ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

17 березня 2018

Около 16 тысяч тонн берёзового сока хотят собрать лесхозы в этом сезоне



В этом году лесхозы планируют собрать около 16 тысяч тонн берёзового сока. Сбор начнётся, когда на улице будет плюсовая температура и пойдёт сок.

Традиционно берёзовый сок собирают в марте-апреле. В это время лесхозы определяют участки насаждений с определёнными характеристиками, например, диаметр березы – не менее 20 см, до наступления возраста рубки дерева должно быть не меньше пяти лет. Для сбора можно использовать любой инструмент: предположим, просверлить канал или пропилить бензопилой косой срез в соответствии с правилами заготовки сока, сообщает пресс-служба Министерства лесного хозяйства.

Заготавливать сок физлицам можно только на определённых лесхозами участках бесплатно и без разрешительных документов. Желающим нужно обратиться в лесничество. Специалисты укажут специально отведённые для сбора сока участки, проведут инструктаж и проконтролируют технологию подсочки.

К слову, в прошлом году сбор берёзового сока начался в середине марта. Тогда литр сока в лесничествах стоил 16 копеек.

За нарушение правил заготовки сока – штраф

За заготовку древесного сока на территории, где такие заготовки запрещены, либо сбор без разрешительного документа, когда его получение обязательно, или не в соответствии с ним может быть предупреждение или штраф до 20 базовых величин, на ИП – до 100 базовых величин, а на юрлицо – до 500 базовых величин.

За нарушение установленных сроков, применение запрещённых средств или методов заготовки древесного сока либо иное нарушение правил заготовки – предупреждение или штраф до 20 базовых величин, на ИП – до 100 базовых величин, а на юрлицо – до 500 базовых величин.

Где нельзя собирать сок

Законодательством определены территории, на которых заготовка древесных соков запрещается. Это городские, курортные леса и лесопарковые части зелёных зон; прибрежные полосы рек, озёр, водохранилищ и других водных объектов; полосы отвода железных и автомобильных дорог, иных транспортных и коммуникационных линий; населённые пункты; дендрологические парки, ботанические сады; историко-культурные заповедники, мемориальные парки, археологические памятники; места обитания диких животных и произрастания дикорастущих растений, отнесённых к видам, включённым в Красную книгу Республики Беларусь; территории санаториев, домов отдыха, курортов и учреждений здравоохранения, а также округа и зоны санитарной охраны курортов; места массового отдыха населения.

17.03.2018 18:22
НАТАЛЬЯ КОРНЕЕВА

В низовьях Волги начался сезон массовых тростниковых пожаров.

Судя по данным дистанционного мониторинга, в волжской дельте 17 марта 2018 года действовало уже несколько десятков очагов травяных и тростниковых пожаров. Поскольку в ближайшие дни в окрестностях Астрахани ожидается ветреная, преимущественно сухая и относительно теплая погода, массовые поджоги травы и тростниковых зарослей могут создать серьезную угрозу безопасности поселений, объектов инфраструктуры, а также ценных природных территорий Астраханского заповедника и водно-болотных угодий "Дельта Волги". Практически единственным источником тростниковых ожаров в низовьях Волги является человек - то есть если бы все люди обращались с огнем разумно, осторожно и ответственно, катастрофических пожаров и их последствий в низовьях Волги гарантированно можно было бы избежать.

Вот так сейчас выглядит ситуация с тростниковыми и травяными пожарами в низовьях Волги (космоснимок Aqua MODIS с термоточками системы FIRMS за 17 марта 2018 года; желтой линией обозначены границы водно-болотных угодий "Дельта Волги", красными линиями - границы трех участков Астраханского заповедника):

Разработки белорусских лесоводов востребованы за рубежом



Лесной кодекс Беларуси ждут изменения. Пересмотреть статьи заставляют погодные аномалии, ведь последствия урагана 2016 года в Минской области устраняют до сих пор. Вторая проблема – это жук-короед, который буквально выкашивает сотни гектаров. Новые подходы в законе должны снять преграды для сохранения биологической активности леса. Задача – обучить специалистов работать в новых условиях. Кстати, за белорусским опытом приезжают и иностранные лесоводы.

Всего несколько нажатий – и полувековая сосна на земле. Всего за восемь часов харвестер может спилить до 500 деревьев. И скорость очень кстати, ведь эта делянка заражена стволовой гнилью. Месяц-другой промедления – и древесина потеряет деловые качества, превратится в дрова.

Раньше заготовкой древесины занимались исключительно вручную. Харвестер (своеобразный «сибирский цирюльник») заменяет 20 лесорубов. Сам режет, очищает, на одно дерево уходит полминуты.

Универсализм – главное качество такой техники. Работает даже на заболоченных участках, где тоже нужно наводить порядок. Только со стороны всё просто и быстро. На самом деле, управлять такой техникой достаточно непросто.

Операторы харвестеров и форвардеров повышают квалификацию в Республиканском центре. Обучают не только белорусов. За партами – специалисты из Латвии, Финляндии, Украины. За белорусским опытом лесозаготовки едут даже из Сибири.

Компьютерная модель позволяет с точностью отработать все навыки. Виртуальная машина, как настоящая, реагирует на каждое нажатие кнопки и движение джойстиком.

Отработка теории – самый важный этап, говорят специалисты. Именно он позволяет валить лес качественно, используя всё до последней щепки. С каждым годом в Беларуси заготавливают всё больше древесины. В прошлом – около 10 миллионов кубометров. В этом году ожидают 11 миллионов кубометров.


Зарабатывают лесные хозяйства и на экспорте саженцев. В них особенно нуждается Россия, леса которой серьёзно страдают от пожаров и стихийных бедствий. В Беларуси враг леса совсем другой. Жук-короед только в Гомельской области испортил 25 тысяч гектаров леса. Пока вредитель спит, лесники особенно спешат срезать заражённые деревья, а на их месте в апреле высадят новый лес. Только в этом году по всей Беларуси саженцы появятся на площади в 30 тысяч гектаров.

Подробнее – в видеосюжете
http://ont.by/news/our_news/razrabotki-belorysskih-lesovodov-vostrebovani-za-rybezhom

На Черниговщине выпиливают сосновые леса - НТН. ВІДЕО

17 марта 2018, 20:58
Дата эфира/события: суббота, 17 марта 20:58




На Черниговщине выпиливают сосновые леса. Лесники заявляют, что это - санитарная вырубка. Мол, деревья поедает калифорнийский короед.

Но вот селяне бунтуют, становятся на защиту насаждений. И заявляют, что кто-то, прикрываясь насекомыми, продает лес.


http://ntn.ua/ru/video/news/2018/03/17/30511

Через хворобу сосен цього року в області більше посадять дуба




Сергій Оксентюк працює у лісовому господарстві 13 років

Садіння лісу – одне з найважливіших завдань лісогосподарських підприємств. Дати старт життю сотень нових деревець – велика і благородна справа старанних рук лісівника

Ми – біля тимчасового лісового розсадника в обході майстра лісу Сергія Оксентюка Любомльського лісництва Дп «Любомльське ЛГ». Такі невеликі розсадники є у кожному лісництві. Їх щороку створюють задля забезпечення власних потреб – сприяння природному поновленню та доповнення лісових культур. Основний же стандартний садивний матеріал для лісгоспу закуповується у базовому розсаднику ДП «Татнівське ЛМГ».

Основний же стандартний садивний матеріал для лісгоспу закуповується у базовому розсаднику ДП «Татнівське ЛМГ».

Сергій Оксентюк працює у лісовому господарстві 13 років. Закінчивши Шацький лісовий технікум, прийшов на роботу майстром лісу у міжгосподарський лісгосп, згодом був помічником лісничого. У Любомльському лісництві трудиться майстром лісу понад три роки. Любить свою роботу та ліс, знає, як його ростити, уміє плекати та берегти. Щороку на своїй території створює лісовий розсадник і вирощує відмінні однорічні сіянці. «Найперше, – розповідає лісівник, – треба вибрати хорошу ділянку з підходящими умовами, щоб була в міру освітлена, не дуже затінена і щоб сонце не палило. Важливо розташовувати поблизу водойми, аби добре і зручно було поливати. Трудомістка робота – підготовка ґрунту до посіву. Площа знаходиться серед лісу, тому треба її ретельно прибрати, зібрати на землі шар підстилки – опалої хвої, листя, гілля, повикорчовувати коріння. Добре розрихлити ґрунт, щоб був пухкий, придатний для посіву. Насіння, тобто шишки, щороку заготовляємо згідно з планами, згодом його везуть у шишкосушарку. Після того інженер лісових культур якусь частину виділяє для створення власних розсадників. Висіваю завжди у березні, як зійде сніг. Сходи з’являються після двох тижнів. Тоді треба добре за ними доглядати, поливати, постійно прополювати, підживлювати».

Площа розсадника – 0,6 сотих, приблизна кількість сіянців, що тут зростають, 50-60 тисяч.

Територія розсадника обгороджена. Сергій Оксентюк показує посеред рядків недавній відбиток сліду кізки. Але вона сіянці сосни не зачепить. Можуть посіви попсувати кабани, однак їх тут поки не бачили. Площа розсадника – 0,6 сотих, приблизна кількість сіянців, що тут зростають, 50-60 тисяч. Ці молоді рослини цьогоріч стануть гарним садивним матеріалом для створення культур у лісництві. А тим часом майстер лісу уже підшукав нову чудову ділянку для розсадника, якого уже невдовзі готується засівати.

Як інформує інженер з лісових культур Іван Каліщук, по ДП «Любомльський лісгосп» у 2018 році планується заліснити 75 гектарів. Окрім цього, на підвищених місцях з достатньою кількістю природного поновлення головної породи, проводитиметься сприяння природному поновленню на 117 гектарах. У зв’язку із масовим всиханням соснового лісу через розповсюдження шкідника хвойних дерев, під час садіння лісових культур буде збільшуватись частка листяної породи, зокрема – берези та дуба.

По ДП «Любомльський лісгосп» у 2018 році планується заліснити 75 гектарів

На сьогодні на 90 відсотків уже підготовлений ґрунт до садіння, площі поорані. Лісівники в очікуванні стабільної теплої сприятливої погоди. Стежать за прогнозами, адже весняне сонце оманливе, синоптики обіцяють іще морози. Тож початок лісокультурної кампанії не за горами.

Люба ХВАС, прес-служба ДП «Любомльський лісгосп»
Фото: прес-служба ДП «Любомльський лісгосп»
Волинь-нова 
ПУЛЬС ДНЯ17.03.2018, 10:32

Херсонщина втрачає ліси

Протягом минулого року на Херсонщині сталося 382 лісові пожежі, на площі 1175 га, з яких 267 га — верхові.


Відновити цей зелений масив, скоріше за все, вже не вдасться, оскільки останніми роками держава вперто закриває очі на проблеми ЛМГ. Більше того, лісгоспи не фінансуються.

За інформацією, яку під час сесії обласної ради озвучив депутат Сергій Рибалко, наразі лісові пожежні станції укомплектовані особовим складом лише на третину. Так, замість 450 співробітників тут ледь налічується 150. У розпорядженні ЛМГ всього 41 одиниця спецтехніки та 14 пожежних модулів, які фактично виведені з експлуатації.

Резерв паливо-мастильних матеріалів для ліквідації та профілактики лісових пожеж на 2018 рік у регіоні взагалі не передбачений. І саме через відсутність фінансування на Херсонщині тепер розірвано безперервний цикл створення нових лісів. Ще якихось років 5 тому у лісництвах щороку висаджували до 1500 га кримської сосни, акації і т. д, але робота поступово звелася до нуля: 2015 р. — 350 га, 2016-й — 150 га, 2017-й — 105 га. Цього ж року ліс не оновлюватимуть взагалі — немає за що купити саджанці. Всього на потреби ЛМГ області необхідно 81,5 млн. гривень, з яких 46,9 млн. — кошти на охорону лісів від пожеж та боротьбу зі шкідниками.



— Повірте, це не така велика сума в рамках держави, нас просто ігнорують, — зазначив депутат обласної ради Сергій Рибалко.

Попри це, депутати знову проситимуть Президента України та інші головні державні інституції звернути увагу на проблеми ЛМГ Херсонщини. А ще — сприяти прийняттю програми «Ліси України», яка б зберегла зелені масиви від знищення через пожежі та незаконні вирубки.

Новий день

Активісти Чернігова хочуть запровадити “надзвичайний стан природного характеру”




Проблема полягає в ураженні сосен короїдом. 

На Чернігівщині вже постраждало 10 тисяч гектарів лісового фонду, а це приблизно 5-6 мільйонів дерев. Тому еко-активісти хочуть звернутися до керівництва країни, аби запровадити заходи для порятунку екосистем області. Адже єдиним виходом із ситуації лісівники вважають вирубку. 
\
Про це на своїй сторінці у Facebook написав активіст Сергій Гривко.

 ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: А ЧИ БУВ КОРОЇД: ХТО НАСПРАВДІ ВИНИЩУЄ ЛІС ПІД ЧЕРНІГОВОМ. ВІДЕО Звернення мають розглянути депутати обласної та міської рад на найближчих сесіях.

15:33, 17 БЕРЕЗНЯ 2018


Під Херсоном антонівці висадили 1300 сосен (фоторепортаж)


Сьогодні антонівська громада зібралася на суботник. Представники громадських організацій, прості жителі селища взяли участь у акції висадки сосен.

Через минулорічну пожежу в Антоніському лісі вигоріло 1300 хвойних дерев. Щоб відновити екосистему голова селищної ради виступив з ініціативою провести суботник. На громадські роботи зібралися близько 100 жителів селища.







Учасники акції отримали інструкції як правильно висаджувати дерева від керівника лісгоспу і приступили до роботи.

Як говорять активісти, вони прийшли на суботник, бо вважають своїм обов'язком відродити місце, де самі проводять вільний час із дітьми.









"Саджанці усі адаптовані,закуплені із Цюрюпинського лісгоспу, пройшли термічну обробку.Дуже добре, що ми проводимо акцію в цю пору року,тому що земля волога плюс очікуються дощі на наступному тижні. Ми консультувалися з лісгоспом, вони говорять, що саме у цей час треба садити новий ліс. Ми висаджуємо 1400 саджанців саме у тому каварталі,який постраждав більше всього ( у пожежі -ред.).

Я сподіваюся, що через десять років, наші діти прийдуть на це місце ращом з нами і ми побачимо, що наші ялинки стали великими ялинами. Щоживописний куточок Херсонщини залишиться у первозданній красі",- відмітив селищний голова Ігор Семенчев.










У Польщі триває Міжнародна виставка сільськогосподарської техніки

На виставку до міста Кєльце прибули учасники з 24 країн світу


Міжнародна виставка сільськогосподарської техніки AGROTECH, КєльцеPAP/Piotr Polak

У 24-ій Міжнародній виставці сільськогосподарської техніки AGROTECH у місті Кєльце беруть участь майже 800 експонентів з 24 країн світу, зокрема з Індії, Туреччини, Нідерландів, Ірландії, Італії, Словенії та Хорватії. В 11 виставкових павільйонах можна побачити найновіші трактори, сільськогосподарські машини, інструменти та пристрої, необхідні у вирощуванні рослин і тварин, а також засоби сільськогосподарського виробництва, добрива, корм і засоби захисту рослин.

Свої сільськогосподарські машини презентує на виставці, наприклад, фірма з Плоцька, яка займається виготовленням і продажем зернозбиральних комбайнів. Її представник Юзеф Дембський звернув увагу, що польські фермери стають дедалі більш вимогливими, тому й обладнання повинно бути щораз сучаснішим.

Однією з цікавинок ярмарку, що здобула нагороду за інноваційність, є невеликий кормовоз, призначений для корів, яким можна в’їхати до приміщення, де перебувають тварини. Поряд із сільськогосподарською виставкою, вже 18 років відбувається ярмарок LAS – EXPO, на якому свою пропозицію представляють виробники приладів і машин для транспорту та оброблення деревини і компанії, що займаються протипожежним захистом, розведенням та використанням лісів.

У неділю 18 березня Міжнародна виставка сільськогосподарської техніки AGROTECH у місті Кєльце працює від 9.00 до 17.00.

IAR/Н.Б.

17.03.2018 17:23

У рекреаційний пункт – із бензопилою: на Волині у лісі затримали вандала


На одному з рекреаційних пунктів Новочервищанського лісництва, що у Камінь-Каширському районі, група оперативного реагування ДП «Маневицьке ЛГ» виявила лісопорушника з бензопилою, який зрізав дерево.

Про це інформує прес-служба Волинського облуправління лісомисливського господарства.

Порушник виявився мешканцем села Тоболи Камінь-Каширського району.

Варто зазначити, що вказана територія належить до особливо захисних лісових ділянок, які прилягають до автодоріг. Тож лісівники наголошують, що завдані збитки не стільки матеріальні, як екологічні.

Через падіння зрізаного дерева могли зруйнуватися бесідки та інші архітектурні споруди, біля яких безпосередньо й працював вандал.

На місце викликали працівників поліції. Нині правоохоронці вивчають деталі справи.