ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

18 липня 2018

В уряді анонсували масштабну боротьбу з контрабандою лісу



КИЇВ. 18 липня. УНН. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман ініціює масштабні перевірки лісгоспів на предмет контрабанди лісу. Про це він сказав на засіданні уряду в середу, передає кореспондент УНН.

"Я сьогодні підписав звернення до Генпрокурора з інформацією щодо таких правопорушень. Пропоную прийняти рішення, щоб Держаудитслужба, ДФС, Нацполіція та Держгеокадастр почали ретельні перевірки господарської діяльності всіх лісгоспів країни з абсолютно конкретними даним про накладні: хто їх підписував, хто відвантажував, з прізвищами, хто їх оформлював, які митниці оформлювали, через які пункти пропуску проходила ця контрабанда", - наголосив Гройсман.

Як додав він, сьогодні ще буде звернення до партнерів по ЄС, щоб вони надали доступ до інформації, який ліс заїжджав до ЄС.

"Ми побачимо, що звідси виїжджали дрова, а заїжджав ліс кругляк", - переконаний Гройсман.

Крім того, очільник уряду повідомив, що вчора підписав висновок з проханням підписати закон про криміналізацію контрабанди лісу.

Нагадаємо, Рада встановила кримінальну відповідальність за контрабанду лісу-кругляку.
Джерело: УНН

Армія проти нищівників лісу (відео)



За кілька років короїд знищив сотні тисяч гектарів українських лісів.

Жук-короїд заселяється на верхівку сосни – обирає найсмачнішу для нього здорову й зелену, і починає свердлити кору. Маленька комаха розміром із намистинку за два тижні перетворює здорове дерево на трухлу

Охтирське лісове господарство на Суумщині, руді дерева вже мертві. Одна хвора сосна заражає три десятки навколо. За кілька років короїд знищив сотні тисяч га українських лісів. Жучка не бере хімічна отрута. Єдиний спосіб рубати заражені дерева, однак поки діє мораторій на вирубку – довести, що дерево хворе, процедура не одного місяця.

Та й нечесні на руку лісоруби збагачуються на випилюванні здорових дерев. Тож захисники лісу вирішили боротися з короїдом гуманним способом.

Такого в Україні ще не робили – у спеціальному інкубаторі вирощують тисячі жуків, які мають оголосити війну короїдам. Це також невеличка комашка, однак її улюблена їжа – жук-нищівник. У природі нині їх дуже мало, тому вчені спочатку заманюють їх у пастку.

Такого в Україні ще не робили – у спеціальному інкубаторі вирощують тисячі жуків, які мають оголосити війну короїдам.

А звідси прямісінько в інкубатор. За 2 місяці тут наплодилося кілька тисяч жуків-рятівників. Аби вони добре росли й розмножувалися, вчені організували щось схоже на кухню – дістають з уражених колод короїдів і дають на поталу рятівникам.

Контейнер із жуками везуть на Сумщину – саме тут на 80 га лісу влаштують експериментальну висадку рятівного десанту.

Якщо все вдасться – вчені застосують досвід і в інших областях. За рік-два, кажуть, таким чином вдасться побороти короїда.
Джерело: ФАКТИ
ПУЛЬС ДНЯ 18.07.2018, 10:32

ЛІСІВНИКИ ТА РЯТУВАЛЬНИКИ ЧЕРКАЩИНИ ПРОВОДЯТЬ СПІЛЬНІ РЕЙДИ

Протипожежні профілактичні рейди належать до найбільш дієвих попереджувальних заходів для недопущення загорань у лісових масивах.

Практично усі лісові пожежі виникають через людську необережність, недбалість та через порушення правил пожежної безпеки в лісах України. Тож здійснення роз’яснювальної роботи з місцевим населенням під час пожежонебезпечного періоду триває постійно.



Днями був проведений спільний рейд лісівників та рятувальників у приміських лісах обласного центру. Ліси поблизу Черкас чи не найбільше потерпають від загорань через велику рекреаційну навантаженість. Рейд проводили головний спеціаліст Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Микола Бихало, полковник служби цивільного захисту Управління ДСНС України у Черкаській облаасті Ігор Дядюра, лісничий Дахнівського лісництва Черкаського лісгоспу Андрій Марчук.



Окрім роз’яснювальної роботи з відпочиваючими та відвідувачами лісових масивів, роздавання протипожежних листівок, під час рейду оглянули агітаційні аншлаги, білборди, стан мінералізованих смуг, перекриття позапланових лісових доріг.



Варто додати, що цьогоріч держлісгоспами проведено догляд за 5200 кілометрами мінералізованих смуг та створено нових – 1400 кілометрів.



Загалом у цьому році у держлісгоспах області проведено 132 рейди з метою профілактики та недопущення порушень правил пожежної безпеки в лісах області. До адміністративної відповідальності притягнуто 11 осіб.

З початку року на території держлісфонду трапилося 23 випадки низових лісових пожеж на загальній площі 1,73 га.



Тож вкотре нагадуємо про безумовне дотримання правил пожежної безпеки у лісових масивах Черкащини та безпосередній обов’язок кожного свідомого громадянина ­ ­– берегти ліс від вогню!

Черкаське обласне управління
лісового та мисливського господарства
18.07.2018

Олешковские леса: что не догорело — доедают короеды и усачи



После недавних лесных пожаров на территории Олешковского района Херсонской области, на левобережье Днепра, образовалась гигантская "плешь" выжженной земли площадью более 600 га.

Сейчас рукотворные сосновые леса выглядят удручающе: чернеют стволы деревьев, ветер разносит тучи серой пыли, а вместо животных и птиц в Олешковских лесах "поселились" стволовые вредители - жуки-усачи и короеды. У Олешковского лесхоза нет денег ни на обработку пострадавших от пожара лесов инсектицидами, ни на их корчевание. Очевидно, после поедания выгоревших сосен короеды перекинутся на пока еще здоровые.

Хотя и без пожара эти леса страдали от нашествия вредителя. Со слов Виктора Тищенко, начальника ОУЛОХ Херсонщины, из-за отсутствия регулярных обработок химикатами вредитель уничтожил почти половину зеленых насаждений в регионе (40 тыс. га). И "трудятся" здесь не только короеды, но и пильщики, поедающие хвою (красноголовый, рыжий, обыкновенный). Они едят - а мы просто смотрим. Досмотримся до того, что через несколько лет от рукотворных лесов, сдерживающих песчаные бури, останутся одни объедки.

AtmWood

В Олешковских лесах "поселились" стволовые вредители



После недавних лесных пожаров на территории Олешковского района Херсонской области, на левобережье Днепра, образовалась гигантская "плешь" выжженной земли площадью более 600 га.

Сейчас рукотворные сосновые леса выглядят удручающе: чернеют стволы деревьев, ветер разносит тучи серой пыли, а вместо животных и птиц в Олешковских лесах "поселились" стволовые вредители - жуки-усачи и короеды. У Олешковского лесхоза нет денег ни на обработку пострадавших от пожара лесов инсектицидами, ни на их корчевание. Очевидно, после поедания выгоревших сосен короеды перекинутся на пока еще здоровые.

Хотя и без пожара эти леса страдали от нашествия вредителя. Со слов Виктора Тищенко, начальника ОУЛОХ Херсонщины, из-за отсутствия регулярных обработок химикатами вредитель уничтожил почти половину зеленых насаждений в регионе (40 тыс. га). И "трудятся" здесь не только короеды, но и пильщики, поедающие хвою (красноголовый, рыжий, обыкновенный). Они едят - а мы просто смотрим. Досмотримся до того, что через несколько лет от рукотворных лесов, сдерживающих песчаные бури, останутся одни объедки.


ХЕРСОН И ОБЛАСТЬ 18 июля 2018, 08:12 39

Бібрські лісівники навчались як зарадити всиханню сосни

У Бібрському лісгоспі відбувся семінар, на якому обговорили питання боротьбиз шкідниками та хворобами лісу, зокрема в соснових насадженнях.

Про це повідомив власкор IA ZIK з посиланням на відділ організаційної роботи та інформаційної діяльності апарату Перемишлянської РДА.

У семінарі взяли участь працівники відділу охорони та захисту лісу Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Львівлісозахист», перший заступник голови Перемишлянської райдержадміністрації Богдан Гуменюк, спеціалісти відділу лісового господарства лісгоспу, лісничі.

Відкриваючи семінар, директор лісгоспу Володимир Борщ окреслив проблему всихання соснових насаджень, яка є в Україні і, зокрема, в Бібрському лісгоспі.

Головний лісничий Мирослав Пилипів зупинився на причинах всихання соснових насаджень та лісівничих заходах, які проводяться для оздоровлення насаджень.

Мирослав Пилипів нагадав, що на Львівщину всихання сосни прийшло два роки тому.Торік лісгоспом було виявлено і розроблено 90 га пошкоджених сосняків. На даний час є нові осередки всихання соснових насаджень на площі 100 га. Отже, процес розвивається.

Цікавою була доповідь завідуючої лабораторії захисту лісу Львівського лісозахисного підприємства Віри Венгер розповіла про фактори, що впливають на розвиток шкідників та хвороб сосни і спричиняють її загибель, про досягнення зарубіжних вчених та лісівників, які займаються проблемою всиханням сосни, проаналізувала стан ураження і відмирання деревини і наочно продемонструвала це на зразках зрізів уражених дерев.

Семінар продовжив роботу в лісових масивах Романівського та Старосільського лісництв.

В насадженнях Романівського лісництва учасники семінару побачили, що після вибіркового проведення санітарної рубки після сезону тиші, в сосновому насадженні знову виявлено всихання та відмирання дерев.

В Старосільському лісництві було продемонстровано, що навіть при зеленій кроні та здоровому пні дерева зазнають уражень верхівковим короїдом, а розкряжована деревина пошкоджена грибковими захворюваннями та має синє забарвлення.

Учасники семінару прийшли до висновку, що для збереження соснових лісів, необхідно видаляти живі свіжозаражені дерева ще до періоду льоту та розселення шкідників, з обов’язковим спалюванням кори та порубочних решток, а також проводити роботу з громадськістю для кращого усвідомлення людьми масштабів екологічного лиха та методів боротьби з шкідниками та хворобами лісу. 

Лісорозсадницька робота рівненських лісівників


Лісорозсадницька справа вкрай важлива у роботі лісівників, адже від якості посадкового матеріалу залежить продуктивність лісових насаджень у майбутньому. Саме тому лісівники Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства чимало зусиль докладають для вирощування посадматеріалу, випробовують нові методи, запроваджують сучасні технології. Кліматичні зміни, які відбуваються останнім часом, вимагають нових підходів до роботи у лісорозсадницькій справі.

Лісогосподарські підприємства Рівненського облуправління нині використовують різні методи вирощування посадкового матеріалу: в теплицях – в умовах контрольованого середовища; в коробах, на відкритих тимчасових розсадниках. Останні роки активно впроваджується метод вирощування сіянців із закритою кореневою системою, що дозволяє значно продовжити терміни посадки лісів.

«На сьогодні наші лісогосподарські підприємств вирощують достатньо високоякісного посадкового матеріалу, щоб забезпечити власні потреби при проведення робіт з лісовідновлення і створення нових лісів. Ми також маємо можливість реалізовувати сіянці основних лісоутворюючих порід іншим лісокористувачам», - зазначив начальник Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Віталій Сухович.

На сьогодні вже проведені попередні підрахунки та обстеження розсадників лісгоспів. Вони свідчать про те, що навесні 2019 року лісовідновлення на Рівненщині буде проводитися високоякісним посадковим матеріалом.

Прес-служба Рівненського ОУЛМГ
2018-07-17 18:30:31

Пріоритет лісівників Хмельниччини - вдосконалити ведення лісового господарства


На базі Новоушицького лісового господарства під головуванням начальника Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства Петра Пешка відбулася виробнича нарада державних лісогосподарських підприємств області. Вивчали досвід роботи місцевого лісгоспу з вирощування лісових насаджень та декоративного посадкового матеріалу. Також йшлося про розвиток побічного користування на підприємствах управління.

ДП «Новоушицьке лісове господарство» веде свою історію від Новоушицької лісомеліоративної станції, створеної в 1977 році для заліснення схилів Дністровського водосховища. Підприємство гідно виконало поставлене завдання – створено майже 3 тисячі гектарів лісів на землях, де до того лісу не було. Нині підприємство опікується лісами площею 12 тисяч гектарів. Лісистість району становить 16%. Місцеві ліси виконують переважно захисні функції, і лише 30% фонду віднесено до категорії експлуатаційних.

Під час наради було продемонстровано значну кількість ділянок різновікового лісу, а також новостворених лісових культур. У відповідності до лісівничих вимог протягом усього періоду – від посадки, посіву чи природного поновлення до віку стиглості – постійно здійснюються формування деревостанів, догляди за ними та створення умов для їх росту. Особливо важливий період для дерев – молодий вік, коли починає формуватися насадження. Тому в цей період проводяться догляди за створеними культурами, освітлення, прочистки в залежності від стану ділянки. Тут, як хірургу в медицині, потрібно враховувати всі обставини, визначити роль і мету проведених заходів, подивитися, як на перспективу формувати гарний, продуктивний ліс. Враховується усе: тип лісорослинних умов, погодні обставини, склад насаджень у період здійснення заходів, перспектива ділянки та особливості росту дерев на майбутнє. Цим питанням було приділено значну увагу на нараді.

У Новоушицькому лісгоспі також значну увагу приділяють вирощуванню декоративного посадкового матеріалу. Місцевий декоративний розсадник – один з кращих в Україні. Сюди приїжджають за досвідом колеги з багатьох регіонів.

Відповідно до програми розвитку підприємства передбачено і далі розвивати цю справу. Уже зараз побудовано нові тепличні комплекси, збільшується асортимент посадкового матеріалу, ведеться завантаження усіх відділень розсадника.

Як уже вище зазначалося, велика увага на виїзній нараді була приділена стану розвитку побічного користування на підприємствах управління. Наприклад, у Ярмолинецькому лісгоспі за шість місяців виготовлено майже 2,5 тисячі тонн тріски паливної. Освоєно випуск чаїв з лісових ягід і рослин, сушку суниці, малини, смородини. Ведеться заготівля грибів, лікарської сировини. Лісгосп має свої сади. Передбачається одержати цього року від реалізації продукції побічного користування 5 мільйонів гривень.

У свою чергу, в Шепетівському лісгоспі розповіли про досвід підприємства з надання послуг на власних рекреаційних пунктах.

За інформацією Прес-служби Хмельницького ОУЛМГ
2018-07-17 15:02:52

Ленинградским лесопромышленникам не хватает древесины, поэтому леса Ленобласти опять собираются интенсивно "санитарить"

Лесопромышленникам и лесоэкспортерам Ленинградской области очень не хватает хозяйственно ценной древесины - поэтому областные власти хотят вернуться к практике массовых санитарных рубок, объясняя это "переходом на интенсивную модель лесопользования". А чтобы жители региона не возмущались, когда их любимые леса "санитарят" десятками гектаров, как при концентрированных рубках в эксплуатационных лесах таежной зоны - областные власти в качестве эксперимента планируют проводить перед рубками общественные слушания, и рассказывать местным жителям "о причинах проведения подобных работ и последствиях невыполнения санитарных рубок". Ссылка на сообщение на сайте областного правительства:

Санитарным рубкам быть. В Ленинградской области рассматривают вопрос о переходе на интенсивную модель лесопользования


В 2010-2012 годах в Лениградской области резко выросла заготовка древесины санитарными рубками - в 2011 году их доля составила 44%, а в 2012 году - 46% от общего объема заготовки древесины в регионе. Значительная доля санрубок, в том числе концентрированных сплошных, пришлась на самые густонаселенные районы Ленинградской области, в особенности на Карельский перешеек. Отчасти это было связано с действительно большими площадями лесов, требовавших проведения санрубок (участков массового ветровала, очагов размножения стволовых вредителей) - а отчасти с постоянно растущей потребностью лесных предприятий региона и лесоэкспортеров в древесном сырье, в первую очередь - в крупномерной хвойной древесине. Аппетит, как это часто бывает, приходит во время еды, и в санрубку довольно часто стали отводиться леса наиболее высокой рекреационной ценности, ценные туристические объекты, планируемые ООПТ и тому подобные территории, причем с площадями рубок лесозаготовители совсем не стеснялись и ни в чем себе не отказывали. Это вызвало сильное недовольство местного населения, которое достигло своего пика к 2015 году. В результате губернатор Ленинградской области А.Ю.Дрозденко в начале 2016 года был вынужден поручить приостановить сплошные санитарные рубки на Карельском перешейке с целью проведения дополнительной проверки обоснованности их назначения, и ввести что-то вроде моратория на назначение новых таких рубок там, где они вызывают самые сильные протесты жителей. По одному из самых скандальных случаев - рубкам в долине реки Смородинки - было возбуждено уголовное дело, которое до сих пор расследуется.

Мораторий фактически не сработал, но повышенное внимание общества и правоохранительных органов к санитарным рубкам заставило органы управления лесами и лесопользователей-арендаторов более жестко соблюдать требования действующего законодательства при отводе и проведении этих рубок. В результате объемы заготовки древесины санитарными рубками в Ленинградской области существенно снизились - в 2017 году на 37% по сравнению с пиковым 2012 годом. Лесопромышленники и лесоэкспортеры региона оказались на голодном пайке - поскольку нормального лесного хозяйства в Ленинградской области нет, и реальным выращиванием хозяйственно ценной древесины в ней никто не занимается в течение уже многих десятилетий, снижение объемов криминальных санрубок сразу же привело к дефициту ценной древесины. Лесопромышленники и лесоэкспортеры Ленинградской области обладают достаточными лоббистскими возможностями, чтобы озадачить своими проблемами региональную власть - поэтому губернатор заговорил теперь о возвращении санрубок, хоть и с некоторыми формальными процедурами для ублажения общественности.

Вот так, по данным ЕМИСС, менялись объемы заготовки древесины в Ленобласти за последние девять лет в целом, и с помощью санрубок (по санрубкам данных за 2017 год пока нет):




Теперь, если желание лесопромышленников, лесоэкспортеров и областных властей исполнится, и массовые санрубки вернутся в леса Ленобласти - оба графика пойдут вверх. А санрубки неизбежно будут проводиться все ближе и ближе к людям - к поселениям и местам отдыха, а также к особо ценным природным, культурным и тому подобным объектам, потому как эксплуатационные леса региона разорены уже до предела, и дополнительных ресурсов крупной хвойной древесины в них просто нет.


Подборка сообщений о сомнительных санрубках и опасной интенсификации лесопользования в защитных лесах Ленобласти

Об итогах выборочной оценки результатов лесовосстановления по девяти лесничествам Ленинградской области