ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
13 березня 2018
Смертельна хвороба сосен. ВІДЕО
Які вони, найстаріші та найвищі дерева світу? ВІДЕО
Краса та небезпека лісів. ВІДЕО
Українські смарагди в європейському намисті
НА ЧАСІ. Як захистити нашу дику природу відповідно до стандартів ЄС
Загальні витрати, пов’язані з дотриманням положень директив щодо створення, охорони та управління об’єктами найбільшої у світі міждержавної природоохоронної мережі Natura 2000, становлять 5,8 мільярда євро щороку.
Сумарні вигоди від цієї мережі — щонайменше 200—300 мільярдів євро за рік Лише від туризму та рекреації Natura 2000 дає змогу отримувати щороку 50— 85 мільярдів євро доходів. Мережа створила близько 52 тисячі робочих місць.
Україна теж має природоохоронну мережу (заповідники, нацпарки, заказники тощо), вигоди від якої поки що ніхто не порахував, хоч вони цілком порівнянні з європейськими, принаймні завдяки внеску в збереження якості повітря і вод, запобігання повеням тощо.
На думку міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака, нашу систему природоохоронних територій треба зберегти і розвивати, але одночасно варто доповнити її створенням аналога Natura 2000 — Смарагдової мережі. І Natura, і Смарагдова працюють за однаковими принципами, перша функціонує (її фінансують і підтримують) виключно в межах ЄС. Обидві мережі відповідають принципам Бернської конвенції (про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі), яка у ЄС ще доповнена Пташиною та Оселищною директивами. Пташина директива спрямована на збереження окремих видів, а Оселищна — на збереження місць, де мешкають тварини (нагадаю про всяк випадок, що птахи — це теж тварини).
Наші закони — «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», «Про Червону книгу України», «Про природно-заповідний фонд» та інші значною мірою збігаються зі загаданими директивами ЄС. Але є й певні прогалини, які покликаний заповнити новий законопроект.
Зауважу, що Мінприроди почало процес номінування вже наявних у нас заповідників, національних парків та інших цінних заповідних територій як об’єктів Смарагдової мережі ще кілька років тому. Нині майже 6 мільйонів гектарів нашого природно-заповідного фонду мають ще й красивий європейський статус. На місці засновників Смарагдової я б теж не відмовився вписати до своїх активів такі перлини, як Асканія-Нова, Джарилгач, Синевир тощо.
Одна з особливостей функціонування об’єктів європейських екомереж — створення менеджмент-плану для кожної з них. В Україні реалізовано пілотний проект з розроблення пілотного менеджмент-плану для національного природного парку «Пирятинський». Витрати становили 3 євро на гектар. Для об’єктів нашої Смарагдової мережі треба знайти на наступні 10 років (термін, визначений законопроектом для розроблення менеджмент-плану) 18,8 мільйона євро (1,9 мільйона євро за рік).
Ці витрати, на думку екоміністра, будуть меншими, оскільки ці плани можуть бути складовою інших проектних та планових документів, на які держава вже надає кошти. А віддача перевершить усі сподівання.
Що й казати, чудові плани та ідеї. Але варто не забувати про виконання чинних законів і вже затверджених планів — у заповідній справі їх здійснюють не надто успішно.
Олег ЛИСТОПАД,
«Урядовий кур'єр»
Готовность к пожароопасному сезону обсудили в краевой столице
Состоялось заседание комиссии по предупреждению и ликвидации чрезвычайных ситуаций Правительства Хабаровского края. Участники обсудили подготовку к пожароопасному сезону и возможному весеннему паводку.
Как отметили на совещании, пожароопасный сезон может начаться раньше обычных сроков. Синоптики прогнозируют потепление весной и быстрый сход снега. Вместе с тем, в регионе уже сейчас предпринимаются меры по борьбе с очагами возгорания. На сегодняшний день к сезону уже подготовлено 278 единиц основной и специальной пожарной техники, а также 26 бульдозеров и тракторов. Кроме того, на территории края дислоцируется 86 подразделений Государственной противопожарной службы общей численностью более 2 тысяч человек.
В случае возникновения пожаров предусмотрено привлечение сил и средств Главного управления МЧС России по Хабаровскому краю, Дальневосточной базы авиационной охраны лесов, ППС края, ДВЖД.
«В прошлый пожароопасный период все лесопожарные службы края сработали слаженно и оперативно. В 80 процентах возгораний, экипажи прибывали на место в течение первых суток. Наша задача в этом году не только придерживаться показателей, но и не допустить ущерба региону», - отметил заместитель Председателя Правительства края по вопросам топливно-энергетического комплекса и жилищно-коммунального хозяйства Анатолий Литвинчук.
Он также отметил, что главной проблемой, создающей угрозу природных пожаров населенным пунктам и лесным массивам, по-прежнему остается деятельность населения. Это – палы травы, разведение костров в неположенных местах. Поэтому решено усилить работу по противопожарной пропаганде, особенно, среди жителей населенных пунктов, расположенных вблизи лесов.
Также жителям края и всем службам нужно быть готовыми к возможному весеннему паводку. Учитывая большие объемы снега, выпавшего в крае этой зимой, могут возникнуть сложности при вскрытии рек. Особенно это касается Ванинского, Тугуро-Чумиканского, Аяно-Майского, Верхнебуреинского, а также районов им. Лазо и им. Полины Осипенко. Всего в зону возможного подтопления попадает 115 населенных пунктов. В них проживают более 18 тысяч человек.
При резком потеплении и выпадении сильных осадков в период интенсивного таяния снега, образование ледовых заторов вероятно на реках Хор, Тумнин, Уда, а также на нижнем течении Амура. В целях подготовки к безаварийному пропуску паводковых вод организован круглосуточный мониторинг. Аварийно-спасательная служба края находится в постоянной готовности к проведению аварийно-спасательных работ в случае ухудшения паводковой обстановки.
Как отметили на совещании, пожароопасный сезон может начаться раньше обычных сроков. Синоптики прогнозируют потепление весной и быстрый сход снега. Вместе с тем, в регионе уже сейчас предпринимаются меры по борьбе с очагами возгорания. На сегодняшний день к сезону уже подготовлено 278 единиц основной и специальной пожарной техники, а также 26 бульдозеров и тракторов. Кроме того, на территории края дислоцируется 86 подразделений Государственной противопожарной службы общей численностью более 2 тысяч человек.
В случае возникновения пожаров предусмотрено привлечение сил и средств Главного управления МЧС России по Хабаровскому краю, Дальневосточной базы авиационной охраны лесов, ППС края, ДВЖД.
«В прошлый пожароопасный период все лесопожарные службы края сработали слаженно и оперативно. В 80 процентах возгораний, экипажи прибывали на место в течение первых суток. Наша задача в этом году не только придерживаться показателей, но и не допустить ущерба региону», - отметил заместитель Председателя Правительства края по вопросам топливно-энергетического комплекса и жилищно-коммунального хозяйства Анатолий Литвинчук.
Он также отметил, что главной проблемой, создающей угрозу природных пожаров населенным пунктам и лесным массивам, по-прежнему остается деятельность населения. Это – палы травы, разведение костров в неположенных местах. Поэтому решено усилить работу по противопожарной пропаганде, особенно, среди жителей населенных пунктов, расположенных вблизи лесов.
Также жителям края и всем службам нужно быть готовыми к возможному весеннему паводку. Учитывая большие объемы снега, выпавшего в крае этой зимой, могут возникнуть сложности при вскрытии рек. Особенно это касается Ванинского, Тугуро-Чумиканского, Аяно-Майского, Верхнебуреинского, а также районов им. Лазо и им. Полины Осипенко. Всего в зону возможного подтопления попадает 115 населенных пунктов. В них проживают более 18 тысяч человек.
При резком потеплении и выпадении сильных осадков в период интенсивного таяния снега, образование ледовых заторов вероятно на реках Хор, Тумнин, Уда, а также на нижнем течении Амура. В целях подготовки к безаварийному пропуску паводковых вод организован круглосуточный мониторинг. Аварийно-спасательная служба края находится в постоянной готовности к проведению аварийно-спасательных работ в случае ухудшения паводковой обстановки.
Опубликовано: 13 март 2018
Лесники региона получили новые патрульные машины
Лесникам региона вручили ключи от 13 новых патрульных машин. Автомобили купили за счёт средств областного бюджета. Внедорожники - это целые комплексы лесной охраны на колесах. Машины оснащены ёмкостью на 1 тонну воды, пожарными рукавами и необходимым инвентарём. На новых авто будут патрулировать лесные массивы в пожароопасный период, а также охранять леса от браконьеров. Ключи от них получили директора 9 лесничеств Липецкой области.
Василий Соколов, начальник управления лесного хозяйства Липецкой области: "Сегодня мы имеем в полном объеме малые лесопожарные комплексы, которые обеспечивают нам противопожарную безопасность в лесах путем увеличения патрулирования в лесных массивах Липецкой области".
Василий Соколов, начальник управления лесного хозяйства Липецкой области: "Сегодня мы имеем в полном объеме малые лесопожарные комплексы, которые обеспечивают нам противопожарную безопасность в лесах путем увеличения патрулирования в лесных массивах Липецкой области".
12:25 13 Марта 2018 Общество
Сотрудники наземной службы Лесопожарного центра приступили к обучению в рамках подготовки к пожароопасному сезону
В Красноярском крае продолжается подготовка к пожароопасному сезону в лесах. Сегодня в краевом центре стартовали обучающие семинары для специалистов наземных подразделений Лесопожарного центра центральной группы районов края.
В ходе теоретических занятий лесные огнеборцы изучают технологию и тактику тушения пожаров, виды специализированного инвентаря, оборудования и техники, которые сегодня есть на вооружении у краевого Лесопожарного центра. Особое внимание организаторы семинаров уделяют соблюдению техники безопасности при работе на тушении пожаров и использованию радиосвязи. Также в ходе обучения отрабатываются оперативное взаимодействие и реагирование на возникновение лесных пожаров, умение действовать в нештатных ситуациях, в том числе при наличии пострадавших, угрозы переходов возгораний в лесах на населенные пункты, объекты экономики, на территории соседнего региона.
Отметим, в рамках проводимых в этом году оперативно-штабных учений с региональными диспетчерскими службами лесного хозяйства Сибирского и Дальневосточного федеральных округов РДС Красноярского края отработала на отлично, не допустив ни одной ошибки.
После завершения теоретической подготовки специалисты наземных подразделений Лесопожарного центра закрепят полученные знания на практике — отработают навыки в обстановке, максимально приближенной к реальным условиям тушения лесного пожара.
В этом году обучающие семинары пройдут в Красноярске, Минусинске, Ачинске, Канске, Большой Мурте и Богучанах. Всего планируется обучить более 650 работников пожарно-химических станций.
Продолжаются занятия и воздушные тренировки и у лесного спецназа, задача которого тушение лесных пожаров в труднодоступных территориях, куда невозможно добраться наземным транспортом. К таким удаленным местам возгораний лесных пожарных доставляют с помощью самолетов и вертолетов.
«Обучение специалистов лесопожарных формирований – один из основных этапов подготовки к пожароопасному сезону в лесах. Пройти подготовку обязан каждый, независимо от стажа работы, опыта и квалификации. Зачастую лесным огнеборцам приходится работать в экстремальных условиях, оперативно принимать решения по борьбе со стихией, поэтому все их действия должны быть отработаны до автоматизма. Завершить обучение специалистов центральной и южной группы районов края мы планируем в марте-апреле», — рассказал первый заместитель министра лесного хозяйства края Дмитрий Селин.
Министерство лесного хозяйства Красноярского края
Іван Синетар: «Туризм, деревообробна галузь, сільське господарство – галузі, які насправді потрібно розвивати на Закарпатті»
Про проблеми бюрократії та її можливі шляхи вирішення, підприємництво та інвестиції розповів під час ексклюзивного інтерв’ю заступник керівника Закарпатської обласної партійної організації політичної партії «Наш край» Іван Синетар
13.03.2018 11:35
Він відповів на численні питання, в тому числі на одне з найактуальніших: чи є шанс на розвиток у нашому краї?
Іван Синетар – уродженець Тячівщини, а саме смт Буштино. Закінчив УжДУ, за фахом – інженер-експерт. Більше 15-ти років займається приватним підприємництвом у сфері будівництва. Одружений, має двоє дітей – дочку та сина.
Родина: найважливіше – бути хорошим сім’янином
Впевнений, що найцінніше для кожного – родина. Адже більшість всього, що робить людина, спрямоване на добробут саме сім’ї. Тому я намагаюся бути хорошим чоловіком та батьком для дружини та двох дітей.
З моєю дружиною Уляною ми разом майже 16 років. Наразі вона займається домашнім господарством. Раніше працювала у науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі УМВС Закарпатської області.
Старшому сину Івану вже 14. Вчиться в ужгородській школі №15. Відмінник, володіє двома іноземними мовами – англійською та німецькою. Останньою – вільно, цей фактор став одним із вирішальних для нього два роки тому. Тоді він був обраний як представник школи у поїздці до Німеччини. Відтоді представляє свій освітній заклад у подібних міжнародних заходах. Наразі в Ужгороді проходить підготовчі курси від німецьких університетів, щоб після закінчення школи, мати можливість вступити до одного із вишів цієї країни. Цікавиться міжнародною економікою.
Молодшій дочці Ірині 12 років. Теж навчається у школі №15. Володіє англійською та німецькою мовами. Хобі – танці. Активно займається у студії сучасного танцю «Бліц». Зараз готується до свого першого міжнародного виступу з колективом у Празі. Ірина мріє стати ветеринаром. Вдома є кіт та собака, тож дочка змалку піклується про тварин і знає, що таке відповідальність за них. Впевнений, ця риса буде для неї корисною в дорослому житті щодо всіх аспектів життя.
Про державний сектор: бюрократія, малі зарплати та непрофесіоналізм
Перейдемо до тем робочих. Чи маєте досвід роботи в органах виконавчої влади чи органах самоврядування?
Хоча займаюся приватним підприємництвом, проте до свого трудового стажу можу записати і роботу радником міського голови, і радником очільника обласної ради. Тому державний сектор вивчив з середини. А це – неабиякий досвід.
Тож про бюрократію знаєте не з чуток. На Вашу думку, як наразі можна вирішити проблему бюрократизації влади і як взагалі можна покращити механізм роботи державних органів?
Бюрократія пов’язана з двома процесами. По-перше, ця система вироблена у нас ще з радянських часів. Тому наразі її основна її функція – контролювати майже всі процеси. У нас дуже великий штат бюрократичного апарату на відміну від тієї ж Європи. Будь-який документ не може бути перетворений у кінцеве рішення у короткий строк. Хтось повинен написати, хтось відреагувати, хтось передати тощо. Тому ці процеси у нас тривають днями, а то й тижнями чи місяцями.
Другий фактор – низький рівень оплати працівників. Фактично всі чиновники є менеджерами. Менеджер повинен управляти країною, кожен на своєму рівні. На жаль, низька оплата їхньої роботи, як не прикро це констатувати, призводить до непрофесійності частини чиновників. Людина може піти в держструктуру на 5 тисяч, а може піти у приватну фірму на 10 тисяч. Що людина обере? Відповідь очевидна.
Тому потрібно обов’язково підіймати чиновникам зарплатню, але з паралельним зменшенням кількості штату. Щоб загальне фінансове навантаження в державі на фонд заробітної плати не сильно збільшився.
Чому ми не можемо побороти бюрократію. Позитивних прикладів у Європі та і у всьому світі є достатньо….
Бюрократія – це досить непереможна річ, якщо дивитися через призму історії. Вона сама себе старається розширювати. Кожен президент, приходячи до влади, обіцяє скоротити штат чиновників. Та якщо ми підрахуємо в кінці каденції кожного глави держави кількість бюрократичного штату, то вона тільки збільшується. І так буде до того часу, доки не прийде розуміння, що з цим треба боротися.
З іншого боку, вкотре наголошую, на низькому рівні оплати. Я як підприємець розумію, що не зможу втримати добрим словом чи хорошим ставленням професіонала, якщо не дам йому хорошу зарплатню. У держсекторі людина може мати високу посаду, а фактично працювати на три тисячі. Ось тут і з’являються ризики, зокрема корупція.
Тому потрібно йти напрямком, який свого часу був запроваджений у Сінгапурі. Ця країна буквально за десятиліття перетворилася на одну з найрозвиненіших країн світу. Почали з того, що підняли до високого рівня зарплатню саме чиновникам. Там раз на півроку порівнюють зарплатню у держсекторі з приватним. І в чиновників зарплатня завжди тримається на позначці 5% більше. Але рівень покарань за будь-які непрофесійні речі, перевищення службових повноважень, корупцію там досить жорсткий. У тому числі й фізичні розправи. Звісно, це вже не той нюанс, що варто переймати, адже ми демократична країна, але законодавчо покарання має бути жорстким і у нас.
Щодо зарплат: нинішня влада підняла мінімальну зарплатню до 3 723 гривень. Чи це якось вирішило проблему «сірої» зарплатні та подібних супутніх проблем?
З одного, це позитив для держави, адже з тіні було виведено значну частину зарплатні, яку виплачували у конвертах. Наразі середній менеджер у фірмі заробляє не менше 10 тисяч гривень. Ця зарплатня зафіксувалася на цьому рівні не вчора і не сьогодні. Але оподаткування велося із «мінімалки». А з підняттям рівня оплати більше почали поповнюватися фонди соціального захисту, пенсійний тощо.
З іншого боку, крок популістський. Таким чином досить різко розігнали інфляцію. В один момент вони змусили себе вкинути в Україну велику, нічим не підкріплену масу грошей, а доходи в нашої країни, на жаль, не є такими, щоб в один день підняти в 3 рази зарплатню.
Як виживають в Україні приватні підприємці: ризики та підтримка держави
Ви приватний підприємець, маєте будівельні компанії. З якими проблемами найчастіше стикаються нині бізнесмени?
Порівняно з нашими країнами-сусідками податкове чи інше навантаження у нас не є жорстким. Наразі у нас діє мораторій на перевірки. Так, вони можливі, але тільки якщо пов’язані з неправомірними діями. Планові перевірки заборонені. З одного боку, це дуже добре – розвивайся, будуй, роби, але, з іншого боку, немає жорстких правил ведення бізнесу, як за кордоном. Існує така собі незначна анархія.
З іншого боку, у нашій країні вкрай важко вести бізнес. Підприємництво можливе тоді, коли є дві половинки – ідея та гроші. І маючи хорошу ідею, яка може просто перевернути світ, якщо фінансів немає на її втілення, то бізнесу не буде.
У порівнянні з розвиненими країнами світу у нас елементарно немає можливості взяти кошти на втілення своїх ідей. У нас не працює фінансова та банківська системи. Кількість грошей у суспільстві – мінімальна: заробили, купили, з’їли. Для додаткового розвитку пересічний закарпатець просто не має коштів. Тому наш середній бізнес майже не може нормально розвиватися і бути конкурентоспроможним.
У тій же Угорщині діє низка програм, які націлені допомагати. Це елементарна мінімальна кредитна ставка. Будь-який бізнесмен, який має певну кількість грошей, має мінімальне кредитне плече у 70-90% від власних заощаджень. Тобто, якщо я маю 10 тисяч євро, я можу собі дозволити робити бізнес на 100 тисяч. Будь-який банк під 2,5-3% (найвища ставка – 6% річних) під бізнес-план, майнові гарантії дасть позику. Тож можна собі уявити, які можливості розвитку ми втрачаємо вже зараз.
Щодо перевірок. Були запроваджені досить значні штрафи за офіційно не працевлаштованих працівників. На вашу думку, це вирішує проблему? До вас приходили з подібними перевірками?
З одного боку, це річ правильна. Я як бізнесмен, який займається підприємництвом більше 15-ти років, впевнено можу сказати, що ми будемо тільки тоді нормально розвиватися, коли нормально сплачуватимуться податки. А доки у нас олігархи і великий бізнес їх не платить взагалі, а середній бізнес пробує уникнути, до того часу розвитку не буде.
Разом із тим механізму втілення цих перевірок насправді немає. Адже у нас, повторюся, діє мораторій. По якій причині вони можуть прийти на підприємство?
А якщо буде заява у відповідний орган про порушення?
Так, саме на підставі заяви можна. Але вони повинні попередити підприємця про перевірку за 10 днів Тому не тільки на цьому прикладі, а й на багатьох інших, можна стверджувати, що законодавство нашої країни і реальне життя відірвані одне від іншого.
На жаль, в останні роки все частіше підприємства стикаються з проблемою рейдерства. І далеко не завжди правоохоронні органи можуть захистити підприємців у таких ситуаціях. Чому така проблема взагалі виникає і чому немає захисту?
По-перше, це проблема правоохоронної системи. У нас професіоналів, які у свій час працювали у слідчих органах, просто змішали з землею. І запросили у систему, людей, які 3 місяці тренувалися десь у полі. Який у них досвід? Нормальний правоохоронець – це професіонал. Це не просто красива, розумна людина, яка вміє підтягуватися. Так, це має бути, але це не основне. Ця людина має закінчити вуз, має мати відповідну практику, пройти декілька щабелів і на якомусь етапі він чи вона зможуть виконувати якісно свою роботу. Усіх, хто все це вже пройшов, люстрували. Сказали: «Ти був при злочинній владі». Ну, був він при злочинні владі, і що тепер? Всі 400 тисяч правоохоронців у той час мали одночасно написати заяви на звільнення? Це ж просто нерозумно! Не всі ж вони були корупціонерами, можливо, в ДАІ, яке насправді треба було давно реформувати, чи в подібних структурах такий підхід і спрацював би. А в слідчих органах, які мають займатися розслідуванням, зокрема рейдерства, де ті професіонали? Тому немає захисту.
Не хочеться віщати ярлики, але з цими заїжджими грузинськими, американськими чи естонськими професіоналами, які прийшли, побули тут 3-4 місяці й поїхали, ми залишилися з розбитим коритом. Тому варто повертати професіоналів у правоохоронну систему, але зараз їх можна повернути тільки достойною зарплатнею.
А сама процедура рейдерства дуже проста. Якщо насправді нею зайнятися, то її можна в один день ліквідувати. Приходять до «брудного» на руку реєстратора-нотаріуса чи співробітника юстиції і просять внести у реєстр зміни по майну. Ви сьогодні є власником будівлі, а завтра прокидаєтесь, а в реєстрі написано «Іванов Іван». Далі потрібно довести, що відбулися неправомірні дії. Хто це має зробити? Тільки правоохоронці.
Розбудова інфраструктури та інвестиції: статистика та реальність
За підсумками січня-листопада 2017 року підприємства України виконали будівельні роботи на суму 84,4 млрд, індекс будівельної продукції порівняно з аналогічним періодом 2016 року склав 122,5 %. Тобто, збільшився. Натомість на Закарпатті, він, навпаки, знизився. Як вважаєте, чому у нас склалася така тенденція?
У нас всі люблять звітувати про якість успіхи, показати, що хтось комусь там дав якусь зірочку, умовно кажучи. Я не думаю, що в Україні суттєво зросли обсяги будівництва, у статистів – все у порівнянні. Саме будівництво не може у нас розвиватися, бо будують для когось. Тобто, хтось має замовити і заплатити. Візьмемо середньостатистичну сім’ю із зарплатнею 3 700, нехай і в три рази більшою – 10 тисяч. Це достатні кошти, щоб людина могла придбати собі квартиру чи будинок? Навіть у кредит? Це крапля в морі. Так, є певна частина населення, приміром, заробітчани чи люди, пов’язані з торгівлею на межі кордону, вони ще, можливо, мають якісь кошти. Але, знову ж таки, заробітчани з року в рік десь уже звикають до думки, що якщо вони за кордоном заробляють, то там і жити будуть, тож менше сюди грошей відправляють. А люди, які займаються міждержавною торгівлею, постійно на межі ризику, перевірок, тож навряд чи думають про квартири. Тому кількість реальних коштів, які могли би йти у будівництво, просто зменшилася. Середня зарплатня, яка зараз декларується у сумі 7 тисяч гривень, реально це 200 євро. Задайте комусь із європейців питання, що вони можуть зробити за такі мізерні гроші у місяць?
А як щодо державних коштів на будівництво?
Торік бюджет розвитку Закарпатської області становив близько 971,3 мільйони гривень. Це орієнтовно 29 мільйонів євро. У нас є 13 районів, на кожен орієнтовно – по 2,3 мільйони євро. Йдеться і про дороги, і про поточні ремонти, капітальні ремонти, придбання медобладнання, транспорту – без цього щороку не обійтися. Це не є достатня кількість коштів.
Щороку іноземні інвестори приносять в область приблизно 15 – 20 мільйонів доларів інвестицій. Цифра не вражає навіть середньостатистичного закарпатця, який про інвестиції мало що і знає…
Дуже важко запросити до нас іноземних інвесторів. Всі вищеперераховані питання, про які ми говорили – рейдерство, законодавча база, відсутність гарантій держави, незрозуміла міжнародна політика й подібне не сприяють тому, щоб середній європейський чи загалом світовий інвестор, який має якусь кількість грошей, сюди їх вкладав. У нього немає ніяких гарантій, що сьогодні він може принести сюди до прикладу мільйон доларів, а умовно кажучи завтра забрати їх.
Хоча перспективи розвитку Закарпаття насправді величезні! Неодноразово говорилося на теренах Європи, що нас можна перетворити на другу Швейцарію. Адже такої кількості мінеральних, термальних джерел немає ніде! Навіть Карлові Вари не можуть у цьому з нами порівнятися.
А наші ліси? За часів СРСР лісова галузь Закарпаття була потужною, в регіоні була велика кількість лісопереробних комбінатів. Хто може зараз сказати про хоча б один лісопереробний комбінат? А такі підприємства давали колосальний розвиток для населеного пункту: в бюджет ішли податки, отже, було за що ремонтувати чи будувати школи й садочки, люди працювали тут, а не за кордоном, розвивалася інфраструктура… Тепер цього всього немає, ось над цим треба працювати. Але для створення лісопереробного комбінату потрібні інвестиції. А інвестору простіше побудувати завод в Угорщині чи Румунії – у нас купити необроблений ліс, навіть дорожче його обробити, перетворити у кінцевий продукт, ніж створювати тут підприємство.
А як щодо «Ядзакі», «Джейбілу»? Вони у нашому регіоні уже не один рік!
Це зовсім інший тип інвесторів. Вони на нашому регіоні зав’язані лише одним – дешевою робочою силою. У цій ситуації пишатися, на жаль, немає чим. Наразі наша робоча сила, дешевша, ніж у Китаї. Тут створюють збірні цехи, які можна протягом кількох тижнів розібрати і перевезти у будь-яку точку світу. Вони завозять сировину, наші люди виготовляють виріб, і знову ж таки кінцевий продукт вивозять у Європу. У нас не залишається нічого від їхнього бізнесу. Це не той напрямок, над яким треба працювати в нашому регіоні. Потенційні для Закарпаття – туризм, деревообробна галузь, сільське господарство, насамперед виноградарство, ягідництво. Це колосально позитивні напрямки. Так, частково на Берегівщині та Виноградівщині ніби розвивається ягідництво, але у порівнянні з реальним потенціалом – це крапля в морі.
Наш край: шанс на зміни
Ви є заступником голови партії «Наш край» на Закарпатті. Чому вирішили піти в політику? Це ваш перший досвід?
Це вперше у житті я написав заяву у партію. Зрозумів для себе, що я вже у тому віці, коли потрібно працювати над тим, щоб щось змінилося в нашому краї. Додатковий фактор – діти. Вони в мене вже майже дорослі. З’являється усвідомлення: а де ж вони мають жити? Коли вони були маленькими, я про це навіть не думав. Вони – зі мною, отже, все добре. А невдовзі вони мають стати на свої власні ноги і робити самостійні кроки. Де? Щиро кажучи, я б не хотів, щоб вони поїхали створювати своє майбутнє у навіть найрозвиненіших європейських країнах. Адже це наш дім, наш край. Ми маємо його любити і розбудовувати. Тому я прийняв рішення спробувати себе у цьому напрямку, впевнений, що принесу користь закарпатцям.
Чому саме «Наш край»? Це партія, яка не позиціонує себе з центральною владою, як БПП, БЮТ, які зав’язані на конкретній людині, котра сьогодні дивиться направо, а завтра – наліво, рухає політсилу у тому напрямку, який їй вигідний. Політика «Нашого краю» сформована так, щоб кожен член партії, тобто потенційний депутат, міг у своєму рідному краї, де він чи вона народилися, зробити максимум корисного. Це мені й імпонує!
Джерело: https://goloskarpat.info
https://pershij.com.ua/ivan-synetar-turyzm-derevoobrobna-haluz-silske-hospodarstvo-haluzi-iaki-naspravdi-potribno-rozvyvaty-na-zakarpatti/
13.03.2018 11:35
Він відповів на численні питання, в тому числі на одне з найактуальніших: чи є шанс на розвиток у нашому краї?
Іван Синетар – уродженець Тячівщини, а саме смт Буштино. Закінчив УжДУ, за фахом – інженер-експерт. Більше 15-ти років займається приватним підприємництвом у сфері будівництва. Одружений, має двоє дітей – дочку та сина.
Родина: найважливіше – бути хорошим сім’янином
Впевнений, що найцінніше для кожного – родина. Адже більшість всього, що робить людина, спрямоване на добробут саме сім’ї. Тому я намагаюся бути хорошим чоловіком та батьком для дружини та двох дітей.
З моєю дружиною Уляною ми разом майже 16 років. Наразі вона займається домашнім господарством. Раніше працювала у науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі УМВС Закарпатської області.
Старшому сину Івану вже 14. Вчиться в ужгородській школі №15. Відмінник, володіє двома іноземними мовами – англійською та німецькою. Останньою – вільно, цей фактор став одним із вирішальних для нього два роки тому. Тоді він був обраний як представник школи у поїздці до Німеччини. Відтоді представляє свій освітній заклад у подібних міжнародних заходах. Наразі в Ужгороді проходить підготовчі курси від німецьких університетів, щоб після закінчення школи, мати можливість вступити до одного із вишів цієї країни. Цікавиться міжнародною економікою.
Молодшій дочці Ірині 12 років. Теж навчається у школі №15. Володіє англійською та німецькою мовами. Хобі – танці. Активно займається у студії сучасного танцю «Бліц». Зараз готується до свого першого міжнародного виступу з колективом у Празі. Ірина мріє стати ветеринаром. Вдома є кіт та собака, тож дочка змалку піклується про тварин і знає, що таке відповідальність за них. Впевнений, ця риса буде для неї корисною в дорослому житті щодо всіх аспектів життя.
Про державний сектор: бюрократія, малі зарплати та непрофесіоналізм
Перейдемо до тем робочих. Чи маєте досвід роботи в органах виконавчої влади чи органах самоврядування?
Хоча займаюся приватним підприємництвом, проте до свого трудового стажу можу записати і роботу радником міського голови, і радником очільника обласної ради. Тому державний сектор вивчив з середини. А це – неабиякий досвід.
Тож про бюрократію знаєте не з чуток. На Вашу думку, як наразі можна вирішити проблему бюрократизації влади і як взагалі можна покращити механізм роботи державних органів?
Бюрократія пов’язана з двома процесами. По-перше, ця система вироблена у нас ще з радянських часів. Тому наразі її основна її функція – контролювати майже всі процеси. У нас дуже великий штат бюрократичного апарату на відміну від тієї ж Європи. Будь-який документ не може бути перетворений у кінцеве рішення у короткий строк. Хтось повинен написати, хтось відреагувати, хтось передати тощо. Тому ці процеси у нас тривають днями, а то й тижнями чи місяцями.
Другий фактор – низький рівень оплати працівників. Фактично всі чиновники є менеджерами. Менеджер повинен управляти країною, кожен на своєму рівні. На жаль, низька оплата їхньої роботи, як не прикро це констатувати, призводить до непрофесійності частини чиновників. Людина може піти в держструктуру на 5 тисяч, а може піти у приватну фірму на 10 тисяч. Що людина обере? Відповідь очевидна.
Тому потрібно обов’язково підіймати чиновникам зарплатню, але з паралельним зменшенням кількості штату. Щоб загальне фінансове навантаження в державі на фонд заробітної плати не сильно збільшився.
Чому ми не можемо побороти бюрократію. Позитивних прикладів у Європі та і у всьому світі є достатньо….
Бюрократія – це досить непереможна річ, якщо дивитися через призму історії. Вона сама себе старається розширювати. Кожен президент, приходячи до влади, обіцяє скоротити штат чиновників. Та якщо ми підрахуємо в кінці каденції кожного глави держави кількість бюрократичного штату, то вона тільки збільшується. І так буде до того часу, доки не прийде розуміння, що з цим треба боротися.
З іншого боку, вкотре наголошую, на низькому рівні оплати. Я як підприємець розумію, що не зможу втримати добрим словом чи хорошим ставленням професіонала, якщо не дам йому хорошу зарплатню. У держсекторі людина може мати високу посаду, а фактично працювати на три тисячі. Ось тут і з’являються ризики, зокрема корупція.
Тому потрібно йти напрямком, який свого часу був запроваджений у Сінгапурі. Ця країна буквально за десятиліття перетворилася на одну з найрозвиненіших країн світу. Почали з того, що підняли до високого рівня зарплатню саме чиновникам. Там раз на півроку порівнюють зарплатню у держсекторі з приватним. І в чиновників зарплатня завжди тримається на позначці 5% більше. Але рівень покарань за будь-які непрофесійні речі, перевищення службових повноважень, корупцію там досить жорсткий. У тому числі й фізичні розправи. Звісно, це вже не той нюанс, що варто переймати, адже ми демократична країна, але законодавчо покарання має бути жорстким і у нас.
Щодо зарплат: нинішня влада підняла мінімальну зарплатню до 3 723 гривень. Чи це якось вирішило проблему «сірої» зарплатні та подібних супутніх проблем?
З одного, це позитив для держави, адже з тіні було виведено значну частину зарплатні, яку виплачували у конвертах. Наразі середній менеджер у фірмі заробляє не менше 10 тисяч гривень. Ця зарплатня зафіксувалася на цьому рівні не вчора і не сьогодні. Але оподаткування велося із «мінімалки». А з підняттям рівня оплати більше почали поповнюватися фонди соціального захисту, пенсійний тощо.
З іншого боку, крок популістський. Таким чином досить різко розігнали інфляцію. В один момент вони змусили себе вкинути в Україну велику, нічим не підкріплену масу грошей, а доходи в нашої країни, на жаль, не є такими, щоб в один день підняти в 3 рази зарплатню.
Як виживають в Україні приватні підприємці: ризики та підтримка держави
Ви приватний підприємець, маєте будівельні компанії. З якими проблемами найчастіше стикаються нині бізнесмени?
Порівняно з нашими країнами-сусідками податкове чи інше навантаження у нас не є жорстким. Наразі у нас діє мораторій на перевірки. Так, вони можливі, але тільки якщо пов’язані з неправомірними діями. Планові перевірки заборонені. З одного боку, це дуже добре – розвивайся, будуй, роби, але, з іншого боку, немає жорстких правил ведення бізнесу, як за кордоном. Існує така собі незначна анархія.
З іншого боку, у нашій країні вкрай важко вести бізнес. Підприємництво можливе тоді, коли є дві половинки – ідея та гроші. І маючи хорошу ідею, яка може просто перевернути світ, якщо фінансів немає на її втілення, то бізнесу не буде.
У порівнянні з розвиненими країнами світу у нас елементарно немає можливості взяти кошти на втілення своїх ідей. У нас не працює фінансова та банківська системи. Кількість грошей у суспільстві – мінімальна: заробили, купили, з’їли. Для додаткового розвитку пересічний закарпатець просто не має коштів. Тому наш середній бізнес майже не може нормально розвиватися і бути конкурентоспроможним.
У тій же Угорщині діє низка програм, які націлені допомагати. Це елементарна мінімальна кредитна ставка. Будь-який бізнесмен, який має певну кількість грошей, має мінімальне кредитне плече у 70-90% від власних заощаджень. Тобто, якщо я маю 10 тисяч євро, я можу собі дозволити робити бізнес на 100 тисяч. Будь-який банк під 2,5-3% (найвища ставка – 6% річних) під бізнес-план, майнові гарантії дасть позику. Тож можна собі уявити, які можливості розвитку ми втрачаємо вже зараз.
Щодо перевірок. Були запроваджені досить значні штрафи за офіційно не працевлаштованих працівників. На вашу думку, це вирішує проблему? До вас приходили з подібними перевірками?
З одного боку, це річ правильна. Я як бізнесмен, який займається підприємництвом більше 15-ти років, впевнено можу сказати, що ми будемо тільки тоді нормально розвиватися, коли нормально сплачуватимуться податки. А доки у нас олігархи і великий бізнес їх не платить взагалі, а середній бізнес пробує уникнути, до того часу розвитку не буде.
Разом із тим механізму втілення цих перевірок насправді немає. Адже у нас, повторюся, діє мораторій. По якій причині вони можуть прийти на підприємство?
А якщо буде заява у відповідний орган про порушення?
Так, саме на підставі заяви можна. Але вони повинні попередити підприємця про перевірку за 10 днів Тому не тільки на цьому прикладі, а й на багатьох інших, можна стверджувати, що законодавство нашої країни і реальне життя відірвані одне від іншого.
На жаль, в останні роки все частіше підприємства стикаються з проблемою рейдерства. І далеко не завжди правоохоронні органи можуть захистити підприємців у таких ситуаціях. Чому така проблема взагалі виникає і чому немає захисту?
По-перше, це проблема правоохоронної системи. У нас професіоналів, які у свій час працювали у слідчих органах, просто змішали з землею. І запросили у систему, людей, які 3 місяці тренувалися десь у полі. Який у них досвід? Нормальний правоохоронець – це професіонал. Це не просто красива, розумна людина, яка вміє підтягуватися. Так, це має бути, але це не основне. Ця людина має закінчити вуз, має мати відповідну практику, пройти декілька щабелів і на якомусь етапі він чи вона зможуть виконувати якісно свою роботу. Усіх, хто все це вже пройшов, люстрували. Сказали: «Ти був при злочинній владі». Ну, був він при злочинні владі, і що тепер? Всі 400 тисяч правоохоронців у той час мали одночасно написати заяви на звільнення? Це ж просто нерозумно! Не всі ж вони були корупціонерами, можливо, в ДАІ, яке насправді треба було давно реформувати, чи в подібних структурах такий підхід і спрацював би. А в слідчих органах, які мають займатися розслідуванням, зокрема рейдерства, де ті професіонали? Тому немає захисту.
Не хочеться віщати ярлики, але з цими заїжджими грузинськими, американськими чи естонськими професіоналами, які прийшли, побули тут 3-4 місяці й поїхали, ми залишилися з розбитим коритом. Тому варто повертати професіоналів у правоохоронну систему, але зараз їх можна повернути тільки достойною зарплатнею.
А сама процедура рейдерства дуже проста. Якщо насправді нею зайнятися, то її можна в один день ліквідувати. Приходять до «брудного» на руку реєстратора-нотаріуса чи співробітника юстиції і просять внести у реєстр зміни по майну. Ви сьогодні є власником будівлі, а завтра прокидаєтесь, а в реєстрі написано «Іванов Іван». Далі потрібно довести, що відбулися неправомірні дії. Хто це має зробити? Тільки правоохоронці.
Розбудова інфраструктури та інвестиції: статистика та реальність
За підсумками січня-листопада 2017 року підприємства України виконали будівельні роботи на суму 84,4 млрд, індекс будівельної продукції порівняно з аналогічним періодом 2016 року склав 122,5 %. Тобто, збільшився. Натомість на Закарпатті, він, навпаки, знизився. Як вважаєте, чому у нас склалася така тенденція?
У нас всі люблять звітувати про якість успіхи, показати, що хтось комусь там дав якусь зірочку, умовно кажучи. Я не думаю, що в Україні суттєво зросли обсяги будівництва, у статистів – все у порівнянні. Саме будівництво не може у нас розвиватися, бо будують для когось. Тобто, хтось має замовити і заплатити. Візьмемо середньостатистичну сім’ю із зарплатнею 3 700, нехай і в три рази більшою – 10 тисяч. Це достатні кошти, щоб людина могла придбати собі квартиру чи будинок? Навіть у кредит? Це крапля в морі. Так, є певна частина населення, приміром, заробітчани чи люди, пов’язані з торгівлею на межі кордону, вони ще, можливо, мають якісь кошти. Але, знову ж таки, заробітчани з року в рік десь уже звикають до думки, що якщо вони за кордоном заробляють, то там і жити будуть, тож менше сюди грошей відправляють. А люди, які займаються міждержавною торгівлею, постійно на межі ризику, перевірок, тож навряд чи думають про квартири. Тому кількість реальних коштів, які могли би йти у будівництво, просто зменшилася. Середня зарплатня, яка зараз декларується у сумі 7 тисяч гривень, реально це 200 євро. Задайте комусь із європейців питання, що вони можуть зробити за такі мізерні гроші у місяць?
А як щодо державних коштів на будівництво?
Торік бюджет розвитку Закарпатської області становив близько 971,3 мільйони гривень. Це орієнтовно 29 мільйонів євро. У нас є 13 районів, на кожен орієнтовно – по 2,3 мільйони євро. Йдеться і про дороги, і про поточні ремонти, капітальні ремонти, придбання медобладнання, транспорту – без цього щороку не обійтися. Це не є достатня кількість коштів.
Щороку іноземні інвестори приносять в область приблизно 15 – 20 мільйонів доларів інвестицій. Цифра не вражає навіть середньостатистичного закарпатця, який про інвестиції мало що і знає…
Дуже важко запросити до нас іноземних інвесторів. Всі вищеперераховані питання, про які ми говорили – рейдерство, законодавча база, відсутність гарантій держави, незрозуміла міжнародна політика й подібне не сприяють тому, щоб середній європейський чи загалом світовий інвестор, який має якусь кількість грошей, сюди їх вкладав. У нього немає ніяких гарантій, що сьогодні він може принести сюди до прикладу мільйон доларів, а умовно кажучи завтра забрати їх.
Хоча перспективи розвитку Закарпаття насправді величезні! Неодноразово говорилося на теренах Європи, що нас можна перетворити на другу Швейцарію. Адже такої кількості мінеральних, термальних джерел немає ніде! Навіть Карлові Вари не можуть у цьому з нами порівнятися.
А наші ліси? За часів СРСР лісова галузь Закарпаття була потужною, в регіоні була велика кількість лісопереробних комбінатів. Хто може зараз сказати про хоча б один лісопереробний комбінат? А такі підприємства давали колосальний розвиток для населеного пункту: в бюджет ішли податки, отже, було за що ремонтувати чи будувати школи й садочки, люди працювали тут, а не за кордоном, розвивалася інфраструктура… Тепер цього всього немає, ось над цим треба працювати. Але для створення лісопереробного комбінату потрібні інвестиції. А інвестору простіше побудувати завод в Угорщині чи Румунії – у нас купити необроблений ліс, навіть дорожче його обробити, перетворити у кінцевий продукт, ніж створювати тут підприємство.
А як щодо «Ядзакі», «Джейбілу»? Вони у нашому регіоні уже не один рік!
Це зовсім інший тип інвесторів. Вони на нашому регіоні зав’язані лише одним – дешевою робочою силою. У цій ситуації пишатися, на жаль, немає чим. Наразі наша робоча сила, дешевша, ніж у Китаї. Тут створюють збірні цехи, які можна протягом кількох тижнів розібрати і перевезти у будь-яку точку світу. Вони завозять сировину, наші люди виготовляють виріб, і знову ж таки кінцевий продукт вивозять у Європу. У нас не залишається нічого від їхнього бізнесу. Це не той напрямок, над яким треба працювати в нашому регіоні. Потенційні для Закарпаття – туризм, деревообробна галузь, сільське господарство, насамперед виноградарство, ягідництво. Це колосально позитивні напрямки. Так, частково на Берегівщині та Виноградівщині ніби розвивається ягідництво, але у порівнянні з реальним потенціалом – це крапля в морі.
Наш край: шанс на зміни
Ви є заступником голови партії «Наш край» на Закарпатті. Чому вирішили піти в політику? Це ваш перший досвід?
Це вперше у житті я написав заяву у партію. Зрозумів для себе, що я вже у тому віці, коли потрібно працювати над тим, щоб щось змінилося в нашому краї. Додатковий фактор – діти. Вони в мене вже майже дорослі. З’являється усвідомлення: а де ж вони мають жити? Коли вони були маленькими, я про це навіть не думав. Вони – зі мною, отже, все добре. А невдовзі вони мають стати на свої власні ноги і робити самостійні кроки. Де? Щиро кажучи, я б не хотів, щоб вони поїхали створювати своє майбутнє у навіть найрозвиненіших європейських країнах. Адже це наш дім, наш край. Ми маємо його любити і розбудовувати. Тому я прийняв рішення спробувати себе у цьому напрямку, впевнений, що принесу користь закарпатцям.
Чому саме «Наш край»? Це партія, яка не позиціонує себе з центральною владою, як БПП, БЮТ, які зав’язані на конкретній людині, котра сьогодні дивиться направо, а завтра – наліво, рухає політсилу у тому напрямку, який їй вигідний. Політика «Нашого краю» сформована так, щоб кожен член партії, тобто потенційний депутат, міг у своєму рідному краї, де він чи вона народилися, зробити максимум корисного. Це мені й імпонує!
Джерело: https://goloskarpat.info
https://pershij.com.ua/ivan-synetar-turyzm-derevoobrobna-haluz-silske-hospodarstvo-haluzi-iaki-naspravdi-potribno-rozvyvaty-na-zakarpatti/
На Іршавщині перші лісові розсадники закладені ще за період Чехо-Словацької Республіки
Почалася весняна пора. Для лісівників ДП "Довжанське ЛМГ" – це старт копіткої роботи. Так, вони вже приступили до реалізації заходів з відновлення лісів, попередньо запроектувавши ділянки минулорічних та цьогорічних зрубів.
Перший етап - захист проектів лісових культур лісівники Довжанського лісомисливгоспу склали на відмінно. Він проводиться щорічно і на серйозному рівні, в ньому беруть участь ветерани лісового господарства та професіональні фахівці лісової справи. Цього року у засіданні Лісокультурної ради брали участь Фелікс Гербут, старший науковець Закарпатського відділення Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва, Степан Феннич, в.о. директора НПП "Зачарований край", начальник відділу лісового та мисливського господарства Закарпатського ОУЛМГ Ігор Орос, спеціаліст з лісовідновлення Закарпатського ОУЛМГ Віктор Ріцков. Перед нашими лісівниками щонайперше поставлено питання правильного і доцільного проектування ділянок, на яких відбуватиметься лісовідновлення.
Провідний інженер з лісових культур ДП "Довжанське ЛМГ" Марія Бойко розповідає:
Для нас, тих хто безпосередньо і предметно займається відтворенням лісу в усіх куточках краю, в тому числі на території державного підприємства ДП "Довжанське ЛМГ", такий щорічний захист проектів лісових культур водночас становить складання своєрідного іспиту у найбільш авторитетних і досвідчених фахівців лісової справи Закарпаття і паралельно комунікація із колегами із середньої управлінської ланки лісової галузі. Так уже склалося через специфіку лісових господарств, що діють в різних економічних та природно-кліматичних умовах і в різних адміністративно-територіальних утвореннях. Відповідно до новітніх тенденцій розбудови держави у найближчий період часу матимемо справу із об'єднаними територіальними громадами, що стане новим своєрідним викликом. Проте історія розвитку лісової галузі краю навіть попри зміни державних і політичних формацій фундаментальним для істинних лісівників є принцип неодмінного поновлення лісових площ де проводяться рубки.
Історичні джерела, до прикладу свідчать що на тих територіях, на яких сьогодні проводить свою природо-охоронну та господарську діяльність наше ДП "Довжанске ЛМГ" навіть сто років тому за період Чехо-Словацької Республіки (1918 – 1938 рр.) практикували лісові розсадники. У радянський період до середини 1970-их років було за правило, коли у кожному лісництві утримували свій розсадник, а то й кілька. Доречно їх згадати: у Довжанському лісництві – в урочищах Широкий, Микитівський, на Вазі; в Лисичівському – на Багаріці, у Васьковій; у Довжанському лісництві – колись, на Бараках, а тепер на Свидному; Білківське лісництво свій лісорозсадник утримувало в урочищі Майдівня у селі Малий Раковець. Окрім вирощування саджанців дуба, бука, ялини, ясеня, явора, клена та інших дерев, на окремих лісництвах культивували і деякі екзоти, так на Лисичівському вирощували жень-шень, а Бабичах у Великодільському лісництві – аронію лікарську.
Проектування лісокультурних об'єктів здійснюється при лісовпорядкуванні та щороку уточнюється власниками лісів за результатами детального обстеження лісокультурного фонду. При цьому складається відомість попереднього проектування ділянок лісокультурного фонду, що підлягають залісенню або залишенню під природне поновлення. У проекті передбачаються основні агротехнічні вимоги до створення лісових культур і плантацій, методи і способи створення лісових культур, розміщення, схеми змішування, потреба у садивному матеріалі, лісовому насінні тощо. Проекти лісових культур, плантацій і природного поновлення розробляються на основі відомості попереднього проектування ділянок лісокультурного фонду. Проекти лісових культур розробляються за 1 рік до їх створення шляхом садіння (висівання), в окремих випадках при можливості освоєння свіжих зрубів та інших лісокультурних площ - у рік створення. Природне поновлення лісів проектується на площах зрубів з достатнім і якісним самосівом, підростом, кореневими і певними паростками або за умови його появи протягом 1-2 років після заготівлі. Штучне відновлення лісів проектується на зрубах, згарищах, інших не вкритих лісовою рослинністю землях, що підлягають залісенню, на яких природне поновлення головної породи неможливе або відбувається незадовільно.
Ми вже робили своєрідний історичний екскурс у лісокультурницьку сферу отож принагідно варто згадати що у свій час на кожному лісництві трудилися щонайменше одна бригада жінок, яка займалася цією роботою на постійній основі. Тепер економічні умови складаються таким чином, що працівників цієї професії стало в рази менше і наша співпраця з ними проводиться на основі цивільно-правових угод на кожен сезон окремо.
Незважаючи на різку відмінність сучасних господарсько-економічних підходів в організації лісовідновлювальних робіт від практикованих у минулому столітті колектив державного підприємства ДП "Довжанське ЛМГ" успішно справляється з тими обсягами поновлення лісу на площах рубок, що обумовлює наш напрямок у форматі європейської сертифікації лісів.
У цьому році планується посадити лісових насаджень на площі 97,6 га. Стовідсотково заліснюватимуться не тільки зруби минулого року, але й цьогорічні. Для того, щоб охопити такі території, було вирощено 427,9 тис штук стандартних сіянців.
Те, що процес вирощування лісу – копітка й багаторічна праця, знають, мабуть, всі. А от те, що це неперервний процес, свідчать інші цифри. Аби в цьому році було чим відтворювати лісові насадження, працівники лісгоспу, а саме Загатського лісництва заготовили 5460 кг лісового насіння. Щоб зрозуміти об'єм робіт, додам, що для цього обираються тільки плюсові й елітні дерева, 3500 кг, зібрані саме з ПЛ/НД, насіння перевіряється лісонасінневою інспекцією, якщо висновки задовільні – його висівають у постійні або тимчасові розсадники. До речі, таких розсадників у нас два, - це на території того ж Загатського лісництва, площею 1,8 га та в Довжанському лісництві, розсадник площею 0,8 га .
Ось так, із року в рік, люди, які бережуть і примножують наші ліси, замикають, здавалося б, природний цикл своєю працею: із жолудя – насінника, потім – сіянець, далі – саджанець. І тільки через 101 рік дуб достигає своєї стиглості.
На базі Довжанського лісгоспу створено два шкільних лісництва, Смологовицьке та Броньківське, вихованці яких не просто знають теорію, але й на практиці пізнають радість спілкування з природою. Будьмо свідомими й збережімо ліс разом!!!
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
березня 13
11:582018
11:582018
В Бурятии утвержден сводный план тушения лесных пожаров на 2018 год
Глава Бурятии Алексей Цыденов утвердил Сводный план тушения лесных пожаров на территории республики на 2018 год. Согласно документу, на тушении лесных пожаров будет задействовано 2282 человека из числа лесной охраны, аварийно-спасательных формирований, лесопользователей, а также 1176 единиц техники.
Сводный план сформирован на основе 43 планов тушения, которые включают планы тушения на территории 37 лесничеств региона, на землях особо-охраняемых природных территорий федерального значения и Министерства обороны РФ. Документ согласован в установленном порядке с Департаментом лесного хозяйства по Сибирскому федеральному округу, ФБУ «Авиалесоохрана» и Федеральным агентством лесного хозяйства.
Сводный план считается основным документом в системе организации охраны лесов и является одним из важных этапов подготовки к пожароопасному сезону. В документе определены: порядок привлечения подразделений пожарной охраны и организаций, имеющих возможность доставить технику, снаряжение, оборудование, для ликвидации лесных пожаров. Кроме того, сводным планом предусматривается создание резерва пожарной техники и оборудования, противопожарного снаряжения и инвентаря, транспортных средств и горюче-смазочных материалов.
Документ разрабатывается ежегодно для определения перечня и состава всех подразделений, принимающих участие в тушении лесных пожаров, и координации их действий, сообщается на сайте регионального Правительства.
13.03.2018 18:13
НИА-Бурятия
Сводный план сформирован на основе 43 планов тушения, которые включают планы тушения на территории 37 лесничеств региона, на землях особо-охраняемых природных территорий федерального значения и Министерства обороны РФ. Документ согласован в установленном порядке с Департаментом лесного хозяйства по Сибирскому федеральному округу, ФБУ «Авиалесоохрана» и Федеральным агентством лесного хозяйства.
Сводный план считается основным документом в системе организации охраны лесов и является одним из важных этапов подготовки к пожароопасному сезону. В документе определены: порядок привлечения подразделений пожарной охраны и организаций, имеющих возможность доставить технику, снаряжение, оборудование, для ликвидации лесных пожаров. Кроме того, сводным планом предусматривается создание резерва пожарной техники и оборудования, противопожарного снаряжения и инвентаря, транспортных средств и горюче-смазочных материалов.
Документ разрабатывается ежегодно для определения перечня и состава всех подразделений, принимающих участие в тушении лесных пожаров, и координации их действий, сообщается на сайте регионального Правительства.
13.03.2018 18:13
НИА-Бурятия
