ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

04 серпня 2018

Володимир Бондар з робочим візитом відвідає Рівненську область

Прес-анонс

4 серпня 2018 р. заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар з робочим візитом відвідає Рівненську область, щоб ознайомитися зі станом справ із залишками низькотоварної продукції на складах держлісгоспів. 

Нагадаємо, Верховна Рада України підтримала законопроект про заборону експорту дров'яної деревини, однак його ветував Президент. В нашій області через погіршення санітарного стану лісів, в держлісгоспам є надлишок низько товарної деревини.

03 серпня 2018

Чтобы спасти лес от короеда, приходится вырубать

Еще пару лет назад дачные домики садоводческого товарищества «Поляна», что в Добрушском районе, от главной автотрассы отделяла стена леса. В основном сосны вперемежку со стройными березами и островками малинника. Щелкали в зеленых кущах соловьи, кукушки, перебивая друг друга, не скупились на обещанные годы. Сейчас здесь визжат бензопилы, и от падающих сосен вздрагивает земля: ведутся санитарно-оздоровительные мероприятия против жука-короеда.



Как выгнать вредителя из леса

Хотя термин этот звучит вполне по-мирному, данный процесс в режиме онлайн чем-то смахивает на масштабные боевые действия в лесных кварталах: с лязгом техники и развороченными делянками, тяжелыми лесовозами и разбитыми дорогами. Лес, который с приветливой доверчивостью встречал в любую пору года, сейчас чем-то смахивает на распластанного на операционном столе больного...

Выстоят ли сосновые массивы в экстремальных условиях «биологического пожара»? Гомельщина сейчас в эпицентре ликвидационных действий по борьбе с жуком-короедом. Это было подчеркнуто на недавнем международном семинаре «Угроза массового распространения вершинного короеда на территории Центрального федерального округа и лесхозов Гомельской области», который состоялся на базе областного государственного производственного лесохозяйственного объединения.

Гомельские лесоводы за последние полвека не могут припомнить подобной напасти и уже несколько лет воюют с вездесущим вредителем. Если еще вчера звучали оптимистические прогнозы на этот счет, то нынче оптимизма заметно поубавилось: позади тысячи гектаров вырубленных сосняков, а сколько их впереди, никто не знает. Только в этом году под санитарное оздоровление попали 10 тысяч гектаров хвои, поврежденной короедом, рассказали в Гомельском ГПЛХО. Поэтому приходится отменять плановые рубки и в первую очередь рубить там, где появились очаги заражения. Когда собственных сил не хватает, на помощь приходят работники лесного хозяйства из соседних областей — со своей техникой и специалистами. В настоящее время в гомельских лесхозах трудятся лесоводы из Могилевского, Гродненского и Витебского лесохозяйственных объединений.

После атаки руками не машут

В последнее время приходится слышать нарекания населения на то, что под топор идут и здоровые сосны, а сухие почему-то остаются. В Гомельском ГПЛХО пояснили: рубки, которые проводятся уже после того, как вредитель уничтожил дерево, недостаточно эффективны. Лучшим методом является оперативная выборочная рубка именно свежезаселенных деревьев. В настоящее время прилагаются все усилия, чтобы по максимуму сократить сроки заготовки поврежденной короедом древесины, ведь удаление свежезаселенных деревьев должно происходить не позднее трех недель после атаки лесных вредителей.

Но как это определить, если вначале такое дерево имеет абсолютно здоровый вид? Проблема заставила ломать головы лесоводов и из других стран. В Швеции это делается при помощи поисковых собак, которые вынюхивают насекомых под корой дерева и подают сигнал. В Чехии эту задачу выполняют сканеры и тепловизоры, подключенные к беспилотным летающим аппаратам. В белорусских лесах используют феромоновые ловушки, которые помогают оценивать динамику размножения лесного вредителя. В нехитрых приспособлениях используются феромоны, привлекающие короеда. Жук летит на свой любимый запах (в данном случае сухого дерева), попадает в емкость с жидкостью и там погибает.



Однако обвешать такими ловушками все деревья нереально. Накладно это и в плане финансов. Ловушки предназначаются не для уничтожения короеда, а для мониторинга степени заражения лесного квартала, подсказали в лесохозяйственном объединении. Например, если крошечных вредителей в емкости оказывается более трех тысяч штук — значит, есть новый очаг заражения и объект для оперативной работы лесных бригад.

Делая акцент на быстром удалении с виду здоровых деревьев, лесоводы ставят заслон перед массовым размножением вредителя, так как уничтожают основную его популяцию до массового вылета. При вырубке мертвой древесины эффект достигается в меньшей степени.



К СВЕДЕНИЮ. Есть расхожее мнение о том, что древесина зараженных деревьев уничтожается на месте. Это не так. Более 70 процентов ее относится к категории деловой и отправляется на переработку.

В борьбе все ноу-хау хороши

Мало только вырубить сухие рыжие сосны и зеленые деревья в буферной зоне. Одна из главных задач — не допустить потери ценных пород древесины, пораженной жуком, максимально вовлечь ее в производственный процесс, подчеркнули в Гомельском опытном лесхозе. А это пиломатериалы, которые идут на внутренний рынок и даже на экспорт. Поэтому до конца года в деревообрабатывающем цехе лесхоза планируют запустить еще одну линию по распиловке древесины.

Не менее важно вовремя разобраться и с порубочными остатками, которые заселены полчищами вредителей. Зимой в процессе санитарно-оздоровительных мероприятий в лесах пылают костры, где сжигаются обсыпанные короедом ветки, но летом такой метод исключается. Особенно во время жаркой погоды и засухи. Поэтому в Гомельском лесхозе в нынешнем году с помощью немецкого мульчера, арендованного у энергетиков, сосновые ветки перемалывают в труху и смешивают с землей. После такой экзекуции можно говорить лишь о полезной для леса органике.

Однако данный метод не из дешевых, поэтому лесхозовские умельцы уже придумали свое ноу-хау. Для этого у предприятия-производителя заказана специальная фреза, которую здесь планируют прицепить к «Беларусу».

Кстати, разработан в лесхозе и механизм восстановления лесных насаждений, в питомнике, где 11 теплиц и до конца года планируют достроить еще три, большое внимание уделяется посадочному материалу. В основном это сосна обыкновенная, дуб черешчатый и береза. Только в нынешнем году посажено 400 тысяч сеянцев сосны с закрытой корневой системой, которые имеют почти стопроцентную приживаемость. Ежегодные посадки, которые ведутся для восстановления лесных угодий, составляют 800 — 850 гектаров: на месте каждой вырубки будет создаваться новый лес.

На каждого короеда по муравьежуку?

К сожалению, сплошные санитарные рубки, которые, образно говоря, можно назвать хирургическим вмешательством при спасении леса, пока единственный эффективный способ борьбы с короедом. Чтобы сохранить то, что еще осталось, и остановить процесс распространения лесного вредителя. А еще получить не только дрова, но и возможный экономический эффект от реализации полученной древесины. Увы, ничего другого пока никто не придумал, хотя беда эта, связанная с изменением климата и понижением грунтовых вод, касается не только нас.

В интернете недавно промелькнула информация о каком-то муравьежуке, поедающем крошечных короедов. Якобы насекомое вывели российские ученые для того, чтобы спасти от гибели сосняки. Но один экземпляр этого «санитара» в лесу не воин. Как скоро станет его популяция многочисленной? И остановит ли вездесущего жука-агрессора?

Пока силы на поле боя далеко не равные, в ход идут топоры и бензопилы.

http://gp.by/category/news/society/news181108.html

Державні лісгоспи області сплатили до місцевих бюджетів понад 40 млн грн



До місцевих бюджетів за 1 півріччя 2018 року державні підприємства лісового господарства сплатили 40,8 млн грн. Про це інформують у Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

Зокрема, податку на доходи фізичних осіб сплатили - 32,5 млн грн, рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів до сільських рад - 6,3 млн грн, інших податків до місцевих бюджетів - 2 млн грн.

Найбільшими платниками рентної плати до сільських рад були ДП «Бродівське ЛГ» - 1,7 млн грн, ДП «Славське ЛГ» - 0,8 млн грн, ДП «Дрогобицьке ЛГ» - 0,6 млн грн, ДП «Рава-Руське ЛГ» - 0,5 млн грн.

п'ятниця 03 серпня, 2018 17:50

А хто скаже, скільки сплатили до бюджету екологи, борейкологи

А я Вам скажу




Про затвердження форми договору про умови ведення мисливського господарства



ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

від 22 лютого 2018 року N 77

Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державною регуляторного службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження форми договору про умови ведення мисливського господарства" (далі - проект наказу), а також документи, що додаються до проекту наказу, подані листом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.01.2018 N 37-49-7/1159.

За результатами проведеного аналізу проекту наказу та відповідного аналізу регуляторного впливу (далі - АРВ) на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон про регуляторну політику) встановлено:

проектом наказу передбачається затвердити форму Договору про умови ведення мисливського господарства (далі - проект Договору).

Згідно преамбули проекту наказу його розроблено відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

Однак, проект регуляторного акта не може бути погоджений у представленій редакції з огляду на нижчезазначене.

Щодо редакції проекту Договору

У підпункті 5 пункту 1 Розділу II проекту Договору необхідно слова "відшкодовувати збитки" замінити словами "на відшкодування збитків".

У пункті 2 Розділу II проекту Договору передбачаються положення щодо зобов'язань Користувача (наприклад, проведення первинного обліку чисельності тварин, проведення комплексних заходів, спрямованих на відтворення тварин, здійснення охорони державного мисливського фонду тощо), які, у свою чергу, потребують нормативно-правового обґрунтування у АРВ чи у додаткових документах, наданих до проекту наказу.

У підпункті 8 пункту 2 Розділу II проекту Договору при визначенні зобов'язань Користувача використовується посилання на статтю Закону України "Про мисливське господарство та полювання" із подальшим її дублюванням, що є некоректним з точки зору нормопроектувальної техніки та потребує внесення певних змін.

У підпункті 1 пункту 3 цього ж розділу проекту Договору передбачається проведення в міру необхідності перевірок територіальним органом Державного агентства лісових ресурсів України.

Водночас таке формулювання щодо перевірок є неприпустимим та несе в собі загрозу появи корупційної складової.

Окрім того, зазначаємо, що відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Підстави для здійснення позапланових заходів визначені частиною 1 статті 6 цього Закону, а проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Таким чином, з метою уникнення зловживання службовим становищем, вважаємо за доцільне зміст підпункті 1 пункту 3 Розділу II проекту Договору та редакцію проекту Договору в цілому привести у відповідність до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Також звертаємо увагу на можливості визначення критеріїв та випадків, за наявності яких уповноваженим органом може застосовуватися міра покарання у вигляді попередження, а у яких - заборони використання державного мисливського фонду в угіддях Користувача строком до двох років та внести редакційні зміни, що дозволять у майбутньому уникнути нечіткого трактування тих чи інших положень.

Пункт 5 Розділу V проекту Договору потребує приведення у відповідність до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами - підприємцями"шляхом виключення у Користувача засвідчення договору печаткою.

Щодо АРВ до проекту наказу

Наданий розробником АРВ до проекту наказу не відповідає вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 N 1151 (далі - Методика).

Відповідно до пункту 13 Методики результати проведення АРВ викладаються письмово згідно з додатком 1 цієї Методики.

Зауважуємо, що у розділі I "Визначення проблеми" АРВ згідно з вимогами Методикирозробник повинен чітко визначити проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання, зокрема, обґрунтувати, чому проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів, а також чому зазначене регулювання стало актуальним саме зараз.

Проте, у АРВ до проекту наказу розробником зазначено, що основною проблемою, яка потребує врегулювання відповідним проектом наказу є виконання вимог Закону України "Про мисливське господарство та полювання" щодо оформлення відповідних документів, які є головною умовою для ведення мисливського господарства. Водночас, розробником не змодельовано ситуацію, яка виникне у сфері ведення мисливського господарства, коли запропонований регуляторний акт стане чинний.

Тобто, у даному розділі АРВ до проекту наказу розробник обмежився лише формальним описом проблеми, яка виникає у відповідній сфері.

У зв'язку з цим, вищезазначене не відповідає вимогам статті 4 Закону про регуляторну політику, зокрема, принципу доцільності - оскільки розробником не повністю доведена наявність проблеми, що потребує державного втручання, та не обгрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою її вирішення.

У розділі III АРВ до проекту наказу "Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей" розробнику необхідно стисло описати їх та оцінити вигоди і витрати держави, населення та суб'єктів господарювання від застосування кожної з них.

Наведені розробником альтернативні способи досягнення цілей, є формальними та належним чином не проаналізовані, що, в свою чергу є порушенням пункту 5 Методики, згідно якого при визначенні та оцінці прийнятних альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання необхідно оцінити кожний із способів, причини відмови від застосування альтернативних способів розв'язання проблеми, аргументи щодо переваги обраного способу.

Зазначені обставини унеможливлюють надання об'єктивної оцінки тому, наскільки обраний розробником спосіб державного регулювання відповідає проблемі, що потребує врегулювання, та наскільки його застосування буде ефективним для її вирішення.

Щодо необхідності зазначення розрахунків витрат у Тесті малого підприємництва (М-Тест) у АРВ зауважуємо наступне.

У розділі III АРВ "Оцінка впливу на сферу інтересів суб'єктів господарювання" розробником наведені цифрові дані щодо кількості суб'єктів малого підприємництва, що складає 100 % від загальної кількості суб'єктів господарювання.

Водночас, у додатку 1 до Методики зазначено, якщо питома вага суб'єктів малого підприємництва (малих та мікропідприємств разом) у загальній кількості суб'єктів господарювання, на яких поширюється регулювання, перевищує 10 відсотків, необхідно здійснити розрахунок витрат на запровадження державного регулювання для суб'єктів малого підприємництва згідно з додатком 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (Тест малого підприємництва).

Таким, чином, відсутність розрахунків витрат у АРВ не дозволяє оцінити вплив регулювання на суб'єктів малого підприємництва та оцінити витрати, які вони понесуть внаслідок запровадження даного регулювання.

У зв'язку з неналежним опрацюванням розділу III АРВ до проекту наказу, у розділі IV "Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей" розробником не доведено вибір оптимального альтернативного способу, не проаналізовано причини відмови від застосування того чи іншого способу та аргументи на користь обраного, що є порушенням принципу ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат.

У розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробником не описано механізм дії запропонованого регулювання з урахуванням основних бізнес-процесів, які потрібно буде забезпечити суб'єктам господарювання для реалізації його вимог. При цьому, розробником не враховано, що механізм реалізації регуляторного акта має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акту, тобто, необхідно встановити, яким чином будуть діяти норми проекту наказу, та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності.

Крім того, розробником не оцінено, які організаційні заходи мають здійснити органи влади та суб'єкти господарювання для впровадження цього регуляторного акта після набрання ним чинності.

У розділі VI АРВ "Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги" розробником не обраховано витрати органів виконавчої влади на виконання вимог регуляторного акта згідно з Додатком 3 до Методики, що не дозволяє зробити висновок щодо забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання та держави, та чи є обраний спосіб регулювання оптимальним з позиції мінімізації витрат держави.

Зазначені обставини унеможливлюють надання об'єктивного висновку стосовно забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання та держави, та чи витрати держави є оптимальними і не містять ознак корупційних ризиків.

У розділі VII АРВ "Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта" розробником не зазначено термін набрання чинності регуляторного акту.

У розділі VIII АРВ "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" розробником не враховано вимоги пункту 10 Методики.

Так, необхідно навести не менше ніж три кількісних показники, які безпосередньо характеризують результативність дії регуляторного акта, та які підлягають контролю (відстеження результативності).

Недотримання розробником вимог Закону про регуляторну політику та Методики в частині визначення показників результативності не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як це передбачено статтею 10 Закону про регуляторну політику.

Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду положень проекту наказу та аналізу його регуляторного впливу, встановлено, що проект розроблено без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики, а саме; доцільності, ефективності та збалансованості визначених статтею 4 Закону про регуляторну політику, а також вимог статті 8 Закону про регуляторну політику у частинні підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (зі змінами).

Крім того, під час розробки проекту наказу розробником не дотримано вимог статті 5 Закону про регуляторну політику у частині недопущення прийняття регуляторних актів, які не узгоджуються з діючими регуляторними актами.

Керуючись частиною п'ятої статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:

відмовити в погодженні проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження форми договору про умови ведення мисливського господарства".




Голова Державної регуляторної
служби України

К. Ляпіна

Сумские лесники посадили 32 га елок



В I полугодии предприятия Сумского областного управления лесного и охотничьего хозяйства посадили леса на площади 973 га и создали 16 га защитных насаждений. Дополнили лесные культуры и защитные насаждения на площади 1286 га создали 32,3 га плантаций новогодних елей. А также для обеспечения посадки леса в следующем году посеяли 9,2 га лесных питомников, заготовили 382 кг семян лесных пород.

03.08.2018 16:46



У Кутському лісгоспі створили консультативну науково-технічну раду

.

На базі Кутського лісового господарства розпочала свою діяльність консультативна науково-технічна рада. До її складу увійшли науковці, працівники структурних підрозділів ДП «Кутське лісове господарство», представники науково-технічних товариств та громадських організацій.

Зокрема, професор кафедри ботаніки, деревинознавства та недеревних ресурсів лісу Національного лісотехнічного університету України Мирослава Сорока, професор кафедри ботаніки Львівського національного університету ім. І.Франка, доктор біологічних наук Лідія Тасєнкевич.

Основним завданням новоствореної консультативної науково-технічної ради є розгляд наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з питань ведення лісового господарства, охорони і захисту лісу, відтворення корінних деревостанів та раціональне використання лісових ресурсів.

Голова Яблунівської ОТГ Зіновій Томащук, який брав участь у засіданні, наголосив, що органи місцевого самоврядування налагодили хорошу співпрацю з лісівниками, адже для громади важливим є стан лісів, що оточують населені пункти територіальної громади. На його думку, роботу лісівників необхідно розглядати в комплексі – це і збереження лісів, екологічні питання, і наповнення місцевих бюджетів.

Андрій Ониськів, т.в.о. директора ДП «Кутське лісове господарство» зазначив, що діяльність шкільних лісництв, створення осередків екологічного та патріотичного виховання молоді є надзвичайно важливими складовими співпраці та взаєморозуміння лісівників та громади.

На першому засіданні учасники науково-технічної ради розробили проект еколого-просвітницького центру в с. Пістинь та навчально-практичної бази в с. Вербовець Косівського району.

03.08.2018 15:59

Держлісагенство скаржиться на нестачу державного фінансування на створення нових лісів

Протягом першого півріччя 2018 року лише 1 200 га було засаджено новими лісами



Державне агентство лісових ресурсів зауважує на нестачу коштів на відновлення та створення нових лісів в Україні, зокрема у південних і східних областях України, які вже 3 роки поспіль позбавленні державного фінансування.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Держлісагентства і зазначається, що протягом першого півріччя 2018 року лісгоспами України було відтворено 25 500 га лісу, з яких тільки на 1200 га створені нові ліси.

«Невелика кількість створення нових лісів, а саме цей показник впливає на збільшення лісистості, пояснюється складною та неунормованою процедурою виділення додаткових земель під заліснення. Інша проблема полягає у відсутності фінансування лісового господарства. Наприклад, збільшення лісистості України можливе за рахунок заліснення південних і східних областей України. Однак, лісгоспи цих регіонів вже третій рік поспіль позбавленні державного фінансування», – зазначають у агентстві.

Як зазначається, Держлісагентству належить 73% всіх лісів України. І саме на цих територіях, де відбувається планова заготівля деревини, можна констатувати, що лісівники забезпечують відновлення лісу. «На всіх зрубах, після підготовки ґрунту, відбувається садіння молодих саджанців та висівання», – пояснюють у агентстві.

Окрім того, для подальшого відтворення лісів у лісових розсадниках посіяно насіння дерев на площі понад 226 га, що дасть змогу забезпечити потреби підприємств в якісному садивному матеріалі восени та навесні наступного року.

Раніше Держлісагентство повідомляло станом на початок 2017 року в Україні було вирублено 52 200 га, відтворено 53 800 га.

Нагадаємо, за даними Держлісагентства обсяг незаконної вирубки лісу у 2017 році становив 26 000 куб. м, а шкода від неї склала 157,5 млн грн.

У свою чергу, Верховна Рада 3 липня 2018 року прийняла закон (законопроект №5495) щодо обмеження внутрішнього використання необробленого лісоматеріалу до 20 млн куб. м на рік на термін дії заборони вивозу за межі митної території України (експорту) необроблених лісоматеріалів, а також на 8 років (з 1 січня 2019 року) заборонила вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту деревини паливної. Документ було затверджено у першому читанні ще у березні 2018 року.

Проти такого обмеження експорту пізніше виступив Президент України Петро Порошенко і надав Верховній Раді пропозицію щодо виключення зазначеної норми із закону через протиріччя із зобов'язаннями, які на себе взяла Україна перед Світовою організацією торгівлі, Європейським союзом тощо.

Крім того, Верховна Рада у першому читанні підтримала заборону на вирубку Карпатських лісів.

Про те, які зміни чекають найближчим часом на ринок деревини, читайте у колонці Координатора Комітету деревообробної та меблевої галузей Європейської Бізнес Асоціації Євгена Кузьменка спеціально для Mind.


Чим живе Пархомівське лісництво

Пархомівське лісництво почало своє існування ще у 2004 році. Нині охоплює територію на площі більш як 2 тисяч гектарів землі, на яких трудяться 66 працівників лісу. Опікуються багатьма культурами, найбільш цінні з них – дуб та ясен. Роботи у лісівників чимало, як по догляду за деревами так і по вирощуванню нових. Проте от інколи в їхню турботу про природу втручаються хулігани. Так сталося і в ніч з 29 на 30 липня. Чорні лісоруби завітали до Пархомівського лісу й взялися за рубку дерев заради наживи. Чолов’яги нанесли збитків на 137 тисяч гривень, знищивши 11 дерев дуба, що, до слова, є доволі дороговартісною культурою на ринку, та й, в загальному, у природі.

За останні 2 роки до Пархомівських лісів за наживою вторгалися аж 4 рази. Проте ні по одній справі чорних лісорубів не вдалося покарати. А діють вони за доволі хитрою схемою. Зазвичай, працюють в команді із 5-6 чоловік. Частина із них стоїть, так би мовити, на варті. Їх називають «смотрителями» або наглядачами. Вони чатують та виглядають довкола, аби залишитися непоміченими. Інші, власне, й займаються самою рубкою. Ріжуть дерева на метрові колоди, складають у фургон та доставляють до пункту збуту.

Тієї ночі на патрулювані був загін охорони лісу і саме вони помітили подібне свавілля. До слова, цей підрозділ був утворений у 2016-ому, аби попередити такі злочинні випадки. Лісівники спробували зупинити злочинців, проте ті почали погрожувати в прямому сенсі цього слова. Так як захисники не мають змоги оборонятися, адже були в меншості і без зброї, порушникам вдалося втекти. Наздоганяли їх уже з підмогою. І, врешті, затримали чорних лісорубів поблизу села Прибузьке. Автомобіль був конфіскований і наразі відкрито кримінальне провадження.

Верховна Рада Україна прийняла закон «про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів». Згідно з ним незаконна вирубка каратиметься адміністративною та кримінальною відповідальністю і санкції будуть в рази суворішими. Тому лісівники сподіваються, що природу, яку вони з дня у день, з місяця у місяць, з року в рік оберігають і виходжують буде нарешті в безпеці.

Не потрібно забувати і про ще одну біду, яка раз через раз, але таки трапляється із зеленими насадженнями – їх природна загибель. Останні роки масово почали гинути ясени. Голова тому вина – шкідник, який прийшов до нас із Північної Європи. Через нього пересихає корінь й дерево уже рік-два – гине. А все, через природні умови – недостатня кількість вологи, збільшення сонячної енергії та нерегулярні дощі. А ще цьогорічний липень поставив 113 погодних рекордів у всьому світі. Україна, та Хмельниччина в тому числі.

Це захворювання розповсюджується через вітер, тварин та комах. Шкода, тому що хімічного способу лікування ясену від шкідника – немає. Та лісівники знають, що робити, аби врятувати цю цінну культуру.

Паралельно вирішуючи усі проблеми, Пархомівське лісництво продовжує активно розширятися та розвиватися. Їх територія – і справді вражає своєю красою та різноманітністю. Тут висадили безліч рідкісних видів дерев та рослин, та навіть ті, що внесені до Червоної книги України. І якщо ви якось будете поруч – можете вільно зайти та помилуватися чудовим декоруванням території.

Звісно, пишаються тут й комфортною зоною відпочинку. Є волейбольне та футбольне поля, де працівники лісництва мають змогу гарно провести час. Також власноруч із дерева витесали фігури для вуличної гри в шахи. А також – місце, де в тіні можна просто розслабитися.

Таким чином, Пархомівське лісництво продовжує розвиватися. Й попри негаразди, піклуються про природу та рятують її повсякчас. Бережіть ліс і Ви!



03.08.2018 
Автор: Мальовничі простори Поділля. 

Міжнародний бізнес проти приватизації державних лісів в Україні - ЕБА



Європейська Бізнес Асоціація (EBA) виступає за унеможливлення жодних змін до українського законодавства, які сприятимуть явній чи прихованій приватизації державних лісів.

Про це йдеться в прес-релізі Асоціації, який є в розпорядженні Укрінформу.

"Незважаючи на значну увагу суспільства та держави до лісової галузі, існує ціла низка невирішених проблем, що потребують професійного підходу для їх розв’язання", - йдеться у повідомленні.

На думку експертів Комітету деревообробної та меблевої галузі EBA, необхідно, зокрема, переглянути положення проекту Стратегії реформування лісового господарства на період до 2022 року, передбачивши, що ліси не можуть бути надані у концесію та оренду, та унеможлививши подальше включення будь-яких норм, які сприятимуть явній чи прихованій приватизації державних лісів.

Також в Асоціації пропонують із згаданої Стратегії виключити норми про створення єдиного суб'єкта господарювання в галузі лісового господарства та ліквідацію державних лісогосподарських підприємств як юридичних осіб.

Зазначається, що під час розробки нормативно-правового акта щодо запровадження правил реалізації деревини переробникам з дотриманням умов конкуренції та доступу до спільного ресурсу доцільно передбачити норми про постачання державними лісгоспами за щорічними прямими договорами 70% деревини від загального обсягу лісоматеріалів, що були придбані суб’єктом переробки за попередні 12 місяців, та обов’язковості надання державними лісогосподарськими підприємствами інформації про кількість лісових ресурсів, які плануються до заготівлі у наступному році (в розрізі сортаментів та лісгоспів).

EBA виступає за якнайшвидше прийняття проекту Постанови Кабінету міністрів України «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження єдиної державної системи електронного обліку деревини».

"Це дасть змогу розповсюдити вже наявну систему електронного обліку на лісові угіддя всіх форм власності, що дозволить перекрити канали нелегальних рубок лісу та незаконного обігу деревини", - зазначається у повідомленні.

Ці та інші пропозиції щодо врегулювання ключових для деревообробної галузі проблемних питань Європейська Бізнес Асоціація виклала у зверненні до Прем'єр-міністра України та Міністерства аграрної політики та продовольства України. "Ми спостерігаємо увагу інвесторів до даної галузі і готовність розвивати глибоку переробку лісу в Україні. Однак у разі, якщо робота на ринку не буде належно налагоджена - ці плани опиняться під загрозою", - наголошують у EBA.

Як повідомляв Укрінформ, Прем'єр-міністр Володимир Гройсман наприкінці липня заявляв, що контрабанда лісу, обсяг якої сягає 6-8 млрд гривень на рік, буде прослідкована по всьому ланцюгу, а справи по ній будуть передані до Антикорупційного суду, який нині проходить процедуру створення.

03.08.2018 17:42

ЄБА виступає за послідовне реформування лісової галузі

Європейська Бізнес Асоціація надіслала звернення до Прем’єр-міністра України та Міністерства аграрної політики та продовольства України, у якому бізнес надає пропозиції щодо врегулювання ключових проблемних питань для деревообробної галузі. Ми спостерігаємо увагу інвесторів до даної галузі і готовність розвивати глибоку переробку лісу в Україні. Однак у разі, якщо робота на ринку не буде належно налагоджена – ці плани опиняться під загрозою.

Незважаючи на значну увагу суспільства та держави до лісової галузі, існує ціла низка невирішених проблем, що потребують професійного підходу для їх розв’язання.

На думку експертів Комітету деревообробної та меблевої галузі, необхідно:

1. Переглянути положення проекту Стратегії реформування лісового господарства на період до 2022 року, а саме:
  • виключити норми щодо створення єдиного суб’єкта господарювання в галузі лісового господарства та ліквідації державних лісогосподарських підприємств, як юридичних осіб;
  • передбачити норми, що ліси не можуть бути надані у концесію та оренду;
  • унеможливити подальше включенню будь-яких норм, які сприятимуть явній чи прихованій приватизації державних лісів.

2. Розробити та прийняти нормативно-правового акт щодо запровадження правил реалізації деревини переробникам з дотриманням умов конкуренції та доступу до спільного ресурсу.

В цьому контексті, в правилах доцільно передбачити норми щодо:
  • постачання державними лісгоспами за щорічними прямими договорами 70% деревини від загального обсягу лісоматеріалів (в розрізі сортиментів та лісгоспів), що були придбані суб’єктом переробки за попередні 12 місяців;
  • обов’язковості надання державними лісогосподарськими підприємствами інформації (не пізніше вересня кожного року) про кількість лісових ресурсів, які плануються до заготівлі у наступному році (в розрізі сортиментів та лісгоспів);

3. Якнайшвидше розглянути та прийняти проект Постанови КМУ «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження єдиної державної системи електронного обліку деревини». Це дасть змогу розповсюдити вже наявну систему електронного обліку на лісові угіддя всіх форм власності, що дозволить перекрити канали нелегальних рубок лісу та незаконного обігу деревини.

4. Гармонізувати українські стандарти класифікації лісоматеріалів з європейськими стандартами, що унеможливить маніпуляцію сортиментами, в тому числі при експорті деревини.

До того ж, останнім часом в медіа-полі лунає все більше маніпуляцій та необґрунтованих звинувачень на адресу діючої системи лісового господарства. Ми закликаємо всіх уникати голослівних заяв, щоб подібні нападки не привели до радикального і неефективного реформування галузі.



У разі виникнення додаткових питань, звертайтеся, будь ласка, за адресою pr@eba.com.ua

https://eba.com.ua/yeba-vystupaye-za-poslidovne-reformuvannya-lisovoyi-galuzi/