Вольєра Баранівського лісгоспу - своєрідна візитівка підприємства

Майже 400 тисяч гривень витрачає щороку державне підприємство «Баранівське лісомисливськегосподарство» на утримання вольєри, в якій розводять оленя плямистого. В цілому ж витрати на веденнямисливського господарства минулого року в підприємстві склали 1 мільйон 855 тисяч гривень. А прибутку від цьогонапрямку діяльності - фактично немає.




«Проте ми на це не зважаємо, - каже директор лісгоспу Анатолій Остудімов, - бо нам значно важливіше знати і бачити, що в наших лісах є звірина, яка тут гарно себе почуває. Окрім того, сама вольєра була створена нашими старшими колегами та наставниками понад 30 років тому з благородною метою: розводити плямистого оленя та випускати його в угіддя. Тому для нас це - справа честі. За роки свого існування вольєра стала візитівкоюБаранівщини, куди їдуть на екскурсії і дорослі і діти, а також гості нашого району. Нам надзвичайно приємно, щоолені з нашої вольєри нині розселилися не лише в наших поліських лісах, а й на території фактично всієї України».









Сьогодні у вольєрі площею 56 гектарів утримується 36 голів цих гордих тварин. Щорічний приплід складає 10-12 голів.




«Проте молодняк досить важко переносить нашу зиму, особливо сніжну - ділиться мисливствознавецьБаранівського лісгоспу Олександр Рибак. – Олень досить мирна та обережна тварина. У вольєрі доглядачі щодня їхпідгодовують. Проте ми намагаємося, щоб тварини не надто звикали до людей, аби потім, коли їх випустять в угіддя, вони не стали легкою здобиччю для браконьєрів.»




Особливо гарні ці тварини в літню пору, коли колір їх шерсті стає яскраво-рудим з жовтуватими плямками.




Благородних та плямистих оленів до баранівських лісів було завезено ще в 1985 році Асканії Нової. Саме тодіна території Явненського лісництва було виділено ділянку лісу площею 1,5 га для тимчасового утримання 10-15 голів. Одночасно було відведено ділянку лісу площею 38 га для побудови вольєра для утримання диких мисливськихтварин в напіввільних умовах.




Варто зауважити, що молодняк, завезений з Херсонських степів почувався не зовсім комфортно в наших краях: із-за переміни клімату, кліща, гнуса був відпад. Враховуючи економічну сторону господарювання, було вирішеновіддати перевагу розведенню оленя плямистого. А існуюче стадо оленів благородних було випущено із вольєри в вільні угіддя, де вони успішно акліматизувалися і прижилися.




Наталія Горай, прес-служба Житомирського ОУЛМГ


08.02.2018


http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=190260&cat_id=32888

Далі...

Как Минлесхоз осваивает деньги Всемирного банка

12 июня 2017 года. Именно тогда в Ивацевичском лесхозе был открыт памятный камень в честь начала строительства комплекса по выращиванию посадочного материала с закрытой корневой системой. За прошедшие 8 месяцев такие же памятные знаки появились еще в двух точках страны: Глубоком и Щомыслице. И все это стало возможным благодаря проекту «Развитие лесного сектора Республики Беларусь», финансирование которого ведется за счет займа Международного банка реконструкции и развития. Как сейчас выглядят лесные «биофабрики» и когда ждать открытия первого центра? Об этом — в сегодняшнем обзоре.



Самый первый проект: Ивацевичи

Строящийся комплекс в Ивацевичах пусть и не станет самым крупным в стране, зато точно войдет в историю развития лесной отрасли. Ведь именно с этого центра, по сути, началась реализация масштабного проекта. На открытие памятного камня в честь начала строительства комплекса в Ивацевичский лесхоз приехал сам Эндрю Митчелл — руководитель проектной группы, старший специалист по лесному хозяйству Всемирного банка. Тем самым подчеркнув значимость данного проекта.



По расчетам специалистов, ивацевичский комплекс должен заработать уже весной этого года. В настоящий момент завершаются работы по установке технологического оборудования, систем видеонаблюдения, благоустройству территории. Любопытно, что центр находится в городской черте райцентра, на территории действующих лесопитомника и лесосеменного цеха. Это, безусловно, упростило задачу строителям. К слову, стоимость всего объекта оценивается в 5,6 млн рублей. За эти деньги построены 4 теплицы, 4 поля доращивания с автоматизированными системами полива, административно-бытовой корпус с производственными помещениями и встроенной мини-котельной. В последнем размещена линия высева семян в кассеты, санитарно-бытовые помещения, кабинеты ИТР.

Проектная мощность комплекса — 2 350 000 сеянцев с закрытой корневой системой в год. Это позволит закрыть потребность в посадочном материале как Ивацевичского, так и других лесхозов Брестского ГПЛХО. Соответственно, это положительно скажется на эффективности лесовосстановительных мероприятий и повышении средообразующих функций создаваемых лесов.



Самый «быстрый» проект: Глубокое

«Здесь есть и прекрасные кадры, и прекрасная база для создания центра» — именно так объяснил выбор места для возведения комплекса в Витебской области первый замминистра Александр Кулик. Перерезая красную ленту при открытии памятного камня, Александр Антонович отметил, что в последние годы наша республика столкнулась с природными катаклизмами, и вопрос обеспечения лесхозов лес­ным посадочным материа­лом стал особенно актуальным.

В качестве площадки для строительства центра по выращиванию посадочного материа­ла с закрытой корневой системой Глубокский опытный лесхоз был выбран, действительно, не случайно. По сути, здесь речь шла о реконструкции постоянного базисного лесного питомника.

Проектная мощность возводимого объекта — до 3 870 000 сеянцев с закрытой корневой системой в год. Для того чтобы выйти на эту цифру, запланировано строительство производственного корпуса, в котором будет налажена работа цеха по высеву семян в кассеты, склада для хранения кассет. Кроме того, здесь будет создано 7 теплиц, 8 полей доращивания, появятся холодильные камеры, склад для хранения субстрата, станция водоподготовки и многое другое.

Теперь в Глубоком ведутся работы по заливке фундамента, начата планировка поля доращивания, а со строительной площадки вывозится грунт. Процент готовности комплекса пока невелик — порядка 14, однако уже к лету он должен заработать на полную мощность. Таким образом, строительство объекта должно быть осуществлено всего за 8,5 месяца. И опять-таки мощностей комплекса вполне хватит для того, чтобы закрыть потребности в посадочном материале значительной части лесхозов Витебской области.



Самый крупномасштабный проект: Щомыслица (РЛССЦ)

Строящийся в пристоличье комплекс обещает стать самым большим в Беларуси. Он расположен рядом с Республиканским лесным селекционно-семеноводческим центром и после окончания строительства будет работать под его управлением.

6 теплиц, 9 полей доращивания, посевные и школьные отделения питомника, лесосеменные плантации — всё это расположится на площади 20 га. Здесь же поместится производственно-складское здание, включающее в себя цех упаковки стандартного посадочного материала, холодильные камеры для его хранения в контролируемой среде, склад для хранения удобрений, гаражи и многое другое.

Проектная мощность данного комплекса — более 5 000 000 единиц посадочного материала с закрытой корневой системой в год. На сегодня это самая большая цифра среди всех строящихся комплексов. Кстати, его возведением занимается ОАО «Минскводстрой». Строительство ведется уже несколько месяцев (полный пакет разрешительных документов был получен в конце октября 2017 г.), и за это время были проложены подземные коммуникации, начаты работы по планировке участка, проведены монтажные работы, заливка фундаментов под производственный корпус и теплицы, начаты работы по монтажу производственно-складского здания.

Завершить строительство тепличного комплекса в Щомыслице должны уже этой осенью. Кстати, здесь будет создано и около двух десятков новых рабочих мест. А для закрепления специалистов РЛССЦ ведет строительство пятиквартирного дома в агрогородке Щомыслица.

Могилев, Речица, Щучин — задача ближайших 2 лет

Строительство комплексов в Могилевском, Речицком опытном и Щучинском лесхозах пока только в планах. Но, как отметил на недавней пресс-конференции министр лесного хозяйства Михаил Амельянович, строительство этих центров министерство планирует начать уже в этом году и завершить в следующем. «В результате к 2020 году 30 % лесных культур в Беларуси будет создаваться посадочным материалом с закрытой корневой системой», — отметил министр. И добавил, что сейчас мы имеем всего 2 % таких лесных культур. Таким образом, посадочный материал будет использоваться в соотношении — 40:30:30. Это значит, что к 2020 году 40 % посадочного материала составит выращенный в открытом грунте с открытой корневой системой, 30 % — в закрытом грунте с открытой корневой системой и 30 % — с закрытой корневой системой. По мнению специалистов, такой подход поможет обеспечить высокую приживаемость посадочного материала и значительно снизить затраты на дополнение и последующие уходы за лесными культурами.

ПРОЕКТЫ

Автор: Анастасия ДОКУЧАЕВА
Дата публикации: 08.02.2018

http://lesgazeta.by/economy/proekty/kak-minleshoz-osvaivaet-dengi-vsemirnogo-banka

Далі...

З’їзд товариства лісівників України

8 лютого 2018, 11:00
Корпус №1, ауд. 69

ДОКЛАДНІШЕ

У НУБіП відбувся VII з’їзд Товариства лісівників України: Юрій Марчук очолив лісівничу спільноту держави

четвер, лютого 08, 2018ДЕРЖЛІСАГЕНТСТВО, Події

8 лютого на базі НУБіП відбувся VII з’їзд Товариства лісівників України. І це не випадково, адже всім відома активна і безкомпромісна позиція ректора університету Станіслава Ніколаєнка та колективу ННІ лісового і садово-паркового господарства у питаннях, що стосуються реформування...

Далі...

Далі...

Жуки-короїди гектарами знищують ліси Чернігівщини

Щоб невідкладно і надійно захистити зелений скарб Сіверського краю – його соснові ліси від екологічного лиха, яким загрожує верхівковий короїд, призводячи багатогектарні хвойні масиви до всихання, комісіями у складі лісівників та спеціалістів лісгоспів ЧОУЛМГ, представників департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації, Київлісозахисту, органів місцевого самоврядування та громадської ради при обласному управлінні лісового та мисливського господарства проведено дводенне лісопатологічне та санітарне обстеження природно-заповідного фонду на ураження його верхівковим короїдом. Для того, аби негайно приступити до вибіркових, а де й до суцільних санітарних рубок всихаючого лісу і тим самим вберегти від агресивного шкідника здорові лісові масиви.

Так, лісопатологічне та санітарне обстеження природно-заповідного фонду ДП «Чернігівське лісове господарство» комісією у складі інженера-лісопатолога другої категорії Київлісозахисту Олександра Бегеби,начальника відділу природно-заповідного фонду біоресурсів та екомережі департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Віталіни Синіговець, головного спеціаліста відділу лісового господарства Андрія Дудка, виконуючого обов’язки головного лісничого ДП «Чернігівське лісове господарство» Миколи Бабича в урочищі «Углова Рудня» у кварталах 20, 21, 22 виявлено п’ять осередків масового всихання сосни загальною площею 10 гектарів. Це переважно дерева віком понад 105 років.

Комісія також обстежила гідрологічний заказник місцевого значення «Криві Гряди». Біля селища Любеч на трьох ділянках виявлено майже шість гектарів всохлих дерев. Пояснення членам комісії надавав лісничий Любецького лісництва Володимир Єленич.

А в Мекшунівському лісництві того ж дня комісія обстежила заповідне урочище «Довга Рудня» загальною площею 460 гектарів. Пояснення членам комісії надавав лісничий Мекшунівського лісництва ДП «Чернігівське лісове господарство» Павло Ребенок. У заповідному урочищі верхівковим короїдом уражено переважно дерева віком за сто років. Загальна площа ураження шкідником сягає 25 відсотків.

За словами начальника відділу облдержадміністрації Віталіни Синіговець, котра підсумувала проведене обстеження, маємо очевидну екологічну біду для наших лісів, у тому числі і для об’єктів природно-заповідного фонду, яких в області 665 і які займають площу в 261 тисячу гектарів. Першочергове завдання — провести обстеження, щоб не зволікаючи зарадити лихові і вберегти багатство поліського краю для прийдешніх поколінь.

Отже, попереду в лісівників і екологів – велика, складна і відповідальна робота. Віталіна Синіговець також висловила думку про необхідність термінового внесення змін до Санітарних правил лісів України. Бо наші ліси нам не пробачать ані найменшого зволікання у справі захисту їх від верхівкового короїда.

Другого дня лісопатологічне і санітарне обстеження природно-заповідного фонду відбувалося в Ріпкинському лісництві ДП «Добрянське лісове господарство». Комісією у складі головного спеціаліста відділу природно-заповідного фонду біоресурсів та екомережі департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Миколи Будаловського, заступника голови Ріпкинської районної ради Світлани Ткаченко, члена громадської ради при ЧОУЛМГ Михайла Шведа, інженера охорони та захисту лісу лісгоспу Василя Гайдамаки і лісничого Ріпкинського лісництва Олександра Зогого встановлено, що внаслідок комплексу негативних факторів зміни гідрологічного режиму, загального вологодефіциту в обстежених насадженнях спостерігається ослаблення захисних функцій деревостанів. В обстежених насадженнях внаслідок цього накопичуються сухостійні дерева різних категорій фізіологічного стану, які, в свою чергу, піддаються заселенню стовбурних шкідників. Послаблені дерева, як правило, заселяються верхівковим та шестизубим короїдами. Так, в лісовому масиві кварталів 3, 4, 7, 9, 10 і 11 урочища «Нова Земниця» на багатьох гектарах виявлено сухостійні дерева віком 112, 72, 77, 92 і 107 років. На цих площах заплановані санітарно-вибіркові рубки, а там, де переважаюча кількість сухостійних дерев, — суцільні санітарні рубки.

У кварталах 37, 40 урочища «Присторонська дача» також виявлено чимало сухостійних дерев віком 77, 87, 97 років. Крім того, ураження верхівковим короїдом продовжується і лісові масиви поповнюються чималою кількістю нових сухостійних дерев, що потребує негайного проведення санітарних вибіркових рубок. Загалом вибіркових санітарних рубок у природно-заповідному фонді Ріпкинського лісництва ДП «Добрянське лісове господарство» потребують деревостани на 122 гектарах, а суцільних санітарних рубок – на 4,3 гектара.

Результати дводенного лісопатологічного та санітарного обстеження природно-заповідного фонду ДП «Чернігівське лісове господарство» і ДП «Добрянське лісове господарство» доведені до відома керівників лісгоспів, місцевих органів влади, департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації для вжиття необхідних заходів із захисту та збереження природно-заповідного фонду.

Лісопатологічне та санітарне обстеження природно-заповідного фонду області проводитиметься і в інших лісгоспах Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства.



Микола Тищенко
07/02/2018 

Далі...

Яку долю готують Сухолуччю?

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО НАДРУКОВАНОГО

Хто і чому саботує створення національного парку на місці мисливських угідь президента-втікача


Вищать бензопилки, палають багаття. Стоїмо край вирубки і спілкуємося з директором Дніпровсько-Тетерівського лісомисливського господарства Василем Юхимчуком щодо її доцільності. Посадовець охоче пояснює, що вирубка суцільна санітарна, що сосна тут всихає, тому доки не зіпсувалася геть, хочуть її превентивно зрізати і отримати трохи ділової деревини. Кошти з продажу, каже, підуть на відновлення лісу. А ось на жодне запитання щодо полювання Василь Якович відповідати не хоче. Тільки сухо промовляє: «Спитайте «КЕДР».



На цей вольєр за рахунок платників податків — наш з вами рахунок — витратили майже 1,9 млн грн. Що за ним ховають друзі Януковича? Фото автора

28 друзів колишнього президента

«КЕДР» — це ексклюзивне мисливське співтовариство друзів колишнього президента. Наші колеги із сайту «Українська правда» чотири роки тому опублікували повний список тих, хто хотів полювати разом з диктатором. Останнім із тих, хто вступив до клубу, виявився Андрій Клюєв. Він написав заяву про вступ 28 грудня 2013, коли Євромайдан був у розпалі. А вже 10 лютого 2014-го — за 12 днів до втечі Януковича із країни — заплатив 120 тисяч гривень вступного внеску. У фінальному реєстрі — 28 осіб, ціла когорта міністрів, чиновників, депутатів і бізнесменів. Частина з них втекла разом зі своїм хазяїном, частина ходить на допити у Генпрокуратуру. А ось ще чимала кількість «кедровиків» пречудово почувається і нині. Мають нові депутатські мандати, успішно примножують свої мільярди. І, схоже, з нетерпінням чекають на повернення «баті».

Під час недавнього прес-туру журналісти могли на власні очі переконатися, що шлагбауми і надалі надійно перекривають проїзд до сотень мисливських вишок, триметровий паркан і надалі огороджує велетенський (12 500 погонних метрів) вольєр. За даними «Вісника держзакупівель», у 2010—2012 роках за рахунок платників податків витратили на цей вольєр майже 1,9 мільйона гривень. Таблички з написами «Товариство мисливців та рибалок «КЕДР». Мисливські угіддя. Прохід та проїзд заборонено» виблискують свіжою фарбою.

У 2012-му Київська обласна рада передала «КЕДРу» мисливські угіддя Дніпровсько-Тетерівського в користування на 49 років. Угода досі чинна. Тобто тут фактично два господарі — державне лісомисливське підприємство, підпорядковане Держлісагентству, і кодло Януковича. І, схоже, нинішніх чиновників це влаштовує. Для повернення урочищ Острів та Акація, які вклинюються в територію господарства і їх теж свого часу хитро привласнив «КЕДР», держава вже зробила певні кроки. А ось із поверненням мисливських угідь кінь не валявся.

Де відпочити трударям?

У столиці, за неофіційними даними, близько 5 мільйонів жителів. Хоч інфраструктура міста, зокрема рекреаційна, розрахована лише на 2,5 мільйона. Парки і сквери Києва перевантажені, Голосіївський національний природний парк не справляється з потоком охочих поспілкуватися з природою. Чудовою підмогою у справі відновлення сил киян і гостей міста може стати новий національний природний парк, створений на місці мисливських угідь Януковича. Це близько від Києва — 40—50 хвилин хорошою дорогою. Лісовий масив виходить на берег Київського водосховища. Самою територією угідь прокладено понад 20 км бездоганних доріг — розкіш для велосипедистів. До речі, ці дороги також побудовано за наші з вами кошти, держбюджетні.

Парк має всі передумови стати самоокупним. Його найцінніші у природному сенсі території: болота, заплави річок Хорора і Тетерів тощо виокремлять у заповідну зону, куди доступ матимуть лише науковці. У господарській вестимуть традиційну лісогосподарську діяльність. І нарешті окреслюється зона рекреації, найпривабливіша для відпочивальників і спраглих нових знань і вражень громадян. Про природні багатства Сухолуччя «УК» розповідав у статті «Сухолуччя чекає на науковців і туристів» 3 вересня 2016-го.

А Державне агентство лісових ресурсів проти

Цей докладний опис зонування майбутнього національного парку наводжу передовсім для керівництва Держлісагентства. Бо виконуючий обов’язки голови цього відомства Володимир Бондар каже, що, хоч і дасть згоду на створення парку, але тільки на 5 тисячах гектарів. А на решті території, зазначає, нічого цінного для заповідання немає. Шановний пане Володимире, тож не про природний заповідник ідеться, де вся територія — суперцінна природа і вхід — лише для дослідників. Пропонують створити національний природний парк, серед завдань якого не лише охорона природи, а й рекреація. І тому логічно перепрофілювати під парк одразу всю територію. І тоді парку дістануться і всі створені за державний кошт дороги, і приміщення адміністрації, і ліс, і берег, і болота. А згодом, може, й території Акації та Острова приєднаємо як цікаві для туристів зразки панського несматку часів диктатури Януковича.

Після створення НПП й інтерес «КЕДРа» до цих територій пропаде, бо полювати у нацпарках заборонено.

Та, може, я дарма витрачаю сили на переконання керівника ДАЛРу? Може, він усе це знає і свідомо саботує перетворення панського полювання 28 друзів Януковича на рекреаційний об’єкт для всіх українців і полігон для вітчизняної й міжнародної науки? Недарма ж пан Бондар офіційно заявив: «Твердження, що ліс, у якому полював Янукович, має стати національним парком, не може бути аргументом». Як на мене, це означає, що очільник державної установи країни, де перемогла Революція гідності, прямо заявляє: диктатор скоро повернеться, і його власність чіпати — ні-ні, бо то панське.

Заповідний провал

За підрахунками експертів ГО «Екологія. Право. Людина», торік в Україні створено лише 0,05% проектованих заповідних територій. В абсолютних цифрах це приблизно 3,2 тисячі гектарів. А могло бути вдесятеро більше — на 30 тисячах гектарів, якби створили НПП «Дінпровсько-Тетерівський» (Сухолуччя). Усі документи для цього давно підготували громадськість і науковці, а Мінприроди — проект указу Президента. Є всі погодження. Крім одного — Держлісагентства. Один підпис — і показники заповідності істотно зростають, зобов’язання перед Європою виконуємо ретельніше. Але, вочевидь, керівники Держлісу в Європу не хочуть.

Тут є два шляхи: або поміняти керівника Держлісагентства на того, хто має державницьку позицію, або ухвалити рішення Кабміну про схвалення проекту указу Президента щодо створення Дніпровсько-Тетерівського НПП без погоджувального підпису пана Бондара. Регламент Кабміну це дозволяє, оскільки є згода МінАПП, тобто міністерства, яке курирує ДАЛР і очільник якого є членом Кабміну.

А далі — слово за Президентом, який, не сумніваюся, ухвалить рішення про перетворення символу епохи Януковича Сухолуччя на національний природний парк, доступний усім громадянам.

МОВОЮ ЦИФР

Відповідно до постанови Кабміну від 6 серпня 2014 року №385 про Державну стратегію регіонального розвитку України на період до 2020 року, до 2017-го треба створити 6733 тисячі га природно-заповідного фонду, а до 2021 року — 9095 тисяч га. Відповідно частка природно-заповідного фонду має становити на 1 січня 2017-го 11% території держави, на початок січня 2021 року — 15%.

Постанови не виконано. За 2015 рік, за даними ЕПЛ, в Україні створили 1,3% запланованого, 2016-го — 3,4% (http://epl.org.ua). Тобто 2016 року площу природно-заповідного фонду розширено на трохи більш ніж 230 тисяч. З них 98,5% — Чорнобильський радіаційно-екологічний заповідник.

20 грудня 2017 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову №1089 «Про внесення змін до Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року». Там зазначено такі показники питомої ваги природно-заповідного фонду: 2014 рік — 6,1%, 2015-й — 6,3%, 2016-й — 6,6%, 2017-й — 8,7%, 2018-й — 10,8%, 2019-й — 12,9%, 2020 рік — 15%. Без створення НПП «Дніпровсько-Тетерівський» на усіх 30 тисячах гектарів, запропонованих Мінприроди та громадськістю до заповідання, виконати ці рішення уряду неможливо.

ДОВІДКА «УК»

На Острові і в Акації розташовано шикарні маєтки «Дім мисливця» та «Дім рибалки», в яких таборилися кедрівці під час полювання. Докладніше — у статті «Експозиція чванства і пихи» від 8 листопада 2016-го.

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/yaku-dolyu-gotuyut-suholuchchyu/

Далі...

Реформа у лісовому господарстві буде успішною тоді, коли її підтримує переважна більшість працівників галузі, - Володимир Бондар

Відповідно до висновків наших європейських колег реформа у лісовому господарстві буде успішною тоді, коли її підтримує не менше 80% працюючих у галузі. На цьому наголосив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час з’їзду Товариства лісівників України, який відбувся у Національному університеті біоресурсів та природокористування.

«Сьогодні лісова галузь стоїть на порозі суттєвих змін і від виваженої позиції на всіх рівнях у галузі та в суспільстві залежить майбутнє лісового господарства та екологічна стабільність держави», - підкреслив Володимир Бондар.

Він зазначив, що питання реформування та розвитку лісового господарства обговорюється вже останні два роки. «За пропозицією Громадської Ради при Держлісагентстві було розпочато роботу з підготовки Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства, яка є рамковим документом та передбачає шляхи виходу із кризової ситуації у короткостроковій перспективі. При розробці Стратегії Держлісагентства ми мали нагоду врахувати точку зору різних зацікавлених сторін. Проект Стратегії був виставлений на громадське обговорення, пройшов обговорення на розширеній виробничій нараді Держлісагентства, Колегії Держлісагентства та Громадській Раді», - розповів заступник Голови відомства.



За його словами, для виходу з кризової ситуації та з метою захисту інтересів суспільства і забезпечення сталості розвитку Держлісагентство прописало в проекті Стратегії основні беззаперечні принципи/запобіжники, на яких повинно базуватись лісове господарство. Серед іншого це:

• недопущення приватизації лісів або надання їх у концесію
• визнання багатофункціональності лісового господарства
• визначення поняття лісового господарства, яке апріорі повинне включати заготівлю деревини та реалізацію заготовленої продукції
• збереження державної структури управління лісовим господарством
• віднесення лісового господарства до пріоритетних галузей економіки
• організація ринку деревини в Україні у відповідності до міжнародних стандартів та договорів, які підписані та ратифіковані державою

«Сталий розвиток лісового господарства не можливий без ґрунтовного законодавчого та нормативного підґрунтя. Проект Стратегії Держлісагентства містить перелік нормативно-правових актів, які регламентують різні аспекти ведення лісового господарства та потребують термінової розробки чи удосконалення. І ми вже розробили ці документи та незабаром представимо їх на виїзному засіданні аграрного Комітету Верховної Ради України», - повідомив Володимир Бондар.

Також він поінформував учасників З’їзду про розподіл функцій у лісовому господарстві при реформуванні. Зокрема, як розповів заступник Голови відомства, законодавчо всі функції управління розділені – Мінагрополітикиформує лісову політику (і навіть якщо Держлісагентство, відповідно до повноважень, готує проекти документів, їх остаточна версія залежить від Міністерства), Мінприроди відповідає за контроль за додержанням природоохоронного законодавства в усіх лісах держави та погоджує ліміти використання лісових ресурсів і плани ведення лісового господарства, а підприємства ведуть лісове господарство. Роль Держлісагентства, як центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у галузі лісового господарства та органу управління майном, у цьому плані, серед іншого, полягає у здійсненні саме відомчого контролю та координації діяльності державних лісогосподарських підприємств з метою підтримки належного рівня ведення лісового господарства.

«Тому пропозиція Держлісагентства щодо реформування інституційної структури ґрунтувалась на трьох основних моментах. По-перше, передача функцій держлісохорони від державних лісгоспів на рівень територіальних органів Держлісагентства. На підприємствах Держлісагентства та інших постійних лісокористувачів функціонуватиме лісова охорона без статусу правоохоронного органу, але з правом складання протоколів та лімітованими правом розгляду справ про адміністративні правопорушення, про правопорушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Хочу наголосити, що Держлісагентство не має наміру забрати контрольну функцію у Мінприроди, вони як здійснювали нагляд та контроль за всіма постійними лісокористувачами та власниками лісів, так і будуть це робити і в подальшому», - зазначив Володимир Бондар.



Також він розповів, що для відокремлення господарської функції пропонується створення Держлісагентствомоб’єднань державних лісогосподарських підприємств на обласному рівні з делегуванням їм частини повноважень лісогосподарських підприємств. При цьому державні лісгоспи залишаються юридичними особами державної власності, що відповідає вимогам Указу Президента України від 21.11.2017 № 381 «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об'єктів природно-заповідного фонду».

«Створення таких об’єднань допоможе у координації діяльності підприємств та знизить ризик втручання у господарську діяльність. Делегування повноважень включатиме, серед іншого, організацію лісовпорядних робіт, інвентаризації та моніторингу лісів, розроблення та реалізації проектів будівництва, в тому числі лісових доріг; координацію діяльності підприємств, зокрема щодо проведення лісогосподарських заходів (створення розсадників, запобігання великим пожежам, боротьби з вітровалами тощо), охорони та захисту лісів, реалізації деревини; впровадження інвестиційних проектів», - повідомив заступник Голови Держлісагентства.

Третім принципом, за його словами, є розширення повноважень Держлісагентства, у тому числі, щодо реалізації державної лісової політики всіма постійними лісокористувачами та власниками лісів.

Окрім того, Володимир Бондар звернув увагу на те, що в проекті Стратегії Держлісагентства виокремлено питання фінансування лісового господарства. Зокрема, передбачено державне фінансування, яке існує в усіх країнах Європи, та створення Державного фонду розвитку лісового господарства.

«Однак, лісогосподарські підприємства Сходу та Півдня України вкрай потребують державної підтримки вже зараз, вони не можуть чекати поки запрацює Фонд. Тому нам вкрай важливо отримати підтримку Уряду у питанні перерозподілу видатків, які передбачені Мінагрополітики держбюджетом на 2018 рік на потреби лісового господарства», - підкреслив заступник Голови відомства.



Під час з’їзду Товариства лісівників України відбулися вибори нового Голови Товариства. Ним став завідувачкафедри дендрології та лісової селекції Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарстваНУБІП Юрій Марчук. Почесним Головою став колишній Міністр лісового госопдарства України ВалерійСамоплавський.

Також З'їзд ухвалив Резолюцію та Звернення до Президента України і Прем’єр-міністра України. У цихдокументах висловлена позиція щодо шляхів реформування лісової галузі та підтримано проект Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства, який розроблений робочої групою при Держлісагентстві. Таким чином, лісівники з усієї України підтримали реформу лісової галузі, запропоновану Державним агентством лісових ресурсів України.

08.02.2018
http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=190297&cat_id=32888

Далі...

Повідомили, на що «йде» волинська деревина

Волинські лісівники продовжують працювати над підвищенням ефективності використання деревини. Про це інформує прес-служба Волинського ОУЛМГ.

Протягом 2017 року поряд із виконанням об’ємних показників у державних лісогосподарських підприємствах Волинського ОУЛМГ значна увага приділялась ефективному використанню лісосировинних ресурсів, питанням раціональної розробки деревини, суворому дотриманню сортиментної структури, поділяночному обліку виходу лісопродукції.

У результаті за звітний період відбір ділових лісоматеріалів від рубок головного користування становив 80% і досяг 478,6 тис. кбм за рахунок максимального відбору спецсортиментів та пиловників вищих сортів.

В організації відбору цінних сортиментів необхідно відзначити роботу ДП «Шацьке УДЛГ», СЛАП «Рожищеагроліс», СЛАП «Ратнеагроліс», де вихід фанерної сировини становить 61-68% – від заготівлі вільхи та берези по чистій породі.

Посилено працювали на Волині і над поглибленням переробки деревини.

Загалом у звітному періоді перероблено 384,5 тис. куб. м деревини, що на 80,7 тис. куб. м більше, ніж за 2016 рік.

Разом із цим варто відзначити, що порівняно з попереднім роком, підвищено об’єми переробленої деревини у всіх виробничих підрозділах.

Випущено 28,2 тис. кбм. пиломатеріалів та 116,3 тис. кбм. заготовок для європіддонів, окремо – 7,4 тис. куб. м. пиломатеріалів та заготовок дубових.

Поряд із цим на Волині постійно працюють над збільшенням ефективності використання деревини, пущеної в переробку.

Щодо реалізації лісопродукції, то в необробленому вигляді споживачам було реалізовано 844,9 тис. кбм на суму 533,9 млн грн, а продукції переробки – на 442,3 млн грн. Тож у загальній структурі реалізації відсоток продукції лісозаготівель становив 55%, продукції переробки – 45%.

Реалізація круглого лісу була першочергово зосереджена на забезпечення внутрішнього ринку, на який було поставлено 740,6 тис. кбм або 87%, в тому числі – спеціалізованим деревообробним підприємствам 101,8 тис. кбм. фансировини рядової та 238,9 тис. кбм – балансів та техсировини.

У зв’язку зі зростанням попиту на альтернативні види палива та подорожчанням енергоносіїв підприємствами також було збільшено об’єми випуску тріски технологічної до 5,0 тис. м3 на місяць.

Разом із цим економічні передумови розвитку деревообробної галузі ставлять нові завдання.

Так, на Волині найближчим часом планується введення в експлуатацію трьох лісопильних ліній – у ДП «Камінь-Каширське ЛГ», «Старовижівське ЛМГ» та «Любомльське ЛГ».

https://pravda.lutsk.ua/повідомили-на-що-йде-волинська-дере/

Далі...

Лісівники Світловодського лісгоспу забезпечують поживою диких тварин

Зима – сувора пора для диких тварин. Природних кормів дичині вже не вистачає або ж вони засипані снігом, тому на допомогу звірям приходить людина.

Лісова охорона зобов’язана забезпечити низку заходів щодо охорони та відтворення диких мисливських тварин, а також збереження та відтворення популяції мисливської фауни. Завдяки турботі лісівників лісові мешканці мають взимку їжу та сіль. Працівники лісу поповнюють кормушки, розміщені на спеціально обладнаних майданчиках, сіном, кормовими віниками, зерновідходами, кукурудзою, додають у солонці сіль. Дбати про диких звірів це не тільки робота для служителів лісу, а й моральний обов’язок.

Державне підприємство «Світловодське лісове господарство» не є користувачем мисливських угідь, водночас, відповідно до розпорядження обласного управління лісового та мисливського господарства від 12.07.2017 р. за № 14, лісгосп забезпечує охорону державного мисливського фонду в межах мисливських угідь на території Світловодського району.

Олександр Кошеленко, мисливствознавець лісгоспу

07.02.2018 

http://fakel.kr.ua/ekonomika/2018/02/07/лісівники-світловодського-лісгоспу/

Далі...

Хто зацікавлений у збереженні дикої природи Карпат - до уваги всіх

 

У п’ятницю, 9 лютого, в Ужгороді відбудеться зустріч волонтерів та активістів Всесвітнього фонду природи WWF - найбільшої природоохоронної організації у світі, яка діє у 120 країнах і має більше 5 млн. прихильників.

До участі запрошуються усі, хто цікавиться збереженням дикої природи, особливо - карпатських лісів.

Впродовж останніх кількох років незаконна вирубка лісів в Україні набула широкого розголосу. В мережі та в новинах постійно з’являються повідомлення про незаконну масову вирубку. Однак що з цим робити і як вплинути на ситуацію вкрай складно зрозуміти.

На зустрічі експерти WWF розкажуть про ліс як екосистему, поділяться простими механізмами впливу на незаконні, недоцільні вирубки та лісові порушення, покажуть власні кейси і розкажуть про проект «Лісова варта» та як до нього долучитися.

Участь у заході безкоштовна, однак реєстрація обов'язкова: http://bit.ly/2DjFpz2

Подія у Facebook: http://bit.ly/2EXGMUO

Місце проведення: кафе-музей «Під Замком», вул. Ольбрахта, 3.

Початок о 18:00

Всесвітній фонд природи WWF прагне зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина та природа житимуть у гармонії.

http://nowyny.com/news/khto_zacikavlenij_u_zberezhenni_dikoji_prirodi_karpat_do_uvagi_vsikh/2018-02-07-11174

Далі...

Волинські лісівники продовжують працювати над підвищенням ефективності використання деревини

Протягом 2017 року поряд із виконанням об’ємних показників у державних лісогосподарських підприємствах Волинського ОУЛМГ значна увага приділялась ефективному використанню лісосировинних ресурсів, питанням раціональної розробки деревини, суворому дотриманню сортиментної структури, поділяночному обліку виходу лісопродукції.

У результаті за звітний період відбір ділових лісоматеріалів від рубок головного користування становив 80% і досяг 478,6 тис. кбм за рахунок максимального відбору спецсортиментів та пиловників вищих сортів.

В організації відбору цінних сортиментів необхідно відзначити роботу ДП «Шацьке УДЛГ», СЛАП «Рожищеагроліс», СЛАП «Ратнеагроліс», де вихід фанерної сировини становить 61-68% – від заготівлі вільхи та берези по чистій породі.

Посилено працювали на Волині і над поглибленням переробки деревини.

Загалом у звітному періоді перероблено 384,5 тис. куб. м деревини, що на 80,7 тис. куб. м більше, ніж за 2016 рік.

Разом із цим варто відзначити, що порівняно з попереднім роком, підвищено об’єми переробленої деревини у всіх виробничих підрозділах.

Випущено 28,2 тис. кбм. пиломатеріалів та 116,3 тис. кбм. заготовок для європіддонів, окремо – 7,4 тис. куб. м. пиломатеріалів та заготовок дубових.

Поряд із цим на Волині постійно працюють над збільшенням ефективності використання деревини, пущеної в переробку.

Щодо реалізації лісопродукції, то в необробленому вигляді споживачам було реалізовано 844,9 тис. кбм на суму 533,9 млн грн, а продукції переробки – на 442,3 млн грн.Тож у загальній структурі реалізації відсоток продукції лісозаготівель становив 55%, продукції переробки – 45%.

Реалізація круглого лісу була першочергово зосереджена на забезпечення внутрішнього ринку, на який було поставлено 740,6 тис. кбм або 87%, в тому числі – спеціалізованим деревообробним підприємствам 101,8 тис. кбм. фансировини рядової та 238,9 тис. кбм – балансів та техсировини.

У зв’язку зі зростанням попиту на альтернативні види палива та подорожчанням енергоносіїв підприємствами також було збільшено об’єми випуску тріски технологічної до 5,0 тис. м3на місяць.

Разом із цим економічні передумови розвитку деревообробної галузі ставлять нові завдання.

Так, на Волині найближчим часом планується введення в експлуатацію трьох лісопильних ліній – у ДП «Камінь-Каширське ЛГ», «Старовижівське ЛМГ» та «Любомльське ЛГ».

Прес-служба Волинського ОУЛМГ

2018-02-07 16:31:49

http://www.ukrforest.com/news/13504

Далі...