Днями начальник Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Яремко, його заступники Іван Приймачук, Любомир Ничка та головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів Надія Козацька здійснили робочий візит у державне підприємство «Чортківське лісове господарство». Мета візиту – обговорення подальшої роботи з розвитку лісорозсадницької справи. Оглядом було охоплено три лісництва – Колиндянське, Улашківське і Скала-Подільське, які зосереджені на вирощуванні садивного матеріалу, однак різняться підходом, наявними технологіями та резервами.
Зокрема, в Колиндянському лісництві уже два роки успішно працює теплично-парникове і насінницьке господарство. Працівники лісництва на чолі з лісничим Володимиром Чегусом дивляться далеко в перспективу, адже незважаючи на те, що попит на декоративний садивний матеріал поки що невеликий, лісівники продовжують нарощувати обсяги, розраховуючи на те, що в майбутні роки ситуація зміниться. Власне, лісівники звикли до довгострокових інвестицій. У тепличних відділеннях центру в наявності 26 тисяч живців майже 80 видів порід у коробах та 3,5 тисячі із 35-видовим асортиментом декоративних саджанців із закритою кореневою системою. Окрім того, враховуючи вимоги сучасного ринку, працівники лісництва подбали і про надання декоративним саджанцям різних форм, забезпечивши себе необхідним інструментарієм.
А ще тут планують збудувати басейн для поливу, звідки вже існуюча мережа автоматизованої подачі води постачатиме вологою весь наявний посадковий матеріал у теплицях та в шкілці. Крім того, в лісництві вирощують модрину європейську та гібридну єврояпонську, насіння якої збирають із клонової плантації лісництва, відтак присутні змогли побачити щедрі сходи сіянців модрини під час відвідин, яких у посівному відділенні налічується 100 тисяч.
Майже половина Улашківського лісництва – лісовий заказник загальнодержавного значення «Дача Галілея», площею 1856 гектарів, входить до природно-заповідного фонду. Кліматичні зміни не оминули й цю лісову оазу. Часовий відрізок у 8 років – відколи експерти й науковці вперше заговорили про хворобу ясена, що стрімко почала ширитися Україною, зачепила і «Дачу Галілея». Начальник управління Олег Яремко, директор ДП «Чортківський лісгосп» Василь Фреяк і головний лісничий підприємства Роман Попіль оглянули кілька ділянок із поваленими й завислими ясенами. Хвороба швидко поширюється, а протистояти їй неможливо, бо ліків не існує. Свого часу науковці, які детально досліджують цю хворобу, попереджали про те, що ясен не вистоїть. Можливо, з часом кілька екземплярів ясена серед загалу витримають хворобу і почнуть продукувати себе, та на це потрібен час. Уже й на тих деревах цієї породи, які ще встояли, видно всихання листя – а це перша ознака того, що до наступного року воно буде вивалене з коренем. Наразі йдуть обговорення, що робити далі, адже в породному складі всієї території заказника характерна участь ясена. Фахівці лісового господарства планують підняти це питання на рівні області, обговорити його та довести громадянам ситуацію, що склалася, адже локально важко пояснити, чому хворі дерева з території природно-заповідного фонду не забирають, чому це не дозволено населенню, і як в цій ситуації діяти далі.
Та незважаючи на невтішні поки що прогнози майбутньої долі ясеня лісового заказника, лісничий Улашківського лісництва Олег Шевчук плекає майбутнє лісів на лісових розсадниках. Зокрема, лише на одному із них щорічно вирощується 120 тисяч хвойних і листяних порід. Всього таких є три, тож лісництво повністю забезпечене посадматеріалом під час виконання лісокультурних робіт. Компактність площ не дозволяє застосовувати тут техніку, відтак працівники лісництва на чолі з Олегом Шевчуком здійснюють усі роботи вручну, готують ділянку, здійснюють посів, обробляють листяні спеціальними засобами від борошнистої роси, а хвойні від вилягання, тож сіянці на лісових розсадниках, виплекані працьовитими лісівничими руками, буяють зеленню. Чого тільки варті сіянці дуба звичайного, які широчіють рясними рядками на розсаднику, навіть міжрядь уже не видно з-поміж них. Чималу роль відіграє і правильне розміщення розсадника. Дубочки – примхливі, як малі діти: і сонця має бути вдосталь, і тіні. Не вгодиш – сповільнить ріст, не доглянеш – укриється борошнистою росою. Від малечку і аж до переведення у вкриту лісом площу лісівники ними клопочуться. До речі, клопотів у лісничого чимало. Біля контори лісництва величезна площа виділена під розсадник декоративних саджанців. Заклав лісничий і яблуневий сад, у міжряддях якого росте школа ялини колючої ф. голуба. Схоже, що лісівник із досвідом вгодив таким сусідством хвойним саджанцям.
Крім того, Олег Михайлович узяв шефство над Сосулівським шкільним лісництвом, яке цьогоріч здобуло перше місце на обласному рівні. Тож передати свій величезний лісівничий досвід є кому. До слова, співпраця лісництва зі школярами триває уже давно. Діти з задоволенням відвідують уроки лісівника-наставника. Та й хист потрібен для цього. Цікаві розповіді про життя у лісі в поєднанні з практичними завданнями ще більше спонукають любити навколишній світ, цінувати природу і все живе, що оточує їхній дитячий світ.
Зокрема, в Колиндянському лісництві уже два роки успішно працює теплично-парникове і насінницьке господарство. Працівники лісництва на чолі з лісничим Володимиром Чегусом дивляться далеко в перспективу, адже незважаючи на те, що попит на декоративний садивний матеріал поки що невеликий, лісівники продовжують нарощувати обсяги, розраховуючи на те, що в майбутні роки ситуація зміниться. Власне, лісівники звикли до довгострокових інвестицій. У тепличних відділеннях центру в наявності 26 тисяч живців майже 80 видів порід у коробах та 3,5 тисячі із 35-видовим асортиментом декоративних саджанців із закритою кореневою системою. Окрім того, враховуючи вимоги сучасного ринку, працівники лісництва подбали і про надання декоративним саджанцям різних форм, забезпечивши себе необхідним інструментарієм.
А ще тут планують збудувати басейн для поливу, звідки вже існуюча мережа автоматизованої подачі води постачатиме вологою весь наявний посадковий матеріал у теплицях та в шкілці. Крім того, в лісництві вирощують модрину європейську та гібридну єврояпонську, насіння якої збирають із клонової плантації лісництва, відтак присутні змогли побачити щедрі сходи сіянців модрини під час відвідин, яких у посівному відділенні налічується 100 тисяч.
Майже половина Улашківського лісництва – лісовий заказник загальнодержавного значення «Дача Галілея», площею 1856 гектарів, входить до природно-заповідного фонду. Кліматичні зміни не оминули й цю лісову оазу. Часовий відрізок у 8 років – відколи експерти й науковці вперше заговорили про хворобу ясена, що стрімко почала ширитися Україною, зачепила і «Дачу Галілея». Начальник управління Олег Яремко, директор ДП «Чортківський лісгосп» Василь Фреяк і головний лісничий підприємства Роман Попіль оглянули кілька ділянок із поваленими й завислими ясенами. Хвороба швидко поширюється, а протистояти їй неможливо, бо ліків не існує. Свого часу науковці, які детально досліджують цю хворобу, попереджали про те, що ясен не вистоїть. Можливо, з часом кілька екземплярів ясена серед загалу витримають хворобу і почнуть продукувати себе, та на це потрібен час. Уже й на тих деревах цієї породи, які ще встояли, видно всихання листя – а це перша ознака того, що до наступного року воно буде вивалене з коренем. Наразі йдуть обговорення, що робити далі, адже в породному складі всієї території заказника характерна участь ясена. Фахівці лісового господарства планують підняти це питання на рівні області, обговорити його та довести громадянам ситуацію, що склалася, адже локально важко пояснити, чому хворі дерева з території природно-заповідного фонду не забирають, чому це не дозволено населенню, і як в цій ситуації діяти далі.
Та незважаючи на невтішні поки що прогнози майбутньої долі ясеня лісового заказника, лісничий Улашківського лісництва Олег Шевчук плекає майбутнє лісів на лісових розсадниках. Зокрема, лише на одному із них щорічно вирощується 120 тисяч хвойних і листяних порід. Всього таких є три, тож лісництво повністю забезпечене посадматеріалом під час виконання лісокультурних робіт. Компактність площ не дозволяє застосовувати тут техніку, відтак працівники лісництва на чолі з Олегом Шевчуком здійснюють усі роботи вручну, готують ділянку, здійснюють посів, обробляють листяні спеціальними засобами від борошнистої роси, а хвойні від вилягання, тож сіянці на лісових розсадниках, виплекані працьовитими лісівничими руками, буяють зеленню. Чого тільки варті сіянці дуба звичайного, які широчіють рясними рядками на розсаднику, навіть міжрядь уже не видно з-поміж них. Чималу роль відіграє і правильне розміщення розсадника. Дубочки – примхливі, як малі діти: і сонця має бути вдосталь, і тіні. Не вгодиш – сповільнить ріст, не доглянеш – укриється борошнистою росою. Від малечку і аж до переведення у вкриту лісом площу лісівники ними клопочуться. До речі, клопотів у лісничого чимало. Біля контори лісництва величезна площа виділена під розсадник декоративних саджанців. Заклав лісничий і яблуневий сад, у міжряддях якого росте школа ялини колючої ф. голуба. Схоже, що лісівник із досвідом вгодив таким сусідством хвойним саджанцям.
Крім того, Олег Михайлович узяв шефство над Сосулівським шкільним лісництвом, яке цьогоріч здобуло перше місце на обласному рівні. Тож передати свій величезний лісівничий досвід є кому. До слова, співпраця лісництва зі школярами триває уже давно. Діти з задоволенням відвідують уроки лісівника-наставника. Та й хист потрібен для цього. Цікаві розповіді про життя у лісі в поєднанні з практичними завданнями ще більше спонукають любити навколишній світ, цінувати природу і все живе, що оточує їхній дитячий світ.
Лісівники завжди відзначалися своєю працелюбністю, адже лісівнича професія – це не кабінетна робота, тут потрібно викладатися фізично на всі сто, а то й більше. Все потрібно вчасно зробити, виконати планові завдання. Лісничий Скала-Подільського лісництва Володимир Гайовський добре це розуміє, тож намагається організувати роботу на лісництві так, аби залучити найбільше допоміжної техніки для виконання всіх лісогосподарських робіт. Лісництво найбільш механізоване чи не на всю область. Зокрема, тут найбільше механізмів із догляду за лісокультурами. Минулоріч у лісництві відкрили павільйон для вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою. Фактично весь догляд здійснюється автоматизовано – система сама реагує чи потрібно полити, чи притінити сіянці від сонця. Вирощується тут щороку 180 тисяч сіянців дуба звичайного, сосни звичайної та модрини європейської. Цьогоріч лісництво придбало ще й каркасний басейн для подачі води потрібного температурного режиму під час поливу сіянців. Власне, основною метою поїздки у Чортківський лісгосп і Скала-Подільське лісництво, зокрема, було обговорення подальшого розвитку лісорозсадницької справи та вихід на повну автоматизовану систему роботи даного об’єкта з вирощування лісових порід. Як поінформував Володимир Гайовський, для закладення сіянців модрини в касети було наймано бригаду з 12 осіб, які уже чотири тижні виконували роботу – змішували субстрат у потрібних пропорціях, засипали його в касети та закладали насінини модрини. Робота надзвичайно важка, адже працівниці працювали з хімікатами та й трудомістка, бо насінина модрини надзвичайно маленька, до того ж її потрібно занурювати в касету на відповідну глибину, тож фактично від працівників лісокультурних робіт вимагалось доведення її до автоматиматизму. Відтак і задумуються лісівники про те, як цю роботу автоматизувати за допомогою техніки. На сьогодні тривають перемовини з представниками шведської компанії BCC, які минулоріч приїжджали у лісництво. Разом із тим, лісівники планують здійснити поїздку до європейських колег із метою детальнішого вивчення всіх «за» і «проти», адже вартість встановлення автоматизованої лінії чимала.
Наразі павільйон вирощування у Скала-Подільському лісництві планують розширити тепличним відділенням, звідкіля вирощені сіянці прямуватимуть на дорощування в уже існуючий об’єкт. Таким чином лісівники планують максимально використовувати новітні методи вирощування садивного матеріалу для забезпечення лісокультурних робіт у теперішніх умовах. А це стійкість до кліматичних умов, продовження робіт протягом усього вегетаційного періоду рослин та позбавлення сіянців лісових порід шоку у перший період після посадки у відкритий ґрунт, а відтак і швидкість росту та економії на доглядах лісових культур у лісовому фонді.
Як зазначив начальник управління Олег Яремко, перехід на повну автоматизацію з вирощування посадкового матеріалу лісових порід у теперішній ситуації, як ніколи на часі, тож лісівники шукають змогу реалізувати минулорічний задум – створити на базі Чортківського лісового господарства єдиного центру з вирощування лісових порід із закритою кореневою системою, яка б могла забезпечити якісним садивним матеріалом усю область.
Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
Наразі павільйон вирощування у Скала-Подільському лісництві планують розширити тепличним відділенням, звідкіля вирощені сіянці прямуватимуть на дорощування в уже існуючий об’єкт. Таким чином лісівники планують максимально використовувати новітні методи вирощування садивного матеріалу для забезпечення лісокультурних робіт у теперішніх умовах. А це стійкість до кліматичних умов, продовження робіт протягом усього вегетаційного періоду рослин та позбавлення сіянців лісових порід шоку у перший період після посадки у відкритий ґрунт, а відтак і швидкість росту та економії на доглядах лісових культур у лісовому фонді.
Як зазначив начальник управління Олег Яремко, перехід на повну автоматизацію з вирощування посадкового матеріалу лісових порід у теперішній ситуації, як ніколи на часі, тож лісівники шукають змогу реалізувати минулорічний задум – створити на базі Чортківського лісового господарства єдиного центру з вирощування лісових порід із закритою кореневою системою, яка б могла забезпечити якісним садивним матеріалом усю область.
Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
2018-06-13 11:20:01
