ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
02 листопада 2018
Берегівські лісівники вирішили запозичити досвід старших попередників
З цією метою організували “круглий стіл”, на який, зокрема, запросили кандидата наук, доцента кафедри географії УжНУ, колишнього заступника директора Закарпатської дослідної станції Фелікса Федоровича Гербута, лісничих-ветеранів Івана Івановича Плешу, Омеляна Юрійовича Ковача, Івана Андрійовича Бухала та нинішніх молодих фахівців галузі, що працюють в Берегівському держлісгоспі.
На обміну думками були присутні також провідні спеціалісти обласного управління, які саме перебували на перевірці в колективі.
Діалог започаткував директор Берегівського лісгоспу Богдан Шойного. Він коротко охарактеризував очолюване ним господарство, розповів про мету зібрання – запозичити досвід старших поколінь лісівників, краще пізнати історію лісонасадження в регіоні.
Прадід пана Богдана теж був лісничим, який залишив у спадок своєму онуку, дідусеві нинішнього директора солідні дубові масиви. Приміром, за колишньої Чехословаччини на Берегівщині нараховувалось 130 тисяч гектарів лісових масивів. Тепер цей показник становить не більше 40 тисяч га. Куди ж поділись решта 90? Серед інших й це питання цікавило учасників розмови.
“Масові вирубки лісу відбувались в період з 1918 по 1944 роки,- згадував Фелікс Гербут.- Тодішня влада Чехословаччини ініціювала переселення на Закарпаття осіб різних професій, у першу чергу в сфері сільського господарства. Придатних для його ведення земель в регіоні бракувало, малувато їх було і в гірських районах, тому й ”зачищали” ліси, а на їх місці створювали орні угіддя.”
Водночас влада країни багато чого здійснила, для розвитку й збереження масивів і дичини, що збереглись. Тут зводили так звані мисливські будиночки, прокладали дороги, місточки через канави, здійснили меліорацію площ, встановлювали годівниці тощо. Стимулювали також роботу працівників лісу. Дещо з останнього збереглось і після приходу в регіон радянської влади. Щомісяця лісівникам безкоштовно видавали мішок кукурудзяної муки, якщо пропрацював у лісі більше трьох років – надавали додаткову оплачувану відпустку та безкоштовний проїзд в будь-який куточок СРСР, заохочували заготівлі сіна, жолудів, лікарських рослин тощо.
“Кожен лісник обов’язково тримав коней,- згадував Іван Плеша.- Їм виділяли фураж і засоби для утримання. Останніх використовували для трелювання дерев, об’їзду масивів. Вирощували також бичків, свиней, овець, м’ясо яких централізовано здавали на приймальні пункти. В окремих лісництвах діяли невеличкі переробні цехи.”
Закарпаття, особливо Берегівщина, унікальні своїми дубовими дібровами. Загалом у світі існує понад 600 видів цих дерев, окремі з них широко поширені на Україні, в т.ч. – Закарпатті, й насамперед – Берегівщині.
“Поставили собі за мету будь-що відродити славу району в першу чергу стосовно наявності унікальних дубових дібров,- каже Голосу Карпат директор Берегівського лісгоспу Богдан Шойного.- Заклали так звані шкільництва, висаджуємо нові насадження, за якими ретельно стежимо. Адже саме цей вид дерев потребує особливого догляду. Почали прокладати нові й ремонтувати старі лісові дороги, плануємо реставрувати будинки лісників, задіяти їх в туристичній сфері, збільшити поголів’я дичини тощо. Для цього, сподіваюсь, нам стане у пригоді досвід наших попередників. Діди залишили нам унікальні дерева. Наш обов’язок – зберегти й примножити їх, аби теж залишити онукам унікальні лісові масиви.”
Ветерани наголошували на “круглому столі”, що ліс треба любити і ставитись до нього відповідально, як до будь-якої іншої справи чи професії. Адже сам ліс без людей – ніщо. Лише за їхнього дбайливого ставлення до лісових масивів залишимо про себе добру згадку нащадкам.
Микола Горват
Представники УкрНДІЛГА та НУБІПУ взяли участь у спільному семінарі FOREST EUROPE та FAO щодо усвідомлення внеску агролісомеліорації у зміцнення стійкості агроландшафтів Європи
З 08 по 11 жовтня 2018 року в м. Будапешт у Міністерстві сільського господарства Угорщини відбувся спільний семінар FOREST EUROPE та FAO щодо усвідомлення внеску агролісомеліорації у зміцнення стійкості агроландшафтів Європи. У роботі семінару взяли участь науковці і фахівці сільського і лісового господарства з 20 країн Європи, Латинської Америки, Північної Америки та Середземномор’я, зокрема з Австрії, Ірландії, Іспанії, Бразилії, Німеччини, Канади, Польщі, Угорщини, Франції, Туреччини, України та ін.
До складу учасників від України входили заступник директора Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації Наталя Висоцька та співробітники кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій НУБіП України професор Василь Юхновський, старший викладач Ганна Лобченко, аспірант Юрій Іваненко.
Основною метою семінару був обмін сучасними знаннями, а також налагодження взаєморозуміння і співпраці в галузі агролісівництва між сільськогосподарським і лісовим сектором. Учасники семінару заслухали доповіді, які стосувалися ролі агролісомеліоративних насаджень для підвищення екологічної стійкості ландшафтів у різних країнах та адаптації до змін клімату.
Значний інтерес учасники семінару виявили до доповіді української делегації «Досвід і перспективи агролісівництва в Україні (полезахисні лісові смуги як частина агролісомеліоративних систем)», в якій було узагальнено понад 200-літній досвід агролісомеліоративного виробництва в Україні, наведено сучасний стан полезахисних лісових смуг та захисних лісів, висвітлено об’єкти Докучаєвської експедиції, які діють до цього часу.
Під час дискусій були також обговорені питання щодо політичного сприяння розвитку агролісомеліорації. Агролісомеліоративні ресурси слід розглядати в контексті глобальної стратегічної політики ФАО ООН. Параметри агролісомеліоративного господарства повністю узгоджуються з Порядком сталого розвитку та цілями сталого розвитку до 2030 року та Директивами ФАО щодо сталого сільського господарства та розвитку села. Більш того, агролісомеліорація може допомогти вирішити велику кількість ініціатив європейського рівня, включаючи Загальноєвропейську стратегію біорізноманіття та землекористування, Європейську конвенцію з пейзажів та Європейську програму зміни клімату. Агролісомеліорацію в ЄС слід розуміти також в контексті Спільної аграрної політики (CAP), і в цьому контексті різними політичними суб’єктами та фермерами, які займаються землями сільського та лісового господарства, була заснована Декларація Корка 2.0.
Під час наради було неодноразово наголошено, що агролісомеліорація може ефективно сприяти досягненню низки екологічних та соціальних цілей на високому рівні, водночас цінність деяких цих переваг не повністю сприймається ринками.
Учасники семінару відвідали демонстраційну ділянку агролісівництва та отримали практичний досвід зі стійкого лісокористування в Угорщині.
Результатом роботи семінару є рекомендації щодо подальшого розвитку агролісомеліорації на загальноєвропейському рівні, домовленість щодо обміну досвідом з агролісомеліорації між Україною та іншими країнами, зокрема розглянуто доцільність організації літньої школи для підвищення кваліфікації працівників, зайнятих у сфері агролісомеліорації, а також подальшу наукову співпрацю в наукових проектах у рамках програми «Горизонт 2020».
Н. Ю. Висоцька,
перший заступник директора УкрНДІЛГА
Чтв, 01/11/2018 - 16:54
Про особливості сезону полювання 2018-2019 років на Тернопільщині – головний мисливствознавець області Микола Слюсаревський
Цієї суботи для справжніх мисливців розпочинається найочікуваніший період, адже 03 листопада стартує сезон полювання на парнокопитних, а з 11 листопада – на хутрових звірів.
Про особливості сезону полювання 2018-2019 років розповідає головний мисливствознавець області, головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів обласного управління лісового та мисливського господарства Микола Олексійович Слюсаревський.
– Миколо Олексійовичу, сезон полювання на парнокопитних: який термін його проведення?
М.С.: На території лісових мисливських угідь області, відповідно до затверджених лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2018-2019 років, 03 листопада 2018 року відкривається колективне полювання на кабана дикого та козулю європейську, яке триватиме до 30 грудня 2018 року.
На самців кабана дикого та його молодняк, здатний до самостійного існування, – з 5 по 27 січня 2019 року включно.
– Чи впливають на проведення сезону полювання непоодинокі спалахи африканської чуми свиней, які, незважаючи на більшість їх виникнення в домашніх господарствах, все ж торкнулися представника дикої фауни?
М.С.: Так, звичайно. Зокрема, рішенням Державної протиепізоотичної комісії при Тернопільській облдержадміністрації, в зв’язку зі спалахами африканської чуми свиней, користувачів мисливських угідь зобов’язано, при проведенні ліцензійних полювань, забезпечити 100-відсотковий відбір патматеріалу кабана дикого для здійснення ветеринарно-лабораторних досліджень.
Разом із тим, у кожному з лісогосподарських підприємств – користувачів мисливських угідь, закріплено відповідальних за проведення відбору патматеріалу добутої дичини для проведення відповідних досліджень.
– Розкажіть, будь ласка, про дні полювання на хутрових звірів та чи є ліміти щодо полювання на представників цієї мисливської фауни?
М.С.: Полювання на хутрового звіра на території мисливських угідь області розпочинається 11 листопада 2018 року і буде тривати: на зайця-русака по січень 2019 року; на лисицю – до 24 лютого 2019 року включно.
Днями полювання на зайця-русака та лисицю є 11, 18, 25 листопада, 02, 09, 16, 23, 30 грудня 2018 року, 06, 13, 20 січня 2019 року. На лисицю червону – 09, 10, 16, 17, 23, 24 лютого 2019 року.
Щодо лімітів, то вони є, зокрема, норма відстрілу на одного мисливця в один день полювання – один заєць, на лисицю червону норму відстрілу не лімітовано.
– В обласному управлінні діє «єдине вікно» з надання адміністративних послуг, зокрема, і для мисливців області. Які саме послуги мисливець може отримати в «єдиному вікні» та скільки осіб уже скористалися даною послугою?
М.С.: У «єдиному вікні» з надання адміністративних послуг обласного управління мисливці мають змогу отримати посвідчення мисливця, контрольні картки обліку добутої дичини та порушень правил полювання та їх дублікати. Крім того, послугою можуть скористатися громадяни, які хочуть стати мисливцями, відповідно тут вони можуть скласти іспит, аби отримати відповідний дозвільний документ.
Щодо кількості осіб, які отримали послугу саме в «єдиному вікні», то, враховуючи те, що воно працює 2,5 місяці, адміністративні послуги отримали більше тисячі осіб.
– Новий закон про аліменти напряму стосується мисливців, зокрема, тимчасове позбавлення осіб у праві полювання. Чи багато осіб нововведення в законодавстві, в площині заборони дозволу на полювання, простимулювали чимдуж розрахуватися з давніми боргами, аби отримати це право знову?
М.С.: Станом на сьогодні занесено всіх осіб (1797 – прим.) в базу, які є «злісними» неплатниками аліментів. Всю інформацію опрацьовано. З 1797 осіб, щодо яких винесено постанови щодо обмежень в праві полювання та порушення чинного законодавства, 25 осіб є мисливцями, 10 із них, станом на 25 жовтня, погасили заборгованість з аліментів.
– Які документи мисливець повинен мати при собі під час полювання?
М.С.: Посвідчення мисливця, контрольну картку обліку добутої дичини і порушень правил полювання, картку відстрілу дичини (ліцензію на добування дичини), дозвіл на зброю (дозвіл на право зберігання, носіння мисливської рушниці) та паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів в разі їх використання під час полювання.
– Як здійснюється охорона державного мисливського фонду від посягань браконьєрів? Скільки осіб притягнуто до відповідальності?
М.С.: У кожному підприємстві створено рейдові бригади, які виїжджають на патрулювання з охорони державних мисливських угідь від порушників мисливського законодавства та здійснюють постійний моніторинг стану мисливських угідь з охорони від браконьєрства. Зокрема, від початку року проведено 1122 рейди працівниками державної лісової охорони. Затримано 32 особи, яких притягнуто до адміністративної відповідальності, складено 32 протоколи, один із яких направлено на розгляд органам Мінприроди та 1 – передано до суду, стягнуто 6629 гривень штрафів.
Дякую за розмову.
В России может появиться еще один вид привилегированных лесных инвестпроектов
В России может появиться еще один вид привилегированных лесных инвестпроектов - проекты, защищенные специальными соглашениями о защите и поощрении капиталовложений. Проект соответствующего федерального закона - "О защите и поощрении капиталовложений в Российской Федерации и внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации" - подготовлен Минфином России, и в нем прямо сказано, что он распространяется, в числе прочего, на проекты в сфере лесного хозяйства. Ссылка на проект:
О защите и поощрении капиталовложений в Российской Федерации и внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации
Такие проекты должны будут иметь общий бюджет не менее чем в десять миллиардов рублей, в том числе собственных инвестиций - не менее трех миллиардов, если Правительством РФ не будут установлены иные требования к общему бюджету. В зависимости от размера и условий инвестирования, срок действия соглашений о защите и поощрении капиталовложений будет составлять шесть, двенадцать или восемнадцать лет, и при определенных условиях он сможет быть продлен еще на шесть лет. В течение этого срока в отношении организации, реализующей проект, не будут применяться вновь принятые акты РФ и субъектов РФ, регулирующие обязательные платежи и сборы, лицензирование и сертификацию, использование природных ресурсов и охрану окружающей природной среды, и некоторые другие, ухудшающие условия реализации проекта (за некоторыми исключениями). Порядок, основания и последствия досрочного прекращения таких соглашений, в том числе в связи с неисполнением инвестором своих обязательств, должен быть прописан в самих соглашениях. За неисполнение или ненадлежащее исполнение обязанностей по соглашению о защите и поощрении капиталовложений предусматривается ответственность сторон в виде возмещения реального ущерба. Возможность расторжения соглашения о защите и поощрении и капиталовложений без возмещения ущерба по инициативе РФ предусматривается только в случаях банкротства инвестора, или если продолжение реализации проекта может привести к нарушению основ конституционного строя, конституционных прав граждан, обеспечения обороны страны и безопасности государства.
В рамках соглашений о защите и поощрении и капиталовложений государство "не предоставляет инвестору гарантий и компенсацию убытков, понесенных им вследствие факторов коммерческого характера, обычных для инвестиционных проектов", в том числе в результате чрезвычайных ситуаций и катастроф природного характера.
Десять миллиардов рублей инвестиций - это большая, но отнюдь не запредельная сумма даже по меркам российского лесного сектора. Например, предполагалось, что в рамках приоритетного инвестпроекта "Ангара Пейпа" в строительство лесохимического комплекса в Красноярском крае будет вложено около 1,3 миллиарда долларов инвестиций. Конечно, никакого лесохимического комплекса в рамках этого проекта построено не было - зато "инвестор" получил в пользование на льготных условиях рекордные по площади лесные участки.
Подборка сообщений о фантастическом инвестиционном проекте "Ангара Пейпа"
О защите и поощрении капиталовложений в Российской Федерации и внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации
Такие проекты должны будут иметь общий бюджет не менее чем в десять миллиардов рублей, в том числе собственных инвестиций - не менее трех миллиардов, если Правительством РФ не будут установлены иные требования к общему бюджету. В зависимости от размера и условий инвестирования, срок действия соглашений о защите и поощрении капиталовложений будет составлять шесть, двенадцать или восемнадцать лет, и при определенных условиях он сможет быть продлен еще на шесть лет. В течение этого срока в отношении организации, реализующей проект, не будут применяться вновь принятые акты РФ и субъектов РФ, регулирующие обязательные платежи и сборы, лицензирование и сертификацию, использование природных ресурсов и охрану окружающей природной среды, и некоторые другие, ухудшающие условия реализации проекта (за некоторыми исключениями). Порядок, основания и последствия досрочного прекращения таких соглашений, в том числе в связи с неисполнением инвестором своих обязательств, должен быть прописан в самих соглашениях. За неисполнение или ненадлежащее исполнение обязанностей по соглашению о защите и поощрении капиталовложений предусматривается ответственность сторон в виде возмещения реального ущерба. Возможность расторжения соглашения о защите и поощрении и капиталовложений без возмещения ущерба по инициативе РФ предусматривается только в случаях банкротства инвестора, или если продолжение реализации проекта может привести к нарушению основ конституционного строя, конституционных прав граждан, обеспечения обороны страны и безопасности государства.
В рамках соглашений о защите и поощрении и капиталовложений государство "не предоставляет инвестору гарантий и компенсацию убытков, понесенных им вследствие факторов коммерческого характера, обычных для инвестиционных проектов", в том числе в результате чрезвычайных ситуаций и катастроф природного характера.
Десять миллиардов рублей инвестиций - это большая, но отнюдь не запредельная сумма даже по меркам российского лесного сектора. Например, предполагалось, что в рамках приоритетного инвестпроекта "Ангара Пейпа" в строительство лесохимического комплекса в Красноярском крае будет вложено около 1,3 миллиарда долларов инвестиций. Конечно, никакого лесохимического комплекса в рамках этого проекта построено не было - зато "инвестор" получил в пользование на льготных условиях рекордные по площади лесные участки.
Подборка сообщений о фантастическом инвестиционном проекте "Ангара Пейпа"
Стратегию борьбы с жуком-короедом разработали в Краснопольском районе
31 октября, Минск /Корр. БЕЛТА/. Комплекс мер по диагностике, мониторингу, восстановлению поврежденных деревьев и восстановлению земель, пострадавших от жука-короеда, выработан по проекту Программы малых грантов Глобального экологического фонда "Смягчение негативного воздействия изменения климата путем ликвидации последствий эпидемии жука-короеда в Краснопольском районе Могилевской области", сообщила БЕЛТА специалист по масс-медиа Белорусского экологического движения Ольга Лелюкова.
"Масштабное распространение жука-короеда на территории Беларуси, несмотря на предпринимаемые меры, приносит колоссальный вред лесному фонду. Чтобы предотвратить распространение заражения, лесхозы осуществляют сплошные санитарные вырубки поврежденных деревьев. В Краснопольском районе Могилевской области площадь сплошных рубок в очагах короедного усыхания возросла в пять раз. Если в 2017 году было 9,25 га, то только на начало 2018 года площадь увеличилась до 49,6 га. Прогноз усыхания и проведения выборочных рубок - около 300 га", - рассказала Ольга Лелюкова. В связи с этим принято решение о реализации проекта.,
В качестве пилотных площадок выбраны территории Краснопольского лесхоза общей площадью 45 га, которые наиболее пострадали от засухи и жука-короеда. Там весной 2019 года планируется посадить саженцы лиственницы, ели и сосны, а осенью 2019 года заменить неприжившийся лесоматериал. По проекту будет создан питомник для выращивания сеянцев и саженцев смешанных лесных культур (пихта, лиственница, береза карельская и т.д.) для устойчивого залесения земель, пострадавших от жука-короеда. Уже закуплено 15 кг семян смешанных лесных культур для выращивания 500 тыс. сеянцев и саженцев.
Для комплексного решения проблемы разрабатывается система мониторинга с использованием квадрокоптера, который способен в реальном времени определять заражение на самых ранних стадиях, а также феромонных ловушек для короеда. Большое внимание будет уделяться информированию общественности и распространению опыта реализации проекта.
Планируется, что проект поспособствует не только восстановлению пострадавших от жука-короеда территорий, но и сокращению эмиссий парниковых газов, восстановлению функционирования экосистем, возврату деградированных земель в хозяйственный оборот с устойчивой экологической составляющей.
Проект реализует ОО "Белорусское экологическое движение" совместно с Краснопольским лесхозом при поддержке Министерства лесного хозяйства Беларуси.
01 листопада 2018
На Рівненщині масово вирубують дерева (ВІДЕО)
На Рівненщині густі ліси перетворюються на пустку, пише "Рівне 1".
Так, жителі Садового товариства "Західне", що входить до Новоукраїнської селищної ради, звернулися до журналістів за допомогою. Вони кажуть, що у лісі масово вирубують дерева. І підозрюють, що це - незаконно.
А звинувачують у всьому Рівненський лісгосп. Детальніше про ситуацію - дивіться у відео:
Автор:РівнеМедіа
Щоб ліси росли щедрими та дужими
Лісівнича наука і практика успішного лісогосподарювання довели, що головною умовою відтворення дужих і щедрих лісових насаджень є, звісно, висока якість насіння. А для отримання саме такого насіння необхідно забезпечити збереження його якості на всіх етапах підготовки – від збору шишок до висівання насіння в ґрунт.
У Добрянському лісгоспі діє потужний комплекс переробки та зберігання насіння. Сучасна технологія лісовідтворення включає кілька етапів підготовки насіння. Це передусім сортування і сушіння шишок, далі – вилучення з них насіння. Потім так зване обезкрилення насіннєвого матеріалу і нарешті його знезараження та підсушування.
Переробка шишок на Добрянському насіннєвому комплексі починається з їх очищення та сортування. На цьому етапі лісівники активно використовують барабан обробки шишок, завантажуючи їх до установки. Звісно, в процесі перемішування цих «плодів» сосни і ялини від них відокремлюються хвоя, лусочки, гілочки. Потім вже очищені шишки вивантажують з барабану і транспортують на подальшу переробку або зберігання.
Цю ж установку добрянські лісівники використовують і для третього етапу підготовки насіннєвого матеріалу – вилучення насіння з висушених шишок.
– Вже очищені шишки піддаємо термічній обробці в сушильній шафі. Залежно від породи шишки висушуємо при температурі від 40 до 60°С протягом 8-24 годин. Сушильну шафу використовуємо і на фінальному етапі підготовки насіннєвого матеріалу – підсушуванні насіння, – розповідає директор підприємства Іван Горохівський.– А для обезкрилення його використовуємо установку ОН-800 з форсунками для розпилення води та подачі стисненого повітря. Бо саме стиснене повітря ефективно відокремлює зволожені крилатки та очищує насіння від твердих домішок, – продовжив директор.
Щоб очистити обезкрилене насіння від пилу, крилаток та порожніх насінин добрянці тепер використовують ще й гравітаційний сепаратор.
Щоб видалити механічно пошкоджене та недорозвинене насіння, а також для знезараження вже відібраного якісного від збудників грибкових захворювань у ДП «Добрянське лісове господарство» використовують і вакуумну установку ОВАКОН.
Підприємству весь комплекс підготовки якісного насіннєвого матеріалу обійшовся в 962 тисячі гривень. Коштів не пошкодували, бо з доброго насіння і ліси будуть дужими та щедрими.
Такими лісами нині і славиться Добрянський держлісгосп – одне з найпотужніших лісових господарств Чернігівщини.
За інформацією ДП «Добрянське лісове господарство»
Молдова заинтересована в изучении белорусского опыта ведения лесного хозяйства
Молдова заинтересована в изучении белорусского опыта ведения лесного хозяйства. Об этом накануне в ходе посещения Республиканского лесного селекционно-семеноводческого центра сообщил министр сельского хозяйства, окружающей среды и регионального развития Молдовы Николай Чубук.
По его словам, опыт белорусских лесоводов заслуживает сегодня особого внимания и может быть довольно полезен для Молдовы.
"Я впечатлен тем, что увидел в Беларуси. Многого из того, что мы увидели, пока нет в Молдове, но мы разработаем план действий по развитию тех направлений, которыми сегодня занимаются в лесном хозяйстве Беларуси. Прежде всего, это касается технологий лесовосстановления и селекции, а также выращивания декоративных растений для озеленения. По сравнению с Беларусью у нас небольшая площадь лесного фонда, но мы намерены ее увеличить. Поэтому ваш опыт для нас очень ценен", - рассказал Николай Чубук.
К слову, с деятельностью РЛССЦ гостей лично ознакомил министр лесного хозяйства Беларуси Виталий Дрожжа. Руководитель ведомства также рассказал о подходах к ведению лесного хозяйства, лесозаготовительной деятельности предприятий, научных разработках и технологиях, применяемых в сфере лесного хозяйства.
Как сообщили ЭКОПРЕСС в пресс-службе Минлесхоза, с 26 по 28 октября белорусский опыт ведения лесного хозяйства также изучали лесоводы из Украины. А с 16 по 18 октября в Беларуси проходило Второе сетевое совещание сети лесных инвазивных видов для Европы и Центральной Азии (RUEFIS), в котором приняли участие эксперты в области лесного хозяйства из 25 стран мира, в том числе из Норвегии, Швеции, Венгрии, Словакии и др. Специалисты международного уровня высоко оценили работу белорусских лесоводов в части проводимой работы по сохранению лесов и поддержанию их в надлежащем санитарном состоянии.
По его словам, опыт белорусских лесоводов заслуживает сегодня особого внимания и может быть довольно полезен для Молдовы.
"Я впечатлен тем, что увидел в Беларуси. Многого из того, что мы увидели, пока нет в Молдове, но мы разработаем план действий по развитию тех направлений, которыми сегодня занимаются в лесном хозяйстве Беларуси. Прежде всего, это касается технологий лесовосстановления и селекции, а также выращивания декоративных растений для озеленения. По сравнению с Беларусью у нас небольшая площадь лесного фонда, но мы намерены ее увеличить. Поэтому ваш опыт для нас очень ценен", - рассказал Николай Чубук.
К слову, с деятельностью РЛССЦ гостей лично ознакомил министр лесного хозяйства Беларуси Виталий Дрожжа. Руководитель ведомства также рассказал о подходах к ведению лесного хозяйства, лесозаготовительной деятельности предприятий, научных разработках и технологиях, применяемых в сфере лесного хозяйства.
Как сообщили ЭКОПРЕСС в пресс-службе Минлесхоза, с 26 по 28 октября белорусский опыт ведения лесного хозяйства также изучали лесоводы из Украины. А с 16 по 18 октября в Беларуси проходило Второе сетевое совещание сети лесных инвазивных видов для Европы и Центральной Азии (RUEFIS), в котором приняли участие эксперты в области лесного хозяйства из 25 стран мира, в том числе из Норвегии, Швеции, Венгрии, Словакии и др. Специалисты международного уровня высоко оценили работу белорусских лесоводов в части проводимой работы по сохранению лесов и поддержанию их в надлежащем санитарном состоянии.
17:25 01.11.2018
