ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

08 серпня 2018

Радикали пропонують шляхи боротьби з незаконною вирубкою лісів. ВІДЕО


Телеканал ІНТБ
Опубліковано 7 серп. 2018 р.

Хлорела – зелені водорості, які можуть бути панацеєю для водойм і про які ми вже вам розповідали у попередніх випусках новин, здатні ще й здійснювати профілактику діабету. У цьому переконані біологи педагогічного університету, які вивели авторський штам одноклітинного організму.

Латвия в сполохах лесных пожаров: Евросоюзу не до них, на помощь поспешила Белоруссия

Высокая пожароопасность или вина людей?

Адажи – крупнейший полигон НАТО в Латвии, находящийся неподалеку от Риги. 9 июня пришлось временно прервать проходившие там учения альянса Swift Response-2018. В ходе этих маневров осуществлялась учебная высадка с воздуха десантников США, а также сбрасывались платформы с их экипировкой. Внезапно воспламенилось одно из транспортных средств, находившихся на десантной платформе. Машина – предположительно, внедорожник Humvee – после приземления задымилась, а потом её охватило пламя. Но это оказалось сущими пустяками по сравнению с последующими событиями. Днём позже на полигоне запылали лес, вырубка, заросли кустарников, мох и сухая трава – площадь возгорания составила более 300 гектаров. На место происшествия сразу бросили 23 сотрудника Государственной пожарно-спасательной службы (ГППС) с шестью автоцистернами, но этого оказалось явно недостаточно – сильный ветер раздувал пламя, мешая локализовать возгорание.

Для борьбы с бедствием пришлось задействовать и самих военнослужащих. Привлекли к тушению и военный вертолёт: в его резервуар помещается около трёх тонн воды, которую набирали в соседней реке Гауе. «Люди работают в несколько смен. Есть и латвийские военные, и наши союзники – из Канады, Италии и других стран. Работаем и днём, и ночью, где-то три смены по двадцать человек. Это только военные», – отрывисто рассказал журналистам латвийский офицер Эдмунд Свенчс.

Примечательно, что на той части полигона, что не была охвачена пламенем, маневры Swift Response-2018 продолжались. «Пожар повлиял только на учебные стрельбы, которые должны проходить на той территории, где произошёл пожар. Сами учения мы не останавливаем», – пояснил Э. Свенчс. Справиться с огненной стихией помог лишь ливень, хлынувший вечером 11 июня, хотя работы по тушению продолжались ещё несколько дней. Когда начался подсчет ущерба, выяснилось, что всего выгорело 770 гектаров территории. «Больших надежд выяснить причину нет, площадь велика», – признал сотрудник латвийской Государственной лесной службы Зигмунд Яункикис.

В министерстве обороны постарались уверить общественность, что причины бедствия не связаны с загоревшимся во время учений транспортом. «Понятно, что мы здесь не играемся, у нас реальные заряды. Но этот пожар мы не можем связать с нашей активностью. В субботу вечером после последних стрельб мы полностью затушили возникшее возгорание. А в воскресенье рано утром стало известно, что какая-то искра стала причиной пожара», – сказал лейтенант Свенчс.

«Высокая пожароопасность или вина людей? – задался вопросом председатель правления предприятия Rīgas meži ("Рижские леса") Айварс Тауриньш. – Это сочетание того и другого: сухой лес и человек. Причиной возгорания мог стать военный, который стрелял, и именно из-за пули начался пожар. Там, конечно, должны быть меры безопасности, чтобы такого не случалось. Но как всегда сработал человеческий фактор: кто-то не доглядел, кто-то проспал».

Сумму ущерба, причинённого находившимся на полигоне молодым лесонасаждениям, считали целых полтора месяца и назвали лишь 21 июля: 1 миллион 357 тысяч евро. Однако на этом беды не закончились. 17 июля заполыхали леса и торфяники Валгдалской волости близ города Талси (на западе страны). Ситуацию сразу же осложнил сильный переменчивый ветер – и в местах, где огонь уже был почти потушен, пламя разгоралось вновь, распространяясь всё дальше. Из-за сильного задымления пришлось эвакуировать жителей близлежащей деревеньки Стикли – всего свыше 70 человек. Сначала на место направили около 50 спасателей, затем их число выросло до 90, а потом и до более сотни – они прибывали не только из близлежащих мест, но и из Риги и региона Земгале. Борцы с огнем сменяли друг друга, процесс тушения шёл непрерывно.

К операции привлекли также два вертолета Национальных вооруженных сил Латвии. Однако, невзирая на все усилия, выгорела территория площадью свыше тысячи гектаров. Шестеро пожарных получили травмы разной степени тяжести.



Горят торфяники в Валдгалской волости



Тушить их очень тяжело, но огнеборцы не жалеют сил

Помощь пришла, откуда не ждали

На месте бедствия, дабы самолично оценить ситуацию, побывали министр внутренних дел Рихард Козловскис и министр земледелия Янис Дуклавс. «Призываем учитывать, что работы по тушению пожара будут долгими, так как торф тлеет, горит в глубине и на большой площади. В связи с этим на большей части региона будет наблюдаться задымление и ощущаться запах гари», – предупредили министры. Вертолёт своих вооружённых сил прислала Литва – данная помощь оказалась обусловлена тем, что поднявшийся в результате пожара смог достиг северных районов и этой республики.

Однако одного дополнительного вертолета оказалось мало, и в ходе срочно созванного Кризисного совета латвийского правительства решено было просить помощи у Евросоюза. Р. Козловскис пообещал, что все необходимые расходы на размещение, воду, продукты питания и горючее для иностранных спасателей Латвия возьмёт на себя. Однако Брюссель отказал в немедленной подмоге – мол, от лесных пожаров страдают и другие страны союза, вертолеты нужнее там. Пришлось Риге обращаться к Белоруссии, и Минск, в отличие от ЕС, помощь предоставил.

Белорусский вертолёт Ми-8 с шестью спасателями прибыл под Талси 26 июля. Хотя к месту пожара белорусы сумели добраться лишь после обеда, уже в первые сутки Ми-8 выполнил двадцать сбросов воды (более 50 тонн). Это поразило многих латвийцев. «Солидарность, европейские ценности… Но когда надо прийти на помощь Латвии в тушении пожара, то откликнулись не страны-участницы Евросоюза, а Белоруссия, президента которой ещё совсем недавно не только у нас, но и по всему ЕС называли диктатором. Как там было? Друг познается в беде?» – писали жители страны. В свою очередь, журналист «Латвийского телевидения» Фредерик Озолс не без иронии отметил: «Можно насмехаться над отсталостью белорусов. Только в тушении пожара без их вертолета не обойтись. Может быть, такой вертолет и мы могли бы приобрести на деньги бюджета, выделенного на празднование столетия Латвийской Республики?»

Латвийской общественности вообще пришлось в те дни возмущаться очень много: президент страны Раймонд Вейонис и премьер-министр Марис Кучинскис отправились в отпуск как раз в дни пожара под Талси. «Пока в Латвии свирепствуют пожары, президент уходит в отпуск. Хороших каникул вам! Подадите в отставку сразу или уже после возвращения?» – писали возмущенные интернет-комментаторы. «Славно. Наши владыки будут в отпуске. Возможно, я что-то пропустила, но сказали ли они хоть слово о том, что Латвия горит? Возможно, нужно было созвать внеочередное заседание правительства из-за огромного несчастья в Валдгалской волости? Или пусть горит? Пусть мучаются только сотрудники ГПСС?» – интересовалась публицист Элита Вейдемане.

Возмущающиеся попали в поле зрения неизвестных борцов с «гибридной агрессией», опубликовавших статью на портале Info Resistance.lv, потом этот материал стали усердно распространять в соцсетях представители национал-радикальной организации Tēvijas sargi («Стражи отечества»). По их мнению, в ходе тушения пожара под Талси Латвия столкнулась с начатой против неё кампанией, призванной выставить государство в отрицательном свете. «Мощные негативные фоновые эмоции являются одним из самых эффективных инструментов манипуляции человеческим мышлением. Пожар же вызывает очень сильные древние подсознательные чувства, способные влиять на поведение человека, вызывать страх и чувство тревоги», – глубокомысленно пишут авторы ресурса Info Resistance.lv. В качестве доказательства развёрнутой против Латвии «гибридной агрессии» они приводят вброшенную кем-то в соцсети фотожабу, где показывается, что в других странах пожары тушат специальной техникой, а в Латвии бьют по огню ветками. Однако, как подчеркивают в Info Resistance.lv, это неправда: на самом деле на тушение торфяника брошены огромные силы. Добавим от себя: в том числе вертолёт, присланный из Белоруссии.

Ох, уж эта вездесущая «рука Москвы»!

В качестве «провокатора» и «бойца гибридной войны» был разоблачен некий интернет-пользователь по имени Гунтис Грубе, в комментариях под статьей о пожаре написавший: «Даже в дурацкое советское время у армии были специальные вертолеты для тушения, а сегодня латвийские налоги уходят не пойми на что». Ещё одним типом «гибридного нападения» признаны комментарии, в которых выражается недоумение: почему Латвии бороться с пожаром помогают не другие страны ЕС, а Белоруссия с «диктатором Лукашенко»? Не менее возмутительным показался и поступок членов оппозиционной партии «От сердца – Латвии!», которые на своём предвыборном плакате написали: «Наша земля горит, а НАТО мы отдадим 2,5% ВВП! Серьёзно?» Авторы статьи в Info Resistance.lv пришли к выводу, что партия «От сердца – Латвии!» служит «инструментом Кремля», а «различные комментаторы если не являются прямыми пророссийскими недругами нашей страны», то просто по глупости повторяют то, что нашептали им враги народа.

Латвийские газеты ещё до прибытия спасателей из соседнего государства стали писать, что Рига не имела права приглашать к себе белорусских летчиков, которые, дескать, могут тайно привезти с собой шпионское оборудование и выведать какие-нибудь секреты НАТО. «Кто может сейчас прогнозировать, на какую высоту понадобится подниматься вертолетам в ходе пожаротушения? Не исключено, что это откроет для летчиков обзор латвийской территории, лицезреть которую в таком ракурсе можно, лишь имея допуск к гостайне. Есть секреты и более низкого уровня, но не менее важные: расположение складов, радиотехнических и радиолокационных объектов, средств предупреждения о ракетном ударе и оповещения граждан и так далее. Все электронные устройства работают в своих частотных диапазонах. Чтобы выяснить в каком, достаточно просто полетать над этими объектами и собрать библиотеку частот передатчиков на этой местности. Кто будет следить за выполнением карты района полетов?» – вопрошали латвийские эксперты.

Распространяющаяся, словно паранойя, «теория заговора» не могла, разумеется, не обойти стороной и причины лесных пожаров. Рихард Козловскис сообщил, что за пределами периметра территории пожара в лесу и на торфяниках в Валдгалской волости было обнаружено ещё семь очагов возгорания. «Признаки свидетельствуют, что пожар возник не случайно, и это шокирующий факт», – сказал глава МВД. Козловскис призвал жителей, располагающих какой-либо информацией о возможных поджигателях, сообщить её полиции. А тем временем страна продолжает страдать от огня. Пожар под Талси потушили, но чуть позже имело место крупное возгорание в национальном парке Кемери. Потом полыхало в районе населенного пункта Гарупе Царникавского края, в Салском крае и в Раматской волости Мазсалацского края.

На фоне таких новостей у многих русскоязычных жителей Латвии вызвало недоумение известие, что с 20 августа по 2 сентября в стране пройдут крупные военные учения Namejs-2018, в ходе которых, в частности, будет отрабатываться ликвидация массовых беспорядков в городах Екабпилсе и Валмиере. «Во как – навыки подавления беспорядков будут на горожанах отрабатывать? А не об этом когда-то предупреждал Александр Гапоненко (известный в Латвии общественный активист, арестованный в апреле за «антигосударственную деятельность». – О.Л.), которого вскоре после этого упрятали в тюрьму? Хотелось бы услышать мнение жителей Екабпилса и Валмиеры по поводу подобных учений, какая им там уготована роль? Судя по комментариям, большинство жителей предлагают лучше провести учения по тушению лесных пожаров, пока вся Латвия не покрылась гарью. И то правда! В стране бушуют пожары, уже горит около 1000 гектар леса, а доблестные военные в войнушку игрища затевают! Пожар никто не тушит! Все в отпуске… И гори оно все синим пламенем!» – не без оснований возмущается журналистка Алла Березовская. И она ли одна?..

Фото mixnews.lv
Источник: ritmeurasia.org/.
Сегодня, 14:35

Експорт деревини з України скоротився втричі - ДФС



Основним ризиком при вивезенні лісоматеріалів залишається підміна кодів, коли ліс кругляк декларують як паливну деревину

Середньодобовий експорт деревини з 23 липня по 6 серпня зменшився втричі - до 1,5 тис. тонн проти 2,8 тис. тонн у червні.

Про це повідомили у прес-службі Державної фіскальної служби.

Як розповів директор Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС Василь Поїзд, середньодобовий показник оформлення на експорт паливної деревини у липні зменшився майже в 2 рази у порівнянні з червнем.

Крім того, у липні кількість експортованої паливної деревини склала 46 тис. тонн проти 84,3 тис тонн у червні.

У ДФС відзначили, що експорт лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів дозволений лише за наявності сертифіката про походження. При митному оформленні митниці ДФС керуються інформацією щодо стану деревини, яка зазначається у сертифікаті.

Але основним ризиком при вивезенні лісоматеріалів є внесення недостовірних відомостей щодо характеристик товару до сертифікату про походження. Мова йде про підміну кодів. Наприклад, ліс кругляк, що заборонений до вивезення, декларується як паливна деревина.

У цілому, протягом семи місяців 2018 року митниці ДФС зафіксували 45 справ про порушення митних правил на загальну суму близько 40 млн грн. У минулому році було порушено 163 справи на 20 млн грн.

Зазначимо, що згідно з доповіддю британської неурядової організації Earthsight, з України в країни ЄС імпортується більше незаконної деревини, ніж з будь-якої іншої країни світу і більше, ніж з країн Латинської Америки, Африки і Південно-Східної Азії, разом узятих.

Нагадаємо, що з 1 січня 2017 року діє абсолютна заборона експорту лісу (мораторій на тверді породи дерева діє ще з 2015 року, минулого року його доповнила заборона на експорт сосни).

Скасування мораторію зникло з переліку вимог для отримання нової макрофінансової програми Євросоюзу. У цьому питанні ЄС вирішив задіяти двосторонній механізм вирішення спорів, прописаний в Угоді про асоціацію.

У квітні цього року стало відомо, що дані статистики України та Європейського союзу про вивезення лісу-кругляка України після введення мораторію Верховною Радою розходяться в 238 разів.

Сьогодні 14:30

Чи дійсно нині повені в Карпатах пов'язані з вирубкою лісів?

Академік Лісівничої академії наук, доктор біологічних наук, професор Українського науково-дослідного інститут гірського лісівництва Василь Парпан спростовує це твердження.

Його висновки:

Обсяги відновлення лісів перевищують на 10% площі зрубів. Площа щорічних зрубів в області складає лише 0,5% від загальної лісової площі. Такий відсоток не покритої лісом площі не може суттєво вплинути на гідрологічний режим. Крім того, майже половина лісів Карпат виключені з розрахунку користування і в них не проводяться рубки головного користування через віднесення їх до природозаповідних, захисних і рекреаційних лісів.

ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ЛІСОВИМИ ВОДОЗБОРАМИ



Суть і актуальність проблеми

На сучасному етапі розвитку світової спільноти немає важливішої проблеми, за своєю значимістю і масштабністю, ніж проблема збереження та примноження лісового покриву планети. Тому необхідно здійснити переоцінку поглядів на взаємини між людиною і лісом – важливим ресурсно-природоохоронним компонентом біосфери. Лісові екосистеми необхідно розглядати як головний компонент, який може стабілізувати і відновлювати природну рівновагу біосфери. Екосферна роль лісів найбільш виразно проявляється в гірських умовах, де дія природних факторів найбільш виражена. Лісові насадження є основним стабілізуючим елементом, екологічним каркасом природного середовища, що мінімізує несприятливі природні процеси і явища в горах.

Особливо важливою є водоохоронна і водорегулююча роль лісів, як основного чинника забезпечення повноцінного гідрологічного режиму всіх природних екосистем. Атмосферні опади затримуються кронами і стовбурами дерев. Волога поступово надходить під полог і вбирається невеликими обсягами в мох, лісову підстилку і грунт, які утримують її, поступово віддаючи в річкову систему. В процесі життєдіяльності лісових рослин волога витрачається на фізичне і фізіологічне випаровування та живлення. Але справжній розподіл вологи починається навесні, коли сніг активно тане і починаються весняно-літні опади. Завдяки лісам відбувається безперервне наповнення річок водою, відфільтрованої шарами ґрунту та лісової підстилки. У сухі періоди джерелом води в горах є ліси, що накопичили її значних обсягів. Лісова рослинність шляхом фізичного випаровування і транспірації повертає в атмосферу значну кількість вологи, яка переноситься повітрям на сусідні території.

Враховуючи вищенаведене проблемі взаємозв’язку між лісовими та водними ресурсами надається високий пріоритет. Ліси і водні ресурси є в даний час одним з найбільш важливих політичних питань у Європі. Конференція з питань охорони лісів в Європі на рівні міністрів і Конвенція ЄЕК ООН з охорони та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер стали вагомими кроками в цьому напрямку. Прийнятими на них документами підкреслено важливість розробки, поліпшення і координації політики в галузі управління лісовими та водними ресурсами, особливо в контексті зміни клімату, а також намічено завдання із зміцнення національних заходів з охорони та екологічно раціонального управління транскордонними і поверхневими водами.

УкрНДІгірліс проводить активну діяльність, спрямовану на підвищення гідрологічної ролі лісів. У першу чергу це відноситься до організації досліджень, метою яких є поглиблене розуміння механізмів взаємодії лісів і води, а також підвищення поінформованості та створення потенціалу в галузі гідрології лісів і відображення цих знань та висновків досліджень в законодавчо-нормативних актах. В дослідному лісництві УкрНДІгірліс вже півстоліття функціонує гідрологічний стаціонар, де ведуться активні експерименти з встановлення впливу рубок на гідрологічний режим гірських лісових територій.

Отримані результати свідчать, що чим більше охоплення площі водозбору суцільними рубками та чим інтенсивніша вирубка дерев при несуцільних рубках, тим сильніше зростає сумарний стік води, особливо його схиловий складник. Проведення суцільних рубок на домінуючій площі водозбору змінює його гідрологічний режим в зв’язку із інтенсифікацією схилового стоку води майже в 10 раз більше, ніж після вибіркової рубки і в 2,5 рази більше порівняно із поступовою. Поряд із вибірковими рубками слабко впливають на стік води і невеликі за площею суцільні рубки із збереженням лісового покриву на переважаючій частині водозбору.

Результати наукових досліджень з вивчення гідрологічної ролі лісів реалізуються шляхом включення обґрунтованих вимог до галузевих чи загальнодержавних нормативно-правових актів, а також використовуються під час роботи державних комісій, які розглядають причини і наслідки катастрофічних повеней. Для прикладу, в чинних “Правилах рубок головного користування в гірських лісах Карпат”, за ініціативи інституту, включені вимоги стосовно гідрологічних аспектів ведення лісового господарства. Ці аспекти також враховані у «Державній цільовій програмі комплексного протипаводкового захисту в басейнах Дністра, Прута та Сірету», в розробці якої брав участь УкрНДІгірліс. Інститутом здійснюється розробка рекомендацій з трансформації лісової рослинності в зоні чаш тимчасового затоплення протипаводкових ємностей, які проектуються ВАТ “Укрводпроект” для зниження рівня високих вод в Закарпатській області від час історичних паводків. Виконання таких рекомендацій дозволить забезпечити життєвість лісової рослинності і запобігання появи кризових явищ в деревостанах при заповненні чаші протипаводкової ємності та сходження високих вод.

Враховуючи важливість проблеми УкрНДІгірліс продовжує дослідження спрямовані на покращення гідрологічної ролі лісів. Більше третини обсягів фінансування, передбаченого планом науково – дослідних робіт інституту на 2015-2019 роки, припадає на наукові теми, що пов’язані з вирішенням проблеми ефективного управлінням лісовими водозборами. Під час цих досліджень опрацьовуються методи планування лісогосподарської діяльності в різних типах лісових водозборів та готуються рекомендації для запровадження в практику лісогосподарської діяльності особливостей ландшафтно-водозбірного принципу.

Основні причини останніх історичних паводків в Карпатах

Поскільки виникнення паводків та інших небезпечних природних явищ настають в результаті взаємодії природних та антропогенних факторів, їх потрібно оцінювати комплексно, без штучного виділення чи ідеалізування одного з факторів впливу. На основі власних проведених досліджень та висновків науковців і європейських держав, які аналізували причини повеней, що мали загрозливий характер у Німеччині, Швейцарії, Польщі, Чехії, Італії, Франції, Словаччині, Україні та інших країнах, можна стверджувати, що природні фактори є основними і носять як глобальний, так і регіональний характер.

Природні глобальні причини. Повторюваність паводків підпорядковується певним закономірностям, які проявляються в чергуванні періодів пониженої та підвищеної водності, яка згідно з циклічними коливаннями настає через 11, 33 та 100 років. Дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених вказують на невтішність прогнозів і на майбутнє, через збільшення на 10% в атмосфері вуглекислого газу, а в найближчі 50 років, потепління на 1,50С у приземних шарах атмосфери. На природні глобальні причини накладаються антропогенні фактори, які зачепили структурні елементи біосфери (тропосферу, літосферу і біоту).

Природні регіональні причини. Українські Карпати належать до зливонебезпечних регіонів України. Тут є завжди загроза виникнення катастрофічних паводків, через гірський рельєф, велику густоту річок, значну кількість опадів.

Стосовно виконання лісами водорегулюючих функцій та впливу на них антропогенних чинників, можна акцентувати, що основним стабілізуючим елементом, екологічним каркасом природного середовища, що мінімізує несприятливі природні процеси і явища в горах є лісові насадження. Протипаводкове значення їх досить вагоме, про що свідчить такий факт – оптимальна зарегульованість паводкового стоку прослідковується на водозборах, які мають лісистість 65-70%.

До антропогенних факторів, які порушили природне функціонування та активізували повені в горах є історична трансформація рослинного покриву Карпат. Все це призвело до зменшення лісистості у горах в середньому до 55%, передгір’ях – 15-20%, зниження верхньої межі лісу на 150-200 м. Інтенсивне використання лісів в минулому призвело до зміни їх породного складу. У 2,5 рази збільшилась площа ялинників за рахунок зменшення ялицевих, букових і дубових лісів, особливо мішаних ялицево-букових і буково-ялицевих лісів.

На масштабність прояву повеней впливають способи головних рубок. Негативні гідрологічні процеси підсилюються при суцільних рубках, за рахунок збільшення поверхневого схилового стоку, розвитку ерозійних і зсувних процесів. Із застосуванням таких рубок освоюється значна частина лісосічного фонду. Активізують ерозійні процеси і впливають на гідрологічний режим території і застосовувані в Карпатах технологічні процеси лісозаготівлі, які базуються, переважно, на застосуванні трелювальних тракторів. Найбільш небезпечним в цьому відношенні є трелювальні волоки.

Висновки

  1. Лісистість гірських водозборів складає 65-70% і є оптимальною з позицій водорегулювання в гірських умовах. На лісостани з високою водорегуляційною здатністю припадає понад 70% гірських територій, а середній вік насаджень складає понад 50 років, що має позитивний вплив на гідрологічний режим.
  2. Обсяги відновлення лісів перевищують на 10% площі зрубів. Площа щорічних зрубів в області складає лише 0,5% від загальної лісової площі. Такий відсоток не покритої лісом площі не може суттєво вплинути на гідрологічний режим. Крім того, майже половина лісів Карпат виключені з розрахунку користування і в них не проводяться рубки головного користування через віднесення їх до природозаповідних, захисних і рекреаційних лісів.
  3. Визначальне значення для формування паводків має стрімкість схилів, стан ґрунтового покриву, ступінь його зволоження перед зливонебезпечним періодом і сезон року.
  4. В умовах попереднього зволоження та надмірних зливових опадів роль лісу в регулюванні паводкового стоку є значно меншою від наявних очікувань. Основними причинами історичних паводків останніх років була надмірна кількість опадів і накладання піків паводків, які підсилювались антропогенними факторами.

В.І. Парпан, д.б.н., професор, академік Лісівничої академії наук України





У Чорнобильській зоні виявлено масову вирубку лісу


У зоні відчуження ЧАЕС поблизу колись населеного пункту Корогод проводиться масова вирубка лісу. Це з’ясувала поліція за результатами моніторингу соцмереж.

Про це повідомляє "Згурівська Правда" із посиланням на прес-службу Головного управління Нацполіції у Київській області.

«Провівши моніторинг соціальних мереж, поліція з’ясувала, що в Чорнобильському радіаційно–екологічному біосферному заповіднику, поблизу раніше населеного пункту Корогод, нібито відбувається масова вирубка дерев для подальшого використання за межами зони відчуження», - йдеться в повідомленні поліції.

Наразі за даним фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 246 Кримінального кодексу України (Незаконна порубка лісу). Відомості щодо даної події внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Як повідомлялося, у зоні відчуження ЧАЕС знову зявилися бурі ведмеді, які зникли тут у ХІХ столітті і до початку 2000-них років не було жодних свідчень відновлення виду на цій території.

Нагадаємо, днями очільник ЧАЕС Ігор Грамоткін подав у відставку через розбіжності з Міністерством екології України. Про це повідомив офіційний сайт станції.

У заяві наголошується, що для успішного завершення проектів на ЧАЕС потрібна злагоджена робота всіх залучених сторін, однак цьому заважає штучно створений конфлікт між Міністерством екології та керівництвом станції, який швидко набув особистісний характер. «Я не зумів знайти іншого способу, крім власного звільнення. Боюся, мій відхід – єдине, що може привернути увагу до ситуації, що склалася, і хоча б частково вирішити проблему», - йдеться в заяві Грамоткіна.

У профільному комітеті виступили проти збільшення штрафів за розпалювання багаття у лісі

У профільному комітеті Держдуми з державного будівництва і законодавства не готові підтримати законопроект про збільшення штрафів в два рази за розпалювання багать у лісах і випалювання сухої трави. Про це Агентству міських новин «Москва» повідомив перший заступник голови комітету Михайло Ємельянов («Справедлива Росія»).

«Не буде великого ефекту від того, щоб збільшувати з 5 тис. до 10 тис. руб. штрафи, тому що явно та людина, яка порушує правила пожежної безпеки в лісі, розраховує залишитися безкарним, і якщо його не лякає 5 тис. руб., то не злякає і 10 тис. руб. Це не таке велике збільшення санкцій, яке може радикально змінити ситуацію», - сказав М.Емельянов.

На його думку, з проблемою порушення громадянами правил пожежної безпеки в лісах необхідно боротися не методами збільшення штрафів, а забезпеченням невідворотності існуючих мір покарання. «Я думаю, що пропуск в Лісовому кодексі: це ліквідація служби єгерів, можливість приватної власності на ліси, тобто прогалини в організації лісового господарства та пожежної безпеки в лісах. Ось тут треба більше організаційну складову удосконалювати і забезпечувати невідворотність покарання правопорушників, тоді для них і 5 тис. руб. буде багато, і підвищувати не треба. А якщо вони відчувають себе безкарно, то хоч 5 тис. руб. признач, хоч 10 тис. руб. - толку не буде », - сказав депутат.

Раніше в Держдуму депутат від фракції КПРФ Олег Лебедєв вніс законопроект, згідно з яким пропонується збільшити розмір штрафу за порушення правил безпеки в лісах для громадян з 1,5 - 3 тис. руб. до 3 - 5 тис. руб., а в умовах протипожежного режиму - з 4 - 5 тис. руб. до 6 - 8 тис. руб. За випалювання хмизу, лісової підстилки, сухої трави та інших лісових горючих матеріалів з порушенням вимог правил пожежної безпеки на земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісів, захисним і лісовим насадженням і не відділених протипожежної мінералізованої смугою шириною не менше 0,5 м, депутат пропонує штрафувати громадян на 4 - 6 тис. руб. замість діючого зараз штрафу в 3 - 4 тис. руб. За порушення правил пожежної безпеки, що спричинило виникнення лісової пожежі без заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю людини, він пропонує підвищити штраф для громадян з 5 тис. до 10 тис. руб.

https://www.mskagency.ru/materials/2806414

Страсти по чернике

В середине лета начинается сезон черники – пожалуй, самой любимой среди наших лесных ягод. Этот кустарничек из семейства вересковых растет по всему северу Евразии, предпочитая сосновые леса и болота. Его русское название объяснить несложно: ягоды с характерным восковым налетом прекрасно окрашивают в темно-синий, почти черный цвет и руки, и язык. Все благодаря высокому содержанию антоциана, который издавна используется в качестве натурального красителя, хотя и не отличается особой стойкостью (наверняка многие замечали, что пятна от черники на одежде быстро выцветают).

Что касается латинского названия, то здесь все гораздо интереснее. Род, к которому принадлежит черника обыкновенная, получит название от слова «vacco», что означает «корова». Дело в том, что некоторые из его представителей действительно использовались в качестве корма для домашнего скота.

Дикие копытные тоже любят объедать черничники, вступая в заочную конкуренцию с другими животными, включая глухарей. О том, насколько черника важна для этой птицы, лучше любых слов говорит тот факт, что ареалы обоих видов практически совпадают. Молодые побеги пользуются особой популярностью весной, когда взрослые особи переходят с хвои на более нежный и питательный корм. Для птенцов цветы черники и малоподвижные личинки моли, которых в изобилии можно найти на листьях, служат важнейшим источником пищи.



Что касается ягод, богатых легкоусвояемыми сахарами, то их охотно поедают многие лесные жители: от дроздов (именно по их характерному фиолетовому помету можно понять, что поспела первая черника) до медведей, которым нужно нагулять побольше жира перед спячкой. Взамен животные разносят семена черники на большие расстояния. Если позволяют условия, включая высокую влажность, отсутствие мохового покрова и т.д., они прорастают и образуют новые естественные плантации.

Однако черника может распространяться и с помощью своих длинных корневищ, из которых формируются новые кусты (фактически они являются клонами), и цикл повторяется. Так одно растение может «перерождаться» в следующих поколения и прожить сотни лет.

Перед наступлением холодов черника сбрасывает листья, однако цветочные почки, сформировавшиеся еще летом, сохраняются. В мае распускаются те самые цветы, которые так любят глухари. Их опыляют в том числе и домашние пчелы. Черничный мед имеет характерный красноватый цвет, однако купить его не так-то просто. Первые ягоды, которым для созревания требуется от 40 до 70 дней (в зависимости от климатических условий), появляются в июле, а собирать чернику можно до конца лета – если, конечно, вас не опередят.



Для многих регионов Беларуси, где промышленность развита слабо, а нетронутых лесов и болот наоборот хватает, заготовка черники является важным источником заработка. Особой конкуренции с животными не возникает, поскольку собрать все дикорастущие ягоды не получится. Проблемы появляются скорее в тех случаях, когда ее заготовка приобретает уже промышленные масштабы, как это происходит, например, на Ольманских болотах, куда каждый год устремляются целые бригады сборщиков из соседних регионов Украины. После них остаются незаконные рубки, мусор, следы тяжелой техники.

Еще опаснее то беспокойство, которое вызывает постоянное пребывание в лесу большого количества людей. Особенно чувствительны к нему крупные хищные птицы, включая большого подорлика: при появлении человека в радиусе нескольких сотен метров от гнезда оно может быть покинуто.

Как бы то ни было, чернику у нас собирать будут еще долго. Она ценится не только за свой вкус, но и за пользу, хотя ее порой сильно преувеличивают. Среди белорусов распространено стойкое убеждение в том, что эта ягода помогает чуть ли не при всех заболеваниях глаз, хотя на самом деле это не так. Доказано, что высокое содержание витамина А действительно способствует улучшению зрения, а листья и побеги применяют при начальных стадиях диабета. Все же рассматривать чернику как панацею не стоит – как и недооценивать роль, которую это растение играет в природе.




Андрей Бородин
заместитель редактора
0 58 Авг 2018

Вчені зробили дивне відкриття про лисиць



У лисиць знайшли собачі гени «дружелюбності».Виявляється, що лисиці стають агресивними через мутації в геномі, яка у людей викликає розумову відсталість.

Вчені з Інституту цитології і генетики св РАН спільно з дослідниками з Иллинойсского університету в Урбана-Шампейн нещодавно опублікували розшифровані дані про геном звичайної лисиці. Учені виділили у ньому ділянки, які змінили вид лисиць в процесі одомашнення людиною. За словами дослідників, раніше вони могли тільки порівнювати окремі гени, які містяться у лисиці, з аналогічними у сучасних собак. Однак більш точне вивчення генів показало, що лисиці мають ген, що пов’язаний з виявом приязні і любові до людей.

Вченим вдалося зібрати повну картину геному звичайної лисиці завдяки сучасним методом читання нуклеотидів у ДНК і РНК. Для недавнього дослідження донорами стали лисиці, що живуть в інституті в новосибірському Академмістечку. Варто відзначити, що близько 60-ти років тому вчений Дмитро Бєляєв став вибирати з лисиць, яких розводили на звірофермах заради хутра, найбільш дружніх до людини особин. Паралельно учений виводив лис, які володіють сильною агресією. Зараз же сучасні методи вивчення ДНК дозволили вченим зібрати набір генів собаки і провести порівняння з генами «добрих» лисиць Бєляєва. Завдяки іноземним дослідникам було розшифровано 10 агресивних і 10 слухняних ДНК, зібраних у лисиць.

Виявляється, що гени добрих і злих лисиць відрізняються послідовністю нуклеотидів в 103 ділянки. Гени собак відрізняються від вовчих генів у тих же ділянках, що і у лисячих генів. За словами вчених, новосибірські лисиці змінилися також з-за тієї хромосомної перебудови, яку у людини викликає синдром Вільямса. Проте всупереч очікуванням, порушення спостерігалися тільки у самих злих лисиць. Швидше за все, велику роль у свійських лисиць грав ген SorCS1, який наші вчені. Він є у ДНК тварин в такому вигляді, в якому не спостерігається в інших представників виду. Саме він і є геном «дружелюбності».

Відкриття дозволить зрозуміти механізм одомашнення. В майбутньому люди зможуть зробити з багатьох диких тварин справжніх домашніх улюбленців.

Серпень 7, 2018

По-господарському вести лісозаготівлі, вимогливо дбати про лісосировинні ресурси



Цій лісогосподарській проблемі й був присвячений виїзний семінар-практикум з питань організації та технології лісозаготівельних робіт на різних видах суцільних та вибіркових рубок, який відбувся 30 липня на базі Мекшунівського лісництва ДП «Чернігівське лісове господарство».

У навчальному заході взяли участь лісничі, помічники лісничих і майстри з лісозаготівель державного лісгоспу, а також спеціалісти Чернігівського ОУЛМГ і апарату управління лісгоспу.

Відкриваючи семінар-практикум, головний інженер ДП «Чернігівське лісове господарство» Михайло Полубень наголосив, що на всіх видах лісозаготівель передовсім треба обов’язково керуватися технологічними картами і проводити будь-який вид лісозаготівель по-господарському економно й ощадливо, пам’ятаючи, що вилучення з лісу деревини не повинно ніяким чином зашкодити живому організму лісового масиву.

До сказаного головним інженером виконувач обов’язків головного лісничого лісгоспу Микола Бабич додав, що на семінарі-практикумі його учасники мають почерпнути глибші знання щодо сортаментів деревини, яку отримують з лісозаготівель, аби якісну сировину не пустити на звичайнісінькі дрова і тим самим не завдати фінансової шкоди підприємству, а моральної – самим собі. Бо ж усвідомлюють, скільки сил і турбот витрачено цілими поколіннями лісівників, щоб виростити високоякісну лісопродукцію.

На виїзді учасники семінару ознайомилися з наслідками суцільних заготівель на рубках головного користування нинішнього року в кв.22 вид.14, 1. Об’єкт представляв майстер лісу Микола Мартиненко. Відбулася й інструментально-практична демонстрація лісоматеріалів, технологічного процесу їх отримання і відповідності їх до вимог нормативно-правових актів.

Ознайомилися учасники семінару також із вибірковими санітарними рубками в кв.39, вид. 4. Об’єкт представляв майстер лісу Сергій Новопашен.

На теоретично-практичних заняттях учасники семінару-практикуму ознайомилися з вимогами нормативно-правових актів, які стосуються лісозаготівель та вимогами правил охорони праці для працівників лісового господарства і лісової промисловості України.

Завершуючи навчання, головний інженер ДП «Чернігівське лісове господарство» Михайло Полубень і виконувач обов’язків головного лісничого підприємства Микола Бабич дали вичерпні відповіді на запитання учасників семінару.

За інформацією ДП «Чернігівське лісове господарство»






На базі ДП «Бершадський лісгосп» проходить виїзне засідання колегії Вінницького ОУЛМГ

Сьогодні на базі ДП «Бершадський лісгосп» проходить виїзне засідання колегії Вінницького обласного управління лісового та мисливського управління. На пленарному засіданні розглянуто такі питання: про підсумки господарсько-фінансової діяльності держпідприємств за І півріччя 2018 р., про стан ведення мисливського господарства користувачами мисливських угідь, проаналізовано стан ведення лісового, мисливського господарства, лісопромислову діяльність ДП «Бершадський лісгосп» та ДП «Чечельницький лісгосп».



Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства А.О. Бондар підкреслив, що за останні роки держпідприємства області вийшли на якісно новий рівень господарювання. Держлісгоспи постійно покращують матеріально-технічну базу, використовують новітні технології створення лісових культур. Найголовніше завдання таких виїзних колегій – проаналізувати стан різновікових лісових культур. Адже лісівники Вінниччини вже три десятки років використовують новітні технології створення культур дуба звичайного з введенням горіха чорного, береки лікарської, гікорі. Тому кожний держлісгосп має в цьому напрямку свої позитивні напрацювання.

У 2018 році держлісгоспи області створили 1042 га лісових культур на землях держлісфонду та 85 га захисних насаджень. Загалом, лісівники Вінниччини відтворили 1127 га лісів. Для успішного виконання планів весняної лісокультурної кампанії у 2017 році заготовлено 123 тонни насіння лісових культур, вирощено понад 10 млн. шт. стандартного посадкового матеріалу.

До трійки лідерів трудового суперництва за перше півріччя 2018 року ввійшли ДП «Дашівське ДЛМГ», ДП «Вінницький лісгосп», ДП «Тульчинське ЛМГ».

За 6 місяців цього року держпідприємства лісового господарства області сплатили до Зведеного бюджету 116 млн.грн. ( до Держбюджету – 85,7 млн. грн., до місцевих - 30,5 млн. грн.). Найбільше податків сплатили державі ДП «Вінницький лісгосп» (18 млн. грн.), ДП «Могилів-Подільський лісгосп» (17,5 млн. грн.), ДП «Бершадський лісгосп» (14 млн. грн.).

Обсяги реалізації продукції у першому півріччі склали 359 млн. грн. (за 6 місяців минулого року – 301 млн. грн.). Сплачено 31 млн. грн. єдиного соціального внеску. На ведення лісового та мисливського господарства у першому півріччі держпідприємства лісового господарства області направили 326 млн. грн.

Виїзні колегії дають чудову можливість обмінятися досвідом, оцінити стан лісових культур. В подальшій програмі роботи виїзного засідання колегії – огляд різновікових насаджень ДП «Бершадський лісгосп». У цьому році бершадські лісівники відновили 83 га лісу та створили 10 га захисних насаджень.

В Ободівському лісництві буде відкрито еколого-просвітницький пункт «Ободівські сосни.

Учасники колегії оцінять якість проведення механізованого догляду за допомогою модернізованого культиватора КЛБ-1,7М, а також роботу борони дискової АГД-2,5, фрези ВС-1,2, яка використовується для підготовки грунту на захисних насадженнях, роботу системи GPS-зйомки для здійснення відводів лісосік Stonex S7-S та електронної мірної вилки Haglof DP II. У Сумівському та Бершадському лісництвах оглянуть вольєри для напіввільного утримання диких тварин, де лісівники розводять ланей, муфлонів, благородних та плямистих оленів. В Ободівському, Сумівському та Бершадському лісництвах буде продемонстровано роботу теплично-парникового господарства.

Учасники колегії оглянуть оновлені адміністративні будівлі та прилеглі території Ободівського, Сумівського та Бершадського лісництв. Трудовий колектив Бершадського держлісгоспу, очолюваний Миколою Володимировичем Краснєєвим, виконав значний обсяг ремонтно-будівельних робіт, щоб приміщення та прилеглі території мали високий естетичний рівень.

Виїзні колегії підтверджують, що вінницькі лісівники успішно відновлюють ліси держлісфонду, заліснюють нові території, працюють над підвищенням продуктивності насаджень та покращенням їх породного складу. Трудові колективи сумлінно працюють, заробляють необхідні кошти для створення лісів майбутнього.

07.08.2018 14:06