ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

28 лютого 2018

700 тисяч сіянців виростили для цьогорічної лісокультурної кампанії в Уманському лісгоспі



Головною лісоутворюючою породою для лісгоспу є дуб звичайний, проте висаджуватимуть також горіх чорний, сосну звичайну та липу дрібнолисту.

Про необхідний запас посадматеріалу на підприємстві подбали заздалегідь, зібравши 4175 кг жолудя дуба звичайного та насіння горіха чорного. Окрім того, уманські лісівники виростили 700 тисяч штук сіянців дуба звичайного для весняної лісокультурної кампанії. Загалом же цього року планують створити 120 га лісових культур.


– Весняна пора – найвідповідальніший період у роботі лісівників, тому завжди йому приділяємо особливу увагу. Найважливіше у лісокультурній кампанії – це вкластися у стислі терміни виконання робіт, адже від цього залежить приживлюваність культур, а відповідно й майбутнє наших лісів, – зазначив директор ДП «Уманське лісове господарство» Іван Назаревич.

У структурних підрозділах зібрано 2600 кг жолудя дуба звичайного, частину якого вже висіяно в розсадниках восени минулого року. Навесні буде висіяно решту заготовлених жолудів, а поки вони ще зберігаються у спеціальних умовах, щоб не втратили здатності до проростання.

Також зібрано 1575 кг насіння горіха чорного. Умови вирощування цієї породи на території підприємства – сприятливі, тож результатами приживлюваності лісівники задоволені. Деревина горіха чорного за своїми характеристиками не поступається дубовій та досягає віку стиглості швидше, ніж дуб.

Окрім того, уманські лісівники віднайшли нові ділянки, які цьогоріч планують заліснити. Таким чином вони мають наміри створити 8,3 га нових лісів на місцях, де раніше вони не росли.

За інформацією обласного управління лісового та мисливського господарства

проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України"


ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

від 10 січня 2018 року N 13
Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України" (далі - проект постанови), а також документи, що додаються до проекту постанови, подані листом Державного агентства лісових ресурсів України від 11.12.2017 N 08-13/9888-17.

За результатами проведеного аналізу проекту постанови та відповідного аналізу регуляторного впливу (далі - АРВ) на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон про регуляторну політику) встановлено:

проектом постанови пропонується внести зміни Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.95 N 555.

Як вбачається з АРВ до проекту постанови, його розроблено з метою удосконалення процедури здійснення невідкладних лісогосподарських заходів у всихаючих хвойних насадженнях для підвищення їх біологічної стійкості та запобігання поширенню деградації деревостанів.

Однак проект регуляторного акта не може бути погоджений ДРС у представленій редакції з огляду на нижчезазначене.

Наданий розробником АРВ до проекту постанови не відповідач вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 N 1151 (далі - Методика).

Відповідно до пункту 13 Методики результати проведення АРВ викладаються письмово згідно з додатком 1 цієї Методики.

У розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробником не описано механізм дії запропонованого регулювання з урахуванням основних процесів, які потрібно буде забезпечити як органам влади, так і суб'єктам господарювання для реалізації його вимог. При цьому розробником не враховано, що механізм реалізації регуляторного акта має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акта, тобто яким чином будуть діяти норми проекту наказу та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності. Крім того, розробником не оцінено, які організаційні заходи мають здійснити органи влади та суб'єкти господарювання для впровадження цього регуляторного акта після набрання ним чинності.

У розділі VII АРВ "Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта" відсутнє, власне, обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта.

У розділі VIII АРВ "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" розробником не враховано вимоги пункту 10 Методики. Так розробником не наведено додаткових показників результативності регуляторного акта, які безпосередньо характеризують результативність регуляторного акта.

Відповідно до пункту 10 Методики прогнозні значення показників результативності регуляторного акта встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом, обов'язковими з яких повинні бути:

розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;

кількість суб'єктів господарювання;

розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання, пов'язаними з виконанням вимог акта;

рівень поінформованості суб'єктів господарювання. Окрім цього, відповідно до вимог Методики, необхідно навести не менше ніж три кількісних показники, які безпосередньо характеризують результативність дії регуляторного акта, та які підлягають контролю (відстеження результативності).

Недотримання розробником вимог Закону про регуляторну політику та Методики в частині визначення показників результативності не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як це передбачено статтею 10 Закону про регуляторну політику.

На порушення вимог пункту 12 Методики у розділі IX АРВ "Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта" розробником не визначені заходи, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта, а саме, вид даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), які використовуватимуться для такого відстеження.

Також зауважуємо, що прийняття проекту постанови здійснюється не у відповідності з принципом передбачуваності державної регуляторної політики, встановленого статтею 7 Закону про регуляторну політику, якою визначено, що регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.

План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.

Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 Закону про регуляторну політику, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.

Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення проекту.

Проте представлений проект постанови не включений до Плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2017, 2018 роки Державним агентством лісових ресурсів України.

Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду положень проекту постанови та АРВ, встановлено, що проект розроблено без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики, а саме: збалансованості, ефективності, та передбачуваності, визначених статтею 4 Закону про регуляторну політику, а також вимог статті 8 Закону про регуляторну політику у частинні підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (зі змінами).

Керуючись частиною п'ятою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:

відмовити в погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України".


Голова Державної регуляторної
служби України

К. Ляпіна

проект постанови Кабінету Міністрів України "Про впровадження пілотного проекту ведення єдиної державної системи електронного обліку деревини"


ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

від 19 січня 2018 року N 25
Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект постанови Кабінету Міністрів України "Про впровадження пілотного проекту ведення єдиної державної системи електронного обліку деревини" (далі - проект постанови), а також документи, що додаються до проекту постанови, подані листом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.12.2017 N 37-31-7/27280.

За результатами проведеного аналізу проекту постанови та відповідного аналізу регуляторного впливу (далі - АРВ) на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон про регуляторну політику) встановлено:

проектом постанови пропонується затвердити Порядок впровадження пілотного проекту ведення єдиної державної системи електронного обліку деревини (далі - проект Порядку).

Як вбачається з АРВ до проекту постанови, його розроблено з метою реалізації Концепції, яка затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року N 1408-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції створення єдиної державної системи електронного обліку деревини".

Однак, проект регуляторного акта не може бути погоджений ДРС у представленій редакції з огляду на нижчезазначене.

1. Абзацом четвертим пункту 2 проекту Порядку пропонується визначити, що адміністратор системи - державне підприємство, яке не належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління іншими лісокористувачами та визначається на конкурсній основі в порядку, встановленому Мінагрополітики, відповідальне за забезпечення функціонування, збирання, накопичення, обробку та захист інформації про походження, заготівлю та реалізацію деревини постійними лісокористувачами у системі, надання доступу до неї, та яке не здійснює діяльності у сфері лісового господарства.

Водночас у законодавстві України відсутнє визначення відповідного державного підприємства, яке б відповідало вищезазначеному пункту проекту Порядку, що, у свою чергу, створює проблему правової невизначеності і унеможливлює проведення запропонованого конкурсу, та створить додаткові ризики, зокрема, у частині зосередження даних про інформацію у підприємстві з невизначеним статусом та підпорядкованістю.

2. У абзаці п'ятому пункту 2 проекту Порядку пропонується визначити, що користувачі системи - державний орган, органи місцевого самоврядування, постійні лісокористувачі, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, яким надано доступ до системи.

Разом з цим, випливає, що Держлісагентство пропонується прирівняти до звичайного користувача системи.

Проте, запропоноване положення проекту Порядку є таким, що не відповідає основним напрямках дерегуляції та несе за собою додаткове фінансове навантаження та додаткові бюджетні витрати коштів.

3. Правовий статус визначення "інші лісокористувачі", який передбачається абзацом четвертим пункту 2 проекту Порядку, є незрозумілим та не відповідає нормам Лісового кодексу України (далі - Лісовий кодекс). Лісовим кодексом визначено лише два режими користування лісами - постійного лісокористування та тимчасового лісокористування.

Так, відповідно до норм статей 17, 18 Лісового кодексу визначено, що постійні лісокористувачі - спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства і комунальні підприємства, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, яким надано право постійного лісокористування - у формі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, а тимчасові лісокористувачі -суб'єкти, яким надано право тимчасового лісокористування в цілях та порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

4. Пунктом 6 проекту Порядку передбачається визначити, що Держлісагентство є власником системи.

У свою чергу, відповідно до норм Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" визначено, що захист інформації покладено на власника системи.

Таким чином, за умови визначення у абзаці четвертому пункту 2 проекту Порядку адміністратора системи, а саме підприємства, яке не входить до сфери управління Держлісагентства, є незрозумілим, яким чином буде забезпечено захист такої інформації.

Окрім того, система електронного обліку деревини створюється на основі занесення інформації поколодного обліку заготовленої деревини (порода, кількісні та якісні характеристики), її оприбуткування на основі ТТН - ліс, а також відвантаження відповідно до господарських договорів, що є безпосередньо комерційною таємницею державних підприємств Держлісагентства.

Слід зазначити, що за умови передачі адміністрування такої системи іншим суб'єктам господарювання, які не здійснюють діяльність у сфері лісового господарства, зокрема, існують великі ризики розголошення фінансово-господарської інформації про діяльність державних підприємств та незаконного втручання в господарську діяльність іншими суб'єктами господарювання, що тягне за собою порушення норм Господарського кодексу України.

Підсумовуючи зазначене, проект Порядку потребує доопрацювання з урахуванням вищевказаних зауважень.

Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду положень проекту постанови та АРВ встановлено, що проект розроблено без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики, а саме: ефективності, збалансованості та адекватності, визначених статтею 4 Закону про регуляторну політику, а також вимог статті 8 цього Закону у частинні підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (зі змінами).

Крім того, під час розробки проекту постанови розробником не дотримано вимог статті 5 Закону про регуляторну політику у частині недопущення прийняття регуляторних актів, які не узгоджуються з діючими регуляторними актами.

Керуючись частиною п'ятою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та приймаючи до уваги лист ДРС від 17.10.2017 N 9080/0/20-17 з приводу аналогічних питань, вирішено:

відмовити в погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про впровадження пілотного проекту ведення єдиної державної системи електронного обліку деревини".

Голова Державної
регуляторної служби України

К. Ляпіна

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DP4476.html

«Батьківщина» виступає за збереження лісосмуг Херсонщини

З ініціативи голови Херсонської обласної ради, очільника міського партосередку «Батьківщини» Владислава Мангера на Херсонщині буде створено Регіональний ландшафтний парк «Гілея».

Як інформує прес-служба Херсонського обласного партосередку, метою створення парку є збереження унікального, найбільшого у світі рукотворного лісу, що виріс на території Олешківських пісків.

«Ліс – це запорука безпечного життя, наші врожаї, відпочинок і туризм. Наше головне завдання – захистити його і зберегти для прийдешніх поколінь», – заявив Владислав Мангер. За наполяганням «батьківщинівця», питання створення національного парку було включено до порядку денного сесії Херсонської обласної ради.

За обсягом ландшафтний парк займатиме майже 89 тисяч га й охоплюватиме території Олешківського, Голопристанського, Каховського районів та Новокаховської міської ради.

На Ізяславщині масово всихають соснові насадження

На сполох забили Ізяславські лісівники




Останнім часом різко погіршився стан лісових насаджень в Ізяславському районі, передає Depo.хмельницький з посиланням на прес-службу ОУЛМГ.

Все більше і швидше починають всихати соснові насадження. У держлісфонді ДП "Ізяславський лісгосп" соснові насадження становлять близько 60% від загальної площі, і таке явище є небезпечним не тільки з погляду втрати деревини, а й ефективного виконання всіх екологічних функцій лісу, що веде до екологічної катастрофи.

Днями спеціалісти провели обстеження об'єктів природно-заповідного фонду, які перебувають у підпорядкуванні лісгоспу та в зоні діяльності національного природного парку "Мале Полісся".

Комісія обстежила понад 374 га насаджень природо-заповідного фонду і виявила процес всихання хвойних насаджень на фоні кліматичних змін та зміни рівня грунтових вод.



"Під впливом еколого-кліматичних факторів відбувається розповсюдження та розмноження стовбурових шкідників, які є носіями збудників дереворуйнівних грибів, що призводить до трахеомікозу хвойних. Виявлено куртини сухих дерев сосни площею до 0,5 га, повнота життєздатних дерев становить до 0,1 га. На деревах виявлено верхівкового короїда середньої та високої ступені заселення. Крім того дерева пошкоджені великим сосновим лубоїдом, синьою сосновою златкою, короїдом-стенографом. В місцях поширення личинкових ходів шкідників наявні ознаки збудників "синяви". Процес всихання - в стадії активного розвитку. За рахунок існуючих осередків всихання та утворення великих кількостей нових похідних осередків відбувається збільшення площ", - кажуть лісівники.

У результаті обстеження виявлено 349,3 га насаджень, які потребують заходів з поліпшення санітарного стану.

Нагадаємо, лісівники Хмельниччини відновили понад 50 тис. га лісу.

Сьогодні 15:15

ДП “Димерський лісгосп”. Всихання соснових насаджень:причини та наслідки.



27-02-2018

Підвищення продуктивності лісів немислиме без здійснення заходів у боротьбі з хворобами і шкідниками, які зменшують продуктивність насаджень, а то й часто зводять нанівець усю роботу з вирощування лісів. Особливо відповідальні завдання стоять перед працівниками Державного Підприємства «Димерське лісове господарство» на сьогоднішній день, оскільки ліси мають велике народногосподарське значення, є джерелом кисню, відіграють водо регулююче значення та ін.

Санітарний стан лісів зумовлений впливом антропогенних і природних факторів. Відомо, що впродовж останніх п’яти років відбулись значні зміни як погодних, так і гідрологічних умов, які спричинили різке виснаження соснових насаджень. Якщо три роки тому всихання носило характер відмирання поодиноких дерев та невеликих їх груп, то сьогодні маємо раптове всихання цілих насаджень, незалежно від віку чи типу їх умов місцезростання. Мотивацією такого глобального лиха є два види шкідників-короїдів, які призводять до швидкої загибелі ослаблених дерев. Це вершинний і шестизубчастий короїд.

Вершинний та шестизубий короїд трапляються повсюдно. Пошкоджують різні види сосен, ялин, рідше смереку, модрину, зрідка ялівець. Зимують жуки під корою і незначна частина личинок і лялечок, які не завершили розвиток до настання холодів. Жуки пробуджуються в першій декаді квітня і поновлюють додаткове живлення в ходах. Літ починається наприкінці квітня за температури повітря 15 – 19 °С, масовий — на початку травня за температури 20 °С. Невдовзі жуки починають закладання нових ходів. Заляльковуються наприкінці травня. Розвиток лялечки завершується за 7 – 16 діб. Новоутворені жуки впродовж 12 – 20 діб додатково живляться у місцях розвитку. При масовому заселенні всихаючих дерев, якщо кора втрачає свіжість, жуки переходять для живлення на інші дерева. За наявності 8 – 10 жуків вони вигризають у корі цілі ділянки

Літ жуків другого покоління відбувається в липні. Повторюється процес утворення камер, відкладання яєць, відродження та живлення личинок, їх заляльковування і утворення жуків, які залишаються під корою до весни. За рік розвивається дві генерації.

Основними ознаками деградації соснових насаджень в результаті поширення стовбурових шкідників з подальшим ураженням судинним мікозом являється інтенсивний характер всихання деревостану (куртинний, суцільний), поширення всихання з півдня на північ, тобто першочергово гинуть дерева на найбільш освітлених узліссях, а також дерева, що з півночі примикають до діючих осередків всихання. Площі осередків всихання коливаються в межах від 0,1 до 2,0 га. Під час всихання крони дерев сосни характеризуються поступовою зміною забарвлення глиці. Так, з початку всихання змінює своє забарвлення з темно – зеленого до світло – зеленого (салатового) майже жовтого, потім рудого. Як правило крона починає всихати з верхівки. Відмерла глиця тривалий час залишається в кроні.

Вищенаведене дає підстави зробити висновок, що кінцевою причиною всихання дерев сосни звичайної є дія комплексу негативних факторів, а саме розмноження та розповсюдження стовбурових шкідників (переважно короїдів) та збудників судинного мікозу (офіостомових грибів) в умовах спалаху масового розмноження перших.

З метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвиткові патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками та хворобами, лісівниками ДП «Димерське лісове господарство» проводяться заходи за для збереження хвойних насаджень лісового фонду лісгоспу.

Насамперед, це :

– своєчасне очищення лісосік із укладанням гілок товще 5 см у нижню частину куп, спалювання порубкових решток;

– проведення рубок головного користування, спрямованих на відтворення деревостанів природного походження;

– формування рубками догляду деревостанів мішаного складу;

– своєчасне та термінове вилучення свіжо заселених стовбуровими шкідниками дерев шляхом проведення санітарних вибіркових та суцільних рубок.

Проблема всихання хвойних насаджень досягла критичної точки. І тому, це питання стосується не тільки лісівників ,а й всієї громади. Адже, ліс-одне з найбільших багатств ,якими наділена наша держава. Значення лісу в житті людини дуже велике – це і свіже повітря, і спів птахів та шепіт зеленого листя, і чарівні пахощі лісових квітів і трав, і заспокійлива пісня лісових струмків. І чим дбайливіше, по-господарськи, ми будемо опікуватись ним, тим більшу користь він принесе і нам, і майбутнім поколінням.



Директор ДП «Димерське лісове господарство» В.І.Глущенко

Лечат рубками




Лесопатологи Филиала ФБУ «Рослесозащита»-«ЦЗЛ Рязанской области» провели обследование насаждений в Нижне-Окском, Тумском, Касимовском, Бельковском, Ерахтурском, Сасовском и Шелуховском лесничествах Рязанской области на общей площади – 1257,7 га. В ходе обследования интенсивное усыхание еловых насаждений выявлено в Тумском и Ерахтурском лесничествах на площади – 47,4 га в результате понижения уровня грунтовых вод. Специалисты филиала назначили на данных территориях сплошные санитарные рубки. В насаждениях сосны в Нижне-Окском, Бельковском, Касимовском, Сасовском и Шелуховском лесничествах наблюдается ослабление части деревьев на площади 1210,3 га, причиной которого является смоляной рак-серянка и корневая губка. Специалистами Центра защиты леса Рязанской области назначена выборочная санитарная рубка, которая способна оздоровить данные насаждения.

ФБУ «Российский центр защиты леса»

Экспорт древесины и мебели Вьетнама в 2018 году

В 2017 году объём экспорта древесины и мебели Вьетнама составил 8 миллиардов долларов США, что удивило многих, поскольку планировалось достичь этого уровня в 2020 году. В настоящее время деревообрабатывающая промышленность Вьетнама использует благоприятные условия, сложившиеся в рыночной экономике и в области сырьевых ресурсов для достижения более высоких показателей экспорта в 2018 году.

Источник: vinanet.vn


2017 год ознаменовался успехом сельского, лесного и рыбного хозяйств Вьетнама, рост которых составил более 2,9% и превысил намеченный правительством страны показатель в 2,8%. Среди всех видов сельскохозяйственной и лесной продукции древесина и мебель занимают первое место по объёму экспорта, составляя 27% от общего объёма экспорта этих отраслей. Примечательно, что объём экспорта древесины и мебели на все ключевые рынки мира увеличился, составив 8 миллиардов долларов, а положительное сальдо торогового баланса этой отрасли достигло 5,5 миллиарда долларов. Древесина и мебель Вьетнама экспортируются преимущественно на американский рынок, доля которого составляет 43% от общего объёма экспорта данной отрасли. Кроме того, они поставляются на другие традиционные рынки, такие как Китай, Япония, Республика Корея... На протяжении многих лет экспорт древесины и мебели на европейский рынок составляет 10% от общего объёма их экспорта, достигая 600 – 700 миллионов долларов в год. Прогнозируется, что вступление в силу Соглашения о свободной торговле между Вьетнамом и ЕС будет способствовать совершению прорывных шагов в экспорте на этот рынок. На крупных мебельных рынках мира, таких как США, страны ЕС, Япония... вьетнамская мебель уступает место только китайской по объёму экспорта. Экспорт мебели в США, страны ЕС и Австралию непрерывно увеличивается, что свидетельствует о том, что вьетнамские предприятия проявляют активность и инициативу во внедрении высоких технологий в производство с целью создания качественной и конкурентоспособной продукции. Председатель Совета директоров компании «Woodland» Ву Хай Банг сказал: «Сейчас мы начинаем производить мебель. Эта продукция требует более высокого качества, имеет большие перспективы и, как ожидается, будет занимать большую долю рынка. По-моему, чем сложнее продукция, тем больше испытаний, которые мы должны преодолеть. Однако если мы это сделаем, то добьёмся достойных результатов».

По оценкам экспертов, за прошедшее время экспорт древесины и мебели Вьетнама значительно увеличился, в первую очередь, благодаря сырьевым ресурсам. Помимо повышения конкурентоспособности путём усиления управлеченских возможностей, повышения производительности труда и обновления перерабатывающих технологий, сельскохозяйственная отрасль Вьетнама создала зоны по подготовке сырья, активизировала выращивание 4,1 миллиона гектаров лесов в целях обеспечения поставок древесины для лесоперерабатывающей промышленности. В частности, бизнес-ассоциации и предприятия, действующие в этой сфере, также решительно отказываются от незаконно добытой древесины. Исполнительный директор компании «Scansia Pacific» в провинции Донгнай, господин Нгуен Тиен Тханг сказал: «У нас для производства мебели используется преимущественно акация. Хотя в нашей стране очень популярна акация, но крестьяне её выращивают раздробленно, а компаний, имеющих большие площади под ней, пока очень мало. Мы ставим перед собой цель – создать зону по подготовке сырья площадью 10 тысяч гектаров, которая может удовлетворять потребности нашей компании».

В настоящее время общей тенденцией деревообрабатывающей промышленности Вьетнама является повышение её экономической эффективности и увеличение экспорта. Зампредседателя Ассоциации производителей художественных изделий и мебели города Хошимина, господин Хуинь Ван Хань сказал: «Предприятия должны разнообразить свою продукцию, расширить рынок экспорта, в частности, это касается рынков стран, с которыми Вьетнам подписал соглашения о свободной торговле. Необходимо диверсифицировать сырьевые ресурсы во избежание резкого роста цен на них, а также обновлять технологии для повышения производительности труда, обеспечения качества и снижения себестоимости продукции».

Таким образом, в благоприятных условиях, сложившиеся в рыночной экономике и в сфере сырьевых ресурсов, цель увеличения объёма экспорта лесной продукции Вьетнама в 2018 году до 9 миллиардов долларов США может быть достигнута, и более 8,5 миллиарда долларов из них составит экспорт древесины и мебели. Ожидается, что к 2020 году этот показатель деревообрабатывающей промышленности Вьетнама составит 10 миллиардов долларов.

То Туан - 28 февраля 2018 г. | 8:46:57

Заготовка дикоросов нуждается в количественных ограничениях

Приморские законодатели выступили с инициативой наделить субъекты Российской Федерации полномочиями устанавливать нормативы сбора дикоросов.

Обращение о необходимости внести изменения в Лесной Кодекс РФ приняли на своем февральском заседании депутаты Законодательного Собрания края. В адрес министра природных ресурсов и экологии Сергея Донского они направили предложение предоставить регионам право вводить ограничения на количество недревесных и пищевых лесных ресурсов, а также лекарственных растений, которые население заготавливает для собственных нужд. По мнению парламентариев, эта мера позволит навести порядок в лесу, предотвратив массовый бесконтрольный сбор гражданами дикоросов, а также его негативные последствия для окружающей среды.

Основной причиной, побудившей депутатов инициировать внесение поправок в Лесной кодекс, стало неудовлетворительное состояние лесного фонда и лесных ресурсов в Приморье. В своем обращении в Минприроды законодатели бьют тревогу, отмечая, что в результате недобросовестного, подчас варварского отношения населения к лесу край несет невосполнимые потери лесных ресурсов.

Так, значительный ущерб уссурийской тайге наносится во время массового сбора кедрового ореха, которое местное население заготавливает с целью дальнейшего сбыта. Объемы его изъятия гражданами для собственных нужд фактически стали равносильны промышленной заготовке. Что, по мнению парламентариев, приводит к подрыву кормовой базы диких животных, негативно отражается на их численности, вызывает нарушение экологического баланса и ухудшение состояния окружающей среды в целом.

Все эти проблемы – следствие значительного роста заготовительных цен на неочищенный кедровый орех, который подогревается покупателями из Китая. При этом государству, считают депутаты, наносится не только экологический ущерб, несет оно и экономические потери. "По данным Союза переработчиков дикоросов, официальный оборот компаний, входящих в состав Союза, составляет порядка 100 млрд рублей, в то время как теневой оборот при заготовке дикоросов, реализуемых на нелегальном рынке, оценивается в три раза больше официального, значительную часть которого составляет рынок кедрового ореха", - говорится в обращении Законодательного Собрания края.

Приморские законодатели уверены, что разрубить этот узел проблем поможет введение нормативов сбора дикоросов гражданами для собственных нужд. Однако согласно существующему законодательству субъекты Российской Федерации сегодня не могут осуществлять полное и эффективное правовое регулирование отношений в указанной сфере. "Разграничив полномочия между федеральными органами государственной власти в части установления порядка использования лесов в целях предпринимательской деятельности и органами государственной власти субъектов РФ в части использования лесов гражданами для собственных нужд, федеральное законодательство не определило какие-либо признаки или критерии использования лесов гражданами для собственных нужд", - акцентируют внимание на несовершенство законодательной базы депутаты Законодательного Собрания.

"Полагая, что установление размеров сбора лесных ресурсов гражданами для собственных нужд относится к полномочию субъектов Российской Федерации, Законодательным Собранием края при принятии в 2007 году закона "Об использовании лесов в Приморском крае" были установлены фиксированные размеры такого сбора на одного человека. Однако прокурор края не согласился с позицией депутатов и обратился с заявлением в суд о признании данной нормы противоречащей закону и недействующей. В то же время официальная позиция Минприроды, выраженная в письме от 21 августа 2017 "О рассмотрении инициатив участников VIII Международного форума "Экология", состоит в том, что вопрос установления нормативов заготовки и сбора лесных ресурсов гражданами для собственных нужд находится в компетенции регионов. Таким образом, в настоящее время существуют различные правовые позиции о возможности самостоятельного законодательного регулирования субъектами РФ данного вопроса. В связи с чем мы обращаемся в Министерство природных ресурсов с просьбой внести изменения в Лесной кодекс в части отнесения к полномочиям субъектов РФ установление нормативов заготовки и сбора недревесных и пищевых лесных ресурсов, а также лекарственных растений гражданами для собственных нужд", – объяснил позицию депутатского корпуса председатель комитета по продовольственной политике и природопользованию Евгений Зотов.,

28.02.2018

О приоритетных инвестиционных проектах в области освоения лесов

Охрана лесов. Лесопромышленный комплекс

Постановление от 23 февраля 2018 года №190. К приоритетным инвестиционным проектам теперь будут относиться проекты по модернизации объектов лесоперерабатывающей инфраструктуры с минимальным объёмом капитальных вложений не менее 500 млн рублей, созданию объектов лесной и лесоперерабатывающей инфраструктур с минимальным объёмом капитальных вложений не менее 750 млн рублей. Принятые решения позволят усовершенствовать механизм реализации приоритетных инвестиционных проектов и будут способствовать рациональному использованию предоставленных в аренду лесных ресурсов.

Справка

Документ
PDF  257Kb

Постановление от 23 февраля 2018 года №190

Внесено Минпромторгом России.

В соответствии со статьёй 73.1 Лесного кодекса договоры аренды лесных участков, находящихся в государственной или муниципальной собственности, заключаются без проведения торгов в том числе в случае реализации приоритетных инвестиционных проектов в области освоения лесов.

Постановлением Правительства от 30 июня 2007 года №419 было утверждено Положение о подготовке и утверждении перечня приоритетных инвестиционных проектов в области освоения лесов (далее соответственно – постановление №419, Положение).

В соответствии с постановлением №419 к инвестиционным проектам относились инвестиционные проекты по созданию и модернизации объектов лесной инфраструктуры (лесных дорог, лесных складов и др.) или лесоперерабатывающей инфраструктуры (объектов переработки заготовленной древесины и других лесных ресурсов, биоэнергетических объектов и др.), суммарный объём капитальных вложений в каждый из которых составляет не менее 300 млн рублей.

В целях совершенствования установленного порядка подписанным постановлением Положение утверждено в новой редакции.

В соответствии с новой редакцией Положения к приоритетным инвестиционным проектам будут относиться проекты по модернизации объектов лесоперерабатывающей инфраструктуры, включая переработку древесных отходов, в том числе в биоэнергетических целях, с минимальным объёмом капитальных вложений не менее 500 млн рублей, а также по созданию объектов лесной и лесоперерабатывающей инфраструктур, включая переработку древесных отходов, в том числе в биоэнергетических целях, с минимальным объёмом капитальных вложений не менее 750 млн рублей. При этом объём капитальных вложений, направленных на создание объектов лесной инфраструктуры, не должен превышать 20% общего объёма капитальных вложений.

Конкретизированы требования к внесению изменений в инвестиционный проект, завершению реализации инвестиционного проекта, исключению инвестиционного проекта из перечня приоритетных инвестиционных проектов в области освоения лесов. Это позволит усовершенствовать соответствующие процедуры.

Определён период предоставления льготы за пользование лесным участком в зависимости от объёма инвестиций в инвестиционный проект (от трёх до десяти лет).

Корреспондирующие изменения внесены в постановление Правительства от 22 мая 2007 года №310 «О ставках платы за единицу объёма лесных ресурсов и ставках платы за единицу площади лесного участка, находящегося в федеральной собственности».

Принятые решения позволят усовершенствовать механизм реализации приоритетных инвестиционных проектов и будут способствовать рациональному использованию предоставленных в аренду лесных ресурсов.


28 февраля 2018 06:15