ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

12 березня 2018

Сосны подают сигнал sos

Прошлый год стал настоящим испытанием для хвойных лесов Беларуси. Жаркие сезоны на протяжении нескольких лет и устойчивый дефицит влаги в почве ослабили сосняки и спровоцировали вспышку активности вершинного и шестизубчатого короедов, которые никогда ранее так себя не проявляли. За считанные месяцы вредитель, испокон веку живший в местных лесах, оказался способен уничтожить тысячи зеленых гектаров. Наиболее пострадала самая лесистая область Беларуси — Гомельская, где перемены климата особенно отчетливо проявляются в последние десятилетия. Единственный способ противостоять вредителю — рубка заболевших деревьев с обязательным сжиганием порубочных остатков. Только так, считают ученые и практики, можно сегодня остановить распространение вредителя.



До 15 марта оздоровление поврежденных участков должно быть завершено. Гомельской области с этой задачей помогают справиться коллеги из всех регионов страны.

Алгоритм противодействия

Генеральный директор Гомельского государственного производственного лесохозяйственного объединения Юрий Липский показывает на карте региона самые горячие точки. Прежде всего это полесские районы: Мозырский, Лельчицкий, Петриковский, Житковичский, Калинковичский... Впрочем, короед так или иначе задел все без исключения лесхозы юго-востока страны. Сравнительно теплая зима лишь приглушила активность вредителя, однако не остановила его деятельность полностью. Поэтому так важно до первого весеннего тепла свести к минимуму численность короеда. Юрий Николаевич приводит цифры, которые сейчас требуют от лесхозов области максимум усилий:

— На 1 января 2018 года в Гомельской области повреждено короедным усыханием 13,3 тысячи гектаров леса, из них сплошные санитарные рубки составляют около 5,8 тысячи гектаров. Работа по ликвидации поврежденных деревьев ведется ежедневно. На самых сложных участках нам помогают коллеги из лесхозов других областей — около тысячи человек.

Юрий Липский

Эффективная специализированная техника максимально сосредоточена в районах наибольшего усыхания. Люди и машины нацелены на единый результат — оперативно убрать больные деревья. Руководитель объясняет, что в этой работе важно:

— Не только провести рубку короедного усыхания, но также сжечь порубочные остатки и вывезти древесину из леса. Неукоснительное соблюдение этих требований позволит достичь эффекта, на который и делается расчет. Главная задача — снизить численность вредителя, чтобы свести к минимуму потомство, которое появится по весне. В каждом лесничестве это сегодня хорошо понимают, поэтому и ни минуты простоя. Однако после завершения рубок на поврежденных площадях не ставится точка в этой работе. Далее на первый план выходит раннее выявление признаков усыхания сосны и оперативное удаление таких деревьев.

— Юрий Николаевич, а что придет на смену вырубленным участкам?

— В прошлом году создали 11 тысяч гектаров нового леса, в текущем планируем восстановить 10,8 тысячи гектаров. Причем идем путем смешивания пород, не создавая монокультуры. Проще говоря, сосну высаживаем вместе с березой, что делает такой лес более устойчивым к чрезвычайным ситуациям природного характера.

Вид с места

Территория Гомельского лесхоза соседствует с приграничьем России и Украины. Под его патронатом без малого 115 тысяч гектаров леса. В этой части региона преимущественно песчаные почвы, а потому и на сосну в здешнем лесном фонде приходится 65 процентов. С директором лесхоза Игорем Дегтяриком направляемся в Макеевское опытно-производственное лесничество. Пока едем, руководитель вспоминает экстремальную хронику прошлого лета:

— За всю практику впервые довелось столкнуться с подобным масштабом природной чрезвычайной ситуации. В лесу всегда есть вредители и болезни. Деревья, как люди. Но чтобы такая скорость распространения вредителя, такие последствия.

Игорь Дегтярик

— С чем сравнимо?

— 2016 год. Сколько тогда было бурелома. Но ураган пронесся — и все. А жук продолжает причинять лесу вред даже зимой. Конечно, если бы хорошие морозы, другой был бы расклад.

— И где сейчас короед пережидает холода?

— В основном в ветках и под корой. Вот здесь его и нужно “взять”, чтобы в марте не успел заселить новые деревья. В прошлом году площадь повреждения на территории нашего лесхоза составила тысячу гектаров. Уже в новом году выявлено 200 гектаров свежих очагов, которые в настоящее время ликвидируем. К поставленному сроку справимся. Кроме того, помогаем Комаринскому лесхозу в Брагинском районе, где ситуация гораздо сложнее, чем у нас.

Кстати, в прошлом сезоне Гомельский лесхоз обошелся сравнительно малыми потерями. Возможно, потому, что с первых недель, едва поняв суть происходящего, здесь сразу приступили к рубкам поврежденных деревьев. Постоянное патрулирование помогало оперативно выявлять заболевшие сосны и так же оперативно избавлять от них лес. Игорь Николаевич убедился на собственном опыте:

— Принятая ныне схема действий в борьбе с короедом позволяет ограничить масштабы повреждений. И сейчас мы делаем упор на раннее выявление. Малейшие признаки усыхания — это как руководство к быстрому реагированию. Обследуем, вызываем лесопатолога, если диагноз подтверждается, больное дерево убираем. Если короед заселил сосну, он не остановится. Уже проверено. К слову, мы обратили внимание на эту проблему и других балансодержателей леса — дорожных служб, сельских Советов, предприятий и организаций. Всем направили предупредительные письма об угрозе короедного усыхания и мерах, которые нужно принимать в срочном порядке, если выявлены поврежденные деревья, чтобы не распространялась напасть.

Деревья говорят о болезни


Николай Руссу

Лесничий Макеевского опытно-производственного лесничества Николай Руссу встречает нас на границе своей территории. Показывает дорогу, которая ведет к поврежденному участку, где сейчас развернулась сплошная санитарная рубка. Углубляемся в лес. Николай Николаевич делится наблюдениями, которые накопил за это время:

— Поначалу жук в основном селился на опушках. Но со временем стал появляться и в глубине леса. Участок, где в этом году были выявлены поврежденные сосны, как раз такой. Он небольшой. Благо быстро заметили. Сейчас мы уже знаем, что не только порыжевшая хвоя свидетельствует о заражении. Есть и более ранние признаки. Изменение цвета хвои с зеленого на изумрудный, ее утончение. Опять же, обилие упавших веток под сосной, так называемый веткопад, тоже говорит о том, что дерево может быть заражено короедом.

Ритмичный гул пилы слышен издалека. Двое вальщиков быстро переходят от дерева к дереву. На одной из только что рухнувших сосен снимаю кусочки коры. Под ней извилистые узоры многочисленных ходов, словно письмена древних рукописей. Лесничий подбирает обломавшуюся тонкую ветку сосны. И на ней короед успел оставить пару фирменных вензелей. Здесь же разведен костер. Рабочие сжигают ветки. Спрашиваю:

— Наверное, сейчас работать легче, чем в жару?

— Как сказать. Снег лежит в лесу, высота покрова сантиметров тридцать. Передвигаться сложнее. Нужно собрать все порубочные остатки и полностью их сжечь. Летом — другие сложности. В жару разведение костра требует повышенной осторожности... Будем надеяться, что погода в этом году все-таки поможет лесу. Осень была дождливой, зима достаточно снежной. Сосне ведь это и нужно, чтобы выработать живицу, набраться сил и не дать жуку хозяйничать внутри себя. Однако при любом раскладе ни в коем случае нельзя терять бдительность.

Здесь также будет лес

За пару дней этот участок, где сейчас работают пилы и курится дым, превратится в поляну. Что дальше? Директор Гомельского лесхоза Игорь Дегтярик предлагает мне своими глазами увидеть ближайшее “будущее” расчищенного пространства.

Несколько километров по трассе. И вскоре упираемся в аншлаг “Образцовый питомник”, который находится в ведении Макеевского опытно-производственного лесничества. За ограждением открывается вид на длинные пластиковые ангары, сливающиеся с белизной снега. Да это же теплицы! Игорь Николаевич ведет к ближайшему ряду:

— Здесь мы выращиваем посадочный материал. Раньше нам хватало для этой цели трех сравнительно небольших теплиц. Но прошлогодняя ситуация показала, что нужно увеличивать объемы. Поэтому построили еще три теплицы гораздо большей протяженности. Сосна и береза в закрытом грунте — вот наше подспорье в восстановлении леса после рубок. Причем не только обеспечим себя, но и поможем другим.

Березовая “плантация”, которая предстает перед нами, — это пока еще крошечный стебель, едва пробившийся из-под земли. Маленькие сосенки похожи на сплошной зеленый ковер. Директор лесхоза, подмечая мое удивление, предлагает:

— Приезжайте через пару-тройку месяцев. Увидите, какие они будут. Это технология выращивания посадочного материала в закрытом грунте, которая дает хороший результат. Здесь другой вопрос будет актуален. Для посадки леса нам понадобятся дополнительные руки. Уже направили письма в отдел образования, сельские Советы, центр занятости, чтобы помогли людьми в активный сезон посадки.

Связка практики и науки

Генеральный директор объединения Юрий Липский говорит:

— Важно, что работа по борьбе с вредителем ведется не только по факту, но и на перспективу. В этом нам помогают ученые, которые вплотную занимаются актуальной проблемой.



Институт леса Национальной академии наук не первый год исследует эту тему, которая в последние десятилетия стала особенно актуальной для лесов Европы. Причины происходящего в целом уже известны. Способы минимизации и противодействия — вот насущная задача дня. Владимир Усеня, заместитель директора по научной работе Института леса НАН, рассказывает о текущих результатах:

— Начиная с 2016 года для надзора за вершинным и шестизубчатым короедами в сосновых лесах страны применяются разработанные белорусскими учеными отечественные агрегационные феромонные препараты (“ИПСВАБОЛ В” — для вершинного, “ИПСВАБОЛ Ш” — шестизубчатого короеда) с использованием ловушек барьерного типа. В настоящее время феромонные ловушки являются наиболее эффективным средством для контроля численности вредителя, а также своевременного проведения санитарно-оздоровительных мероприятий. Поэтому необходимо расширять сеть феромонного мониторинга численности вершинного и шестизубчатого короедов на границе распространения очагов их массового размножения и усыхания сосновых насаждений, а также в буферных зонах сплошных и выборочных санитарных рубок, проведенных в лесном фонде в 2017 году. В осенне-зимний период важен оперативный мониторинг веткопада, что в сочетании с изреженностью крон деревьев, заселенных стволовыми вредителями, позволит выявлять границы очагов усыхания сосняков и постановку их на учет.

Ученый перечисляет и другие направления, важные для снятия остроты проблемы. В настоящее время идет апробация существующих методов ранней диагностики и прогнозирования вспышек массового размножения стволовых вредителей в хвойных лесах. Изучаются возможности использования биологических мер борьбы. В частности, планируется исследование по разведению в лабораторных условиях паразитических насекомых, в том числе одного из самых массовых и эффективных хищников-короедов — пестряка Thanasimus formicarius (муравьежук) — и способов их расселения в биологически ослабленных хвойных насаждениях.

Очевидно, что немало в этом противостоянии будет зависеть от природных условий: количества осадков, уровня грунтовых вод, температуры воздуха. Но, как показала практика, очень многое зависит и от людей. Грамотная разработка зараженных участков, действия на опережение и профилактика, научные исследования, накопление знаний и опыта должны дать результат и помочь лесу справиться с биологическим пожаром.

Только факты

Гомельское государственное производственное лесохозяйственное объединение — территориальный орган управления в системе Министерства лесного хозяйства. Основной целью объединения является комплекс работ по воспроизводству, охране, защите, использованию лесов. В состав объединения входит 21 лесхоз. В свою очередь они состоят из 179 лесничеств, 468 мастерских участков и 2140 лесных обходов. В объединении трудится более 7 тысяч человек. Численность работников государственной лесной охраны превышает 3 тысячи человек. Площадь земель лесного фонда объединения составляет 1798,1 тыс. га, в том числе покрытых лесом — 1530,3 тыс. га. Хвойные леса на Гомельщине занимают большую часть площадей лесного фонда — 940,4 тыс. га. В основном это сосновые насаждения. В ведении объединения находится 80 процентов лесов области.

Опасный климат

На протяжении последних десятилетий короедное усыхание лесов отмечено на территории Германии, Испании, Франции, Польши, Украины и ряда других европейских государств, а в последние годы и в Беларуси, особенно в ее южных регионах и на сопредельной территории с Украиной. Причиной появления очагов массового размножения стволовых вредителей является комплекс факторов, основной из которых — глобальное изменение климата. В 2017 году санитарно-оздоровительные мероприятия в сосновых насаждениях Беларуси проведены на площади 121,3 тыс. га, в том числе сплошными санитарными рубками — 25,3 тыс. га, выборочными санитарными рубками — 44,3 тыс. га, уборкой захламленности — 51,7 тыс. га.

УНП 400399274

Виктория Николаева
viknik@mail.ru

На Сумщині ліс рубають — життя летять



При рубці лісу в лісовому масиві Кролевецькому районі 9 березня о 14:00 дерево впало на 54-річного чоловіка. З відкритою черепно-мозковою травмою його доставили в лікарню. Він помер у реанімаційному відділенні. Розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 272 (порушення правил безпеки під час робіт з підвищеною небезпекою), — повідомили «Панорамі» у відділі комунікації ГУНП в Сумській області.

За даними поліції, за станом на 11 березня на території Сумської області зафіксовано 18 нещасних випадки, в яких 6 осіб загинуло (у минулому році на цю ж дату – 13 з 7 загиблими).

Источник
Мар 12, 2018
12.03.2018
11:16

Google простежить за лісами



Продовольча та сільськогосподарська організація при ООН (ФАО) у партнерстві з інтернет-гігантом створила нову онлайн-платформу для моніторингу та звітності щодо стану лісів.

Новий електронний сервіс, що має на меті збільшити ефективність звітності та поліпшити ситуацію з прозорістю у лісовій галузі, була презентована 5 березня 2018 року у місті Толука, Мексика. Дієвий моніторинг, впорядкування даних про розміри лісових насаджень та зміни у землекористуванні мають важливе значення у досягненні цілей сталого розвитку лісу. Нова система також допоможе державним лісовим агентствам в адаптації до кліматичних змін та їх наслідків.



Інструмент для моніторингу лісів було створено ФАО за фінансової підтримки Європейського союзу та уряду Фінляндії. У найближчі місяці сервіс почнуть активно використовувати по всьому світу, оскільки у 2020 році намічено вихід спеціального організації щодо оцінки світових лісових ресурсів.

«Оцінка стану світових лісових ресурсів неможлива без обґрунтованих та надійних даних, – коментує старший експерт ФАО з лісового господарства Ансі Пеккарінен. – Нова платформа дозволить країнам поліпшити власні можливості зі збору найновіших та найточніших даних про ліс, значно полегшить процес звітності та дозволить якнайкраще оцінити прогрес в реалізації Плану розвитку сталого лісокористування 2030».

Новий сервіс має чисельні нові функції, до яких відноситься спрощене введення та візуалізація даних, функції збору та аналізу матеріалів. Платформа має зручний інтерфейс, до якого можна інтегрувати вже існуючі таблиці, звіти та іншу цифрову інформацію. Для подальшого спрощення процесу звітування, особливо для країн, де інформація про ліси обмежена або недоступна, платформа надає можливість отримувати доступ до зовнішньої інформації, а також геопросторових даних від глобальних сервісів дистанційного зондування.

Платформа використовує Google Earth Engine, що забезпечить усіх національних координаторів ФАО безкоштовним доступом до глобальних хмар даних та аналітичних інструментів, а також до обчислювальних потужностей Google.



«Результат базується на нашому продуктивному трьохрічному партнерстві з ФАО, яке ми задекларували на Конференції по клімату у Парижі у 2015 році, – заявила директор Google Earth Ребекка Мур. – Ми з радістю надаємо всім країнам рівний доступ до найсучасніших технологій для підтримки глобальних заходів щодо клімату та сталого розвитку лісового господарства».

Інструмент дозволить отримати доступ до супутникових зображень та інших геопросторових даних для відстеження національного лісового багатства навіть людям без попереднього досвіду дистанційного зондування.

ДОВІДКА

ФАО – організація ООН, основним завданням якої є боротьба з голодом. ФАО діє як форум, де розвинені країни на рівних обговорюють і погоджують політичні рішення в сфері продовольчої безпеки. Організація була заснована на конференції в Квебеці 16 жовтня 1945 року. ФАО діє як провідна установа, що займається проблемами розвитку сільських регіонів і сільськогосподарського виробництва в системі ООН. Девіз організації на латинській мові – fiat panis – перекладається як «та буде хліб».

Ігор Симисенко
06/03/2018 

Инициатива одного херсонца позволила посадить почти 100 тысяч сосен




Уже третий год ОО «Твой Лес» работает над сохранением Олешковского леса. Вклад организации насчитывает более 97107 посаженых деревьев. Не все экоорганизации области могут похвастаться такими результатами.

Экологическая инициатива «Твой Лес» выросла из социального стартапа

Несколько лет назад Дмитрий Делиев работал над социальным стартапом, в котором курировал такие направления как геймификация и поведенческая экономика. Разрабатывая стратегию вовлечения людей в проект, и родилась идея для уникального социального проекта в Херсоне.

Собравшись с друзьями, Дмитрий зарегистрировал общественную организацию «Твой Лес». Основная цель – спасение леса и привлечение к этому как можно большего числа людей. Причем делают они это довольно нестандартным образом: общественная организация консолидирует ресурсы бизнеса и делает их достоянием общественности.



«Я позвонил в лесничество и спросил, как сделать так, чтобы они посадили деревья, а общественная организация дала на это денег. Они ответили, что это довольно просто, надо внести деньги в кассу и остальное уже за лесничеством. Мой знакомый юрист сделал договор с лесничеством, и мы поехали кассу вносить 2000 гривен. Это, конечно, были наши с друзьями деньги, да и не очень большая сумма,но мы просто хотели проверить, как это работает. Позже лесничество предоставили официальное письмо, в котором было указано, на что были потрачены деньги. В основном это бензин и заработная плата работникам. Но за эти деньги им удалось высадить 26 тысяч деревьев, приживаемость которых составила 60%»,– рассказывает Дмитрий.

Следующим шагом команды стала разработка веб-платформы и сертификатов для того, чтобы дарить их людям. Эти сертификаты нужно активировать на сайте и дерево будет закреплено за человеком, который сможет в любое время посмотреть его место расположения на Гугл-карте.
Сегодня команда привлекает местных бизнесменов для продвижения этого проекта и распространения сертификатов среди херсонцев, таким образом, привлекая внимание к проблеме все больше людей. В 2017 году мебельный салон «Nicolas», юридическая фирма «Наше дело» и сама команда «Твой Лес» внесли в кассу лесничества 8000 гривен, что позволило посадить еще 77 тысяч саженцев. В этом году планируют наладить контакт с бизнес-ассоциацией «Мы-Херсонцы» и Центром туризма и приключений ХерсON.



Основная проблема лесничества – недофинансирование

О работе лесничества Дмитрий отзывается положительно: «Многие с недоверием относятся к нашему лесничеству, говорят, что они сами рубят деревья и продают их, но у меня есть доказательства того, что они действительно работают. Ведь на самом деле только в Олешках сажают деревья, в других районах совсем нет ресурса. Помимо этого, каждый год лесничество мне выдаетдокументы, в которых описано на что пошли деньги и сколько деревьев посадили. Все знают, что у них недофинансирование: деньги нужны на топливо и на зарплаты, но у меня нет сомнений, что наши деньги пошли в какую-то другую сторону. В этом году в лесничество планируют засадить150 гектаров, все уже подготовлено и любой помощи будут рады. Мы, в свою очередь, ее готовы предоставить».

Члены организации несколько раз ездили наблюдать за работой лесничества, видели, как растут саженцы и непосредственно сажали их в лесу. Большая проблема состоит в том, что из-за недофинансирования пропадает много деревьев. Молодые ели сажают только до 4 лет, а посадка их длится примерно месяц каждый год: с конца марта до начала апреля. В этот узкий период надо успеть все сделать: если же работники лесничества сработали не оперативно, то от деревьев избавляются, так как сажать уже не имеет смысла – не приживутся. Таким образом, в 2016 около 3 миллионов саженцев пришлось выбросить.



Каждый может принять участие в сохранении леса

На сегодняшний день основной работой организации является налаживание работы платформы по сбору средств и регистрации деревьев, ее постепенное усовершенствование, а также повышение узнаваемости их работы, непосредственно, сертификатов.

Многие херсонцы уже владеют таким сертификатами, но почему-то не решаются их активировать. Поэтому команда направила все усилия для того, чтобы донести указанную информации и собрать обратную связь от населения.


За все время работы над проектом Дмитрий понял, что практически каждый готов делать хорошие дела, но у людей не всегда хватает времени для того, чтобы что-то предпринять. Человек, также может не знать, каким способом можно внести свой вклад в решение той или иной проблемы. Но если предоставить четкий и понятный механизм, то он с радостью применит его и сделает шаг навстречу решению проблемы. Таким образом, можно решить множество проблем, и привлечь достаточно внимания для решения той или иной задачи.



Таким образом, если кто-либо желает помочь с вопросом поддержания развития лесов области, следует обратиться в организацию «Твой Лес», а они уже в свою очередь сделают всю остальную работу. Это гораздо проще и эффективнее чем, покупать дерево и ехать в лес его сажать, да и вероятность того, что такое дерево приживется, очень мала, поэтому лучше предоставить это профессионалам своего дела.

Лісівники Чернігівщини переймали досвід Тетерівського лісгоспу Київщини



27 лютого делегація лісівників Чернігівщини побувала з робочою поїздкою у ДП «Тетерівський лісгосп» Київської області.

До складу делегації входили директори лісгоспів, головні лісничі, лісничі. Метою візиту було ознайомлення з організацією виробничих процесів на підприємстві та його економічними показниками. Лісівники ознайомились з новаціями, які застосовуються на підприємстві, зокрема з новими підходами до переробки і зберігання лісового насіння, вирощування сіянців, проведення рубок догляду в молодняках, оперативного виявлення лісових пожеж та реагування на їх виникнення, застосування відеонагляду при охороні території лісництв та інших об’єктів лісгоспу. Було обговорено і багато інших актуальних питань успішного функціонування підприємств.


Розповідали про тонкощі роботи підприємства та відповідали на запитання колег директор ДП «Тетерівський лісгосп» Дмитро Степанович Гоцуляк та головний лісничий Іван Миколайович Черевко.

В ногу з часом

ДП «Тетерівський лісгосп» впровадив на виробництві нові технології – охорону об’єктів за допомогою сучасних ІР-систем відеоспостереження. Вже два роки успішно працює комплексна Система реагування на лісові пожежі «Азимут», камери якої по системі передачі даних WI-FI передають відеокартинку в реальному часі про стан пожежної безпеки на всій території лісгоспу і далі. Всі важливі господарські об’єкти лісгоспу зараз видно в Live view (в прямій трансляції) на моніторах диспетчерської головної контори.


Система допомагає виявляти загрози безпеці і несанкціоновані доступи зловмисників до майна. Техніка дозволяє одному працівнику виконувати роботу десятків сторожів, спостерігачів, контролерів, а також зберігає всю відзняту інформацію у високій якості на довгий час для моніторингу.

Десять мільйонів замість одного

Саме стільки – 10 мільйонів – однорічних саджанців сосни на одному гектарі вирощують тетерівські лісівники у своєму розсаднику з контрольованими умовами. Це в десять разів більше, ніж можна отримати у відкритому ґрунті. При цьому витрата насіння навпаки у 8-10 разів менша. Розсадник обладнаний системами захисту, підживлення і поливу попередньо підігрітою водою. Вирощують саджанці лісових порід: сосни, берези, груші, яблуні, калини, клена, горобини, дуба, липи, різних кущових…


Вже п’ять років цьому розсаднику, і господарі не тримають таємниць – діляться досвідом з колегами.

І сушить, і трусить…

Комплекс з переробки, зберігання та вирощування садивного матеріалу лісових порід – це практичне втілення передових технологій лісівництва в окремому лісгоспі.

Нині все ширше впроваджується створення лісів на селекційно-генетичній основі. За цією технологією в Тетерівському лісгоспі створено 23 га клонових плантацій сосни – прищепленої з плюсових дерев на однорічні сіянці. Черенки взято з найкращих 60-ти плюсових дерев.


Обладнання для переробки шишок у цьому технологічному ланцюжку дуже важливе. Такого нема більш ніде в Україні, – з гордістю кажуть тетерівські лісівники, коли показують свої чудо-агрегати. Майже рік вони розробляли технічні умови, робили ескізи, за якими київські виробники створили набір установок: сушильну камеру, витрушувач насіння з шишок, обезкрилювач насіння, сепаратор та вакуумне обладнання для очистки насіння. Старими методами з однієї тонни шишок видобували 10 кг насіння, тепер 16-18 кг найвищої якості.

У 690 тисяч обійшлося обладнання цеху, але затрати вже окупилися.


На 270 тисяч гривень продали насіння та сіянців сосни іншим лісгоспам, крім того, відпала потреба в чотирьох працівницях, які спалювали 100 кубів дров для висушування шишок на старій шишкосушарці.

Чернігівські лісівники переконались, що це підприємство на київському Поліссі за всіма параметрами успішне. Ініціатива, підприємливість і бажання встигати за вимогами часу – ось простий рецепт успіху.



До складу ДП «Тетерівський лісгосп» Київського управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України входять вісім лісництв, нижній склад деревини, транспортний цех, ремонтно-механічний цех (РМЦ), пожежно-сторожова охорона (ПСО). Загальна кількість працівників на підприємстві – близько 300 чоловік.

Розташоване підприємство на території 3-х районів Київської області, а саме:

– Бородянський район (21,35 тис. га) – Мирчанське, Поташнянське, Тетерівське, Пісківське, Мигальське лісництва;

– Іванківський район (9,42 тис. га) – Кухарське, Блідчанське лісництва;

– Макарівський район (4,93 тис. га) – Кодрянське лісництво.

Вкриті лісовою рослинністю землі – 32,17 тис. га або 92% території лісгоспу.

Основні лісоутворюючі породи: сосна звичайна – 89%, дуб звичайний – 3% , береза повисла – 5%, вільха чорна (звичайна) – 3%.

Загальний запас деревини – 8,96 млн куб. м.

Діяльність підприємства базується на екологічно орієнтованих принципах сталого ведення лісового господарства та лісокористування.

За гострокутним столом обговорювали проблеми лісової галузі



Начальник Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Демченко взяв участь в гострокутному столі, присвяченому темі лісового господарства. Під час засідання відбулася плідна розмова з представниками громадськості та ЗМІ. Керівником управління зроблено акценти на головній проблемі лісової галузі – крадіжках лісу.


За словами Олександра Демченка, у 2017 році лише в лісах підвідомчих підприємств Чернігівського ОУЛМГ зареєстровано 60 випадків незаконних рубок деревини загальною масою 1165 м3. Розмір шкоди склав 6757 тис. грн. Особи лісопорушників встановлені у 29 випадках, відшкодовано збитків 175,2 тис. грн.

«Найбільшою проблемою для лісівників є незаконні рубки сироростучих дерев дуба великих діаметрів високоякісної деревини з метою швидкого збагачення, – каже начальник Чернігівського ОУЛМГ. – Такі лісопорушення набули поширення в останні 3-5 років практично на всій території України, в тому числі і в Чернігівській області. Ці незаконні рубки здійснюються організованими злочинними формуваннями в темну пору доби, забирається лише деревина найкращої якості з комлевої частини, довжиною сортиментів 0,8-3 м, яка найчастіше вивозиться з лісу невеликими вантажними автомобілями або мікроавтобусами, – продовжує Олександр Демченко. – Даний вид лісопорушень має схожий почерк здійснення: групи, які їх вчиняють, добре оснащені технікою і скоріше за все, озброєні».

За словами головного лісівника Чернігівщини, у 2016 році було здійснено 2 напади на представників державної лісової охорони. Зокрема у Козелецькому лісництві ДП «Остерське лісове господарство» було обстріляно в нічний час з нарізної зброї з відстані близько 200 метрів автомобіль, в якому перебував майстер лісу, що чергував на місці можливого скоєння незаконної рубки дерев дуба. А в Березнянському лісництві ДП «Чернігівське лісове господарство» зловмисники завдали тілесних ушкоджень майстру лісу, який чергував поблизу місця незаконної рубки із заготовленою, але невивезеною деревиною.


У 2017 році в лісах Чернігівського ОУЛМГ зареєстровано 19 випадків незаконних рубок високоякісної дубової деревини загальним обсягом деревини 242 м3, сума збитків, завданих лісу склала 1 мільйон 353 тисячі гривень. В жодному з цих випадків особи лісопорушників не встановлені, ніхто не поніс відповідальності у відповідності до чинного законодавства.

У 2018 році вже скоєно 2 випадки незаконних рубок ділових дерев дуба у Красилівському лісництві ДП «Чернігівське лісове господарство», загальним обсягом 8 м3, сумою збитків 42 тис. грн.


На думку Олександра Демченка, для покращення ситуації з незаконними рубками необхідно внести зміни до законодавства України, передбачивши кримінальну відповідальність за придбання, збут, транспортування та зберігання деревини завідомо незаконного походження (без наявних документів встановленого зразка, що підтверджують її легальність). Також розширити повноваження поліції – передбачити можливість доступу без санкції до приватних об’єктів, де може переховуватись нелегальна деревина. З боку постійних лісокористувачів – створення спеціалізованих мобільних рейдових бригад, оснащення їх автотранспортом, засобами захисту, зброєю, приладами нічного бачення тощо, залучення представників громадських організацій до патрулювання.



Микола Тищенко

11 березня 2018

У ДП «Сторожинецький лісгосп» провели позапланове навчання та перевірку знань з питань охорони праці серед лісорубів VI розряду

«Робота у лісовому господарстві належить до найбільш травмонебезпечних з-поміж усіх галузей. А робота звалювальника лісу – найнебезпечніша серед усіх лісівничих спеціальностей. Тому на нашому лісогосподарському підприємстві велику увагу приділяємо дотриманню вимог виробничої безпеки саме при проведенні лісозаготівлі», – зазначає головний спеціаліст з охорони праці Сторожинецького лісгоспу Іван Лазоренко.

На семінарі були присутні 61 працівник лісгоспу – лісоруби VI розряду з усіх 10 лісництв, що входять до складу ДП «Сторожинецьке ЛГ». Усі учасники семінар-наради прийшли у спецодязі. Вони уважно слухали доповідачів і були небайдужими при обговоренні проблемних питань.

Правила безпеки лісорубам, способи і прийоми безпечного виконання робіт докладно пояснив у доповіді на конкретних прикладах з використанням ілюстративного матеріалу Віталій Слюсарчук – викладач, завідувач денним відділенням Сторожинецького лісового коледжу. Нормативи з охорони праці лісорубів Віталій Васильович досконало знає не тільки теоретично. Нагадаємо, що минулого року на Всеукраїнських змаганнях вальників лісу, які відбулися у Київській області на базі ДП «Тетерівське лісове господарство», він виборов почесне ІІ місце серед 34 учасників – кращих представників професії. 

«Звалювання дерев – це роботи підвищеної небезпеки, – наголосив у доповіді Віталій Слюсарчук. – Тому неухильне дотримання норм охорони праці є обов’язком лісорубів».
Змістовним і повчальним був також виступ Андрія Васильовича Костіна – представника німецької компанії «Штіль», добре знаного працівниками лісового господарства Буковини. Говорили про бензопили «Штіль»: які мастильні матеріали слід використовувати, як розібрати запальну свічу. Приділили увагу також іншим засобам індивідуального захисту.
«Головне в охороні праці – захистити лісоруба надійною технікою, бо надійність і безпека – це тотожні поняття», – зауважує Андрій Костін.

Виступив перед лісорубами і директор підприємства Ігор Іванович Беленчук. 

«Усім вам щиро вдячний за вашу працю, – сказав Ігор Іванович. – Ви, шановні працівники лісорубних бригад, виконуєте основну роботу, від якої залежить подальша діяльність усіх складових нашого виробництва. Стараємося забезпечити вас не просто усім необхідним, а усім необхідним найвищої якості, а отже найвищого ступеня безпеки. Закупили спецодяг, каски із захистом очей та вух, інші засоби індивідуального захисту. Ваше завдання – це носити і використовувати під час роботи. Якщо вам щось потрібно – кажіть одразу». 

Керівник підприємства наголосив на вимозі беззаперечного виконання на лісосіках правил охорони праці і безпеки виробництва. 

«Ви зараз працюєте з буком. Це дуже важка робота, бо бук при рубці непередбачуваний. Закликаю вас бути дуже уважними. Адже ваше основне завдання – не зрубати дерево. Ваше основне завдання – повернутися здоровими і неушкодженими додому, де на вас чекають ваші рідні, ваші діти. Тому охорона праці – на першому місці», – наголосив Ігор Беленчук. 

Присутні на семінар-нараді відмітили високий рівень його підготовки і проведення.
«На сьогодні Сторожинецький лісгосп один з найкращих щодо організації безпеки виробництва. Це видно з оснащення, зокрема, лісорубних бригад інструментом і спецодягом, з відношення співробітників підприємства до охорони праці, з організації роботи спецкласу з охорони праці, а також з прагнення керівництва лісгоспу якомога краще захистити своїх працівників, – висловив думку Дмитро Антонович Косташек, страховий експерт Сторожинецького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Чернівецькій області. 

«Такі семінар-наради сприяють підвищенню знань з охорони праці, обізнаності працівників лісгоспів у теоретичних, а особливо практичних аспектах виробничої безпеки. У наших планах – провести такі заходи у інших держлісгоспах області. На черзі – Хотинський держлісгосп», – сказав присутній на заході Анатолій Головатий, головний спеціаліст з охорони праці Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства.

Прес-служба Чернівецького ОУЛМГ


В Китае люди "сажают" виртуальные деревья в своих смартфонах заботясь об окружающей среде

В Китае набирает популярность приложение, в котором потенциально сокращенные выхлопы конвертируются в настоящие посаженные деревья. Миллионы китайцев используют приложение с целью озеленить страну.


Приложение, с помощью которого люди могут помочь с высадкой настоящих деревьев набирает неслыханных масштабов популярность в Китае. Приложение поощряет действия, которые сокращают выброс углекислого газа в атмосферу «энергией», которую можно конвертировать в воду для полива виртуального дерева в телефоне. Главной особенностью приложения является то, что каждое выращенное дерево в телефоне у пользователя равняется одному реально выросшему дереву в китайских пустынях, пишет Joinfo.ua.
Приложение поощряет заботу об экологии

Приложение работает на базе «Alipay», самого популярного платёжного сервиса в Китае, и подсчитывает все полезные для экологии действия пользователя, и обращает их в так называемую «энергию». Поездки на велосипеде или автобусе, вместо вождения собственного автомобиля, пешая прогулка, покупка билетов в кинотеатр онлайн, или продажа вещей, бывших в использовании, по Сети – все это расценивается как помощь экологии и вознаграждается «энергией».
Фото: pinterest

Таким образом, накопленная «энергия» позволяет пользователю посадить собственное виртуальное дерево. Регулярно поливая дерево, пользователи стимулируют его рост, а как только дерево вырастает – это означает высадку живого саженца в китайских пустынях, людьми, спонсируемыми приложением.
Миллионы китайцев используют приложение

Исходя из данных приложения «Ant Forest», сейчас в нем насчитывается более 280 миллионов активных пользователей, 65% из которых люди младше 28 лет. Приложение было запущено в августе 2016 года. Разработчики приложения подчеркивают важность заботы об окружающей среде и восхищаются такими быстрым откликом людей на инициативу. Как рассказывает один из разработчиков приложения, сейчас с его помощью уже высажено более 12 миллионов деревьев в районе Алашаня и Ордоса.

Фото: pinterest

Житель Пекина по имени Аянг Ксиалинг вырастил три виртуальных дерева за год и внес три саженца в район Алашаня. Мужчина говорит, что хотел бы привести своего сына на место посадки деревьев и показать ему, что нужно заботиться об экологии.
Фермеры рассказывают о впечатляющем результате

Один из фермеров, задействованных в проекте по высадке саженцев деревьев, рассказывает, что помимо озеленения своей страны, он зарабатывает 3000 юаней в месяц (473 доллара, - при. Ред.) Мужчина занимается посадкой деревьев и утверждает, что счастлив помогать экологии. Фермер говорит, что 10 лет назад его пастбище было буквально пустым, а овцам не хватало еды, но сейчас эти местности изобилуют зеленью.

Фото: pinterest

К слову, ранее полезное приложение представила одна американка. 16-летняя девушка изобрела полезную программу для безопасных прогулок в одиночестве. Девушка нередко сталкивалась с проблемами, во время дороги домой, и решила сама позаботится о своей безопасности, создав соответствующее приложение для телефона.

11.03.2018 | 17:39 (Киев) | joinfo.ua

Лубенські лісівники підтримують популяцію дикого зайця

Готуються до випуску в мисливські угіддя 40 дорослих голів качки – дикої


Експеремент щодо розведення зайця – русака в умовах вольєрного утримання на базі ДП «Лубенський лісгосп» продовжується.

На сьогоднішній день в експериментальній вольєрі утримується 6 особин маточного поголів’я зайця – русака ( 2 самці, 4 самки ). Про це повідомили в Полтавському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

На початку лютого розпочався період гону, тому з надією очікуємо появу молодняку.

З настанням тепла раціон харчування поголів’я дещо змінився, до зернових, сіна та коренеплодів додається гіллячковий корм - це верба, дуб, сосна, також застосовуємо вітамінізовані корми.

Також готуються до випуску в мисливські угіддя 40 дорослих голів качки – дикої, яка була виведена в 2017 році на базі ДП « Лубенський лісгосп». 

На Житомирщині лісівники цьогоріч планують висадити ліс на площі понад 5 тис. гектарів

У цьому році держлісгоспи області планують висадити ліс на площі 5 тис. 650 гектарів.

Про це повідомляє Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Процес висадки лісу розпочнеться, коли середня добова температура повітря становитиме у межах +10 градусів за Цельсієм.

Лісівники планують висадити 15 млн 378 дерев сосни, 250 тис. дерев ялинки, понад 3 тис. сіянців дуба та інших. Всього – 23,5 млн сіянців.

Для порівняння, у минулому році у лісгоспах виростили майже 40 мільйонів штук стандартних сіянців і укорінених живців.

Нагадаємо, що на Новий рік лісгоспи Житомирщини реалізували 45 тис. новорічних ялинок.

Про це повідомили у Житомирській ОДА