ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

21 березня 2018

Рада ухвалила євроінтеграційний закон про екологічну оцінку, ветований президентом



Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроект № 6106 "Про стратегічну екологічну оцінку" (СЕО), імплементація якого передбачена Угодою про асоціацію з ЄС.

Про це повідомляється на сайті Верховної ради.

За ухвалення закону проголосували 233 народні депутати, проти не голосував жоден, утримались – 15.

Як пояснили в офісі віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, ухвалення закону означає, що важливі документи, як от державні програми, повинні, у першу чергу, проходити СЕО.

"Нові процедури відповідають європейським вимогами і запроваджуються практично в усіх сферах. Зокрема, СЕО буде обов`язковою для містобудівних планів, стратегій розвитку областей, програм розвитку промисловості, аграрного сектора тощо" - йдеться у повідомленні офісу на сторінці у Facebook.

Президент України Петро Порошенко ветував ухвалений Верховною Радою закон "Про стратегічну екологічну оцінку" у жовтні 2016 року.

Після цього законопроект №6106 був знову підтриманий Верховною радою в першому читанні 24 травня минулого року 231 голосом.

Документ врегульовує процедуру стратегічної екологічної оцінки (СЕО) при затвердженні документів державного планування.

СЕО включає визначення, опис та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, в тому числі для здоров`я людей.

Законопроект був відправлений на повторне друге читання у листопаді минулого року.

Нагадаємо, в минулому році Верховна Рада ухвалила інший важливий євроінтеграційний закон про оцінку впливу на довкілля - після того, як його було заветовано президентом восени 2016 року.


Вівторок, 20 березня 2018, 14:28

Пожаробезопасность в горных районах республики обсудили на выездном совещании Даглесхоза

 

МАХАЧКАЛА, 21 марта – РИА «Дагестан». Недопущение пожаров в горных районах республики обсудили 20 марта на выездном совещании в Даглесхозе в Цунтинском районе, сообщили РИА «Дагестан» в пресс-службе ведомства.

В мероприятии приняли участие врио председателя Комитета по лесному хозяйству республики Алибег Гаджиев, заместитель руководителя Департамента лесного хозяйства по ЮФО Феликс Казиахмедов, руководитель ГБУ «Республиканские леса» Амирбек Абдуллаев, глава МО «Бежтинский участок» Тажудин Нажмудинов, глава Цунтинского района Пахрудин Магомединов.

Как отметил Алибег Гаджиев, Цунтинский район покрыт лесом на территории 54 тыс. гектаров, это самая большая лесистость по всему региону. «Наша задача – сохранить лес от пожаров и самовольных вырубок. Не должна повторяться прошлогодняя картина. Общая площадь земель лесного фонда, пораженная огнем, составила 267 га, а ущерб, нанесенный окружающей природной среде, равнялся 27,4 млн рублей. В соседних Тляратинском и Цунтинском районах было зарегистрировано 7 пожаров. Надо отдать должное людям – добровольцам, которые помогли спасти от пожаров 14 населенных пунктов в Тляратинском и Цунтинском районах», – подчеркнул он.

Руководитель лесного ведомства сообщил, что все эти люди были отмечены Комитетом и руководителями муниципальных образований грамотами и ценными подарками.

Следующим важным направлением Гаджиев обозначил лесовосстановление, для которого работники лесного хозяйства делают все возможное. Он подчеркнул, что сохранение и приумножение лесов является первостепенным для комитета.

«В этом плане ведется целенаправленная работа с имамами сел, коллективами школ и других учреждений, организаций, с правоохранительными органами, подразделениями МЧС и пожарными», – заметил главный лесник региона.

Акценты, расставленные руководителем лесного хозяйства республики, поддержал заместитель руководителя Департамента лесного хозяйства по ЮФО Феликс Казиахмедов.

Подводя итоги встречи, глава района Пахрудин Магомединов сказал о необходимости снижения стоимости цен кубометра дров для топки. Он также попросил руководство комитета о выделении Цунтинскому лесничеству транспортного средства с учетом большой территории, обслуживаемой им, и создать самостоятельное Бежтинское лесничество.

21 марта 2018 16:00

  



Объем теневого рынка древесины превысил 150 млн гривен


Введение моратория на экспорт необработанной древесины не уменьшило незаконные рубки леса. Об этом сообщила вице-премьер-министр по евроинтеграции Иванна Климуш-Цинцадзе в Facebook.

“Объем теневого рынка древесины достиг полутора сотен миллионов гривен. Убытки для окружающей среды еще тяжелее. И поиск нескольких последних исполнителей через криминализацию контрабанды не решит глобальную проблему”, — сообщила вице-премьер.

По ее словам, это связано с введением моратория на экспорт необработанной древесины в 2016 году.

“Пока обществу рассказывают о якобы “спасительный” мораторий на экспорт необработанной древесины — леса рубят в значительно больших масштабах”, —добавила вице-премьер.

Климуш-Цинцадзе привела данные Минэкономразвития, согласно которым, незаконные рубки леса выросли с 11,2 тыс. кубометров в 2014 году до 24,1 тыс., 27,7 тыс. и 26 тыс. кубометров в 2015-2017 годах.

Как сообщалось, накануне, 20 марта, Верховная Рада приняла за основу проект закона, который предусматривает введение криминальной ответственности за контрабанду древесины и незаконную рубку леса.

18:50 21 марта 2018 года

Украина теряет леса: Деревьев вырубается больше, чем высаживается из-за отсутствия посадочного материала


Фото из открытых источников

Государственное агентство лесных ресурсов Украины заявило о невозможности проведения в нынешних условиях полноценной лесокультурной кампании в южных и восточных областях в связи с отсутствием посадочного материала.

Об этом сообщил заместитель главы ведомства Владимир Бондарь, передает УНИАН.

«В связи с серьезным недофинансированием отрасли у нас серьезные проблемы с посадочным материалом на этой территории, его просто нет. Мы не сможем высадить на юге и востоке лес в том объеме, в котором мы должны его высадить», - заявил Бондарь.

По словам замглавы ведомства, данная негативная тенденция ухудшается из года в год, поэтому даже при условии получения бюджетного финансирования лесники не смогут полноценно провести лесокультурную кампанию из-за отсутствия заблаговременно выращенного посадочного материала.


«Мы его (посадочный материал – ред.) должны за определенный период времени вырастить. Если быть до конца откровенным, то 3-4 года нужно будет для того, чтобы получить полноценный посадочный материал и проводить лесокультурную кампанию по всей Украине в том объеме и так, как того требует ситуация», - сказал Бондарь.

Вместе с этим, в этом году планируется высадить лес на площади около 55 тыс. гектаров.

Стоит отметить, что вырубка лесов в Украине в следующие годы будет только увеличиваться, что обусловлено возрастной структурой лесов, большая часть которых была высажена в 40-50-е годы прошлого века.


«В следующие годы Украина вынуждена будет вырубать больше, чем вырубает сегодня, такова возрастная структура леса. У нас основные леса высаживались в послевоенный период, и сегодня они достигают возраста спелости. Украина подходит к тому уровню, когда она будет вырубать больше», - заявил Бондарь.
21.03.2018

WWF и движение ЭКА разработали интерактивный урок "Лес и климат"



В Международный день лесов Всемирный фонд дикой природы напомнил об уязвимости лесных экосистем

WWF России в партнерстве с движением ЭКА создали всероссийский интерактивный урок для школьников "Изменение климата и связь с сохранением лесов" и приглашают российских педагогов провести его в своих классах. Цель урока - в увлекательных игровых форматах рассказать о важности леса и о том, как он помогает приспосабливаться к опасным климатическим изменениям, а также научить и вдохновить школьников действовать для сохранения лесов и более благоприятного климата.

​Старт проекта приурочен к Международному дню лесов, который отмечается 21 марта.

Учителя могут провести урок "Лес и климат" в своих классах, бесплатно скачав материалы для проведения занятия на сайте www.лесклимат.рф. Специальной подготовки для проведения урока не требуется. После регистрации на сайте учителю доступны 2 комплекта материалов - для проведения урока в младших и средних-cтарших классах. Каждый комплект включает в себя методическое пособие и видеогид для подготовки занятия, красочную анимированную презентацию, набор материалов для выполнения интерактивных игровых заданий, складную книжку-памятку с полезными советами.

Благодаря уроку школьники узнают о функциях лесов в природе, о их роли в замедлении изменения климата, о мерах по их сохранению и многом другом. Ученики научатся снижать свой климатический след с помощью простых повседневных действий. В ходе игровых заданий старшеклассники побудут в роли руководителей компаний и будут искать решения по сохранению лесов, а ученики младших классов совершат путешествие по нашей планете вместе с молекулами углекислого газа.

После проведения урока все учителя, приславшие отзыв с фотографиями о проведенном занятии, получат почетный диплом участника общероссийского проекта и благодарственное письмо в адрес школы. Фотографии с проведенных занятий попадут во всероссийский онлайн-альбом.

"Лес и климат – вещи неразрывные. Без лесов невозможен благоприятный для нас климат, а если допустить сильное изменение человеком климата планеты, то исчезнет очень много лесов. Мы должны беречь лес и делать все, чтобы избежать слишком сильных изменений климата. О том, почему это так важно и что мы вместе можем делать для этого, рассказывает наш урок", - рассказывает Алексей Кокорин, директор программы "Климат и энергетика" Всемирного фонда дикой природы. В 2007 году Алексей Кокорин был удостоен Нобелевской премии мира в составе коллектива ученых, авторов международных докладов по проблеме изменения климата.

Актуальность урока “Лес и климат” отмечает Сергей Рязанский, российский космонавт-испытатель, Герой России: "Из космоса можно с тревогой наблюдать, как меняется облик нашей планеты: становится все меньше лесов, все интенсивнее тают льды в Арктике – в период с июля по сентябрь их стало гораздо меньше, чем было в тот же период 30-40 лет назад. Видно, как разрушается природа, от которой зависит наша жизнь и жизнь всех живых существ на Земле. Мы должны сделать все возможное, чтобы вместе сохранить наш общий Дом. Благодаря уроку "Лес и климат" вы вместе со своими учениками узна́ете, как начать действовать уже сегодня".

Проект реализуется с использованием гранта Президента Российской Федерации на развитие гражданского общества, предоставленного Фондом президентских грантов.

По информации движения "ЭКА"

Фото Марии Дмитриевой из архива "УГ"
Учительская Газета

15% территории Молдовы будут покрыты лесами к 2023 году


Площадь лесов в Молдове увеличится с 11% территории страны, сегодня, до 15% – в 2023 году. Такая цель поставлена в Стратегии в области окружающей среды на 2014–2023 годы и в соответствующем Плане действий.

Министр сельского хозяйства, регионального развития и окружающей среды Ливиу Волконович заявил сегодня в ходе круглого стола, приуроченного к Международному дню лесов, что лесопокрытая площадь увеличится на 130 тысяч гектаров, передаёт IPN.

Ливиу Волконович сообщил, что низкая степень облесения должна беспокоить всех. В Молдове мало лесов из-за незаконных вырубок и нелегального строительства. „У нас есть достаточно рычагов для обеспечения более осторожного лесопользования. Призываю всё население страны развивать в себе этот дух, направленный на спасение и защиту леса. В противном случае мы рискуем остаться лишь с посадками акации, лесами из граба и других непродуктивных пород”, - сказал министр.

По словам директора Агентства „Moldsilva” Иона Харалампова, Международный день лесов, отмечаемый 21 марта, даёт возможность повысить осведомлённость общества о важности лесов. „Целью является содействовать зарождению и укреплению у каждого из нас обязательства по устойчивому лесопользованию во всех странах мира, включая Молдову”, - пояснил Ион Харалампов.

Тема, вынесенная на обсуждение в этом году, призвана подчеркнуть ту важную роль, которую играют леса в устойчивом развитии городов, начиная от смягчения температурных крайностей, климатических изменений, накопления энергии и снижения фонового загрязнения, и заканчивая продовольственной безопасностью и сокращением заболеваемости людей.

ipn.md

Рятувати лелек на Львівщині узялися діти



Учні Погірцівської СЗШІ-ІІІступенів, що у Самбірському районі Львівської області, взялися рятувати лелек, які завчасно повернулися до України.

Про це повідомила у мережі користувачка Оксана Стасишин.

"Сьогодні акція по спасінню лелек продовжувалася. Учні Погірцівськоі СЗШІ-ІІІступенів були ще активнішими. Принесли дуже багато різного зерна, крупів, наварили вдома картоплі, придбали свіжомороженої риби , купили хліба, принесли кілька мішків соломи і сіна, нагрузили 6 санок і пішки вирушили до лелек", - зазначила жінка.

За її словами, у цьому ж районі допомагати птахам узялися діти із місцевого дитсадка та сусідньої школи.

"Дорога була дуже важка, бо санками везти незручно і важко. По дорозі ми зустріли працівників Погірцівського дитячого садочка, які вже верталися від лелек. Нас навздогнали працівники Чайковицької школи, які їхали підводою. Велике їм спасибі, бо вони взяли на підводу найважчу поклажу", - зазначає пані Стасишин.

"Коли ми прибули на місце, то побачили, що лелек було 12-15, - продовжує дописувачка. - Вони були мокрі, з опущеними крилами. Решта лелек порозліталися: одні перелетіли далі за ріку, інші вилітали зі сторони лісу".

"Коли ми були на місці - приїхали працівники Погірцівського вищого професійного училища трактором. Сьогодні всі установи Погірець влючилися до порятунку лелек. Тепер вони не будуть голодні і зможуть погріти свої лапки у соломі чи сіні. Ми будемо з нетерпінням чекати, коли вони прилетять до наших осель", - додала жінка.



Як уже писав "Вголос", мешканці Львівської області об'єдналися задля порятунку лелек. Активісти збирають кошти та закупляють їжу для того, щоб підгодовувати птахів.

Керівник Сумського ОУЛМГ Віктор Чигринець: Головне наше завдання – зберегти ліс для майбутніх поколінь


Сьогодні у Міжнародний день лісу, 21 березня, начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Чигринець дав прес-конференцію, на якій розповів про показники, здобутки та проблеми діяльності лісогосподарських підприємств області.

Про управління
У структурі Сумського ОУЛМГ 12 лісогосподарських та 1 мисливське господарство. Пріоритетом роботи Сумських лісгоспів є догляд та примноження лісового багатства регіону.

Лісистість території області складає 17,8 %, це на 1,9 % більше ніж середня лісистість України, проте менша за рівень оптимальної лісистості -20-22 %. Склад деревних порід на Сумщині дуже різноманітний. У наших лісах росте понад 120 видів різних дерев та кущів. Із деревних порід переважають сосна (39,5%) дуб (38,4 %), береза – 5,5 %, ясен – 5,1 %, вільха – 4,4 %, осика – 2,0 %, липа – 1,6 %, інші – 3,5 %,

Відома Сумщина і мисливськими угіддями:

Наша область — одна із шести регіонів України, де зберегли популяцію зубрів. У лісах Сумщини їх проживає 49 голів. А ще, у мисливському господарстві «Суми» розводять фазанів. Також, варто зазначити, що ми утримуємо одне із 4 державних мисливських господарств в Україні, — розповідає Віктор Чигринець.

Державна лісова політика спрямована на збереження і розширене відновлення лісів. До речі, в Сумській області, як і в Україні, кожний другий гектар лісу створений штучно. А за останні 10 років площа збільшилась на 4 тис. га., за рахунок створення нових лісів.

Догляд за лісовими насадженнями проводиться з використанням сучасних мульчерів. Як результат, Сумські ліси відзначаються високою продуктивністю та високобонітетністю.

Відновлення лісів
Для забезпечення власних потреб у садивному матеріалі лісгоспи висівають власні розсадники. Минулого року на Сумщині було посіяно 12,2 га лісових розсадників при плані 7 га, вирощено 12,4 млн. шт. садивного матеріалу при плані 9,9 млн. шт.

Разом із основними лісовими породами, ми вирощуємо і декоративний садивний матеріал, який користується великим попитом у населення. Минулого року наші підприємства реалізували 17 тисяч саджанців декоративних дерев і кущів на загальну суму близько 1,3 мільйона гривень, — розповідає керівник управління.



Охорона лісу

Останніми роками набула особливої гостроти проблема охорони лісів від пожеж. Великі площі молодняків і середньовікових штучних насаджень хвойних порід, висока урбанізація території лісового фонду, посухи та необережне поводження з вогнем населення, зумовлюють високу ймовірність виникнення лісових пожеж практично в усіх регіонах України.

В лісгоспах встановлені системи відеонагляду за лісовими масивами. Вони допомагають виявляти лісові пожежі на початковому етапі. Також, в охоронній діяльності використовуються квадрокоптери, тепловізори і спеціальні автомобілі.

У наших лісгоспах, на сьогодні, встановлені 22 вежі спостереження, де встановлені відеокамери. Фактично,ці вежі охоплюють весь лісовий фонд області. У кожному з лісгоспів, за монітором сидить працівник, який бачить усю підконтрольну територію. Якщо відбувається загоряння, людина дає команду, і її наші працівники, разом із ДСНС ліквідовують. Минулого року, за допомогою пожежних веж і камер відеоспостереження, ми змогли контролювати ситуацію з лісовими пожежами, — розповів Віктор Чигринець.



За словами керівника управління, значною проблемою є розкрадання лісу. Управлінням було організовано 12 рейдових бригад, які захищають ліс від браконьєрів. В їх складі працюють колишні воїни АТО. Це дало результат, минулого року виявили 54% самовільних рубок дерев (загальний результат в Україні складає 27%).

Промислова діяльність
Головним напрямком використання деревини є поставка її на внутрішній ринок для задоволення потреб вітчизняної деревообробної промисловості. Виручені від реалізації кошти направляються на фінансування лісогосподарського виробництва, розвиток матеріальної бази, виконання соціальних програм.




Переробка деревини у роботі Сумських підприємств заслуговує особливої уваги. В порівнянні з показником минулого року лісгоспи збільшили переробку на 53 тис.м3 що складає 147 %. Найвищі обсяги переробки – по 30 тис. м3 – по Свеському та Кролевецькому підприємствах. Також підприємства області збільшили обсяг реалізації продукції. В порівнянні з минулим роком реалізація зросла майже на 141 млн. грн., або 118 %. Найбільші темпи приросту реалізації в Охтирському (на 40 %) та Тростянецькому (на 38 %) лісгоспах.

У Роменському та Охтирському лісгоспах порубкові залишки переробляють на паливну тріску, а Свеський лісгосп виготовляє паливні пелети. Все це має неабиякий попит на ринку готової продукції і дає додаткові прибутки.

Велика проблема лісу
Сьогодні вся Європа занепокоєна ураженням соснових насаджень верхівковим короїдом. Ця небезпечна комаха за лічені дні перетворює цілі масиви живого соснового лісу на сухостій. За висновками спеціалістів теперішнє всихання сосни в Україні прирівнюється до стихійного лиха. Площа ураження становить більше 300 тис. гектарів.

На Сумщині ураженню піддалися 1200 га соснового лісу.

Врахувавши, що 45% усіх лісових насаджень Сумщини – саме хвойні породи, а шкідник поширюється досить швидко, то екологічні втрати від нашестя короїда можуть бути незворотними.

Верхівковий короїд пошкоджує дерево з середини. Виявити пошкоджене дерево досить легко – голки жовтіють та повністю відмирає верхівка. Заражене дерево гине за 2-3 тижні. За словами науковців, активізація короїда пов’язана із кліматичними змінами, зокрема з потеплінням. Єдиним методом попередження масового поширення стовбурних шкідників є проведення санітарних рубок, спрямованих на оперативне видалення всіх осередків ураження, та подальше створення на цих вирубках нових, стійких деревостанів.


Найбільше ураження, а саме 295 гектарів лісу, виявлено у Роменському лісгоспі, 185 гектарів соснових насаджень у Охтирському лісгоспі, 155 – у Глухівському, 143 – у Кролевецькому лісомисливському господарстві та 134 – у Шосткинському лісгоспі.

Уражені площі понад 50 гектарів зафіксовані у Конотопському, Лебединському та Сумському лісгоспах – відповідно 53, 78 та 84 гектари.

У решті лісгоспів – Краснопільському, Середино-Будському, Свеському та Тростянецькому — уражені короїдом незначні площі, порівняно із зазначеними , — говорить очільник Сумського ОУЛМГ.

Щоб не допустити розповсюдження шкідника, спеціалісти в лісгоспах займаються виявленням уражених ділянок. Потім відбувається тривала процедура оформлення та узгодження необхідних дозволів на вирубку. Рішення про доцільність вживати крайні міри – за екологами. Після чого лісгоспи повинні зрубати визначені дерева і прямо на лісосіці спалити гілля, сучки та верхівки. Науковці стверджують, що короїд активний з травня по вересень, потім він перебуває в стадії сну. Тому часу для превентивних заходів обмаль — до квітня цього року.

Податкові платежі
За 2017 рік наші підприємства сплатили до бюджетів усіх рівнів та Державних цільових фондів 364,7 мільйонів гривень податків, зборів та інших платежів, це на 64,5 мільйонів більше в порівнянні з минулим роком. З них: 184,6 мільйонів гривень підприємства сплатили податку до Державного бюджету, 25,2 мільйонів надійшло до обласного бюджету, 77,2 мільйони отримали місцеві бюджети, 77,7 мільйони – платежі до Державних цільових фондів, — зазначає Віктор Чигринець.

Найбільшу питому вагу в загальній сплаті податків склала сплата ПДВ, тоді як в попередні роки домінувала сплата за спеціальне користування лісовими ресурсами. На сплату ПДВ було спрямовано 90,9 млн. грн., що на 34 млн. грн. більше за показник попереднього року та становить 25,2 % від всіх платежів ( в порівнянні з попереднім роком – 19 %) Плата за спеціальне користування лісовими ресурсами склала близько 60 млн. грн., або 16,5 % від всіх платежів ( в порівнянні з попереднім 21,4 %).

З кожного кубометра заготовленої деревини лісгоспи сплатили 490 грн., податкові платежі з 1 грн. реалізованої продукції склали 0,40 грн.

Капітальні інвестиції
Отримані кошти підприємства інвестують у розвиток власного виробництва. Бо головне — це не лише багаті природні ресурси, а вміння ними розпоряджатися. Тому кожного року підприємства області інвестують у розвиток власної виробничої бази до 10 % від загального обсягу реалізованої продукції.

Капіталовкладення 2017 року склали 72, 5 млн. грн. власних коштів з запланованих 50,6 млн. грн. У сумі інвестованих коштів – витрати на будівництво лісових доріг з твердим покриттям. Цією справою вони займаються вже десятий рік, тому в їх арсеналі понад 250 км доріг з твердим покриттям. Вони суттєво покращують доступ до лісу на випадок пожеж, скорочують відстань транспортування продукції, чим продовжують термін експлуатації техніки. У 2017 році їх збудовано порядку 20 км.




Окрім доріг, Свеський та Краснопільський лісгоспи збудували у лісових масивах чотири мости через річки, протяжністю понад 20 метрів кожен, здатних витримати 90-тонний вантаж.

Володимир БОНДАР: "Яструби" з оточення Палиці винні у протистоянні між Волиньрадою та ОДА"

Надворі був листопад 2015 року. Сергій Кошарук знову програв вибори Олегу Кіндеру (Олег Кіндер вдруге поспіль отримав вотум довіри від ковельчан та з перевагою у 147 голосів над Сергієм Кошаруком переобрався Ковельським міським головою) та повертався до свого кабінету заступника голови Волинської ОДА.

"Чув, що Бондар Володимир Налькович має хороші шанси стати керівником Волиньради. Ніби є голоси", – сказав він.

Хто такий цей Володимир Налькович? Хороший він чи поганий? А яка мені взагалі різниця, хто буде головою облради? Безліч дивних думок літало тоді в голові і вони здавалися не дуже й потрібними. Репортером я не був, перспектив розвиватися як громадський діяч чи політик не бачив, але думка про те, чи стане Бондар очільником депутатського корпусу, мене не покидала аж до часу, коли він програв це місце Ігорю Палиці.

Минуло два з половиною роки (трішки менше). Я став журналістом та записав чимало інтерв'ю з обласними обранцями громади: Петро Савчук, Василь Столяр, Вячеслав Рубльов, Володимир Гунчик, Михайло Імберовський, Костянтин Зінкевич, Андрій Турак, Святослав Кравчук, Роман Карпюк, Надія Хвищун... І нарешті дійшов до Володимира Бондаря.
Колишній нардеп, екс-губернатор та чинний заступник голови Держлісагенства – дуже цікавий та бажаний співрозмовник як для мене, так і для ІА "Конкурент".

Домовилися ми швидко: Налькович погодився відразу, місце й час попросив узгодити з помічницею.

"Який формат, про що говоримо?" – запитав досвідчений політик, коли я зайшов до нього в кабінет.

"Важко сказати, розпочнемо з того, що вам зараз найближче: лісу"...




– Під час останньої сесії Волинської обласної ради, на якій ви були відсутні, звітував голова тимчасової комісії "щодо лісу" Анатолій Грицюк. Було озвучено багато негативу та критики в сторону лісівників. Як ви, зважаючи на вашу теперішню посаду, оціните інформацію, надану Грицюком? Наскільки вона об'єктивна?

– Я вважаю роботу цієї комісії глибоко упередженою. Окрім особистої зацікавленості окремих людей, ніякого достовірного та об'єктивного фактажу немає. Лісові господарства – це державна власність. Їхню перевірку можуть здійснювати лише відповідні органи. Я переконаний, що громадський контроль необхідний, оскільки ліс – це народне добро. Тимчасова комісія може спостерігати за роботою підприємств, фіксувати якісь порушення, звертати на це увагу правоохоронних органів, проте вона не уповноважена вимагати документацію та не може контролювати роботу лісівників.

Аргументація, яку вони наводять, зводиться до того, що говорить будь-який пересічний громадянин: ліс рубають. Я на це можу відповісти дуже просто: у всьому світі лісові господарства створюють для того, щоб рубати ліс. І так, рубають живий ліс. Бо тоді він має свою вартість і приносить користь державі.

По суті, комісія розповіла лише одне: що їх кудись не пускали.

– Василь Столяр переконаний, що Анатолій Грицюк своєю роботою в цій комісії виконує політичне замовлення…

– Я вважаю, що Грицюк відстоює свій персональний інтерес. Його брат займається деревообробкою, і мені здається, що він має до цього стосунок.

Комісію можна використовувати, щоб отримати якісь привілеї, хорошу ціну. Це такий собі дрібний шантаж дрібного шантажиста.

– Як ви ставитеся до головного лісівника Волині Олександра Кватирка? Він хороший керівник?

– Ніхто не скаже, що я маю особливі симпатії до Олександра Кватирка. Я не був серед його прихильників, коли прийшов до Держлісагентства. У мене про нього сформувалася двояка думка. Проте я вирішив не поспішати та не лобіювати його звільнення, а зосередитися на тому, як функціонує лісова галузь на Волині. І тепер я можу чітко сказати: завдяки Олександру Кватирку ми можемо ставити Волинську область в приклад іншим. Це заслуга молодого керівника та його команди.

– Ви обіймаєте посаду заступника голови Держлісагентства. Місце керівника досі вакантне. Ви будете претендувати на нього, коли оголосять конкурс?

– Зараз я виконую свою роботу і не хочу давати якихось прогнозів. Все залежатиме від багатьох обставин.

– Якщо ви подасте свою кандидатуру на конкурс та переможете, то будете змушені складати мандат депутата Волиньради. Чи ні?

– Я й зараз є державним службовцем категорії "А". Закон каже, що не можна поєднувати таку посаду з депутатством. З іншого боку, він немає зворотної дії і я не повинен складати свій мандат, бо громада мене обрала до того, як закон набрав чинності.

– Безумовно, що робота в Держлісагентстві забирає багато часу. Ви не можете постійно перебувати на Волині, змушені пропускати сесійні засідання. Наскільки це перешкоджає веденню вашої депутатської діяльності?

– Політикою я почав займатися менше, і це правильно. Але я регулярно буваю в окрузі, цікавлюся проблемами волинян. Там постійно працюють мої помічники, всі питання – в полі мого зору, і я вирішую все, що можу, незалежно від того, де я проживаю.

– Ви не просто депутат Волинської обласної ради, а ще й голова фракції "Солідарність". На початку каденції, при будь-яких дискусіях чи суперечках з більшістю ви завжди були основним спікером вашої команди. Якщо забути про Володимира Гунчика, звісно, який сидить в президії. Чи послаблюються позиції "Солідарності" через вашу часту відсутність?

– Я не думаю, що через мою відсутність послаблюються позиції "Солідарності". Відсутній лише мій голос, але я старатимуся, щоб він звучав частіше в сесійній залі. В нас дуже досвідчені депутати, ми стараємося не займатися політикою, а докладаємо максимальних зусиль для вирішення господарських питань.

Я вважаю, що Палиця зробив себе заручником більшості. Погляньте яким чином у нас приймається бюджет: пропозиції вносяться з голосу, відстоюються не принципові позиції системного розвитку області, а банальні "хотілки" окремих людей. Головуючий декілька разів ставив питання на голосування, бо члени більшості не могли між собою розібратися…

– У 2015 році ви не стали головою Волинської обласної ради, програвши цю посаду Ігорю Палиці. Проте у вас були реальні шанси на перемогу, і до останнього все зводилося до того, що керуватимете радою саме ви. Ключовими стали голоси "Батьківщини", які у вирішальний момент були віддані не вам, а Палиці. Як розповідав Андрій Турак, наказ підтримувати Палицю прийшов за годину-дві до голосування із центрального штабу партії. На вашу думку, чому так сталося?

– Ігор Палиця – серйозний конкурент. Його політичні та фінансові можливості – дуже серйозні та більші за мої. Я вважаю Ігоря Петровича політиком всеукраїнського рівня. Його зв'язки та спілкування з керівниками партій, в цьому випадку з "Батьківщиною", були набагато глибшими за мої. Здатність вирішити питання на такому рівні дозволила Палиці стати головою ради.

– Два з половиною роки триває чинна каденція обласної ради. Як ви оціните Палицю як керівника депутатського корпусу?

– Я не хочу давати оцінку голові обласної ради і його методам роботи. Але якби в мене запитали, що необхідно робити, то я б сказав, що всі повинні зробити крок назад. Необхідно почути представників виконавчої гілки влади, оскільки вони несуть відповідальність за реалізацію більшості рішень. Цього не зрозуміти "Свободі", "Батьківщині", радикалам, бо вони ніколи не уособлювали в собі виконавчої влади. Але це розуміє Палиця, Бондар та Гунчик, які керували ОДА та знають про персональну відповідальність за ухвалені рішення.

Нам необхідно відійти від цього радикалізму та повернутися до конструктивного діалогу. У Палиці є люди, які можуть це все налагодити. Проте зараз перемагають "яструби" обласної політики, які є в його оточенні. Саме вони приводять до того, що на Волині відбувається жорстке протистояння двох структур.

– Деякі досвідчені депутати, зокрема Анатолій Вітів та Андрій Турак, полюбляють казати, що раніше рада була придатком адміністрації та нічого не вирішувала. Тепер же, з їхніх слів, все змінилося і ОДА повинна зважати на раду та її волю. Чи є в цьому сенс?

– Якщо обласна рада затверджувала керівників комунальних підприємств, то це відбувається і зараз, якщо вона затверджувала бюджет, то робить це і надалі. Потрібно дивитися на те, що обласна рада принесла Волині у вигляді доданої вартості, а не на те, що вона не дозволила проголосувати за бюджет, проект якого підготувала адміністрація. В цьому контексті успіхів депутати поки ніяких не досягли.

– Із настанням весни активізувалися чутки про те, що Володимира Гунчика буде звільнено з посади голови Волинської ОДА. Що вам про це відомо?

– Мені відомо лише те, що написано у ЗМІ. Рішення ухвалює Петро Порошенко. Особисто я не бачу потреби знімати Гунчика.

– А ви знайомі з Олександром Савченком, якого "садять" на місце Гунчика?

– Я знаю про цього чоловіка багато, але персонально ми не знайомі.

– Чи можливо, що Гунчика змінюють на угоду Палиці?

– Я не думаю, що на це рішення має вплив Ігор Палиця. Це все персональне бачення Президента та його близького оточення.

– А які у вас відносини з Президентом? Ви можете впливати на якісь рішення через нього?

– Ми давно знайомі. Ми разом були депутатами, він очолював центральний штаб "Нашої України", коли я керував обласним. Наші крісла у парламенті були поруч, ми тісно спілкувалися та працювали як колеги, були членами однієї фракції. На сьогодні ми бачимося рідко, лише тоді, коли він вважає за потрібне, коли я повинен доповісти про довірений мені напрямок.

– Вже більше року у Луцьку відсутній міський голова. Після смерті Миколи Романюка в обласному центрі відбувалося багато чого: боротьба за крісло секретаря, суди і так далі. Нещодавно розгорівся черговий скандал, який супроводжувався бійками та неналежною поведінкою. Я не питаю у вас про рішення, які тоді ухвалювалися, зараз це неважливо. Мені цікаво, чи повинен депутатський корпус піти у відставку? Яка ваша думка?

– Микола Ярославович вмів знаходити компроміс та тримати це "болото" у стані конструктивного діалогу. Але його не стало і всі проблеми вилізли назовні. Про що була суперечка? Про стратегію розвитка міста? Ще якісь глобальні питання? Ні! Відбувався звичайний дерибан. Одні хотіли захопити ділянку, а інші хотіли перешкодити, щоб потім самим віддати ту землю людям, близьким до себе. Такої бридоти та ганьби у міській раді бути не повинно. Депутати давно повинні були ухвалити рішення про саморозпуск. Але я не вірю, що це станеться.

– Наостанок задам своє улюблене банальне питання: кого ви бачите наступним міським головою Луцька?

Сьогодні ми не бачимо такої людини. Йде зміна поколінь. Господарників змінюють менеджери. Яскравого лідера поки нема, але він повинен з'явитися та дати поштовх розвитку міста. Головне, щоб лучани дуже відповідально ставилися до свого вибору.

Громадська організація заявила про зловживання у лісгоспі Сумщини. ВІДЕО


Зловживання у сфері реалізації деревини. Про нього заявили члени громадської організації «Право Сумщини на майбутнє» під час прес-конференції. Зібрало її керівництво управління лісового господарства області. Присвятили зустріч із пресою Міжнародному дню лісу. Його відзначають 21 березня. Серед присутніх – члени громадської організації. Напередодні отримали відповідь на запит щодо реалізації торік одним із підрозділів управління деревини.

Говорить Юрій Кондратенко, член ГО «Право Сумщини на майбутнє:

«Ми можемо говорити про змову при проведенні аукціонів і не виставленні на аукціони відповідної продукції. Оскільки баланси не виставляються на аукціони, а досить велика кількість цієї продукції реалізується за прямими договорами просто суб’єктами, з якими, на мою думку, іде змова Яка ваша позиція в тому, що продукція іде, як прийнято в народі говорити: «на ліво» і державі наноситься дуже велика шкода десь на 7 млн. грн.?»

Віктор Чигринець, начальник Сумського обласного управління лісового господарства, відовідає:

«Можна бачити корупційну складову де завгодно, але сьогодні існують у Сумській області більше 30-40 деревообробників, які зачасту не можуть ввійти в електронну базу і не можуть брати участь у аукціоні. Так от, якраз оці 30%, ми вибрали ці показники, купили деревину місцеві деревообробники, які працюють в Сумській області, які забезпечують робочі місця, які випускають продукцію».

Баланси – це низькосортна деревина, яка йде на переробку для виготовлення паперу. Як відсутність аукціону впливає на кінцеву ціну товару, розповідає голова ГО «Право Сумщини на майбутнє» Віктор Пімоненко:

«Це навмисне заниження ціни, якщо б вони виставили таку лісо продукцію на аукціон, то явно там ціна була б близько десь 2-2,5 тисячі до 3, а звідки вони взяли 900 грн. за куб? Це на рівні майже дров паливних».

Директор Краснопільського лісгоспу Віктор Мороз, до якого є претензії, каже: неправильно провели розрахунки:

«Активісти зробили аналіз, взявши наші бухгалтерські дані і склали 1 квартал + 2 + 3 + 4 і + 2 місяці 2018 року і в них отримана цифра балансів більше 11 тис. куб. метрів, фактично переді мною є реалізація деревини 2017р., ця цифра склала 2472 куба».

Зараз діяльність Краснопільського лісгоспу вивчають у прокуратурі, говорить речник обласного прокурора Наталя Науменко:

«19 березня поточного року в прокуратурі Сумської області зареєстровано заяву про злочин, оскільки мова йде про вчинення ймовірного кримінального правопорушення у Краснопільському районі, то заяву направлено в Охтирську місцеву прокуратуру для вирішення питання про внесення відомостей до ЄРДР, Наразі це питання іще не вирішено».

Опубліковано Березень 21, 2018