ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

29 червня 2018

У Цумані лісівники облагородили місцевий сквер



Сквер у смт Цумань Ківерцівського району, поблизу Братського кладовища, оминути увагою не зможе ніхто. Ні місцевий житель, ні гість селища.

Не оминули увагою його і місцеві лісівники, теж мешканці громади – працівники державного підприємства «Цуманське лісове господарство». Тому й взялися за всім потрібну справу, – інформує прес-центр Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Днями сквер повністю облагородили. Лісівники пообрізали дерева, кущі, викосили траву. Власними силами виготовили і встановили дубові лавочки. Попрацювали тут безпосередньо працівники ДП «Цуманське ЛГ», серед яких – начальник відділу охорони і захисту лісу ДП «Цуманське ЛГ» Микола Фень, інженер з охорони і захисту лісу підприємства Віктор Аршулік, майстри лісу Цуманського, Горинського та Мощаницького лісництв Андрій Гламазда, Володимир Ланюш та Павло Андрощук.


«Ця справа – як гарний приклад, що все можна реалізувати, маючи ініціативу та бажання зробити щось для свого рідного селища, – зазначає Цуманський селищний голова Анатолій Дорошук, у минулому теж лісівник. – Тим більше, що докласти потрібно було більше праці та фізичних зусиль, ніж коштів. Дякую лісівникам, особисто нинішньому керівнику підприємства Юрію Фролову, депутату Цуманської селищної ради за такі ініціативи. Маємо ще спільні плани. Точно знаю, що й вони будуть реалізовані. З лісівниками так завжди».



До




Після

14:30 29.06.2018

Дроны vs Государственной авиационной службы: война или недоразумение



Первые недели лета встретили украинских владельцев дронов новостью о Временном порядке использования воздушного пространства Украины. Это вызвало много вопросов со стороны владельцев всех видов дронов от 300-граммового Spark то 3-х килограммового SKIF, который может облететь 1500 га. Что же вызвало беспокойство?

Рекомендуемый Временный порядок использования воздушного пространства Украины, который был обнародован Государственной авиационной службой, вызвал информационную «бомбу», действие которой до сих пор не остановилось. Покупатели коммерческих дронов, в частности для агросфери, совершившие предоплату, уже сомневаются в их использовании.

Временный порядок устанавливает ряд ограничений для полетов. Если кратко — дронам, весом до 2 кг, разрешены полеты не выше 50 метров в высоту, и не дальше, чем на 500 метров от оператора без необходимости получения разрешения. Запрещено летать над определенными инфраструктурными объектами, скоплениями людей, охраняемыми зонами, военными объектами и т.д. (пункт 4 Временного порядка использования ВПУ). Те же ограничения касаются дронов, вес которых превышает 2 кг, однако нужно получить разрешение на использование воздушного пространства Украины (ВПУ). Заявку на получение такого разрешения необходимо подавать за 10 дней до полета.

Что это может означать для агросектора?

Рынок услуг в сфере агро, предоставляемых с помощью беспилотников, может просто прийти в упадок (правда останется возможность для беспилотных опрыскивателей, им не надо так высоко летать, но речь идет об их сертификации). Обмер полей, мониторинг состояния посевов, карты урожайности с высоты 50 метров просто не будут проводиться, а ФОПы и консалтинговые компании, которые этим занимаются, перестанут работать. Об увеличении локализации производства дронов и комплектующих в Украине, вообще можно забыть, ведь зачем строить беспилотники, если ими почти ничего не сделаешь. Соответственно, возможное участие дронов в программах господдержки тоже нивелируется. Это касается и сферы экологии — проведение аудита лесов, при высоте деревьев 25-45 метров, с помощью дрона просто будет невозможно сделать.

Однако есть несколько очень важных НО:

1) Эти Временные правила не юстированные, то есть не прошли регистрации в Министерстве юстиции Украины, что уже вызывает вопросы о наличии у них юридической силы. Во время рабочей группы и последующей встречи с Министром инфраструктуры было отмечено, что Временный порядок — это рекомендация для использования до момента разработки и принятия правил эксплуатации беспилотных летательных систем, которые сейчас разрабатываются этой рабочей группой;

2) Ответственность за использование дронов. В случае нарушения правил воздушных полетов или условий использования воздушного пространства (а такие статьи в Уголовном кодексе Украины есть), независимо от того, дрон это или «кукурузник», наступит ответственность согласно Уголовному кодексу. В рамках административной ответственности сейчас беспилотники за пределами регулирования Кодекса об административных правонарушениях (КоАП).

Что мы имеем сегодня?

Первое. Даже не юстированный порядок едва не ввел в пике сферу беспилотников.

Второе. Национальная безопасность очень важна, но экономическое развитие это не менее важный аспект функционирования государства. Ограничение использования инновационных средств производства будет иметь негативное влияние на бизнес. При опубликованных рекомендациях и непонятности трактовки самим ГАСУ этого Временного порядка, у бизнеса возник вполне логичный вопрос, можно ли летать выше 12 этажа? Заберут ли мой коптер, когда я буду летать над полем агрохолдинга?

Третье. Агросфера приносит около 14% ВВП Украины. Использование беспилотников аграриями стремительно растет, однако представителей Минагрополитики в рабочей группе при ГАСУ нет.

Сейчас главное запомнить основной месседж — этот Временный порядок носит рекомендательный характер, он не имеет юридической силы, и за его нарушение вам не выпишут штраф размером 8000 грн. Но это не значит, что этот вопрос надо пускать на самотек. Необходимо участвовать в обсуждениях, предоставлять предложения и комментарии. Ведь уже не столько от этого Временного порядка, сколько от нового проекта правил эксплуатации беспилотных летательных систем будет зависеть функционирование и использование беспилотников в различных сферах экономики Украины. Ведь мир и технологии не стоят на месте и технологии точного земледелия, использование беспилотников развиваются, поэтому правила должны разрабатываться с учетом прогресса, развития и будущего, а не прошлого, ограничений и запретов всего и везде.

Олег Нестеров, координатор комитета техники Ассоциации «Украинский клуб аграрного бизнеса»

Источник фото: УКАБ
Блоги Олег Нестеров Сегодня, 13:50 288 

50% девственных лесов на европейском континенте необходима более строгая охрана


Свыше половины девственных лесов на европейском континенте нуждаются в более строгой охране и находятся под угрозой исчезновения. Мониторинг состояния старых лесов Европы осуществила международная группа ученых, членом которой является и сотрудник Чешского сельскохозяйственного университета (ČZU) в Праге.

Эксперты провели наблюдения за санитарным и лесопатологическим состоянием девственных лесов на площади 1,5 миллионов гектаров. "Девственным лесом мы считаем пущу, незатронутую человеческой деятельностью на протяжении последних 200 лет", – пояснил один из авторов исследования Mирослав Свобода, представитель факультета лесничества ČZU.

"Мониторинг показал, что в 32 европейских странах находятся 262 девственных леса, которые составляют 0,7% всех лесных насаждений Европы. Чехия относится к наиболее хорошо изученным государствам в этой сфере, на ее территории произрастает 18 древних лесов", сообщается в пресс-релизе сельскохозяйственного университета.

К числу государств с самым большим числом девственных лесов авторы исследования относят Финляндию, Швейцарию, Литву, Словению и Болгарию. Наиболее плачевная ситуация с защитой первичных лесов, по словам Свободы, сложилась в Карпатах Румынии и в других балканских странах.


Їстівні та отруйні. Довідник грибника у картинках

З початком грибного сезону, коли багато користувачів соцмереж діляться фотографіями знайдених грибів, а ще більше людей їм заздрять, vsim.ua пропонує ознайомитися з важливими правилами.



Початківці й досвідчені грибники з відрами та рюкзаками активно з'їжджаються в ліси, щоб відхопити трохи цих малюків у капелюшках. Однак, серед них часто трапляються й неїстівні, або ж отруйні, яким точно не місце на вашій кухні.

Так, в червні у Віньковецькому районі четверо людей потрапило до лікарні з діагнозом отруєння грибами. За словами лікаря, люди їли гриби, які назбирали на полі та в лісі.
Про це повідомляє прес-служба Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства.

Всі, хто виходить на «тихе полювання», мають знати, що існують міфи і реальність, про які не можна забувати:
  • Міф 1. Чим більший гриб, тим він кращий. Реально: великі гриби, швидше за все, перестигли, отож накопичили в собі продукти розпаду білків. Це здатне викликати розлади травлення та нервової системи.
  • Міф 2. Всі їстівні гриби мають приємний смак, а поганки – неприємний. Реально: бліда поганка теж може бути ніжною на смак і зовсім не гіркою. Те саме можна сказати і про інші отруйні гриби
  • Міф 3. Отруйні гриби смердять. Реально: можливо, деякі з них і смердять, але той же червоний мухомор по запаху нічим не відрізняється від звичайного шампіньона.
  • Міф 4. Черв’яки не їдять отруйних грибів. Реально: ще й як їдять. Особливо деякі види.
  • Міф 5. Перевіряючи, чи не має отруйних грибів серед тих, що варяться в каструлі, треба кинути туди цибулину і прослідкувати, чи не змінила вона колір. Реально: цибулина може змінити колір під дією ферменту, який міститься як в отруйних, так і в їстівних грибах.
  • Міф 6. Отруйні гриби можна знешкодити, проваривши їх у солоній воді з оцтом. Реально: знешкодити грибну отруту практично неможливо.



Є величезна темна сторона експорту українського лісу в Європу, – експерт. ВІДЕО


Парламент офіційно видав постанову про заборону експорту українського лісу. Але не зважаючи на це, ліс як вирубували, так і вирубують. Причому як в Карпатах, так і під Києвом.

Про це у своєму відеоблозі "Фінансова грамотність" розповів фінансовий аналітик Сергій Фурса.
Читайте також: У ЄС висунули умови, після виконання яких нададуть Україні наступний транш
Експерт розповів дві сторони того, чому вирубують український ліс. "Тому що офіційний експорт лісу кругляка був лише малою часткою тієї деревини, яка йшла і йде з України – це світла сторона експорту", – зазначив Фурса.

А є величезна темна сторона. Тому що парламентським рішенням не можна заборонити контрабанду. Більш того, дуже часто, парламентські рішення її стимулюють. І побороти її ніяк не можна,
– сказав фінансовий аналітик.

"Навіть якщо посадити на кордон в два рази більше силовиків, то в цьому випадку у вас в два рази швидше почнуть рости палаци в районах кордону і в два рази швидше будуть вирубувати ліс. Тому що тепер доведеться оплачувати хабарі в два рази більшій кількості мундирів", – додав експерт.

За офіційними цифрами експорт лісу-кругляка в Україні в 2017 році склав всього 11 тисяч тонн, а на тому ж папері, тільки європейської, експорт з України в 2017 році склав 477 тисяч тонн. І це тільки офіційні цифри,
– зазначив експерт.

За словами Сергія Фурси, контрабанду лісу можна побороти лише на кордоні. І додав, що "в нашій країні важлива не сила покарання, а його невідворотність. Але в нас з цим проблеми".

Відео повного випуску відеоблогу Сергій Фурса "Фінансова грамотність" за 28 червня 2018

Гроші на згарищі

Лісові пожежі на Херсонщині - явище, на жаль, уже постійне. У останні роки влітку пожежі тут спалахують мало не кожного тижня. Щороку кількість і площа лісових пожеж зростає. У 2013 році вони охопили лише 21 гектар херсонського лісу, у 2017 році стались майже чотири сотні лісових пожеж на загальній площі більше тисячі гектарів. На початок 2018-го згоріло понад 600 га лісу. Розрив у цифрах вражає. У Державній службі з надзвичайних ситуацій кажуть, що більшість великих лісових пожеж виникають внаслідок навмисних підпалів, в місцях, де навіть пошкоджена верховою пожежею деревина має промислову цінність.



Лісова пожежа на Херсонщині Фото investigator.org.ua

27 травня о 13:25 до Оперативно-координаційного центру Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Херсонській області від чергового Національної поліції надійшло повідомлення про пожежу в третьому та четвертому кварталах Раденського лісництва Олешківського району. Станом на 16:30 площа лісової пожежі складала 20 га, повідомила прес-служба ГУ ДСНС у Херсонській області.

А 30 травня пожежа охопила вже 580 га лісового масиву.



Лісова пожежа на Херсонщині Фото investigator.org.ua

“Пожежа була ускладнена дуже сильним поривчастим вітром до 25 м\с – це майже шквальний вітер. Пожежу ми гасили 4 дні. Повністю ліквідувати вдалося лише 2 червня. З авіації було залучено три літаки та два гелікоптери: один від ДСНС і один від збройних сил України”, – повідомив Андрій Бєлоусов, начальник оперативно координаційного центру ГУ ДСНС у Херонській області.



Андрій Бєлоусов, начальник ОКЦ ГУ ДСНС у Херонській області Фото investigator.org.ua

Щороку кількість і площа лісових пожеж зростає. За інформацією ДСНС, за весь 2013 рік вогонь знищив ліс на площі у 21 гектар – це майже у 50 разів менше, ніж у 2017-му році. В обласному лісництві пояснюють, що основною причиною є відсутність бюджетного фінансування.

“З 2016 року наше підприємство з держбюджету не отримало ні копійки до сьогодні. Якщо у 2016 у нас було близько 1000 працівників у області, то зараз 540 – 560 людей”, – говорить Віктор Тищенко, начальник Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства.



Віктор Тищенко, начальник Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства Фото investigator.org.ua

Центр журналістських розслідувань вже писав про мітинг херсонських лісівників у листопаді 2017 року, які вимагали відновити державне фінансування лісгоспів Півдня та Сходу України. Тоді Володимир Михайленко, перший заступник начальника Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства, повідомив, що лісгоспи Херсонщини виживають лише завдяки ресурсним областям, які кожного місяця перераховують південним колегам-лісничим одноденний заробіток своїх працівників.

Лісівники пояснили: ресурсні області можуть вижити без фінансування, адже у них багатий лісовий ресурс. Однак Херсонщина не має такої можливості.

«Ми не можемо випилювати ліс, щоб існувати. У нас зовсім інша, екологічна функція лісових насаджень – це захисні ліси», – пояснив Володимир Михайленко.

Випилювати херсонські ліси й справді заборонено. Але супутникова карта області показує іншу ситуацію. Більша частина херсонських лісів перетворилася на пеньки – це наслідки зачисток після пожеж.



Наслідки зачистки постраждалої від пожежи лісової ділянки Фото investigator.org.ua

В обласному управлінні лісового та мисливського господарства повідомили, що з 2017 року ситуація з фінансуванням не змінилася. Від господарської діяльності херсонські лісгоспи отримують трохи більше 22 мільйонів гривень на рік – це четверта частина від потреби. За умови, що в лісгоспі працює 450 робітників, в середньому це по 4000 грн на місячне забезпечення роботи одного лісника. Більша частина цієї суми йде на бензин.

Як наслідок, людей у пожежних станціях лісгоспів не вистачає, тому швидко локалізувати вогонь на великих площах вдається не завжди. Між тим, згідно законодавства відповідальними за загальне керівництво гасінням лісових пожеж та їх ліквідацію є саме працівники лісгоспів.

“У нас створені 27 лісопожежних станцій при лісгоспах. Усі вони зосереджені у хвойних лісах. На цих станціях має працювати приблизно 450 людей. На сьогоднішній день є лише 166 – це третина, розумієте? Все це у зв’язку з таким фінансуванням”, – каже Тищенко.

Але справа не лише у фінансуванні. За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, більшість великих лісових пожеж виникає внаслідок навмисних підпалів. Локалізувати їх майже неможливо. За таким сценарієм почалася й пожежа 28 травня.



Лісова пожежа на Херсонщині Фото investigator.org.ua

“У цій пожежі прослідковується навмисний підпал. Довести це легко: пожежа виникла майже одночасно в двох-трьох місцях. З інтервалом у 20 хвилин. Уявіть: з’являється дим; кидаємо туди техніку, поки вони її тушать, за сотню кілометрів виникає друга пожежа, поки техніку перегнали туди й вона займається гасінням другої пожежі, поряд виникає ще одна пожежа. На яку пожежні вже не встигають”, – пояснює Віктор Тищенко.

З часового інтервалу між підпалами очевидно, що зловмисник діяв не один. Лісничі у підпалах підозрюють ображених браконьєрів. Але у відповіді ДСНС на наш запит вказано на інший мотив підпалів:

“Провівши аналіз причин виникнення лісових пожеж, можна дійти висновку, що переважна більшість із них виникає внаслідок підпалів. Про це свідчать такі факти, як одночасні виникнення лісових пожеж у декількох місцях, як правило у вітряну погоду, в лісових масивах, де деревина, навіть пошкоджена верховою пожежею має промислову цінність”.

Тобто, після пожеж стовбури дерев можна продавати. У відповіді на інформаційний запит наводиться і статистика пожеж останніх років. Найстрашнішими виявилися пожежи 2007 року – тоді на Херсонщині вигоріло понад вісім тисяч гектарів лісу. Другим за масштабністю пожеж став 2012й рік, коли область втратила понад дві з половиною тисячі гектарів.



У 2014 році пожежа поблизу міста Олешки знищила майже 200 гектарів лісу. Місцеві активісти мають ще одну версію підпалів – таким чином ховають сліди незаконної вирубки.



Оксана Пляс, координатор ініціативної групи “Ліс людей”, Херсонська область Фото investigator.org.ua

– Ви думаєте ліс спочатку вирубують, а потім палять?
– Так же можна зрубати більше. Ви зрозумійте, не просто так по лісу розвішані пляшки з паливом. Ми раніше не задавались питанням, навіщо у нас тут висіли пляшки, і ніхто не подумав заглянути, що в них. А потім ми дізнались, що це така технологія: кожні 50 метрів вішається пляшка і коли починається пожежа її неможливо погасити. Тому що коли доходить до бензина, спалахує нова сильна пожежа. Наче вибух. І вогонь йде далі. – каже Оксана Пляс, координатор ініціативної групи “Ліс людей”.

– Ви особисто бачили ці пляшки?
– Так, звісно. Просто лише після пожежі ми дізнались, що це за технологія.



Лісова пожежа на Херсонщині Фото investigator.org.ua

Активісти зверталися в усі правоохоронні органи, аби дати свідчення, адже бачили як за кілька годин до пожежі майстер лісу спалював гілля.

“Їх треба окантувати і дочекатись зими, коли лежить сніг, і тоді тільки палити. Така технологія. Але щоб пройти нормально перевірку, вони почали спалювати цей хворост 5 червня, під час пожежонебезпечного періоду. Військові це бачили. А 6 числа, вогонь перекинувся на ліс. І замість того щоб гасити пожежу, вони почали замітати сліди, і цей свідок в мене є”, – каже Оксана Пляс.

Справа дійшла до суду. Але коли активісти прийшли давати свідчення, засідання перенесли.

“Коли почався суд і ми почали давати свідчення, усі свідки хто там був говорили, що вони проводили ці роботи під час пожежі. Але усі співробітники лісгоспу говорили, що було це зроблено до пожежі. Ось це факт, що вони брешуть”, – каже Оксана Пляс.

Досудове розслідування у цій справі триває, але протягом 2017 року засідань не було. Активісти впевнені, що мета частих пожеж – продаж деревини. За законом, згорілу ділянку зачищають працівники лісгоспів, а деревену продають на відкритому аукціоні. Та на практиці все відбувається інакше.



Лісова пожежа на Херсонщині Фото investigator.org.ua

Нам вдалося поговорити з колишнім працівником Олешківського лісгоспу. Він розповів про схеми продажу лісу, але, побоюючись за власну безпеку, попросив забезпечити його анонімність.

“Приходять приватні підприємці і купують ділянку: їм вигідно і директорам лісгоспів вигідно. Палиться спеціально для того щоб … ну, зрозумійте, приватні підприємці на цьому заробляють. І лісгосп зараз фінансування не має – заробляють на цьому”, – розповів інформатор.

“А хто палить? Підприємці чи працівники лісгоспів?” – запитала журналіст.

“Ні, просто наймаються люди і випалюється ліс”, – відповів колишній лісник.

За словами очевидця, після досягнення домовленості із покупцем, у лісгоспі виписується дозвіл на вивіз машини з деревиною. Але за одними й тими ж документами ліс вивозиться не один раз.

“Бачив, як під одним документом вивозяться дві, три машини і більше. Розумієте? Виписується один дозвіл, а вивозиться два або три рази”, – розповів лісник.

Аукціон з продажу деревини зі спаленої ділянки теж проводиться формально – за змовою, розповів колишній лісник: «Кому треба, ті платять гроші, і торги відбуваються на їх користь. Платять керівнику, тому хто може віддати ліс для випилки».

Схожу історію розповідає і Оксана Пляс.

“У мене є знайомий підприємець, він розповідав: залишається дві хвилини до кінця аукціону, він ставить вище ціну – аукціон анулюється. Тобто, вже є люди які мають випилювати цю ділянку. Вже все вирішено, – розповіє координатор ініціативної групи “Ліс людей”.

Торги з продажу деревини відбуваються на базі Торгової біржі “Аграрна біржа Херсон”, керівником якої вказаний Ігор Григор’єв. Нам вдалося з ним зв’язатися телефоном, але змістовної відповіді щодо законності процедури торгів ми поки що не отримали.

«Це не ваші проблеми. У мене своїх проблем достатньо. Усно ми не надаємо інформацію! Нам невідомо як ви будете її “передьоргівать”! – відповів Ігор Григор’єв, директор ТБ “Аграрна біржа Херсон”.

Ми надіслали пану Григор’єву інформаційний запит і опублікуємо відповідь, якщо її отримаємо. На сайті обласного управління лісомисливського господарства, попри плутанину в датах документів, ми знайшли таблиці протоколів аукціонів за 2018 рік. Переможцем усіх торгів вказана одна компанія– ПРАТ “ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №132”, власниками якої зареєстровані Роман Рибалко із міста Олешки та мешканець села Чулаківка Сергій Рибалко. Останній на цих виборах ставдепутатом Херсонської обласної ради від партії «Наш край».



Сергій Рибалко, депутат Херсонської обласної ради Фото investigator.org.ua

Цікавою знахідкою нашого розслідування є також лісопильня, що належить ПрАТ “Електро”, керівницею і співвласницею якої є Наталія Тищенко, дружина головного лісника області . Віктор Тищенко запевняє, що херсонську деревину на підприємстві дружини не використовують.

“Підприємство належало родині дружини ще до нашого шлюбу. На сьогоднішні підприємство займається виготовленням в цьому цеху декоративних садових меблів. Наш ліс не використовується. Це легко перевірити. Зараз люди відійшли від дешевих меблів, треба якісна деревина. Вона закупляється не в нашій області”, – каже Віктор Тищенко, начальник Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Що відбувається на згарищах, після того, як ліс звідти продали? За здоровим глуздом і за законом, їх мали б засадити новим лісом. Але втрачені ліси Херсонщини у останні роки не відновлюються.



Вигорілі та знов насаджені ліси у Херсонській області

У 2013 році згорів 21 гектар лісу, але засадили новими деревами більше тисячі. Але потім площа засаджених ділянок ставала все меншою. У 2017 згоріла понад тисяча гектарів лісів, а засадили лише 100 гектарів.

При належному фінансуванні лісгоспів, на відновлення лісу треба не менше 5 років. За умови, що великих пожеж протягом цього часу не буде.

28.06.2018
Анастасія Шевченко, Центр журналістських розслідувань

Поджигатель поймал благодаря камерам



Лесная охрана лесного района Мышинец поймала серийного лесного поджигателя. Он оказался волонтером пожарного.

В течение четырех лет в Лесном районе Мысинец (RDSF в Ольштыне) наблюдались регулярные лесные пожары. Некоторые из них были очень обширными, а самолеты для тушения участвовали в тушении, в дополнение к десяткам единиц пожарной службы. С самого начала было известно, что причиной этих пожаров был поджог . Поджигатель уже давно был неуловим.

Несколько дней назад лес в Лесном районе Мышинец снова горел. Однако на этот раз полиция остановила поджигателя. Он оказался пожарным из добровольной пожарной команды. Определение лица, совершившего преступление, было поддержано видео из мониторинга лесов, проведенного Управлением по лесному округу. Преступник признал, что только в этом году он несколько раз поджигал лес. Дальнейшее расследование по этому вопросу осуществляется прокуратурой.

С начала этого года по 25 июня в районах, подверженных лесными пожарами, возникли 1533 лесных пожара, что в два раза больше, чем за тот же период прошлого года. Причина - 39 процентов. из них был преднамеренный поджог. К счастью, все пожары были быстро погашены, поэтому средняя площадь одного была довольно маленькой, в среднем пожар уничтожил около 0,24 га.

АРХИПЕЛАГ ЛЕСНОЙ РАЙОН МЫСИНЕЦ

Маневиччина: за кілограм зібраної чорниці в місцевий бюджет надходить гривня



Сезон заготівлі другорядних лісових матеріалів у поточному році офіційно розпочався із 16 червня.

Про це повідомив відділ з питань внутрішньої та інформаційної політики апарату райдержадміністрації.

Станом на 25 червня 2018 року ліміти на заготівлю ягоди чорниці отримали 27 суб’єктів господарювання в обсязі 172,5 тонни.

До місцевих бюджетів надійшло 178500 гривень рентної плати за здійснення побічних лісових користувань у розмірі 97,8 копійки за 1 кілограм.

В Маневицькому районі створили постійно діючу комісію з координації дій державних органів, що здійснює контроль за заготівлею другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів.

До складу комісії увійшли представники районного відділу поліції, податкової інспекції, державних лісогосподарських підприємств, екологічної інспекції, управління фінансів, ЦНАПУ, представники Колківської та Прилісненської об’єднаних територіальниї громад та інші.

Очолив комісію перший заступник голови райдержадміністрації Андрій Бурак.

Розподілом використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань на 2016-2020 роки затверджений щорічний ліміт заготівлі ягоди чорниці на території Маневицького району в обсязі 500 тонн.

Члени комісії вже провели 3 рейдових виїзди з питань контролю за заготівлею другорядних лісових матеріалів на території Куклинської, Троянівської, Черевахівської, Будківської, Комарівської, Старочорторийської та Цмінівської сільських рад.

Під час проведення цих рейдів із вказаних вище сільських рад, до роботи вдалось залучити Комарівського сільського голову Сергія Ліщука та соціального працівника Троянівської сільської ради, депутата районної ради Олександра Шкоду.

Решта сільських голів не проявила ініціативи брати участь у рейдах.

За результатами проведених рейдів комісія склала 1 протокол про порушення екологічного законодавства.


«Найбільше в легальній заготівлі ягід повинні бути зацікавлені сільські, селищні голови, адже з кожного 1 кг ягоди 1 гривня йде в бюджети місцевих рад. І сумарно це достатньо велика сума. Особливо для найбідніших сільських рад», ‒ зазначив голова райдержадміністрації Андрій Линдюк.

Тому очільник району звернувся до сільських та селищних рад з порадою.


«Контролюйте це питання на місцях, у разі виявлення фактів незаконної заготівлі, відразу телефонуйте чи в поліцію чи до голови районної комісії. Бо наразі якраз той період року, який дає можливість максимально наповнити місцеві бюджети», ‒ йшлося у зверненні голови РДА.

08:10 29.06.2018

Володимир Бондар: лісівники Вінниччини мають багатий досвід вирощування високопродуктивних дубових лісів


Після завершення пленарного засідання розширеної виїзної колегії Державного агентства лісових ресурсів України, що проходила 26-27 червня 2018 року на базі Вінницького ОУЛМГ, учасники заходу на лісових ділянках Вінницького та Демидівського лісництв ДП «Вінницький лісгосп» мали змогу побачити, як лісівники Вінниччини формують високопродуктивні дубові насадження.

Під час огляду ділянок заступник Голови Держлісагентства України Володимир Бондар підкреслив, що лісівники Вінниччини успішно реалізовують стратегічний курс – підвищення продуктивності дубових лісів та збагачення їх породного складу. Адже дуб звичайний – цінна, переважаюча порода лісових насаджень Поділля. І лісові ділянки високопродуктивних різновікових культур дуба звичайного є тому яскравим підтвердженням.

Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Бондар наголосив на тому, що лісівники просто зобов’язані в грунтово-кліматичних умовах Поділля вирощувати високопродуктивні культури дуба звичайного.

З цією метою успішно впроваджуються передові технології, використовуються рекомендації науковців НУБІП України, проводиться цілий комплекс лісогосподарських заходів. Адже існує класична формула вирощування якісних культур дуба звичайного: дуб любить шубу, але відкриту голову. Це значить, що дуб потребує підгінних порід для формування рівного стовбура і багато сонячного світла. Тому на практиці ця важка, серйозна багаторічна праця включає наступні кроки:

  1. звуження міжрядь (за рахунок ущільнення на площі ділянки збільшується кількість посадкових місць головної породи, оптимальна відстань між рядами 3-4 м, допускається навіть 2 м, відстань між стовбурами - 0,7 м);
  2. введення супутніх порід, як інтродукованих - горіх чорний, дугласія, так і аборигенних - берека лікувальна, черешня, груша (виконують різні корисні функції, створюють цілісну і збалансовану систему біорізноманіття, плодово-ягідні культури приваблюють пташок, які є природними ворогами комах-шкідників, підгінні породи створюють умови для росту рівної деревини дуба, без бокових гілок, формують нижню частину стовбура);
  3. проведення прийомів освітлення, прочищення, прорідження (вирізаються супутні породи, які набувають віку стиглості у 45-50 років – а це набагато раніше, ніж дуб. Таким чином відбувається звільнення місця для розростання стовбура дуба у ширину, а прохідна рубка залишає найякісніші особини дуба).

Для прикладу, який демонструє застосування передових технологій у вирощування культур дуба звичайного із введенням супутніх порід, - одна з ділянок, на якій побували учасники колегії.

Демидівське лісництво (квартал 4, виділ 10, площа 0,9 га). Лісові культури дуба звичайного 2009 року створення, схема змішування: 3 ряди дуба звичайного + 1 ряд липи + 3 ряди дуба звичайного + 1 ряд черешні. Розміщення посадкових місць – 3 на 0,7 м. Переведено у покриту лісом площу у 2013 році. Склад насадження – 6 рядів дуба звичайного, 1 ряд модрини європейської, 2 ряди граба звичайного, 1 ряд клена гостролистого береза повисла +осика+черешня. Лісогосподарські заходи, здійснені на даній ділянці: догляд за формою стовбура та крони у 2013 р., освітлення у 2014 р.

80 відсотків породного складу держлісфонду Вінниччини – саме дуб звичайний. У Вінницькому лісгоспі лісових культур за участю дуба звичайного майже 60 відсотків від загальної площі.

28.06.2018 23:35


Як боротися із короїдом, – розповіли шацьким лісівникам приїжджі науковці



Кожна людина знає, що ліси – це зелені легені планети. Але через нашестя короїда в соснових лісах ця проблема може обернутися для України екологічною катастрофою. Про те, як зупинити «зелену пожежу» в лісах, як виявляти та як діяти – розповіли працівникам ДП «Шацьке УДЛГ» на нараді-семінарі наукові співробітники Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства Василь та Олена Бородавки. У семінарі також взяли участь Людмила Цевух, в.о. Шацького селищного голови, Олександр Наумич, депутат Шацької районної ради, голова постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів, лісового господарства, державності, законності та правопорядку, та Микола Кузнєцов, заступник директора ДП «Шацьке УДЛГ».

Як відзначив на початку свого виступу Василь Бородавка, сьогодні Україна займає перше місце в Європі за темпами поширення короїду та всихання лісів. Дуже актуальною ця проблема в останні роки стала для Волинського регіону. Тому головне завдання шацьких лісівників на сьогодні – зупинити нашестя шкідника та зберегти ліси району, адже ситуація, зважаючи на серйозність проблеми, ще є контрольованою та не набула широких масштабів, як у деяких районах області. Якщо ж короїда вчасно не зупинити, то через декілька років ця проблема може перерости в рівень національної безпеки для України, а площі ураження можуть збільшитися в 2-3 рази.

Загалом же проблема всихання соснових лісів є актуальною для усього світу та навіть подекуди має глобальний характер. Прикладом того, як зупинити шкідника, є досвід європейців та білорусів зокрема. Там, як відзначив Василь Бородавка, усі сили лісівники направили на боротьбу з короїдом: зовсім не проводилось планових рубок, лише санітарні та у масштабах, необхідних для ліквідації шкідника. Лише такими заходами та за вагомого фінансування з держаного бюджету в Білорусі вдалося зупинити «зелену пожежу», і вже тепер ситуація стала більш-менш контрольованою.

Масове розмноження верхівкового короїда зафіксували у Польщі, Німеччині, Росії, Чехії, Угорщині, Словаччині, Румунії, Італії, Австрії. В Україні ситуація вийшла з-під контролю у Київській, Житомирській та Рівненській областях. Прикладом швидкого поширення шкідника є Колківське лісництво, де керівництво сподівалося, що їхні ліси омине ця пошесть…

– Короїда не можна знищити повністю. Цього не вдалося зробити ще жодній країні. Але контролювати – так. Потужний вплив кліматичного чинника (потепління), який активізував діяльність цього шкідника та змінив його біологію, на жаль, буде тривати і в майбутні роки, чим сприятиме подальшому накопиченню короїда у лісах. Прогнози синоптиків не дають нам втішних результатів. Де є невеликі осередки короїда – ситуацію вдається тримати під контролем за допомогою вибіркових санітарних рубок. Інші методи боротьби з короїдом, окрім вирізування лісів, є малоефективними та не дають бажаних результатів, – зазначив Василь Бородавка.

Причина цьому – швидке розмноження шкідника та їх розповсюдження на великі площі за дуже короткий термін. Звідси – основне завдання для місцевих лісівників: вчасно помітити уражені дерева ще на початку стадії та в найкоротші терміни ліквідувати загрозу, не допустивши її поширення на інші дерева. Новий поштовх швидкому розмноженню шкідника дав «сезон тиші», протягом якого не можна було працювати в лісі. За цей період короїд швидко розмножився та поширився на великі площі. За словами Василя Бородавки, білоруси вчинили мудро, кинувши усі сили на боротьбу зі шкідником саме в «сезон тиші», поки він не дав свого першого потомства та не встиг розлетітися по інших деревах.

На семінарі науковці також нагадали лісівникам про перші видимі ознаки ураження соснових дерев шкідниками та їх основні типи, характерні особливості всихання, методи боротьби з шкідниками, котрі «заселяють» дерева разом з короїдом, розповіли про ризики та загрози поширення короїда та масового всихання лісів. Так, невчасне реагування з боку лісівників може обернутися для України втратою до 50% соснових лісів старшого віку, зменшенню кисню, звідси – зміною клімату, флори та фауни. Виходом із ситуації могло б бути повне припинення рубок головного користування та зосередження усіх засобів на санітарних рубках, як це зробили в білоруських лісгоспах та деяких українських.

– В Україні ще не зовсім розуміють реальну небезпеку, яку може спричинити розмноження верхівкового короїду. Думаю, особливі проблеми будемо мати на територіях природно-заповідного фонду, в яких заборонено рубки (наприклад, в Шацькому районі), якщо ситуація вийде з-під контролю і буде допущено поширення шкідника. Це є своєрідною пороховою бочкою для регіону, де зберігається природне джерело небезпеки, – наголосив науковець.

Зважаючи на ситуацію, Василь Бородавка рекомендував шацьким лісівникам обов’язково обстежувати лісові площі не рідше, ніж двічі на тиждень, а при виявленні зміни кольору верхівок соснових дерев у найкоротші терміни проводити санітарні рубки, забравши уражені дерева.Санітарні рубки сьогодні є найбільш розповсюдженим та єдиним ефективним методом боротьби з короїдом. Хоч в Україні цей метод застосовується уже по факту, коли дерева вже загинули.

– За кордоном цей метод застосовують на ранніх стадіях зараження дерева. Наприклад, в європейських країнах обов’язками лісничого є не допустити розповсюдження шкідника (в іншому випадку на нього накладають дуже великі штрафи). Окрім того, проведення санітарних рубок супроводжується дуже великим спротивом громад та активістів, – розповів Василь Бородавка.

Науковець також висловив сподівання, що в Шацькому районі, як і в сусідніх Старовижівському та Любомльському, ситуацію вдасться втримати під контролем, головне – вчасно виявити уражені дерева та локалізувати їх. Натомість не забувати відновлювати площі мішаних лісів, висаджуючи поряд із молоденькими соснами листяні дерева, що зменшує ризики ураження короїдом великих територій лісів.

Віта ШЕПЕЛЯ
Шацький край - June 28, 2018 
http://shackijkraj.com/narady/yak-borotysya-iz-korojidom-rozpovily-shatskym-lisivnykam-pryjizhdzhi-naukovtsi.html