12 квітня 2018 року в Тячівській районній державній адміністрації відбулася розширена нарада за участі керівників району, Управління лісового та мисливського господарства в Закарпатській області, Тячівського, Мокрянського, Брустурянського лісогосподарських підприємств, Карпатського біосферного заповідника, голів цілого ряду територіальних громад та великої групи представників громадськості, на якій обговорено проблеми лісокористування та утворення на Тячівщині природоохороннх територій.
Відкриваючи зібрання, голова Тячівської райдержадміністрації Василь Дем’янчук насамперед наголосив, що останнім часом до керівництва району надходить багато критичних зауважень та пропозицій від громадськості з проблем лісокористування та збереження навколишнього природного середовища. Тому розпорядженням голів райдержадміністрації та районної ради, утворено робочу групу з розгляду цих питань. До її складу залучено науковців, громадських активістів, керівників лісогосподарських підприємств та представників інших зацікавлених сторін.
У виступах сільських голів Галини Войтенко (Біловарці), Івана Рішка (Бедевля), Руслана Янчія (Теребля) говорилося про проблеми та стан господарювання в реліктових дубових лісах. А голова селища Тересви Василь Олексій у зв’язку із цим заявив, що селищна рада прийняла рішення взагалі заборонити рубки лісів на її території.
Особливо принципову, безкомпромісну позицію щодо вирубок дубових лісів, продемонстрували Марія Цимбаліста та Світлана Дочинець – голова та заступник голови громадської організації «Злагода», голова правління правозахисної організації, заступник голови комісії з питань екології в Громадській раді при Тячівській райдержадміністрації Микола Дочинець, голова Громадської ради при Тячівській райдержадміністрації Іван Фіцай, вчитель Калинівської середньої школи Наталія Стойка, громадський активіст Дмитро Світлик та інші.
Активісти вимагають не тільки припинення вирубування унікальних лісів Тячівщини, але й пропонують притягнути винних до відповідальності. Для збереження та відновлення по-варварськи знищених рідкісних дубових та інших лісових масивів, наполягають на створенні в Тересвянській долині об’єктів природно-заповідного фонду.
Так, Світлана Дочинець категорично вимагає негайного припинення вирубування залишків біловарівських дібров та невідкладно приступити до підготовки матеріалів для створення тут природоохоронної території.
Начальник Управління лісового та мисливського господарства в Закарпатській області Валерій Мурга наголосив, що управління спільно з адміністрацією Карпатського біосферного заповідника уже зробило чимало для збереження унікальних лісових екосистем краю. Тільки останнім часом, за його ініціативи, Закарпатська обласна рада ухвалила рішення щодо створення чотирьох лісових заказників, в тому числі одного на території Тячівського району. Саме тому, Закарпаття перебуває в числі лідерів в Україні з організації природоохоронних територій.
Ця робота, зі слів В.Мурги, буде і надалі підтримуватись. У цьому контексті, з врахування соціально-економічних складових, закликав громадськість до порозуміння та злагодженої роботи.
Виступаючи перед учасниками зібрання, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України Федір Гамор наголосив, що проблеми, які порушує громадкість Тячівщини, критично обговорювались й на нараді, яка пройшла 29 вересня 2017 року в Івано-Франківську під головуванням Президента України Петра Порошенка, за результатами якої прийнято Указ Президента України від 21 листопада 2017 року No 281/2017 «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження природно-заповідного фонду».
На вирішення цих проблем спрямовані також зміни, внесені до законодавства, у частині збереження пралісів й природних лісів та прийнятий нещодавно у першому читанні законопроект щодо мораторію на проведення суцільних рубок у ялицево-букових лісах на гірських схилах Карпатського регіону.
У цьому контексті Тячівщина має особливе значення,оскільки тут ще збереглось понад двадцять тисяч гектарів букових пралісів (а це найбільше не тільки на Закарпатті, але й в Україні).
Тут охороняються Угольсько-широколужанські праліси, які за площею є найбільшою складовою частиною транснаціонального об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси й давні ліси Карпат та інших регіонів Європи».
Тому тепер за підтримки УЛМГ завершуються підготовчі роботи щодо розширення території Карпатського біосферного заповідника за рахунок букових пралісів та природних лісів Мокрянського лісогосподарського підприємства.
По-друге, треба повернутись до питання збереження буштинських рідкісних дубових лісів з участю нарциса вузьколистого. З приводу цього, раніше уже приймалось відповідне розпорядження Тячівської райдержадміністрації.
По-третє, гостро потребує вирішення й питання організації охорони унікальних притисянських заплавних лісів, які зараз є безгоспними та потерпають від самовільних рубок.
Карпатський біосферний заповідник готовий безпосередньо взяти участь у підготовці необхідних наукових обґрунтувань та клопотань для підготовки рішень із питань створення в Тячівському районі об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. А найбільш важливі природні території можуть розглядатися до включення до складу Карпатського біосферного заповідника, для збереження яких він має службу державної охорони та необхідне фінансування із Державного бюджету України.
На нараді виступив також голова Тячівської районної ради Іван Фабрицій, який, крім іншого, привернув увагу до необхідності розвитку в регіоні туризму та рекреації.
Федір Гамор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, член Національної спілки журналістів України для
Закарпаття онлайн15 квітня 2018р.
