафтно-екологічної, ботаніко- і зоогеографічної та природоохоронної точок зору гірські екосистеми.

Територія розташування лісництва в басейні р. Завадка та її приток в межах природно-географічних районів Сколівських Бескид. На території лісництва збереглися рештки природних високопродуктивних і біологічно стійких деревостанів - вікові букові ліси, які значною мірою відображають різноманітність лісового покриву Бескид. Також тут зустрічаються понад 15 видів рослин, занесених до Червоної книги України. Багатий і різноманітний видовий склад фауни. Тут водиться олень благородний, козуля, дика свиня, заєць-русак, лисиця, куниці лісова і кам’яна, вовк, ведмідь бурий, з рідкісних видів - борсук, кіт лісовий, рись. Із птахів гніздяться тетерев, рябчик.



Одним з пріоритетних напрямків розвитку лісництва є розвиток рекреаційної діяльності. Зокрема на території садиби лісництва створені стави, на яких надаються послуги з любительського рибальства. Територія лісництва облагороджена малими архітектурними формами: альтанами, лавками з столами та мангалами. Справжньою окрасою звичайно тут є лебеді.

Цього року у межах реалізації Програми розвитку туризму та курортів у Львівській області на 2014-2017 роки управління туризму та курортів Львівської ОДА у партнерстві із громадською організацією Клуб велотуристів Друзів природи «Рух» завершило ознакування високогірної частини одного з найпривабливіших туристичних шляхів Львівщини – пішохідного шляху «Росохацькі полонини».

Звичайно, ми працюємо над новими напрямками розвитку рекреаційної діяльності, це зокрема – організація турів вихідного дня, які б дозволили відвідувачам більш детально знайомитись з територією не тільки нашого лісництва, а і вивчати етнокультурну регіону, відчути бойківський дух та відвідати пам'ятки місцевого значення – сакральну архітектуру. Ми завжди раді відвідувачам парку і прикладемо максимум зусиль, щоб всім тут сподобалось і вони знову і знову хотіли сюди повернутись.

Олексій Вовкунович,лісничий Приполонинного лісництва НПП «Сколівські Бескиди»
2018-01-17 17:10:35


Робота рейдових бригад підвідомчих підприємств



Працівники державної лісової охорони державних лісогосподарських та лісомисливських підприємств, які належать до сфери Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, постійно проводять рейдову роботу з охорони державного лісового фонду та державного мисливського фонду.

Протягом 2017 року вісімнадцятьма рейдовими бригадами лісогосподарських підприємств проведено 1531 рейд з охорони лісу та державного мисливського фонду. В результаті проведеної роботи складено 479 протоколів на лісопорушників (сума штрафів – 51,5 тис.грн., сума завданої шкоди становить 3131,4 тис.грн.), в тому числі:

- за незаконну рубку – 356 протоколів (сума штрафів – 30,0 тис.грн., сума завданої шкоди становить 3103,4 тис.грн.);

- порушення правил полювання 30 протоколів (сума штрафів – 11,7 тис.грн., сума завданої шкоди становить 28,0 тис.грн.);

- за засмічення лісів відходами 10 протоколів (сума штрафів –2,9 тис. грн);

- за порушення вимог пожежної безпеки в лісах 83 протоколи (сума штрафів –6,9 тис. грн);

Відділ охорони, захисту лісу та мисливського господарства Львівського ОУЛМГ

Просвітництво - один із напрямів лісогосподарської діяльності. ВІДЕО



У Сарненському лісовому господарстві використовують усі можливі засоби для просвітницької природоохоронної роботи.

Віднедавна на автовокзалі райцентру, де щоденно транзитом бувають тисячі подорожніх, з’явилась рекламно-інформаційна послуга – розміщення відеороликів на п’яти LED моніторах. З-поміж інших, транслюються відеосюжети з тематичним наповненням про захист лісів від незаконної вирубки та збереження флори і фауни Полісся від браконьєрства.

Загалом, просвітництво – важливий напрям лісогосподарської діяльності, що допомагає боротися із знищенням природи й сприяє залученню пересічних жителів і громадських активістів до охорони довкілля.





Прес-служба Рівненського ОУЛМГ
2018-01-17 12:17:03
http://www.ukrforest.com/news/13413

17 січня 2018

В області інвентаризуватимуть лісосмуги



У рамках протокольного доручення голови Харківської обласної ради Сергія Чернова продовжується розробка проекту програми «Інвентаризація лісосмуг».

У Будинку рад відбулася нарада з питань збереження земель сільськогосподарського призначення зайнятих полезахисними лісовими насадженнями, у якій взяв участь заступник голови Харківської обласної ради Володимир Скоробагач.

Як зазначив заступник голови облради, за результатами напрацювань робочої групи, створеної для запобігання незаконних порубок лісу і лісосмуг, спільно з профільною постійною комісією облради, було підготовлено проект обласної програми щодо інвентаризації лісосмуг.

«У проекті програми ми пропонуємо направити на проведення інвентаризації лісосмуг кошти, що надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва», - сказав Володимир Скоробагач.

За результатами наради департаменту агропромислового розвитку ХОДА доручено доопрацювати проект програми до 19 січня, задля подальшого його подання на розгляд чергової сесії Харківської обласної ради.

17 січня 2018, 17:25

Валерій Мурга: «Боротьба з чорними лісорубами дала потужний ефект». ВІДЕО

«В Закарпатті за останній рік для боротьби з незаконними рубками здійснюються досить потужні заходи: ведеться роз'яснювальна робота з місцевим населенням, з засобами масової інформації, а працівники держлісгоспів спільно з представниками Нацполіції України в Закарпатській області, природоохоронних органів та громадських організацій проводять спільні рейди в лісах.

У 2017-му на Закарпатті незаконно вирубали 2100 м3 лісу, – В. Мурга. ВІДЕО

Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства за своєю площею є одним із найбільших серед областей України. За лісистістю і запасами деревини займає перше місце.

Цьогоріч на Закарпатті посіяли нові саджанці загальною площею 41 га у Виноградівському, Воловецькому та Мукачівському лісгоспах. У 2017-му зменшилась кількість незаконно вирубаних лісів у порівнянні з попередніми роками.

Uzh Inform
Опубликовано: 17 янв. 2018 г.


Лісові підприємтва на Закарпатті є одними із найприбутковіших в Україні


Про це сьогодні під час прес-конференції заявив журналістам начальник ЗОУЛМГ Валерій Мурга.

Керівник обласного управління лісового та мисливського господарства прозвітував про роботу лісівників за 2017 рік та розповів про основні цілі на поточний рік.

За словами Валерія Мурги, ліси в області зростають на площі 695,8 тисяч га, а загальний запас деревини складає 207, 5 мільйонів метрів кубічних.

До слова, за минулий рік закарпатські лісівники заготували 22 тонни насіння. Упродовж лісокультурної кампанії лісівники висадили понад 10 мільйонів саджанців. Крім цього, на площі понад 19 га було вирощено 8,6 мільйонів штук стандартного садівного матеріалу, частину з якого було використано під час осінніх лісокультурних робіт.

Закарпатський Кореспондент
17 січня 2018 11:32 

Поважні гості на полюванні у Романівському районі підстрелили лісника?


Як повідомили сайт Житомир-Онлайн наші джерела з Романівського району, 3 січня цього року під час полювання у романівському лісі було важко поранено лісника Федора Петровича Ковальчука із села Гвоздярня. Йому прострелили кишківник. Зараз поранений у важкому стані лікується в обласній лікарні ім. Гербачевського. 

У Романові кажуть, що полювання організував голова Романівської районної ради Кондратюк. Участь у полюванні брали поважні гості - шеф Управління СБУ у Вінницькій області Володимир Пахнюк, один із керівників київської "Альфи" та романівський підприємець, депутат обласної ради Ходак. 

Джерела сайту Житомир-Онлайн повідомляють, що раненого до обласної лікарні привезли не на "швидкій допомозі", а на приватному транспорті. Це означає, що, можливо, хтось намагається "зам'яти" ситуацію: адже про поранення на полюванні повинні були повідомити поліцію. 

Сайт Житомир-Онлайн проводитиме власне розслідування цього інциденту та інформуватиме своїх читачів. Джерело статті: Житомир-Онлайн

Лісовідновні роботи у лісомасиві «Стінка» поблизу села Глиниця були законними і доцільними - офіційна відповідь лісівників



БІЛЬШЕ ГЛАСНОСТІ, ПАНОВЕ ЛІСІВНИКИ

Сайт «БукІнфо» закликав Чернівецьке обласне управління лісового господарства до відповіді у зв’язку із тим, що (цитуємо сайт мовою оригіналу) «місцевий активіст з Буковини під прізвищем Віталій Бандера розмістив на YouTube відео, де видно, як невідомі браконьєри-лісоруби у лісомасиві «Стінка» біля села Глиниця Кіцманського району вирубали велечезну територію цінної деревини - акації. Активіст, коментуючи цю вирубку, вважає, що це зробили місцеві жителі для одного із місцевих ресторанів, отримавши від них замовлення».

Редакція БукІнфо продублювала на своєму інформресурсі відео і словесні припущення Віталія Бандери щодо причин і законності проведення лісовідновних робіт на зазначеній ділянці земель лісогосподарського призначення. Сподіваємося, вона так само розмістить нашу відповідь стосовно того, що насправді сталося у лісомасиві «Стінка».

А сталося там планове законне вилучення деревини силами державного підприємства «Кіцманський ліс АПК».

Наголошуємо ще раз: лісовідновна суцільна рубка в кварталі 12 виділу 26 на площі 1,7 га є законною. Її проводили на законних підставах: 8 грудня 2017 року був виписаний лісорубний квиток № 39 (02 ЛКБ №544025). В матеріалах відводу є усі дозвільні документи на виписку лісорубного квитка, у тому числі погодження з місцевою владою. Власник ресурсу не висловив жодних претензій і зауважень лісокористувачу.

Зазначимо також, що вилучення деревини у лісомасиві «Стінка» було не тільки законним, але й необхідним. Як повідомили в ДП «Кіцманський ліс АПК», вік насадження у 55 років перевищує вік проведення рубок у лісах першої групи. В тополевих та акацієвих господарських секціях дозволено проводити рубки, коли дерева досягли 35-40 років.

«Загальна кількість вилученої ліквідної деревини становить 219 кубометрів. Серед них 178 кубометрів тополі, 30 – акації, 6 – черешні, 5 кубометрів клена. Доля акації в загальній кількості заготовленої деревини – 14%», – повідомляє ДП «Кіцманський ліс АПК».

Уся заготовлена ліквідна деревина реалізована через аукціон на біржевих торгах, як того вимагає чинне законодавство. Чи був серед учасників аукціону місцевий глинницький ресторан – лісівникам невідомо.

При розмові працівників лісогосподарського підприємства з місцевим активістом -автором відео, останній заявив, що у нього є пасіка і бджоли мають десь збирати мед. Тому інцидент, роздутий господарем вуликів за допомогою розміщення неперевіреної інформації на YouTube, можна назвати «солодкою помстою» лісівникам. Сподіваємося, бджоли не постраждають. Квітучих місць довкола Глиниці – безліч.


А звільнені від старих дерев 1,7 гектари лісомасиву «Стінка» будуть засаджені молодим лісом вчасно, у відповідності до науково обґрунтованих вимог проведення лісівничих заходів.

«Висаджувати будемо на місці акацій – акацію, а на місці тополь – дуби», – зазначає директор ДП «Кіцманський ліс АПК» Дмитро Генкул.

Прес-служба Чернівецького ОУЛМГ

Від редакції.

Ми щиро раді, що рубка дерев у лісомасиві “Стінка” виявилася законною. Переконані, якби керівництво Чернівецького ОУЛМГ вчасно і гласно проінформували громадськість про це, звісно, ніхто б не був стривожений цією вирубкою дерев. Адже погодьтеся, у ЗМІ Буковини та представників громадськості (на тій же Кіцманщині) останні роки виникало чимало обгрунтованих підстав бити на сполох щодо незаконної або хаотичної вирубки дерев. Ви самі підкреслили, що наш сайт “не висловив жодних претензій і зауважень лісокористувачу”. Ми лише опублікували відео, де людина висловила свої побоювання за спилені дерева. Так в чому наша крамола?

Звісно, надалі ми, як журналісти, ретельніше перевірятимемо різну інформацію активістів, так само сподіваємося на те, що буковинські лісівники та нове керівництво управління вчасно інформуватимуть громадськість краю про запланові рубки дерев на великих масивних площах.

Краткая история лесного хозяйства России

Лес есть единство сообщества деревьев, почвы и климата. Отсюда лесное хозяйство есть обусловленная материальными и социальными потребностями людей преемственная, планомерная и систематическая деятельность, приложенная к лесу и направленная на постоянное и наивыгоднейшее пользование им, в установленных границах лесных площадей.

Ограниченная площадь леса (часть природной зоны) в лесном хозяйстве является объектом особого хозяйственного расчета, обеспечивающего постоянное и наивыгоднейшее пользование лесом на данной территории.

Изначально лес для человека был истоком, средой обитания, как океан для рыбы. Первой отграниченной лесной площадью, на которой действовали законы (оборонные, не согласованные с природой леса), была засечная черта Московского государства (XV – XVII вв.).

Уже в 1703 г. Петр Великий – первый лесовод России – ввел жесткое государственное регулирование лесными пользованиями по берегам рек (шириной 50 верст – вдоль больших и 20 – вдоль малых), запретил рубку наиболее ценных корабельных пород деревьев, приказал привести в известность заповедные леса. Описание лесных ресурсов стало первым шагом к их рациональному использованию.

Для защиты корабельных рощ от бессистемных рубок Петр создал лесную стражу и специальную государственную службу, состоящую из вальдмейстеров и обер-вальдмейстеров.

В 1723 г. Петр I издал «Инструкцию обер-вальдмейстеру» – свод всех законов о лесе, документ, обобщивший и уточнивший многие ранее изданные указы. Было предписано делить заводские леса на 25 – 30 лесосек, вырубаемых ежегодно по одной. Так, почти 300 лет назад Петром был заложен принцип постоянного и неистощительного пользования лесом – основа современного лесоводства.

Двести лесных указов и инструкций Петра послужили основой создания лесного законодательства и лесной службы, организации лесного хозяйства и развития лесной науки. Ряд статей из обервальдмейстерской инструкции вошли в российский Устав Лесной. Описные книги, ландкарты лесов стали прообразами современных таксационных описаний и планов лесонасаждений, межевание лесов положило начало устройству лесных территорий. Петровские корабельные леса в Поволжье, по Двине, Дону до сих пор являются генетическим фондом главных древесных пород России, хранителями полноводности наших рек.

Значительный вклад в развитие лесного дела внес работавший в России с 1727 по 1753 г. Фердинанд Габриель Фокель. Итогом его трудов стали книга «Собрание лесной науки» и заложенная в 1738 г. «Лиственничная Линдуловская роща» (ныне памятник, находящийся под эгидой ЮНЕСКО).

«Вольности» в лесопользовании в послепетровское время, особенно в царствование Екатерины II, привели к значительному снижению лесистости центральных губерний.

Правнук Петра Великого Павел I 26 мая 1798 г. учредил при Адмиралтейской коллегии особый департамент для лесной части (Лесной департамент). Уже в 1802 г. был высочайше утвержден «Лесной Устав».

На базе Практического лесного училища (1803 г.), Козельского института (1804 г.), Лесного института графа Г.В. Орлова (1808 г.). в 1813 г. был создан Санкт-Петербургский практический лесной институт. В 1804 г. вышли первый учебник А.Ф. Зябловского «Начальные основания лесоводства» и «Краткое руководство к сбережению и поправлению лесов в Российском государстве» П.Г. Дивова (1809 г.). Вся предшествующая работа привела к Высочайшему утверждению 19 июня 1826 г. положения «О новом устройстве лесной части». Так Россия обрела лесничего.

С 1826 г. начинается собственно лесное хозяйство, т. е. образуются лесничества с ограниченной площадью леса (часть природной зоны), на которой можно осуществлять планомерную, систематическую деятельность, каковую отныне преемственно проводит лесничий, основные принципы действий которого: научность, хозяйственность, учетность, практичность. Возникает необходимость в особенном хозяйственном расчете – плане, т.е. лесоустройстве.

В 1832 г. императором Николаем I были утверждены статусы первого в России Общества для поощрения лесного хозяйства, основанного «для поощрения частных владельцев к бережливому сохранению лесов и распространения познаний о правильном лесоводстве». Общество получало казенную субсидию и имело право «давать медаль особого штемпеля». Общество издавало «Лесной журнал».

Наиболее ярким временем было время с 1837 г., когда Лесной департамент вошел в состав Министерства государственных имуществ, министром которого на протяжении 18 лет был граф П.Д. Киселев. В 1839 г. Лесной департамент получает военное устройство, образуется «Корпус лесничих», при этом губернский лесничий приравнивается к должности командира полка. Производство в чины делалось двояким образом: на вакансии по старшинству, как по военному ведомству, и за отличия.

Решались основные вопросы: централизация управления, престижность службы и внесение в нее институтов чести и верности долгу. Выросла целая плеяда корифеев лесного дела. В.Е. фон Графф, возглавлявший 23 года (1843 – 1866 гг.) Великоанадольское образцовое степное лесничество и создавший 270 га лесных насаждений в южной степи; Ф.К. Арнольд – автор первой лесоустроительной инструкции (1845 г.), учебников по лесоводству, трехтомной энциклопедии «Русский лес» и многого другого. К 1859 г. все казенные леса были приведены под управление Лесного департамента.

Были определены фундаментальные триединые цели лесного хозяйства:
охранять леса от истребления;
извлекать из них наибольший доход;
умножать леса на территориях, в них нуждающихся.

Они остаются неизменными на протяжении более чем 150 лет и только в зависимости от политической и экономической ситуации в стране могли и получали разные приоритеты.

В 1862 г. в Лисино Лесной департамент строит церковь (архитектор Н. Бенуа), освященную в честь «Происхождения (изнесения) Честных Древ Животворящего Креста Господня».

Со второй половины XIX в. широкое распространение получают лесные культуры (К.Ф. Тюрмера в Поречье, I Покровское лесничество Владимирской губернии). Принятие закона «О лесокультурном залоге» (1899 г.) привело к увеличению на порядок объемов посева и посадки леса.

В 1888 г. в России был принят лесоохранительный закон.

В 1892 г. Лесной департамент снаряжает «Экспедицию В.В. Докучаева по испытанию и учету способов и приемов лесного и водного хозяйства в степях России».

В результате работы экспедиции В.В. Докучаева была разработана не только целостная система борьбы с засухой, но и родилось российское лесное опытное дело: организовано около 20 опытных лесничеств. 15 лет издавались «Труды по лесному опытному делу в России».

Регулярно проводились «Всероссийские съезды лесовладельцев и лесохозяев»: в Москве (1872 г.), Липецке (1874 г.), Риге (1876 г.), Варшаве (1878 г.), снова в Москве (1883 г.), Харькове (1886 г.), Казани (1889 г.), Киеве (1893 г.), Самаре (1898 г.), Риге (1903 г.), Туле (1909 г.), Петербурге (1911 г.), Архангельске (1912 г.).

В 1912 г. лесное хозяйство России получило «Учение о лесе» Г.Ф. Морозова, учение вполне соответствующее многозональной России и нацеленное на развитие.

В 1917 г. в России победила революция, провозгласившая государственную собственность на леса.

В 1918 г. принимается «Основной закон о лесе», а 1923 г. – действовавший 55 лет Лесной кодекс РСФСР.

С 1926 по 1930 г. выходит в свет четырехтомное «Лесоустройство» М.М. Орлова – труд, позволявший закрепить планомерное, неистощительное и рыночное лесопользование. Вооруженное «Учением о лесе» Г.Ф. Морозова и «Лесоустройством» М.М. Орлова, лесное хозяйство России обретало будущее. В то же время началась индустриализация, без которой страна не могла обеспечить даже свой суверенитет, не говоря уже об улучшении жизни своих граждан. Сельское и лесное хозяйство, призванные создать индустриализации необходимую базу, именно в эти годы подверглись «реформам»: отрицания рыночного подхода в лесопользовании, удаления квалифицированного лесничего на задний план, размежевания лесного хозяйства и лесной промышленности, отказа от научной базы лесного хозяйства.

В 1920 г. умирает Г.Ф. Морозов, а в 1932 г. – М.М. Орлов. Научный потенциал России раздроблен политическими дискуссиями: развитие лесного хозяйства затормозилось.

После победы в Великой Отечественной войне (1945 г.) в 1947 г. создается Министерство лесного хозяйства РСФСР (упразднено в 1953 г.). В 1948 г. принимается сталинский план полезащитного лесоразведения. Тогда же, в конце 1940-х гг., проводятся профессиональные дискуссии о размере пользования лесом, об основах лесоустройства, применения в теории и практике лесного хозяйства принципа постоянного и неистощительного пользования лесом. В 1954 г. выходит роман Л.М. Леонова «Русский лес», в 1957 г. первый справочник «Учет лесного фонда СССР на 01.01.1956 г.».

Передача лесов в ведение совнархозов (1957 – 1965 гг.) привела к увеличению перерубов расчетной лесосеки и снижению лесистости.

В 1960 г. учреждается почетное звание «Заслуженный лесовод РСФСР», в 1965 г. образовывается Министерство лесного хозяйства РСФСР, в 1966 г. устанавливается праздник «День работника леса».

С 1966 г. проводятся всероссийские съезды лесоводов России. Традиционная повестка для этих съездов: «Повышение роли лесничего». К началу 1970-х гг. лесное хозяйство возвращается на научную платформу. В начале 1990-х гг. лесная промышленность большей частью приватизируется. Принятые Основы лесного законодательства (1993 г.), а затем и Лесной кодекс (1997 г.) так и не устранили всех последствий реформы 1928 – 1930-х гг.

Подготовил В.Я. Курамшин,
доктор сельскохозяйственных наук, директор Российского музея леса