Лісова пожежа на Херсонщині Фото investigator.org.ua
27 травня о 13:25 до Оперативно-координаційного центру Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Херсонській області від чергового Національної поліції надійшло повідомлення про пожежу в третьому та четвертому кварталах Раденського лісництва Олешківського району. Станом на 16:30 площа лісової пожежі складала 20 га, повідомила прес-служба ГУ ДСНС у Херсонській області.
А 30 травня пожежа охопила вже 580 га лісового масиву.
Лісова пожежа на Херсонщині Фото investigator.org.ua
“Пожежа була ускладнена дуже сильним поривчастим вітром до 25 м\с – це майже шквальний вітер. Пожежу ми гасили 4 дні. Повністю ліквідувати вдалося лише 2 червня. З авіації було залучено три літаки та два гелікоптери: один від ДСНС і один від збройних сил України”, – повідомив Андрій Бєлоусов, начальник оперативно координаційного центру ГУ ДСНС у Херонській області.
Андрій Бєлоусов, начальник ОКЦ ГУ ДСНС у Херонській області Фото investigator.org.ua
Щороку кількість і площа лісових пожеж зростає. За інформацією ДСНС, за весь 2013 рік вогонь знищив ліс на площі у 21 гектар – це майже у 50 разів менше, ніж у 2017-му році. В обласному лісництві пояснюють, що основною причиною є відсутність бюджетного фінансування.
“З 2016 року наше підприємство з держбюджету не отримало ні копійки до сьогодні. Якщо у 2016 у нас було близько 1000 працівників у області, то зараз 540 – 560 людей”, – говорить Віктор Тищенко, начальник Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Віктор Тищенко, начальник Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства Фото investigator.org.ua
Центр журналістських розслідувань вже писав про мітинг херсонських лісівників у листопаді 2017 року, які вимагали відновити державне фінансування лісгоспів Півдня та Сходу України. Тоді Володимир Михайленко, перший заступник начальника Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства, повідомив, що лісгоспи Херсонщини виживають лише завдяки ресурсним областям, які кожного місяця перераховують південним колегам-лісничим одноденний заробіток своїх працівників.
Лісівники пояснили: ресурсні області можуть вижити без фінансування, адже у них багатий лісовий ресурс. Однак Херсонщина не має такої можливості.
«Ми не можемо випилювати ліс, щоб існувати. У нас зовсім інша, екологічна функція лісових насаджень – це захисні ліси», – пояснив Володимир Михайленко.
Випилювати херсонські ліси й справді заборонено. Але супутникова карта області показує іншу ситуацію. Більша частина херсонських лісів перетворилася на пеньки – це наслідки зачисток після пожеж.
Наслідки зачистки постраждалої від пожежи лісової ділянки Фото investigator.org.ua
В обласному управлінні лісового та мисливського господарства повідомили, що з 2017 року ситуація з фінансуванням не змінилася. Від господарської діяльності херсонські лісгоспи отримують трохи більше 22 мільйонів гривень на рік – це четверта частина від потреби. За умови, що в лісгоспі працює 450 робітників, в середньому це по 4000 грн на місячне забезпечення роботи одного лісника. Більша частина цієї суми йде на бензин.
Як наслідок, людей у пожежних станціях лісгоспів не вистачає, тому швидко локалізувати вогонь на великих площах вдається не завжди. Між тим, згідно законодавства відповідальними за загальне керівництво гасінням лісових пожеж та їх ліквідацію є саме працівники лісгоспів.
“У нас створені 27 лісопожежних станцій при лісгоспах. Усі вони зосереджені у хвойних лісах. На цих станціях має працювати приблизно 450 людей. На сьогоднішній день є лише 166 – це третина, розумієте? Все це у зв’язку з таким фінансуванням”, – каже Тищенко.
Але справа не лише у фінансуванні. За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, більшість великих лісових пожеж виникає внаслідок навмисних підпалів. Локалізувати їх майже неможливо. За таким сценарієм почалася й пожежа 28 травня.
Лісова пожежа на Херсонщині Фото investigator.org.ua
“У цій пожежі прослідковується навмисний підпал. Довести це легко: пожежа виникла майже одночасно в двох-трьох місцях. З інтервалом у 20 хвилин. Уявіть: з’являється дим; кидаємо туди техніку, поки вони її тушать, за сотню кілометрів виникає друга пожежа, поки техніку перегнали туди й вона займається гасінням другої пожежі, поряд виникає ще одна пожежа. На яку пожежні вже не встигають”, – пояснює Віктор Тищенко.
З часового інтервалу між підпалами очевидно, що зловмисник діяв не один. Лісничі у підпалах підозрюють ображених браконьєрів. Але у відповіді ДСНС на наш запит вказано на інший мотив підпалів:
“Провівши аналіз причин виникнення лісових пожеж, можна дійти висновку, що переважна більшість із них виникає внаслідок підпалів. Про це свідчать такі факти, як одночасні виникнення лісових пожеж у декількох місцях, як правило у вітряну погоду, в лісових масивах, де деревина, навіть пошкоджена верховою пожежею має промислову цінність”.
Тобто, після пожеж стовбури дерев можна продавати. У відповіді на інформаційний запит наводиться і статистика пожеж останніх років. Найстрашнішими виявилися пожежи 2007 року – тоді на Херсонщині вигоріло понад вісім тисяч гектарів лісу. Другим за масштабністю пожеж став 2012й рік, коли область втратила понад дві з половиною тисячі гектарів.
У 2014 році пожежа поблизу міста Олешки знищила майже 200 гектарів лісу. Місцеві активісти мають ще одну версію підпалів – таким чином ховають сліди незаконної вирубки.
Оксана Пляс, координатор ініціативної групи “Ліс людей”, Херсонська область Фото investigator.org.ua
– Ви думаєте ліс спочатку вирубують, а потім палять?
– Так же можна зрубати більше. Ви зрозумійте, не просто так по лісу розвішані пляшки з паливом. Ми раніше не задавались питанням, навіщо у нас тут висіли пляшки, і ніхто не подумав заглянути, що в них. А потім ми дізнались, що це така технологія: кожні 50 метрів вішається пляшка і коли починається пожежа її неможливо погасити. Тому що коли доходить до бензина, спалахує нова сильна пожежа. Наче вибух. І вогонь йде далі. – каже Оксана Пляс, координатор ініціативної групи “Ліс людей”.
– Ви особисто бачили ці пляшки?
– Так, звісно. Просто лише після пожежі ми дізнались, що це за технологія.
Лісова пожежа на Херсонщині Фото investigator.org.ua
Активісти зверталися в усі правоохоронні органи, аби дати свідчення, адже бачили як за кілька годин до пожежі майстер лісу спалював гілля.
“Їх треба окантувати і дочекатись зими, коли лежить сніг, і тоді тільки палити. Така технологія. Але щоб пройти нормально перевірку, вони почали спалювати цей хворост 5 червня, під час пожежонебезпечного періоду. Військові це бачили. А 6 числа, вогонь перекинувся на ліс. І замість того щоб гасити пожежу, вони почали замітати сліди, і цей свідок в мене є”, – каже Оксана Пляс.
Справа дійшла до суду. Але коли активісти прийшли давати свідчення, засідання перенесли.
“Коли почався суд і ми почали давати свідчення, усі свідки хто там був говорили, що вони проводили ці роботи під час пожежі. Але усі співробітники лісгоспу говорили, що було це зроблено до пожежі. Ось це факт, що вони брешуть”, – каже Оксана Пляс.
Досудове розслідування у цій справі триває, але протягом 2017 року засідань не було. Активісти впевнені, що мета частих пожеж – продаж деревини. За законом, згорілу ділянку зачищають працівники лісгоспів, а деревену продають на відкритому аукціоні. Та на практиці все відбувається інакше.
Лісова пожежа на Херсонщині Фото investigator.org.ua
Нам вдалося поговорити з колишнім працівником Олешківського лісгоспу. Він розповів про схеми продажу лісу, але, побоюючись за власну безпеку, попросив забезпечити його анонімність.
“Приходять приватні підприємці і купують ділянку: їм вигідно і директорам лісгоспів вигідно. Палиться спеціально для того щоб … ну, зрозумійте, приватні підприємці на цьому заробляють. І лісгосп зараз фінансування не має – заробляють на цьому”, – розповів інформатор.
“А хто палить? Підприємці чи працівники лісгоспів?” – запитала журналіст.
“Ні, просто наймаються люди і випалюється ліс”, – відповів колишній лісник.
За словами очевидця, після досягнення домовленості із покупцем, у лісгоспі виписується дозвіл на вивіз машини з деревиною. Але за одними й тими ж документами ліс вивозиться не один раз.
“Бачив, як під одним документом вивозяться дві, три машини і більше. Розумієте? Виписується один дозвіл, а вивозиться два або три рази”, – розповів лісник.
Аукціон з продажу деревини зі спаленої ділянки теж проводиться формально – за змовою, розповів колишній лісник: «Кому треба, ті платять гроші, і торги відбуваються на їх користь. Платять керівнику, тому хто може віддати ліс для випилки».
Схожу історію розповідає і Оксана Пляс.
“У мене є знайомий підприємець, він розповідав: залишається дві хвилини до кінця аукціону, він ставить вище ціну – аукціон анулюється. Тобто, вже є люди які мають випилювати цю ділянку. Вже все вирішено, – розповіє координатор ініціативної групи “Ліс людей”.
Торги з продажу деревини відбуваються на базі Торгової біржі “Аграрна біржа Херсон”, керівником якої вказаний Ігор Григор’єв. Нам вдалося з ним зв’язатися телефоном, але змістовної відповіді щодо законності процедури торгів ми поки що не отримали.
«Це не ваші проблеми. У мене своїх проблем достатньо. Усно ми не надаємо інформацію! Нам невідомо як ви будете її “передьоргівать”! – відповів Ігор Григор’єв, директор ТБ “Аграрна біржа Херсон”.
Ми надіслали пану Григор’єву інформаційний запит і опублікуємо відповідь, якщо її отримаємо. На сайті обласного управління лісомисливського господарства, попри плутанину в датах документів, ми знайшли таблиці протоколів аукціонів за 2018 рік. Переможцем усіх торгів вказана одна компанія– ПРАТ “ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №132”, власниками якої зареєстровані Роман Рибалко із міста Олешки та мешканець села Чулаківка Сергій Рибалко. Останній на цих виборах ставдепутатом Херсонської обласної ради від партії «Наш край».
Сергій Рибалко, депутат Херсонської обласної ради Фото investigator.org.ua
Цікавою знахідкою нашого розслідування є також лісопильня, що належить ПрАТ “Електро”, керівницею і співвласницею якої є Наталія Тищенко, дружина головного лісника області . Віктор Тищенко запевняє, що херсонську деревину на підприємстві дружини не використовують.
“Підприємство належало родині дружини ще до нашого шлюбу. На сьогоднішні підприємство займається виготовленням в цьому цеху декоративних садових меблів. Наш ліс не використовується. Це легко перевірити. Зараз люди відійшли від дешевих меблів, треба якісна деревина. Вона закупляється не в нашій області”, – каже Віктор Тищенко, начальник Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Що відбувається на згарищах, після того, як ліс звідти продали? За здоровим глуздом і за законом, їх мали б засадити новим лісом. Але втрачені ліси Херсонщини у останні роки не відновлюються.
Вигорілі та знов насаджені ліси у Херсонській області
У 2013 році згорів 21 гектар лісу, але засадили новими деревами більше тисячі. Але потім площа засаджених ділянок ставала все меншою. У 2017 згоріла понад тисяча гектарів лісів, а засадили лише 100 гектарів.
При належному фінансуванні лісгоспів, на відновлення лісу треба не менше 5 років. За умови, що великих пожеж протягом цього часу не буде.
28.06.2018
Анастасія Шевченко, Центр журналістських розслідувань
0 коммент.:
Дописати коментар