ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

09 липня 2018

Побачити те, чого не побачиш з вікон кабінетів



Саме так визначив мету виїзного засідання колегії Чернігівського ОУЛМГ його очільник Олександр Демченко, відкриваючи це засідання 5 липня 2018 року в актовій залі Лосківського лісництва ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство». Крім Новгород-Сіверського лісгоспу засідання колегії відбувалося також на базі структурних підрозділів державних підприємств «Семенівське лісове господарство» та «Холминське лісове господарство».

На виїзному засіданні його учасники всебічно проаналізували такі головні питання порядку денного як лісокультурне виробництво, експлуатація та будівництво доріг лісогосподарського призначення, ведення в державних лісгоспах мисливського господарства, а також дотримання вимог охорони праці на всіх ділянках виробництва.

Починаючи з Лосківського лісництва у Новгород-Сіверському держлісгоспі, учасники виїзного засідання колегії оглянули тамтешній цех переробки деревини та дорогу лісогосподарського призначення, відремонтовану торік.

У Красно-Хутірському лісництві предметом глибокої зацікавленості учасників виїзного засідання стали стан розсадника та коробів, а також дорога лісогосподарського призначення 2011 року будівництва у кв.31, 32, 29. Всебічно оглянули і лісові культури 2013 року, створені на ділянках СРС по ялині 2012 року, вирубки у кв. 31 вид 5 площею 1,1 гектара, а також різноманітні схеми змішування лісових культур. У цьому ж лісництві оглянуто і лісову дорогу у кв. 16, 17, 19, 20, 25, ремонт якої відбувся торік, а також посадки лісових культур, обгороджені від потрави дикими тваринами.

Переїхавши до Узруївського та Володимирівського лісництв, учасники авторитетного зібрання оглянули обладнання для відеонагляду за пожежами, а також короби та вольєр і рубки головного користування в кв. 11, вид 7,1 площею 2,9 гектара, а також лісову дорогу лісництва поміж кв. 52-46; 38 – 39.

На всіх об’єктах структурного підрозділу Новгород-Сіверського держлісгоспу давали пояснення і відповідали на запитання учасників виїзного засідання директор ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» Микола Засько, головний лісничий держпідприємства Віталій Сідько та головний інженер держлісгоспу Олександр Кавурко.

У висновках щодо оглянутих об’єктів у лісництвах Новгород-Сіверського держлісгоспу учасники виїзного засідання колегії наголосили, що лісокультурне виробництво тут скрізь у хорошому або відмінному стані, а от з ремонтом доріг лісогосподарського призначення є певні недоліки, які під силу усунути самому держлісгоспу вже в нинішньому році.

На межі території Семенівського району біля села Попівка вимогливе і авторитетне представництво колегії ЧОУЛМГ зустрічали представники ДП «Семенівське лісове господарство».

Свою роботу учасники колегії розпочали з огляду території і розсадника Машівського лісництва, які справили на учасників колегії позитивні враження так само, як і ділянки рубок головного користування в кв. 58.

Відбувся вимогливий огляд лісових культур у кв.64, 67, 68 Костобобрівського лісництва і рекреаційного пункту цього ж лісництва. Не залишилася поза пильною увагою учасників виїзного засідання колегії і дорога лісогосподарського призначення лісництва, прокладена ще в 2011 – 2014 роках. Відвідавши нижній склад підприємства, оглянувши цех переробки деревини і автогараж, учасники виїзного засідання констатували, що об’єкти загалом відповідають вимогам часу і ефективних технологій лісокористування та лісовідновлення.

У Блешнянському лісництві учасники виїзного засідання були приємно вражені озелененням центральної садиби лісництва і лісокультурним виробництвом, коли у трьох теплицях вирощується по 300 тисяч сіянців сосни, які, до того ж, мають вигляд барвистого зеленого килима, наче не руками лісівників він створений, а пензлем художника.

Своєрідною родзинкою огляду став і той оприлюднений семенівськими лісівниками учасникам виїзного засідання факт, що ділянки лісових культур у лісництвах Семенівського держлісгоспу – іменні, вони названі на честь колишніх його керівників, наприклад, директора Миколи Козловського та лісничого Георгія Шпака.

Роз’яснення та відповіді на запитання щодо об’єктів огляду в ДП «Семенівське лісове господарство» давали директор держлісгоспу Олександра Дудко, головний лісничий Георгій Шпак і головний інженер Володимир Міцук.

Учасники виїзного засідання колегії позитивно оцінили зусилля семенівських лісівників щодо лісокультурного виробництва і утримання доріг лісогосподарського призначення в належному стані.

На заключному етапі виїзного засідання колегії його учасники відвідали, оглянули і проаналізували стан лісокультурного виробництва, доріг лісогосподарського призначення та інші питання порядку денного засідання в ДП «Холминське лісове господарство».

Про визнану гордість держлісгоспу – дороги лісогосподарського призначення пояснення учасникам виїзного засідання давав директор ДП «Холминське лісове господарство» Борис Чепурний, а про лісокультурне виробництво, високий рівень якого відзначили всі учасники засідання, — головний лісничий держпідприємства Олександр Проява.

Учасники виїзного засідання колегії, без перебільшення, були вражені і найбільшим в області вольєром мисливського господарства – він займає 78 гектарів лісового масиву і, тим не менше, є дбайливо доглянутим, належно впорядкованим мисливствознавцями і єгерями держлісгоспу.

На підведенні підсумків виїзного засідання колегії облуправління, яке відбулося в актовій залі Холминського лісництва, виступили головний спеціаліст відділу лісового господарства управління Володимир Перев’язко, начальник відділу мисливського господарства Микола Пиріг, начальник відділу лісосировинних ресурсів Петро Приходько та заступник начальника облуправління Олександр Жук.

Володимир Перев’язко, зокрема, зазначив, що починаючи з весни нинішнього року в державних лісогосподарствах області відтворено лісів на 1999,7 гектарах, що складає 94 відсотки річного завдання. Піврічний план посіву розсадників виконано на 106 відсотків (11,6 га), у тому числі хвойних порід – майже на 10 гектарах. Для вирощування садивного матеріалу в контрольованому середовищі посіяно насіння деревних та чагарникових порід у 49 теплицях площею понад гектар та в 167 коробах – площею півгектара. І все ж, вимогливо аналізуючи побачене у структурних підрозділах Новгород-Сіверського, Семенівського і Холминського держлісгоспів, слід відзначити, що в лісокультурній роботі є ще й не використані резерви, які обов’язково слід задіяти, аби зробити енергійний крок у всій лісокультурній діяльності.

Аналізуючи стан ведення мисливського господарства в держлісгоспах, начальник відділу мисливського господарства управління Микола Пиріг наголосив, що в минулому році на охорону та відтворення тваринного світу в області витрачено 7 мільйонів 827 тисяч гривень, або в середньому на тисячу гектарів мисливських угідь – 2865 гривень, що перевищує норму вкладення коштів згідно зі ст.30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Економне й більш ефективне використання коштів у мисливських угіддях і є резервом для поліпшення ведення мисливських господарств і в держлісгоспах , в яких ми побували під час виїзного засідання. Тим більше, що позитивний досвід тут надбано в Холминському держлісгоспі. Справа за тим, щоб цей досвід застосувати і в інших держлісгоспах області.

Охорона праці на всіх виробничих ділянках лісогосподарювання, переробки деревини і її транспортування – тема виступу на підведенні підсумків виїзного засідання колегії начальника відділу лісосировинних ресурсів управління Петра Приходька. Він, зокрема, наголосив, що питання охорони праці так само важливі, як і питання виробничо-фінансової діяльності державних лісогосподарських підприємств. Бо охорона праці є водночас охороною життя і здоров’я працівників лісової галузі і до певної міри візитівкою підприємства та результатом зусиль його керівника і всього трудового колективу.

На якості ремонту і будівництві доріг лісогосподарського призначення зосередив увагу учасників виїзного засідання заступник начальника обласного управління Олександр Жук. Він наголосив, що в догляді за лісовими дорогами і в будівництві нових лісогосподарським підприємствам важливо домогтися, так би мовити, єдиного почерку. І такого якісного почерку всім держпідприємствам домогтися під силу, якщо вони активно використовуватимуть у цій важливій і невідкладній справі американо-корейські комплекси, які вже добре себе зарекомендували на будівництві і ремонті доріг лісогосподарського призначення в Холминському, Добрянському, Городнянському і Ніжинському держлісгоспах.

На завершення обміну думками з приводу побаченого і всебічно проаналізованого під час виїзду в структурні підрозділи Новгород-Сіверського, Семенівського і Холминського держлісгоспів у процесі виїзного засідання колегії, підсумовуючи весь комплекс його заходів, начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Демченко наголосив, що всі учасники виїзного засідання колегії, без сумніву, на місцях побачили те, чого не побачиш з вікон службових кабінетів.

Тепер справа за тим, щоб все позитивне, корисне і високоефективне без зволікань впровадити в практику щоденної роботи в лісокультурній діяльності, будівництві і ремонті доріг лісогосподарського призначення, веденні мисливського господарства і в охороні праці всім без винятку держлісгоспам Чернігівського ОУЛМГ. І тим самим зайняти справді державницьку позицію в подальшому розвитку лісової галузі Чернігівщини.

За інформацією Чернігівського ОУЛМГ


На виїзній колегії обговорили стан лісових культур дуба звичайного



Днями на базі ДП «Миргородське лісове господарство» відбулося виїзне засідання колегії Полтавського обласного управління лісового і мисливського господарства під керівництвом начальника управління Юрія Тараненка та за участі директорів і спецалістів лісогосподарських підприємств. Під час колегії полтавські лісівники та викладачі Лубенського лісотехнічного коледжу обговорювали питання лісовідновлення та лісорозведення, сучасні методи формування біологічно стійких лісів майбутнього.

У ході заходу було оглянуто більше 15 ділянок молодих дібров,за період з 2002 по 2017 роки та при умові різного деревного складу та схеми садіння культур на території Комишнянського лісництва. Дуже затратним на теперішній момент визнано створення дубових культур через 6 м. Хоча такі насадження були створені в нашому лісгоспі у 2002-2003 роках і вони в досить гарному стані.

Разом з тим, начальник Полтавського обласного управління Юрій Тараненко відзначив зразково-показовий стан різновікових лісових культур дуба, що свідчить про постійну, планомірну, багаторічну працю знаючих спеціалістів-лісівників.

06.07.2018


Болота Поліського заповідника - під загрозою


Площа боліт та заболочених лісів Поліського природного заповідника складає близько 5 тисяч гектарів. Болота — це акумулятори та регулятори запасів вологи. Під час дощу вони накопичують воду, а під час посухи — віддають. Болота підтримують рівновагу у багатьох природних процесах, створюють особливий мікроклімат без різких коливань температури. Вони утворюють цілі системи, де знайшли притулок багато рідкісних видів рослин та тварин.
Болота Поліського заповідника впродовж року можуть змінюватись до невпізнанності. Верхові болота з журавлиною є одними з найбільш вразливих біотопів в умовах потепління, бо вони розміщені на підвищеннях і живляться за рахунок атмосферних опадів.

До найцікавіших належать верхові болота, де зростають переважно бурі та червоні сфагнові мохи. Тут зустрічаються рідкісні, реліктові види - шейхцерія болотна, журавлина дрібноплода, верби лапландська та чорнична.

Однак, якщо не вжити термінових заходів з відновлення гідрологічного режиму, цей болотний ландшафт найближчим часом може зникнути разом з великою кількістю прилеглих лісів, - кажуть науковці заповідника.









В українських Карпатах зловживають санітарними рубками

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.


Невдовзі у Карпатах може не залишитись жодного дерева через масові вирубки. Їх підприємці проводять під грифом «санітарні вирубки». Однак, під бензопилу часто потрапляють і здорові стовбури.

Про це йдеться у екологічному проекті «Вижити в Україні» з ведучим, музикантом Сергієм Василюком.

Відповідно до Закону «Про оцінку впливу на довкілля», під час санітарних рубок не можна нищити дерева ділянкою більше одного гектара. Однак у одному із районів Карпат цю норму порушили. На знімках з космосу помітно, що у лісі поблизу селища Усть-Чорна за два роки вирубка зросла аж на 54 гектари. Ба, навіть більше! Ділянки, які мають площу більшу, аніж один гектар, розділили на 20 ділянок. Ймовірно для того, щоб уникнути процедури оцінки впливу на довкілля. Наразі під виглядом санітарних рубок у Мокрянському лісгоспі планують зрубати ще 13 гектарів дерев.

«Санітарними рубками в Україні зловживають. І це розуміють всі, окрім Державного агентства лісових ресурсів», – вважає громадський активіст, еколог Петро Тєстов.
Санітарну рубку у лісі призначає місцевий лісгосп, який може зловживати своїми повноваженнями.

«Лісгосп має обсяг заготівлі деревини, який прописується в документах лісового порядкування. У ньому на десять років наперед вказано, який ліс треба зрубати. І якщо через санітарні рубки можна отримати більше дерева – люди цим користуються», – говорить еколог Петро Тєстов.

Також чоловік бачить і безліч порушень. Те, що на ділянці проводиться санітарна вирубка – ніде не вказано. Немає і межі, до якої лісоруби мають спилювати дерева.

На ділянці, де проводять масову санітарну виробку – 4 з 10 дерев хворі

Експерти з «Лісової варти» кажуть, що на цій ділянці хворі дерева є, однак не 97 відсотків, як вказано в документах рубки. Активісти наголосили: лише чотири з десяти є хворими.
«Чи доцільно проводити тут суцільну санітарну рубку? Дерево, яке немає зовнішніх пошкоджень, покрите міцною кроною, є здоровим, а тому позбуватися його не можна», – зазначає консультант проекту «Лісова Варта» Василь Гаврилюк.

Зразковий – перше слово, з яким асоціюється Мокрянський лісгосп в пошуковій системі. Бо ж у березні цього року лісівники хизувались, як  дружно висадили понад півтора гектара дерев.
«Вирубує дерева приватний підприємець. Усе законно, бо у нього є лісорубний квиток», – звертає увагу директор лісгоспу Володимир Куцин.

Корупційна складова у наданні лісорубного квитка

Лісорубний квиток – це документ, яким користуються лісоруби. Його складає не одна посадова особа.

А щоб провести санітарну виробку, спершу потрібно отримати висновок лісопатолога, який оцінює голова селищної ради та провідний спеціаліст захисту лісу. Далі свої підписи у документі мають залишити представники лісгоспу, Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства.

«Серед лісопатологів є хороші фахівці, але більшість – корупціонери», – переконаний громадський активіст Петро Тєстов.

У відповіді Державного агентства лісових ресурсів України вказано, що дерева у цьому лісництві  були хворі на кореневу губку, тобто врятувати їх не було шансів. Однак, виходить, що через кілька десятків хворих дерев вирубали 13 гектарів лісу.
«Санітарні рубки мають погоджувати лісозахисні станції. В Україні їх шість чи сім. Вони підпорядковані державному агентству лісових ресурсів і не мають бюджетного фінансування. Гроші отримують від лісгоспу. Тому зарплата фахівця залежить від того, чи погодить він санітарну рубку», – пояснює еколог Петро Тєстов.

Деякі лісгоспи залишилися без сертифікатів на продаж дерева в Європу

Про ситуацію в лісі селища Усть-Чорна дізналися у міжнародній організації, яка видала сертифікат Мокрянському лісництву. Цей сертифікат дозволяє продавати дерево в Європу.
Та через масову вирубку в Усть-Чорна дію сертифікату Мокрянського лісгоспу призупинили. Причина – невідповідність стандарту ведення лісового господарювання. Статус сертифікату – «Suspended», тобто ще є шанс виправити помилки.

«До слова, два місяці тому міжнародний сертифікат забрали і у сусіднього Брустурянського лісгоспу. Чому? Дерева рубали незаконно», – розповідає громадський активіст Петро Тєстов.

Закарпатські села живуть за рахунок вирубки лісу

У селищі, поблизу якого постраждав ліс, двояко ставляться до проблеми. Одні люди категорично проти, інші – за, бо мають знижку на дрова.

«Я нормально ставлюся до вирубки. У мене багатодітна сім’я, тому гроші дуже важливі. За п’ять кубів бука я плачу 850 гривень», – каже місцевий мешканець Іван.
Місце, де проводиться незаконна вирубка здорових дерев, Мокрянське лісництво здало в оренду приватному підприємству. Його власниця – Галина Куцин. Однак на зв'язок жінка так і не вийшла. На місці не було і селищного голови. Втім у телефонній розмові він пояснив, чому поставив підпис, який дозволяє вирубати 13 гектарів.

«Я проти лісосіки, але основний податок ми отримуємо саме за це. Наше село є дотаційним. Мені ж треба якось платити зарплату, давати гроші на дитсадок тощо. Ми живемо лише з вирубки лісу та переробки на пилорамах», – пояснює селищний голова Петро Костяк.
Відповідальність за зрубаний ліс в Закарпатській області несе очільник обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга. Отримавши посаду директора скандального Брустурянського держлісгоспу, перейшов у Партію регіонів. Свого часу активісти та місцеві мешканці Усть-чорної перекривали дорогу на знак протесту проти вирубок. У них вони звинувачували Валерія Мургу.

В офіційній заяві Державна екологічна інспекція зазначила, що при перевірці Усть-Чорнянського лісу суцільні санітарні рубки є недоцільними! Наразі відкрита кримінальна справа у цій ситуації.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, що на одному з найкрасивіших масивів Карпат – Свидовці – хочуть звести туристично-гірськолижний курорт.

 Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2018/07/09/v_ukrainskyh_karpatah_zlovzhyvayut_sanitarnymy_rubkamy_1362225

ЯК КРАДУТЬ ЛІС (частина 1+2+3+4+5)



Розповідає Віталій Майборода: інженер лісового господарства, кандидат сільсько-господарських наук, член-кореспондент Лісівничої академії наук України, керівник групи експертів по лісу громадської ради при Львівській облдержадміністрації.







ЯК КРАДУТЬ ЛІС: 12 000 000 000 гривень?



ПРО "ЙОЛКІ-ПАЛКІ" з Віталієм Майбородою 17/12/2015

В Олешковском районе пылало лесничество



Вчера в 12.55 на пульт Службы спасения поступило уведомление о том, что в 16-м квартале Костогрызовского лесничества горит лес.

Об этом сообщает ГУ ГСЧС Украины в Херсонской области.

Сразу по прибытию на место пожара, спасатели с помощью лесной охраны начали тушить лесную подстилку.При помощи совместных усилий удалось ликвидировать огонь на площади 0,1 га.

Для устранения пожара были задействованы 4 пожарных автомобиля и 10 работников лесной охраны, а также 2 пожарных автомобиля и 6 спасателей от районного подразделения ГСЧС.