ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

26 липня 2018

«Від нашої позиції залежить, чи зможемо ми зберегти лісову галузь Україні»



Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар дав інтерв’ю луцькому телеканалу, де відповів на гострі запитання журналістів. Зокрема, він розповів про причини президентського вето на мораторій на експорт необробленої деревини, скандальне розслідування британської організації про незаконний експорт лісу, проблеми лісової галузі.

Президент ветував закон про мораторій на експорт необробленої сировини. Яка його мотивація?

Президент і адміністрація президента пояснили свої дії чітко і конкретно. Наскільки я зрозумів з публікації, президент виступає за посилення боротьби з контрабандою, в тому числі і лісу, але в закон були внесенні між першим і другим читанням різні поправки, які порушують міжнародні зобов’язання України. І з точки зору президента, ця річ має бути виправлена. Від себе можу додати, що ми досить довго працювали над цим законом разом із розробниками. І наші аргументи були наступні. По-перше, треба врахувати, яка сировина не переробляється в Україні. Вона сьогодні не переробляється в Україні, вона не буде перероблятися і завтра. А тому треба розуміти часові рамки, які треба дати нашим підприємствам для того, щоб вирішити питання цієї сировини. Інакше вона просто буде нагромаджуватися на складах і в певний час підприємства лісогосподарські припинять свою роботу.

Питання друге, яке пройшло зараз в законі. Це питання не тільки власне дров, але й похідної продукції. Ми говоримо про щепу, ми говоримо про пілети, ми говоримо про дрова колоті, це продукти переробки, в тому числі і дрова колоті, тому що вони проходять через відповідні дровоколи, це обладнання дороговартістне, яке було завезено в Україну. І якщо брати Закарпатську область зокрема, то наскільки мені зрозуміло, більше 500 людей займаються виробництвом і експортом цієї продукції. Ці метрові дрова ніяк не можуть бути класифіковані, як діловий ліс. Тому мені здається, ці речі треба поправити в законі, виправити і винести їх з-під заборони експорту. Тому що в даному випадку це буде шкодити українській економіці.

Як ви оцінюйте розслідування англійської організації щодо неконтрольованого експорту лісу в Європу?

Для того, щоб робити системно якесь обвинувачення, чи аналіз того чи іншого явища, потрібно мати для того підстави. Ми з’ясували інформацію, яку оприлюднила ця організація, на підставі яких документів вона оприлюднила це дослідження і проаналізували наслідки. Організація знаходиться в Великобританії, зареєстрована в 2015 році і складається з однієї людини. Одна людина – це директор. Цей директор не є фахівцем, не має лісової освіти в цій галузі. Самі ці факти говорять про те, що це дослідження можна брати до уваги лише частково. Якщо брати подальше бачення і долю цієї організації, то ми зіштовхнулися з наступними фактами. Цей директор організації чи його представники неоголошені зв’язувалися з нашими громадськими організаціями, громадськими активістами, які надавали їм свої дані. Хто ці активісти, які дані вони надавали, нам невідомо, але сказати, що це офіційні дані щодо вирубки, щодо експорту ми сьогодні не можемо. Вони не користувалися державними офіційними даними. Все побудовано на припущеннях, на здогадках, на висловленнях неофіційних осіб, які ніяких доказів не дають. Будувати серйозну політику, або відношення до держави на таких фактах та аргументах, мені здається неправильно. Мало того, почали виступати українські громадські активісти, які говорять, що дані, які в них взяли, вони перекручені, вони не відповідають дійсності, вони сфальсифіковані.

Якщо стільки скандалів стосовно цієї організації, стільки неточностей, стільки проблем, то мені здається, що ця ситуація була кимось інспірована і комусь безпосередньо вигідна. Не дивно, що вона спричинила таку реакцію з боку, в тому числі, урядових структур. Мені здається, що з цього боку не зовсім правильно було поінформовано прем’єр-міністра України. Але реакція є, і сподіваюся, що наші лісогосподарські господарства можуть довести свою невинуватість. Наскільки мені відомо, всі лісогосподарські підприємства працювали абсолютно в законній площині, і якщо відбувався експорт, він був за всіма законами України.

Кому вигідна ця кампанія з дискредитації галузі?

Це не лише дискредитація лісової галузі, але й держави Україна. Чому? Ми говоримо не тільки про лісоматеріали в круглому вигляді. Якщо ви уважно читали статтю, то там писалося про пиломатеріали невідомого походження. Тобто контекст статті йде про те, що в Україні проводяться суцільні незаконні рубки, а отже ліс заготовлений за стандартами, які не відповідають вимогам європейських структур. А отже з нього виготовляти щось є неправильно відповідно до європейських норм і правил. Тобто всю лісову галузь України, я ще раз хочу підкреслити, не тільки і не стільки круглий ліс, але й продукцію виробництва круглого лісу, починаючи з виробництва пиломатеріалів, і закінчуючи готовою продукцією, треба заборонити до реалізації на європейському ринку. Тобто український ліс вибуває з європейського ринку. Це досить проблемна позиція і вона б завдала великої шкоди Україні. Такі гіганти, як «ІKEA» оголосили про вхід на український ринок. Всі ми знаємо, що ця компанія не працює по контрабандних і незаконних схемах. І вони вирішили зайти саме в цей час, вивчивши український ринок, а вони дуже довго його вивчали, на відміну від фахівців громадських, вони робили це достатньо системно і професійно. І коли вони б почали заходити на український ринок, вони б когось потіснили. Це був би серйозний перерозподіл ринку всередині України. Особливо це не сподобалось конкурентам на нашому напрямку. Безперечно цей фактор, як і інші фактори, були в основі написання цього матеріалу, я в цьому переконаний.

Тобто, в дискредитації галузі є певні зацікавлені сторони?

Давайте перерахуємо фактори, які передували цій статті. Вперше лісова галузь повністю позбавляється фінансування. Такого ніколи не було. Три роки поспіль лісова галузь не фінансується. Це означає, що східні та південні підприємства змушені припиняти фактично своє існування, тому що, вони не можуть виплачувати заробітну плату, це не ресурсні області, вони не можуть посадити новий ліс, вони не можуть реагувати на виклики, такі як пожежі… Ресурсні підприємства так само просідають, тому що на їхніх плечах виносяться підприємства Півдня та Сходу. Галузь не може впроваджувати нові технології, галузь не може адекватно відповідати на виклики.

Далі приймається рішення щодо передачі в концесію лісів. Проти цього виступала більшість голів обласних та районних адміністрацій, народних депутатів місцевих рад і галузь просто вийшла і сказала, що не дозволить зробити приватизацію. Це не просто було чиєсь рішення, це було стратегічне урядове рішення, яке сьогодні призупинено.

Які факти на сьогодні є, що доводять такі речі? Фактів на сьогодні не має. Це перший раз, коли звинувачують не конкретні підприємства, не окремих експортерів, а цілу галузь.

Щодо кримінальних справ, то ніхто не стверджував, що в лісовій галузі немає проблем, вони є однозначно, однак вони не характеризують галузь загалом. Є окремі справи, які тривають в суді, тривають судові процедури, така річ є в кожній галузі. Мені не зрозуміло, чого йде таке інформаційне навантаження на суспільство? Кажуть, що ситуація катастрофічна, вирубуються ліси, мовляв, вивозиться діловий ліс, ну не вивозиться діловий ліс.

Справа в тому, що ми маємо тільки два факти. Факт замитенння в Україні по одному коду класифікації і факт розмитнення по іншому коду, але варто врахувати, що в нас немає уніфікованих норм між нашим законодавством і законодавством Європейського Союзу.

Європа має 4 класи якості деревини. А ми маємо 3. І під клас «Д» не завжди підпадає ділова деревина в нашому розумінні. Я можу сказати точно, що ніхто ділового лісу, системно маю на увазі, під кодом відповідної класифікації не вивозить, це нонсенс. У таких великих об’ємах це неможливо. Це не голка, щоб її вивезти в один момент. Якщо є співпадіння з кодами класифікації, то це питання можна вирішити, але це не діловий ліс, не фанерна сировина, не високоякісні сортименти. Це визнається низькоякісним сортиментом, який в Україні не переробляється. Тому вони підходять в нас під класифікацію дров паливних. Таке визначення радянського ГОСТу, за яким до сьогоднішнього часу ми живемо, нажаль, але це правда. Якщо воно визначається цим ГОСТом, то скажіть будь-ласка, дрова паливні в Україні, які йдуть на щепу на внутрішньому виробництві це нормально, а ті ж самі дрова паливні, які йдуть на виробництво щепи на експорт (при тому, що сюди заходить валюта, при тому що підприємство офіційно експортує), то це викликає сумнів і таку реакцію, що вивозиться ліс на експорт. Підприємства лісової галузі системно діловий ліс не вивозили і не експортували, навіть економічних умов до цього немає. Наші підприємства експортували ту сировину, яка підходить під класифікацію дров’яної сировини, і яка в Україні не переробляється, переробки як такої в Україні немає. Тому вона вивозилася на експорт, отримувалася валюта, яка йшла на розвиток цих підприємств. І це нормально в кожній країні, якщо це не порушує законодавство. Наскільки мені відомо, це законодавство не порушує.

Була така інформація, що 90% експортерів паливних дров – це державні лісогосподарські підприємства…

Мені складно сказати, скільки хто вивозить сировини. Наші підприємства це робили, але робили це згідно з чинним законодавством, і проблем в цьому я не бачу. Навіть експортуючи цю сировину, код митної класифікації встановлює тільки митник, ніхто інший. В законі так і написано. Що роз’яснення чи пояснення інших сторін, окрім митниці, носить виключно рекомендаційний характер.

Встановлення коду – це прерогатива виключно митних органів України. Якщо йшло на експорт – то це питання до митників, чому вони під цим кодом випускали більшу частину продукції. Але я хочу сказати, що такої системи, очевидно, не було, яка б зв’язувала митника з лісівниками. Йшов процес дозволеного державою експорту.

Що би ви сказали простим лісівникам, керівникам лісгоспів, яких залякують цією інформаційною кампанією?

На лісову галузь йде системна і серйозна атака. І перевірки в лісовій галузі не припинялися. Щодо нас постійно проводять перевірки. Всі документи прозорі, рубки відбуваються відповідно до законодавства і чітких правил, які сформовані в державі, експорт відбувається за чіткими правилами і законами, які є в Україні. Якщо є потреба перевірити підприємство, значить, є така потреба, галузь на неї відреагує спокійно.

Я хочу дати посил і звернутися до всіх лісівників. Сьогодні тільки від нашої позиції залежить, чи зможемо ми зберегти лісову галузь Україні, чи вона буде знищена.

І тільки тоді, коли галузь змобілізувалася і тільки тоді, коли вона чітко сформувала свою позицію і виступила єдиним фронтом, цей наступ вдалося відбити. Це не перший наступ на лісову галузь. Він відбувається поетапно. Тому що досить великі фінанси задіяні в тому, аби вийти з приватизацією лісів, або вийти з концесією, а потім користуючись не зовсім високою культурою деяких українців, знищити галузь. Більшість країн відмовилась від концесії. Тільки в Росії та Канаді – величезних країнах з величезними лісовими масивами – є своя концесія. В інших державах вона показала себе досить негативно.

Цікаво, що там, де з’являється ця англійська організація, що проводила так зване розслідування, там обов’язково йде питання про концесію. Вони є передвісником або супроводжуючим фактором для того, щоб не дати лісовій галузі відбутися, а потім політична еліта приймає рішення про приватизацію лісів. Я вважаю, що це рішення буде самим згубним для українського лісу. Ми не можемо йти на це рішення, бо в українським умовах це призведе лише до того, що лісова галузь перестане існувати.

Чистка в МЧС: с начала недели задержаны три больших начальника

В системе когда-то практически неприкасаемого МЧС России, похоже, начинается большая чистка: с начала нынешней недели в разных регионах России задержаны сразу три больших чрезвычайных начальника (правда, один из них - бывший, зато очень большой). Интерфакс сообщил о задержании в Подмосковье бывшего (с 1 августа 2013 по 30 сентября 2015 гг.) первого заместителя министра МЧС России генерала-полковника С.А.Шлякова по подозрению в мошенничестве. Ссылка:

Бывшего замглавы МЧС Шлякова задержали по подозрению в мошенничестве


Следственный комитет сообщил о задержании в Томской области начальника регионального главного управления МЧС генерала-майора М.В.Бегуна по подозрению в получении взятки в крупном размере. Ссылка:

В Томской области возбуждено уголовное дело в отношении начальника регионального ГУ МЧС России, подозреваемого в получении взятки в крупном размере


Следственный комитет сообщил о возбуждении уголовного дела в отношении заместителя начальника ГУ МЧС по Ульяновской области полковника С.П.Золотова по подозрению в получении взятки. Ссылка:

В Ульяновске заместитель начальника регионального Управления МЧС подозревается в получении взятки

МЧС подготовило проект приказа о честном учете пожаров и их последствий

МЧС России подготовило проект приказа, предусматривающего честный учет пожаров и их последствий. Проект предусматривает внесение изменений в Порядок учета пожаров и их последствий, утвержденный приказом МЧС России от 21 ноября 2008 года № 714. Одно из предполагаемых изменений состоит в исключении подпункта 10 пункта 14, согласно которому в настоящее время случаи горения бесхозных зданий, бесхозных транспортных средств, сухой травы, стерни, мусора и некоторые другие учитываются как "загорания, не подлежащие официальному статистическому учету".

Кроме того, предполагается принципиальное изменение порядка учета лиц, погибших и травмированных в результате пожара, и вводятся требования по актуализации статистических данных о пожарах и их последствиях.

Ссылки:

О внесении изменений в Порядок учета пожаров и их последствий, утвержденный приказом МЧС России от 21.11.2008 № 714

Приказ МЧС РФ от 21.11.2008 № 714 "Об утверждении порядка учета пожаров и их последствий"


Искусственные дожди и взрывы помогли потушить более 200 тыс. га горящего леса в Якутии

Якутск. 26 июля. ИНТЕРФАКС - ДАЛЬНИЙ ВОСТОК - Более 20 лесных пожаров на площади 200 тыс. га потушено и локализовано с помощью искусственных дождей и взрывных работ, сообщает в четверг пресс-служба Федеральной авиалесоохраны.

"Для стабилизации обстановки в Якутии со второй половины июня летчики-наблюдатели Федеральной Авиалесоохраны начали работы по искусственному вызыванию осадков в целях тушения лесных пожаров. С 9 июля парашютисты-десантники начали взрывные работы для прокладки минерализованных полос для остановки распространения и ликвидации огня", - говорится в сообщении.



Для работ по искусственному вызыванию осадков используется спецсамолет Ан-26. Самолет оснащен веерной установкой для пуска пиропатронов с йодистым серебром в ресурсную облачность. В облачных системах йодистое серебро инициирует процесс образования дождей и ливней.

"Для воздушной разведки района и обеспечения безопасности работ используются беспилотные самолеты и квадрокоптеры", - отмечается в сообщении.

По данным Федеральной авиалесоохраны, на утро четверга в Якутии действует девять лесных пожаров на площади 26 184 га.

Как сообщалось ранее, общая площадь лесных пожаров в Якутии превысила 1,3 млн га. В Якутии с 6 июля действует режим ЧС регионального характера.

За последний год Россия потеряла 5,3 млн гектаров леса



Только за последний год Россия потеряла 5,3 млн гектаров леса. Больше всего деревьев уничтожили в Приангарье, Бурятии, Якутии, Красноярском крае, Амурской и Архангельской областях, а также в Ямало-Ненецком автономном округе, сообщает «Гринпис».

Больше всего деревьев уничтожили в Приангарье, Бурятии, Якутии, Красноярском крае, Амурской и Архангельской областях, а также в Ямало-Ненецком автономном округе.

Как рассказал изданию «МБХ Медиа» руководитель лесного отдела «Гринпис России» Алексей Ярошенко: «Если говорить в целом по стране, в целом в долгосрочной перспективе у нас 1 миллион гектар вырубается и три миллиона сгорает». Так, больше всего леса горят в Якутии, Бурятии, Амурской, Иркутской областях и Краснодарском крае.

По словам эксперта, огромную площадь на территории России занимает так называемая «зона контроля лесных пожаров» — области, где, согласно приказу Минприроды № 426, пожары разрешено не тушить, поскольку там нет «угрозы населенным пунктам или объектам экономики в случаях, когда прогнозируемые затраты на тушение лесного пожара превышают прогнозируемый вред, который может быть им причинен».

«Если говорить о последних неделях, то на пожары, которые тушатся, приходится всего 5% от той площади, которая горит. Даже на те пожары, которые тушат, очень сильно не хватает людей и техники», — рассказывает Ярошенко.

Эксперт поясняет, что деньги на тушение пожаров выделяются из федерального бюджета, и сибирским и дальневосточным регионам выделяют в 10 раз меньше денег, чем необходимо на ликвидацию всех пожаров.

«По рубке абсолютный лидер — Иркутская область. А так дальше идут Архангельская, Вологодская области. В основном это таежная зона», — поясняет Ярошенко.

«Разрешенные объемы рубки у нас рассчитываются с огромным запасом. Рассчитываются по старым и липовым данным, поэтому они завышены примерно в три раза. Есть конечно всякие ограничения, которые надо соблюдать, но в первом приближении получается, что рубят столько, сколько могут съесть: продать или экспортировать. Поэтому объемы рубок стабильны по регионам — что было три года назад, что сейчас», — объясняет Ярошенко.

При правильном лесном хозяйстве тайга восстанавливается за 60−80 лет, а при неправильном — более чем за 150.

«Лес — огромная беспризорная территория, которая ведется хаотически. Но вырубается все так, как будто ведется правильное лесное хозяйство, — говорит Ярошенко. — Леса качественно деградируют, особенно это хорошо заметно в регионах-лидерах по пользованию этих лесов. Это европейский север и Приангарье».

Уничтожение лесов крайне негативно сказывается на экологии. Например, вырубка лесов в Иркутской области приводит к прогрессирующему обмелению Байкала.

Однако негативное влияние происходит не только на экологическую, но и на социально-экономическую обстановку.

«Наша система лесопользования рассчитана на то, чтобы за два-три десятилетия «доесть» все ценное, после этого поселки, живущие за счет лесного хозяйства, просто умрут, — говорит Ярошенко. — И такие поселки умирают по стране тысячами. За последние четверть века из-за деградации лесных ресурсов у нас было потеряно порядка двух миллионов рабочих мест, которые лес мог бы давать людям. Это очень много, для сельских районов это катастрофа».

Источник: www.rline.tv
https://newsland.com/user/4296757178/content/za-poslednii-god-rossiia-poteriala-53-mln-gektarov-lesa/6421166

Володимир Бондар: Скандал навколо британського дослідження був інспірований



Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар у своєму інтерв’ю на запитання журналіста стосовно оцінки розслідування британської неурядової організація Earthsight щодо неконтрольованого експорту лісу в Європу вказав, що у Держлісагенстві з’ясували, на підставі яких документів ця організація оприлюднила звернення і проаналізували наслідки.

Зі слів Володимира Бондаря, організація знаходиться в Великобританії і була зареєстрована в 2015 році. Він підкреслив, що вона складається лише з однієї людини – директора, який, на його думку не є фахівцем. Самі ці факти говорять про те, що це дослідження можна брати до уваги лише частково, — впевнений заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів.

«Якщо брати подальше бачення і долю цієї організації, то ми зіштовхнулися з наступними фактами. Цей директор організації чи його представники неофіційно зв’язувалися з нашими громадськими організаціями, громадськими активістами, які надавали їм свої дані. Хто ці активісти, які дані вони надавали, нам невідомо, але сказати, що це офіційні дані щодо вирубки, щодо експорту ми сьогодні не можемо. Вони не користувалися державними офіційними даними», — вказав Володимир Бондар.

Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів відзначив, що розслідування побудовано на припущеннях, на здогадках, на висловленнях неофіційних осіб, які ніяких доказів не дають.

«Будувати серйозну політику, або відношення до держави на таких фактах та аргументах, мені здається неправильно. Мало того, почали виступати громадські активісти, які говорять, що дані, які в них взяли, вони перекручені, вони не відповідають дійсності, вони сфальсифіковані», — повідомив Володимир Бондар.

На думку заступника Голови Держлісагентства, скандал навколо розслідування був кимось інспірований, і комусь безпосередньо вигідний.

«Не дивно, що він спричинив таку реакцію з боку, в тому числі, урядових структур. Але реакція є, і сподіваюся, що наші лісогосподарські підприємства зможуть довести свою невинуватість. Наскільки мені відомо, всі лісогосподарські підприємства працювали абсолютно в законній площині, і якщо відбувався експорт, він був за всіма законами України», — наголосив Володимир Бондар.

2018-07-25 15:07:48

25 липня 2018

В Швеции авиация бомбит лес, чтобы потушить пожары: видео



Взрыв бомбы мгновенно сжигает кислород в очаге пожара и пламя гаснет

В Швеции пытаются бороться с масштабными пожарами, сбрасывая бомбы на очаги возгорания. Лесные пожары в центральной части страны не могут потушить уже 13 дней. Об этом сообщает сайт Вооруженных сил Швеции.

Один из лесных пожаров охватил район, где обычно проводятся военные стрельбы и могут оставаться неразорвавшиеся снаряды. Это затрудняет для пожарных безопасный доступ к огню на земле, а другие варианты тушения до сих пор оказались безрезультатными.

В среду Вооруженные Силы отправили два истребителя Jas 39 Gripen, чтобы бросить бомбу в качестве последнего средства, надеясь, что давление от взрыва поможет сдержать пламя.

Предполагалось, что взрыв бомбы мгновенно сожжет кислород в очаге пожара и пламя погаснет.

Бомба GBU-49 была сброшена с 3000 метров, и достигла скорости 550 км/ч, прежде чем ударить по своей цели. Согласно первоначальным отчетам, взрыв смог погасить пожары в радиусе до 100 метров от цели.

По состоянию 25 июля в Швеции бушуют более 40 лесных пожаров.

Рівне голосує за подолання вето Президента України на Закон щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів


Президія затвердила порядок денний сесії

Сьогодні президія обласної ради затвердила остаточний порядок денний чергового пленарного засідання, яке відбудеться 27 липня. Так, на розгляд сесії буде винесено 70 питань.

Зокрема, члени президії до порядку денного включили проект рішення «Про внесення змін до Комплексної програми енергоефективності Рівненської області на 2018-2025 роки».



Також на розгляд депутатів буде винесено звернення депутата обласної ради Оксани Лозової до Верховної Ради України з проханням подолати вето Президента України на Закон №5495 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів».

Крім того, порядок денний доповнили проектом рішення, який підготував депутат Олександр Савчук, Про звернення обласної ради до Президента України щодо підтримки резолюції та вимог круглого столу «Волинь – 43» - складова антиукраїнської пропаганди Польщі».

«Вимагаємо від української влади наполегливіше відстоювати наші національні інтереси в питаннях історичної правди і пам’яті, засудити політику колонізації, пацифікації та асиміляції українців, яку вела Річ Посполита в міжвоєнний і воєнний періоди, законодавчо закріпити кримінальну відповідальність за публічне заперечення злочинів польських окупантів та Армії Крайової на історико-етнічній території України», - йдеться у документі.



До того ж, на розгляд сесії депутати включили ще два питання: «Про передачу в оренду комунальній установі «Клесванський інклюзивно-ресурсний центр» Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області приміщень, що обліковуються на балансі комунального закладу «Клеванська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат I-II ступенів» та «Про клопотання щодо нагородження Почесною грамотою Верховної Ради України Мудрої Раїси Дмитрівни.



Разом з тим, члени президії проголосували за зняття з розгляду сесії трьох питань: «Про звернення депутатів Рівненської обласної ради до Головного управління Національної поліції в Рівненській області щодо розгляду питання доцільності перебування на посаді начальника Сарненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області», «Про звернення депутатів обласної ради до Державного агентства лісових ресурсів України щодо розгляду питання доцільності перебування на посаді директора державного підприємства «Клесівське лісове господарство», «Про звернення Рівненської обласної ради до Президента України та Кабінету Міністрів України щодо розгляду питання перебування на посаді голови Сарненської районної державної адміністрації». Дану пропозицію вніс депутат обласної ради Микола Драганчук зауваживши, що це не є повноваження обласної ради. «Є вертикаль влади, якої потрібно дотримуватися», - наголосив він.

Варто зауважити, що засідання президії обласної ради уже традиційно тривало менше години. Таку оперативність в роботі голова обласної ради Олександр Данильчук пояснив так: «Те, що президія сьогодні відбулася так швидко, означає лише одне, - депутати продуктивно працювали у постійних комісіях. А також велися попередні домовленості з головами та членами фракції. Щоб на президію вийти з результатом». Голова ради висловив сподівання, що так само злагоджено депутати працюватимуть і на сесії 27 липня.

НАДЛИШКИ І ВЕТО ПРЕЗИДЕНТА: ЩО ПОТРІБНО, АБИ НАЛАГОДИТИ ДЕРЕВООБРОБНУ ПРОМИСЛОВІСТЬ В УКРАЇНІ

Україні потрібен базовий документ – стратегія – з вирощування й обробки деревини


Про таке в ефірі "5 каналу" заявив голова товариства лісівників України Юрій Марчук.

"Деревообробка. Ми зараз розвиваємо деревообробку не розуміючи до кінця баланс деревини, що потрібен державі. Скільки потрібно для залізниці, для будівництва. Куди подіти ліс, ми повинні знати до того, як його рубаємо. І тоді у нас не буде лишків, які вилазять і потім хтось думає як і куди їх продати. Тобто в указі прописано розробити стратегію розвитку деревообробки в державі. Якщо стратегії не буде, як зрозуміє великий бізнес, як заходити в Україну і що переробляти, як інвестиції заводити. Я думаю, тут відповідальність Міністерства економіки, що відповідає за всі баланси. Якщо ми знаємо баланси сільського господарства, то чому ми не знаємо, що нам потрібно від лісового господарства?... В Україні немає базового документу, який у Європі називається Національна лісова політика... Повинна бути документально підтверджено хто чим займається. Я рахую, що цей базовий документ має примирити суспільство", – сказав голова товариства лісівників України.



Він також додав, що першочергово потрібно узгодити стандарти щодо деровини в Україні та ЄС: "Правила на ринку деревини повинні бути однакові, правила вирощування лісу повинні для всіх бути зрозумілі, і стандарти України повинні бути узгоджені з ЄС або з країнами, з якими ми працюємо".

Марчук сказав: "Зараз треба пригальмувати, скинути передвиборчі емоції, продумати ці варіанти і постаратися прийняти ті акти, які врегулюють ринок, а не ті, які введуть додаткове напруження… Я думаю, що вето Президента повинно змусити не образитись комусь а замислитися що робимо так, а що не так. Треба провести велику дискусію". Він також анонсував у вересні з'їзд лісвіників, де деревообробники і виробниками обладнання збираються підписати спільну угоду про створення лісопромислової ради, яка б узгоджувала спільні рішення, щоб у нас не було між собою дисонансу. 

Як повідомлялося, Президент Петро Порошенко ветував закон, який передбачає обмеження річного обсягу заготівлі необроблених лісоматеріалів 25 млн кубометрів на час дії мораторію на експорт необроблених лісоматеріалів і введення кримінальної відповідальності за контрабанду лісу.

Також Порошенко запропонував парламенту виключити пункт про тимчасову заборону вивезення паливної деревини з ветованого ним закону, спрямованого на збереження українських лісів і запобігання контрабанді необроблених лісоматеріалів.

Дивіться також фотогалерею за темою: