ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 травня 2018

Проблему усыхания лесов обсудили в Гомеле эксперты из Европы и США (ФОТО)

Международный семинар «Защита сосновых насаждений от вредителей и болезней леса» (Regional workshop on combating dieback of pine forests) состоялся в Гомеле. В течение трех дней - с 24 по 26 апреля - ученые и лесоводы из Беларуси, США, Германии, Италии, Венгрии, России и Украины обсуждали проблему усыхания сосновых насаждений, способы выявления очагов распространения насекомых-вредителей, а также меры борьбы с ними. Организаторами форума выступили Продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН (ФАО) и Министерство лесного хозяйства Республики Беларусь.



Как подчеркнул первый заместитель министра лесного хозяйства Александр Кулик, мероприятия подобного уровня в нашей стране состоялось впервые. Поводом тому послужило массовое усыхание хвойных насаждений по всему миру.

«Эта проблема – проблема короедного усыхания сосны - возникла не сегодня, не вчера. Еще в 2015 году вследствие засушливого лета, нехватки влаги, мы начали фиксировать вспышки распространения вершинного короеда. В 2016 году провели первый объем санитарно-оздоровительных мероприятий – на юге Гомельской области. В 2017 году вспышки начали приобретать более массовый характер. И, к сожалению, сегодня нет способов раннего обнаружения очагов вредителей, их диагностики», - констатировал Александр Кулик.



По словам первого замминистра, проблема усыхания хвойных насаждений сегодня приобрела глобальный масштаб. Именно поэтому свое слово должны сказать и наука, и практика, и международное сообщество.

Позицию Александра Кулика поддержала и г-жа Широма Сатиапала. Эксперт по лесному хозяйству ФАО прилетела в Беларусь уже во второй раз. И дала высокую оценку работе белорусских лесоводов.

«Проблема распространения короеда актуальна не только для Европы, она актуальна для всего мира. Мы были в Беларуси в ноябре, и остались очень впечатлены той работой, которую вы проводите у себя на местах. Сейчас наша работа направлена на то, чтобы предоставить Беларуси наилучшие практики по разработке методов не только предсказания или раннего выявления, но и мониторинга. Это то, чем сейчас занимается ФАО», - подчеркнула эксперт.

Широма Сатиапала также добавила, что ежегодно от различных болезней и вредителей в мире страдает порядка 35 млн га., из них половина приходится на жука-короеда. Вспышки усыхания наблюдаются в различных странах – проблема приобрела глобальный масштаб – однако наиболее сильно от распространения короеда страдают Беларусь, Украина, Польша. Именно поэтому было принято решение провести международный семинар в нашей стране: в частности, в Гомельской области, которая наиболее сильно пострадала от короеда.



К слову, своим опытом борьбы с вредителями и болезнями леса во время форума смогли поделиться представители различных стран. В частности, был презентован опыт борьбы с жуком-короедом в Италии, представлены сведения об управлении вредителями в чрезвычайных ситуациях (опыт Баварии), в странах Центральной Америки и США. Информацией о распространении короедов поделились и наши соседи – эксперты из России и Украины.



«В Украине короедное усыхание началось фактически с конца 2009 года-начала 2010 года. Но большие объемы мы начали фиксировать в конце 2016 года. В основном, страдает северная и центральная часть Украины. Сосна занимает большой процент в структуре наших лесов, соответственно, страдают практически все насаждения», - рассказала директор государственного специализированного предприятия «Херсонлесозащита» Татьяна Касич.

Эксперт сообщила, что если первые очаги короедного усыхания были зафиксированы в Украине в 2011 году в Житомирской области, то по данным 2015 года усыхание начало двигаться в северо-западную сторону – еще через год практически все северо-западные области Украины уже были повреждены. В конце 2017 года короедное усыхание сосны было обнаружено в центральных областях Украины. А весеннее обследование 2018 года показало, что короед начинает двигаться в среднюю часть страны – лесостепную зону. Все это, по мнению Татьяны Касич, говорит о развитии проблемы.

Борются с усыханием и в России. Массовую гибель насаждений здесь начали наблюдать в 2015-2016 гг. на территории Брянской области. Тогда площадь усыхания составила 3 000 га.

«По данным Росслесозащиты уже в этом году усыхание может повредить 100 000 га лесного фонда. В основном, речь идет о Брянской области», - сообщил эксперт из России Александр Петров. Специалист также добавил, что всего в природе существует более 6 000 видов короедов. Однако в России встречаются 33 вида.



В результате эксперты сошлись во мнении, что сегодня единственно верным способом борьбы с массовым распространением вредителей может являться лишь своевременное проведение санитарно-оздоровительных мероприятий. Этого принципа придерживаются как в европейских странах, так и в США, где также наблюдаются значительные очаги усыхания. Американские лесоводы придерживаются также принципа создания так называемых «буферных зон», которые, по наблюдениям специалистов, в последующем помогают спасти значительную часть лесного фонда. Появление данных буферных зон вызвано, прежде всего, физиологическими особенностями жука-короеда.

«Мы должны уметь адаптироваться к условиям изменения климата», - подчеркнули эксперты из США и Европы.

Ожидается, что практика проведения подобных форумов будет продолжена. Как будет продолжено и рассмотрение вопроса о выделении нашей стране международной технической помощи.

Пресс-служба Минлесхоза
Опубликовано: 28 Апреля 2018 

Глава СЧС считает искусственными причины пожара в Боржомском муниципалитете


Глава Службы по управлению чрезвычайными ситуациями Георгий Мгебришвили исключает возникновение пожара в лесу села Сакире Боржомского муниципалитета естественным образом.

"Было ли это целенаправленным, или действием по неосторожности – установит следствие", —заявляет Мгебришвили.

По его словам, на территории около двух гектаров возникли десять разных очагов возгорания.

«Несмотря на то, что рельеф довольно сложный и к месту сложно подобраться, пожарники-спасатели работали самоотверженно. На данном этапе пожар локализован. Нет опасности распространения огня. В тушении пожара участвовали около 50 пожарных. Мы вызвали и дополнительный силы из Тбилиси и к ним добавились 70 пожарных-спасателей. С нашей службы подключатся специалисты, которые в течение двух дней проведут мониторинг дронами. Что касается причин пожара, однозначно могу сказать, что это – не человеческий фактор. Всячески исключаю естественный фактор. Возникновение пожара в лесу сейчас невозможно представить. Было ли это целенаправленным, или действием по неосторожности – установит следствие», — заявил Георгий Мгебришвили.

Пожар в лесу, в селе Сакире вспыхнул 30 апреля.

01.05.2018 20:10

Політика – окремо, господарка — окремо



Не лише у лісовому секторі шлях до покращення справ і ефективності лежить через розмежування функцій управління та господарювання. Аналогічні проблеми має і водний сектор. І аналогічні пропозиції з розділення функцій там теж обговорюються. Бо на сьогодні Держвод, як і Держліс, живе за принципом “Сам п’ю, сам гуляю, сам стелюся, сам лягаю”. Або якщо прозаїчніше — сам планую, сам отримую кошти, сам їх витрачаю, сам вирішую насільки ефективно.

Як реформувати лісовий сектор, неодноразово говорили експерти Світового банку — програм ФЛЕГ (наприклад, Стратегія реформування лісового сектору: рекомендації програми ФЛЕГ) та «Сприяння реформі лісового сектора в Україні» за підтримки Програми Лісів (PROFOR).
А щодо реформ водного сектору – ось лист одного з лідерів Глобального водного партнерства (ГВП)-Україна Андрія Демиденка:

“Шановні колеги, Березневі Тези, запропоновані ГВП для обговорення в зв’язку з реформуванням водного управління в Україні, викликали досить багато запитань і, зокрема, прохання пояснити деякі положення і викласти їх чіткіше. Нижче подаю свою відповідь на це прохання, разом з українським перекладом Принципів ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку) щодо водного врядування, на які ГВП часто посилається в своїх тезах. Поздоровляючи всіх нас з прийняттям Стратегії державної екологічної політики України на період до 2030 року (поки що лише схвалена Урядом – ОЛ), хотів би наголосити, що основні аргументи на користь таких Тез ГВП викладені в Цілі 3 про інтеграцію.. та Цілі 4 про зниження ризиків згаданої Стратегії. Символічно, що Стратегія була прийнята в пам’ятні дні Чорнобильської трагедії, коли ми всі повинні пам’ятати, що зменшення ризиків такої глобальної катастрофи неможливе лише шляхом захисту/запобігання. Для зменшення ризиків треба також ” підвищити опірність і здатність адаптуватися” до таких лих, одного захисту/запобігання недостатньо.

Що, на мій погляд, головне в Березневих Тезах ГВП-Україна ?:


1. Оцінка ефективності водного управління.

Оцінку ефективності управління водогосподарським комплексом неможливо проводити за допомогою радянської методики – Ефективне управління – це дотримання норм, стандартів, ГДК/ГДС… .

Треба користуватися сучасним визначення ефективності (і дієвості!) – Досягнення цілей (і цільових показників) водної політики найефективнішим чином. Дивись детальніше про ефективність у принципах ОЕСР та ІУВР.

2. Перший Принцип ОЕСР. Чітко виділити та розрізнити ролі та відповідальність за розробку водної політики, впровадження політики, оперативне управління та регулювання та сприяти координації цих відповідальних органів.

Маємо: роль та відповідальність за досягнення цілей водної політики в Україні НЕ ВИЗНАЧЕНІ ВЗАГАЛІ, як відсутнє й розділення відповідальності за «управління водними ресурсами», які належать «всім», та за управління інфраструктурою-державним майном, яке належить державі/уряду. Натомість у нас Кабмін затверджує ПУРБ/ПУРЗ, але не відповідає за досягнення їх цілей!!! , 99.9% водних коштів (плати за забруднення і спецводокористування) йде на програми розвитку водного господарства й інші програми Уряду, а на управління річками йде менше 0.1% (зі слів Семерака), у нас басейнові ради (власники ресурсу в басейні) є лише дорадчими !!! органами при виконавчих органах Водагентства.

Треба: Чітко виділити та розділити ролі та відповідальність за … впровадження політики, оперативне управління та регулювання, оцінку


Як це можна було б зробити?


Перше. Через розділення господарських і управлінських функцій згідно Водного Кодексу (статті 6, 13):

1.1 – Кабмін управляє державним майном через програми розвитку водного господарства і програми використання … водних ресурсів ,

1.2 – Ради (Басейнові, яким і належить ресурс в басейні) управляють всіма водними ресурсами басейну через впровадження ПУРБ/ПУРЗ (План управління річковим басейном/ план управління ризиками затоплень – ОЛ) та досягнення таким чином спільних цілей водної політики,


Друге.

2.1 – Переписати роль Водгоспу – «забезпечення раціонального використання/водопостачання та безпеки при дотриманні законодавства» на управлінську місію Водагентства – досягнення ЦСР 6 «Забезпечення наявності та сталого управління водними ресурсами та санітарією для всіх» через розробку ПУРБ/ПУРЗ БУВРами або

2.2 – прямо надати цю функцію басейновим радам, зробивши БУВРи Водагентства їх виконавчими органами

3. Інтегроване управління, це коли управляють всією водою, а не коли комплексно управляють лише стічними чи використаними на різні господарські потреби водами (що складають менше 10% всіх вод).

Маємо. Небажання Уряду займатися всією водою черговий раз проявилося у відкиданні головної цілі ВРД ЄС – досягнення доброго стану, та у виділенні з водних ЦСР лише цілей щодо використаної води.

Треба.

3.1 – Прямо ввести в законодавство Цільове завдання 6.3 щодо досягнення “доброго/хорошого стану” і Цільовий показник 6.3.2 Частка водних об’єктів з хорошою якістю довкілля;

3.2 – Прямо ввести в законодавство Цільове завдання 6.4 «забезпечити стійкий забір і подачу прісної води» і Цільовий показник 6.4.2 «Рівень водного стресу: забір прісної води у відсотках до наявних прісноводних ресурсів»

4. Перехід в ОВД від концепції “захисту” і “гарантування безпеки” до концепції “зменшення ризиків” (відповідно до щойно затвердженої цілі 4 “Зниження екологічних ризиків для екосистем та здоров’я населення до соціально прийнятного рівня” Стратегії державної екологічної політики України на період до 2030 року»)

Маємо. Небажання чи неспроможність Уряду запровадити сучасну економічну чи фізичну ОВД (дивись звіт Мінприроди про виконання ЦСР 6.5.1), збереження концепції лише двох можливих видів впливу на довкілля – шкідливого/негативного і нешкідливого, збереження (див ДБН 2003 року про ОВНС) визначення екологічного ризику, як “вірогідності негативного впливу на довкілля” не дає ніякої можливості розробляти економічно чи фізично обгрунтовані ПУРБ чи ПУРЗ, які всі побудовані на аналізі витрати/вигоди. Якщо не можна оцінити витрати/вигоди – не можна розробити НІЯКІ басейнові плани, крім планів оцінки процедур ОВД.



Нищення заплавного лісу на Десні, околиці с. Новосілки Вишгородського р-ну Київської обл. Фото Олега Листопада


Треба. Ціль 4 Стратегії щодо зменшення ризиків сама по собі не змінить розуміння екологічних ризиків і переходу до управління ризиками (див Сендайську Платформу). Треба послідовно міняти фразеологію “захисту/запобігання” шляхом усунення загрози/причини на фразеологію “зменшення ризику” в усіх законодавчих документах, починаючи з даної реформи водного управління/врядування.

Для цього:

4.1 – Замість слів «захист від паводків/посух і охорона/відтворення довкілля, гарантування/забезпечення безпеки» писати всюди, включаючи майбутню нову редакцію законів про ОНПС, ОВД, СЕО, Водний Кодекс і Конституцію – «зменшити ризики»:
– надмірної та недостатньої води (паводків/посух),
– деградації екосистем і
– недосягнення «доброго стану», відповідно,

4.2 – ввести в законодавство і програми Уряду цільове завдання ЦСР 13.1 “підвищити опірність і здатність адаптуватися до небезпечних кліматичних явищ і стихійних лих” замість “обмеження викидів”, як воно зараз формулюється. Обмеження викидів – це про причини, а не про наслідки/впливи. Це головна “водна” проблема нерозуміння смислу “впливів, шкоди і втрат” в українському Добровільному Внеску до Паризької угоди.

З повагою,
Андрій Демиденко”

https://www.lisportal.org.ua/95998/

ФАО поможет странам Центральной Азии обеспечить сохранность лесов



В регионе Кавказа и Центральной Азии леса занимают 16 миллионов гектаров суши

В ближайшее время в Центральной Азии будет запущена новая программа ФАО по развитию лесного сектора и управлению природными ресурсами. Она призвана обеспечить сохранность лесонасаждений региона, которые представляют собой одну из наиболее богатых и наиболее продуктивных экосистем суши.

Леса покрывают более 30 процентов поверхности суши Земли и занимают около четырех миллиардов гектаров. В регионе Кавказа и Центральной Азии леса занимают 16 миллионов гектаров суши. Ежегодно с лица земли исчезают огромные лесные насаждения. Такое обезлесение планеты является результатом деятельности человека. А между тем, леса – это залог процветания человечества. Они играют важнейшую роль в обеспечении водоснабжения на планете и в борьбе с изменением климата.

Программа ФАО в области лесного хозяйства, финансируемая правительством Турции, поможет шести странам - Азербайджану, Казахстану, Кыргызстану, Таджикистану, Туркменистану и Узбекистану – выработать ряд мер в области устойчивого управления природными ресурсами и защиты лесов.

На прошлой неделе в Самарканде прошел трехдневный семинар представителей стран региона, посвященный обсуждению деталей проекта. Представители правительства Турции, шести стран Центральной Азии и ФАО обсудили так называемую «дорожную карту» программы.

«Мы уделяем повышенное внимание природным ресурсам Центральной Азии. Без механизма устойчивого управления лесами возникнет опасность того, что лесам и другим древесным ресурсам будет нанесен невосполнимый ущерб», – заявил региональный координатор ФАО по Центральной Азии Виорел Гуцу.

Правительство Турции выделило 10 миллионов долларов США на реализацию проектов устойчивого управления природными ресурсами в рамках этой партнерской программы.

Фото Управления ООН по координации гуманитарных вопросов
1 мая 2018
Изменение климата

На Закарпатті вже продають перші білі гриби, — журналістка (+ФОТО)



Журналістка газети «Експрес» з Мукачева Еліна Савицька опублікувала на своїй сторінці у Фейсбуці світлини жінки, яка торгує на ринку білими грибами.

«Сезон боровиків відкрито! На ринку в Мукачеві продають білі гриби. Жінка назбирала їх у Кольчині. Каже, що вже тиждень, як в лісі є боровики. Отакої, білі грибочки у квітні! Ціна помірна, за кілограм пані просила 80 гривень», — повідомила Еліна Савицька.

http://dzerkalo-zakarpattya.com/?p=124336


В лесах начался пожароопасный период. Лесники вышли в рейды



Обережно пожежа. Лісівники Харківщини попереджають про небезпеку, що може знищити десятки, а то і сотні зелених насаджень. Причиною тому може стати як маленький недопалок від цигарки так і не загашене багаття після пікніку на галявині. Хвойна підстілка вже висохла, констатують лісничі. Навіть після тривалого дощу їй достатньо доби аби стати сухою.

Руслан Чагаровський директор ДП "Жовтневий лісгосп"

Територія Жовтневого лісового господарства складає 48 300 гектарів. Хвойні насадження складають 25 %, всі інші 75% листяні насадження. В хвойних насадженнях починаючи з квтіня місяця і до жовтня - пожежонебезпечний період. У минулому році у нас сталося 92 пожежі, що ми локалізували власними силами. Це територія в районі 13 гектарів. Лісова охорона працює у посиленному режимі, тому що суха підстилка в лісі. Це по-перше. Люди скучили за шашликами на природі, люди скучили за сонечком.

Тож у найбільшій зоні ризику хвойні ліси. Бо саме палаюча хвойна підстилка за кілька хвилин перетворює багатовікові насадження в згарище. З цим хранителі лісу намагаються боротися своїми силами. Тому на в'їздах в лісопосадки встановлюють шлагбауми, які унеможливлюють в'їзд автранспорту, а уздовж траси розпушують грунт тракторами.

Руслан Чагаровський директор ДП "Жовтневий лісгосп"

В пожежонебезпечний період задіяно в лісгоспі 9 пожежних машин, 6 пожежних тракторів і мив прошлому році і в позапрошлому купили 2 пожежних модуля. Включно з першого дня пожежонебезпечного періоду у нас проводяться рейди, у нас є рейдові бригади. В сутки виїзджає 2 бригади, одна в дневний, інша в нічний час. Ми виявляємо як порушників незаокнних порубів так і тих порушників, які розводять в лісі багаття.

Олександр Рамазанов лісничий Ракитянського лісництва ДП "Жовтневий лісгосп"

Було встановлено вежу відеоспостереження для попереднього виявлення лісових пожеж. Ця вежа охоплює територію Ракитянського лісництва, Мереф'янського лісництва та частково Нововодолажського лісництва. 64-х кратне збільшення камери дозволяє нам спостерігати за найвіддаленішими кварталами лісництва та попередньо виявляти пожежі на їх ранніх стадіях.

Лісівники Харківщини звертаються до всіх, хто проводить свій відпочинок в лісі. Особливо до любителів посмажити шашлики. Пам'ятайте - покинуте вогнище, чи маленький незагашений недопалок можуть за лічені хвилини наробити багато біди. Яку виправляти доведеться роками.



1 мая 2018, 12:33
http://strichka.com/item/77873340

На Херсонщине уже видны первые последствия праздников



Майские праздники только наступили, но многие жители Херсонщины выехали на природу еще в субботу или воскресенье, решив не "отдыхать" перед завтрашним рабочем днем. Первые следы таких отдыхающих уже наблюдают жители Каховки.

Как пишет в соцсетях Татьяна Дружина, в каховском сосновом бору после выходных остались горы мусора.

"Ещё только ранее утро 1 Мая . Но вот после буйной гулянки вывезти мусор у кого-то совсем не хватило. И это на полянке, где так любят отдыхать многие каховчане", - пишет Татьяна.

Нашлись и такие, кто в таком неуважении к природе винят коммунальные службы, которые не поставили в местах отдыха мусорные контейнеры. Но это вовсе не причина оставлять после себя такой бардак. К слову, зачастую брошенный мусор и бутылки становятся причиной лесных пожаров. Особенно когда в области объявлен высший уровень пожарной опасности.

09:23, 1 мая

На Херсонщине лесной пожар спровоцировали отдыхающие



Сегодня утром спасатели Каховского отделения ГСЧС тушили пожар в сосновом бору возле села Малокаховка на землях Новокаховского лесничества. Загорелась хвойная подстилка.

К тушению пожара присоединились и сотрудники лесного хозяйства. Как отметили спасатели, возгорание удалось ликвидировать оперативно из-за своевременного сообщения. Пожарным удалось не допустить распространения огня на большие территории.

Причиной пожара стал непогашенный костер.

Как мы сообщали ранее, в том же сосновом бору отдыхающие, помимо костра, оставляют и горы мусора.

16:50, 1 мая

«Краудфармінг»: посадити дерево через інтернет (відео)


Радіо Свобода Україна
Опубліковано 1 трав. 2018 р.


Фермери з іспанської Валенсії продають не врожай зі своїх плантацій, а самі дерева. Замовник може обирати, яке саме дерево для нього посадити, відстежувати через інтернет, як воно росте та чи дозріли вже плоди 

За бажанням, їх надішлють поштою, або ж власник може приїхати і зібрати їх власноруч.

Спочатку опубліковано на - https://www.radiosvoboda.org/a/video/29202354.html



На Закарпатті лісівники влаштували вже 350 рейдів по боротьбі з браконьєрами


Від початку року закарпатські лісівники влаштували 347 рейдів по боротьбі з браконьєрами

У цих рейдах всього було задіяно 1260 осіб.

Тим не менше, було складено всього 18 протоколів, які направлені до суду.

Для порівняння, у минулому році за цей самий період було складено вдвічі більше протоколів, -повідомляє прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

Читайте: Війна між закарпатськими браконьєрами