ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

31 січня 2018

На вирубку Шахтинському лісі в Ужгороді накладено мораторій Закарпатським ОУЛМГ. ВІДЕО

На вирубку Шахтинському лісі в Ужгороді накладено мораторій Закарпатським ОУЛМГ - оголосив про дане рішення керівник обласного відомства Валерій Мурга на пікеті ужгородців, які прийшли сьогодні пікетувати Ужгородський лісгосп та обіцяв до кінця дня надати письмову копію даного рішення. Водночас призначена і службова перевірка щодо причетності лісовиків до даного лісового свавілля. 

Також обласний лісник запевнив, що якщо рубки продовжаться - він негайно звільнить винних посадових осіб лісництва, які зобов'язані забезпечити охорону від несанкціонованих рубок. 

Про масові рубки ділової деревини в мікрорайоні "Шахта" вчора зазначала і еколог РМЕО "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук: "Ужгородці, кому не байдуже до приміського лісу в районі "Шахта", який, попри усі наші домовленості продовжує рубати Ужгородський ДЛГ, просимо прийти завтра, 31 січня 2018 року, під офіс Закарпатського обласного управління лісомисливського господарства на вул. Собранецька, 156 о 12.30, і висловити свою позицію! #FSC" http://zakarpattya.net.ua/News/178324... 


Громадський правозахисник Віталій Грегор 31.01.2018

Чому рубають ужгородський ліс? Тема дня. ВІДЕО

В Ужгороді знову рубають ліс в мікрорайоні Шахта. Активісти б’ють на сполох, а лісівники запевняють - все законно. В ситуації розбираємось сьогодні разом із директором Ужгородського лісгоспу Василем Києм.






Ліс в мікрорайоні Ужгорода «Шахта» більше не рубатимуть: активісти добились обіцянки голови лісгоспу




Ліс в мікрорайоні Ужгорода «Шахта» більше не рубатимуть. Про це сьогодні на зустрічі з активістами заявив начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга. Нагадаємо, конфлікт розгорівся минулого тижня, коли представники місцевого велоклубу помітили – дерева вирубують попри грудневі обіцянки цього не робити. Сьогодні активісти разом з екологами пікетували лісництво. Як це було – бачила Олена Смерека.

Ефективне господарювання в лісових і мисливських угіддях – вимога часу!

30 січня 2018 року відбулося засідання колегії Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства, на якому проаналізовано роботу держпідприємств лісового господарства Вінниччини за 2017 рік, січень 2018 року, накреслено завдання на 2018 рік, розглянуто питання впровадження концепції розвитку електронного урядування в галузі лісового господарства.

Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Бондар А.О., відкриваючи колегію, щиро подякував трудовим колективам усіх держпідприємств лісового господарства області за плідну роботу в 2017 році, особливі слова подяки адресував лісівникам державних підприємств «Дашівське ДЛМГ», «Вінницький лісгосп», «Тульчинське ЛМГ» (директори Кавуненко В.В., Попельнюк В.В., Поліщук В.А., головні лісничі Криса В.Д., Ільченко Є.В., Кілимник Г.П.) за зайняті 1-3 місця в трудовому суперництві між держлісгоспами за підсумками роботи в 2017 році.



Анатолій Омелянович наголосив на тому, що державні лісогосподарські підприємства Вінниччини у минулому році виконали весь комплекс робіт по створенню нових лісів, підвищенню продуктивності лісових насаджень, по забезпеченню належного рівня охорони та захисту лісу. У 2017 році держлісгоспи області створили 1140 га (113% ) лісових культур на землях держлісфонду і 301 ганових захисних насаджень. Природне поновлення склало 54 га. Таким чином відтворено 1495 га лісів. Саме плідна співпраця з органами місцевого самоврядування й державної виконавчої влади дала змогу отримати 300 га земель для створення у 2017 році захисних насаджень.

Заготовлено 123 тонни лісового насіння. Вирощено понад 10 млн. штук сіянців основних лісоутворюючих порід. Проведено рубки догляду за молодняками на площі 2982 га, рубки формування і оздоровлення лісів на площі 11110 га (101% до плану).

Бондар А.О. підкреслив, що лісівники області, прекрасно розуміючи скрутне фінансове становище держави, лісового господарства України заробили кошти і вклали їх у створення державних лісів. За 2017 рік реалізовано продукції на 623,8 млн. грн. З них на ведення лісового господарства направлено 298 млн. грн., 250 млн. грн. перераховано до державної казни у вигляді різних податків і платежів. А це разом 550 млн. грн.! І це при тому, що держава на ведення лісового господарства грошей не виділяє! Тому життєво важливою є вимога часу - організувати ефективне використання всіх лісових ресурсів для отримання максимальних фінансових надходжень в касу держпідприємств лісового господарства. Анатолій Омелянович поставив однозначну вимогу до директорів держлісгоспів: ваша робота буде оцінюватися відповідно до того, наскільки ефективно держлісгосп використовує деревину, водні, земельні ресурси, рекреаційні можливості, як займається теплично-парниковим господарством, побічним користуванням, реалізацією посадкового матеріалу. Самофінансування лісогосподарського виробництва на власному ресурсі – запорука стабільної роботи держлісгоспів.

З основними доповідями порядку денного виступили перший заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Діденко В.І., заступники начальника Котенко В.Г.. Колчанов А.В., в. о. директора ДП «Вінницяліссервіс» Юрченко П.А., головний спеціаліст з кадрової роботи Шмалюх А.М.

Роботу кожного держпідприємства аналізували саме під таким кутом: чи все зроблено для максимального надходження коштів, ефективного їх використання для створення, охорони й захисту лісів.

За 2017 р. реалізовано продукції на 623 млн. 821 тис. грн. (122% до минулого року). Реалізація на одного штатного працівника склала 389158 грн. – 114% до 2016 року (250369 грн.).

Всі підприємства – прибуткові. Рентабельність діяльності держлісгоспів – 7,3%. Найвищу рентабельність мають ДП «Бершадський лісгосп», «Тульчинське ЛМГ», «Могилів-Подільський лісгосп» - 12,4%, 11%, 10,1%. Значними є капітальні інвестиції – 35 млн. 338 тис. грн. На ведення лісового господарства направлено 298 млн. 163 тис. грн. власних коштів.

До Зведеного бюджету перераховано 204 млн. 557 тис., у 2016 році - 166 млн. 853 тис. грн. Єдиного соціального внеску перераховано 50 млн. грн.

На засіданні колегії ВОУЛМГ намічено ряд заходів щодо виконання планових завдань на перший квартал 2018 р., організації співпраці з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування в питаннях виділення земель під заліснення, підготовки до весняної лісокультурної кампанії та Всеукраїнської акції "Майбутнє лісу – в твоїх руках". Перед директорами держпідприємств поставлено завдання: постійно інформувати органи місцевого самоврядування, громадськість про роботу лісівників.

Бондар А.О. підкреслив, що вся робота держпідприємств лісового господарства області має бути економічно максимально ефективною. 2017 рік яскраво продемонстрував, що трудові колективи держлісгоспів готові виконувати поставлені державою завдання, уміють ефективно господарювати. І плани, доведені до вінницьких лісівників на 2018 рік, є реальними. Їх виконання є обов’язковим! Адже життя вимагає динаміки, поступального руху вперед.

Бондар А.О. щиро подякував кожному працівнику держпідприємств лісового господарства області за високу самоорганізацію, дисципліну, чітку, злагоджену й плідну роботу. У всіх у нас є спільна мрія: побудувати сильну, незалежну Україну. А мрії втілюються в життя лише через сумлінну працю на кожному робочому місці.

Прес-служба Вінницького ОУЛМГ
2018-01-30

Хворий ліс - біда не тільки для лісівників!


У лісі дедалі більше всихають соснові насадження. Іржаво-жовті крони рясніють з-поміж зелені хвої. Про цей сумний факт пишуть, говорять, дискутують останнім часом дуже багато на сторінках преси, у телеефірах, на конференціях, під час виїзних семінарів. Однак як зупинити злісного шкідника хвойного лісу ради не знаходять, тож лісівники мусять боротись єдиним ефективним методом – проведення санітарних рубок.

При проведені рубок необхідно забрати хворі дерева із насаджень, а ті, що ростуть навколо них, також вже заражені шкідником та потребують видалення, – тільки так можна врятувати деревостан. Неабиякий ажіотаж, обурення та здивування ці заходи викликають у пересічних громадян, особливо жителів сіл, які живуть близько лісу. Лісівники в свій бік отримують чимало критики ти нарікань. Дискредитація працівників лісового господарства в громадськості на сьогодні досягла максимально високого рівня, лісівника вважають мало не ворогом лісу та саме завдяки завдяки лісівникам рятуються здорові дерева. Саме досвід роботи та кваліфікованість працівників лісового господарства дають змогу вчасно виявляти, проводити лісопатологічні обстеження, а це – найважливіша складова у лікуванні хворих насаджень.

Нещодавно саме з метою роз’яснення населенню всю масштабність проблеми всихання лісових насаджень, лісничий Станишівського лісництва ДП «Житомирський лісгосп» Віталій Матковський завітав на сесію до Новогуйвинської селищної ради.

«Для працівників лісових господарств це дуже невтішна ситуація. У нашій роботі першочерговим напрямков роботи є – лісовідновлення та охорона і захист лісу. Саме боротьба зі шкідником, коли застосовуються санітарні рубки – і є захист лісу від шкідника. Діємо ми законно, на підставі обстеження лісопатологами та спеціально виписаних перед тим лісорубних квитків», ­– наголосив Віаталій Матковський в своєму виступі.


31.01.2018 08:46
Прес-служба ДП "Житомирський лісгосп"





http://zt-lis.gov.ua/no_cache/pres-sluzhba/novina/article/khvorii-lis-bida-ne-tilki-dlja-lisivnikiv.html

Історія: як у Карпатах крали ліс сто років тому (ФОТО)



Досліджуючи архів газети Kurier Stanislawowski, журналісти видання Збруч, виявили дуже цікаву публікацію 110-річної давності.

На початку листопада 1906 року, в лісовому господарстві Прикарпаття несподівано вибухнув гучний скандал.

Комісія, яку делегувала управа лісівництва до Надвірнянського повіту, виявила великі розкрадання у державних лісах біля села Зеленої, яку вчинили підприємці у змові з тамтешніми лісничими.

«Наприклад, один підприємливий єврей, який мав дозвіл на вирубку на 5 000 моргів лісу, вирубав його на площі аж 15 тисяч моргів. Інший замість того, щоб витяти так звані «вітроломи», повирубував найкращі дерева», — повідомляла газета.

Головним фігурантом справи був такий собі лісоторговець М.Л.Шерер. Отримавши дозвіл на вирубку 5 тисяч кубометрів «вітролому», він домовився з тутешніми лісниками і вирубав здоровий ліс, причому – вдвічі більше, ніж йому було погоджено.

Разом з підручним Розенкранцом його відразу арештували (ще один помічник на прізвище Кац був оголошений в розшук).

Арештовано було також двох лісничих, Тадеуша Хмельовського та Зигмунда Куршвайна, та трьох працівників лісової охорони: Малиновського, Габла й Максимчука.

«Про те, що розкрадання були дуже великі, свідчить те, що один з підприємців хотів відкупитися за 80 тисяч корон, щоби його не брали під арешт на час слідства», – зауважив Kurier Stanislawowski.

M-Ukraine.com
Вчора, 22:02
Новини / Україна

Чому в Данії мало лісів?


Данія – найменша і найпівденніша зі Скандинавських країн – займає півострів Ютландія з більш ніж 500 прилеглими до нього островами, 400 з яких дуже маленькі і не мають постійного населення. Крім того, до складу королівства входять Фарерські острови (в Атлантичному океані) і острів Гренландія (у Північній Америці) – залишки колоніальних володінь.

Датське держава утворилася в епоху вікінгів, в ІХ-ХІ ст. Слово «дання» перекладається як «лісова країна» ( «дан» давньоскандинавською означало «ліс»). Однак до початку XIX в. ліси були майже повністю винищені випасом худоби, і на їх місці тепер вересові пустки і чагарники. Єдиний «вцілілий» ліс – буковий Рольд – знаходиться в Ютландії і оголошений заповідником. Зараз ліси займають близько 13 процентів території країни, причому всі нинішні зелені насадження з’явилися в результаті людської праці. Уже півтора століття тут проводиться кампанія по відновленню лісів. У Данії висаджують ялина, сосну, ялицю, деякі широколисті породи. Через господарської діяльності людини тваринний світ також зазнав змін: зменшилася кількість оленів, ланей, козуль, повністю зникли вовки ..


Алексей Кущ: «Украине не «безлес» угрожает, а «безлюд»




По оценкам польского центробанка в этой стране на 38 миллионов жителей — лишь 16 млн. трудоспособных.

Именно поэтому, высокие темпы роста (4-5%) могут быть поддержаны лишь за счет импорта рабочей силы из Украины. Сейчас в Польше трудятся 1-1,5 млн украинцев.

А нужно еще 5 млн.

С таким стратегическим партнерством, Украине не «безлес» угрожает, а «безлюд»…

Фейсбук автора

Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення


Проект



КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від ______________ №_____ 

Київ


Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової
оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін
до деяких постанов Кабінету Міністрів України

Відповідно до пункту 11 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, що додається.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

3. Міністерству аграрної політики та продовольства, Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення до 31 серпня 2018 року.

4. Міністерству аграрної політики та продовольства у тримісячний строк привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.

5. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування.


Прем’єр-міністр України                              В. ГРОЙСМАН


Повідомлення про оприлюднення:


Повідомлення про оприлюднення
проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»


1. Розробник: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, головний розробник Міністерство агарної політики та продовольства України.

2. Стислий виклад змісту проекту:

Проект акта розроблено з метою встановлення порядку організаційних дій по проведенню нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення одночасно на території всієї країни, що забезпечить підвищення об’єктивності показників нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення у відповідності до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, та дозволить органам місцевого самоврядування отримати актуальну базу для визначення розміру плати за землю без необхідності залучення коштів місцевого бюджету або власників та землекористувачів.

3. Спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта:

Проект акта та пояснювальну записку розміщено на офіційних сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

4. Строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції
від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань:

Зауваження та пропозиції приймаються протягом місяця.

5. Зауваження та пропозиції надсилати на адресу:

Міністерство аграрної політики та продовольства України: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, тел. 278 81 71, факс 278 76 02, info@minagro.gov.ua.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3, тел. 249 96 84, rynok_oz@land.gov.ua.

Державна регуляторна служба України: 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, тел. 286 47 11, inform@dkrp.gov.ua.

Зауваження та пропозиції надсилати електронною поштою або поштовим відправленням.





Перший заступник

Міністра аграрної політики

та продовольства України Максим МАРТИНЮК
Пояснювальна записка:


Пояснювальна записка

до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»



1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект акта розроблений на виконання пункту 11 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з метою забезпечення проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок є капіталізованим рентним доходом із земельної ділянки, що визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно із статтею 5 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до статті 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення була проведена в Україні лише один раз (станом на 1 липня 1995 року) відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, і Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему України, Мінсільгосппроду України, Держкоммістобудування, УААН від 07.04.1995 р. № 24/87/70/45, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 квітня 1995 року за № 105/641 (визнано таким, що втратив чинність спільним наказом Держкомзему України, Мінсільгосппроду України, Держкоммістобудування, УААН від 27.11.1995 № 76/230/325/150, зареєстрованим у Міністерством юстиції України 30 листопада 1995 року за № 427/963).

Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 № 831 (далі – Методика), запроваджено нові методичні підходи до проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Також, відповідно до статті 13 Закону України «Про державний земельний кадастр» (далі – Закон) до Державного земельного кадастру включаються, зокрема, відомості нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці.

Стаття 23 Закону передбачає, що документація з оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подається органу, що здійснює внесення таких відомостей, також у формі електронного документа. Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

З метою забезпечення базових принципів ведення Державного земельного кадастру проектом постанови пропонується також внести зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі – Порядок), в частині удосконалення структури та змісту електронного документу для забезпечення наповнення Державного земельного кадастру відомостями про нормативну грошову оцінку земель (крім земель населених пунктів).

Також, з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів, передбачених у державному бюджеті, проектом акта передбачено внесення відповідних змін до постанов Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 р. № 218 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для проведення загальнодержавних топографо-геодезичних та картографічних робіт і робіт з демаркації та делімітації державного кордону» і від 9 березня 2011 р. № 219 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з проведення земельної реформи».

Крім того, проектом постанови пропонується вдосконалити Порядок здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 681 та Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 № 831.

2. Мета і шляхи її досягнення

Проект постанови розроблено з метою забезпечення практичної реалізації вказаної Методики та з метою організаційного забезпечення оновлення застарілих даних нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення одночасно на території всієї країни, забезпечення наповнення Державного земельного кадастру відомостями про нормативну грошову оцінку земель (крім земель населених пунктів).

3. Правові аспекти

У цій сфері правового регулювання діють:

Земельний кодекс України;

Закони України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», «Про оцінку земель», «Про Державний земельний кадастр»;

постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 831 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення», від 28 лютого 2011 р. № 218 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для проведення загальнодержавних топографо-геодезичних та картографічних робіт і робіт з демаркації та делімітації державного кордону», від 9 березня 2011 р. № 219 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з проведення земельної реформи», від 26 травня 2004 року № 681 «Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель».

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту постанови не потребує додаткового фінансування з державного та місцевих бюджетів, оскільки проект акта визначає виключно порядок організаційних заходів щодо проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та її затвердження та спрямований на виконання заходів, передбачених бюджетними програмами.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект постанови потребує погодження з Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України, Міністерством екології та природних ресурсів України, Державною регуляторною службою України та проведення правової експертизи Міністерством юстиції України.

6. Регіональний аспект

Реалізація положень, передбачених проектом акта, дозволить визначити об’єктивні показники нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення одночасно на території всієї країни та позитивно вплине на розвиток регіонів під час використання даних нормативної грошової оцінки у випадках, передбачених статтею 5 Закону України «Про оцінку земель».

61. Запобігання дискримінації

У проекті акта відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті акта відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект постанови розміщено для громадського обговорення на офіційних веб-сайтах Держгеокадастру та Мінагрополітики.

81. Розгляд Науковим комітетом Національної ради України з питань розвитку науки і технологій

Проект постанови не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект акта не потребує консультацій з уповноваженими представниками всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект акта є регуляторним актом.

Метою державного регулювання є забезпечення проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, забезпечення наповнення Державного земельного кадастру відомостями про нормативну грошову оцінку земель (крім земель населених пунктів).

Проект акта відповідає загальним принципам державної регуляторної політики.




Об’єкт впливу

Вигоди

Витрати


Держава

Проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення України, оновлення показників такої оцінки.

Додаткові витрати на реалізацію акта відсутні.


Суб’єкти господарювання

Значне скорочення процедури проведення нормативної грошової оцінки земель сільсько-господарського призначення, що зводиться лише до отримання витягу з відповідної технічної документації.

Витрати відсутні, оскільки видача витягу з відповідної технічної документації здійснюється на безоплатній основі.


Громадяни

Значне скорочення процедури проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, що зводиться лише до отримання витягу з відповідної технічної документації.

Витрати відсутні, оскільки видача витягу з відповідної технічної документації здійснюється на безоплатній основі.




101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація акта позитивно вплине на ринок праці, оскільки для її повноцінної реалізації необхідне проведення нормативної грошової оцінки сільськогосподарського призначення на території України. Відповідно виникне потреба у залученні суб’єктів господарювання, які мають право на проведення нормативної грошової оцінки земель відповідно до вимог чинного законодавства.

11. Прогноз результатів

Прийняття проекту акта встановить порядок організаційних дій
з проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення одночасно на території всієї країни, що забезпечить оновлення показників нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення у відповідності до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, та дозволить органам місцевого самоврядування отримати актуальну базу для визначення розміру плати за землю без необхідності залучення коштів місцевого бюджету або власників та землекористувачів.

Крім того, реалізація проекту акта дозволить значно скоротити час на підготовку до продажу на земельних торгах прав оренди земельних ділянок, що забезпечить сталі надходження до місцевих бюджетів за рахунок плати за землю.

Також буде забезпечено реалізацію положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо наповнення Державного земельного кадастру відомостями про нормативну грошову оцінку земель (крім земель населених пунктів), цільове та ефективне використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з проведення земельної реформи та для проведення загальнодержавних топографо-геодезичних та картографічних робіт і робіт з демаркації та делімітації державного кордону.





В. о. Голови Державної служби

України з питань геодезії,

картографії та кадастру О. К. Колотілін
Аналіз регуляторного впливу:


Аналіз регуляторного впливу

проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»



І. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 831 затверджено нову Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, яка набрала чинності 01 березня 2017 року (далі – Методика). Вказаною Методикою змінено підходи до нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Зазначена Методика встановлює послідовність проведення нормативної грошової оцінки та відповідних розрахунків, встановлює формули, за якими такі розрахунки проводяться, а також затверджує нормативи капіталізованого рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення природно-сільськогосподарських районів Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Окремо слід зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» Держгеокадастру в рамках бюджетної програми «Земельна реформа» виділено 348 млн. грн. на проведення загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Так, пунктом 11 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» передбачено, що у 2018 році за рішенням та в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, проводиться загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення.

Проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Зважаючи, що нормативно-методична база для проведення самих робіт з оцінки земель затверджена, є необхідність розробки проекту акта щодо прийняття Урядом безпосередньо рішення про проведення оцінки вказаних земель та визначення заходів щодо організації робіт з такої оцінки.

Окремо слід наголосити, що безпосередньо сам проект регуляторного акта не матиме впливу на громадян та суб’єктів господарювання, оскільки лише встановлює порядок дій органів виконавчої влади в частині організації проведення робіт з оцінки земель сільськогосподарського призначення.

В результаті буде оновлено показники нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення одночасно на всій території України, що дозволить власникам та користувачам відповідних земельних ділянок не витрачати кошти та час на проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а лише отримати безоплатно витяг із технічної документації протягом трьох робочих днів з дня звернення.

Також, відповідно до статті 13 Закону України «Про державний земельний кадастр» (далі – Закон) до Державного земельного кадастру включаються, зокрема, відомості нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці.

Стаття 23 Закону передбачає, що документація з оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подається органу, що здійснює внесення таких відомостей, також у формі електронного документа. Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

За результатами практичної реалізації положень Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі – Порядок), виявилося необхідним для забезпечення базових принципів ведення Державного земельного кадастру удосконалити структуру та зміст електронного документу.

Прийняття проекту постанови забезпечить наповнення Державного земельного кадастру відомостями про нормативну грошову оцінку земель (крім земель населених пунктів), вдосконалення структури та змісту електронного документу та автоматизування процесу проведення розрахунків нормативної грошової оцінки конкретних земельних ділянок.

Також, з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів, передбачених у державному бюджеті, проектом акта передбачено внесення відповідних змін до постанов Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 р. № 218 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для проведення загальнодержавних топографо-геодезичних та картографічних робіт і робіт з демаркації та делімітації державного кордону» і від 9 березня 2011 р. № 219 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з проведення земельної реформи», пропонується вдосконалити Порядок здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 681 (зазначені зміні не запроваджують нових регуляторних норм).

Крім того, проектом постанови передбачено вдосконалити Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 № 831, шляхом внесення змін у додаток до вказаної Методики, що забезпечить спрощення розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок з такими угіддями, як багаторічні насадження, та забезпечить можливість автоматичного розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок у вказаному випадку.

Окремо слід зазначити, що запропоновані зміни до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення не запроваджують нових регуляторних норм, а вплив на рівень фінансового навантаження на суб’єктів господарювання повністю відповідає розрахункам та обґрунтуванням, наведеним у Аналізі регуляторного впливу до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення під час її погодження Державною регуляторною службою України (рішення про погодження проекту регуляторного акта від 06.09.2016 № 410 (копія додається).

Зокрема, до вказаного Аналізу регуляторного впливу додавалась порівняльна таблиця показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в розрізі регіонів України, в якій відображені відповідні показники для багаторічних насаджень, які і пропонується відобразити у додатку до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 № 831, без розподілення за видами багаторічних насаджень, відомості про що відсутні у Державному земельному кадастрі (порівняльна таблиця додається).

Основні групи, на які проблема справляє вплив:

ІІ. Цілі державного регулювання

Ціллю державного регулювання є вжиття організаційних заходів щодо забезпечення оновлення показників нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення одночасно на всій території України.

Окремо слід наголосити, що безпосередньо сам проект регуляторного акта не матиме впливу на громадян та суб’єктів господарювання оскільки лише встановлює порядок дій органів виконавчої влади в частині організації проведення робіт з оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Відповідний вплив матимуть безпосередньо результати проведення вказаної оцінки, проведеної відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 831, під час розробки якої здійснено відповідні розрахунки у аналізі регуляторного впливу.

Також, ціллю державного регулювання є забезпечення наповнення Державного земельного кадастру відомостями про нормативну грошову оцінку земель (крім земель населених пунктів), удосконалення структури та змісту електронного документу, з метою забезпечення автоматизації розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей

Визначення альтернативних способів

Як альтернативу до запропонованого регулювання можна розглянути так званий «status quo», тобто використання результатів нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення 1995-1997 років (з урахуванням коефіцієнтів індексації).


Вид альтернативи

Опис альтернативи


Альтернатива1.

Використання нормативної грошової оцінки, проведеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів” від 23 березня 1995 року № 213.

Прив’язка вихідних даних нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь до даних економічної оцінки земель колгоспів і радгоспів Української РСР за результатами їх господарювання у 1981-1987 рр., а також даних ефективності сільськогосподарського виробництва за 1986-1990 рр., що фактично призводить до використання в процесі оцінки необ’єктивних та застарілих економічних показників, які давно втратили актуальність та не відповідають сучасним організаційно-економічним та технологічним умовам ведення сільського господарства.

Крім того, для отримання нормативної грошової оцінки земельної ділянки необхідно замовляти окрему технічну документацію на відповідну земельну ділянку, затверджувати її відповідною районною радою і лише після цього отримати витяг із технічної документацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Недосконалість ведення Державного земельного кадастру в частині внесення інформації про нормативну грошову оцінку земель (крім земель населених пунктів).


Альтернатива 2.

Проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення за новою Методикою одночасно на всій території України

Відсутність необхідності замовляти окрему технічну документацію на кожну земельну ділянку.

Значне скорочення часу та відсутність грошових витрат на отримання нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки.

Вдосконалення Порядку в частині встановлення форми електронного документа для внесення інформації про нормативну грошову оцінку земель (крім земель населених пунктів) до Державного земельного кадастру.




Оцінка впливу на сферу інтересів держави




Вид альтернативи

Вигоди

Витрати


Альтернатива 1.

Вигоди за рахунок відсутності об’єктивних та достовірних нормативів капіталізованого рентного доходу відсутні.

Існування необхідності замовляти окрему технічну документацію на кожну земельну ділянку з відповідною оплатою таких робіт (в середньому від 1000-3000 грн. за ділянку).

Збереження чинного регулювання зазначених питань, визначене Порядком не може розглядатися як таке, що не забезпечує можливості внесення до Державного земельного кадастру інформації про нормативну грошову оцінку земель (крім земель населених пунктів).


Альтернатива 2.



Забезпечення наявності нормативної грошової оцінки всіх земель с/г призначення, об’єктивності та достовірності показників нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Відсутність витрат власників та користувачів земельних ділянок на розробку технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та отримання витягу з такої документації.

Забезпечення наповнення Державного земельного кадастру відомостями про нормативну грошову оцінку земель (крім земель населених пунктів), удосконалення структури та змісту електронного документу.

Додаткових витрат, необхідних для реалізації положень проекту регуляторного акту не передбачається.






Оцінка впливу на сферу інтересів громадян




Вид альтернативи

Вигоди

Витрати


Альтернатива 1.

Вигоди за рахунок відсутності об’єктивних та достовірних нормативів капіталізованого рентного доходу відсутні.

Існування необхідності замовляти окрему технічну документацію на кожну земельну ділянку з відповідною оплатою таких робіт (в середньому від 1000-3000 грн. за ділянку).


Альтернатива 2.

Забезпечення наявності нормативної грошової оцінки всіх земель с/г призначення, об’єктивності та достовірності показників нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Відсутність витрат власників та користувачів земельних ділянок на розробку технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та отримання витягу з такої документації.

Спрощення процедури та зменшення впливу людського фактору на достовірність нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки за рахунок автоматизації процесу проведення розрахунків.

Додаткових витрат, необхідних для реалізації положень проекту регуляторного акту не передбачається.


Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

Кількість суб’єктів господарювання, на яких буде здійснюватись вплив не обмежується.




Вид альтернативи

Вигоди

Витрати


Альтернатива 1.

Вигоди за рахунок відсутності об’єктивних та достовірних нормативів капіталізованого рентного доходу відсутні.

Існування необхідності замовляти окрему технічну документацію на кожну земельну ділянку з відповідною оплатою таких робіт (в середньому від 1000-3000 грн. за ділянку).


Альтернатива 2.

Забезпечення наявності нормативної грошової оцінки всіх земель с/г призначення, об’єктивності та достовірності показників нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Відсутність витрат власників та користувачів земельних ділянок на розробку технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та отримання витягу з такої документації.

Додаткових витрат, необхідних для реалізації положень проекту регуляторного акту не передбачається.







Сумарні витрати за альтернативами

Сума витрат, гривень


Альтернатива 1. Сумарні витрати для суб’єктів господарювання великого і середнього підприємництва згідно з додатком 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (рядок 11 таблиці “Витрати на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта”)

0




Альтернатива 2. Сумарні витрати для суб’єктів господарювання великого і середнього підприємництва згідно з додатком 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (рядок 11 таблиці “Витрати на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта”)

0




IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей




Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала


Альтернатива 1

1

Існування необхідності замовляти окрему технічну документацію на кожну земельну ділянку з відповідною оплатою таких робіт (в середньому від 1000-3000 грн. за ділянку).

Недосконалість ведення Державного земельного кадастру.


Альтернатива 2

4

Забезпечення наявності нормативної грошової оцінки всіх земель с/г призначення, об’єктивності та достовірності показників нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Відсутність витрат власників та користувачів земельних ділянок на розробку технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та отримання витягу з такої документації.

Наповнення Державного земельного кадастру інформацією про нормативну грошову оцінку земель (крім земель населених пунктів).





Рейтинг результативності

Вигоди (підсумок)

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу


Альтернатива 2

Забезпечення наявності нормативної грошової оцінки всіх земель с/г призначення, об’єктивності та достовірності показників нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру.



Відсутність витрат власників та користувачів земельних ділянок на розробку технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та отримання витягу з такої документації.

Вирішення проблеми та скорочення часу на проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.


Альтернатива 1

Вигоди відсутні

Існування необхідності замовляти окрему технічну документацію на кожну земельну ділянку з відповідною оплатою таких робіт (в середньому від 1000-3000 грн. за ділянку).

Проблема продовжує існувати





Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта


Альтернатива 1

Існування проблеми

Х


Альтернатива 2

Вирішення проблеми

Ризик зовнішніх чинників на дію акта відсутній




V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Основними механізмами, які забезпечують розв’язання визначеної проблеми є забезпечення вимог Закону України “Про оцінку земель” при визначенні нормативної грошової оцінки, а також досягнення її достовірності та об’єктивності, встановлення чітких вимог до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа для внесення інформації про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів до Державного земельного кадастру відповідно до яких центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин буде здійснюватись внесення таких відомостей із використанням відповідно налаштованого програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру.

Реалізація зазначених механізмів досягається наступними шляхами:

організація робіт з нормативної грошової оцінки земель с/г призначення на всій території України одночасно;

визначення капіталізованого рентного доходу земельних ділянок сільськогосподарського призначення за встановленими і затвердженими нормативами;

врахування дійсного стану розвитку аграрного сектору економіки, а саме динаміки врожайності, цін реалізації та собівартості вирощування сільськогосподарських культур та витрат на поліпшення відповідних угідь;

визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення в розрізі адміністративно-територіальних одиниць та природних сільськогосподарських районів в тісному зв'язку з порівняльною оцінкою якості їх ґрунтів (бонітетом), відсутність витрат власників та користувачів земельних ділянок на проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Також, з боку суб’єктів господарювання необхідне буде створення електронного документа з відомостями про нормативну грошову оцінку земель (крім земель населених пунктів) при розробці відповідної технічної документації. Створення електронного документа не потребує наявності додаткових програмних чи технічних засобів.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги.

Витрати на виконання вимог регуляторного акта з боку органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відсутні. Прийняття регуляторного акта не потребує створення нового центрального органу виконавчої влади.

Додаткові бюджетні витрати, пов’язані з реалізацію запропонованого проекту акта відсутні, отже відповідні таблиці, що додаються до Аналізу регуляторного впливу та М-тесту не заповнюються.

Крім того, головним чином регулювання буде стосуватися великого і середнього підприємництва, яке веде сільське господарство на орендованих земельних ділянках, при цьому сільгоспвиробники є платниками єдиного податку четвертої групи. В такому випадку власники земельних ділянок, що орендовані сільгоспвиробниками, звільняються від сплати земельного податку.

При цьому будь-які витрати на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель з боку суб’єктів господарювання відсутні.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Строк дії регуляторного акта пропонується не обмежувати у часі.

Пунктом 7 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» передбачено, що у 2018 році за рішенням та в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, проводиться загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення.

Також пунктом 2 проекту постанови передбачено провести роботи з оцінки до 01 жовтня 2018 року.

При цьому, проведення нормативної грошової оцінки земель Законом України «Про оцінку земель» передбачає періодичність проведення такої оцінки (стаття 18 Закону).

У разі прийняття нормативно-правового акта вищої юридичної сили, яким буде змінено регулювання методичних засад та процедури проведення нормативної грошової оцінки, положення регуляторного акта будуть приведені у відповідність до такого нормативно-правового акта.

Термін набрання чинності регуляторним актом – відповідно до законодавства після його офіційного оприлюднення.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Основними показниками результативності акта є:

- надходження коштів до Державного бюджету у зв’язку з дією регуляторного акта не передбачається;

- кількість фізичних та юридичних осіб, на яких поширюється дія акта, не обмежується;

- обсяг коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та підприємницької діяльності на виконання робіт по складанню технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, відсутній;

- зниження фіскального навантаження на суб’єктів господарювання – сільгоспвиробників орендаторів земельних ділянок та власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

- рівень поінформованості суб’єктів господарювання та підприємницької діяльності, які використовуватимуть результати нормативної грошової оцінки – високий;

- кількість створених електронних документів з відомостями про нормативну грошову оцінку земель (крім земель населених пунктів);

- кількість технічних документацій, що будуть внесені до Державного земельного кадастру у відповідності до створених електронних документів.

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись після набрання чинності цим регуляторним актом шляхом статистичного аналізу показників проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Повторне відстеження буде здійснено через рік після набуття чинності регуляторного акту, в результаті якого відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження. У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань шляхом аналізу якісних показників дії цього акта, ці питання будуть врегульовані шляхом внесення відповідних змін.

Періодичне відстеження буде здійснюватися раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюватимуться із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.

Для проведення відстеження у якості цільових груп будуть залучені суб’єкти господарювання які є розробниками документації із землеустрою та їх громадські об’єднання.


Перший заступник Міністра аграрної політики
та продовольства України Максим МАРТИНЮК

Михаил Кречмар: Охотник — это стихийный натуралист



В России могут разрешить отстреливать диких животных, если они создают угрозу для человека — например, если опасные или больные животные появляются вблизи жилых домов. Сейчас подобный отстрел законодательно запрещен, и это приводит к проблемам.

Поправки к закону «Об охоте и о сохранении охотничьих ресурсов» внесло Минприроды РФ. Изменения в законе помогут обезопасить жителей удаленных районов. Чаще всего инциденты с дикими животными случаются в Сибири и на Дальнем Востоке.

И, действительно, инцидентов с дикими животными в России становится все больше. Вот последний пример: «10 января, Новосибирск. В Советском районе города женщина прямо на улице неожиданно встретила… медведя. Прохожей повезло — хищник не проявил к ней никакого интереса и поторопился сбежать в лес. Пока полиция с собаками прочесывала городские пригороды, горожане судачили о том, что появление медведя-шатуна в городе стало прямым следствием уменьшения количества охотников. Мол, раньше, когда охотников было больше, дикий зверь в город не забредал…».

Как обстоят дела с развитием охоты в современной России? Действительно ли охотников в России стало меньше? За ответами на эти и другие вопросы Федеральное агентство новостейобратилось к тем, кто знаком с охотой не понаслышке.

Не чудаки и не романтики
Первым нашим собеседником стал зоолог, писатель, охотовед и главный редактор «Русского охотничьего журнала» Михаил Кречмар.

— Михаил Арсеньевич, значительная часть населения российских мегаполисов формирует свое отношение к проблематике охоты в РФ на основании кинокомедии «Особенности национальной охоты». С учетом этого неудивительно, что охотники многими воспринимаются как романтики и чудаки. Есть и другая точка зрения: мол, охота сейчас — это хобби, которым увлекаются исключительно состоятельные слои населения. Соответствуют ли подобные суждения действительности?
— Да, фильм «Особенности национальной охоты», который делает акцент сугубо на потреблении алкогольных напитков попавшими на охоту гражданами, является одним из основных культурных феноменов, сформировавших отношение к охоте у широких слоев населения за последние 20 лет. Это так, и с этим уже ничего не поделаешь. Бессмысленно осуждать художника за то, что он достиг главной цели своей жизни — создал настоящее архетипическое видение целого направления отечественной культуры. Ему завидовать надо!..



Главный редактор «Русского охотничьего журнала» Михаил Кречмар
wikipedia.org / Dmitriy Konstantinov / CC BY-SA 3.0

— Алкоголь и охота несовместимы?
— Сознательная часть охотников сегодня является сторонниками применения очень жестких санкций к тем людям, которые называют себя охотниками и позволяют себе присутствовать в угодьях в нетрезвом виде с огнестрельным оружием. Кстати, согласно Закону об оружии, все участники фильма «Особенности национальной охоты» являются правонарушителями и должны были быть лишены права охоты как минимум на год.

— Давайте вернемся к тезису о романтиках и чудаках.
— Мне не кажется, что охотники сейчас воспринимаются именно как романтики и чудаки. Они воспринимаются, скорее всего, как абсолютно чуждые большинству городского населения люди. На самом деле, охотники — не чудаки, не объекты собственного увлечения. Прежде всего, охотники — это участники очень широкой и разветвленной индустрии, способной самой зарабатывать себе деньги. Замечу, что только профессионалов этого бизнеса — промысловых охотников и людей, занятых в охотничьем хозяйстве (егерей, ветеринаров и т.д.) — в нашей стране не менее полумиллиона. Охотники-спортсмены, состоятельные охотники составляют лишь самую вершину айсберга, впрочем, наиболее заметную.
За вычетом слонов и носорогов…

— Можно ли сказать, что российский охотник — это настоящий мужчина?
— Я не люблю раздавать подобные ярлыки: эти мужчины настоящие, а эти — нет. Мне известно и изрядное количество женщин-охотниц. Кстати, есть еще один момент, который при разговоре об охоте многие упускают. Почему-то считается, что охотник — это обязательно вооруженный человек. Это не так. Половина моих знакомых промысловиков, например, ружей не имеют, прекрасно умея обходиться без них. Что и неудивительно — большая часть животных, которая была добыта охотниками от сотворения мира до настоящего времени, была добыта петлями, капканами и сетями. Включая слонов и носорогов. Жители Африки, вон, до сих пор слонов петлями добывают — только в путь!..



«Охотники — это участники очень широкой и разветвленной индустрии»
Nikolay Gyngazov/Russian Look

— Так то — в Африке…
— В России — то же самое. За вычетом слонов и носорогов, разумеется. Я знаю людей, добывших у нас сотни медведей без единого выстрела. Таким образом, настоящий охотник — это не тот, кто ходит с ружьем и стреляет зверей и птиц. Настоящий охотник — это тот, кто знает зверей и птиц до такой степени, что может добыть их даже палкой. К этому я добавил бы, что охотник — это стихийный натуралист, который стремится потрогать природу своими руками. Человек же, живущий по маршруту офис-диван-телевизор-дача-площадка для шашлыка, таких людей не понимает на подсознательном уровне. Считаю, что если что-то и может увеличить количество охотников в нашей стране, то это расселение людей из городов. Человек, живущий собственным хозяйством, хутором, подворьем — я не имею в виду выезд на дачу — начинает совершенно иначе воспринимать природу.

Сроки и условия открытия охоты. Справка ФАН
Охотники живут от начала и до конца сезона, ожидая начала даты, когда можно будет начать охотиться. Каждое время года уникально и индивидуально по-своему. Поэтому сроки и порядок открытия охоты могут существенно различаться. Это качается и регионов. К примеру, открытие зимней охоты в Московской области в 2018 году начинается в одно время, а сезон охоты в Хакасии на маралов может стартовать в совершенно другой, более широкий период.

Это связано в том числе с разным распространением животных в регионах. Так, по данным зимних маршрутных учетов Хакасии, популяция косули там выросла на 15%, а марала — на 10% по сравнению с прошлым годом. Положительная динамика обусловлена благоприятными климатическими условиями и деятельностью работников охотхозяйств. В Московской области ситуация сложнее, там были уменьшены квоты на добычу косули, оленя и лося. Так Минэкологии рекомендовало наложить мораторий на добычу пятнистых оленей и барсуков, чтобы стабилизировать численность этих животных.

Точное время открытия, а также закрытия охоты определяются, исходя из погодных условий, регионов России и других параметров. Приказы об открытии охотничьего сезона формируются отдельно в конкретной административной единице нашей страны и доводятся до общественности при помощи средств массовой информации.

Увлеченный и мотивированный
В продолжение темы охоты в России мы побеседовали с исполнительным директором Межрегиональной спортивной общественной организации стрелковых видов спорта «Ворошиловский стрелок» Муслимом Шейховым.



Исполнительный директор МСОО «Ворошиловский стрелок» Муслим Шейхов
facebook.com / @VoroshilovStrelok

— Муслим Гусейнович, увлечение охотой в России имеет давние исторические корни. Ей в той или иной мере увлекались миллионы. Как и любви, охоте тоже оказались все возрасты покорны. И не только возрасты, но и профессии, а также должности. Заядлыми охотниками, как известно, были Николай Пржевальский, Иван Тургенев, Сергей Аксаков, Леонид Сабанеев, Владимир Ленин, Леонид Брежнев… Давним поклонником охоты является легенда советского биатлона Александр Тихонов, утверждающий, что любовь к охоте ему привил отец — лыжник, охотник и ветеран войны. Охотой увлекается министр обороны Сергей Шойгу, как-то сказавший: «Я знаю, когда и в кого нужно стрелять по закону, и соблюдаю неписаный кодекс чести охотников… Мне интересен поединок со зверем, противоборство: выслежу или не выслежу, перехитрю или не перехитрю. Тут важен не выстрел, а процесс... Охота — это поединок со зверем, а не убийство». Что сейчас представляют собой российская охота и российский охотник? В качестве примера последнего можно взять городского жителя.

— Современная охота значительно отличается от охоты, которая была 30–50 лет назад. Применительно к охотникам из мегаполисов и в целом из городов сейчас можно применить термин «охотник выходного дня». То есть это охотник, обладающий ограниченным количеством времени для охоты и старающийся использовать его по максимуму. Также «охотник выходного дня» вынужден выезжать на охоту из города на значительные расстояния, в силу чего он всегда за рулем и поэтому трезв. Исходя из условий, в которых охотятся современные городские охотники, можно уверено заявить, что упоминавшийся вами фильм «Особенности национальной охоты» — не про них.

— Охотники вообще, что ли, сейчас не пьют?!
— Естественно, есть охотники, следующие стереотипам, заложенным этим фильмом, но они быстро становятся перед выбором: веселые посиделки с алкоголем или охота? И то, и другое требует финансовых затрат. Как следствие, люди либо перестают охотиться (и быть охотниками, соответственно), либо перестают употреблять алкоголь на охоте. По моему мнению, современный охотник, проживающий в городе, — это увлеченный, мотивированный, хорошо экипированный мужчина. Женатый, с детьми, с уровнем достатка, позволяющим несколько раз в сезон выезжать на охоту за город в одиночку или в составе команды таких же охотников.



Михаил Кречмар: Охотник — это стихийный натуралист

С добавлением новых ритуалов
— Можно ли считать у нас охоту увлечением настоящих мужчин, освященным вековыми традициями?
— Можно считать, что современная охота продолжает вековые традиции — с добавлением в них новых красивых ритуалов.

— Согласно приказу Минприроды, охотничий билет выдается бесплатно… Но все же, сколько стоит сейчас стать охотником? Грубо говоря, что для этого требуется, и в какую сумму затрат это приблизительно выльется? Для примера можно взять нижний ценовой порог.
— Первое, что нужно для охоты, — это желание. Если нет желания действительно охотиться, то никакие затраты не сделают из человека охотника. Минимальные затраты «с нуля» сегодня составят для новичка около 15–20 тысяч рублей. В эти затраты входит медицинское освидетельствование, обучение безопасному обращению с оружием, пошлина за выдачу лицензии и покупка простейшего одно- или двуствольного ружья. Кстати, ружье можно купить на вторичном рынке и гораздо дешевле.

— Каковы основные правила охоты в России? Что на охоте можно и чего нельзя?
— Правила охоты в России утверждены приказом Минприроды №512 от 16.11.2010. Они устанавливают сроки охоты и способы добычи охотничьих животных и птиц. Например, правилами охоты запрещено использование нарезного оружия на весенней охоте и при охоте на вальдшнепов и иную пернатую дичь, за исключением боровой. Кроме того, запрещена охота с транспортных средств, использование технических средств для приманки животных, использование ночных и тепловизионных прицелов при охоте с подхода, есть и иные ограничения. В целом сегодняшние правила охоты являются достаточно подробным и ясным документом, удобным в применении.



Флажки, растянутые по периметру границы сектора отстрела волков

Лимиты пишутся не просто так
— Сколько примерно сейчас в России охотников?
— На сегодняшний день в России имеется примерно 4,5 миллиона владельцев оружия, из которых 3,5 миллиона являются охотниками. Не всех охотников можно отнести к активным охотникам, то есть охотящимся регулярно, а не от случая к случаю — 3–4 раза в год. Тем не менее, количество активных охотников стабильно растет.

— Количество охотников в России растет? Очень интересно. В массовом сознании отражается прямо обратная картина.
— По моему мнению сокращается количество охотников-промысловиков — тех людей, для которых охота является средством заработка. При этом идет увеличение количества охотников-любителей — людей, для которых охота является средством отдыха и познания природы.

— Периодически в СМИ появляются сообщения, что в населенные пункты все чаще стали забредать расплодившиеся хищники — волки, а то и медведи. В чем причины этого явления? Михаил Арсеньевич Кречмар предположил, что это является следствием малой ликвидности продукции охоты, завышенной цены путевок и лицензий, увеличения зарегулированности и запретов в области охоты и, в итоге, недопромышлением лимитов. Дословная цитата: «Лимиты же не просто так пишутся. Они определяют, скольких хищников может выдержать «Боливар», то есть наш лес. Недопромышляется лимит — медведи заходят в города».
— Давайте я опишу свое видение ситуации. Охота — это отрасль экономики. Российский годовой оборот охотничьей отрасли — девять миллиардов долларов в год. Это не очень много, откровенно говоря. В советское время даже охотники-любители могли заработать на своем увлечении. Существовала, например, выплата премий за отстрел опасных животных (волк, лиса) и птиц (ворона, сорока)…



Охотники во время охоты на волков
РИА Новости / Илья Тимин

— Сейчас, насколько мне известно, уровень дотирования истребления волков понижен с федерального до регионального. А регионы отнюдь не всегда поддерживают программу премирования охотников за добычу «санитаров леса». В частности, этот момент озвучивался год назад, когда популяция волков в России превысила норму в два раза, а их нападения на домашний скот нанесли экономике годовой урон 10–12 млрд рублей.
— В общем, неудивительно, что интерес охотников к охоте на указанных мною животных снизился. Следствием этого стало увеличение численности волков, лис, медведей, ворон в сельской местности, что повлекло за собой распространение бешенства, нападений на домашних животных, скот и птицу, а также на людей. При этом для отстрела волка, лисы и медведя необходимо приобрести разрешение, которое зачастую стоит, относительно доходов сельского охотника, довольно значительных денег. Охота же на животных без разрешения незаконна и чревата как административными штрафами, так и уголовным преследованием, в силу чего охотники, как одни из самых законопослушных граждан в нашей стране, не участвуют в борьбе с опасными животными.

Нужна популяризация
— Что, на ваш взгляд, может способствовать росту числа россиян, увлекающихся охотой?
— На количество охотников в стране значительно влияет общественное мнение. Пока оно у нас формируется все тем же самым фильмом, количество охотников растет очень медленно. Современных российских фильмов об охоте, показывающих ее настоящую суть, просто нет. Кроме общественного мнения значительное влияние оказывает и государственное регулирование отрасли… В России для приобретения разрешения на охоту часто нужно пройти целый квест. Мало того, зачастую это возможно сделать только в будни, в рабочее время, а не в выходные дни. В стране явно недостаточно охотинспекторов (один человек на два–три района площадью с европейскую страну!), на которых в общедоступных охотничьих угодьях еще и возложена обязанность по выдаче разрешений на охоту. Результатом является то, что человек просто плюет на охоту и идет, в лучшем случае, на рыбалку.



Охотники во время охоты на волков
РИА Новости / Илья Тимин

— А в худшем?
— Остается дома на диване с пивом у телевизора. Для увеличения числа охотников в России и, как следствие, увеличения оборота охотничьей отрасли необходима автоматизация и упрощение процессов приобретения разрешений на охоту, разгрузка охотинспекторов от непрофильных функций и направление их непосредственно на контроль охоты и борьбу с браконьерством. Ну и популяризация охоты в обществе, конечно, тоже нужна, равно как и создание позитивного имиджа охотника. В противном случае охота так и будет восприниматься как прихоть взрослых детей и разновидность пикника на природе.

Автор: Андрей Союстов