Природно-заповідний фонд Чернігівщини під загрозою через короїда. Ситуація поки що не катастрофічна, але дуже серйозна, розповіли Сіверу лісничі. Якщо нічого не робити, за деякий час сосновий ліс може загинути. Чому виникла така проблема і як з цим боротися?
ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
01 лютого 2018
Чернігівщину атакує верхівковий короїд. ВІДЕО
Природно-заповідний фонд Чернігівщини під загрозою через короїда. Ситуація поки що не катастрофічна, але дуже серйозна, розповіли Сіверу лісничі. Якщо нічого не робити, за деякий час сосновий ліс може загинути. Чому виникла така проблема і як з цим боротися?У Бережанському лісгоспі розпочалися обліки мисливських тварин
Закінчився сезон полювання 2017-2018 років на диких парнокопитних та хутрових звірів. Разом із тим, лісова охорона державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство» не припиняє робіт із відтворення й охорони мисливської фауни: проводиться підгодівля диких звірів та здійснюються патрулювання мисливських угідь з метою виявлення порушників мисливського законодавства.
Як поінформував інженер з охорони і захисту лісу Бережанського лісгоспу Володимир Кустов, у мисливських угіддях розпочато роботу з обліку мисливської фауни. Складено графік проведення обліку по лісництвах, за якими закріплено спеціалістів підприємства для надання практичної допомоги в проведенні робіт.
Здійснюватимуть обліки мисливської фауни до середини лютого, який проводитимуть як на території лісових, так і польових угідь. За результатами обліків буде визначено чисельність мисливських тварин, що, в свою чергу, дасть можливість встановити обсяги лімітів їх добування в наступному мисливському сезоні 2018-2019 років.
За інформацією ДП «Бережанський лісгосп»
01.02.2018
«То не пастки, а живоловильні»: лісівники запросили журналістів в елітні мисливські угіддя
Про Звірівське мисливське господарство, що на Волині, ходять легенди. Потрапити на території цих угідь може далеко не кожен. Однак не секрет, що саме там люблять полювати не тільки волинські мисливці, а й столична еліта та іноземці.
Зубри, олені, козулі, кабани... Господарство багате звіриною. Під час недавнього зимового рейду цими територіями працівники Ківерцівського національного природного парку “Цуманська пуща” розповіли, що не все так славно у “Звірівському”.
Довідково. Мисливське господарство на Волині ведеться на площі 1,507 млн га, з них 343,2 тис га надано в користування підприємствам ВОУЛМГ (24,9%). За статистикою, інвестиції у ведення мисливського господарства щорічно зростають, з 2014 до 2017-го збільшилися з 4,1 млн грн до 7,5 млн грн. Лише у 2017-му у розвиток мисливського господарства підприємствами ВОУЛМГ вкладено 7,5 млн грн, з них 2 млн 50 тис грн на відтворення диких тварин і біотехнічні заходи.
Ще рік тому, кажуть природоохоронці, під час подібного зимового рейду можна було побачити значно більше звірів. Тих же оленів. Це, припускають, свідчить про те, що навіть якщо тварин не меншає, то вони добряче наполохані полюваннями. Дивують, зокрема, і мисливські вежі на території загальнозоологічного заказника місцевого значення “Зубр”. У лісах, що входять до цих угідь, чимало мисливських веж і пасток. Останні лісівники нібито іноді використовують не тільки для того, щоб проводити відлов звіра, а й щоб легше було добивати тварин і реалізовувати дичину.
Так це чи ні? У відповідь на публікацію на “Волинь24” статті “Як у волинських лісах пораненого зубра шукали” 30 січня працівники Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства запросили журналістів у прес-тур, аби переконати у зворотньому та спростувати “легенди” про елітне мисливське господарство.
ВЕЖІ В ЗАКАЗНИКУ “ЗУБР” - ДЛЯ СЕМІНАРІВ
Звірівське МГ - державне підприємство, одне з найпотужніших в Україні. Загальна площа - понад 22 тис га. Підприємство засноване у 1955 році. На території облаштовано 35 підгодівельних майданчиків, біля 100 солонців та годівниць із сіном.
Зупинка перша: підгодівельний майданчик... Той самий заказник “Зубр”. Свого часу саме тут було одне з тих місць, де найчастіше можна було побачити стадо волинських зубрів.
Солонець, годівниця із сіном і - вежа. Не мисливська, наголошують лісівники. А - спостережна. Тому аж ніяк не можна говорити, що подібні вежі встановлені для того, аби зручно було вполювати тварину просто на майданчику, на який вона приходить за харчами.
Такі вежі у цьому господарстві використовують винятково для спостереження над тваринами, каже директор підприємства Сергій Смічик.
Спострежна вежа у заказнику Зубр, усередині - навіть два крісла для зручності
З таких веж не стріляють, кажуть лісівники
Загалом, наявність мисливських веж у мисливському господарстві, запевняє головний мисливствознавець Волині Руслан Люшук, не повинна дивувати. Вони свідчать про культуру ведення мисливського господарства. Їх усього - 35.
Щодо таких споруд на території загальнозоологічного заказника місцевого значення “Зубр”, то там вони не використовуються за призначенням, а були встановлені у 2010 році “з метою забезпечення проведення на належному рівні виїзної колегії Державного комітету лісового господарства України”.
- Якщо ви звернете увагу на вежі на території угідь Звірівського мисливського господарства, то вони старі. Збудовані ще в 2010 році. Ми готувалися до колегії чотири місяці, не знали, де ми зможемо тоді загнати звіра і показати його. Тому їх будували багато. Це базове мисливське господарство в області: нині ми тут проводимо семінари і навчання для єгерів і мисливствознавців. Під час обліку розставляються на вежі обліковці. У 2017 закон заборонив полювання в заказнику “Зубр”. На це ніхто не піде, не буде підставляти людей, бо це кримінальна відповідальність. Нащо їх демонтувати? Кому вони заважають? Я, наприклад, не розумію, - запевняє Руслан Люшук.
Головний мисливствознавець Руслан Люшук
НАЩО В ЛІСІ ПАСТКИ ДЛЯ ТВАРИН?
Часто на території угідь можна побачити і так звані “пастки”. З допомогою цих конструкцій лісівники проводять відлов тварин. Природозахисники не відкидають і можливості зловживання такими пастками. Мовляв, таким чином єгері господарства виконують так звані ліміти не лише для відлову, а для реалізації дичини. Звіра у пастці, мовляв, легко добити.
Лісівники називають це нісенітницею. Руслан Люшук продемонстрував журналістам одну з таких конструкцій.
Пастка, яку демонстурвали журналістам
Пастки, каже, - не дивина, а буденне знаряддя.
- Сюди може зайти тільки молодняк, - зазначає мисливствознавець. - Я коли бачу, як ті ж таки працівники “Цуманської пущі” закривають живоловильні, то хочеться по руках надавати таким людям. Для чого? Тут же нема крові. Вони стоять для відлову живих тварин. Господарство просто хоче заробити кошти.
Механізм простий: тварина рухає палку - двері зачиняються
31 січня всі живоловильні закриють і приберуть: закінчується термін, відведений для відлову тварин. Правда, цього року у Звірівському МГ не піймали таким способом жодної тварини. Принаймні так стверджують у профільному управлінні.
ОЛЕНЬ КОШТУЄ МЕНШЕ, ЯК ДОБРА КОРОВА
- Добування тварин проводиться шляхом полювання і відлову. Якщо говорити про відлов, то цьогоріч Звірівському МГ дозволено відловити 50 голів плямистого оленя. Ловиться тварина живою і реалізовується для інших користувачів. Це одна зі статтей надходжень мисливського господарства. Оскільки держава відвернулася від нього, фінансування ніякого, воно виживає за рахунок власних коштів. В тому числі за рахунок проведення полювання і відлову, - пояснює Руслан Люшук.
Вежі старі. Ще Януковича ''пам'ятають''
З року в рік, кажуть лісівники, ліміт на відлов приблизно однаковий. Зростають хіба тарифи на полювання та на так звані відловні (живі) тварини.
- У кожного єгеря є сім’я, є діти, батьки. Єгерям треба жити і отримувати зарплату. А підприємству - заробляти. Це нормально, - наголошують у Звірівському МГ.
Скільки вдається заробити таким способом, можна порахувати. Ціна, каже Руслан Люшук, - ринкова: “як домовляться”. У середньому одна голова оленя плямистого (молодняк) вартує від 6 до 9 тис. грн.
Купують тварин для таких же мисливських господарств з інших регіонів.
Стовп-солонець на підгодівельному майданчику
Щодо постачання м’яса дичини, скажімо, e ресторани, то це вже справа окремого мисливця, який добуває тварину. Що робити, чи самому з’їсти чи продати того ж оленя, вирішує сам, бо має на це право.
Мисливське господарство дичину не реалізовує.
- Це все був би м’ясокомбінат, а не мислиське господарство, вибачте, - додає Руслан Люшук.
Виняток - випадки, коли мисливці після полювання відмовляються від м’яса тварин. Бувають випадки (часто так роблять іноземці, які приїздять полювати на Волинь), що людям важливий процес, а не трофей. Тоді таке м’ясо господарство має право реалізовувати.
“ХТО ХОЧЕ, ТОЙ ВПОЛЮЄ”
Якщо порівнювати 2016 та 2017 роки, існує тенденція до збільшення основних видів мисливських тварин: лось (зі 195 до 205), олень благородний (зі 190 до 155), олень плямистий (з 560 до 590), козуля (з 2970 до 3200), кабан (з 1015 до 1000).
Нині в області триває зимовий облік тварин. Поки судити про те, наскільки змінилися цифри у Звірівському МГ, рано. Бо результатів обліку ще нема.
Однак у ВОУЛМГ переконані, що тенденції до зростання кількості тварин збережені.
- З кожним роком приріст хай і невеликий, але є, - запевняє головний мисливствознавець.
Втім від проблеми з браконьєрами у Звірівському МГ не відхрещуються. Наголошують, і така є. Вже цьогоріч склали 5 протоколів.
- На кожному метрі єгеря не поставиш. Та й браконьєри вдаються до найрізноманітніших способів полегшити собі життя: будують незаконні вежі, ставлять петлі, капкани, вирізають так звані “зрізи під сліди” (коли влаштовують пастки з жерсті). Не треба стріляти, є багато методів інших, навіть безшумних. Та й оснащені браконьєри часто такими надсучасними технічними засобами. Хто хоче, той вполює. Але для того, щоб так не було, ми тут і є, - каже Руслан Люшук.
Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора.
Сергій Смічик, директор Звірівського МГ
НАЩО В ЛІСІ ПАСТКИ ДЛЯ ТВАРИН?
Часто на території угідь можна побачити і так звані “пастки”. З допомогою цих конструкцій лісівники проводять відлов тварин. Природозахисники не відкидають і можливості зловживання такими пастками. Мовляв, таким чином єгері господарства виконують так звані ліміти не лише для відлову, а для реалізації дичини. Звіра у пастці, мовляв, легко добити.
Лісівники називають це нісенітницею. Руслан Люшук продемонстрував журналістам одну з таких конструкцій.
Пастка, яку демонстурвали журналістам
Пастки, каже, - не дивина, а буденне знаряддя.
- Сюди може зайти тільки молодняк, - зазначає мисливствознавець. - Я коли бачу, як ті ж таки працівники “Цуманської пущі” закривають живоловильні, то хочеться по руках надавати таким людям. Для чого? Тут же нема крові. Вони стоять для відлову живих тварин. Господарство просто хоче заробити кошти.
Механізм простий: тварина рухає палку - двері зачиняються
31 січня всі живоловильні закриють і приберуть: закінчується термін, відведений для відлову тварин. Правда, цього року у Звірівському МГ не піймали таким способом жодної тварини. Принаймні так стверджують у профільному управлінні.
ОЛЕНЬ КОШТУЄ МЕНШЕ, ЯК ДОБРА КОРОВА
- Добування тварин проводиться шляхом полювання і відлову. Якщо говорити про відлов, то цьогоріч Звірівському МГ дозволено відловити 50 голів плямистого оленя. Ловиться тварина живою і реалізовується для інших користувачів. Це одна зі статтей надходжень мисливського господарства. Оскільки держава відвернулася від нього, фінансування ніякого, воно виживає за рахунок власних коштів. В тому числі за рахунок проведення полювання і відлову, - пояснює Руслан Люшук.
Вежі старі. Ще Януковича ''пам'ятають''
З року в рік, кажуть лісівники, ліміт на відлов приблизно однаковий. Зростають хіба тарифи на полювання та на так звані відловні (живі) тварини.
- У кожного єгеря є сім’я, є діти, батьки. Єгерям треба жити і отримувати зарплату. А підприємству - заробляти. Це нормально, - наголошують у Звірівському МГ.
Скільки вдається заробити таким способом, можна порахувати. Ціна, каже Руслан Люшук, - ринкова: “як домовляться”. У середньому одна голова оленя плямистого (молодняк) вартує від 6 до 9 тис. грн.
Купують тварин для таких же мисливських господарств з інших регіонів.
Стовп-солонець на підгодівельному майданчику
Щодо постачання м’яса дичини, скажімо, e ресторани, то це вже справа окремого мисливця, який добуває тварину. Що робити, чи самому з’їсти чи продати того ж оленя, вирішує сам, бо має на це право.
Мисливське господарство дичину не реалізовує.
- Це все був би м’ясокомбінат, а не мислиське господарство, вибачте, - додає Руслан Люшук.
Виняток - випадки, коли мисливці після полювання відмовляються від м’яса тварин. Бувають випадки (часто так роблять іноземці, які приїздять полювати на Волинь), що людям важливий процес, а не трофей. Тоді таке м’ясо господарство має право реалізовувати.
“ХТО ХОЧЕ, ТОЙ ВПОЛЮЄ”
Якщо порівнювати 2016 та 2017 роки, існує тенденція до збільшення основних видів мисливських тварин: лось (зі 195 до 205), олень благородний (зі 190 до 155), олень плямистий (з 560 до 590), козуля (з 2970 до 3200), кабан (з 1015 до 1000).
Нині в області триває зимовий облік тварин. Поки судити про те, наскільки змінилися цифри у Звірівському МГ, рано. Бо результатів обліку ще нема.
Однак у ВОУЛМГ переконані, що тенденції до зростання кількості тварин збережені.
- З кожним роком приріст хай і невеликий, але є, - запевняє головний мисливствознавець.
Втім від проблеми з браконьєрами у Звірівському МГ не відхрещуються. Наголошують, і така є. Вже цьогоріч склали 5 протоколів.
- На кожному метрі єгеря не поставиш. Та й браконьєри вдаються до найрізноманітніших способів полегшити собі життя: будують незаконні вежі, ставлять петлі, капкани, вирізають так звані “зрізи під сліди” (коли влаштовують пастки з жерсті). Не треба стріляти, є багато методів інших, навіть безшумних. Та й оснащені браконьєри часто такими надсучасними технічними засобами. Хто хоче, той вполює. Але для того, щоб так не було, ми тут і є, - каже Руслан Люшук.
Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора.
Сергій Смічик, директор Звірівського МГ
Сьогодні, 13:03
Проблему распространения стволовых вредителей обсуждали на семинаре в Столбцовском лесхозе
МНЕНИЕ
Что делать? Ответ на этот вопрос лесоводы надеялись получить в ГЛХУ «Столбцовский лесхоз» на республиканском семинаре по диагностике, постановке на учет и проведению санитарно-оздоровительных мероприятий в сосновых насаждениях. Сосняки гибнут под воздействием негативных факторов окружающей среды последних лет. На этом фоне происходит распространение стволовых вредителей. Меры нужно принимать немедленно, и эти меры должны быть эффективными.
Но ученые лишь изложили выявленные при изучении проблемы факты. Причины массового ослабления сосняков и повышения численности вредоносных организмов, эффективность различных методов диагностики жизнеспособности сосны и раннего выявления свежезаселенных вредителями деревьев активно и временами бурно обсуждались. Стопроцентно эффективных решений этих проблем предложено не было.
На сегодня, похоже, научно обоснованные способы, гарантирующие решение проблемы стремительного распространения стволовых вредителей, отсутствуют. Причем не только в нашей стране. Поэтому практикам, то есть лесоводам, придется идти привычным путем проб и ошибок. Пока в наших силах только замедлить распространение усыханий и выиграть время на поиск эффективных решений. Впрочем, это выводы стороннего наблюдателя — журналиста. Верны ли они? Давайте разбираться вместе.
Что имеем?
— Прошлый год мы завершили с цифрой порядка 120 тыс. га (площадь очагов вредителей и болезней леса), из них около 25 тыс. га потребовали проведения сплошных санитарных рубок, — охарактеризовал ситуацию с усыхающими сосняками первый замминистра лесного хозяйства Александр Кулик. — Уже в новом году намечены более 5 тыс. га сплошных санитарных рубок. Из них в основном это Гомельское ГПЛХО — 3,5 тыс., Брестское ГПЛХО — 1,5 тыс., а также небольшие очаги в других регионах, за исключением Витебской области.
По словам первого заместителя министра, до сих пор ни отечественные, ни зарубежные специалисты не могут дать лесоводам четких рекомендаций по минимизации негативных последствий климатических изменений последних лет и повышению устойчивости наших лесов. Действующие методики позволяют уверенно определить заселенное стволовыми вредителями дерево лишь тогда, когда оно практически уничтожено. На сегодняшний день всё, что могут сделать лесоводы, это вырубать пораженные участки леса и сжигать порубочные остатки. И поэтому крайне необходимо найти эффективный способ ранней диагностики повреждения насаждений.
Александр Кулик также обратил внимание на то, что расстроенные сосновые насаждения попадают на учет не только по причине заселения стволовыми вредителями. Так, в 2017 году лесоводы ликвидировали 4 тыс. га очагов корневой губки и на 7 тыс. га такие очаги затухли самостоятельно после плановых рубок. Нужно четко определить, где и по каким именно причинам идет деградация насаждений.
Место и время
По словам главного лесничего Столбцовского лесхоза Степана Явида, в прошлом году здесь выявлено 1750 га нарушенных лесных культур. Участникам семинара было предложено ознакомиться с четырьмя объектами в Окинчицком лесничестве.
На первом объекте показали проведение санитарно-оздоровительных мероприятий в сосновых насаждениях. В 2015 году выдел был поставлен на учет как подверженный воздействию корневой губки в слабой степени. Были проведены выборочные санитарные рубки и уборка захламленности. В 2016 году также проводилась уборка захламленности. А в 2017 году на объекте уже дважды проводили выборочные санитарные рубки — весной и в конце лета.
Насаждения тут смешанные, сосны и березы возрастом 50 лет. Такие участки в первую очередь подлежат мониторингу. И как раз в конце лета тут обнаружили короеда. Рубки и уборка порубочных остатков были проведены своевременно, поскольку участок разделен на две части грунтовой дорогой. По ней часто ездят лесоводы, и выявить угнетенное состояние сосны не составило труда.
По результатам осмотра объекта участники семинара пришли к выводу, что участки сосняка, подверженные воздействию корневой губки, нужно держать под особенно тщательным контролем. Они будут наиболее подвержены заселению стволовыми вредителями. При своевременном их выявлении, как показал опыт на данном участке, можно ограничиться выборочными санрубками.
На втором объекте был представлен участок лесного фонда, где сплошная санитарная рубка проводилась в 2017 году именно из-за короеда. Здесь слабая степень воздействия корневой губки была зафиксирована в 2010 году. Через некоторое время после этого провели выборочную санрубку. Во время ее периодически встречали короеда. Потом вредитель исчез и появился только в прошлом году. Деревья вырубили подчистую. При валке модельного дерева накануне семинара никаких следов короеда обнаружено не было.
Здесь же по выбору Александра Кулика свалили еще одно модельное дерево. И оказалось, что на нем «поработал» малый сосновый лубоед.
— Он проявляет свою активность уже в марте — апреле и конкретно на это дерево заселился весной 2017 года. Вредитель благополучно вывел потомство, откормился и ушел на зимовку, — пояснил начальник лесопатологической партии РУП «Белгослес» Александр Сазонов.
И участники семинара отправились осматривать сваленное накануне дерево. А вдруг оно тоже окажется «лубоедным»? Но модельная сосна сюрпризов не преподнесла. Она и на самом деле оказалась чистой. Это подтвердило предположение, что вредители целенаправленно заселяют ослабленные деревья.
Лицом к лицу
На третьем объекте был представлен участок лесного фонда с утраченной биологической устойчивостью, намеченный для проведения ССР. На площади 0,2 га в 2018 году назначена сплошная санитарная рубка. Здесь Александр Сазонов показал короеда, как говорится, в натуре. На двух поваленных модельных деревьях он вскрывал кору и показывал следы вредителя. Он обратил внимание, что это уже «отработанные» деревья, вредитель их уже покинул. Эксперт особо подчеркнул, что нельзя даже приблизительно определить количество вылетевших жуков по количеству отверстий на коре сосны.
Четвертый объект был участком лесного фонда с нарушенной биологической устойчивостью, требующий проведения выборочной санитарной рубки. Здесь Александр Сазонов показал, как то или иное состояние дерева соотносится с количеством короеда, которое осталось в нем на зимовку. Исследователи учитывали количество вредителей на разных участках ствола, в ветвях и в лесной подстилке. Они выявили, что на некоторых деревьях короедам сопутствуют синяя сосновая златка и сосновая стволовая смолевка.
Результаты подтвердили, что вырубка заселенных деревьев и сжигание порубочных остатков, особенно в зимний период, позволят замедлить распространение вредителей в следующем сезоне. Ведь только на одном этом дереве зазимовало более 6 тыс. вершинных короедов. Его правильная и своевременная утилизация спасет в новом сезоне не менее 13 сосен.
— Проведение выборочной санитарной рубки в этом насаждении в пересчете на уничтоженный короедный запас является гораздо более эффективным мероприятием, чем сплошная санитарная рубка на предыдущем объекте, — резюмировал Александр Сазонов. — Это насаждение было позже заселено, и здесь мы уничтожим намного больше вредителей, оставшихся под корой.
Эксперт сообщил участникам семинара, что извлеченные во время подготовки мероприятия из-под коры вредители в количестве 292 особей были изучены. Они неоднородны. Есть светлые, коричневые и темные, почти черные. Это доказывает, что зимующая в деревьях популяция жуков состоит из двух поколений. Светлые — молодые (67 % зимующей популяции), а темные — родительское поколение (33 %).
А вот в Любанском лесхозе это соотношение было прямо противоположным. То есть в Беларуси сейчас только два поколения вершинного короеда. И они же будут вылетать следующей весной. Это нужно будет иметь в виду при интерпретации результатов использования феромонных ловушек.
Метод методу рознь
Здесь же на объекте начальник отдела проектирования и борьбы с вредителями и болезнями леса Государственного учреждения по защите и мониторингу леса «Беллесозащита» Александр Зур продемонстрировал старый, давно забытый метод определения состояния деревьев. Это так называемый метод искусственных ранений советского ученого П. А. Положенцева. Он прост, эффективен и не требует практически никаких финансовых затрат. И, возможно, станет хорошим подспорьем тогда, когда определить состояние дерева по результатам визуального осмотра будет затруднительно.
Обыкновенная «высечка» (металлическое режущее приспособление для изготовления пыжей в охотничьи патроны) прикладывается перпендикулярно стволу дерева и вгоняется в него несколькими ударами молотка или топорика до заболони. Затем в течение часа по количеству выделившейся живицы (расписано в специальной табличке) на глаз можно довольно точно определить пять состояний дерева: погибшее, усыхающее, сильно ослабленное, ослабленное или здоровое. Что особенно важно, данный метод можно без ограничений применять в любую погоду и в любое время суток с мая по сентябрь включительно. Что еще интереснее, в крайнем случае, если высечки под рукой нет, неглубокую ранку можно нанести просто топориком.
А вот температурный метод российских ученых Карасевых был признан бесперспективным практически единогласно. Ведь для его применения необходимо оригинальное оборудование. А оно не производится промышленностью и существует пока в единичных экспериментальных экземплярах. К тому же данный метод имеет такие существенные ограничения по времени применения, которые делают его использование практически бессмысленным в борьбе со стволовыми вредителями.
Как резюмировал член-корреспондент НАН Беларуси, доктор сельскохозяйственных наук Владимир Усеня, «в 2018 году данный метод (Карасевых) применить нельзя, сегодня нет более реального способа, чем метод искусственных ранений». Ему оппонировал Александр Сазонов. По его словам, метод П. А. Положенцева в Беларуси им был опробован еще в 2005 году. И показал, в частности, что заселенная синей сосновой златкой сосна активно выделяла живицу. Соответственно, метод якобы не работает, а лесоводы должны опираться исключительно на визуальные наблюдения, опыт и интуицию.
К слову, об опыте и интуиции. Их-то как раз не хватает. Тот же Александр Сазонов привел очень показательный пример. Перед семинаром на одном из выделенных участков местные лесоводы по результатам визуального обследования определили в выборочную рубку 31 пораженное стволовыми вредителями дерево. В тот же день по их следам прошла «комиссия» в составе самого А. А. Сазонова, лесопатолога лесхоза и лесничего. Они дополнительно назначили в рубку еще 10 деревьев.
Вырубка показала, что каждая из этих четырех десятков сосен была заражена. «Комиссия», таким образом, спасла от гибели следующей весной целую рощу из более ста деревьев. Чтобы достичь того же результата, обычные лесники должны обладать предельно четкой методологией. Но ее, к сожалению, в мире пока нет. К тому же нельзя быть на 100 % уверенным в том, что и «комиссия» выявила абсолютно все деревья, заселенные зимующими вредителями.
Звоночек из Кличева
З25 га санитарных рубок провел в своих лесах Кличевский лесхоз в 2017 году. Как рассказал директор хозяйства Владимир Косенков, там было заготовлено 89 тыс. кубометров древесины. Идет интенсивное усыхание леса.
Кличевский лесхоз активно занимается переработкой древесины. И в прошлом году тут заметили кое-что странное. Естественная влажность дерева, поступающего на переработку в цех, составляет 65—70 %. Раньше, чтобы высушить доску-пятерку до влажности 8—12 % и сделать ее пригодной для изготовления дверей или мебели, продукцию лесопилки выдерживали в сушилках две недели. Сейчас на это требуется одна неделя и даже меньше.
Влажность заболони свежеспиленных бревен составляет 35 %. И всего за сутки влажность свеженапиленных и сложенных в пакеты досок, оставленных под навесом на открытом воздухе, снижается естественным образом до 25 %!
— Фактически в древостоях влага идет только вдоль луба, а заболонь остается полусухой, — сделал вывод Владимир Косенков. — Синевы при этом нет, древесина идеальная, хотя растение должно быть сильно ослаблено. Мы в сушилку древесину закладываем, думаем, на неделю, а она уже через сутки готова.
Владимир Усеня на это ответил, что современными, даже самыми совершенными приборами точно определить влажность древесины в стволе дерева практически невозможно. Исследователи Института леса НАН Беларуси, по его словам, провели обследование более 200 деревьев влагомером TESLA. Разбежка результатов привела их к единственному однозначному выводу: определить точку замера с достоверным показанием влажности крайне затруднительно. Поэтому точно знать влажность древесины пока можно, лишь распилив ее на доски. Тогда результаты оказываются достаточно информативными.
По словам начальника управления лесного хозяйства Минлесхоза Николая Юревича, влагомер TESLA является достаточно совершенным прибором. Его использование для определения состояния деревьев по количеству влаги в стволе может иметь перспективы. Но для этого требуется еще отработать методологию снятия показаний и калибровку прибора. Возможно, определение влажности с его помощью было бы целесообразно проводить методом «подрумянивания».
Ученые и практики
Далее в зале заседаний обсуждались вопросы лесопатологической ситуации в лесном фонде Республики Беларусь и за рубежом, анализ методов мониторинга стволовых энтомовредителей и ранней диагностики жизнеспособности сосновых насаждений, проект алгоритма действий в усыхающих сосновых насаждениях в 2018 году и другие сопутствующие вопросы.
Первый замминистра лесного хозяйства Александр Кулик поблагодарил работников Столбцовского лесхоза, РУП «Белгослес» и Минское ГПЛХО за хорошо проделанную работу по подготовке семинара. Он обратил внимание на особую важность своевременного выявления деревьев, заселенных стволовыми вредителями.
— Мы увидели, что из 41 пораженного дерева при первичном обследовании было пропущено 10, — напомнил он. — А на каждом из них зимует от 900 до 1,5 тыс. жуков-короедов. Это показывает то направление, на котором нужно немедленно сконцентрировать наше внимание. Другого шанса приостановить распространение вредителей не будет. Нужно сделать всё возможное для выявления мест его зимовки и максимальной ликвидации короедного запаса. Для этого нужно немедленно в лесхозах провести семинары по повышению качества отводов в выборочные и сплошные санитарные рубки.
Первый замминистра также напомнил, что он не верил прогнозам Александра Сазонова в июне прошлого года о 6—7 млн кубометрах поврежденной короедом древесины, которые придется вырубить в 2017 году. По факту же этот, казавшийся крайне пессимистичным, прогноз сбылся.
О лесопатологической ситуации в лесном фонде Республики Беларусь и за рубежом участникам семинара доложил директор Учреждения «Беллесозащита» Дмитрий Малевич. В частности, он рассказал, что проблема усыхания лесов актуальна для всей Европы. Но в открытых источниках нет информации о ее масштабах. Известно, что короедное усыхание древостоев происходит во Франции, Германии, Чехии, Польше, Украине и России.
В Чехии никакие санитарные мероприятия не проводятся, и насаждения гибнут. Такая же ситуация в Украине. Это единственная страна, которая предоставила конкретные цифры. И то только за первое полугодие 2017 года. Там указали гибель насаждений на площади 350 тыс. га.
Александр Кулик жестко отреагировал на доклад руководителя «Беллесозащиты». По его мнению, эта организация должна была выработать и представить на семинаре конкретные предложения по изменениям законодательства, позволяющим упростить проведение выборочных и сплошных санитарных рубок в очагах массового усыхания насаждений. Вместо этого прозвучала констатация очевидных фактов.
— Вот на карте обозначена граница распространения стволовых вредителей на сегодняшний день, — указал первый замминистра. — Что делать сегодня пограничным лесхозам, чтобы не допустить их расселения на свой лесной фонд? Какие меры нам предпринимать на остальной территории страны?
В Швеции, я прочитал в Интернете, были приняты законодательные меры, чтобы остановить атаку короеда. В частности, ужесточили сроки вывозки с лесосеки заготовленной древесины и разработки буреломных лесосек. Было установлено 300 тысяч, только вдумайтесь (!), феромонных ловушек. Еще 600 тысяч ловушек там установили на границе с Норвегией, откуда идет волна короеда.
Почему у нас никто не занимается этим вопросом? Есть целая организация, которая получает бюджетные деньги за выработку мер по защите белорусского леса. Где ваша работа? В недельный срок поручаю согласовать с Брестским, Гомельским и Минским ГПЛХО и представить план конкретных мероприятий.
Затем о состоянии сосновых насаждений в зоне массового усыхания и причинах стрессового состояния деревьев доложил начальник лесопатологической партии РУП «Белгослес» Александр Сазонов. В его выступлении прозвучали несколько особенно тревожных фактов.
В частности, речь шла о том, что усыханию подвержены не только сосновые насаждения, но также березовые, осиновые и еловые. А при достижении определенной численности короеды становятся способны нападать на деревья любой категории состояния.
Однако есть и хорошие новости. По словам Александра Сазонова, пока практически не подвержены усыханию болотные и брусничные леса. На их обследовании можно сэкономить время и силы.
В своем выступлении кандидат сельскохозяйственных наук Валерий Кухта отметил, что изменение окраски хвои сосновых насаждений происходит уже после вылета родительского поколения короеда. Поэтому этот признак не годится для ранней диагностики. По результатам исследований учеными БГТУ предложена схема расселения данного вредителя.
— От момента заселения до вылета родительского поколения проходит примерно два месяца, — ответил он на вопрос Александра Кулика. — А развитие молодого поколения вредителей во многом зависит от погодных условий. Так, фаза развития личинки короеда-типографа может длиться до 50 дней.
Далее член-корреспондент НАН Беларуси, доктор сельскохозяйственных наук Владимир Усеня рассказал о методах мониторинга численности стволовых вредителей и ранней диагностики жизнеспособности насаждений. Он обратил внимание на необходимость в нынешних условиях строго придерживаться правил лесопатологического надзора и особенно его усиления в районах распространения массового усыхания насаждений.
Владимир Усеня сообщил, в частности, что Институтом леса совместно с «Беллесозащитой» разработаны рекомендации по феромонному мониторингу. Их выполнение поможет выявить и рассчитать количество короеда на ранних стадиях. Также он посоветовал в обязательном порядке весной проверить с помощью ловушек рубки 2017 года, чтобы исключить риск повторных вспышек вредителя.
— Шведский опыт показывает, что феромонный мониторинг является действенным методом ранней диагностики пораженных короедом насаждений, — подчеркнул ученый. — На сегодняшний день нормативная база сформирована в достаточном объеме для того, чтобы решить эту задачу.
Кандидат биологических наук Вячеслав Звягинцев сделал сообщение о биологических мерах защиты сосновых насаждений от корневых гнилей. Он отметил, что корневые гнили являются хронической проблемой белорусских сосняков. На долю корневой губки приходится до 90 % их общего объема. Кроме того, 65 % очагов короедного усыхания зафиксировано в очагах корневой губки.
Представитель БГТУ сообщил, что отечественными учеными разработана методика производства биопрепарата, который будет уничтожать губку. К концу 2018 года методика пройдет все этапы госрегистрации, и лесхозы смогут ее использовать.
Делегаты от ДОСААФ поведали участникам семинара о методах дистанционной диагностики усыхающих деревьев. По их словам, современные беспилотные комплексы, в том числе квадрокоптеры, позволяют получить намного более точные результаты, чем традиционные аэро- и космография. При этом данная технология несоизмеримо дешевле.
Выводы
Обилие представленной на семинаре информации, разнообразие мнений и противоречивость некоторых выводов к концу мероприятия навеяли в памяти строки из популярной песни Владимира Высоцкого, вынесенные в заголовок этой статьи. Ясность же помогли внести предложения главных лесничих ГПЛХО, которым Александр Кулик предоставил слово по итогам обсуждения.
Главный лесничий Гродненского ГПЛХО Эдуард Лигер поставил вопрос о том, как сжигать порубочные остатки на выборочных санитарных рубках и на рубках ухода. С одной стороны, это чревато пожарами, с другой — порубочные остатки, оставленные рядом с насаждениями, где имеется незначительный естественный короедный запас, весной могут привести к вспышке вредителей. Кроме того, до недавнего времени FSC угрожало лишить сертификатов лесхозы, которые сжигают порубочные остатки. Сейчас международная организация сняла свои требования в этой части. Но по-прежнему требует оставлять при лесосечных работах так называемые загривки — островки деревьев по краям делянок. Такие островки при сплошных санрубках остаются рассадниками вредителей. Моментов несогласованности с требованиями сертифицирующей организации много, резюмировал он.
Главный лесничий Брестского ГПЛХО Александр Матюшевский обратил внимание на то, что в области остается 300 тыс. кубометров нереализованной древесины, создающей угрозу распространения короеда. Поэтому нужно решать вопрос создания централизованных складов вне территорий лесного фонда.
По его словам, зима — это пока единственный период для плодотворной борьбы с вредителями, когда можно активно сжигать порубочные остатки. Весной, летом и осенью это чревато распространением лесных пожаров. В связи с этим нужно испробовать мульчеры и оценить их эффективность в безогневой утилизации заселенных вредителями порубочных остатков.
Еще один момент, который по мнению А. Н. Матюшевского требует внимания, — это естественное лесовосстановление на вырубленных из-за короедного усыхания делянках.
Главный лесничий Гомельского ГПЛХО Сергей Тарасов призвал с осторожностью назначать санитарные рубки в очагах корневой губки. По его словам, это может привести к вспышкам короедного усыхания из-за создания условий для активизации вредителя. Он также предложил в местах распространения короеда проводить дополнение лесных культур лиственными породами.
— Мы будем разговаривать с представителями FSC, — суммировал Александр Кулик. — У нас чрезвычайная ситуация. Они должны войти в положение. В любом случае все порубочные остатки мы должны сжигать сегодня без исключения, все «загривки» выпиливать. Можно остаться без сертификатов, но если останемся без леса, то сертификатами нечего будет прикрывать!
Мы обсуждали планы лесовосстановления на 2018 год. Нужны окончательные предложения по способам и площади лесовосстановления. По нынешним результатам мы можем подойти к той черте, за которой нарушается баланс создания селекционных культур и процентного соотношения культур с ЗКС. Законодательство позволяет в течение трех лет проводить лесовосстановление после рубок. Поэтому дайте поручение специалистам по плавному изменению объемов этих работ.
По складам вне лесного фонда необходимые площадки имеются. В протокол поручений внесите поручение лесозащите отработать этот вопрос.
Касательно замечания о недостаточном объеме запланированных на 2018 год лесопатологических обследований первый замминистра поручил «Белгослесу» собрать заявки лесхозов на мониторинг и дать предложение о целесообразности увеличения годового объема обследований до 65 тыс га.
Но ученые лишь изложили выявленные при изучении проблемы факты. Причины массового ослабления сосняков и повышения численности вредоносных организмов, эффективность различных методов диагностики жизнеспособности сосны и раннего выявления свежезаселенных вредителями деревьев активно и временами бурно обсуждались. Стопроцентно эффективных решений этих проблем предложено не было.
На сегодня, похоже, научно обоснованные способы, гарантирующие решение проблемы стремительного распространения стволовых вредителей, отсутствуют. Причем не только в нашей стране. Поэтому практикам, то есть лесоводам, придется идти привычным путем проб и ошибок. Пока в наших силах только замедлить распространение усыханий и выиграть время на поиск эффективных решений. Впрочем, это выводы стороннего наблюдателя — журналиста. Верны ли они? Давайте разбираться вместе.
Что имеем?
— Прошлый год мы завершили с цифрой порядка 120 тыс. га (площадь очагов вредителей и болезней леса), из них около 25 тыс. га потребовали проведения сплошных санитарных рубок, — охарактеризовал ситуацию с усыхающими сосняками первый замминистра лесного хозяйства Александр Кулик. — Уже в новом году намечены более 5 тыс. га сплошных санитарных рубок. Из них в основном это Гомельское ГПЛХО — 3,5 тыс., Брестское ГПЛХО — 1,5 тыс., а также небольшие очаги в других регионах, за исключением Витебской области.
По словам первого заместителя министра, до сих пор ни отечественные, ни зарубежные специалисты не могут дать лесоводам четких рекомендаций по минимизации негативных последствий климатических изменений последних лет и повышению устойчивости наших лесов. Действующие методики позволяют уверенно определить заселенное стволовыми вредителями дерево лишь тогда, когда оно практически уничтожено. На сегодняшний день всё, что могут сделать лесоводы, это вырубать пораженные участки леса и сжигать порубочные остатки. И поэтому крайне необходимо найти эффективный способ ранней диагностики повреждения насаждений.
Александр Кулик также обратил внимание на то, что расстроенные сосновые насаждения попадают на учет не только по причине заселения стволовыми вредителями. Так, в 2017 году лесоводы ликвидировали 4 тыс. га очагов корневой губки и на 7 тыс. га такие очаги затухли самостоятельно после плановых рубок. Нужно четко определить, где и по каким именно причинам идет деградация насаждений.
Место и время
По словам главного лесничего Столбцовского лесхоза Степана Явида, в прошлом году здесь выявлено 1750 га нарушенных лесных культур. Участникам семинара было предложено ознакомиться с четырьмя объектами в Окинчицком лесничестве.
На первом объекте показали проведение санитарно-оздоровительных мероприятий в сосновых насаждениях. В 2015 году выдел был поставлен на учет как подверженный воздействию корневой губки в слабой степени. Были проведены выборочные санитарные рубки и уборка захламленности. В 2016 году также проводилась уборка захламленности. А в 2017 году на объекте уже дважды проводили выборочные санитарные рубки — весной и в конце лета.
Насаждения тут смешанные, сосны и березы возрастом 50 лет. Такие участки в первую очередь подлежат мониторингу. И как раз в конце лета тут обнаружили короеда. Рубки и уборка порубочных остатков были проведены своевременно, поскольку участок разделен на две части грунтовой дорогой. По ней часто ездят лесоводы, и выявить угнетенное состояние сосны не составило труда.
По результатам осмотра объекта участники семинара пришли к выводу, что участки сосняка, подверженные воздействию корневой губки, нужно держать под особенно тщательным контролем. Они будут наиболее подвержены заселению стволовыми вредителями. При своевременном их выявлении, как показал опыт на данном участке, можно ограничиться выборочными санрубками.
На втором объекте был представлен участок лесного фонда, где сплошная санитарная рубка проводилась в 2017 году именно из-за короеда. Здесь слабая степень воздействия корневой губки была зафиксирована в 2010 году. Через некоторое время после этого провели выборочную санрубку. Во время ее периодически встречали короеда. Потом вредитель исчез и появился только в прошлом году. Деревья вырубили подчистую. При валке модельного дерева накануне семинара никаких следов короеда обнаружено не было.
Здесь же по выбору Александра Кулика свалили еще одно модельное дерево. И оказалось, что на нем «поработал» малый сосновый лубоед.
— Он проявляет свою активность уже в марте — апреле и конкретно на это дерево заселился весной 2017 года. Вредитель благополучно вывел потомство, откормился и ушел на зимовку, — пояснил начальник лесопатологической партии РУП «Белгослес» Александр Сазонов.
И участники семинара отправились осматривать сваленное накануне дерево. А вдруг оно тоже окажется «лубоедным»? Но модельная сосна сюрпризов не преподнесла. Она и на самом деле оказалась чистой. Это подтвердило предположение, что вредители целенаправленно заселяют ослабленные деревья.
Лицом к лицу
На третьем объекте был представлен участок лесного фонда с утраченной биологической устойчивостью, намеченный для проведения ССР. На площади 0,2 га в 2018 году назначена сплошная санитарная рубка. Здесь Александр Сазонов показал короеда, как говорится, в натуре. На двух поваленных модельных деревьях он вскрывал кору и показывал следы вредителя. Он обратил внимание, что это уже «отработанные» деревья, вредитель их уже покинул. Эксперт особо подчеркнул, что нельзя даже приблизительно определить количество вылетевших жуков по количеству отверстий на коре сосны.
Четвертый объект был участком лесного фонда с нарушенной биологической устойчивостью, требующий проведения выборочной санитарной рубки. Здесь Александр Сазонов показал, как то или иное состояние дерева соотносится с количеством короеда, которое осталось в нем на зимовку. Исследователи учитывали количество вредителей на разных участках ствола, в ветвях и в лесной подстилке. Они выявили, что на некоторых деревьях короедам сопутствуют синяя сосновая златка и сосновая стволовая смолевка.
Результаты подтвердили, что вырубка заселенных деревьев и сжигание порубочных остатков, особенно в зимний период, позволят замедлить распространение вредителей в следующем сезоне. Ведь только на одном этом дереве зазимовало более 6 тыс. вершинных короедов. Его правильная и своевременная утилизация спасет в новом сезоне не менее 13 сосен.
— Проведение выборочной санитарной рубки в этом насаждении в пересчете на уничтоженный короедный запас является гораздо более эффективным мероприятием, чем сплошная санитарная рубка на предыдущем объекте, — резюмировал Александр Сазонов. — Это насаждение было позже заселено, и здесь мы уничтожим намного больше вредителей, оставшихся под корой.
Эксперт сообщил участникам семинара, что извлеченные во время подготовки мероприятия из-под коры вредители в количестве 292 особей были изучены. Они неоднородны. Есть светлые, коричневые и темные, почти черные. Это доказывает, что зимующая в деревьях популяция жуков состоит из двух поколений. Светлые — молодые (67 % зимующей популяции), а темные — родительское поколение (33 %).
А вот в Любанском лесхозе это соотношение было прямо противоположным. То есть в Беларуси сейчас только два поколения вершинного короеда. И они же будут вылетать следующей весной. Это нужно будет иметь в виду при интерпретации результатов использования феромонных ловушек.
Метод методу рознь
Здесь же на объекте начальник отдела проектирования и борьбы с вредителями и болезнями леса Государственного учреждения по защите и мониторингу леса «Беллесозащита» Александр Зур продемонстрировал старый, давно забытый метод определения состояния деревьев. Это так называемый метод искусственных ранений советского ученого П. А. Положенцева. Он прост, эффективен и не требует практически никаких финансовых затрат. И, возможно, станет хорошим подспорьем тогда, когда определить состояние дерева по результатам визуального осмотра будет затруднительно.
Обыкновенная «высечка» (металлическое режущее приспособление для изготовления пыжей в охотничьи патроны) прикладывается перпендикулярно стволу дерева и вгоняется в него несколькими ударами молотка или топорика до заболони. Затем в течение часа по количеству выделившейся живицы (расписано в специальной табличке) на глаз можно довольно точно определить пять состояний дерева: погибшее, усыхающее, сильно ослабленное, ослабленное или здоровое. Что особенно важно, данный метод можно без ограничений применять в любую погоду и в любое время суток с мая по сентябрь включительно. Что еще интереснее, в крайнем случае, если высечки под рукой нет, неглубокую ранку можно нанести просто топориком.
А вот температурный метод российских ученых Карасевых был признан бесперспективным практически единогласно. Ведь для его применения необходимо оригинальное оборудование. А оно не производится промышленностью и существует пока в единичных экспериментальных экземплярах. К тому же данный метод имеет такие существенные ограничения по времени применения, которые делают его использование практически бессмысленным в борьбе со стволовыми вредителями.
Как резюмировал член-корреспондент НАН Беларуси, доктор сельскохозяйственных наук Владимир Усеня, «в 2018 году данный метод (Карасевых) применить нельзя, сегодня нет более реального способа, чем метод искусственных ранений». Ему оппонировал Александр Сазонов. По его словам, метод П. А. Положенцева в Беларуси им был опробован еще в 2005 году. И показал, в частности, что заселенная синей сосновой златкой сосна активно выделяла живицу. Соответственно, метод якобы не работает, а лесоводы должны опираться исключительно на визуальные наблюдения, опыт и интуицию.
К слову, об опыте и интуиции. Их-то как раз не хватает. Тот же Александр Сазонов привел очень показательный пример. Перед семинаром на одном из выделенных участков местные лесоводы по результатам визуального обследования определили в выборочную рубку 31 пораженное стволовыми вредителями дерево. В тот же день по их следам прошла «комиссия» в составе самого А. А. Сазонова, лесопатолога лесхоза и лесничего. Они дополнительно назначили в рубку еще 10 деревьев.
Вырубка показала, что каждая из этих четырех десятков сосен была заражена. «Комиссия», таким образом, спасла от гибели следующей весной целую рощу из более ста деревьев. Чтобы достичь того же результата, обычные лесники должны обладать предельно четкой методологией. Но ее, к сожалению, в мире пока нет. К тому же нельзя быть на 100 % уверенным в том, что и «комиссия» выявила абсолютно все деревья, заселенные зимующими вредителями.
Звоночек из Кличева
З25 га санитарных рубок провел в своих лесах Кличевский лесхоз в 2017 году. Как рассказал директор хозяйства Владимир Косенков, там было заготовлено 89 тыс. кубометров древесины. Идет интенсивное усыхание леса.
Кличевский лесхоз активно занимается переработкой древесины. И в прошлом году тут заметили кое-что странное. Естественная влажность дерева, поступающего на переработку в цех, составляет 65—70 %. Раньше, чтобы высушить доску-пятерку до влажности 8—12 % и сделать ее пригодной для изготовления дверей или мебели, продукцию лесопилки выдерживали в сушилках две недели. Сейчас на это требуется одна неделя и даже меньше.
Влажность заболони свежеспиленных бревен составляет 35 %. И всего за сутки влажность свеженапиленных и сложенных в пакеты досок, оставленных под навесом на открытом воздухе, снижается естественным образом до 25 %!
— Фактически в древостоях влага идет только вдоль луба, а заболонь остается полусухой, — сделал вывод Владимир Косенков. — Синевы при этом нет, древесина идеальная, хотя растение должно быть сильно ослаблено. Мы в сушилку древесину закладываем, думаем, на неделю, а она уже через сутки готова.
Владимир Усеня на это ответил, что современными, даже самыми совершенными приборами точно определить влажность древесины в стволе дерева практически невозможно. Исследователи Института леса НАН Беларуси, по его словам, провели обследование более 200 деревьев влагомером TESLA. Разбежка результатов привела их к единственному однозначному выводу: определить точку замера с достоверным показанием влажности крайне затруднительно. Поэтому точно знать влажность древесины пока можно, лишь распилив ее на доски. Тогда результаты оказываются достаточно информативными.
По словам начальника управления лесного хозяйства Минлесхоза Николая Юревича, влагомер TESLA является достаточно совершенным прибором. Его использование для определения состояния деревьев по количеству влаги в стволе может иметь перспективы. Но для этого требуется еще отработать методологию снятия показаний и калибровку прибора. Возможно, определение влажности с его помощью было бы целесообразно проводить методом «подрумянивания».
Ученые и практики
Далее в зале заседаний обсуждались вопросы лесопатологической ситуации в лесном фонде Республики Беларусь и за рубежом, анализ методов мониторинга стволовых энтомовредителей и ранней диагностики жизнеспособности сосновых насаждений, проект алгоритма действий в усыхающих сосновых насаждениях в 2018 году и другие сопутствующие вопросы.
Первый замминистра лесного хозяйства Александр Кулик поблагодарил работников Столбцовского лесхоза, РУП «Белгослес» и Минское ГПЛХО за хорошо проделанную работу по подготовке семинара. Он обратил внимание на особую важность своевременного выявления деревьев, заселенных стволовыми вредителями.
— Мы увидели, что из 41 пораженного дерева при первичном обследовании было пропущено 10, — напомнил он. — А на каждом из них зимует от 900 до 1,5 тыс. жуков-короедов. Это показывает то направление, на котором нужно немедленно сконцентрировать наше внимание. Другого шанса приостановить распространение вредителей не будет. Нужно сделать всё возможное для выявления мест его зимовки и максимальной ликвидации короедного запаса. Для этого нужно немедленно в лесхозах провести семинары по повышению качества отводов в выборочные и сплошные санитарные рубки.
Первый замминистра также напомнил, что он не верил прогнозам Александра Сазонова в июне прошлого года о 6—7 млн кубометрах поврежденной короедом древесины, которые придется вырубить в 2017 году. По факту же этот, казавшийся крайне пессимистичным, прогноз сбылся.
О лесопатологической ситуации в лесном фонде Республики Беларусь и за рубежом участникам семинара доложил директор Учреждения «Беллесозащита» Дмитрий Малевич. В частности, он рассказал, что проблема усыхания лесов актуальна для всей Европы. Но в открытых источниках нет информации о ее масштабах. Известно, что короедное усыхание древостоев происходит во Франции, Германии, Чехии, Польше, Украине и России.
В Чехии никакие санитарные мероприятия не проводятся, и насаждения гибнут. Такая же ситуация в Украине. Это единственная страна, которая предоставила конкретные цифры. И то только за первое полугодие 2017 года. Там указали гибель насаждений на площади 350 тыс. га.
Александр Кулик жестко отреагировал на доклад руководителя «Беллесозащиты». По его мнению, эта организация должна была выработать и представить на семинаре конкретные предложения по изменениям законодательства, позволяющим упростить проведение выборочных и сплошных санитарных рубок в очагах массового усыхания насаждений. Вместо этого прозвучала констатация очевидных фактов.
— Вот на карте обозначена граница распространения стволовых вредителей на сегодняшний день, — указал первый замминистра. — Что делать сегодня пограничным лесхозам, чтобы не допустить их расселения на свой лесной фонд? Какие меры нам предпринимать на остальной территории страны?
В Швеции, я прочитал в Интернете, были приняты законодательные меры, чтобы остановить атаку короеда. В частности, ужесточили сроки вывозки с лесосеки заготовленной древесины и разработки буреломных лесосек. Было установлено 300 тысяч, только вдумайтесь (!), феромонных ловушек. Еще 600 тысяч ловушек там установили на границе с Норвегией, откуда идет волна короеда.
Почему у нас никто не занимается этим вопросом? Есть целая организация, которая получает бюджетные деньги за выработку мер по защите белорусского леса. Где ваша работа? В недельный срок поручаю согласовать с Брестским, Гомельским и Минским ГПЛХО и представить план конкретных мероприятий.
Затем о состоянии сосновых насаждений в зоне массового усыхания и причинах стрессового состояния деревьев доложил начальник лесопатологической партии РУП «Белгослес» Александр Сазонов. В его выступлении прозвучали несколько особенно тревожных фактов.
В частности, речь шла о том, что усыханию подвержены не только сосновые насаждения, но также березовые, осиновые и еловые. А при достижении определенной численности короеды становятся способны нападать на деревья любой категории состояния.
Однако есть и хорошие новости. По словам Александра Сазонова, пока практически не подвержены усыханию болотные и брусничные леса. На их обследовании можно сэкономить время и силы.
В своем выступлении кандидат сельскохозяйственных наук Валерий Кухта отметил, что изменение окраски хвои сосновых насаждений происходит уже после вылета родительского поколения короеда. Поэтому этот признак не годится для ранней диагностики. По результатам исследований учеными БГТУ предложена схема расселения данного вредителя.
— От момента заселения до вылета родительского поколения проходит примерно два месяца, — ответил он на вопрос Александра Кулика. — А развитие молодого поколения вредителей во многом зависит от погодных условий. Так, фаза развития личинки короеда-типографа может длиться до 50 дней.
Далее член-корреспондент НАН Беларуси, доктор сельскохозяйственных наук Владимир Усеня рассказал о методах мониторинга численности стволовых вредителей и ранней диагностики жизнеспособности насаждений. Он обратил внимание на необходимость в нынешних условиях строго придерживаться правил лесопатологического надзора и особенно его усиления в районах распространения массового усыхания насаждений.
Владимир Усеня сообщил, в частности, что Институтом леса совместно с «Беллесозащитой» разработаны рекомендации по феромонному мониторингу. Их выполнение поможет выявить и рассчитать количество короеда на ранних стадиях. Также он посоветовал в обязательном порядке весной проверить с помощью ловушек рубки 2017 года, чтобы исключить риск повторных вспышек вредителя.
— Шведский опыт показывает, что феромонный мониторинг является действенным методом ранней диагностики пораженных короедом насаждений, — подчеркнул ученый. — На сегодняшний день нормативная база сформирована в достаточном объеме для того, чтобы решить эту задачу.
Кандидат биологических наук Вячеслав Звягинцев сделал сообщение о биологических мерах защиты сосновых насаждений от корневых гнилей. Он отметил, что корневые гнили являются хронической проблемой белорусских сосняков. На долю корневой губки приходится до 90 % их общего объема. Кроме того, 65 % очагов короедного усыхания зафиксировано в очагах корневой губки.
Представитель БГТУ сообщил, что отечественными учеными разработана методика производства биопрепарата, который будет уничтожать губку. К концу 2018 года методика пройдет все этапы госрегистрации, и лесхозы смогут ее использовать.
Делегаты от ДОСААФ поведали участникам семинара о методах дистанционной диагностики усыхающих деревьев. По их словам, современные беспилотные комплексы, в том числе квадрокоптеры, позволяют получить намного более точные результаты, чем традиционные аэро- и космография. При этом данная технология несоизмеримо дешевле.
Выводы
Обилие представленной на семинаре информации, разнообразие мнений и противоречивость некоторых выводов к концу мероприятия навеяли в памяти строки из популярной песни Владимира Высоцкого, вынесенные в заголовок этой статьи. Ясность же помогли внести предложения главных лесничих ГПЛХО, которым Александр Кулик предоставил слово по итогам обсуждения.
Главный лесничий Гродненского ГПЛХО Эдуард Лигер поставил вопрос о том, как сжигать порубочные остатки на выборочных санитарных рубках и на рубках ухода. С одной стороны, это чревато пожарами, с другой — порубочные остатки, оставленные рядом с насаждениями, где имеется незначительный естественный короедный запас, весной могут привести к вспышке вредителей. Кроме того, до недавнего времени FSC угрожало лишить сертификатов лесхозы, которые сжигают порубочные остатки. Сейчас международная организация сняла свои требования в этой части. Но по-прежнему требует оставлять при лесосечных работах так называемые загривки — островки деревьев по краям делянок. Такие островки при сплошных санрубках остаются рассадниками вредителей. Моментов несогласованности с требованиями сертифицирующей организации много, резюмировал он.
Главный лесничий Брестского ГПЛХО Александр Матюшевский обратил внимание на то, что в области остается 300 тыс. кубометров нереализованной древесины, создающей угрозу распространения короеда. Поэтому нужно решать вопрос создания централизованных складов вне территорий лесного фонда.
По его словам, зима — это пока единственный период для плодотворной борьбы с вредителями, когда можно активно сжигать порубочные остатки. Весной, летом и осенью это чревато распространением лесных пожаров. В связи с этим нужно испробовать мульчеры и оценить их эффективность в безогневой утилизации заселенных вредителями порубочных остатков.
Еще один момент, который по мнению А. Н. Матюшевского требует внимания, — это естественное лесовосстановление на вырубленных из-за короедного усыхания делянках.
Главный лесничий Гомельского ГПЛХО Сергей Тарасов призвал с осторожностью назначать санитарные рубки в очагах корневой губки. По его словам, это может привести к вспышкам короедного усыхания из-за создания условий для активизации вредителя. Он также предложил в местах распространения короеда проводить дополнение лесных культур лиственными породами.
— Мы будем разговаривать с представителями FSC, — суммировал Александр Кулик. — У нас чрезвычайная ситуация. Они должны войти в положение. В любом случае все порубочные остатки мы должны сжигать сегодня без исключения, все «загривки» выпиливать. Можно остаться без сертификатов, но если останемся без леса, то сертификатами нечего будет прикрывать!
Мы обсуждали планы лесовосстановления на 2018 год. Нужны окончательные предложения по способам и площади лесовосстановления. По нынешним результатам мы можем подойти к той черте, за которой нарушается баланс создания селекционных культур и процентного соотношения культур с ЗКС. Законодательство позволяет в течение трех лет проводить лесовосстановление после рубок. Поэтому дайте поручение специалистам по плавному изменению объемов этих работ.
По складам вне лесного фонда необходимые площадки имеются. В протокол поручений внесите поручение лесозащите отработать этот вопрос.
Касательно замечания о недостаточном объеме запланированных на 2018 год лесопатологических обследований первый замминистра поручил «Белгослесу» собрать заявки лесхозов на мониторинг и дать предложение о целесообразности увеличения годового объема обследований до 65 тыс га.
Як вінницькі лісівники лебедів рятують
Щозими лебеді селяться тут, на водяному плесі Південного Бугу в с. Сумівка, яке не замерзає взимку, вірять що люди захистять їх від голоду та холоду. Зачувши дитячий гомін, білі лебеді-красені пливуть до берега, бо знають, там їх чекають кукурудзяна та пшенична смакота, якою пригощають юні сумівчани.
Лебідь - граціозна біла птиця, яку занесено до Червоної книги. Люди мають оберігати їх. Вже традиційно, не чекаючи оголошення, лиш залютує зима, жителі Сумівки, школярі, вихованці учнівського лісництва «Юні друзі лісу», дошкільнята несуть до річки корм для лебедів і качок. І це дуже відрадно, що ті уроки любові до природи не пройшли марно, а передаються від одного покоління до іншого.
Не забувають юні лісівники і про інших птахів, які зимують у нас. Синичкам, дятлам, сойкам, снігурам змайстрували учні разом з батьками годівнички, розмістили в саду, на території школи та Сумівського лісництва, насипали зерна. Смакуй пташко, співай пісень і бережи ліс.
http://vindaily.info/yak-vinnytski-lisivnyky-lebediv-ryatuyut.html
Лебідь - граціозна біла птиця, яку занесено до Червоної книги. Люди мають оберігати їх. Вже традиційно, не чекаючи оголошення, лиш залютує зима, жителі Сумівки, школярі, вихованці учнівського лісництва «Юні друзі лісу», дошкільнята несуть до річки корм для лебедів і качок. І це дуже відрадно, що ті уроки любові до природи не пройшли марно, а передаються від одного покоління до іншого.
Не забувають юні лісівники і про інших птахів, які зимують у нас. Синичкам, дятлам, сойкам, снігурам змайстрували учні разом з батьками годівнички, розмістили в саду, на території школи та Сумівського лісництва, насипали зерна. Смакуй пташко, співай пісень і бережи ліс.
http://vindaily.info/yak-vinnytski-lisivnyky-lebediv-ryatuyut.html
На Закарпатье работает уникальное лесопильное и строгальное предприятие (видео)
В городе Хуст, что на Закарпатье, французы научили местных жителей изготовлять дубовые клёпки для бочек, в которых хранят крепкие напитки в разных уголках мира.
Появилось это украино-французское лесопильное и строгальное предприятие в Хусте в начале осени 2014 года. Всего в Украине пять подобных предприятий, хустское – самое большое.
На данный момент на предприятии работает около ста местных жителей – и мужчины, и женщины. Все заинтересованы в производстве высококачественной продукции.
Для обеспечения запаса древесины на несколько месяцев здесь складируют кругляк дуба, далее древесину рубят на необходимые длины и завозят в цех, где ее раскалывают на трапеции. После этого древесина попадает на станки и сортируется. К слову, здесь же производят альтернативу дубовым бочкам.
Более подробно – смотрите в сюжете телеканала «М-Студио»:
АВТОР: ИРИНА ЖЕЛЕЗНЯК | ОПУБЛИКОВАНО: ФЕВРАЛЬ 1, 2018 В 10:14
Появилось это украино-французское лесопильное и строгальное предприятие в Хусте в начале осени 2014 года. Всего в Украине пять подобных предприятий, хустское – самое большое.
На данный момент на предприятии работает около ста местных жителей – и мужчины, и женщины. Все заинтересованы в производстве высококачественной продукции.
Для обеспечения запаса древесины на несколько месяцев здесь складируют кругляк дуба, далее древесину рубят на необходимые длины и завозят в цех, где ее раскалывают на трапеции. После этого древесина попадает на станки и сортируется. К слову, здесь же производят альтернативу дубовым бочкам.
Более подробно – смотрите в сюжете телеканала «М-Студио»:
АВТОР: ИРИНА ЖЕЛЕЗНЯК | ОПУБЛИКОВАНО: ФЕВРАЛЬ 1, 2018 В 10:14
За 2017-й рік лісівники поставили населенню 439,0 тис. кбм. твердого палива
Забезпечення населення деревиною для опалення житлових будинків - одна з головних турбот лісових господарників.
Питання забезпечення жителів Закарпаття деревиною з метою опалення житлових будинків стало останнім часом одним з найактуальніших, потіснивши навіть сплату комунальних послуг. Проблема заготівлі деревини для будинків з пічним опаленням або з твердопаливними котлами, звичайно, не стосується жителів багатоквартирних будинків з повним набором комунальних послуг. Але в селах або в містах, і для людей, які проживають у цих будинках, питання забезпечення дровами - життєво важливі.
І з кожним роком попит на дрова зростає. До прикладу, якщо в 2013 році лісівниками реалізовано 96,8 тис. кбм. дров паливних, то в 2016 році цей обсяг склав 179,4 тис. кбм., тобто збільшився практично у два рази. За 2017-й рік ця цифра вже сягнула вже 439,0 тис. кбм. твердого палива.
Розуміючи потреби населення питання постачання дров'яної деревини знаходиться на постійному контролі керівництва Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства та керівників державних лісогосподарських підприємств.
Процедура проста: для того, щоб забезпечити потреби громадянам потрібно звернутися в лісгосп або лісництво, яке прилягає до місця проживання громадянина, оформити відповідні документи, тобто написати заяву на виписку дров, сплатити вартість за заявлений боєм у касу та очікувати своєї черги.
Закарпатське ОУЛМГ також повідомляє, що самовільна заготівля і вивезення деревини заборонені!
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
Питання забезпечення жителів Закарпаття деревиною з метою опалення житлових будинків стало останнім часом одним з найактуальніших, потіснивши навіть сплату комунальних послуг. Проблема заготівлі деревини для будинків з пічним опаленням або з твердопаливними котлами, звичайно, не стосується жителів багатоквартирних будинків з повним набором комунальних послуг. Але в селах або в містах, і для людей, які проживають у цих будинках, питання забезпечення дровами - життєво важливі.
І з кожним роком попит на дрова зростає. До прикладу, якщо в 2013 році лісівниками реалізовано 96,8 тис. кбм. дров паливних, то в 2016 році цей обсяг склав 179,4 тис. кбм., тобто збільшився практично у два рази. За 2017-й рік ця цифра вже сягнула вже 439,0 тис. кбм. твердого палива.
Розуміючи потреби населення питання постачання дров'яної деревини знаходиться на постійному контролі керівництва Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства та керівників державних лісогосподарських підприємств.
Процедура проста: для того, щоб забезпечити потреби громадянам потрібно звернутися в лісгосп або лісництво, яке прилягає до місця проживання громадянина, оформити відповідні документи, тобто написати заяву на виписку дров, сплатити вартість за заявлений боєм у касу та очікувати своєї черги.
Закарпатське ОУЛМГ також повідомляє, що самовільна заготівля і вивезення деревини заборонені!
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
Канівські лісівники ліквідовують наслідки снігової стихії
За повідомленням директора ДП "Канівське лісове господарство" Едуарда Симоненка, на боротьбу із сніговою стихією, що пройшлася територією земель лісгоспу 18-19 січня ц.р., долучилися всі працівники лісової охорони підприємства. В перші дні після стихійного снігопаду роботи тривали до пізнього вечора, адже терміново потрібно було надавати допомогу і транспортним засобам, що потрапляли до снігових пасток, і працівникам електрогосподарства району, і шляховим службам.
Зокрема, завдяки чіткій та злагодженій праці лісівників було оперативно проведено розгортання шляхів та розрізання повалених дерев на проміжках між селами Софіївка-Станіславчик, Шелепухи-Березняки, Березняки-Первомайське, Первомайське-Хрещатик, у населених пунктах Софіївка, Хмільна, Михайлівка та Малий Ржавець. Канівські лісівники допомагали розчищати сніг на територіях закладів та установ соціальної сфери. Зокрема, стараннями працівників лісгоспу було розчищено від снігу двори Софіївського навчального закладу та Софіївського центру первинної медико-санітарної допомоги. Разом із працівниками енергопостачальних підприємств канівські лісівники активно працювали на розрізанні дерев, що місцями пошкодили чи загрожували пошкодженням електромереж, а також допомагали відновлювати пошкоджені стихією лінії електромереж.
Найбільший удар сніговіїв прийшовся на Софіївське та Михайлівське лісництва, де серед насаджень переважають хвойні породи. Висота снігового покриву, за даними метеорологів і свідченнями місцевих жителів місцями сягала 60-70 см, а в окремих місцях – одного метра.
За лічені дні після аномального снігопаду в усіх лісництвах удалося поновити лісові шляхи до ділянок, де планується провести обстеження та вимітку для рубок понівечених негодою дерев. Поновлені також лісові шляхи до ділянок, де вже проведено заготівлю лісопродукції та проводиться її зберігання.
До роботи з ліквідації наслідків сніголому було залучено весь особовий склад лісової охорони та наявний у лісгоспі снігорозчищувальний транспорт.
Оговтавшись після удару снігової стихії канівські лісівники тепер мають нове і не менш складне завдання – оцінити збитки, завдані негодою лісовим масивам, вчасно провести очищення та упорядкування пошкоджених ділянок і навесні спланувати насадження на тих ділянках, де сніголом суцільно пошкодив дерева.
Зокрема, завдяки чіткій та злагодженій праці лісівників було оперативно проведено розгортання шляхів та розрізання повалених дерев на проміжках між селами Софіївка-Станіславчик, Шелепухи-Березняки, Березняки-Первомайське, Первомайське-Хрещатик, у населених пунктах Софіївка, Хмільна, Михайлівка та Малий Ржавець. Канівські лісівники допомагали розчищати сніг на територіях закладів та установ соціальної сфери. Зокрема, стараннями працівників лісгоспу було розчищено від снігу двори Софіївського навчального закладу та Софіївського центру первинної медико-санітарної допомоги. Разом із працівниками енергопостачальних підприємств канівські лісівники активно працювали на розрізанні дерев, що місцями пошкодили чи загрожували пошкодженням електромереж, а також допомагали відновлювати пошкоджені стихією лінії електромереж.
Найбільший удар сніговіїв прийшовся на Софіївське та Михайлівське лісництва, де серед насаджень переважають хвойні породи. Висота снігового покриву, за даними метеорологів і свідченнями місцевих жителів місцями сягала 60-70 см, а в окремих місцях – одного метра.
За лічені дні після аномального снігопаду в усіх лісництвах удалося поновити лісові шляхи до ділянок, де планується провести обстеження та вимітку для рубок понівечених негодою дерев. Поновлені також лісові шляхи до ділянок, де вже проведено заготівлю лісопродукції та проводиться її зберігання.
До роботи з ліквідації наслідків сніголому було залучено весь особовий склад лісової охорони та наявний у лісгоспі снігорозчищувальний транспорт.
Оговтавшись після удару снігової стихії канівські лісівники тепер мають нове і не менш складне завдання – оцінити збитки, завдані негодою лісовим масивам, вчасно провести очищення та упорядкування пошкоджених ділянок і навесні спланувати насадження на тих ділянках, де сніголом суцільно пошкодив дерева.
Відкриті дані, що змінять країну в 2018 році
Відкриття державних даних – це великі можливості для громадян та бізнесу.
На їх основі громадські організації аналізують, наскільки ефективно працює уряд, забезпечуючи належний контроль та прозорість, а бізнес та стартапи створюють нові моделі роботи, продукти та сервіси.
Протягом останніх двох років Україна демонструє стабільний ріст у міжнародних рейтингах відкритості, але саме 2018-й обіцяє стати визначальним.
Наприкінці 2017 року уряд схвалив оновлену постанову №835, якою подвоїв кількість наборів даних до 600, що мають оприлюднюватися органами влади у формі відкритих даних на єдиному національному порталі data.gov.ua.
Кожен з наборів має свою цінність і дає краще розуміння роботи ключових сфер життя: від того, як працюють суди, до того, яким повітрям ми дихаємо.
Тож ми спробували визначити, відкриття яких саме даних найбільше вплине на розвиток країни в 2018 році?
Відкриті дані Державної судової адміністрації
Єдиний державний реєстр судових рішень можна з упевненістю назвати одним з найбільш популярних наборів відкритих даних в Україні. Оновлена постанова дасть доступ до додаткової інформації, що дозволить більш детально аналізувати судову владу.
Реєстр судових справ з результатами автоматичного розподілу між суддями дасть змогу аналізувати ефективність та завантаженість кожного судді.
А Реєстр судових засідань – створити сервіси, які будуть сповіщати користувачів, якщо на них надійшли позови та скарги, а отже – вчасно підготуватися і не пропустити засідання.
Перелік судів дозволить написати звернення до судів будь-якої інстанції без довгих пошуків контактів.
В Україні вже діють сервіси Opendatabot та Суд На Долоні, які аналізують державний реєстр судових рішень. Використовуючи європейські аналоги Amiqus і OpenLaws, можна розібратися з європейським судочинством.
Додаткові набори відкритих даних дозволять громадянам відслідковувати ефективність судової реформи – розвантаження судів та підвищення якості розгляду справ, що є одним із зобов'язань України перед європейськими партнерами.
Відкриті дані "Укравтодору"
Якість доріг – одна з найбільш болючих тем для кожного українця. Йдеться не лише про належне покриття та безпеку на дорозі, але й про економіку. За словами голови уряду Володимира Гройсмана, кожна гривня, вкладена в будівництво дороги, забезпечує 2,5 гривні приросту ВВП.
Проте сфера будівництва та ремонту доріг має багато корупційних ризиків. Саме тому оновлена постанова включає дані "Укравтодору" про об’єкти будівництва, реконструкції та ремонт автодоріг державного значення, у тому числі з обов’язковим публікуванням вартості робіт, строку виконання та змін.
Публікація цих наборів забезпечить прозорість та підзвітність будівництва, яке здійснюється за кошти українців.
Відкриті дані про якість повітря
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, забруднення повітря – одна з основних причин погіршення стану здоров’я. Тому моніторинг та покращення якості повітря є пріоритетом для багатьох розвинених країн.
Міжнародні проекти OpenAQ та World Air Quality Index збирають та публікують дані про якість повітря у понад 600 містах світу.
Відкриті дані про якість повітря допоможуть дослідникам краще зрозуміти вплив та стан якості повітря в різних регіонах України.
Відкриті дані про ліси
Упродовж останніх років проблема знищення лісів, у тому числі через незаконну вирубку, дедалі більше непокоїть громадськість. Організація Глобального моніторингу лісів стверджує, що за останні 15 років Україна втратила майже 800 тисяч га лісу.
Це – глобальна проблема, адже за останні 50 років людство загалом знищило понад 50% усіх лісів.
Дані про існуючі заповідники також є цінними, адже створення природоохоронних територій є одним із поширених методів обмеження вирубки.
В Україні вже існують проекти, що моніторять вирубку лісів – візуалізація від TEXTY та Znaydeno.
Відкриті дані Державного лісового кадастру, дані моніторингу лісів та про межі заповідників дозволять ухвалювати більш розумні рішення щодо управління та захисту лісів. А громадськість зможе більш ефективно проводити регулярний моніторинг та контролювати їх використання і нелегальну вирубку.
Відкриті дані Центральної виборчої комісії
Відкритим даним ЦВК додає цінності передвиборчий рік в Україні.
Анонімізовані відкриті дані з держреєстру виборців, адреси місцезнаходження та межі виборчих комісій дадуть змогу проаналізувати кількість виборців, їх вікові та гендерні ознаки за дільницями.
Не менш важливу роль мають дані про фінансові звіти щодо надходження та використання коштів виборчих фондів, адже неконтрольований та непрозорий обсяг фінансових внесків у партійні каси сприяють політичній корупції.
Відкриття цих даних може значно підвищити довіру громадськості до виборчої кампанії-2019.
Відкриті дані охорони здоров'я
Західні країни найбільше цінують такі дані через можливість контролювати якість та обирати заклади охорони здоров’я чи медичні послуги.
Під час реформи системи охорони здоров'я відкриття даних про стан та ресурсне забезпечення лікувальних закладів є важливим для кожного пацієнта – кількість лікарняних закладів у місті, кількість лікарняних ліжок у тій чи іншій лікарні тощо.
Усі ці дані також можуть використовуватися громадянами для моніторингу та аналізу результатів забезпечення рівного доступу до якісних медичних послуг.
Відкриті дані про енергетичний ринок
Міністерство енергетики та вугільного промисловості має опублікувати рекордну кількість наборів даних у порівнянні з іншими міністерствами. Значно розширений список наборів до 49 показує, наскільки питання енергетики хвилює громадськість.
Набори щодо видобутку, запасу, імпорту та експорту нафти, вугілля, газу можуть показати більш цілісно український енергоринок та його тренди. На сьогодні вже існують такі сервіси як, онлайн-карти енергетичного сектору України та інструменту, що відстежує запаси вугілля.
Енергонезалежність України є найбільшим пріоритетом. До 2020 року Україна має досягнути щонайменше 27 мільярдів кубометрів щорічного видобутку українського газу.
Відкриті дані про природній газ стануть ключовими для аналізу громадськими організаціями та експертами виконання цього завдання.
Відкриті дані про дорожньо-транспортні пригоди
У 2017 році в Україні сталося понад 76 тисяч ДТП. Відповідно до оновленої постанови, відкритими стануть реєстр зареєстрованих порушень правил дорожнього руху та інформація про зареєстровані транспортні засоби і їх власників.
Безумовно, відкриття цих даних дозволить більш цілісно аналізувати ДТП в Україні. Наприклад, уряд Північної Ірландії створює рейтинг мережевої безпеки, щоб класифікувати безпеку національної дорожньої мережі та визначити найпроблемніші місця. Crashmap та CrimeMapping показують громадянам інформацію про кожну ДТП у кожному районі.
Якщо реєстр зареєстрованих порушень буде оновлюватися щоденно, то такі сервіси стануть можливі і для українців.
Відкриті дані ДФС
Відкриті дані ДФС мають найбільшу цінність для бізнесу. Фіскали посідають друге місце за кількістю даних до оприлюднення – 40. Серед них реєстр податкового боргу та реєстр податкових накладних.
Майно податкового боржника потрапляє у безумовну податкову заставу, тому нагромадження боргу призводить до втрати такого майна і можливості виконання підприємством своїх договірних зобов’язань.
Додатково кожна українська компанія може втратити податковий кредит, тобто 20%, при закупівлі у компанії з податковим боргом або за сплату за послуги чи товари з отриманням "неробочої" податкової накладної.
Ухвалення та оприлюднення оновленої постанови №835 – це величезні можливості для громадян та бізнесу. Відтепер органи влади мають три місяці, щоб опублікувати ці набори в форматі відкритих даних, а громадські організації та бізнес повинні максимально сприяти й моніторити виконання постанови.
Подальша аналітика даних та нові інструменти на їх основі дозволять створити значну додаткову вартість та новий рівень прозорості країни. Саме завдяки громадським організаціям та бізнесу відкриті дані змінять Україну в 2018-му.
Олексій Вискуб, заступник голови Державного агентства з питань електронного урядування
Катерина Оніліогву, керівник напрямку відкритих даних проекту USAID/UK Aid "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах"
https://www.pravda.com.ua/columns/2018/02/1/7170202/
На їх основі громадські організації аналізують, наскільки ефективно працює уряд, забезпечуючи належний контроль та прозорість, а бізнес та стартапи створюють нові моделі роботи, продукти та сервіси.
Протягом останніх двох років Україна демонструє стабільний ріст у міжнародних рейтингах відкритості, але саме 2018-й обіцяє стати визначальним.
Наприкінці 2017 року уряд схвалив оновлену постанову №835, якою подвоїв кількість наборів даних до 600, що мають оприлюднюватися органами влади у формі відкритих даних на єдиному національному порталі data.gov.ua.
Кожен з наборів має свою цінність і дає краще розуміння роботи ключових сфер життя: від того, як працюють суди, до того, яким повітрям ми дихаємо.
Тож ми спробували визначити, відкриття яких саме даних найбільше вплине на розвиток країни в 2018 році?
Відкриті дані Державної судової адміністрації
Єдиний державний реєстр судових рішень можна з упевненістю назвати одним з найбільш популярних наборів відкритих даних в Україні. Оновлена постанова дасть доступ до додаткової інформації, що дозволить більш детально аналізувати судову владу.
Реєстр судових справ з результатами автоматичного розподілу між суддями дасть змогу аналізувати ефективність та завантаженість кожного судді.
А Реєстр судових засідань – створити сервіси, які будуть сповіщати користувачів, якщо на них надійшли позови та скарги, а отже – вчасно підготуватися і не пропустити засідання.
Перелік судів дозволить написати звернення до судів будь-якої інстанції без довгих пошуків контактів.
В Україні вже діють сервіси Opendatabot та Суд На Долоні, які аналізують державний реєстр судових рішень. Використовуючи європейські аналоги Amiqus і OpenLaws, можна розібратися з європейським судочинством.
Додаткові набори відкритих даних дозволять громадянам відслідковувати ефективність судової реформи – розвантаження судів та підвищення якості розгляду справ, що є одним із зобов'язань України перед європейськими партнерами.
Відкриті дані "Укравтодору"
Якість доріг – одна з найбільш болючих тем для кожного українця. Йдеться не лише про належне покриття та безпеку на дорозі, але й про економіку. За словами голови уряду Володимира Гройсмана, кожна гривня, вкладена в будівництво дороги, забезпечує 2,5 гривні приросту ВВП.
Проте сфера будівництва та ремонту доріг має багато корупційних ризиків. Саме тому оновлена постанова включає дані "Укравтодору" про об’єкти будівництва, реконструкції та ремонт автодоріг державного значення, у тому числі з обов’язковим публікуванням вартості робіт, строку виконання та змін.
Публікація цих наборів забезпечить прозорість та підзвітність будівництва, яке здійснюється за кошти українців.
Відкриті дані про якість повітря
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, забруднення повітря – одна з основних причин погіршення стану здоров’я. Тому моніторинг та покращення якості повітря є пріоритетом для багатьох розвинених країн.
Міжнародні проекти OpenAQ та World Air Quality Index збирають та публікують дані про якість повітря у понад 600 містах світу.
Відкриті дані про якість повітря допоможуть дослідникам краще зрозуміти вплив та стан якості повітря в різних регіонах України.
Відкриті дані про ліси
Упродовж останніх років проблема знищення лісів, у тому числі через незаконну вирубку, дедалі більше непокоїть громадськість. Організація Глобального моніторингу лісів стверджує, що за останні 15 років Україна втратила майже 800 тисяч га лісу.
Це – глобальна проблема, адже за останні 50 років людство загалом знищило понад 50% усіх лісів.
Дані про існуючі заповідники також є цінними, адже створення природоохоронних територій є одним із поширених методів обмеження вирубки.
В Україні вже існують проекти, що моніторять вирубку лісів – візуалізація від TEXTY та Znaydeno.
Відкриті дані Державного лісового кадастру, дані моніторингу лісів та про межі заповідників дозволять ухвалювати більш розумні рішення щодо управління та захисту лісів. А громадськість зможе більш ефективно проводити регулярний моніторинг та контролювати їх використання і нелегальну вирубку.
Відкриті дані Центральної виборчої комісії
Відкритим даним ЦВК додає цінності передвиборчий рік в Україні.
Анонімізовані відкриті дані з держреєстру виборців, адреси місцезнаходження та межі виборчих комісій дадуть змогу проаналізувати кількість виборців, їх вікові та гендерні ознаки за дільницями.
Не менш важливу роль мають дані про фінансові звіти щодо надходження та використання коштів виборчих фондів, адже неконтрольований та непрозорий обсяг фінансових внесків у партійні каси сприяють політичній корупції.
Відкриття цих даних може значно підвищити довіру громадськості до виборчої кампанії-2019.
Відкриті дані охорони здоров'я
Західні країни найбільше цінують такі дані через можливість контролювати якість та обирати заклади охорони здоров’я чи медичні послуги.
Під час реформи системи охорони здоров'я відкриття даних про стан та ресурсне забезпечення лікувальних закладів є важливим для кожного пацієнта – кількість лікарняних закладів у місті, кількість лікарняних ліжок у тій чи іншій лікарні тощо.
Усі ці дані також можуть використовуватися громадянами для моніторингу та аналізу результатів забезпечення рівного доступу до якісних медичних послуг.
Відкриті дані про енергетичний ринок
Міністерство енергетики та вугільного промисловості має опублікувати рекордну кількість наборів даних у порівнянні з іншими міністерствами. Значно розширений список наборів до 49 показує, наскільки питання енергетики хвилює громадськість.
Набори щодо видобутку, запасу, імпорту та експорту нафти, вугілля, газу можуть показати більш цілісно український енергоринок та його тренди. На сьогодні вже існують такі сервіси як, онлайн-карти енергетичного сектору України та інструменту, що відстежує запаси вугілля.
Енергонезалежність України є найбільшим пріоритетом. До 2020 року Україна має досягнути щонайменше 27 мільярдів кубометрів щорічного видобутку українського газу.
Відкриті дані про природній газ стануть ключовими для аналізу громадськими організаціями та експертами виконання цього завдання.
Відкриті дані про дорожньо-транспортні пригоди
У 2017 році в Україні сталося понад 76 тисяч ДТП. Відповідно до оновленої постанови, відкритими стануть реєстр зареєстрованих порушень правил дорожнього руху та інформація про зареєстровані транспортні засоби і їх власників.
Безумовно, відкриття цих даних дозволить більш цілісно аналізувати ДТП в Україні. Наприклад, уряд Північної Ірландії створює рейтинг мережевої безпеки, щоб класифікувати безпеку національної дорожньої мережі та визначити найпроблемніші місця. Crashmap та CrimeMapping показують громадянам інформацію про кожну ДТП у кожному районі.
Якщо реєстр зареєстрованих порушень буде оновлюватися щоденно, то такі сервіси стануть можливі і для українців.
Відкриті дані ДФС
Відкриті дані ДФС мають найбільшу цінність для бізнесу. Фіскали посідають друге місце за кількістю даних до оприлюднення – 40. Серед них реєстр податкового боргу та реєстр податкових накладних.
Майно податкового боржника потрапляє у безумовну податкову заставу, тому нагромадження боргу призводить до втрати такого майна і можливості виконання підприємством своїх договірних зобов’язань.
Додатково кожна українська компанія може втратити податковий кредит, тобто 20%, при закупівлі у компанії з податковим боргом або за сплату за послуги чи товари з отриманням "неробочої" податкової накладної.
Ухвалення та оприлюднення оновленої постанови №835 – це величезні можливості для громадян та бізнесу. Відтепер органи влади мають три місяці, щоб опублікувати ці набори в форматі відкритих даних, а громадські організації та бізнес повинні максимально сприяти й моніторити виконання постанови.
Подальша аналітика даних та нові інструменти на їх основі дозволять створити значну додаткову вартість та новий рівень прозорості країни. Саме завдяки громадським організаціям та бізнесу відкриті дані змінять Україну в 2018-му.
Олексій Вискуб, заступник голови Державного агентства з питань електронного урядування
Катерина Оніліогву, керівник напрямку відкритих даних проекту USAID/UK Aid "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах"
Спеціально для УП
Четвер, 01 лютого 2018, 08:30
1 февраля 2018 года Правительство РФ рассмотрит "лесовосстановительные" поправки к Лесному кодексу ("законопроект о компенсационном лесовосстановлении")
1 февраля 2018 года Правительство РФ на своем заседании рассмотрит проект федерального закона "О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации в части совершенствования воспроизводства лесов", известный также как "законопроект о компенсационном лесовосстановлении". Рассмотрение этого законопроекта стоит первым в повестке дня - из чего можно сделать вывод, что правительство придает ему большое значение и возлагает на него какие-то надежды.
Однако, принятие этого законопроекта хотя и внесет в российское лесное закоодательство некоторые полезные мелочи, но в целом на ситуацию с воспроизводством лесов в стране никак не повлияет - об этом уже сейчас можно говорить с абсолютной уверенностью.
Основная идея законопроекта состоит в том, что лица, расчищающие леса под линейные и тому подобные объекты, или ходатайствующие о переводе земель лесного фонда в земли иных категорий, должны будут или обеспечить равное по площади компенсационное лесовосстановление или лесоразведение, или, при отсутствии для этого подходящих земель, перечислить соответствующие деньги в бюджетную систему РФ.
Кроме того, законопроект предусматривает введение некоторых более мелких поправок: установление срока для лесовосстановления после вырубки лесов (1 год), обязательные формы проектов лесовосстановления и лесоразведения, введение нормативов обеспеченности лиц, осуществляющих лесовосстановление, техникой и оборудованием, и т.д.
Внесение этих поправок не повлияет на реальную ситуацию с воспроизводством лесов в России потому, что поправки никак не решают основную для России проблему в области воспроизводства лесов: отсутствие эффективного ухода за молодыми лесами и грамотного лесовыращивания. Лесовосстановление в узком смысле этого слова (в том, в каком оно используется в Лесном кодексе РФ) представляет собой только начальный этап воспроизводства лесов; результат же воспроизводства в первую очередь зависит от более поздних этапов - ухода за молодыми насаждениями. В подавляющем большинстве случаев лесовосстановление (посадка, посев или содействие естественному возобновлению) без последующего ухода - агротехнического, осветлений, прочисток - не дает вообще никаких результатов: вырубки и гари зарастают ровно тем же и так же, чем и как они зарастали бы вообще без каких-либо мер по лесовосстановлению. А качественным уходом в нашей стране обеспечиваются в лучшем случае первые проценты от тех площадей, на которых официально проводится лесовосстановление - в основном в некрупных регионах малолесной зоны или у некоторых, очень немногих, наиболее ответственных арендаторов.
И даже с компенсационным лесовосстановлением в узком смысле этого слова во многих случаях может ничего не получиться. Связано это с тем, что почти три четверти земель лесного фонда, номинально находящихся в собственности Российской Федерации, не имеют четко установленных границ - они не поставлены на государственный кадастровый учет, и государственная собственность на них должным образом не закреплена. Если постановка на учет земель лесного фонда будет и дальше продолжаться такими же темпами, как сейчас - на завершение этого процесса потребуется еще несколько десятилетий. Такая ситуация создает условия для массового применения разнообразных мошеннических схем по выводу лесных участков из государственной собственности - а если уж у кого-то хватает административных ресурсов, чтобы воровать у государства лесные земли, ему точно хватит этих ресурсов, чтобы избежать платежей за компенсационное лесовосстановление или лесоразведение.
Ниже приводится последняя доступная версия этого законопроекта (лета 2017 года) - к сожалению, та версия, которая вынесена на заседание Правительства РФ, пока недоступна. Скорее всего, законопроект в ближайшие одну-две недели будет внесен в Думу, и тогда можно будет ознакомиться с его окончательной (для этого этапа подготовки) редакцией.
Ссылки на предыдущие сообщения по этой теме:
Правительственная комиссия по законопроектной деятельности одобрила "лесовосстановительные" поправки к Лесному кодексу РФ
Минприроды России внесло в правительство "лесовосстановительные" поправки к Лесному кодексу РФ - на реальное лесовосстановление они практически не повлияют
22 марта в рамках "Правительственного часа" в Совете Федерации рассмотрели вопросы о лесных пожарах и лесовосстановлении
Очередные поправки к Лесному кодексу разрабатываются в соответствии с совершенно секретным планом по сохранению и повышению лесистости
Ссылки на некоторые предыдущие сообщения о проблемах лесовосстановления в России:
О необходимости уничтожения системы лесовосстановительной лжи
Комментарий к сообщению Рослесозащиты об итогах полевых работ по государственному мониторингу воспроизводства лесов
Почему экстенсивное лесопользование нельзя считать "экологически ответственным, социально выгодным и экономически жизнеспособным" управлением лесами: пример из Карелии
Площадь лесовосстановления в России в 2017 году увеличилась на треть процента: хорошо это или плохо?
"В Год экологии восстановлены леса на площади 800 тыс. га" - что это реально значит?
Об итогах работ по лесовосстановлению в России в 2016 году
Причуды лесной статистики: Тверская область стала "лучшим субъектом Российской Федерации в области лесовосстановления"
Ошибка губернатора: "тренд на лесовосстановление" окажется бессмысленным, если не обеспечить молодняки и лесные культуры должным уходом
"Посади после себя маленькие елочки и через 50 лет это будет такой же лес как и был" - что в этих словах не так?
Поморье перевыполнило план по лесовосстановлению: хорошо это, или плохо, или вообще никак?
Сизифов труд в лесном хозяйстве: в Архангельской области "восстанавливают" леса, даже не планируя должный уход за ними
Один из важнейших показателей, отличающих интенсивное хозяйство в лесу от экстенсивного - соотношение площадей лесовосстановления и ухода за молодняками
Лесокультурная экскурсия: итоги искусственного лесовосстановления в одном (для примера) квартале Дмитровского лесничества
П.В.Безверхов. Особенности национального лесовосстановления
Однако, принятие этого законопроекта хотя и внесет в российское лесное закоодательство некоторые полезные мелочи, но в целом на ситуацию с воспроизводством лесов в стране никак не повлияет - об этом уже сейчас можно говорить с абсолютной уверенностью.
Основная идея законопроекта состоит в том, что лица, расчищающие леса под линейные и тому подобные объекты, или ходатайствующие о переводе земель лесного фонда в земли иных категорий, должны будут или обеспечить равное по площади компенсационное лесовосстановление или лесоразведение, или, при отсутствии для этого подходящих земель, перечислить соответствующие деньги в бюджетную систему РФ.
Кроме того, законопроект предусматривает введение некоторых более мелких поправок: установление срока для лесовосстановления после вырубки лесов (1 год), обязательные формы проектов лесовосстановления и лесоразведения, введение нормативов обеспеченности лиц, осуществляющих лесовосстановление, техникой и оборудованием, и т.д.
Внесение этих поправок не повлияет на реальную ситуацию с воспроизводством лесов в России потому, что поправки никак не решают основную для России проблему в области воспроизводства лесов: отсутствие эффективного ухода за молодыми лесами и грамотного лесовыращивания. Лесовосстановление в узком смысле этого слова (в том, в каком оно используется в Лесном кодексе РФ) представляет собой только начальный этап воспроизводства лесов; результат же воспроизводства в первую очередь зависит от более поздних этапов - ухода за молодыми насаждениями. В подавляющем большинстве случаев лесовосстановление (посадка, посев или содействие естественному возобновлению) без последующего ухода - агротехнического, осветлений, прочисток - не дает вообще никаких результатов: вырубки и гари зарастают ровно тем же и так же, чем и как они зарастали бы вообще без каких-либо мер по лесовосстановлению. А качественным уходом в нашей стране обеспечиваются в лучшем случае первые проценты от тех площадей, на которых официально проводится лесовосстановление - в основном в некрупных регионах малолесной зоны или у некоторых, очень немногих, наиболее ответственных арендаторов.
И даже с компенсационным лесовосстановлением в узком смысле этого слова во многих случаях может ничего не получиться. Связано это с тем, что почти три четверти земель лесного фонда, номинально находящихся в собственности Российской Федерации, не имеют четко установленных границ - они не поставлены на государственный кадастровый учет, и государственная собственность на них должным образом не закреплена. Если постановка на учет земель лесного фонда будет и дальше продолжаться такими же темпами, как сейчас - на завершение этого процесса потребуется еще несколько десятилетий. Такая ситуация создает условия для массового применения разнообразных мошеннических схем по выводу лесных участков из государственной собственности - а если уж у кого-то хватает административных ресурсов, чтобы воровать у государства лесные земли, ему точно хватит этих ресурсов, чтобы избежать платежей за компенсационное лесовосстановление или лесоразведение.
Ниже приводится последняя доступная версия этого законопроекта (лета 2017 года) - к сожалению, та версия, которая вынесена на заседание Правительства РФ, пока недоступна. Скорее всего, законопроект в ближайшие одну-две недели будет внесен в Думу, и тогда можно будет ознакомиться с его окончательной (для этого этапа подготовки) редакцией.
Ссылки на предыдущие сообщения по этой теме:
Правительственная комиссия по законопроектной деятельности одобрила "лесовосстановительные" поправки к Лесному кодексу РФ
Минприроды России внесло в правительство "лесовосстановительные" поправки к Лесному кодексу РФ - на реальное лесовосстановление они практически не повлияют
22 марта в рамках "Правительственного часа" в Совете Федерации рассмотрели вопросы о лесных пожарах и лесовосстановлении
Очередные поправки к Лесному кодексу разрабатываются в соответствии с совершенно секретным планом по сохранению и повышению лесистости
Ссылки на некоторые предыдущие сообщения о проблемах лесовосстановления в России:
О необходимости уничтожения системы лесовосстановительной лжи
Комментарий к сообщению Рослесозащиты об итогах полевых работ по государственному мониторингу воспроизводства лесов
Почему экстенсивное лесопользование нельзя считать "экологически ответственным, социально выгодным и экономически жизнеспособным" управлением лесами: пример из Карелии
Площадь лесовосстановления в России в 2017 году увеличилась на треть процента: хорошо это или плохо?
"В Год экологии восстановлены леса на площади 800 тыс. га" - что это реально значит?
Об итогах работ по лесовосстановлению в России в 2016 году
Причуды лесной статистики: Тверская область стала "лучшим субъектом Российской Федерации в области лесовосстановления"
Ошибка губернатора: "тренд на лесовосстановление" окажется бессмысленным, если не обеспечить молодняки и лесные культуры должным уходом
"Посади после себя маленькие елочки и через 50 лет это будет такой же лес как и был" - что в этих словах не так?
Поморье перевыполнило план по лесовосстановлению: хорошо это, или плохо, или вообще никак?
Сизифов труд в лесном хозяйстве: в Архангельской области "восстанавливают" леса, даже не планируя должный уход за ними
Один из важнейших показателей, отличающих интенсивное хозяйство в лесу от экстенсивного - соотношение площадей лесовосстановления и ухода за молодняками
Лесокультурная экскурсия: итоги искусственного лесовосстановления в одном (для примера) квартале Дмитровского лесничества
П.В.Безверхов. Особенности национального лесовосстановления
Джерело
