ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

07 вересня 2018

Черкаська область: фахівці ДСНС спільно з лісниками провели патрулювання лісових масивів

Напередодні вихідних, співробітники Чигиринського районного сектору Управління ДСНС у Черкаській області та працівники місцевого лісництва, об’єднавши зусилля, здійснили спільне профілактичне відпрацювання лісів та лісопаркових зона.

Аби попередити та вчасно виявити щонайменші загорання у лісових масивах району, рятувальники та лісники за допомогою встановлених відеокамер та виїздів на облаштовані місця відпочинку, здійснили планову перевірку території Чигиринського держлісгоспу.

Учасники рейду розмістили інформаційні плакати на стендах господарства, поспілкувалися з відпочивальниками та розповсюдили листівки з правилами безпечного відпочинку на природі.



У ДСНС України у Черкаській області

Опубліковано: 07.09.2018, 15:19

Управління лісового та мисливського господарства області святкуватиме своє сторіччя просвітницьким фестивалем «Пізнай ліс!»



У Вінниці 15-го вересня відбудеться І обласний лісівничо-просвітницький фестиваль «Пізнай ліс!». Про це повідомляє прес-служба ОУЛМГ. Організатори заходу сподіваються у яскравій творчій атмосфері познайомити вінничан зі щоденним життям Подільського лісу та благородною працею лісівників. Фестиваль проходитиме у форматі виставок, поетичних, пісенних і танцювальних конкурсів.

Фестивалем «Пізнай ліс!» лісівники починають святкувати свою галузеву сторічну дату.

«Перший обласний лісівничо-просвітницький фестиваль приурочено важливій даті в історії лісового господарства Вінниччини – 100-річчю утворення Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства, яке відзначатиметься 14 лютого 2019 року. Саме у Вінниці, столиці молодої УНР, розпочалася реалізація прийнятого Українською Народною Республікою 10 січня 1919 року «Закону про ліси». Під час першого перебування Уряду Республіки у Вінниці 14 лютого 1919 року утворено інституцію Подільського губернського лісничого», – інформують в управлінні.

З історією і сьогоденням Подільського лісу можна познайомитися 15 вересня о 15:00 на Фонтанній площі Центрального парку відпочинку.

Революционное решение: в Украине за вывоз леса будут сажать в тюрьмы



Как нововведение может изменить ситуацию

Если раньше за незаконную вырубку леса в Украине можно было отделаться штрафом, теперь нарушителям грозит до 10 лет лишения свободы. Кроме того, Верховная Рада ограничила объем необработанной древесины, которую могут использовать на внутреннем рынке. Такие нововведения, говорится в пояснительной записке к законопроекту №5495, позволят сохранить украинский лес и принесут в бюджет страны миллиарды гривен.

Автор законопроекта, лидер Радикальной партии Олег Ляшко также предлагал на 8 лет запретить экспорт древесины, однако против такого предложения выступил президент Петр Порошенко. Парламент принял законопроект в первоначальном виде, но Порошенко наложил вето и снова внес документ на рассмотрение Рады, уже без нормы о 8-летнем моратории.

OBOZREVATEL разобрался, как нововведение может изменить ситуацию в Украине.
Масштабные потери и большие надежды

Мораторий на вывоз леса-кругляка уже действует. И только за год он позволил увеличить несырьевой экспорт на 4 млрд грн, открылись десятки новых предприятий. Кроме того, сократились объемы вырубки украинских Карпат.

Несмотря на это, главная проблема – нелегальные вырубка и вывоз леса в Европу, остается. По данным международной организации Earthsight, Украина – один из главных источников незаконных поставок дешевой древесины в ЕС.Качественный материал вывозят и продают по дешевке, выдавая его за "дрова" - якобы рубили только плохие деревья и в санитарных целях. В сети масса фото и видео эшелонов древесины, проходящих границу.

Если закрыть схему вывоза леса, экономический и экологический эффект моратория мог бы стать в разы большим. Для этого и нужна, предусмотренная законопроектом №5495, криминализация контрабанды.

После вступления в действия новых правил, за контрабанду древесины можно получить до 10 лет лишения свободы. Так, первый раз за незаконное перемещение леса через границу наказывается лишением свободы на срок от 3 до 5 лет. За повторное нарушение (или если преступление организовала преступная группа) – от 5 до 10 лет тюрьмы с конфискацией имущества.

Незаконная рубка деревьев или кустарников в лесах, защитных и других лесных насаждениях, перевозка, хранение, сбыт незаконно срубленных деревьев, причинившие существенный вред, – наказываются штрафом от 17 тыс. до 25,5 тыс. грн или арестом на срок до 6 месяцев. За незаконную вырубку, уничтожение лесных культур и молодняка будут штрафовать на сумму до 5,1 тыс. грн.

Кроме того, законопроект ограничивает использование необработанных деревоматериалов на внутреннем рынке до 25 млн кубометров в год.

Такие нормы будут стимулировать украинских предпринимателей самостоятельно перерабатывать сырье и вывозить уже готовую продукцию. Та же Польша, которая, согласно информации Earthsight, получает большую часть украинской древесины, может открыть на нашей территории свои предприятия, платить налоги в бюджет Украины, создавать рабочие места и продавать за границу уже готовую продукцию.

Если срубить определенное количество деревьев и продать их, например, польской мебельной фабрике, можно заработать несколько тысяч. А если открыть в Украине такую же фабрику, использовать древесину для изготовления мебели и продавать за границей, зарабатывать можно в десятки раз больше. И выиграет от второго варианта каждый украинец.

Объемы вырубки сократятся, так как нужно обслуживать только собственное производство, а не служить сырьевым придатком. На фабрике появятся рабочие места, предприниматели будут платить налоги в местный и государственный бюджеты. Более того, экспортные выручки пополнят валютный баланс, то есть гривня укрепится.

Учитывая объемы контрабанды, а по словам премьер-министра Украины Владимира Гройсмана, в прошлом году они составили 70 млрд грн, ужесточение наказания за нелегальную контрабанду может реально изменить ситуацию в стране.
Почему отменили 8-летний мораторий

Украина, отмечает Петр Порошенко в своем предложении, должна выполнять взятые на себя обязательства. И длительный запрет на экспорт якобы нарушают их. Так, в соответствии со статьей XI Генерального соглашения по тарифам и торговле 1994 года, никакие запреты или ограничения, кроме пошлин, налогов или других сборов, не должны устанавливаться или применяться любой стороной по импорту любого товара.
"Это также не согласуется с обязательствами Украины по Соглашению об ассоциации между Украиной, с одной стороны, и Европейским Союзом, Европейским сообществом по атомной энергии и их государствами-членами, с другой стороны...", - говорится в предложениях Порошенко.

В то же время нардеп от Радикальной партии Виктор Галасюк считает, что мораторий не нарушает соглашение с ЕС и это всего лишь формальная отговорка. “Формально прикрываются Соглашением об ассоциации с ЕС. Но по факту официально заявляю, что и нынешний мораторий, и прописанная в законопроекте норма о запрете экспорта дров - попадают в часть исключения Соглашения с ЕС. Именно поэтому они полностью легитимны и отвечают интересам Украины, а также международным договоренностям”, - пояснил в комментарии OBOZREVATELГаласюк.

"Политики и ЕС, сговорившись, нарушают закон и покрывают огромную контрабанду леса из Украины. Это и есть настоящая коррупция, которую не видят в упор наши так называемые антикоррупционные органы. За что украинцы платят вам космические зарплаты, евнухи?!", - уверен Олег Ляшко.

К слову, мораторий на экспорт леса приняли еще в 2015 году и срок его действия – 10 лет. Фактически, предлагаемая в законопроекте норма продлила бы запрет на экспорт еще на несколько лет (до 2027-го). До этого момента у Украины есть шанс развить собственную деревообрабатывающую промышленность, наладить контроль перевозок через границу, сократить объемы контрабанды.

Стоит отметить, что жесткое наказание за контрабанду – распространенная практика. В то время как в Украине нарушителей штрафовали, в Беларуси – сажали на срок до 10 лет. Западный сосед Украины - Молдова - также бережно относится к своим границам. Контрабанда через границу наказывается штрафом в размере от $500 до $650 или лишением свободы на срок до 2 лет, а юридическое лицо - штрафом в размере от $2 до $4 тыс.

Источник: obozrevatel.com
Сегодня, 14:00

Ткачев: Лесам на Украине конец, по-любому


Одесский журналист, главный редактор издания «Таймер» Юрий Ткачев заявил, что отмена моратория на вывоз лесоматериалов — вопрос исключительно материальный и на сохранение украинских лесов никак не влияет.

Об отмене моратория на вывоз лесоматериалов, многие камрады совершают типичную ошибку.

Дело не в вырубке лесов. Дело в структуре экономики.

Мораторий вводился не для того, чтобы защитить леса от вырубания. Его вводили, чтобы срубленный уже лес хотя бы как-то обрабатывался на Украине, а не вывозился за рубеж сразу после обрубания сучьев. Потому что при пересечении, скажем, украино-польской границы цена на лесоматериалы вырастает в разы, если не на порядок. И, конечно же, его выгоднее продавать туда, а не на отечественные предприятия.

Так вот, идея состояла в том, чтобы хотя бы на доски это всё распиливали тут. Ну, чтобы хоть какая-то часть прибавочной стоимости всё-таки оставалась в стране.

Но если что-то остаётся в стране, то Европа этого чего-то недополучает. И это Европу не устраивало. Давление по поводу отмены моратория — это борьба исключительно за деньги, и только за них. В Европе решили, что эти деньги украинцам доставаться не должны. И украинские власти на это вынуждены были согласиться, ибо ранее, как уже говорилось, на это подписались.

А леса… Лесам всё равно п*пец: что с мораторием, что без него вырубят всё к чёртовой матери.

07.09.2018 - 14:25,

Интернет-обзор: Кто пытается обанкротить лесхозы и зачем Верховная Рада разрешила экспорт дров?



Свои голоса за него отдало 246 народных депутата, приняв законопроект «О сохранении украинских лесов и предотвращения незаконного вывоза необработанных лесоматериалов».


На самом деле Верховная Рада поддержала поправки президента к законопроекту о незаконном вывозе лесоматериалов, устанавливающий жесткую криминализацию контрабанды леса-кругляка и ограничивающий внутреннее потребление необработанного лесоматериала 25 млн куб. м в год

Петр Порошенко предлагал ввести защитные меры, направленные на сохранение лесов.

Правки президента предусматривали отмену запрета на экспорт дров, которую депутаты добавили при прохождении законопроектом второго чтения.

На преодоление вето президента голосов в зале недостаточно, поэтому комитет вынужден был согласиться на поправки главы государства.

Правда перед голосованием парламентарии исключили из указанного закона норму, которая предусматривала запрет сроком на восемь лет на вывоз дров.

Теперь перемещение или сокрытие необработанных лесоматериалов через границу вне таможенного контроля влечет за собой наказание в виде лишения свободы от трех до пяти лет.

А незаконная рубка, которая повлекла существенный ущерб, транспортировка, хранение и сбыт незаконно добытой древесины влечет за собой штраф в размере 1-1,5 тысячи необлагаемых налогом минимумов доходов или арест до 6 месяцев, или ограничение свободы до 3 лет, или лишение свободы на тот же срок.

Такие же действия на территории заповедников или природно-заповедного фонда наказываются штрафом в 1,5-2 тысячи необлагаемых налогом минимумов или лишением свободы на 3-5 лет, такие же действия, повлекшие тяжкие последствия, влекут за собой лишение свободы на 5-7 лет с конфискацией имущества.

Для государственных лесных предприятий экспорт дров является основным источником валютных поступлений, за счет чего содержатся лесные хозяйства.

В случае запрета экспорта дров лесоперерабатывающие предприятия могут полностью остановиться, а лесные хозяйства — остаться без финансирования.

Так же стоит отметить, что проблем в лесной отрасли и к остановке большинства деревообрабатывающих предприятий в Украине добавил Законом Украины от 10 июля 2018 года №2497-VIII «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые законы Украины относительно стимулирования создания и деятельности семейных фермерских хозяйств», в который была внесена поправка, которая предусматривает земельный налог на все лесные земли Украины. История проведения закона была слегка туманной.

Приняли его во время информационного затишья, летом.

Специально в названии сделали акцент на поддержке сельхозпроизводителей, а по факту завуалировали новую фискальную нагрузку для лесных хозяйств.

Этот дополнительный налог может стать «последней каплей терпения», ведь кроме него лесхозы исправно платят ренту на древесину, которая платится с вырубки, налог на прибыль, налог на добавленную стоимость, социальные сборы и т.д.

Теперь еще добавлен налог на землю, на которой растут деревья. Что следующее налог на кислород, который могли бы эти деревья производить?

Налог на дождь, ветер или засуху?! В результате это повлечет за собой удорожание древесины в 1,5-2 раза.

Похоже, что опытные умельцы пытаются обанкротить лесхозы из-за неспособности последних платить весь этот налоговый букет.

Кому то явно выгодно показать их финансовую несостоятельность и под контроль обанкротившуюся сферу.

В финале спокойно «допилить» отрасль и на свое усмотрение поделить среди своих.

Новым налогом будут облагаться все защитные леса южных и восточных областей Степной и Лесостепной зон, которые уже и так последние три года находятся без бюджетной поддержки, где освободилось 50% работающих, а площадь лесных пожаров с каждым годом увеличивается.

Такая политика приведет к необходимости налогообложения земель, которые находятся в стадии создания древостоев или на которых произрастают насаждения до 40-летнего возраста, и в которых невозможно получить древесину, пригодную для реализации.

По новым правилам этим налогом будут облагаться леса с ограниченным лесопользованием — в заказниках регионального и местного значения, других объектах природно-заповедного фонда.

При общем объеме реализации почти 14 млрд грн по 2017 год, общая сумма налогов и других обязательных платежей предприятий лесного хозяйства — свыше 5 млрд грн.

Дополнительный земельный налог прибавить к этой сумме от 3 до 10 млрд грн, в зависимости от решения местных общин.

Из-за высокой стоимости древесины большинство предприятий деревообрабатывающей промышленности будет остановлено, а потому прекратят работу и лесохозяйственные предприятия.

Значительно может увеличится стоимость содержания охотничьих хозяйств.

Такой системы налогообложения, как предусмотрено данной поправкой, с учетом остальных налогов, что уже платятся, нет в ЕС и развитых странах мира.

Для исправления ситуации оперативно стоит принять необходимые для развития лесного хозяйства законопроекты и отменить внесенные изменения в законодательство.

В противном случае, нововведения попросту будут вредить украинской экономике.

Господа депутаты, внимательно читайте всё, за что голосуете.

Не забывайте о принципе семь раз отмерь и только потом режь.

Александра Решмедилова, политический аналитик

Эксклюзивно для glavnovosti.com

Original:
https://golospravdy.com/internet-obzor-kto-pytaetsya-obankrotit-lesxozy-i-zachem-verxovnaya-rada-razreshila-eksport-drov/


Как ставленник Гройсмана контролирует государственный агросектор



БизнесЦензор собрал информацию о том, кто заведует службами и крупнейшими госпредприятиями Министерства аграрной политики. В большинстве из них руководители находятся или находились под следствием за хищения

23 мая 2017 года пропрезидентский министр аграрной политики Тарас Кутовой подал в отставку. С тех пор Верховная рада вакансию так и не закрыла. А фактически руководит министерством первый заместитель Кутового – Максим Мартынюк.


Мартынюк – человек премьера Владимира Гройсмана. В 2015-2016 годах он занимал должность председателя Госгеокадастра, а в 2014 – председателя Государственной архитектурно-строительной инспекции Украины (ГАСК).

Сегодня в структуре Минагро четыре службы: Госагентство лесных ресурсов, Госагентство рыбного хозяйства, Госгеокадастр, Госпродпотребслужба.

В сферу управления министерства входит Национальная академия аграрных наук (НААН) и ГАК «Хлеб Украины» – торговый оператор на рынке зерна.


Минагро также числиться учредителем предприятий «Артемсоль», «Укрспирт» и «Коневодство Украины».

Кто контролирует все эти предприятия организации?

Государственная служба Украины по вопросам геодезии, картографии и кадастра (Госгеокадастр)

Руководитель: 25 октября 2017 должность и.о главы Госгеокадастра занял Александр Колотилин



В 2008-2014 годах возглавлял Управление Госземагентства в Козелецком районе Черниговской области. С 2014 по 2017 прошел путь от заместителя начальника Госземагентства в Черниговской области до начальника Госгеокадастра в Черниговской области.


В 2017 был назначен директором Департамента контроля за использованием и охраной земель Госгеокадастра

Сегодня эта служба управляет государственными и коммунальными землями, которых по официальным данным 10,5 млн га. Но, по словам участников рынка, намного меньше, потому что «дерибан везде и повсюду».

Государственная служба по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей (Госпродпотребслужба)

Руководитель: 24 февраля 2016 года должность главы занял Владимир Лапа. В 2014 году был замминистра агрополитики Алексея Павленко, а до этого – генеральным директором Украинского клуба аграрного бизнеса.



Сегодня служба осуществляет контроль в сфере производства и реализации агропродукции, ветеринарных препаратов и кормов, а также туризма и регулировки цен.


Государственное агентство лесных ресурсов Украины

Руководство: Главы нет. Фактически агентством руководит заместитель главы Владимир Бондарь.




В 2008 году Бондар был советником Президента Виктора Ющенко. В 2011-2012 – директор ПД «Теплый дом». С ноября 2016 – заместитель главы Гослесагентства.

Не смотря на то, что агентство находится под крылом Минагро, негласно им заведует генеральный прокурор Юрий Луценко. Бондарь – его давний приятель.

Стоит отметить, премьер Владимир Грйосман не раз заявлял о контрабанде древесины вопреки мораторию на вывоз леса-кругляка. Очевидно, что контрабанда леса не может происходить без ведома главы Лесагентства и его товарища – генпрокурора.


Государственное агентство рыбного хозяйства Украины

Руководство: 13 декабря 2017 года на должность главы был назначен Ярослав Белов.




С 2010 года он работал в Секретариате Кабмина. А с 2011 – на руководящих должностях в Минрегионразвития. С 2013 и до назначения Белов являлся первым секретарем по консульским вопросам посольства Украины в Индии.

Госрыбагентство должно вести борьбу с браконьерством, развивать аквакультуру и контролировать водные биоресурсы.

До Белова Госрыбагенство возглавлял Ярема Ковалив – супруг Юлии Ковалив, протеже экс-главы АП Бориса Ложкина.


Государственная продовольственно-зерновая корпорация (ГПЗКУ)

ГПЗКУ была создана в 2010 году. По данным системы YouControl, за это время корпорация 11 раз меняла руководителя.

Руководство: 15 января 2018 года на должность и.о. главы ГПЗКУ была назначена Ирина Марченко.




В 2003 году она была генеральным директором компании «Мрия-К». С 2013 по 2016 занимала должность Генерального директора Группы компаний Avangardco IPL.

В активах ГПЗКУ 53 филиала, которые могут сохранять 3,8 млн тонн зерна, заводы, мельницы и два портовых терминала в Одессе и Николаеве с мощностью перевалки 2,4 млн тонн.


В первом полугодии 2017 года компания продемонстрировала прибыль в размере 297,6 млн грн. Но 2017 год закончила с убытками в 1,5 млрд грн из-за того, что должна выплачивать кредит.

В 2012 году Экспортно-импортный банк Китая предоставил кредит на сумму в $3 млрд под государственные гарантии. ГПЗКУ получил только первую часть – $1,5 млрд.

Работать в убыток – хроническая болезнь крупнейшего государственного зернотрейдера. ГПЗКУ – единственный в стране убыточный зернотрейдер.


В отчете Госаудитслужбы говориться, что ГПЗКУ систематически не выполняет условий договоров по реализации зерновых, на основании которых получены кредитные средства. Из-за этого за 2015-2017 год компания потеряла дополнительный доход на сумму около 23 млрд грн.

Контроль за целевым использованием кредитов, привлеченных под государственные гарантии, возложен на Минагро. Но аудиторы зафиксировали неудовлетворительный контроль со стороны министерства.

ГПЗКУ должны были включить в список приватизации на 2018 год, но передумали. Мартынюк сообщил, что ГПЗКУ выставят на продажу после разрешения ситуации с китайским кредитом.


В распоряжении Минагро есть еще одна компания, дела у которой хуже, чем у ГПЗКУ.

ГАК «Хлеб Украины»

Руководство: и.о. главы правления по данным YouControl – Андрей Поляков.


Открытое акционерное общество основано в 1996 году. Именно на базе его дочерней компании «Хлеб Инвестбуд» была создана ГПЗКУ. Ей же передали 36 лучших элеваторов «Хлеб Украины».

5 декабря 2017 года Украину посетила китайская делегация, которая засомневалась в намерениях Украины отдавать кредит на $1,5 млрд, данный ГПЗКУ в 2012 году.

Подозрения возникли из-за того, что экс-глава ГПЗКУ Дмитрий Гавриш вкладывал деньги китайского кредита в модернизацию заводов, которые выводятся из-под контроля корпорации с целью приватизации заинтересованными лицами.


Предприятия выводились в ходе споров между ГПЗКУ и «Хлебом Украины». При этом, ГПЗКУ проигрывала. Китайские кредиторы понимали, что если вывести из ГПЗКУ основные мощности, то и отдавать кредит будет некому.

А уже 14 декабря 2017 года ДПЗКУ вернуло «Хлебу Украины» 5 предприятий по решению суда. 18 декабря Австрийская компания «Ф.И. Эльснер унд Ко.» возобновила попытку в судебном порядке доказать, что Государственная акционерная компания «Хлеб Украины» – банкрот.

Дело по банкротству открывали еще в 2010 году, но потом остановили, а материалы передали в прокуратуру Печерского района Киева, где они успешно потерялись. В 2017 усилиями «Ф.И. Эльснер унд Ко.» дело возобновили.


2017 год предприятие «Хлеб Украины» завершило с убытками в 32,4 млн грн.

В мае 2018-го и.о. председателя правления «Хлеб Украины», директор дочернего предприятия «Черновицкий комбинат хлебопродуктов» и заместитель мэра Черновцов задержаны по подозрению в получении 200 тыс. грн взятки.

Аграрный фонд

Руководство: 25 февраля 2015 гола на должность главы правления «Аграрного фонда» назначен Андрей Радченко.



В 1994-2003 он работал в «УкрСиббанк». В 2003-2004 занимал должность председателя розничного бизнеса банка «Финансы и кредит». В 2004-2007 был руководителем коммерческого направления «Индекс-банк», Credit Agricole SA (Франция).


В 2007-2009 – директор инвестиционной группы компаний «Феникс-Капитал». До назначения в Аграрный Фонд возглавлял управляющую компанию «Агро Солюшенс».

Это одна из немногочисленных госкомпаний, работающих в прибыль. 2017 год «Аграрный фонд» закончил с чистой прибылью в 94,8 млн грн. В первом квартале 2018 года фонд получил 23 млн грн чистой прибыли.

Национальная академия аграрных наук (НААН)

Руководство: 1 ноября 2017 года на должность президента НААН был назначен Ярослав Гадзало. До этого он занимал пост вице-президента НААН.



В 2001-2002 Гадзало годах занимал должность главы Львовского облсовета. С 2002 по 2006 был заместителем председателя Госкомитета по водному хозяйству. В 2007-2010 был заместителем министра агрополитики Юрия Мельника.


Сегодня в распоряжении НААН 450 тыс. га земель на правах собственности. Это целостные участки высокого качества. Из-за этого Академию называют одним из крупнейших латифундистов страны.

Валовая прибыль НААН в 2017 году составила 723 млн грн. Но есть хозяйства-банкроты и около 100 млн грн долгов.

Госфонд поддержки фермерских хозяйств

Руководство: 1 августа 2017 года генеральным директором фонда назначен Александр Покрышка. Фактов из биографии найти не удалось.

Госфонд отвечает за выделение государственной помощи фермерам по программе поддержки.

Напомним, что на поддержку фермерства в 2018 году было выделено 1 млрд грн. Большая часть этих средств так и не освоена.


Коневодство Украины

На счету этого предприятия не только 14 филиалов, 11 конезаводов, 3 ипподрома и 45 тыс. га земли, но и целых 13 тыс. грн прибыли за 2017 год.

В сентябре 2016 работники ГПУ и СБУ задержали директора предприятия Дениса Птушко на получении взятки в $30 тыс. за попытку незаконного вывода земельных массивов.


Птушко отстранен от должности. И.о. директора назначена Нелли Кудрявская.

Согласно отчету Госаудитслужбы, «Коневодство Украины» недополучило более 43 млн грн. В частности, из-за того, что продавало с/х продукцию и племенных лошадей по заниженным ценам.

По данным системы YouControl, налоговый долг предприятия составляет 18 млн грн. Возбуждено дело о банкротстве.


«Артемсоль»

2017 год предприятие закончило с чистой прибылью в 212 млн грн.

Руководитель: 14 февраля 2018 года и.о. директора предприятия назначен Юрий Товстокоренко.




Экс-руководителя Викторию Луценко отстранили, а Прокуратура Донецкой области сообщила ей о подозрении в крупных хищениях. Сама Луценко тогда заявила, что «сейчас «Артемсоль» в руках тех, для кого в приоритете — вывести огромные суммы с предприятия», чему она всегда мешала».

Сегодня «Артемсоль» – крупнейшее на территории Центральной и Восточной Европы предприятие по добыче и реализации поваренной соли.


«Укрспирт»

Предприятие сознано в 2010 году путем объединения государственных спиртзаводов в единый госконцерн.

И.о. директора «Укрспирта» – Юрий Лучечко, который ранее работал в сфере транспортных перевозок и был юристом.




С 2015 года и до назначения он работал советником и.о. председателя «Укрспирт».

В 2016 году «Укрспирт» был самым прибыльным аграрным предприятием с 97 млн грн чистой прибыли. Но уже в 2017 прибыль предприятия сократилась в 8 раз – до 12,1 млн грн.


«Укрспирт» – государственный монополист в сфере производства спиртовой и ликероводочной продукции. В его распоряжении 41 завод.

Уже много лет от трети до половины всего водочного рынка страны, сырьем для которого служит спирт, находится в тени.


7 сентября 2018, 13:50

Як Україні не наламати дров у питанні лісу


Вето президента на Закон щодо запобігання вивезенню необробленої деревини змушує глибше осмислити ситуацію з лісами в Україні і шукати інші механізми для її покращення. Мусимо усвідомити кілька ключових аспектів.

Насамперед – екологічний. Україна – держава з низьким забезпеченням лісовими ресурсами, на рівні 15-16%. Натомість у Європі прийнятним є показник від 20%. На теренах нашої країни ці масиви розташовані нерівномірно і сконцентровані переважно на Поліссі та в Карпатах. У більшості регіонах ліс до моменту вирубки не досягає рівня, за якого він позитивно впливає на клімат, стан ґрунтів, водних ресурсів і власне – на якість деревини, що отримують при заготівлі. Таким чином Україну апріорі не можна розглядати як великого експортера деревини.

Другий аспект – економічний. Ефективність лісокористування в Україні уп’ятеро нижча, ніж у провідних європейських країнах. Це означає, що у лісовій галузі ми створюємо вкрай низький рівень доданої вартості. А відтак втрачаємо робочі місця, бюджетні надходження і можливості розвитку територій громад.

Можна виявити своєрідну закономірність щодо невисокого рівня розвитку лісової галузі у більшості країн-експортерів кругляка. Так, серед п’яти найбільших із них (РФ, Нова Зеландія, США, Канада і Чехія) тільки США і Канада посідають чільні місця серед виробників та експортерів деревинних пелет, паперової маси та картону.

Натомість РФ – країна, що вирубує найбільшу кількість кругляка для світового ринку, не має істотної ваги у жодному сегменті світового експорту продукції його переробки. Так само, як і більшість інших потужних експортерів. Виглядає, що країнам, схильним до експорту необробленої деревини, бракує мотивації на розвиток переробної галузі. Вони отримують швидкі та порівняно легкі гроші та не вбачають сенсу інвестувати у технологічний розвиток галузі.

І навпаки – країни, що імпортують деревину, часто стають лідерами у сегменті її поглибленої переробки. Приміром, Китай, який поглинає майже 40% світового імпорту круглої деревини, став світовим експортером паперу і картону. А Японія, не маючи лісів, забезпечує власною макулатурою 7% світового ринку.

Таку залежність підтверджує і структура світового ринку виробників меблів. Більше його половини припадає на долю семи держав, з яких тільки США і Канада мають значні лісові запаси. Інші заробляють додану вартість з імпортованої деревини. Вони розвивають економіку, оберігаючи власне довкілля.

Україна у розвитку лісопереробної галузі мусить орієнтуватися на досвід європейських виробників. Показовим є приклад Польщі, яка за кілька років стала потужним гравцем на цьому ринку. Для порівняння, наш меблевий експорт сягає близько $0,5 млрд, а польський – перевищує $7 млрд.

Треба визнати, що запроваджений Україною три роки тому мораторій на експорт необробленої деревини сприяв розвитку суміжних галузей. Насамперед деревообробної, меблевої та паперової. За офіційними даними ДФС, за 9 місяців 2016 року (у доларах США) деревообробна промисловість зросла на 16%, меблева – на 15%, паперова – на 5%. Обсяг імпорту обладнання для обробки дерева збільшився утричі. Зросли суми податків, сплачених до бюджету.

Сьогодні в умовах доопрацювання законопроекту щодо експорту необробленої деревини важливо, аби позитивні маркери не замулилися відновленням примітивного експорту кругляка. Очевидно, що до мораторію є питання з огляду його відповідності зобов'язанням України за Угодою про Асоціацію з ЄС. Але хіба уряд потребує додаткових законів, аби змусити лісокористувачів дотримуватися природоохоронного законодавства? Аби зупинити варварські вирубки і забезпечити належне відновлення втрачених лісів? Хіба хтось заважає нам вдатися до заходів, спрямованих на збереження українських лісів, застосування яких відповідатиме міжнародним зобов’язанням країни?

Зрештою, навіть з урахуванням аргументів президента, який наклав на закон вето, документ зберігає низку важливих норм. Глава держави пропонує скасувати заборону на вивезення дров, під приводом яких, власне, здійснюється контрабанда. Але в законі лишаються норми щодо мораторію на вивіз лісу, щодо кримінальної відповідальності за незаконну вирубку чи контрабанду. Принциповою є норма, що встановлює обмеження внутрішнього споживання деревини в обсязі 25 млн кубометрів.

Загалом мораторій не є панацеєю. Важливіше – максимально заохочувати інвесторів вкладати в українські деревопереробні проекти. Ми маємо відчутні конкурентні переваги: зручну логістику, недорогу робочу силу, перспективні європейські та світові ринки. За три роки експорт українських меблів до країн ЄС зріс утричі та має всі перспективи розвитку. Перспективні ринки – Польща, США, Німеччина, Саудівська Аравія…

Існують інші цікаві напрямки. Приміром, виробництво дерев’яних надміцних панелей високої заводської готовності. У ЄС цей ринок щороку зростає на чверть. Головне для України – не втрачати можливості там, де можна зберегти та примножити.

Сегодня, 13:16



Єфімов Максим Вікторович
народний депутат України

Чому Україні вигідно експортувати вироби з дерева



Мораторій на вивіз лісу-кругляка сприяв експорту готової переробленої продукції

Верховна Рада дозволила експорт дров з України. Відповідна заборона терміном на 8 років була виключена із закону про боротьбу з контрабандою лісу. Раніше Петро Порошенко ветував документ із зазначенням, що запропонована норма суперечить міжнародним зобов'язанням України. Закон передбачає збільшення об'єму річної заготовки лісоматеріалів з 20 млн кубічних метрів до 25 млн. Про це – у сюжеті Радіо НВ.

У Кримінальному кодексі України буде нова стаття про незаконне вивезення лісоматеріалів, зокрема необроблених, цінних пиломатеріалів та рідкісних порід дерев. Контрабанда всіх цих товарів тягнутиме відповідальність у вигляді позбавлення волі від 3 до 5 років.
Покарання за незаконну вирубку і контрабанду

Якщо людина скоїла подібний злочин не вперше або у великому розмірі, їй загрожуватиме від 5 до 10 років, з позбавленням права обіймати певні посади до 3 років та з конфіскацією майна. Раніше за незаконне знищено лісу було передбачало штраф 850-1700 грн або арешт до півроку. Оновлена стаття передбачає покарання не тільки за вирубку лісу, а й за незаконне перевезення, зберігання чи збут лісу.

Оновлений закон передбачає покарання й за незаконне перевезення, зберігання чи збут лісу

Водночас нардеп від Радикальної партії Віктор Галасюк повідомив: щорічно з України в ЄС вивозиться півмільйона тонн лісу-кругляка під виглядом дров. Україна перетворилася на сировинний придаток розвинених країн і донора робочих кадрів.

Раніше ухвалений мораторій на вивіз лісу-кругляка сприяв двократному зростанню інвестицій у сферу деревообробки. Експорт готової переробленої продукції збільшився на 4 млрд грн. Це додаткові півмільярда грн до бюджету, наголосив депутат.
Мораторій

Україна стала лідером з незаконної вирубки лісу і незаконного вивезення необробленої деревини в Європу, тобто кругляка. Нещодавно результати свого розслідування оприлюднила британська неурядова організація Earthsight, що вивчає проблеми незаконної вирубки лісів по всьому світу. Протягом 4 років експорт деревини в країни ЄС зріс на 75%. У грошах - понад мільярд євро лише в 2017 році.
Дивіться також
Що відбувається з українським лісом. Про що не розповіли в звіті Earthsight
Україна має зобов’язання в рамках СОТ, Зони вільної торгівлі та інших угод. Однак у системі міжнародного торговельного права можливі винятки. Таким винятком був мораторій, повідомив експерт у сфері міжнародної торгівлі громадської організації Центр розвитку ринкової економіки Ігор Гужва.

Не було б мораторію, був би офіційний експорт на мільйони кубів, продовжує експерт. А це означає, відтік сировини в необробленому вигляді, відтік робочої сили і, відповідно, інвестицій з України.

“Для того, щоб заробити 100 млн доларів, нам треба сотні ешелонів деревини. Якщо ми тут зробимо дощечку, то лісу споживатиметься набагато менше. Готова продукція - це уже тисячі доларів у порівняні з продажем необробленої деревини”, - сказав Гужва.

Мораторій на експорт лісу-кругляка в ЄС не вирішив питання вирубки лісу, розповів експерт Реанімаційного пакету реформ Дмитро Ливч. Більше того, збільшилася кількість тіньових схем, унаслідок чого держава недоотримала 87 млн доларів у 2015 році, и 257 млн доларів державних надходжень у минулому році.
Дивіться також
Україна в сотні разів занизила дані щодо експорту лісу до ЄС
Проблему можна було б вирішити компромісно: більшу частину лісу продавати на прозорих умовах українським виробникам, решту відправляти на експорт, знявши мораторій. Утім, на сьогодні є монополія лісгоспів на вирубку і продаж. Якщо ці процедури будуть прозорі, це можливо. Але є ще низка бар’єрів, що стримують розвиток галузі, каже фахівець.

У липні 2015 року президент Петро Порошенко підписав закон про мораторій на експорт лісу. Він запроваджений строком на десять років.

Сьогодні 12:43

У Каліфорнії палає ліс


Вогонь поширюється дуже швидко

Знову палає ліс у Каліфорнії. Влада оголосила евакуацію кількох десятків будинків. Займання сталося на півночі штату, поблизу міста Реддінг, неподалік від осередку руйнівної серпневої пожежі.

Полум'я заблокувало рух на трасі, що з'єднує Каліфорнію та Орегон. Водії були змушені залишити свої автівки на дорозі, щоб врятуватися.

Вогонь поширюється дуже швидко. Пожежні служби повідомили, найімовірніше, займання спричинили люди. Чи зумисно - ще невідомо.

07 сентября 2018 11:05 по материалам: Подробности-ТВ 

На Ратнівщині проводять дослідження розвитку популяцій шкідників та хвороб лісу



Масовість ураження насаджень дістало назву «біологічна пожежа»

ПРОБЛЕМА

Всихання соснових лісів у Європі через швидкість поширення процесу і масовість ураження насаджень дістало назву «біологічна пожежа». Інша назва – «короїдне всихання» – вказує на причину цього явища

Короїди були у насадженнях завжди, вони виконували відведену їм природою роль – утилізувати дерева, що відмирали. Спалах чисельності короїдів стався кілька років тому і був спровокований втратою стійкості сосняків, що її обумовив брак вологи у ґрунті, повідомляє Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства. Так звані «стресові ліси» – безмежна кормова база для нових поколінь короїдів, що розмножуються кілька разів на рік, без втрат переживають теплі зими і завдяки масованості нападів тепер долають спротив навіть, здавалося б, здорових дерев. Єдиний дієвий спосіб зменшення кількості шкідників є вчасне видалення заражених ними дерев і утилізація порубкових решток.

Науковою групою Поліського філіалу Українського НДІ лісового господарства сумісно з фахівцями ДП «СЛАП Ратнеагроліс» протягом 2018 року проводяться дослідження розвитку популяцій шкідників та хвороб.

Паралельно проводились зустрічі з депутатами Заболоттівської та Забродівської селищних та сільських рад, на яких науковці розповідали про життєдіяльність шкідників лісу, як саме вони пошкоджують соснові ліси Ратнівського району, специфіку отримання дозвільних документів на проведення заходів зі знищення осередків жуків – короїдів.

Сосняки підприємства, що були створені на сільськогосподарських землях, часто уражені кореневими гнилями, тому їхня стійкість проти шкідників є завідомо невисокою. Тим не менш, ліси господарства поки що не належать до числа найбільш уражених. За результатами останнього спостереження, до основного шкідника – короїда верхівкового – приєднався короїд шестизубчатий, який раніш заселявся на вже «відпрацьовані» і покинуті верхівковим дерева. Тепер обидва види часто заселяються одночасно, що свідчить про швидке нарощування чисельності короїда шестизубчатого.

Паралельно проводились зустрічі з депутатами Заболоттівської та Забродівської селищних та сільських рад, на яких науковці розповідали про життєдіяльність шкідників лісу, як саме вони пошкоджують соснові ліси Ратнівського району, специфіку отримання дозвільних документів на проведення заходів зі знищення осередків жуків – короїдів.

На відміну від короїда верхівкового, що уражує верхівки сосен і нищить луб у зоні тонкої кори, короїд шестизубчатий заселяється в стовбури у зоні товстої кори. Тобто, два види короїдів руйнують систему водопостачання дерев з двох кінців одночасно. Враховуючи той факт, що обидва види заносять у тканини дерева спори грибів (синява), уражені дерева удвічі швидше перетворюються на дрова. Зволікання з видаленням осередків ураження призводить до успішного розмноження шкідників і освоєння ними нових і нових площ лісів.

За результатами обстеження, зелений «гілкопад» набирає сили – значить, верхівковий короїд масово заселився у крони дерев. Тому у вересні-жовтні площа уражених короїдами лісів значно зросте. Оскільки 1 сім’я цього шкідника здатна дати 400 особин потомства, а на 1 стовбурі може оселитися кілька десятків, і навіть сотень сімей, то кожне незрубане вчасно (до вильоту комах, у стадії жовто-зеленої хвої) дерево є постачальником смертоносних комах для десятків або й сотень наступних дерев. Уражені дерева не відновлюються, бо систему обігу води в них знищено.

На жаль, система дозволів на проведення рубок не сприяє вчасному та якісному виконанню цього непопулярного серед населення, але єдино можливого і ефективного заходу запобігання поширенню короїдних всихань, як це виконується у всьому світі.

07.09.2018, 08:41