Письмо Гринпис в Республиканское агентство лесного хозяйства Бурятии о недопустимости предусмотренных проектом нового Лесного плана площадей "контролируемых" выжиганий

Гринпис России направил в Республиканское агентство лесного хозяйства Республики Бурятия письмо, обосновывающее необходимость многократного сокращения площадей так называемых "контролируемых профилактических выжиганий" хвороста, лесной подстилки, сухой травы и других лесных горючих материалов, предусматриваемых проектом нового Лесного плана Республики Бурятия. Ниже приводится текст письма.


6 июля 2018 г. № 18/498

Руководителю Республиканского агентства лесного хозяйства Мартынову А.В.

Уважаемый Александр Викторович!

На сайте Республиканского агентства лесного хозяйства размещён проект нового Лесного плана Республики Бурятия (http://egov-buryatia.ru/ralh/activities ... snoy-plan/).

Приложением №21 к данному проекту предусмотрено осуществление в качестве одной из мер предупреждения лесных пожаров проведение профилактических контролируемых противопожарных выжиганий хвороста, лесной подстилки, сухой травы и других лесных горючих материалов (далее - профилактические выжигания) на площади 236,35 тыс. га ежегодно.

Вместе с тем, безопасное профилактическое выжигание всей планируемой площади заведомо невозможно по следующим причинам.

Профилактические выжигания проводятся в соответствии с приказом Рослесхоза от 24.03.1999 N 68 «Об утверждении Рекомендаций по созданию защитных противопожарных полос на участках лесного фонда путем контролируемого выжигания сухой травы». Данным приказом введено множество ограничений и условий, при которых должны проводиться профилактические выжигания (работы планируют на период сразу после схода основной массы снега в местах предполагаемых зажиганий до наступления пожароопасного сезона или (и) на период после окончания пожароопасного сезона в зависимости от местных условий, т.е., как правило, очень краткий период времени; зажигание может производиться только при относительной влажности воздуха более 50%, температуре воздуха, не превышающей 15 - 20 град. по Цельсию, 1 - 2 классах пожарной опасности по условиям погоды и при средней скорости ветра, не превышающей 2 м/сек; также необходимо достаточное количество людей и другие условия). Если учесть все перечисленные в этом документе требования и ограничения, то норма безопасного выжигания сухой травы на одного квалифицированного работника при самых благоприятных погодных условиях составляет 0,4 гектара в день. С учетом очень ограниченного количества дней в году с подходящими для безопасного выжигания погодными условиями, за весь сезон один квалифицированный работник, занятый контролируемым профилактическим выжиганием сухой травы, может безопасно выполнить эту работу на площади не более 5 га.

Таким образом, для того, чтобы обеспечить безопасное профилактическое выжигание на площади 236350 га, необходимо 47270 человек.

В современной ситуации достижение такого количества сил для проведения безопасных профилактических выжиганий заведомо невозможно.

Например, в соответствии с табл. 5 Сводного плана тушения лесных пожаров на территории Республики Бурятия на период пожароопасного сезона 2017 года, утверждённого указом Главы Республики Бурятия от 17.03.2017 № 59, при отсутствии пожарной опасности, то есть времени, когда могут осуществляться профилактические выжигания, максимальное количество сил, которое может быть привлечено к профилактическим выжиганиям, составляет 1124 человек (при условии наличия у них соответствующей квалификации).

Таким образом, реальное количество квалифицированных человек для проведения безопасного профилактического выжигания на площади 236350 га меньше минимально необходимого в десятки раз.

В связи с вышеизложенным, просим Вас внести изменения в проект Лесного плана Республики Бурятия в части приведения предусмотренных им планов профилактических выжиганий в соответствие с действующими нормативами.

С уважением, Руководитель лесного отдела Гринпис России А.Ю. Ярошенко
Исполнитель: Иванов А.В.

http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=22525&sid=5cf874d9455c8736de6653a02740c704

Далі...

На Рівненщині депутата та правоохоронців судитимуть за розкрадання лісу

На Рівненщині судитимуть 4 членів організованої злочинної групи, у тому числі депутата сільської ради та правоохоронців, за розкрадання лісодеревини.

Так, прокуратура області затвердила обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно 4 учасників організованої злочинної групи, які організували схему систематичного привласнення державного майна, а саме – деревини в одному із лісництв Березнівського району.

Встановлено, що стійку злочинну групу створив і очолив, переслідуючи мету незаконного збагачення, працівник правоохоронного органу – Державної лісової охорони. До протиправної діяльності він залучив ще 2 підпорядкованих йому майстрів лісу та місцевого підприємця, який мав досвід роботи у лісозаготівельній сфері.

У ході досудового розслідування задокументовано факти привласнення, перероблення та реалізації упродовж листопада 2017 року по січень 2018 року організованою злочинною групою понад 220 куб м лісодеревини, вартість якої становить понад 150 тис гривень.

Дії організатора злочинної групи, який до того ж є депутатом однієї із сільських рад Рівненської області, та інших учасників кваліфіковано за ч.5 ст.191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою).

Наразі трьох фігурантів кримінального провадження відсторонено судом від займаних посад.

Досудове розслідування проводилося слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Обвинувальний акт скеровано до Рівненського міського суду, який надасть остаточну оцінку діям кожного члена вказаного злочинного угруповання. Зазначене кримінальне діяння карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

https://krapka.rv.ua/2018/07/06/na-rivnenshhyni-deputata-ta-pravoohorontsiv-sudytymut-za-rozkradannya-lisu/

06.07.2018 - 18:14

Далі...

На Ужгородщині спостерігається всихання дуба

Працівники Ужгородського держлісгоспу зіткнулися з напастю - масовим всиханням в лісових угіддях дуба

Про кількість лісових насаджень із перевагою дуба, у яких спостерігається всихання дерев розповідає директор держлісгоспу Василь Кий:

«Найприкріше, що сьогодні ніхто не може визначити причину проблеми, хоча і проводяться тривалі і численні дослідження. Багато хто пов'язував виникнення епідемії з масовими посухами, пожежами та шкідниками (трутовиками). Але цей шкідник грає, швидше, другорядну роль, тому, що заселяє вже послаблені дерева. Наші вчені сходяться на думці, що на стан лісових насаджень впливає зміна клімату. Особливе впливає надає посуха. Зараз найбільша площа пошкоджених дерев відзначається на території, де зафіксована була аномальна висока температура».

Науковці кажуть, що викликати цю хворобу можуть дві небезпечні бактерії. Поки причина неясна - це бактерії, комахи, гриби, умови, в яких росте дерево, або все разом. Також невідомо, як поширюється хвороба і, відповідно, як з нею боротися.

Серйозну стурбованість у зв'язку з потенційним поширенням хвороби висловлюють європейські колеги - англійські, швейцарські та латвійські відомства. Хоча неофіційно інформація надходить і про інші країни - Польщі, Словаччини, Німеччини, Нідерландах і Білорусії.

«Сказати, що робити - вкрай важко. Треба дивитися, що відбувається далі. 40% хворих дерев відновлюються, але в решті випадків протягом декількох років дерева гинуть, а захворювання поширюється. Немає відповідей на багато питань», - пояснив головний лісничий лісгоспу Валентин Геккер.

У свою чергу турист Віктор Юрик, котрий щотижня піднімається в гори, каже: «Постійно подорожую і бачу, що в останні роки побільшало уражених трутовиком і повалених вітром дерев. Але компромісу між тим, щоб вирізати чи спалити уражені дерева нема. Вважаю, що все ж таки краще хворі дерева вирізати та посадити нові, ніж спостерігати, як гниє ліс», - наголошує турист.

Цьогоріч у лісових угіддях Ужгородщини, в яких було виявлено всихання, проведено лісопатологічні обстеження спеціалістами ДСЛП «Львівлісозахист» та призначені вибіркові санітарні рубки – 403,3 га, у т.ч:

- В.Доброньське лісництво – 103,4 га;

- Ужгородське лісництво – 299,9 га. А насадження із перевагою дуба, що відповідно до Санітарних Правил в лісах України потребують проведення вибіркових санітарних рубок, рахується 358,7 га, у т.ч. :

- В.Добронське лісництво – 162,1 га;

- Ужгородське лісництво – 196,6 га.

Для підтвердження доцільності проведення вибіркових санітарних рубок на цих ділянках у листяний період 2018 року інженерами-лісопатологіми наразі проводяться лісопатологічні обстеження.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

06.07.2018

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=193638&cat_id=32888

Далі...

Климпуш-Цинцадзе считает необходимым предусмотреть в Раде механизм блокирования законопроектов, противоречащих СА с ЕС

Вице-премьер-министр по вопросам европейской и евроатлантической интеграции Украины Иванна Климпуш-Цинцадзе считает, что в Верховной Раде необходимо ввести механизм остановки дальнейшего прохождения законопроектов, которые противоречат Соглашению об ассоциации Украины Европейским Союзом.

"К сожалению, мы видим большое количество законодательных инициатив депутатов, которые прямо противоречат Соглашению об ассоциации, которые под разными лозунгами принимаются", - сказала она агентству "Интерфакс-Украина" в пятницу в Киеве.

И.Климпуш-Цинцадзе привела в пример принятие парламентом законопроекта №5495, которым Верховная Рада ограничила внутреннее потребление необработанного лесоматериала в размере 25 млн куб. м в год на срок действия запрета вывоза за пределы таможенной территории Украины (экспорта) необработанных лесоматериалов. "Который одновременно имеет и позитивные важные компоненты для того, чтобы сохранить украинские леса, и одновременно вводит еще один дополнительный мораторий на вывоз, например, теперь уже обработанной древесины из Украины", - добавила вице-премьер.

По ее мнению, по таким инициативам необходимо предварительно консультироваться в рамках органов ассоциации со стороной ЕС.

Она отметила, что народные депутаты никак не ограниченны в подаче своих законодательных инициатив, и в этом есть системная проблема. Вместе с тем правительственный Офис по евроатлантической интеграции не может проверить все поданные законопроекты на предмет соответствия международным обязательствам Украины.

"Нам необходимо думать о механизме, каким образом на уровне парламента такие противоречивые инициативы могли бы останавливаться на уровне либо парламентского комитета по европейской интеграции или даже на этапе регистрации в секретариате Верховной Рады, если они тем или иным образом противоречит Соглашению об ассоциации", - подчеркнула вице-премьер.

В противном случае, по ее словам, такие законопроекты будут мешать эффективному продвижению в выполнении дорожной карты имплементации норм СА с ЕС

Как сообщалось, в представительстве Евросоюза в Украине считают, что политика в сфере переработки отходов в Украине должна соответствовать иерархии обращения с отходами в Европейском Союзе, а внесенные в Верховную Раду законопроекты №4835-д и №6602 не соответствуют обязательствам Киева по Соглашению об ассоциации Украина-ЕС.

https://interfax.com.ua/news/political/516481.html

Далі...

«Укрзалізниця» заплатит 850 тыс. гривен за то, что допустила вырубку леса на Житомирщине

В Житомирской области прокуратура подала иск в суд на ОАО «Укрзалізниця» относительно незаконной вырубки деревьев. Суд удовлетворил иск и обязал компанию выплатить 850 тыс. гривен убытков.

Об этом «Журналу Житомира» сообщили в пресс-службе прокуратуры Житомирской области.

«Речь идет о том, что ОАО «Українська залізниця» в лице регионального филиала «Південно-Західна залізниця», будучи постоянными лесопользователем, обязано осуществлять государственную лесную охрану лесных насаждений на подведомственной территории. Однако установлено, что общество нарушило требования действующего законодательства и не обеспечило сохранение лесов», – пояснили в прокуратуре.

Вследствие этого были незаконно вырублены деревья на подведомственных участках, расположенных в пределах Гульской, Сусловской и Броникивской территориальных громад Новоград-Волынского района.

Местной прокуратурой заявлен иск в хозяйственный суд г. Киева о возмещении причиненного незаконной вырубкой ущерба на сумму 850 тыс грн, который удовлетворен в полном объеме. Киевский апелляционный хозяйственный суд подтвердил законность решения суда первой инстанции, оставив жалобу ОАО «Українська залізниця» без удовлетворения.

Сегодня
16:26:40
http://zhzh.info/news/2018-07-06-36524

Далі...

Исчезновение лесов чревато опасными последствиями для людей и планеты

Фото ФАО/Рудольф Хан

Заповедный лес в Далайкоро, Фиджи. Лесной покров - важная часть экосистемы региона.

Цели в области устойчивого развития

Сохранение лесов имеет огромное значение для социально-экономического развития, окружающей среды, борьбы с изменением климата. Однако их площадь сокращается с каждым днем. Об этом говорится в новом докладе ФАО «Состояние лесов мира». Отметив, что ежегодно с лица земли исчезают миллионы гектаров леса, авторы нового доклада призвали все страны мира остановить процесс обезлесения и деградации лесных массивов, который может иметь серьезные негативные последствия для планеты и ее обитателей.

«Леса - важный источник доходов населения», - сказал глава ФАО Грациано да Силва. «Здоровые и продуктивные леса вносят вклад в устойчивое развитие сельского хозяйства. У нас есть неоспоримые доказательства значимой роли лесов в улучшении качества воды, удовлетворении энергетических потребностей и построении экологичных городов».

Леса грают важнейшую роль в борьбе с изменением климата и бедностью

Леса покрывают более 30 процентов поверхности суши Земли и занимают около четырех миллиардов гектаров. Лесные массивы – среда обитания 80 процентов растений и животных.Они играют важнейшую роль в борьбе с изменением климата и вносят огромный вклад в сокращение масштабов бедности, являясь источником существования для почти двух миллиардов человек. В развивающихся странах леса обеспечивают около 20 процентов дохода семей, живущих в сельской местности. Леса снабжают жителей планеты водой и энергией. Треть населения Земли использует дрова для приготовления пищи и отопления своих домов.

Из лесных районов поступает три четверти всей пресной воды. Это относится к жителям Вены, Токио, Йоханнесбурга, Боготы и многих других крупнейших городов. В США воду из лесов получают 180 миллионов человек.

Сектор лесного хозяйства обеспечивает 45 миллионов рабочих мест и приносит в виде заработка ежегодно 580 миллиардов долларов. Многие люди трудятся в неформальном секторе лесного хозяйства. Миллионы жителей лесных местностей получают доход не только за счет производства продукции из дерева. Они пользуются другими дарами леса. Даже в благополучной Европе каждый четвертый житель собирает в лесу грибы, фрукты и ягоды.

Обезлесение вызывает тревогу у всего международного сообщества

Вырубка лесов, их деградация и пожары вызывают тревогу у всего международного сообщества. Обезлесение является второй основной причиной изменения климата после сжигания ископаемого топлива.

Авторы нового доклада напоминают всем государствам о коллективной ответственности за надлежащее управление лесами, которое является одной из целей Повестки дня в области устойчивого развития на период до 2030 года. В цели 15, касающейся экосистем суши, подчеркивается важность рационального лесопользования лесов.

Прогресс в борьбе за сохранение лесов

В новом докладе эксперты привлекли внимание к успехам в борьбе за сохранение лесов и лесонасаждений. Например, сегодня более 56 процентов бумаги производится в результате повторной переработки. Для сравнения, в 1970 году этот показатель составлял менее 25 процентов. Выросли масштабы использования отходов для изготовления деревянных панелей в строительстве. В глобальном масштабе за последние 25 лет были расширены охраняемые лесные районы.

Доклад «Состояние лесов мира» за 2018 год был приурочен к открытию Политического форума высокого уровня по устойчивому развитию , который начнет работу в Нью-Йорке 9 июля.

6 июля 2018
https://news.un.org/ru/story/2018/07/1333932

Далі...

В Херсонской области «пропадает» лес

В Херсонской области идет вырубка сгоревшего ранее леса. Очередная машина с деревьями была замечена возле села Большие Копани, сообщает помощник главы Олешковского райсовета Игорь Поддубченко в соцсетях.

«Мафия в действии… Помните, как в нашей области горел лес 500 или 600 га? Так вот, его уже пилят и вывозят! Складывается впечатление, что его подпалили именно для того, чтобы продать и быстренько заработать на этом денег…. Странно, но активно уничтожать лес начали именно после того, как облсовет кричал о великой защите экологии и реализации программ. А правоохранительные органы празднуют в центре города», - пишет Поддубченко

Напомним, что в конце мая выгорело 500 га леса. По словам начальника управления ГСЧС Херсонской области Сергея Черного, пожар был умышленным.

Стоит отметить, что Верховная Рада поддержала законопроект №5495 "О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно сохранения украинских лесов и предотвращения незаконного вывоза необработанных лесоматериалов", который усилил ответственность за незаконный вывоз из Украины леса и лесоматериалов.

Автор: Полина ДАЙНЕГА

16:37, 6 июля

Общество

https://www.0552.ua/news/2089764

Далі...

А я залишу після себе… ліс

Якщо у ракурсі нашої сторінки в уяві читача замість багатокрапки вималювався ліс квітів, то він не помилився анітрішки. Біля садиби Неоніли Кренц із Нового Загорова, що в Локачинському районі, навіть цієї пізньоосінньої пори ще здалеку вабило око розмаїття хризантем різних сортів і барв. Хоч деякі вже пригасли від перших приморозків

А коли господиня запросила на екскурсію у свій сад і квітник, як зазвичай, бідкаючись, що приїхали ми не в пору, бо ж усе вже відцвіло, я однак зрозуміла, що безпомилково потрапила до героїні «Квіткової підкови». Немов солдати, виструнчилися гібіскуси сірійські — ​білий, рожевий і фіолетовий, — ​як пояснила Неоніла Федорівна. Зелені гострі мечі–листя численних кущів юки нитчастої немов відганяли неминучі холоди, бо ще доцвітала поруч остання китиця волошково–синього дельфініуму (новий низькорослий сорт), і вже викинув перші суцвіття морозник. А ще тут ростуть любовно доглянуті іриси, троянди, бругмансії, бадан, чебрець, анемона, декоративні кущі бересклетів, магонії падуболистої і безліч цікавих рослин, назви яких не пам’ятає іноді й сама господиня. Виписує їх із «Сільського вісника» та інших квіткових журналів, обмінюється із такими ж любителями–квітникарями, але все це — ​більше для душевної радості, щоб око мало де відпочити, а яка там назва сорту — ​буває, і вилетить із пам’яті, зізнається моя співрозмовниця. І тут же показує, як спробувала перехитрити кротів, мишей, котрим дуже смакують цибулини лілій та тюльпанів. Для останніх викопала глибоченьку траншею, дно й стінки обклала листами старого шиферу, тоді підготувала грунт і висадила найцінніші сорти тюльпанів. А лілії примостила у розпластаних каністрах, які уже вийшли з ужитку.

Той, хто у своєму житті посадив бодай десяток дерев, знає, який то важкий і, зрештою, не жіночий труд. А в цьому дивному лісі ростуть не лише сосни, берези, ясени, клени, дуби, а й черешні, калина, фруктові дерева і навіть кілька кущів енергетичної лози.

— Та найбільше я люблю жоржини, — ​зізнається Неоніла Федорівна, — ​хоч тепер їх уже мало хто садить, бо клопітно зимувати. Буває, що половина кореневищ весни не дочекаються: то погниють, то висохнуть. Але їх і мама моя дуже любила. Вона завжди садила квіти ще біля старої хати, доки нас із хутора не переселили. То такі були гарні, що більше таких жоржин і не бачила. У нас же тут недалечко і до Сокаля, і до Червонограда. Колись, бувало, і кіньми на базар їздили. То мама зарубає пару курок, а назад із базару, дивись, якусь нову квіточку і привезе…

Ось такий вигляд ще зовсім недавно мали її квітники.

Із задоволенням дізнаюся, що любителька краси Пелагія Сергіївна, 1932 року народження, ще, дякувати Богу, як мовиться, топче ряст і мешкає із братами Неоніли Федорівни. А господиня тим часом запрошує мене у сад, виплеканий її руками: і персики, і нектарини, і гумі, й годжі, агрус безколючковий, і навіть мигдаль…

— У нас тут усе є, від ранніх черешень до пізніх яблук, — ​не без гордості розповідає її донька Тетяна Миколаївна Ярошук, також за сімейною традицією не байдужа до квітів, але їй більше подобаються кімнатні рослини. Тому показує розкішний лимон із численними плодами на підвіконні, пишне «грошове» дерево, пеларгонії та інші вазони. А ще звертає увагу, що в їхньому домі батареї опалення розташовані не під вікнами, як зазвичай, а на протилежній стіні, яка обклеєна тепловим екраном із фольги.

Майстер–клас із ткацтва від Неоніли Федорівни у Затурцівському музеї В’ячеслава Липинського.

— Це щоб штори постійно не піднімати, — ​сміється Тетяна.

Але за таких умов і вазонам зимувати комфортніше, адже підвіконня не перегріваються. А взагалі, як я довідалася, випускниця Луцького національного технічного університету (промислове і цивільне будівництво), інженер–будівельник за фахом Тетяна Ярошук серйозно цікавиться проблемами енергозбереження і цей інтерес уже привів її одного разу в Німеччину, а днями жінка вирушає до Швеції у навчальний тур для представників територіальних громад, адже саме ця країна має чималий досвід у впровадженні енергетичного менеджменту, реформ децентралізації. Та про це докладніше ми розповімо при іншій нагоді.

Бо час згадати і про гостю, сільську фельдшерку Ольгу Вовчук, яка по–сусідськи завітала до Неоніли Федорівни, а та при знайомстві назвала її «головною людиною на селі». Ольга Дмитрівна, яка не раз «розживалася» тут саджанцями квітів, усе натякала, аби господиня розповіла про «свій ліс». Я навіть подумала, що йдеться про якесь улюблене лісове урочище чи місцину в поближньому лісі, пов’язану з особистими спогадами, але помилилася. Тож попросила Неонілу Кренц розповісти трохи про себе.

— Та нема що розказувати, — ​зітхнула жінка, — ​бо в моєму житті доброго дуже мало. Родом із Нового Загорова, вийшла заміж, народила доньку, але з чоловіком розлучилася, коли їй виповнилося шість років. Так було тяжко на душі, і я дуже вдарилася в релігію. Допомогли вистояти добрі люди, а серед них і Олег Григорович Кушнір. І взагалі я давно заприятелювала з цією великою працелюбною інтелігентною родиною через Наталю Григорівну Гатальську (у дівоцтві Кушнір. — ​Авт.), яка колись учителювала в Старому Загорові. Зараз вона працює в Затурцівському меморіальному музеї В’ячеслава Липинського. Тож коли там готували етнографічну виставку і треба було скласти й запустити старий ткацький верстат, то покликали мене на консультацію. Ткати мене навчила мама. Любити, берегти, відстоювати своє, рідне, українське — ​це в моєму характері, тому підтримувала Народний Рух, тому я за ті політичні сили, для яких Україна — ​понад усе.

Щойно переступивши поріг дому моєї героїні, зрозуміла, що переді мною — ​багатолітня й активна читачка «Волині–нової». За хвилину в стопці газет вона відшукала останній випуск «Квіткової підкови», зауважила, що і в неї цьогоріч були проблеми із зорецвітами–морозками. А далі я довідалася, що попри нелегкі селянські клопоти — ​господарка, сад, квітник, город — ​жінка багато читає художньої літератури і має власний погляд на прочитане і пережите.

У подальшій розмові Неоніла Федорівна пригадала, як нелегко було жінці з дитиною давати собі раду в селі, де земля потребує господаря. Два роки працювала завклубом, потім — ​у побутовому комбінаті (добра швея і ткаля), але город садити — ​коней не допросишся. То мусила піти у колгосп. А як тільки трапилася перша нагода, від’єдналася від того спільного «трудоденного щастя». Паї їй виділили далеко від села, на колишньому пасовищі. Що там могло вирости? От і з’явилася у неї ідея — ​посадити на своїй землі… ліс. Цілих два гектари! Саджанці шукала у різних місцях, але найчастіше брала із самосіву.

Той, хто у своєму житті посадив бодай десяток дерев, знає, який то важкий і, зрештою, не жіночий труд. А в цьому дивному лісі ростуть не лише сосни, берези, ясени, клени, дуби, а й черешні, калина, фруктові дерева і навіть кілька кущів енергетичної лози.

Нині власний ліс пані Неоніли вже виріс, і вони усім сімейством — ​живе разом із дочкою та зятем Андрієм — ​ходять туди по гриби, тут хіба що білі не ростуть… Частенько й друзів запрошують. А дехто, буває, приходить і без запрошення. Якось такий молодий і юридично «підкований» спочатку ховався в кущах, а потім пішов у наступ: мовляв, вона не мала права садити ліс на землях сільськогосподарського призначення. Невтямки було хлопцеві, що за документами її пай таким не є.

Але то вже прикрі деталі, які, звісно, забудуться. Головне — ​що Неонілин ліс уже виріс і непокірно опирається зеленими кронами зайдам–вітрам. А корінням міцно вріс у батьківську землю. Оту, найріднішу, що пам’ятає бій повстанської чоти УПА з фашистами у вересні 1943–го під стінами древнього Різдво–Богородичного монастиря, величні руїни якого розташовані зовсім поруч з її оселею.

Волинь-нова
ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО

28.11.2017, 12:08

https://www.volyn.com.ua/news/91563-a-ia-zalyshu-pislia-sebe-lis

Далі...

Эколог Петр Тестов: Переход от сплошной к выборочной системе рубок позволит задерживать воды в пять раз больше.

Этот фактор действительно есть, но этого не достаточно

Мою увагу привернув ваш пост у фейсбуці, де ви пишете, що суцільні вирубки лісів – не єдиний фактор сильних паводків. Давайте розбиратися. По-перше, в якій мірі рубка все-таки спричиняє це явище, чи можна виділити певний відсоток?

Не хотів би виділяти відсоток, бо все буде конкретно залежати від басейну кожної річки. Коли я вивчав досвід Європейського Союзу з цього приводу, то дізнався, що вони прийняли відповідну Директиву, прописавши в ній перелік заходів з боротьби з паводками. Перше, з чого вони почали – створили карти місць, де проходять паводки. І по кожній ділянці з високою повторністю паводків, провели аналіз причин.

Як вважаєте, чому у нашому суспільстві під час обговорень теми паводків фактор вирубки у Карпатах займає «пальму першості»?

Це простіше за все. У вирубці лісів є кого звинуватити, наприклад, продажних лісників. А кого звинуватити в тому, що побудували будинки на березі річки, де, в принципі, їх не можна будувати? Це ж місцеві мешканці, вони ж не олігархи, вони ж хороші…

Так, рубка лісів відіграє важливу роль. Є відповідні наукові публікації наших українських вчених ще десь з 50- 60-х років, які, працюючи в Карпатах, дійшли висновку, що перехід від суцільної системи рубок до вибіркової дозволить затримувати води в п’ять разів більше. Цей фактор дійсно є, але тільки зупинити суцільну рубку лісів - не достатньо. Проблему це не вирішить.

Обговорімо інші фактори. У своєму пості ви згадували про забудову заплав та спрямлення русел. Яку ми маємо ситуацію з цим нині?

Дивіться, паводки – це природний процес. А заплава – це саме та ділянка річки, яка регулярно затоплюється під час сезонних паводків. Зазвичай, пишуть тільки про паводки у Карпатах, але, насправді, в поліських регіонах, наприклад, після сильного танення снігів, дощової погоди, теж сильно підтоплює. На рівнинних річках це зазвичай відбувається навесні. Якщо ми говоримо про гірські річки, то там регіон трошки інший, і паводки пов’язані з сильними дощами. Тобто пройшов сильний дощ – заплаву залило.

Якщо людина ставить своє житло на територіях, які періодично, згідно природного процесу, будуть затоплюватися – логічно, що це житло буде затоплюватися. Тому забудова заплав – це один із факторів паводків.

Так само щодо спрямлення русел. Коли все відбувається природньо, наприклад, пройшов сильний дощ, зібралося багато води, вода вийшла з берегів – розійшлася по болотах… Оскільки річка повертає, петляє, виходить більша площа, де ця вода може збиратися і лишатися. А якщо ця річка пряма, ба більше, з обох боків поставлені бетонні дамби, відповідно, не може піти вправо чи вліво. Вода збирається, тече прямо, а коли вже доходить до того місця, де річка не пряма чи немає дамби – весь цей величезний потік води виливається, люди страждають.

Щодо дамб, в ЄС свого часу також їх чимало будували, більше, ніж у нас. Втім, в якийсь момент вони зрозуміли, що всі береги дамбами не забудуєш, в якийсь момент вода все-таки виливається, що призводить до страшних наслідків. Тому вони почали комплексно боротися з паводками.

Еколог Петро Тєстов, розповів про фактори, що найбільше впливають на паводки / фото Facebook 

Источник: http://ukropnews.com/news/Ekolog_Petr_Testov_Perehod_ot_sploshnoi_k_vyborochnoi_sisteme_rubok_pozvolit_zaderzhivat_vody_v_pyat_raz_bolshe_Etot_faktor_deistvitelno_est_no_etogo_ne_dostatochno_219586.html

Далі...

Откуда взялись псевдо-новости о том, что “в Норвегии запретили вырубку лесов”, и что произошло в реальности

В ряде российских СМИ в последние дни были опубликованы новости о том, что якобы Норвегия стала первой в мире страной, отказавшейся от вырубки лесов (или запретившей вырубку леса). Поскольку эта тема вызвала довольно серьезный интерес у части наших соотечественников, и нам (Гринпис) стали задавать вопросы, пришлось разобраться, откуда эти "новости" взялись и что произошло на самом деле.

Вот примеры российских новостей про отказ от вырубки лесов:

Первая в мире страна, отказавшаяся от вырубки леса

В Норвегии запретили вырубку леса

А вот первоисточники на английском:

Norway becomes first country in the world to commit to zero deforestation

Norwegian state commits to zero deforestation

Даже сравнение заголовков позволяет понять, что речь в русскоязычных и англоязычных новостях идет о совершенно разных вещах: в русскоязычных – о запрете на вырубку леса, в англоязычных – о запрете на обезлесенье (приверженности политике "нулевого обезлесенья"). Вырубка леса и обезлесенье – это принципиально разные понятия:

вырубка может быть как технологическим элементом расчистки леса под какие-нибудь нелесные надобности (тогда вырубленный лес исчезает насовсем), а может быть частью продуктивного лесного хозяйства – одним из элементов цикла посадки, выращивания лесных насаждений и рубки их с целью заготовки древесины (тогда лесной покров исчезает лишь на время);

обезлесенье – это процесс необратимого сокращения площадей, занятых лесами, в результате преобразования этих лесов в сельскохозяйственные угодья или застроенные территории, наиболее характерный для тропических стран.

Вырубка леса – это совершенно не обязательно что-то негативное и вредное: при правильной организации лесного хозяйства лес (и растущая в нем древесина) представляет собой возобновляемый природный ресурс, использование которого гораздо меньше влияет на биосферу и климат Земли, чем использование продуктов-заменителей, изготавливаемых из невозобновляемых ресурсов (пластика, металла, бетона и т.д.). К сожалению, в масштабах Земли правильное лесное хозяйство – это пока скорее исключение, чем общая практика; но правильным его можно сделать путем грамотного правового регулирования, эффективного общественного контроля и повышения квалификации работников, а не путем тотального запрета.

Обезлесенье – это обязательно негативный процесс, поскольку он практически необратим, и его негативные последствия для биоразнообразия и климата Земли даже теоретически невозможно свести к нулю. В какой-то мере обезлесенье является результатом растущего населения, но в еще большей – следствием нерегулируемого развития сельского хозяйства, безумной глобализации и использования самых дешевых подходов и технологий, которого при бережном обращении с планетой вполне можно было бы избежать.

Путать эти действия не следует, поскольку они с любой точки зрения (природоохранной, социальной, экономической) требуют принципиально разного подхода: вырубку надо делать более цивилизованной, чтобы она всегда была только элементом правильного лесного хозяйства – а с обезлесеньем, особенно в дождевых тропических лесах, необходимо бороться всеми возможными способами до его полного искоренения.

В Норвегии запретили вырубку леса
13.06.2016
Правительство Норвегии 26 мая объявило о своем решении свести к нулю вырубку леса в стране,передает Gismeteo.ru.

Это решение является заслугой норвежского Фонда защиты тропических лесов (Rainforest Foundation Norway), который лоббировал его в течение нескольких лет.

Скандинавская страна заверила, что больше не будет использовать и закупать продукты, которые способствуют потере лесов. Введенный запрет является частью реализации Плана природного разнообразия (Action Plan on Nature Diversity) Постоянного комитета парламента Норвегии по энергетике и окружающей среде (Standing Committee on Energy and Environment).

Комитет просил правительство рассмотреть вопрос о защите биоразнообразия с помощью средств, предоставленных Глобальным государственным пенсионным фондом (GPFG). Также участники комитета призвали к созданию отдельной политики в области биоразнообразия.

«За последние годы несколько компаний обязались прекратить закупки товаров, связанных с уничтожением тропических лесов. Это очень позитивно, что норвежское государство в настоящее время следует их примеру и предъявляет те же требования в отношении государственных закупок», — сообщил Нильс Герман Ранум, руководящий политикой и кампаниями Фонда.

Ранум также призывает другие страны, в частности Германию и Великобританию, запретить вырубку леса в рамках совместно заключенной декларации на саммите по климату в Нью-Йорке в сентябре 2014 года.

В ходе саммита страны обещали поддержать отказ от вырубки лесов на национальном уровне и стремиться к созданию жесткой политики в отношении госзакупок сои, говядины, пальмового масла и древесины.

Более раннее исследование показало, что с 2000 по 2011 года около 40 % от общего объема исчезнувших тропических лесов ушло на производство древесины, пальмового масла, сои и продуктов из говядины для одних только семи стран. Эти страны — Малайзия, Парагвай, Боливия, Аргентина, Бразилия, Индонезия и Папуа-Новая Гвинея — имеют худшие темпы обезлесения и являются основными источниками выбросов углекислого газа (44 %).

Норвегия стала первой в истории страной, сделавшей такое заявление. Кроме того, страна принимает участие в защите лесов не только на своей территории, но и во всем мире. Поддержка Норвегией организации Reducing Emissions from Deforestation and Forest Degradation (REDD) в Танзании и Бразилии достигла 214 миллионов долларов. Также страна выделила 250 миллионов для сохранения лесов Гайаны и 150 миллионов предоставила Либерии для введения запрета на вырубку леса. Вместе с тем Индия намерена потратить около 6,2 миллиарда долларов на сохранение и восстановление своих лесов.

http://www.ukragroconsult.com/news/v-norvegii-zapretili-vyrubku-lesa

Збережи ліс: Норвегія повністю відмовилася від товарів із деревини14.06.2016

У Норвегії більше не можна вирубувати дерева. Жодне деревце, чуєте!

Виробництво багатьох продуктів в світі прямо або побічно пов'язане зі знищенням тропічних лісів – це і предмети з деревини, і продукти харчування з пальмовою олією. Особливо відчутно потерпають ліси Аргентини, Болівії, Бразилії, Парагваю, Індонезії, Малайзії і Папуа – Нової Гвінеї – боляче дивитися на багатокілометрові «лисини», які колись були зеленими вологими будинками для сотень живих видів.
tropiki-ecos

Уряд Норвегії більше не буде закуповувати товари, пов'язані з вирубкою дерев. І з будь-якою компанією, яка скорочує і знищує тропічні ліси, теж не будуть укладатися державні контракти.

За останні кілька років ряд компаній вже припинили закупівлі таких товарів, але до сих пір це не було підкріплено аналогічними зобов'язаннями від уряду.

І ось сталося. Норвегія стане першою країною в світі, яка повністю відмовилася від товарів, для виробництва яких знищуються тропічні ліси. Тепер будуть пред'являтися найсуворіші вимоги до державних закупівель, щоб захистити ліси всієї планети.

Фонд Норвегії закликав і інші країни робити те ж саме, зокрема, Великобританію і Німеччину.

Адже сприяти збереженню лісів по всьому світу – справа важлива для будь-якого народу, і нехай це маленький крок, але крок у правильному напрямку.

А як щодо наших, українських лісів? Люди, не рубайте свої «легені»!

https://bdzhola.com/news/zberezhi-lis-norvegija-povnistju-vidmovilasja-vid-tovariv-iz-derevini

Норвегія відмовляється від вирубки лісу
Дата: Сегодня, 17:51

Норвегія офіційно оголосила про реалізацію політики «нульової вирубки лісів». Для того, щоб зберегти дерева, країна відмовилася користуватися пальмовою олією та іншою продукцією, для виготовлення якої необхідно знищувати лісові масиви.
Протягом багатьох років Норвегія веде послідовну політику щодо захисту лісу. У 2015 році вона направила $ 1 млрд до Бразилії, на території якої зростає близько 60% дощових лісів Амазонки. Інвестиція допомогли зберегти понад 85000 кв.км тропічних лісів. А в цілому за останнє десятиліття завдяки підтримці Норвегії і ряду інших держав в бразильській Амазонії обсяг вирубки дерев знизився більш ніж на 75%. З 2011 по 2015 роки Норвегія з тими ж цілями виділила інший південноамериканській країні, Гайані, $ 250 млн.

Два роки тому Норвегія домовилася з Великобританією і Німеччиною об'єднати зусилля, націлені на зменшення обсягів вирубки лісів по всьому світу, а тепер країна офіційно оголосила про «нульової терпимості» до цієї сфери економіки. Зокрема, тут більше не буде закуповуватися продукція «лісового походження». Як пояснюють екологи, папір вже давно може проводитися шляхом переробки відходів, для отримання палива та будівельних матеріалів існує безліч інших джерел, а необхідність пальмового масла вельми сумнівна. Крім того, державний пенсійний фонд вилучив зі свого портфеля акції целлюлозо-паперових, вугільних і інших компаній, що завдають шкоди лісовим масивам.

За даними Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), за рік наша планета позбавляється від 120000 до 150000 квадратних кілометрів лісу. WWF призводить наочне порівняння: це можна порівняти зі зникненням 48 футбольних полів кожну хвилину. 15% всіх викидів парникових газів є результатом збезлісення. Вирубка лісів також збільшує ерозію ґрунту, порушує круговорот води і впливає на життєдіяльність мільйонів людей.

http://kordon.com.ua/news-svit/28027-norvegya-vdmovlyayetsya-vd-virubki-lsu.htmlАлексей Ярошенко, руководитель лесного отдела Гринпис России

Лесной форум Гринпис России,14.06.2016
https://www.lisportal.org.ua/29245/

Далі...