Про результати виїзного засідання з питання: «Проблематика реформування лісового господарства України»

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин

РІШЕННЯ

від 13 лютого 2018 року Протокол № 68

Про результати виїзного засідання з питання: «Проблематика реформування лісового господарства України»

Обговоривши питання «Проблематика реформування лісового господарства України», Комітет відмітив наступне.

Ліси – унікальне національне багатство України, стратегічний ресурс держави, екологічне і соціальне значення якого є пріоритетним.

Ліси мають важливе значення для людського здоров’я, адже завдяки кисню, який виділяється деревами, забезпечується якість життя і довголіття людей. Деревина та інші (недеревні) ресурси лісу, які є товарами на ринку, є лише частиною повного ефекту функціонування лісової екосистеми. Продукування кисню, грунто- та водозахисні функції, кліматорегулювання, інші загальносуспільні екологічні послуги багатократно перевищують товарно-ресурсну частину цього природного феномена, що має враховувати ефективна державна лісова політика. Крім того, що ліси є джерелом сировини для деревообробної, целюлозо-паперової, хімічної, харчової й фармацевтичної промисловості, меблевого виробництва й майстрів народних промислів, вони є територією для здійснення господарської діяльності, яка передбачає створення робочих місць і виготовлення продукції, а отже, формування внутрішнього валового продукту держави.

Важлива особливість лісів полягає в тому, що вони є відтворюваним природним ресурсом, а процес відтворення пов’язаний із значним строком вирощування (кілька десятиліть). Ліси виконують захисні функції щодо охорони земель від водної та вітрової ерозії і запобігають процесам опустелення (що особливо важливо для Півдня і Сходу країни). Захисні лісові насадження та полезахисні лісові смуги підвищують урожайність сільськогосподарських культур (вартість приросту врожаю у 2-3 рази перевищує витрати, пов’язані з полезахисним лісорозведенням).

Виходячи із сучасного стану лісів України, режиму їхнього використання і проведення лісогосподарських заходів, є 4 категорії лісів, зокрема:

ліси природно-заповідного фонду, до яких належать існуючі заповідники, пам’ятки природи, меморіальні ліси та ліси наукового призначення;

особливо захисні ліси, до складу яких залучаються протиерозійні ліси на крутих схилах, ліси санітарної охорони водних джерел, уздовж нерестовищ, лісопарки, національні природні парки, державні смути, байрачні, міські ліси;

водоохоронно-захисні ліси, що включають водоохоронні, природозахисні, зелені зони, захисні смуги вздовж доріг;

ліси експлуатаційного (промислового) призначення.

Україна має 28 % сільськогосподарьких земель від загальної площі сільськогосподарських земель Євросоюзу, та за оцінками вітчизняних вчених до 8 мільйонів гектарів цих земель еродовані. їх потрібно заліснювати. Тільки в Поліссі більше 500 тис. га самозаліснених сільськогосподарських паїв, які потрібно узаконити як приватні ліси, що дасть можливість мати в країні більше 100 тисяч осіб нових приватних власників лісів. Такі підходи характерні для Польщі та Німеччини, які за площею лісів близькі до України.

В Україні є мінімум 2,5 млн. га земель, непридатних для сільськогосподарського виробництва та які потребують засадження лісом для покращення екологічної ситуації і забезпечення соціальних потреб згідно з Цілями сталого розвитку (ООН, 2015 р.) та вимогами Паризької угоди з кліматичних змін (2015 р.).

У лісовому господарстві, як у будь-яких інших галузях народного господарства, що стали на шлях ринкових перетворень, прослідковується високий рівень нестабільності, який пов’язаний із постійною зміною не тільки обсягів, але і напряму розвитку. Використання в розумних пропорціях як екологічних, так і господарських цінностей лісів, забезпечення лісовідтворення, збільшення площі лісів, недопущення зниження запасів деревини – такими мають бути принципи лісогосподарської політики в Україні.

Державні лісогосподарські підприємства відіграють важливу економічну роль, адже вони є основою розвитку лісового сектору більшості регіонів, який за останні роки демонструє стабільне зростання та забезпечує працевлаштування десятків тисяч працівників.

Г оловним завданням діяльності державних лісогосподарських підприємств України є забезпечення збалансованого розвитку лісового господарства, спрямованого на посилення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів, їх охорону і захист, раціональне використання та відтворення.

Лісовій галузі України притаманні наступні проблеми, що потребують вирішення:

Відсутність затверджених стратегічних документів з розвитку лісової галузі, що дозволили б сформувати прогнозовану державну політику. Наслідком цього є наявність неврегульованої організаційно-правової структури управління лісовим господарством, що проявляється у неефективному використанні лісових ресурсів.

Відсутність з часу внесення змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» дієвих заходів з боку органів виконавчої влади по реформуванню галузі, що призводить до різкого збільшення обсягу незаконних рубок та як наслідок існування масштабного тіньового обігу деревини.

Зосередження в одному державному органі функцій регулювання, нагляду, контролю та здійснення господарської діяльності, що потенційно має корупційну складову.

Необхідність внесення змін до процедур продажу необробленої деревини для забезпечення прозорого та рівного доступу до сировини.

Відсутність економічних стимулів для поглибленої переробки деревини всередині країни для підвищення інвестиційної привабливості лісової галузі.

Погіршення санітарного стану лісів, необхідність вжиття заходів щодо недопущення масового всихання хвойних лісових насаджень від пошкодження шкідниками та хворобами.

Відсутність здійснення планового обліку лісів та проведення національної інвентаризації лісового фонду України, що призводить до неможливості отримання об’єктивної інформації щодо стану лісових ресурсів країни.

Складна процедура реєстрації права постійного користування для лісокористувачів на земельні ділянки лісогосподарського призначення, що ускладнює їх оформлення.

Внаслідок внесення змін до бюджетного законодавства України із місцевих бюджетів здійснено перерозподіл надходжень від рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, до державного бюджету України, що зумовлює погіршення соціально-економічного стану сільських територій.

Враховуючи зазначене, за результатами обговорення Комітет вирішив:

1. Підтримати висловлені під час обговорення на засіданні Комітету пропозиції щодо недопущення концесії, продажу та відчуження іншими способами лісів в Україні, оскільки у відповідності до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу, а також згідно із статтею 1 Лісового кодексу України, усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
2. З метою втілення Указу Президента України № 381 від 21.11.2017 року «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природо- заповідного фонду» необхідно передбачити механізми удосконалення системи фінансування та розвитку лісового господарства шляхом створення державного фонду розвитку лісового господарства для забезпечення потреб південного та східного регіонів України та розвитку діючих державних лісогосподарських підприємств.
3. Враховуючи інтенсивний процес реформи децентралізації, формування об’єднаних територіальних громад в Україні, зберегти статус державних лісогосподарських підприємств в Україні як юридичних осіб, обласних об’єднань на базі лісогосподарських підприємств, як таких, що забезпечують суттєве наповнення місцевих бюджетів.
4. З метою реалізації єдиної державної політики у сфері використання та відтворення лісових ресурсів України, вважати за доцільне:
   - залишити за Державним агентством лісових ресурсів України виконання завдань щодо здійснення державного управління в галузі ведення лісового і мисливського господарства з обов’язковим представництвом в усіх областях України й з розповсюдженням функцій регулювання на постійних лісокористувачів усіх форм власності;
   - відокремити функції регулювання, нагляду і контролю від здійснення господарської діяльності у лісовому господарстві;
   - переглянути, з метою спрощення, кількість регуляторних актів та дозвільних документів в галузі ведення лісового і мисливського господарства;
   - передбачити, з метою забезпечення моніторингу стану ведення лісового господарства, відповідно до кращих світових практик, створення Національного центу інвентаризації та моніторингу лісу у структурі Національної академії наук України.
5. Необхідно створити ефективний орган державної лісової охорони, діяльність якого розповсюджуватиметься на всіх постійних лісокористувачів усіх форм власності відповідно до чинного законодавства.
6. Рекомендувати Кабінету Міністрів України, Національній академії аграрних наук України розробити єдину концепцію відтворення лісових екосистем природних зон Карпатських гір, Полісся, Лісостепу та Степу України.
7. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
   - При перегляді Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» передбачити виділення коштів на лісове господарство в розмірі 50 млн. грн. на будівництво сучасного лісорозсадницького комплексу для вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою у Львівській області;
   - Подати на розгляд Верховної Ради України проекти законодавчих актів України щодо повернення частини надходжень від рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, з державного бюджету України до місцевих бюджетів;
   - Врегулювати та проконтролювати вирішення питання щодо узаконення самозаліснених сільськогосподарських паїв шляхом створення приватних лісів, а також, задля відтворення лісів, розглянути питання створення правової можливості вирощування приватного лісу на державних і комунальних землях лісогосподарського призначення (землях лісового фонду), які не вкриті лісовою рослинністю.
   - Прискорити розгляд питання щодо призначення Голови Державного агентства лісових ресурсів України відповідно до чинного законодавства.
8. Доручити Міністерству аграрної політики та продовольства України здійснити облік земель сільськогосподарського призначення та лісозахисних смуг з визначенням площ еродованих та заліснених земель, а також надати пропозиції щодо можливості здійснювати заліснення еродованих земель власниками та користувачами.
9. Державному агентству лісових ресурсів України в тижневий строк подати до Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин проект фінансування розвитку лісового господарства України на 2019 рік з відповідним фінансово-економічним обґрунтуванням.
10. Розглянути на своєму найближчому засіданні проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування дров, що відпускаються населенню для побутових потреб» (реєстр. № 2406а від 17.07.2015).
11. У найкоротші строки розглянути на своєму засіданні після реєстрації в установленому порядку такі проекти законодавчих актів:
    - щодо створення Державного лісового фонду України (4 проекти Законів України щодо внесення змін до Податкового, Бюджетного та Лісового кодексів України, а також Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»);
    - «Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо національної інвентаризації лісів»;
    - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони лісів»;
    - «Про внесення зміни до статті 39 Закону України «Про тваринний світ» (щодо охорони тваринного світу).
12. На засіданні Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин у червні поточного року розглянути питання про стан виконання цього рішення і рішення Комітету від 1 листопада 2016 року (протокол № 48) «Про виїзне засідання на тему: «Про проблеми та перспективи розвитку лісової галузі України».

Заступник Голови Комітету О. БАКУМЕНКО
Скачать в формате pdf ЗДЕСЬ

19/02/2018

https://www.lisportal.org.ua/92135/

Далі...

Почему положения Лесного и Земельного кодексов требуют согласования?

13 февраля во Львове состоялось выездное заседание Аграрного комитета ВРУ, посвященное широкому кругу тех проблем, с которыми сегодня сталкивается наша лесохозяйственная отрасль. К сожалению, уже несколько лет подряд существование лесхозов обеспечивается на голом энтузиазме, как говорится, «не благодаря, а вопреки». На заседании комитета обсуждались в первую очередь проблемы финансирования и управления отраслью, поскольку эти вещи в настоящее время наиболее критичны. Но я хотел бы обратить внимание и на те проблемы и несогласованности, которые существуют в разрезе земельного вопроса. Как бы там ни было, а леса растут не из воздуха, а из земли, поэтому комплекс вопросов лесохозяйственной отрасли обязательно необходимо увязывать с земельным блоком.

В частности, значительный процент земельных участков, используемых государственными лесохозяйственными предприятиями, на сегодня не внесены в Государственный земельный кадастр. По данным Госгеокадастра, речь идет о 75% земель лесного фонда, которые сегодня находятся вне кадастра. И право постоянного пользования ими не зарегистрировано в Реестре имущественных прав. Не мне объяснять, что такое положение дел способствует незаконным махинациям с этими земельными участками.

Еще одна проблема связана с тем, что у нас до сих пор не согласованы положения Земельного и Лесного кодексов.

Так, Земельный кодекс не предоставляет постоянному пользователю земельного участка права передавать его в пользование третьим лицам. Однако положения Лесного кодекса фактически предусматривают это право, но под видом предоставления в пользование не земельного, а лесного участка. В результате, такие договоры не отражаются ни в Государственном земельном кадастре, ни в Государственном реестре прав на недвижимое имущество. Процедура предоставления лесного участка в пользование не является прозрачной, ведь требования Земельного кодекса об обязательности проведения земельных торгов здесь не применяются.

Это же касается заключения договоров так называемых лесных сервитутов, которые тоже по сути являются земельными сервитутами, но из-под действия Земельного кодекса искусственно выведены. На мой взгляд, следует исправлять эти ошибки и наконец провести работу по согласованию Лесного и Земельного кодексов.

Хочу отметить, что данная проблема, к сожалению, не в последнюю очередь связана со сверхжесткими нормами земельного законодательства. Государственные предприятия, в том числе и лесохозяйственные, имеют в постоянном пользовании огромные объемы земель. Требования Земельного кодекса Украины, в принципе, понятны. Законодатель хотел защитить земли государственных предприятий от «дерибана». Но во многих случаях возникает потребность во временном занятии небольших площадей другими объектами. И здесь не всегда нужно искать «криминал», это не обязательно застройка леса коттеджами.

Например, нужно проводить линии электропередачи, тянуть трубопроводы, обустраивать рекреационные, оздоровительные зоны и тому подобное. Поэтому государственные лесохозяйственные предприятия должны иметь право в отдельных случаях передавать земельные участки в аренду. Но при двух условиях: во-первых, лес от этого страдать не должен, и во-вторых, это должно происходить прозрачно и в полном соответствии с земельным законодательством. Земельные участки должны быть зарегистрированы в Государственном земельном кадастре, а договоры аренды проходить через Реестр имущественных прав.

Ситуация, которая сложилась в этой сфере, свидетельствует, что давно наступило время для наработки соответствующих законодательных изменений. Поэтому приглашаю всех коллег-народных депутатов, в том числе и членов других комитетов ВРУ, а также представителей экспертной среды приобщаться к этому процессу. Если мы хотим навести порядок и в земельной сфере, и в лесохозяйственной отрасли, нужно снимать все эти несогласованности!

Олег Кулинич, народный депутат, председатель подкомитета по вопросам земельных отношений Аграрного комитета ВРУ

Источник фото: пресс-служба Олега Кулинича
Блоги Олег Кулинич
Сегодня, 14:39 

http://agroportal.ua/views/blogs/pochemu-polozheniya-lesnogo-i-zemelnogo-kodeksov-trebuyut-soglasovaniya/

Далі...

Про підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємств Держлісагентства за 2017 рік

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 30 січня 2018 року           N 49

Про підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємств галузі за 2017 рік

Колегія Держлісагентства розглянула підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємств галузі за 2017 рік і зазначає.

Садіння та висівання лісу виконано на площі 34,7 тис. га або 110 % до річного завдання, у т. ч. створено 1,7 тис. га нових лісів.

Заходи з формування молодняків проведені на площі 45 тис. га, що становить 104 % до завдання.

У постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств Держлісагентства знаходиться 7,6 млн га земель.

Правовстановлюючі документи на землю (речові права на земельні ділянки) оформлені лише на 3,6 млн га, що становить 47 %. Крім того на земельні ділянки загальною площею 1,5 млн га (20 %) укладено договори на виготовлення документації із землеустрою (оформлення речових прав). За 2017 рік правовстановлюючі документи виготовлені на площу 134 тис. га.

Під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів заготовлено 8,7 млн куб. м ліквідної деревини (130 % до завдання).

За 2017 рік підприємства галузі заготовили від усіх видів рубок 15950,7 тис. куб. м деревини.

Лісогосподарські підприємства у повному обсязі виконали заплановані профілактичні та попереджувальні протипожежні заходи. З метою попередження виникнення лісових пожеж влаштовано 78 км протипожежних розривів і бар'єрів, понад 52 тис. км мінералізованих смуг та проведено догляд за ними в обсязі 238 тис. км.

Від рубок головного користування заготовлено 7321,4 тис. куб. м ліквідної деревини, що становить 95,7 % від лісосічного фонду 2017 року.

У 2017 році ліквідовано 2371 пожежу на площі 5474 га, в тому числі верхових - 1060 га, що в порівнянні з 2016 роком більше в 2,5 раза за кількістю та в 5 разів за площею. Середня площа однієї пожежі зросла вдвічі та становила 2,3 га.

Обсяг незаконних рубок становить 26 тис. куб. м, кількість випадків - 7 тисяч. Сума заподіяної шкоди становить 157,5 млн грн, відшкодовано - 7,6 млн грн або 5 %.

До судових та правоохоронних органів передано матеріали по 2,6 тис. випадках лісопорушень. До дисциплінарної відповідальності притягнено 792 працівника державної лісової охорони, за недоліки в роботі звільнено із займаних посад 104 посадових особи.

Підвідомчі підприємства розробили 8,8 тис. га пошкоджених вітровалами та вітроломами насаджень, що становить 74 % по площі та 60 % по масі. Відмічається тенденція всихання соснових насаджень, зокрема в Поліському регіоні на площі 102 тис. га загальною масою 4725 тис. куб. м. Було розроблено 50 тис. га, масою 2335 тис. куб. м або по площі і по масі 49 %.

В осередках найнебезпечніших шкідників лісу проведена обробка насаджень на площі 7,7 тис. га.

За порушення правил полювання складено 2567 протоколів, з них працівниками державної лісової охорони - 2041 протокол або 79,5 % від загальної кількості.

Станом на 01.01.2018 на складах підприємств галузі знаходиться 1049 тис. куб. м лісопродукції, що на 130 тис. куб. м більше в порівнянні із залишками на початок 2017 року. По відношенню до середньомісячної заготівлі обсяг залишків становить 79 %.

Деревообробні підрозділи галузі переробили біля 2 млн куб. м деревини, що на 339 тис. куб. м або на 21 % більше ніж за 2016 рік.

Випущено продукції переробки на суму 2,6 млрд грн, що на 36 % або на 672 млн грн більше ніж за 2016 рік.

Лісогосподарські підприємства за власні кошти збудували і відремонтували 563 км земляного полотна, що становить 105 % до запланованого обсягу, та облаштовано дорожнім одягом близько 419 км або 123 % до запланованого.

Від реалізації продукції отримано 13691,3 млн грн чистого доходу, що на 1339,1 млн грн більше аналогічного періоду минулого року (приріст 11 %).

За результатами господарсько-фінансової діяльності у 2017 році підприємства галузі отримали 471,9 млн грн чистого прибутку.

Середньомісячна заробітна плата штатних працівників в цілому по галузі становить 8631 грн і зросла в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 1853 грн або на 27 %.

До бюджетів усіх рівнів сплачено 3904,2 млн грн податків, зборів та обов'язкових платежів, що на 604,7 млн грн (18 %) більше ніж за 2016 рік, в тому числі до Державного бюджету - 2554,4 млн грн (65 %), до місцевого - 1349,8 млн грн (35 %).

За звітний період підприємства галузі сплатили 1122,3 млн грн єдиного соціального внеску.

Станом на 01.01.2018 прострочена заборгованість (недоїмка) перед бюджетом та Пенсійним фондом відсутня.

Враховуючи вищезазначене та з метою поліпшення господарсько-фінансової діяльності лісогосподарських підприємств, установ та організацій галузі, наказую:

1. Начальнику Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, начальникам обласних управлінь лісового та мисливського господарства, керівникам підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства:

1.1. Активізувати роботи з оформлення речових прав на землі, що надані в постійне користування лісогосподарським підприємствам.

1.2. Забезпечити проведення огляду всіх технічних засобів пожежогасіння, спостереження, зв'язку та інших матеріальних ресурсів, що використовуються для охорони лісів від пожеж, розробити заходи щодо їх оновлення, ремонту із зазначенням відповідальних осіб і виконавців.

1.3. Забезпечити до початку пожежонебезпечного періоду підвідомчими підприємствами розроблення та затвердження мобілізаційно-оперативних планів ліквідації лісових пожеж.

1.4. Організувати постійний нагляд за санітарним станом насаджень, де відмічені процеси всихання, та забезпечити своєчасне здійснення у них комплексу заходів поліпшення санітарного стану лісів. Провести широку роз'яснювальну роботу в засобах масової інформації за активної участі природоохоронних органів, місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування щодо необхідності термінової вирубки пошкоджених лісів та заміни їх на високопродуктивні стійкі деревостани.

1.5. Вжити заходів щодо підвищення ефективності роботи державної лісової охорони, зокрема відомчих рейдових бригад з охорони лісів, виявлення та притягнення винних осіб до відповідальності за порушення лісового законодавства та обладнання транспортних засобів рейдових бригад GPS - трекерами.

1.6. Взяти під особистий контроль питання своєчасності виплати заробітної плати. У разі виникнення заборгованості із виплати заробітної плати разом з поясненнями подавати графік її погашення.

1.7. Проаналізувати причини неефективної діяльності підприємств та надати пропозиції щодо їх реорганізації (ліквідації) та вжити заходи щодо прискорення реорганізації (ліквідації) суб'єктів господарювання, відносно яких вже прийняті рішення.

1.8. Забезпечити своєчасну сплату податків, обов'язкових платежів до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів.

1.9. Забезпечити контроль за дотриманням обґрунтованого рівня витрат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 N 1673 "Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контроль за використанням державного майна і фінансових ресурсів".

1.10. Посилити увагу до роботи служб управління персоналом апаратів управлінь, підвідомчих підприємств, установ та організацій щодо дотримання вимог нормативно-правової бази щодо регулювання трудових відносин.

1.11. Звернути особливу увагу на кандидатури осіб, які рекомендовані до призначення на посади, віднесені до посадових осіб державної лісової охорони, щодо відповідності їх професійно-кваліфікаційним вимогам, вживати заходів.

1.12. Суворо дотримуватись Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 N 921.

1.13. Здійснити організаційні заходи щодо активізації профорієнтаційної роботи на підприємствах галузі, функціонування учнівських лісництв тощо.

1.14. Посилити контроль за проведенням рейдів з охорони державного мисливського фонду користувачами мисливських угідь та дотриманням мисливцями техніки безпеки під час проведення полювання.

1.15. Проаналізувати причини низької економічної ефективності ведення мисливського господарства на підвідомчих підприємствах, вжити заходів щодо підвищення окупності ведення мисливського господарства та попередити про персональну відповідальність за невиконання рішень Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії.

1.16. Забезпечити контроль за проведенням обліків чисельності мисливських тварин користувачами угідь та своєчасну підготовку і погодження проектів Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду на 2018 - 2019 роки.

1.17. Забезпечити виконання державними лісогосподарськими підприємствами наказу Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 N 42 "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини".

1.18. Посилити контроль за виконанням договорів купівлі-продажу деревини, укладених за результатами аукціонних торгів, та виходом ділових сортиментів і розподілом дров'яної деревини на технологічну та паливну.

1.19. Забезпечити ведення електронного обліку деревини на лісогосподарських підприємствах з внесенням інформації про всю заготовлену і реалізовану деревину до системи електронного обліку деревини та забезпечити реєстрацію укладених договорів в системі.

1.20. Припинити реалізацію підвідомчими лісогосподарськими підприємства деревини за прямими договорами підрядникам, що виконують роботи по заготівлі деревини та не беруть участь в аукціонних торгах.

1.21. Забезпечити укладання договорів щодо надання послуг в лісовому господарстві за результатами процедур закупівель.

1.22. Активізувати діяльність із проведення заходів щодо встановлення відповідності ведення лісового господарства за міжнародною системою сертифікації Лісової опікунської ради (FSC).

1.23. Забезпечити збільшення обсягів реалізації необробленої деревини на аукціонних торгах з використанням електронних торгових систем та реалізацію понаднормових залишків, що знаходяться на складах.

1.24. Заборонити реалізацію споживачам дубової дров'яної деревини для технологічних потреб виробничо-технічного призначення.

1.25. Активізувати співпрацю з науковими та освітніми закладами лісового профілю щодо виконання прикладних наукових розробок за госпрозрахунковими договорами.

2. Завідувачу Сектору з персоналу Святецькій А. В. спільно з директором Укрцентркадриліс Ірклієнком С. П. посилити контроль за функціонуванням галузевої системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів для лісогосподарського виробництва і координацію взаємодії з навчальними закладами лісогосподарського профілю, підприємствами лісового господарства та науковими установами галузі.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Заступник Голови                                               В. Н. Бондар

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FN039504.html

Далі...

На Буковині за недбалу роботу лісничий отримав вирок

Вироком суду майстра визнано винуватим та призначено покарання, однак вирок ще не набрав законної сили

На Буковині майстер лісу одного з Державних лісогосподарських підприємств області упродовж 2016-2017 років неналежно виконував свої службові обов'язки, що призвело до незаконних порубок лісу та викрадення 37 дерев, чим заподіяно шкоду лісовому фонду на понад 84 тисячі гривень. Як передає Depo.Одеса, про це на Facebookповідомив заступник прокурора Чернвецької області Олег Пелепюк.

Вироком суду майстра визнано винуватим та призначено покарання, однак вирок ще не набрав законної сили.

Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Нагадаємо, що в Одесі засудили двох братів - виконавців жорстокого вбивства.

Depo.Чернівці

Сьогодні 17:29

https://odesa.depo.ua/ukr/chernovtsy/na-bukovini-za-nedbalu-robotu-lisnichiy-otrimav-virok-20180219729720

Далі...

GPS для майстрів лісу

Рішенням державного підприємства "Ніжинське лісове господарство" усіх майстрів лісу забезпечено персональними GPS-трекерами. Раніше таке обладнання було встановлено на всіх службових автомобілях.

"Ці пристрої вплинуть на посилення безпеки працівників, адже не секрет, що останнім часом збільшилися випадки нападу на працівників лісової охорони, -- каже директор "Ніжинського лісового господарства" Юрій Болоховець. -- Крім того, переваги таких трекерів полягають у тому, що з їхньою допомогою можна відстежити фактичний обхід працівником відповідної ділянки лісу, більш детально та оперативно проводити планування завдань майстрів лісу та миттєво реагувати на ситуацію, що складається в лісі".

У режимі реального часу визначатимуть місцезнаходження кожного майстра лісу, місця і тривалість зупинок та обліковуватимуть накопичені дані. До слова, площа державного підприємства "Ніжинське лісове господарство" становить 47,5 тисячі гектарів, розташованих на території п'яти адміністративних районів області.

Василь ЧЕПУРНИЙ
http://www.golos.com.ua/news/70393

Далі...

Перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк: "Система сільського господарства, яка неспроможна без дотацій, — згубна для України"

Аграрна країна — це бідна країна.

Фактично втративши за останні чотири роки свою важку промисловість у форматі як виробництв, так і основного ринку збуту продукції, Україна заповнила утворений у національній економіці пролом завдяки розвитку аграрного сектора.

Поки чиновники фіксують рекорди врожаїв і динаміку експорту сировини, економісти нагадують: аграрна країна, виходячи зі світового досвіду, — це бідна країна. Аграрний бізнес збагачує безпосередніх його учасників — рентабельність в АПК за підсумками 2017 р. становила понад 30%, і це з урахуванням корекції на від'ємні показники стагнуючих секторів. Однак у глобальному аспекті для України ставка на сільське господарство хоча й логічна, проста і фактично безальтернативна зараз, але в довгостроковій перспективі може виявитися програшною. Проте, судячи з того, що в держбюджеті на поточний рік закладено величезний ресурс на підтримку АПК — 6,3 млрд грн, уряд вважає інакше. Про те, які точки зростання в сільському господарстві не задіяні і чи можливе поєднання економічних понять "аграрна" і "процвітаюча", в інтерв'ю DT.UA розповів перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.

— Максиме Петровичу, за підсумками 2017 р. аграрний комплекс ще більше зміцнив свої позиції в національній економіці, забезпечивши 12% ВВП і 40% усього експорту. Якщо абстрагуватися від вашого місця роботи, чи не вважаєте ви, що статус "аграрна країна" несе більше ризиків, ніж переваг?

— Розповім коротку історію. На одній із зустрічей у Світовому банку на моє зауваження, що великі країни не бувають аграрними, мені заперечили, що всі великі країни мають розвинене сільське господарство. Це необхідний плацдарм для подальшого роз0витку.

Звичайно, розглядати стратегію розвитку України виключно як аграрної країни було б неправильно. Але хочу сказати, що не зустрічався з таким підходом на жодному рівні, у тому числі й усередині самої галузі.

Так, маємо ситуацію, що через російську агресію в Україні скоротилася галузь важкої промисловості, що забезпечувала в тому числі й експортну виручку, і це вивело аграрний сектор на перший план, довівши його частку в зовнішній торгівлі до 40%. Можливості, які дає сільське господарство, треба використовувати на макрорівні для підтримки й розвитку інших секторів.

Окрім того, і самому агропромисловому комплексу, попри всю його потужність, ще далеко до того рівня, коли можна було б ставити питання про якісь штучні обмежники й стопери. Галузь ще не вичерпала свого потенціалу.

— Понад 6 млрд гривень, закладених у держбюджеті на поточний рік для підтримки агросектора, ви вважаєте адекватними, враховуючи, що галузь одна з найбільш рентабельних у країні?

— "Середня по палаті" рентабельність, як це часто буває, не відображає реальної картини. У той час як рослинництво почувається чудово, в окремих культурах генеруючи прибутковість на рівні 70%, тваринництво оновило кілька історичних антирекордів. Одна з основних причин багаторічної стагнації у тваринництві полягає в довгому виробничому циклі відносно вищої капіталомісткості порівняно з рослинництвом. Навіть птахівництво достатньо капіталомістке, але в цьому сегменті невеликий цикл виробництва й термін окупності, а у ВРХ перший прибуток починає формуватися через 2–3 роки.

Враховуючи глибину кризи, без зовнішньої підтримки, у цьому випадку державної, тваринництво не відновиться. Тому 4 млрд із 6,3 млрд грн спрямовуються на розвиток тваринництва, щоб переломити негативну динаміку й вийти на скромне зростання у межах кількох відсотків. З цієї ж причини буде задіяний найширший перелік інструментів підтримки, спрямованих на гравців різного масштабу — від великих холдингів до бабусь у селах. Бізнесу ми пропонуємо компенсацію тіла кредиту на реконструкцію або створення з нуля тваринницьких комплексів в обсязі до 25% (що формує ефективну ставку на рівні європейських 3%); погашення третини витрат на введені в експлуатацію комплекси, побудовані інвестором за свої гроші; здешевлення купівлі високопродуктивного поголів'я, щоб заповнити ці нові ферми; просто пряму дотацію в обсязі 1500 грн на голову молочного поголів'я. Господарства населення одержать 2500 грн на кожне теля, якого не здадуть перекупникам, а дадуть досягти 12 місяців. Це має вирівняти наявні в АПК секторальні диспропорції.

Інші великовагові статті держпідтримки, кожна по 1 млрд грн, — компенсація 25% вартості сільгосптехніки українського виробництва і програма підтримки фермерства. Перша, що непогано показала себе торік, створює мультиплікаційний ефект для аграрної і машинобудівної галузей, а також допомагає вирішити проблему 80-відсоткової зношеності парку в АПК. Друга — абсолютно нова, є наслідком прийнятого урядом курсу на підтримку малих і середніх виробників. Окремо взятий фермер не може стати альтернативою агрохолдингу. Але об'єднання фермерів — може. Тому близько 300 млн грн буде спрямовано на підтримку проектів, що реалізовуються сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами, — 70% витрат на необхідне їм обладнання держава готова покрити з бюджету.

Ще 300 млн грн спрямують на підтримку садівництва у форматі компенсації 80% вартості саджанців — знову ж таки, з урахуванням великої соціальної складової цієї галузі через її трудомісткість, а також штучно сформованої імпортозалежності у цьому секторі.

— Бізнес і без стимулювання уряду знаходить і сам іде в потенційно привабливі ніші. Якщо цього досі не відбулося з тваринництвом, то чи є сенс витрачати 4 млрд грн на його підтримку?

— Так, у цьому є сенс, ми розраховуємо побачити реальний результат такої підтримки, створивши точки зростання й одержавши потім мультиплікаційний ефект. Ми плануємо програми в середньостроковій перспективі, на 3–5 років, на етапі становлення галузі і до виходу на точку беззбитковості. А потім невидима рука ринку все розставить по своїх місцях.

Дотації не можуть і не мають бути постійними. Система сільського господарства, яка тримається виключно на дотаціях і неспроможна без них, — згубна для України.

— Оцініть за 10-бальною шкалою рівень впливу великого аграрного бізнесу на політику, що здійснюється в галузі.

— Ви чекаєте відповіді 11? Але це не відповідає дійсності. Можу точно сказати, що на політику, яка проводиться міністерством, вплив великого бізнесу вкрай малий. Точно так само він незначний і в масштабах Кабміну, оскільки уряд здійснює політику, вигідну Україні, а не окремо взятому підприємцеві. За півроку, що я виконую обов'язки міністра, провів багато зустрічей з асоціаціями, які представляють малий і середній бізнес, але було лише кілька зустрічей з представниками ТОП-10 компаній галузі. Тож необхідність великого бізнесу впливати на політику трохи перебільшена. Звичайно, не можна при цьому заперечувати лобістські можливості великого бізнесу в парламенті.

Сільське господарство не терпить монополії. На мою думку, це одна з галузей, де вже вбудовані гени із захисту від монополізації. Ситуацію, в якій 80% того чи іншого сектора припадає на великих гравців, треба змінювати. Але змінювати, не пригнічуючи великих, а за рахунок розвитку малих і середніх гравців. Окрім оздоровлення ринку, цей тренд сприятиме створенню робочих місць і посиленню економічної активності на сільських територіях.

— Якщо вплив великого бізнесу обмежений, то як інакше можна пояснити прийняття в бюджетну ніч поправки до Податкового кодексу, якою скасовано ПДВ на експорт олійних культур?

— Це на 100% депутатська поправка, що повертає нас до тези про лобізм на рівні парламенту. Ця поправка не була внесена урядом і не була підтримана ним. Депутати прийняли неоднозначне, м'яко кажучи, рішення, але в підсумку було знайдено непоганий, на мою думку, компроміс. Відтермінування до осені 2018 р. набрання чинності новим режимом щодо сої і ріпаку — до

2020 р. дасть змогу гравцям завершити всі контракти поточного маркетингового року за старими правилами, а сільгоспвиробникам — спланувати структуру посівів на користь тих чи інших культур. У цьому сенсі структура клину у весняну посівну буде дуже показовою. Зараз ми чуємо заклики окремих асоціацій скасувати "соєву поправку" і відновити статус-кво, але однозначно це питання залишається в зоні відповідальності парламенту.

Приклад запровадження мита на експорт соняшнику показав, що подібні заходи можуть приводити до якісних змін структури галузі. Уряд послідовно підтримує поглиблення переробки усередині країни, але ми прибічники того, щоб це не відбувалося за рахунок когось іншого.

— Ринок землі було укотре відтерміновано — Верховна Рада удев'яте подовжила мораторій. З урахуванням наближення виборів який шанс, що це питання повернеться до порядку денного до 2020 р.?

— Подовження мораторію в тому форматі, в якому воно відбулося, — це політична гра на тему "хто більше любить селян і краще захистить власників землі". Ніякої юридичної необхідності в цьому голосуванні не було, мораторій діє доти, доки не приймуть закону про обіг сільгоспземель.

Уряд готовий запропонувати модель ринку землі, її параметри неодноразово озвучувалися: преференції фермерам, покупці — фізичні особи, ліміт на володіння в 200 га, антиспекулятивні заходи у форматі дискримінаційних мит.

Компромісом було б перенесення норми про мораторій із Земельного кодексу в закон про обіг сільгоспземель і визначення в ньому дати набрання чинності й фіксування правил гри. Тоді всі учасники ринку чітко розумітимуть перспективу та зможуть підготуватися.

Тема, звичайно, чутлива. І в міру наближення до виборів політикум дедалі більше уникатиме чутливих тем. Якщо резюмувати, то прийняття законопроекту в найближчий рік можливе, але ускладнилося.

— Як ви оцінюєте можливість того, що МВФ посилить свою позицію й ультимативно вимагатиме зняття мораторію у 2018 р.?

— Оцінка пріоритетності реформ проводиться за внутрішньою шкалою МВФ, і поява цього пункту в меморандумі залишається на його розсуд. Можу констатувати, що Фонд дуже реалістично оцінює ситуацію в Україні. Але вкотре скажу, що запровадження обігу сільгоспземель, як і пенсійна, медична реформи, — це те, що потрібно насамперед державі й українцям, а не МВФ. Тому незалежно від наявності цього пункту в меморандумі і рівня його ультимативності нам треба здійснити земельну реформу.

— Відставка в.о. голови Держгеокадастру — одне з найгучніших кадрових рішень 2017 р., причому зі знаком мінус. У якому статусі зараз перебуває керівник відомства? І оскільки ви це відомство курируєте, оцініть його роботу.

— Новий очільник Держгеокадастру буде призначений на відкритому конкурсі, який відбудеться найближчим часом.

Однозначно можна сказати, що Держгеокадастр — один із найбільш непопулярних держорганів в Україні. Але якщо про якесь відомство нічого не говорять, то це не означає, що до нього немає претензій, можливо, просто його робота стосується сотні людей у країні. Робота Держгеокадастру стосується майже кожної родини. У нас у Земельному кадастрі понад 18 млн ділянок, тобто з урахуванням власників і членів їх сімей — майже все населення України.

Поганий імідж Держгеокадастру формувався роками, і для цього були всі передумови. Буквально всі процедури, виконувані відомством, прописано нечітко, з розмитими формулюваннями, з можливістю різних трактувань. Є стійке відчуття, що це робилося спеціально. Влада може спрощувати й конкретизувати ці процедури, знімаючи корупційні ризики, а ловити хабарників — завдання правоохоронців.

У 2017 р. уряд прийняв запропоновану Мінагрополітики Стратегію розпорядження землями, якою вперше директивно закріпив підхід до управління своєю земельною власністю, установив максимальні терміни, мінімальні ставки, коло одержувачів, форму передачі — аукціони. Цим пояснюється непопулярність постанови КМУ №413 серед тих, чиї корупційні інтереси вона зачепила.

Так, робота Держгеокадастру далека від ідеалу. Ми скоротили на 90% можливості для зловживань начальниками на місцях, але навіть у рамках тих решти 10% вони примудряються шукати й іноді знаходити власну вигоду. Так, у відомства недостатня клієнтоорієнтованість — нахабство, прийомні дні раз на місяць тощо, що створює штучні перешкоди для одержання послуг, які держава зобов'язана надавати.

Ми поступово виправляємо ці перекоси, у тому числі виводячи їх у безконтактний формат, надаючи через Інтернет і поліпшуючи роботу центрів надання адміністративних послуг. У 2017 р. було впроваджено можливість електронної реєстрації земельної ділянки і, завдяки впровадженню онлайн-обміну даними з реєстром Мін'юсту, — електронну реєстрацію договору оренди землі.

Екстериторіальність узгодження проектів землеустрою допомогла вирішити проблеми із затягуванням термінів розгляду документів і звести їх до 5–7 днів, а також прибрати можливості для вимагання. Тепер на повторний розгляд направляється до 5% проектів, а втретє повертається не більш як 1%. Державний земельний кадастр одним із перших у світі було переведено на технологію блокчейн, тим самим знявши будь-які сумніви у надійності збереження даних у системі. Саме наповнення кадастру наблизилося до позначки 73% — за останній рік було внесено близько 1,3 млн земельних ділянок. Наявні пробіли — це землі водного, лісового фонду, землі аграрних ДП, словом, суб'єктів, на які Держгеокадастр впливу не має і які не поспішають їх оформлювати.

Тому, не заперечуючи обґрунтованості частини претензій до цього відомства, треба визнати, що навіть за останній рік у сфері земельних відносин зроблено дуже багато.

— Торік Мінагрополітики для представників лісової галузі перетворилося з просто бюрократичного розпорядника на ворога №1 через, за їхніми словами, таємно ухвалену Стратегію розвитку лісового господарства. З іншого боку, частина гравців називала це бунтом корумпованих лісників, що вперше зіштовхнулися зі спробою впорядкувати їхню роботу. Що це було, і чи перейшов конфлікт на наступний рік?

— Це було ні те, ні інше. Я назвав би це робочим процесом. Не применшуючи значущості Стратегії, треба розуміти, що це рамковий документ, що задає напрям розвитку. У документі є базовий компонент, на якому наполягає Мінагрополітики і який підтримують наші європейські партнери. Йдеться про поділ функцій лісогосподарювання й регулятора на ринку, які зараз об'єднано в повноваженнях Держлісагентства. Це як мінімум дивно, коли те саме відомство пиляє й продає ліс і контролює, як воно це робить.

І друга концептуальна позиція — повноваження регулятора в лісовому господарстві не можуть поширюватися на 70% лісів. Природні заповідники, комунальні, військові лісгоспи зараз перебувають поза межами впливу Держлісагентства. Там немає навіть тих заходів контролю, які є в державних лісах, — електронний облік деревини, аукціони тощо.

Тому стратегією запропоновано поширити юрисдикцію Держлісагентства на 100% лісів, зробивши його регулятором і скасувавши лісогосподарську функцію в нинішньому форматі.

Ці пропозиції обросли міфами, почали циркулювати версії про скорочення, ліквідацію лісгоспів, їхнє злиття з головним офісом у Києві, тотальну приватизацію лісів. Нічого подібного в документі не передбачено. Тому прохання коментувати те, що там написано, а не те, що комусь привиділося.

Основне підґрунтя бурхливої реакції лісової громадськості — бажання залишити все як є. Але подивімося на результати цього "як є". 20 років ніхто не втручався в лісове господарство, і результатом цього невтручання став мораторій на експорт деревини. Це вимушений захід, що став наслідком бездарної лісогосподарської діяльності.

— Коли буде вирішене питання з відставкою Тараса Кутового? Статус в.о. знижує ефективність вашої роботи? У чому він заважає?

— Надто багато роботи, щоб ставити собі це питання і порівнювати ефект від статусу в.о. Питання про відставку — у компетенції парламенту, торік воно, виходячи з результату, не було пріоритетним.

— Наприкінці минулого року в ЗМІ була інформація, що рахунки Державної продовольчої зернової корпорації арештовано. У якому режимі працює корпорація, і чи зберігається її партнерство з китайським оператором і Ексімбанком?

— Вкидання про арешт рахунків — це інформаційна атака. ДПЗКУ з моменту створення була такою собі годівницею, на яку багато хто претендував. Це зводилося до банального розкрадання, але в дуже великих розмірах. Корпорація — складний актив з від'ємною на сьогодні ринковою вартістю, всупереч великій капіталізації.

Ми сконцентрувалися на інтенсивних переговорах із китайською стороною й китайським Ексімбанком. Наша пропозиція — часткове погашення тіла кредиту та реструктуризація залишку боргу. Якщо це вдасться, то ситуація в корпорації вирівняється, тому що знизиться фінансове навантаження. Але цей процес має супроводжуватися якісно іншими підходами до управління і трейдерської діяльності.

— Як на вашу думку, навіть якщо вдасться домовитися, то кейс ДПЗКУ загрожує перенести Україну в якийсь умовний blacklist для співробітництва з Китаєм?

— У рамках співробітництва з китайським Ексімбанком було п'ять проектів, і ДПЗКУ — не найгірший із них. Принаймні у корпорації є варіанти виходу з кризи, і вони життєздатні, чого не можна сказати про деякі інші проекти.

ДПЗКУ — актив проблемний, але він не визначає співробітництва з Китаєм на глобальному рівні. Наприкінці минулого року відбулося засідання українсько-китайської міжурядової комісії, і воно закріпило основи для довгострокового партнерства.

— Ще одне проблемне відомство у вашому підпорядкуванні — Держрибагентство. Восени там відбувся конкурс на посаду голови, і його призначення було одразу ж заблоковане судами.

— Так, була спроба в судовому порядку зірвати призначення нового керівника. Суди ще тривають, але гостра фаза позаду, можливість призначення було розблоковано. Тож чекаємо від Ярослава Бєлова нового підходу до управління й підвищення ефективності роботи галузі. Зараз Держрибагентство зосереджене на своїй дозвільній та інспекційній діяльності. Але можна нескінченно довго ганятися за браконьєрами, нехай навіть на найдосконаліших катерах, але цього недостатньо, якщо не знизити економічної вигоди браконьєрства.

Економічні інструменти дуже зрозумілі. Зараз ми 80% споживаної риби імпортуємо. У нас величезний потенціал для імпортозаміщення. Треба розвивати виробництво аквакультури: тільки-но риба вироблятиметься в Україні і продаватиметься за українські гривні, то одразу буде втрачено частину стимулу для браконьєрів, які зараз одержують рибу безкоштовно і продають за імпортною ціною.

Держрибагентство повинно зосередитися на нарощуванні потужності галузі, не забуваючи, звичайно, при цьому про контрольні функції.

— Поговорімо про експорт. Ви згодні з тезою, що ринок ЄС не основний для продукції АПК?

— Немає однозначної відповіді, оскільки за різними позиціями частка поставок різна. У ЄС багато внутрішніх високорозвинених виробників, там стійкі споживчі уподобання, що робить його складним для входу. Це обмежує можливості для наших експортерів. Але тренд зростаючий: так, за підсумками дев'яти місяців 2017-го, зростання аграрного експорту (1–24 статті УКТ ЗЕД) у ЄС становив 39,7% (з 2,88 млрд до 4,03 млрд дол.), питома вага європейського ринку збільшилася з 27,74 до 31,15%.

Квоти — не визначальний параметр нашої торгівлі з ЄС. Мед — приклад того, як українські виробники багаторазово перекривають виділену квоту в 5000 т. Я переконаний, що ключ до експорту в Європу лежить у кишені невеликих, але високоефективних і високотехнологічних виробників. Наша основна експортна позиція — зерно — у таких обсягах Європі не потрібна. Зате, приміром, продукт глибокої переробки кукурудзи — лізин, використовуваний у кормах як добавка, напевно, значно більш затребуваний. Також фактично необмежений потенціал має органіка.

— Тобто ви не готові визнати, що євротренд помилковий, і Україні краще зосередитися на азіатському напрямку?

— Не готовий, тому що так не вважаю. Це дуже платоспроможний ринок. Так, він конкурентний, але нашій країні є що запропонувати, і за співвідношенням ціна/якість Україна може вигравати в багатьох товарних категоріях.

— Роботизація, впровадження IТ-технологій — глобальний тренд в АПК, зворотній бік якого — вивільнення великої кількості робочої сили. В Україні вже відчувається його вплив?

— У нас є два фактори, що стимулюють цей тренд. Перший — природний технологічний прогрес, який дедалі більше здешевлює технології і робить їх реальною альтернативою робочій силі. Хоча в багатьох галузях ми ще не скоро зможемо відмовитися від ручної праці. Наприклад, при збиранні ягід комбайн не може замінити повністю людину.

Другий фактор — скорочення населення в сільській місцевості, помножене на трудову міграцію. Темпи скорочення сільського населення (на 60%) перевищують темпи скорочення міського, а приховане безробіття в селі стимулює відплив працездатного населення. Тому ми значно швидше, ніж за інших рівних умов, побачимо в АПК впровадження роботизованих технологій — не як данину прогресу, а як відповідь на соціальні виклики. Погана новина в тому, що розвиток технологій знижує цінність нашої сумнозвісної однієї третини світових чорноземів, тому що вирощувати агропродукцію можна буде у вертикальних фермах. Гарна новина в тому, що податок на роботів може бути спрямований на соціальні виплати сільським жителям.

Михайло Кухар

ZN №1181, 17 лютого — 23 лютого

http://minagro.gov.ua/node/25331

Далі...

Олег ЯРЕМКО: «Коли є спільне бачення розвитку лісового господарства, завдання виконувати легше»

7 лютого під керівництвом начальника Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Олега Яремка, його заступника Любомира Нички та заступника голови облдержадміністрації, куратора лісового господарства Ігоря Вонса відбулася колегія, під час якої керівники підприємств, головні лісничі, інженери, бухгалтери, економісти, голови профспілкових організацій та спеціалісти апарату управління розглянули підсумки господарсько-фінансової діяльності лісогосподарських підприємств за 2017 рік.

Заступник начальника відділу лісових ресурсів та економіки управління Марія Псарюк зупинилася на показниках господарсько-фінансової діяльності, що характеризували роботу лісгоспів в цілому з позитивного боку. Разом із тим, акцентувала на тих ділянках роботи, які потрібно проаналізувати та спрямувати зусилля на поліпшення їх показників у поточному році.

Олег Яремко озвучив основні акценти тих завдань, на які лісівники мають звернути особливу увагу в 2018 році. А це – продовження роботи з пошуку земель під заліснення, виготовлення правовстановлюючих документів на них та на землі держлісфонду, подальший розвиток лісорозсадницької справи, збільшення лісистості нашої області, що в цілому забезпечить виконання головного лісівничого документа – Програми розвитку лісового господарства Тернопільщини на 2017-2021 роки.

Крім того, на контроль має бути взято ситуацію, що склалася наприкінці року з африканською чумою свиней у дикій фауні, а також неухильне виконання наказу Держлісагентства щодо заготівлі та реалізації деревини. Відтак поточного року в управлінні буде продовжено практику виїзних засідань, нарад та колегій, що, як показав досвід минулого року, лише сприятиме обміну позитивними досягненнями.

Звітний рік всі підприємства завершили з прибутком, що свідчить про ефективність їхньої роботи. Водночас, враховуючи соціальну-економічну складову, підприємствам потрібно шукати шляхи зменшення витратної частини виконаних лісогосподарських робіт. Зокрема, перехід на виконання лісогосподарських робіт суб’єктами підприємницької діяльності, збільшення інвестицій в оновлення основних засобів виробництва (закупівля лісозаготівельної техніки, обладнання для переробки деревини, механізмів для догляду за лісовими культурами) дасть змогу економити на пально-мастильних матеріалах та виконувати роботи в стислі терміни. Разом із тим, підприємства мають подбати і про соціальний захист своїх працівників, переглянувши та збільшивши рівень середньої заробітної плати, адже, незважаючи на те, що він зріс, порівняно з 2016 роком, на 130% (до 7140 грн), заробітна плата усе ще залишається нижчою від середньої по галузі – 8631 грн. Тож завдань поточного року в лісівників Тернопілля чимало.

«Точаться безперервні дискусії стосовно того, чи потрібні державні підприємства. Що робити з цукровою, спиртовою галуззю? Я твердо переконаний, що держава має володіти державними підприємствами, які розвиваються, заробляють кошти, тим самим наповнюють бюджети. Повністю чи частково, але вони мають бути державними, – звернувся до присутніх заступник голови облдержадміністрації Ігор Вонс. – Якби державні підприємства в області працювали в такому форматі, як лісові господарства, наша область була б зовсім з іншими результатами».

На завершення засідання колегії начальник управління Олег Яремко подякував лісівничому колективові за роботу. І висловив сподівання на тісну співпрацю з обласною владою. Адже коли є спільне бачення розвитку лісового господарства Тернопільщини, завдання виконувати легше і результати значно кращі.

Довідка. За 2017 рік обсяг реалізації продукції лісових господарств без ПДВ становить 231,5 мільйона гривень або 118% до 2016 року. На ведення лісового господарства спрямовано 177,2 мільйона гривень власних коштів підприємств. На охорону природно-заповідного фонду витрачено 6,4 мільйона гривень. Капітальні інвестиції по лісових господарствах становлять 15,8 мільйона гривень. Сплачено податків на суму 57,3 мільйона гривень.

У звітному році підприємства активізували роботу з виготовлення правовстановлюючих документів на землю та з пошуку малопродуктивних, деградованих і самозаліснених земель під створення нових лісів. У 2017 році правовстановлюючі документи на землю держлісфонду отримано на площу 991,0 га. Разом із тим, підприємствами укладено угоди на виготовлення правовстановлюючих документів на землі держлісфонду на загальну площу 16731,3 га. Лісовими господарствами проведено значну роботу з підбору земель під нові ліси (самосійних і деградованих земель), всього таких земель було підібрано 3477,2 га. Отримано дозволи на виготовлення документації із землеустрою на загальну площу 1249 га, в тому числі самосійних лісів – 487,7 га та 761,3 га – деградованих земель. Підприємствами укладено угоди на виготовлення документації із землеустрою на нові ліси загальною площею 473,6 га.

Проведено лісовідновлення на площі 585,5 гектарів, створено нові ліси на площі 61,1 га. Поточного року лісівники планують створити 150 гектарів нових лісів та перевиконати планове завдання (100 га) Програми розвитку лісового господарства Тернопільщини.

Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ

19.02.2018 

http://svoboda.te.ua/oleg-yaremko-koly-ye-spilne-bachennya-rozvytku-lisovogo-gospodarstva-zavdannya-vykonuvaty-legshe/

Далі...

Українські ліси можуть стати приватними

Керівництво Держлісагенства вже поспішило заявити про недопустимість передачі лісів у концесію чи приватні руки. Про це повідомляє Суспільний Кореспондент.

«В Україні наразі відсутній такий документ лісової політики, як Закон України, який би визначав бачення держави щодо основоположних пов’язаних із лісом питань, зокрема, розподілу власності на ліси, ролі держави у збалансованому лісоуправлінні, напрямків та цілей розвитку лісового господарства як на національному, так і на регіональному рівнях. Такий документ дійсно потрібен, але ми розуміємо, що, беручи до уваги його всеохоплюючий характер та необхідність врахування думки всіх зацікавлених сторін, — його розробка вимагатиме значного періоду часу», — зазначив нещодавно заступник голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час виїзного засідання парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

Він проінформував народних депутатів про стан реформування лісового господарства. За його словами, деякі норми лісового господарства України застаріли та вимагають удосконалення. На ситуацію впливає і відсутність бюджетного фінансування лісогосподарської діяльності з 2016 року.

Це вимагає рішучих кроків щодо створення механізму фінансового забезпечення сталого лісоуправління. Тому за пропозицією Громадської ради при Держлісагентстві було розпочато роботу з підготовки Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства, яка є рамковим документом і передбачає шляхи виходу із кризової ситуації у короткостроковій перспективі. Під час розробки Стратегії Держлісагентства ми мали нагоду врахувати точку зору різних зацікавлених сторін», — повідомив заступник голови відомства.

Володимир Бондар також розповів, що Держлісагентство прописало в проекті Стратегії основні беззаперечні принципи/запобіжники, на яких має базуватися лісове господарство.

Окрім того, він прокоментував питання щодо альтернативного проекту Стратегії реформування. Як зазначив Володимир Бондар, він не містить таких принципів і тим самим не виключає негативний для лісового господарства України розвиток подій, таких, як концесія чи передача лісів державної власності у приватні руки.

Пропозиція щодо створення єдиного господарюючого суб’єкта далеко не нова. Сьогодні в Європі такі компанії створені та працюють у невеликих за площею країнах, таких, як Латвія, Австрія, і які мають лісовий фонд на рівні наших областей. Запропонований схваленою Стратегією варіант створення єдиного господарюючого суб’єкту матиме для України лише негативні наслідки. І в першу чергу, це призведе до масового скорочення працівників», — наголосив заступник голови Держлісагентства.

Зокрема, він підкреслив, що всі лісогосподарські підприємства сьогодні захищені державою від приватизації, а захисту від приватизації акціонерної компанії немає і не буде.

Ще однією проблемою, яка постане при запровадженні схваленої Стратегії, є зупинка лісогосподарської діяльності після ліквідації лісгоспів щонайменше на 2—3 роки. Оскільки буде необхідно одночасно провести нове планування лісогосподарської діяльності для всієї країни. Тому зупиниться заготівля деревини, що призведе до зупинки деревообробки.

Він наголосив, що передача повноважень щодо надання лісів для ведення лісового господарства з місцевого на центральний рівень протирічить загальнодержавній реформі децентралізації і створює монополіста, що негативно впливатиме на розвиток деревообробної галузі, соціальний розвиток сільських територій.

Схвалена Стратегія, на відміну від пропозицій Держлісагентства, не містить напрямків удосконалення саме лісового господарства та протирічить положенням Указу Президента України», — підкреслив заступник голови Держлісагентства.

Бондар представив варіант розподілу функцій управління лісовим господарством, запропонований робочою групою Держлісагентства.

Для відокремлення господарської функції пропонується створення Держлісагентством об’єднань державних лісогосподарських підприємств на обласному рівні з делегуванням їм частини повноважень лісогосподарських підприємств. При цьому державні лісгоспи залишаються юридичними особами державної власності, що відповідає вимогам Указу Президента України. Створення таких об’єднань допоможе у координації діяльності підприємств та знизить ризик втручання у господарську діяльність. Делегування повноважень включатиме, серед іншого, розробку та реалізацію проектів будівництва, в тому числі лісових доріг; координацію діяльності підприємств, зокрема щодо проведення лісогосподарських заходів (створення розсадників, запобігання великим пожежам, боротьби з вітровалами тощо), охорони та захисту лісів, реалізації деревини; впровадження інвестиційних проектів», — повідомив заступник голови Держлісагентства.

Народні депутати — члени Комітету підтримали пропозиції щодо недопущення передачі лісів у концесію та створення єдиної корпорації. Також народні депутати висловилися за необхідність збереження за лісгоспами статусу юридичних осіб.

https://agropolit.com/news/7447-ukrayinski-lisi-mojut-stati-privatnimi

Далі...

Лісівники Закарпаття презентували “дари лісів” на “Медовуха-фест”

Про це інформує прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

В Ужгороді на набережній Незалежності розгорнувся дев'ятий фестиваль-ярмарок "Медовуха-фест", організатором якого є Асоціація пасічників Закарпаття за підтримки Закарпатської облдержадміністрації та Ужгородської міської ради. Мед та медову продукцію представляють кращі бджолярі та пасічники з усієї Закарпатської області. Тут і різні сорти меду, і медовуха, а також смачні та корисні продукти бджільництва – пилок, прополіс, різноманітні солодощі на основі меду, вироби з воску.

Учасниками ярмарку на свіжому повітрі стали й представники лісового господарства Закарпатської області, які презентували себе вперше. Так лісівники завітали на ярмарок з дарами лісів.

Прилавки ломилися від достатку смачних і корисних ягід і збору лісових чаїв: брусниці, журавлини, малини, полуниці, чорниці, чабрецю, суниці, безсмертника, вересу, а також більш "екзотичних" - глід, кизил. Асортимент товару також був представлений і запашним медом, білими грибочками, пилком, прополісом, солодощами, різного року наливками та настойками - цілющою кедровкою, ісландським мохом, золотим коренем, який корисними властивостями не поступається женьшеню. На вітринах були й дерев'яні іграшки, виготовлені із закарпатської деревини та сертифіковані міжнародною наглядовою аудиторською радою та мають знак якості FSC від ТОВ "ВГСМ", годівнички, понад 100 взірців порід деревини, фотографії з карпатськими краєвидами, лісовими розсадниками та мисливські трофеї. Більшість товарів можна не тільки покуштувати, а й піднести в якості натурального подарунку, вирощеного та зробленого в екологічно чистих умовах і природі.

Варто відмітити, що люди були зацікалені продуктами лісівництва, а керівництво області та міста високо оцінили старанну роботу й підготовку лісових господарників.

Вчора, 15:02
Закарпаття / Суспільство
http://www.rakhivnews.in.ua/novini/zakarpattya/18847-lsvniki-zakarpattya-prezentuvali-dari-lsv-na-medovuha-fest.html

Далі...

На Тернопільщині може з’явитися 150 гектарів нових лісів

У цьому році лісогосподарські підприємства Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства планують створити лісових захисних насаджень на площі 150 гектарів.

Так, 2017 року лісівники створили 60,5 гектарів нових лісів та виконали обсяги створення лісових захисних насаджень, передбачених Програмою розвитку лісового господарства Тернопільщини на 2017-2021 роки за звітний рік. Про це повідомили у прес-службі Тернопільського ОУЛМГ.

Торік підприємства управління провели значну роботу з підбору самосійних і деградованих земель під заліснення. Всього – 3477,2 гектари. Отримано дозволів на виготовлення документації із землеустрою на загальну площу 1249 гектарів, у тому числі самосійних лісів – 487,7 гектарів та 761,3 гектари деградованих земель. Підприємствами укладено угод на виготовлення документації із землеустрою на нові ліси загальною площею 473,6 гектарів.

Автор: Наш день
Неділя, 18 лютого 2018, 18:49:07

http://nday.te.ua/na-ternopilschyni-mozhe-zyavytysya-150-hektariv-novyh-lisiv/

Далі...