ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

04 серпня 2018

За неорганічними фруктами, ягодами та картоплею з'явиться недеревинна деревина

С 1 января 2020 года в России должны появиться неорганические фрукты, ягоды и картошка

3 августа 2018 года официально опубликован федеральный закон № 280-ФЗ "Об органической продукции и о внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации", регулирующий отношения, связанные с производством, хранением, транспортировкой, маркировкой и реализацией так называемой органической продукции (экологически чистой сельскохозяйственной продукции, соответствующей требованиям, установленным этим законом). Сама идея установления таких требований интересна и своевременна: спрос на экологически чистую и ответственно производимую сельскохозяйственную продукцию практически по всему миру неуклонно растет, и во многих странах является важным фактором, способствующим развитию цивилизованного сельского хозяйства. Но закон, как водится, не обошелся без странностей.

Федеральный закон от 03.08.2018 № 280-ФЗ "Об органической продукции и о внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации"

В частности, в требования к производству органической продукции, установленные статьей 4 этого закона, включен "запрет на применение трансплантации эмбрионов, клонирования и методов генной инженерии, генно-инженерно-модифицированных и трансгенных организмов, а также продукции, изготовленной с использованием генно-инженерно-модифицированных и трансгенных организмов". Особенно впечатляет запрет на клонирование, которое применяется в сельскохозяйственном производстве на протяжении уже многих тысячелетий. Например, возраст самых древних известных сосудов со следами виноградного вина составляет около семи - семи с половиной тысяч лет; а культурный виноград размножается главным образом черенками или иными вегетативными способами, и вряд ли его иначе размножали в древности. Вегетативное размножение растений черенками, отводками, прививкой и т.д. - это ничто иное, как клонирование, то есть получение генетически одинаковых организмов.

На практике вегетативным путем издревле размножаются очень многие культурные пищевые растения, например - большинство ягодных кустарников (черенками, отводками), большинство фруктовых деревьев (прививкой к семенным или клонированным же подвоям), некоторые овощи, главным образом картофель. Плоды, ягоды, клубни этих растений с начала 2020 года, согласно новому закону, нельзя будет считать органической продукцией - соответственно, их придется считать продукцией не органической (или слитно - неорганической).

Примечательно, что этот закон принят в дни семидесятилетия августовской сессии ВАСХНИЛ 1948 года, ставшей историческим символом разгрома российской генетики и биологической науки в целом. Получается, что академик Т.Д.Лысенко (в литературной версии - профессор А.А.Выбегалло) давно умер, имя его почти забыто, но дело его отчасти еще живет.

Семьдесят лет назад началась августовская сессия ВАСХНИЛ 1948 года, затормозившая развитие советской биологии и сельского хозяйства по меньшей мере на полвека



С 1 января 2020 года клубни картофеля станут неорганической (не органической) продукцией


За год до появления неорганических фруктов, ягод и картофеля - с 1 января 2019 года - в России должна появиться еще одна не менее странная штука: недревесная древесина.

Официально опубликован федеральный закон о недревесной древесине (валежнике)

Лісівники встановили екозупинку в селі на Волині


У селі Лишнівка Маневицького району лісівники нещодавно встановили нову дерев’яну зупинку.

Про це повідомляє прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Ідея спорудити зупинку саме тут виникла під час зустрічі лісівників із місцевою громадою. Люди звернулися із проханням встановити зупинку там, де досить довго було просто місце з табличкою.

А таких, хто за будь-якої погоди змушений очікувати транспорт у Лишнівці – чимало. Багато місцевих жителів працюють або ж навчаються (у Лишнівці дев’ятирічна школа) в Маневичах чи Прилісному – центрі об’єднаної громади.

Сьогодні, 06:59

На жизнь майя оказала влияние вырубка лисов

Индейцы майя, проживавшие на территории полуострова Юкатан (Центральная Америка), были одной из наиболее развитых цивилизаций своего времени.

Автор: modscheats.ru

Они строили каменные города, имели глубокие познания в математике и астрономии, создали собственный календарь, использовали эффективную систему земледелия. Но, несмотря на все достижения, тысячелетняя цивилизация майя рассыпалась всего за несколько столетий.

У ученых есть несколько теорий, почему так произошло, включая вырубку лесов, перенаселение и климатические катаклизмы. Новое исследование предполагает, что конец майя положила засуха, и показывает, насколько сильной и затяжной она была, сообщает Washington Post.

Анализируя осадок в озере Чичанканаб на полуострове Юкатан, палеоклиматологи обнаружили 50% уменьшение годовых осадков на протяжении более чем ста лет, с 800 до 1000 годов нашей эры. Временами, согласно их данным, осадки сокращались на 70%.

Такие условия губительны для сельского хозяйства, и в государстве майя неизбежно должен был начаться голод, а с ним – война за ресурсы и массовые переселения.

Время начала засухи примерно совпадает со Средневековым теплым периодом, связанным с повышением солнечной активности и сокращением количества вулканического пепла в атмосфере.

Свою роль, возможно, сыграла и активная вырубка лесов – она привела к уменьшению количества влаги и деградации почвы. Дополнительными причинами могли быть изменения атмосферной циркуляции и снижение частоты тропических циклонов.


Примітка

Назва залишена так як в оригінальній статті. Вираз "лисов" вказує, що стаття написана нашими доморощеними екотерористами (опководами, борейкологами тощо) та була перекладена на російську мову.

Секретні рубки: екологи розповіли, як Держлісагентство приховує дані про знищення лісів

Державне агентство лісових ресурсів України приховує дані про вирубки лісу під грифом "для службового користування". Таку думку висловила аналітик МБО "Екологія-Право-Людина" Катерина Норенко на прес-конференції, передав кореспондент АСН.

"Побачивши вантажівку з лісом або вагон, абсолютно нереально відразу сказати, легальний цей ліс чи ні - потрібно виїхати на місце рубок і перевірити обов'язково величезну купу документів, до яких повинен бути доступ. А доступу немає - його дуже складно отримати, щоб перевірити", - зазначила експерт.


За її словами, більшість дозвільних документів для проведення рубок лісу Держлісагентство позначає грифом "ДСК" (для службового користування), що унеможливлює перевірку законності рубок громадськістю. При цьому вона додала, що зовсім недавно відомство - під сильним тиском громадськості - початло викладати у себе на сайті окремі документи, зокрема карти рубок, які повинні бути у відкритому доступі.



Однак, як наголосила еколог, такі дії носять винятковий характер, в систему вони не увійшли. За нелегальним рубкам, як додала експерта, до суду доводяться всього 10% справ, що унеможливлює справедливе покарання за протизаконні дії.

Нагадаємо, президент Петро Порошенко ветував закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів і запобігання неналежному переміщенню необроблених лісоматеріалів". Про це на своїй сторінці в соцмережі написав автор законопроекту народний депутат Олег Ляшко.


Спасибі лісівникам


Днями на базі ДП «Бершадський лісгосп» відбулася виїзна колегія Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства. Очолював її генеральний директор А.О. Бондар.

У програмі роботи колегії – ознайомлення з роботою лісництв та підрозділів лісгоспу, а також відвідання Сумівської школи, де діє учнівське лісництво «Юні друзі лісу».

ДП «Бершадський лісгосп», яке є наставником, спонсором вихованців учнівського лісівничого об’єднання, в цьому році за кошти підприємства зробило дуже якісний ремонт кімнати природи. Стіни, стеля, двері, багаті на інформацію про флору і фауну лісу, про правила поведінки в лісі стенди – все це оновлене, сучасне, все для дітей, щоб знайомилися і росли справжніми захисниками природи.

Педагогічний колектив, батьки та учні щиро вдячні працівникам Бершадського лісгоспу за небайдужість, за турботу про юних українців.

Відповідальні і принципові, люди слова і діла – директор ДП «Бершадський лісгосп» М.В. Краснєєв, головний лісничий В.А. Сташенко, лісничий А.О. Гуз, працівники лісгоспу та Сумівського лісництва – справжні лицарі лісу, які живуть і працюють для майбутнього, а значить – для дітей. Знаємо і впевнені: здорові діти на здоровій, екологічно чистій планеті, – це запорука процвітання держави. Мета у нас спільна: зростити, як молодий саджанець, дитину, носія добра, людяності, екологічно свідому особистість, здатну на гарні вчинки, здатну любити свою Україну і боротися за її мирне сьогодення.

Учасники колегії, а це керівники, інженерно-технічні працівники Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства, директори лісгоспів, не приховували своїх позитивних вражень від побаченого.

Адже робимо одну добру справу: ростимо дітей – майбутніх лісівників України.

Галина ГУЗ, директор школи, с. Сумівка.
17 Червня 2016, 09:00

Мораторій – не панацея. Як врятувати українські ліси? Реліз



У четвер, 2 серпня 2018 у приміщенні Українського кризового медіа центру відбувся брифінг на тему “Мораторій – не панацея. Як врятувати українські ліси?”.

Нещодавно Україну сколихнуло дві події – звіт британської організації Earthsight про незаконні рубки та контрабанду лісу в Україні та ветування Петром Порошенком законопроекту про заборону експорту паливної деревини.

Це все спричинило масштабні дискусії у суспільстві на тему збереження лісів України, а прем’єр-міністр Володимир Гройсман на засіданні Уряду заявив про рішучі дії для зупиненки нелегальних рубок.

Аналітик ЕПЛ Петро Тєстов наголосив на тому, що мораторій не допоможе зберегти ліси і це більше економічне питання, ніж природоохоронне. Про це, зокрема, свідчить, що за весь період дії мораторію на експорт лісу-кругляку обсяги рубок в Україні майже не змінилися, а цінні природоохоронні ліси продовжують вирубувати. А для вирішення проблем лісової галузі треба провести системні реформи. Але є низка заходів, які за наявності політичної волі можна реалізувати якнайшвидше, що дасть реальні результати зі збереження українських лісів.



На думку ЕПЛ, однією із основних проблем лісової галузі є те, що Державне агентство лісових ресурсів України (ДАЛРУ) об’єднує і господарську, і контролюючу функції.

“Укрдержліспроект” – установа, яка відповідає за інвентаризацію лісів та планування рубок, і державні спеціалізовані лісозахисні підприємства, які контролюють проведення санітарних рубок, підпорядковані ДАЛРУ і не мають бюджетного фінансування. І, відповідно, залежачи фінансово від лісових господарств, не можуть бути об’єктивними та незалежними. Ці дві установа треба перепідпорядкувати Мінприроди, що допоможе зменшити корупційну складову у їх діяльності. Другою великою проблемою є відсутність єдиного документу, який регулює всі види рубок. “На сьогодні є чотири документи, які затверджені на різних рівнях і містять суперечливі норми, але єдиного документу для всіх видів рубок немає”, – зазначила Катерина Норенко, аналітик ЕПЛ.

Ганна Голубовська-Онісімова, голова робочої групи “Довкілля, зміни клімату та енергетична безпека” у рамках форуму громадянського суспільства Східного партнерства наголосила, що Угода про асоціацію України з ЄС запроваджує деревний регламент, що вимагає підтвердження легальності походження деревини, яка експортується на європейські ринки. Для ухвалення більшості зі змін, необхідних для цього, треба лише політична воля.

Із повним відеозаписом брифінгу можна ознайомитися



Із заходами, які пропонує здійснити ЕПЛ найближчим часом, можна ознайомитися за посиланням https://docs.google.com/document/d/1KAkJ-s0NEduEucUQ1NBhiPbnNBQdD38o7P00_fHcW2E/edit?usp=sharing

Контакти:

Петро Тєстов, аналітик МБО “Екологія-Право-Людина”

office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com

Катерина Норенко, аналітик МБО “Екологія-Право-Людина”

office@epl.org.ua, kateryna.norenko@gmail.com

Ганна Голубовська-Онісімова, голова робочої групи “Довкілля, зміни клімату та енергетична безпека” в рамках форуму громадянського суспільства Східного партнерства

applego19@gmail.com

3 серпня 2018

Володимир Бондар з робочим візитом відвідає Рівненську область

Прес-анонс

4 серпня 2018 р. заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар з робочим візитом відвідає Рівненську область, щоб ознайомитися зі станом справ із залишками низькотоварної продукції на складах держлісгоспів. 

Нагадаємо, Верховна Рада України підтримала законопроект про заборону експорту дров'яної деревини, однак його ветував Президент. В нашій області через погіршення санітарного стану лісів, в держлісгоспам є надлишок низько товарної деревини.

03 серпня 2018

Чтобы спасти лес от короеда, приходится вырубать

Еще пару лет назад дачные домики садоводческого товарищества «Поляна», что в Добрушском районе, от главной автотрассы отделяла стена леса. В основном сосны вперемежку со стройными березами и островками малинника. Щелкали в зеленых кущах соловьи, кукушки, перебивая друг друга, не скупились на обещанные годы. Сейчас здесь визжат бензопилы, и от падающих сосен вздрагивает земля: ведутся санитарно-оздоровительные мероприятия против жука-короеда.



Как выгнать вредителя из леса

Хотя термин этот звучит вполне по-мирному, данный процесс в режиме онлайн чем-то смахивает на масштабные боевые действия в лесных кварталах: с лязгом техники и развороченными делянками, тяжелыми лесовозами и разбитыми дорогами. Лес, который с приветливой доверчивостью встречал в любую пору года, сейчас чем-то смахивает на распластанного на операционном столе больного...

Выстоят ли сосновые массивы в экстремальных условиях «биологического пожара»? Гомельщина сейчас в эпицентре ликвидационных действий по борьбе с жуком-короедом. Это было подчеркнуто на недавнем международном семинаре «Угроза массового распространения вершинного короеда на территории Центрального федерального округа и лесхозов Гомельской области», который состоялся на базе областного государственного производственного лесохозяйственного объединения.

Гомельские лесоводы за последние полвека не могут припомнить подобной напасти и уже несколько лет воюют с вездесущим вредителем. Если еще вчера звучали оптимистические прогнозы на этот счет, то нынче оптимизма заметно поубавилось: позади тысячи гектаров вырубленных сосняков, а сколько их впереди, никто не знает. Только в этом году под санитарное оздоровление попали 10 тысяч гектаров хвои, поврежденной короедом, рассказали в Гомельском ГПЛХО. Поэтому приходится отменять плановые рубки и в первую очередь рубить там, где появились очаги заражения. Когда собственных сил не хватает, на помощь приходят работники лесного хозяйства из соседних областей — со своей техникой и специалистами. В настоящее время в гомельских лесхозах трудятся лесоводы из Могилевского, Гродненского и Витебского лесохозяйственных объединений.

После атаки руками не машут

В последнее время приходится слышать нарекания населения на то, что под топор идут и здоровые сосны, а сухие почему-то остаются. В Гомельском ГПЛХО пояснили: рубки, которые проводятся уже после того, как вредитель уничтожил дерево, недостаточно эффективны. Лучшим методом является оперативная выборочная рубка именно свежезаселенных деревьев. В настоящее время прилагаются все усилия, чтобы по максимуму сократить сроки заготовки поврежденной короедом древесины, ведь удаление свежезаселенных деревьев должно происходить не позднее трех недель после атаки лесных вредителей.

Но как это определить, если вначале такое дерево имеет абсолютно здоровый вид? Проблема заставила ломать головы лесоводов и из других стран. В Швеции это делается при помощи поисковых собак, которые вынюхивают насекомых под корой дерева и подают сигнал. В Чехии эту задачу выполняют сканеры и тепловизоры, подключенные к беспилотным летающим аппаратам. В белорусских лесах используют феромоновые ловушки, которые помогают оценивать динамику размножения лесного вредителя. В нехитрых приспособлениях используются феромоны, привлекающие короеда. Жук летит на свой любимый запах (в данном случае сухого дерева), попадает в емкость с жидкостью и там погибает.



Однако обвешать такими ловушками все деревья нереально. Накладно это и в плане финансов. Ловушки предназначаются не для уничтожения короеда, а для мониторинга степени заражения лесного квартала, подсказали в лесохозяйственном объединении. Например, если крошечных вредителей в емкости оказывается более трех тысяч штук — значит, есть новый очаг заражения и объект для оперативной работы лесных бригад.

Делая акцент на быстром удалении с виду здоровых деревьев, лесоводы ставят заслон перед массовым размножением вредителя, так как уничтожают основную его популяцию до массового вылета. При вырубке мертвой древесины эффект достигается в меньшей степени.



К СВЕДЕНИЮ. Есть расхожее мнение о том, что древесина зараженных деревьев уничтожается на месте. Это не так. Более 70 процентов ее относится к категории деловой и отправляется на переработку.

В борьбе все ноу-хау хороши

Мало только вырубить сухие рыжие сосны и зеленые деревья в буферной зоне. Одна из главных задач — не допустить потери ценных пород древесины, пораженной жуком, максимально вовлечь ее в производственный процесс, подчеркнули в Гомельском опытном лесхозе. А это пиломатериалы, которые идут на внутренний рынок и даже на экспорт. Поэтому до конца года в деревообрабатывающем цехе лесхоза планируют запустить еще одну линию по распиловке древесины.

Не менее важно вовремя разобраться и с порубочными остатками, которые заселены полчищами вредителей. Зимой в процессе санитарно-оздоровительных мероприятий в лесах пылают костры, где сжигаются обсыпанные короедом ветки, но летом такой метод исключается. Особенно во время жаркой погоды и засухи. Поэтому в Гомельском лесхозе в нынешнем году с помощью немецкого мульчера, арендованного у энергетиков, сосновые ветки перемалывают в труху и смешивают с землей. После такой экзекуции можно говорить лишь о полезной для леса органике.

Однако данный метод не из дешевых, поэтому лесхозовские умельцы уже придумали свое ноу-хау. Для этого у предприятия-производителя заказана специальная фреза, которую здесь планируют прицепить к «Беларусу».

Кстати, разработан в лесхозе и механизм восстановления лесных насаждений, в питомнике, где 11 теплиц и до конца года планируют достроить еще три, большое внимание уделяется посадочному материалу. В основном это сосна обыкновенная, дуб черешчатый и береза. Только в нынешнем году посажено 400 тысяч сеянцев сосны с закрытой корневой системой, которые имеют почти стопроцентную приживаемость. Ежегодные посадки, которые ведутся для восстановления лесных угодий, составляют 800 — 850 гектаров: на месте каждой вырубки будет создаваться новый лес.

На каждого короеда по муравьежуку?

К сожалению, сплошные санитарные рубки, которые, образно говоря, можно назвать хирургическим вмешательством при спасении леса, пока единственный эффективный способ борьбы с короедом. Чтобы сохранить то, что еще осталось, и остановить процесс распространения лесного вредителя. А еще получить не только дрова, но и возможный экономический эффект от реализации полученной древесины. Увы, ничего другого пока никто не придумал, хотя беда эта, связанная с изменением климата и понижением грунтовых вод, касается не только нас.

В интернете недавно промелькнула информация о каком-то муравьежуке, поедающем крошечных короедов. Якобы насекомое вывели российские ученые для того, чтобы спасти от гибели сосняки. Но один экземпляр этого «санитара» в лесу не воин. Как скоро станет его популяция многочисленной? И остановит ли вездесущего жука-агрессора?

Пока силы на поле боя далеко не равные, в ход идут топоры и бензопилы.

http://gp.by/category/news/society/news181108.html

Державні лісгоспи області сплатили до місцевих бюджетів понад 40 млн грн



До місцевих бюджетів за 1 півріччя 2018 року державні підприємства лісового господарства сплатили 40,8 млн грн. Про це інформують у Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

Зокрема, податку на доходи фізичних осіб сплатили - 32,5 млн грн, рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів до сільських рад - 6,3 млн грн, інших податків до місцевих бюджетів - 2 млн грн.

Найбільшими платниками рентної плати до сільських рад були ДП «Бродівське ЛГ» - 1,7 млн грн, ДП «Славське ЛГ» - 0,8 млн грн, ДП «Дрогобицьке ЛГ» - 0,6 млн грн, ДП «Рава-Руське ЛГ» - 0,5 млн грн.

п'ятниця 03 серпня, 2018 17:50

А хто скаже, скільки сплатили до бюджету екологи, борейкологи

А я Вам скажу




Про затвердження форми договору про умови ведення мисливського господарства



ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

від 22 лютого 2018 року N 77

Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державною регуляторного службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження форми договору про умови ведення мисливського господарства" (далі - проект наказу), а також документи, що додаються до проекту наказу, подані листом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.01.2018 N 37-49-7/1159.

За результатами проведеного аналізу проекту наказу та відповідного аналізу регуляторного впливу (далі - АРВ) на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон про регуляторну політику) встановлено:

проектом наказу передбачається затвердити форму Договору про умови ведення мисливського господарства (далі - проект Договору).

Згідно преамбули проекту наказу його розроблено відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

Однак, проект регуляторного акта не може бути погоджений у представленій редакції з огляду на нижчезазначене.

Щодо редакції проекту Договору

У підпункті 5 пункту 1 Розділу II проекту Договору необхідно слова "відшкодовувати збитки" замінити словами "на відшкодування збитків".

У пункті 2 Розділу II проекту Договору передбачаються положення щодо зобов'язань Користувача (наприклад, проведення первинного обліку чисельності тварин, проведення комплексних заходів, спрямованих на відтворення тварин, здійснення охорони державного мисливського фонду тощо), які, у свою чергу, потребують нормативно-правового обґрунтування у АРВ чи у додаткових документах, наданих до проекту наказу.

У підпункті 8 пункту 2 Розділу II проекту Договору при визначенні зобов'язань Користувача використовується посилання на статтю Закону України "Про мисливське господарство та полювання" із подальшим її дублюванням, що є некоректним з точки зору нормопроектувальної техніки та потребує внесення певних змін.

У підпункті 1 пункту 3 цього ж розділу проекту Договору передбачається проведення в міру необхідності перевірок територіальним органом Державного агентства лісових ресурсів України.

Водночас таке формулювання щодо перевірок є неприпустимим та несе в собі загрозу появи корупційної складової.

Окрім того, зазначаємо, що відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Підстави для здійснення позапланових заходів визначені частиною 1 статті 6 цього Закону, а проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Таким чином, з метою уникнення зловживання службовим становищем, вважаємо за доцільне зміст підпункті 1 пункту 3 Розділу II проекту Договору та редакцію проекту Договору в цілому привести у відповідність до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Також звертаємо увагу на можливості визначення критеріїв та випадків, за наявності яких уповноваженим органом може застосовуватися міра покарання у вигляді попередження, а у яких - заборони використання державного мисливського фонду в угіддях Користувача строком до двох років та внести редакційні зміни, що дозволять у майбутньому уникнути нечіткого трактування тих чи інших положень.

Пункт 5 Розділу V проекту Договору потребує приведення у відповідність до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами - підприємцями"шляхом виключення у Користувача засвідчення договору печаткою.

Щодо АРВ до проекту наказу

Наданий розробником АРВ до проекту наказу не відповідає вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 N 1151 (далі - Методика).

Відповідно до пункту 13 Методики результати проведення АРВ викладаються письмово згідно з додатком 1 цієї Методики.

Зауважуємо, що у розділі I "Визначення проблеми" АРВ згідно з вимогами Методикирозробник повинен чітко визначити проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання, зокрема, обґрунтувати, чому проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів, а також чому зазначене регулювання стало актуальним саме зараз.

Проте, у АРВ до проекту наказу розробником зазначено, що основною проблемою, яка потребує врегулювання відповідним проектом наказу є виконання вимог Закону України "Про мисливське господарство та полювання" щодо оформлення відповідних документів, які є головною умовою для ведення мисливського господарства. Водночас, розробником не змодельовано ситуацію, яка виникне у сфері ведення мисливського господарства, коли запропонований регуляторний акт стане чинний.

Тобто, у даному розділі АРВ до проекту наказу розробник обмежився лише формальним описом проблеми, яка виникає у відповідній сфері.

У зв'язку з цим, вищезазначене не відповідає вимогам статті 4 Закону про регуляторну політику, зокрема, принципу доцільності - оскільки розробником не повністю доведена наявність проблеми, що потребує державного втручання, та не обгрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою її вирішення.

У розділі III АРВ до проекту наказу "Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей" розробнику необхідно стисло описати їх та оцінити вигоди і витрати держави, населення та суб'єктів господарювання від застосування кожної з них.

Наведені розробником альтернативні способи досягнення цілей, є формальними та належним чином не проаналізовані, що, в свою чергу є порушенням пункту 5 Методики, згідно якого при визначенні та оцінці прийнятних альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання необхідно оцінити кожний із способів, причини відмови від застосування альтернативних способів розв'язання проблеми, аргументи щодо переваги обраного способу.

Зазначені обставини унеможливлюють надання об'єктивної оцінки тому, наскільки обраний розробником спосіб державного регулювання відповідає проблемі, що потребує врегулювання, та наскільки його застосування буде ефективним для її вирішення.

Щодо необхідності зазначення розрахунків витрат у Тесті малого підприємництва (М-Тест) у АРВ зауважуємо наступне.

У розділі III АРВ "Оцінка впливу на сферу інтересів суб'єктів господарювання" розробником наведені цифрові дані щодо кількості суб'єктів малого підприємництва, що складає 100 % від загальної кількості суб'єктів господарювання.

Водночас, у додатку 1 до Методики зазначено, якщо питома вага суб'єктів малого підприємництва (малих та мікропідприємств разом) у загальній кількості суб'єктів господарювання, на яких поширюється регулювання, перевищує 10 відсотків, необхідно здійснити розрахунок витрат на запровадження державного регулювання для суб'єктів малого підприємництва згідно з додатком 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (Тест малого підприємництва).

Таким, чином, відсутність розрахунків витрат у АРВ не дозволяє оцінити вплив регулювання на суб'єктів малого підприємництва та оцінити витрати, які вони понесуть внаслідок запровадження даного регулювання.

У зв'язку з неналежним опрацюванням розділу III АРВ до проекту наказу, у розділі IV "Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей" розробником не доведено вибір оптимального альтернативного способу, не проаналізовано причини відмови від застосування того чи іншого способу та аргументи на користь обраного, що є порушенням принципу ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат.

У розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробником не описано механізм дії запропонованого регулювання з урахуванням основних бізнес-процесів, які потрібно буде забезпечити суб'єктам господарювання для реалізації його вимог. При цьому, розробником не враховано, що механізм реалізації регуляторного акта має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акту, тобто, необхідно встановити, яким чином будуть діяти норми проекту наказу, та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності.

Крім того, розробником не оцінено, які організаційні заходи мають здійснити органи влади та суб'єкти господарювання для впровадження цього регуляторного акта після набрання ним чинності.

У розділі VI АРВ "Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги" розробником не обраховано витрати органів виконавчої влади на виконання вимог регуляторного акта згідно з Додатком 3 до Методики, що не дозволяє зробити висновок щодо забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання та держави, та чи є обраний спосіб регулювання оптимальним з позиції мінімізації витрат держави.

Зазначені обставини унеможливлюють надання об'єктивного висновку стосовно забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання та держави, та чи витрати держави є оптимальними і не містять ознак корупційних ризиків.

У розділі VII АРВ "Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта" розробником не зазначено термін набрання чинності регуляторного акту.

У розділі VIII АРВ "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" розробником не враховано вимоги пункту 10 Методики.

Так, необхідно навести не менше ніж три кількісних показники, які безпосередньо характеризують результативність дії регуляторного акта, та які підлягають контролю (відстеження результативності).

Недотримання розробником вимог Закону про регуляторну політику та Методики в частині визначення показників результативності не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як це передбачено статтею 10 Закону про регуляторну політику.

Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду положень проекту наказу та аналізу його регуляторного впливу, встановлено, що проект розроблено без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики, а саме; доцільності, ефективності та збалансованості визначених статтею 4 Закону про регуляторну політику, а також вимог статті 8 Закону про регуляторну політику у частинні підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (зі змінами).

Крім того, під час розробки проекту наказу розробником не дотримано вимог статті 5 Закону про регуляторну політику у частині недопущення прийняття регуляторних актів, які не узгоджуються з діючими регуляторними актами.

Керуючись частиною п'ятої статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:

відмовити в погодженні проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження форми договору про умови ведення мисливського господарства".




Голова Державної регуляторної
служби України

К. Ляпіна