ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

03 листопада 2018

На виїзній колегії Держлісагентства розглянули підсумки діяльності за 9 місяців


2 листопада, під час виїзної колегії Державного агентства лісових ресурсів на Чернігівщині, відбулося пленарне засідання щодо підсумків господарсько–фінансової діяльності підприємств галузі за 9 місяців 2018 року.

Зокрема, було повідомлено, що за цей період в лісах галузі ліквідовано 1164 пожежі на площі 1279 га, що складає 52% від кількості та 24% за площею у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року. Середня площа однієї пожежі знизилася вдвічі та становила 1,1 гектарів.

Найбільшу кількість пожеж зареєстровано у Херсонському (204 випадки), Луганському (194) та Дніпропетровському (175) обласних управлінь лісового та мисливського господарства. Найбільша площа пожеж – у Херсонському (761 га), Луганському (144 га), Харківському (95 га) та Дніпропетровському (71 га) обласних управлінь лісового та мисливського господарства.

Обсяг незаконних рубок за 9 місяців ц.р. значно знизився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Він склав 14 тис. куб. м, що становить 58% від обсягу за цей період 2017 року (24 тис. куб. м).

Однак, зростання обсягів незаконних рубок відбулося в Дніпропетровському облуправлінні – в 1,2 рази (1433 куб. м), Волинському – 1,3 рази (1074 куб. м), Донецькому – 1,9 разів (544 куб. м), Запорізькому – 2,1 рази (758 куб. м), Миколаївському – 2,4 рази (282 куб. м) та Хмельницькому – 2,5 рази (306 куб. м). передусім це зумовлено відсутністю бюджетного фінансування на заходи з охорони лісів для південних та східних областей України.

Загальна сума шкоди, заподіяної лісу, склала 91,6 млн грн, з них 63,4 млн грн, або 69%, припадає на невстановлених лісопорушників.

Окрім того, учасники засідання розглянули питання ведення мисливського господарства.

За 9 місяців 2018 року в мисливських угіддях України на порушників правил полювання складено 1924 протоколів. Працівниками підвідомчих підприємств Держліcагентства складено 1577 протоколів (82% від загальної кількості), УТМР – 189 (9,8%), Мінприроди – 90 (4,7%), іншими організаціями – 68 (3,5%). Загальна сума накладених штрафів на порушників правил полювання становить 397 тис. грн.

Як було зазначено, в минулі вихідні деякі користувачі не звернули увагу на рекомендації Держлісагентства щодо відтермінування проведення облавних полювань до зниження температурного режиму.

У зв’язку з цим, заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар доручив терміново організувати рейдові групи із залученням представників територіальних органів національної поліції, екологічної інспекції та постійно проводити рейди з охорони державного мисливського фонду від браконьєрства і перевірки користувачів мисливських угідь на предмет дотримання ними правил техніки безпеки при організації та проведенні полювання.

Також на колегії поінформували, що у 2018 році лісогосподарськими підприємствами заплановано побудувати, відремонтувати і реконструювати близько 515 км та облаштувати дорожнім одягом понад 418 кмлісових автомобільних доріг.

Станом на 01.10.2018 року держлісгоспами за власні кошти побудовано, відремонтовано і реконструйовано більше 420 км земляного полотна, що становить 82% від запланованого обсягу та облаштовано дорожнім одягом більше 265 км, або 63% від запланованого.

Проаналізували на колегії Держлісагентства і економічно-фінансовий стан лісогосподарських підприємств.

За результатами фінансово-господарської діяльності отримано 12,3 млрд грн чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що на 2,5 млрд грн більше аналогічного періоду минулого року (приріст 25 %).

На ведення лісового господарства державними підприємствами було спрямовано 4,6 млрд грн, що на 1,1 млрд грн більше, ніж за 9 місяців 2017 року. Спрямовано 4,5 млрд грн власних обігових коштів підприємств на ведення лісового господарства, 98,9 млн гривень отриманих за рахунок фінансової та іншої допомоги, 18,6 млн гривень підприємствам виділено асигнувань з місцевих бюджетів.

Стосовно сплачених податків за 9 місяців ц.р. було зазначено, що Разом сплачено податків та ЄСВ у сумі 4,5 млрд гривень. Зокрема, підприємствами галузі сплачено до бюджету 3,5 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 673 млн грн (24%) більше, ніж за відповідний період 2017 р. З них до Державного бюджету сплачено 2,2 млдр грн (63%), до місцевого – 1,3 млдр грн (37%). Найбільшу питому вагу в сумі сплачених податків та зборів становить податок на додану вартість – 39% (1,3 млдр грн), податок на доходи фізичних осіб – 25% (869 млн грн) та рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів – 21% (715 млн грн). Крім податків, підприємствами галузі за звітній період сплачено 1 млрд грн єдиного соціального внеску.


03.11.2018







***

На Чернігівщині розпочалося виїзне засідання колегії Державного агентства лісових ресурсів


В.о. Голови Чернігівської облдержадміністрації Юлія Свириденко висловила вдячність чернігівським лісівникам за допомогу у подоланні наслідків та відновлення об'єктів соціальної сфери після вибухів боєприпасів біля м. Ічня.

Голова Чернігівської обласної ради Ігор Вдовенко підкреслив, що завдяки лісівникам, область має великий відсоток лісистості. "Можу сказати, що лісова галузь на Чернігівщині це ще й флагман економіки", - сказав він.

Також Ігор Вдовенко повідомив, що депутати обласної ради планують ініціювати питання відміни земельного податку на #ліс, який нещодавно був введений і може негативно вплинути на роботу лісової галузі.

Зазначимо, що під час виїзної колегії буде розглянуто роботу Чернігівського ОУЛМГ та підсумки роботи лісової галузі за 9 місяців 2018 року.







Минприроды России подготовило проект требований к устройству противопожарных просек

Минприроды России подготовило проект требований к устройству противопожарных просек, предусмотренной частью 2 статьи 53.1 Лесного кодекса РФ ("Меры противопожарного обустройства лесов включают в себя: ... 3) прокладку просек, противопожарных разрывов, устройство противопожарных минерализованных полос"). Эти требования предполагается внести в виде специального раздела в Правила пожарной безопасности в лесах, утвержденные постановлением Правительства РФ от 30 июня 2007 г. № 417. Минприроды предлагает следующую редакцию этого раздела:

Требования к отдельным объектам противопожарного обустройства лесов

Просеки, указанные в пункте 3 части 2 статьи 53.1 Лесного кодекса Российской Федерации (далее – противопожарные просеки), создаются в целях размещения на них противопожарных заслонов.

На противопожарных просеках шириной 100 метров размещаются противопожарные заслоны в составе лесной дороги, предназначенной для охраны лесов от пожаров, (далее – дорога противопожарного назначения) шириной не менее 4 метров, расположенной на осевой линии противопожарной просеки, двух минерализованных полос шириной не менее трех метров каждая, расположенных с двух сторон от дороги, и двух лиственных опушек шириной не менее 40 метров каждая.

На противопожарных просеках шириной 80 метров размещаются противопожарные заслоны в составе дороги противопожарного назначения шириной не менее 4 метров, расположенной на осевой линии противопожарной просеки, двух минерализованных полос шириной не менее трех метров каждая, расположенных с двух сторон от дороги, и двух лиственных опушек шириной не менее 30 метров каждая.

На противопожарных просеках шириной 60 метров размещаются противопожарные заслоны в составе дороги противопожарного назначения шириной не менее 4 метров, расположенной на осевой линии противопожарной просеки, двух минерализованных полос шириной не менее трех метров каждая, расположенных с двух сторон от дороги, и двух лиственных опушек шириной не менее 20 метров каждая.

На противопожарных просеках шириной 40 метров размещаются противопожарные заслоны в составе дороги противопожарного назначения шириной не менее 4 метров, расположенной на осевой линии противопожарной просеки, двух минерализованных полос шириной не менее трех метров каждая, расположенных с двух сторон от дороги, и двух лиственных опушек шириной не менее 10 метров каждая.

На противопожарных просеках шириной 20 метров размещаются противопожарные заслоны в составе дороги противопожарного назначения шириной не менее 4 метров, расположенной на осевой линии противопожарной просеки, двух минерализованных полос шириной не менее трех метров каждая, расположенных с двух сторон от дороги, и двух лиственных опушек шириной не менее 5 метров каждая.

На противопожарных просеках шириной 10 метров размещаются противопожарные заслоны в составе дороги противопожарного назначения шириной не менее 4 метров, расположенной на осевой линии противопожарной просеки, двух минерализованных полос шириной не менее трех метров каждая, расположенных с двух сторон от дороги.

Противопожарные просеки с соответствующими противопожарными заслонами шириной 100 метров создаются на границах лесов с городами, население которых составляет свыше 1 млн человек.

Противопожарные просеки с соответствующими противопожарными заслонами шириной 80 метров создаются на границах лесов с городами, население которых составляет от 100 тыс. до 1 млн человек.

Противопожарные просеки с соответствующими противопожарными заслонами шириной 60 метров создаются на границах лесов с городами, население которых составляет от 50 тыс. до 100 тыс. человек.

Противопожарные просеки с соответствующими противопожарными заслонами шириной 40 метров создаются на границах лесов с городами и поселками городского типа, население которых составляет от 2 тыс. до 50 тыс. человек.

Противопожарные просеки с соответствующими противопожарными заслонами шириной 20 метров создаются на границах лесов с поселками городского типа, население которых составляет менее 2 тыс. человек.

Противопожарные просеки с соответствующими противопожарными заслонами шириной 10 метров создаются на границах лесов с сельскими населенными пунктами и дачными поселками, население которых составляет менее 2 тыс. человек.


Ссылка:

О внесении изменений в Правила пожарной безопасности в лесах в целях определения параметров отдельных критически значимых для безопасности населенных пунктов объектов противопожарного обустройства лесов


Официально опубликован профстандарт "Диспетчер в области охраны лесов"

1 ноября 2018 года официально опубликован профессиональный стандарт "Диспетчер в области охраны лесов". Профстандарт разработан Уральским государственным лесотехническим университетом (г. Екатеринбург) в сотрудничестве с ВИПКЛХ, Ханты-Мансийской авиабазой, Красноярским лесопожарным центром и учебным центром "Специалист леса".

Интересной особенностью этого профессионального стандарта является то, что он предусматривает наличие у диспетчера в области охраны лесов в обязательном порядке лишь среднего общего образования с некоторым профессиональным обучением для рабочих и служащих - но при этом требует от него таких знаний и умений, каких нет у большинства работников леса даже с высшим профессиональным образованием.



Нужен мне работник:
Повар, конюх и плотник.
А где найти мне такого
Служителя не слишком дорогого?
















Тихая охота. Чешские сценарии

Особенности сбора грибов в чешских лесах

На днях зашли на чай соседи–россияне — хорошо сидим, о жизни и летнем отдыхе говорим: жаль, конечно, что лето закончилось, но осень–то какая красивая! В лес сейчас пойти погулять — одно удовольствие, а может быть, и больше: можно ведь пойти в лес за грибами. Самое время собирать опята. Опять же, со стороны чехов почти никакой конкуренции, не то что в другое время, когда идут другие грибы. Чехи опята не уважают, считая чуть ли не поганками. А нам само то: нашел пару пней, скосил — и можно домой, мариновать. Друзья закатывают глаза — я думаю, от наслаждения, но, оказывается, совсем по другой причине. «Что вы, — говорят, — совсем ничего не знаете?» В каком смысле? Типа новости — наша профессия, конечно, но за всем, бывает, не уследишь. Оказывается, говорят огорченные друзья, отныне собирать грибы в чешских лесах могут только члены Союза грибников. Ну да, с членским билетом. Ну да, взносы платить надо — 2.000 крон в год (что–то около 186 белорусских рублей). Ужас, ужас, думает муж–грибник. Я, конечно, не в таком трауре: сама грибы не собираю, но есть люблю, поэтому к процессу приготовления — сушке, маринованию, замораживанию — отношусь как к неизбежному злу.



Первое правило, которому меня еще папа учил: если не уверен в грибе на сто процентов, не бери. Лучше отказаться от прекрасного боровика, чем лежать в больнице (а то и кое–где похуже), отравившись поганкой. Для нас в Чехии поначалу это было проблемой. Многим кажется, что все здесь почти «как у нас», никакой, мол, разницы. А в лес пошел — грибы другие. В первый раз муж вернулся только с маслятами и боровиками. Остальные узнавал постепенно, ходил консультироваться к соседям, нашел специализированный сайт, там у грибов классная классификация — от одной до трех вилок, мол, вкусно, очень вкусно и еще вкуснее. Принес гриб, возник вопрос, он — сразу к сайту. А вот если вы живете в Праге и не очень уверены в своем грибе, для него есть специальный ящичек по ул. Кармелитской, д. 14, в районе Мала Страна. Этот ящичек для сомневающихся держит Чешское микологическое общество, одно из старейших в мире, между прочим. Основал его в 1921 году легендарный чешский миколог Франтишек Смотлаха, который самолично попробовал 1.700 разных видов грибов. Идея с ящичком принадлежит его внучке, которая продолжила семейную традицию. Чтобы сомневающиеся грибники не докучали канцелярии, она придумала этот ящичек. Оставляете гриб, заполняете формуляр, получаете ответ по электронной почте (чаще всего в тот же день).

Или вот недавнее усовершенствование. Два чешских университета — технический и Западной Богемии — создали систему распознавания растений и грибов, которую без ложной скромности сразу же назвали самой совершенной в мире. Они утверждают, что программное обеспечение, которое уже победило в трех международных конкурсах, правильно определило 90% из 10 тысяч образцов. И, поверьте, у этой программы большое будущее: летом 2017 года похожее, но не такое точное приложение (60% узнавания из 210 видов грибов) стало вторым по количеству скачиваний в Чехии.


Карловарский лес — красавец.

Ну вот скажите, зная все это и заворачивая перед выходом в лес мужу бутерброд («Сядь на пенек, отдохни чуток»), как поверить в то, что в Чехии теперь будут брать деньги за сбор грибов в лесу? Так что по журналистской привычке решила я эту новость проверить — уж слишком невероятной она показалась. Ведь осенью карловарские леса буквально кишат грибниками. Встречаясь под елками–сосенками, смотрят они друг на друга хмуро, а то и совсем недобро, на вопросы «Где вы столько набрали?» не отвечают. Кто ж свои грибные места выдаст? Правильно: никто. По данным статистики, 70% чехов собирают грибы, в сезон среднестатистический чех ходит за грибами 19 раз, а каждая семья собирает почти 6 кг грибов за сезон. И с такой статистикой сделать «тихую охоту» платной? Так что не поверила я, что может государство с них деньги за это требовать. И правильно сделала, что не поверила. Слухи оказались уткой, хоть и опубликованной в газете. Есть в газете Dnes уик–эндовое приложение, а в нем рубрика «Уик–эндовая утка». Думаю, не только моих соседей–россиян она всполошила. Но не волнуйтесь, идите в лес спокойно: утки летят, грибы собираются.

Но на всякий случай имейте в виду, что не все страны так лояльны к грибникам, как Чехия или, например, Польша или Словакия, тоже не требующие никаких разрешений. А вот в Австрии и Германии ограничения есть: бесплатно можно собирать не более 2 кг грибов в день на человека, да и то, если собираете для себя. Если на продажу, разрешение нужно покупать. В случае нарушения грибы конфискуют, передадут благотворительным организациям, а вам выпишут штраф на сумму в несколько тысяч евро. И это уже не утка.

plesk@sb.by

На Кропивниччині судитимуть "чорного" лісоруба

Про це повідомляє Depo.Кропивницький з посиланням на прес-службу прокуратури області.

Новоукраїнська місцева прокуратура завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно мешканця м. Новоукраїнка, який обвинувачується у незаконній порубці дерев.



Підозрюваний у квітні цього року здійснив незаконну порубку дерев ясена на території залізниці без будь-яких дозвільних документів з метою їх реалізації. Розрахунки збитків, спричиненні злочином, становлять понад 37 тис. грн.

Правопорушення кваліфікували за ч.1 ст. 246 (незаконна порубка лісу) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до 5 років позбавлення волі.

З початку року прокурорами завершено досудові розслідування у 14 кримінальних провадженнях вказаної категорії.

03/11/18 12:11 Суспільство

Дивовижне життя дерев



Дерева підтримують своїх родичів і не кидають в біді. Під лісової землею простягається мережа переплетеного коріння, через яку дерева обмінюються живильними речовинами. Багатовіковий пень може вижити без листя і, відповідно, фотосинтезу, оскільки його годують друзі і діти. Навіщо деревам співпрацювати? Самотнє дерево не може створити сприятливий мікроклімат, властивий недоторканим лісам, а також захиститися від вітру і негоди.


Між собою дерева спілкуються за допомогою ароматичних речовин. Коли в африканській савані жирафи поїдають листя акації крученої, дерево протягом декількох хвилин виробляє отруту. Жирафи про це знають і продовжують обід на відстані не менше ста метрів. Причина в тому, що надгризена акація виділяє в повітря етилен, який сигналізує сусідам про небезпеку, і найближчі дерева теж виділяють в листі токсини.

Недолік ароматичних речовин полягає в тому, що їх швидко розвіює вітер. Тому дерева посилають свої повідомлення через коріння, об'єднані в мережу представників одного виду. Ці оповіщення передаються не тільки через хімічні сполуки, але і електричні імпульси, які поширюються зі швидкістю один сантиметр на секунду. Цього достатньо для того, щоб підготуватися до нападу шкідників.

Підземна мережа складається не тільки з коренів дерев, а й кілометрів грибних гіф. Один-єдиний гриб протягом декількох століть може об'єднати цілі ліси. За підтримку роботи підземного «інтернету» гриби отримують від дерев органічні речовини, які вони не можуть самостійно виробляти.

Деякі дерева і гриби утворюють стійкі пари з взаємовигідним співробітництвом. Наприклад, сосна Веймутова живить «свої» гриби, лаковіцу двобарвну, вуглеводами. Якщо гриб недоотримує азот, він виділяє в ґрунт отруту, що вбиває маленьких комах - ногохвосток. Вони стають добривом для дерева і гриба.

Дуб з допомогою рижію дубового збільшує ефективність роботи кореневої системи - вбирає більше води і поживних речовин.

Але не всі дерева покладаються на підтримку побратимів. Існують види-піонери, які поодинці освоюють нові території. Вони пристосовані до життя, де кожен сам за себе. Кора берези містить речовину бетулін, яке відбиває сонячне світло і захищає від опіків. Крім того, вона просякнута маслами, неприємними на смак для рослиноїдних тварин.

Осика, або тополя тремтяча, теж відноситься до видів-піонерів. Її листя реагують на найменший подих вітру. Вони підвішені на спеціальних черешках і підставляють сонцю то одну, то іншу сторону. На обох поверхнях листа осики відбувається фотосинтез. У той час як у інших дерев нижня частина зарезервована для дихання. Це дозволяє осиці виробляти більше енергії і рости швидше.



Столітні дитсадівці

Деякі дерева «домовляються» про час розмноження. Якщо хвойні види поширюють свої насіння щорічно, то листяні дотримуються іншої стратегії. Букові горішки і жолуді - улюблена їжа кабанів і косуль. Щоб захиститися від своїх недругів, буки і дуби цвітуть раз в 3-5 років. Без поживних плодів кабани та козулі не можуть накопичити жир, необхідний для зимівлі. До наступної весни кількість тварин знижується, і в результаті проростає достатню для відтворення кількість горішків і жолудів.

У лісовій лотереї виграють справжні щасливчики. Чотирьохсотрічний бук за своє життя виробляє 1,8 мільйона горішків. З них тільки один стане дорослим деревом. Всіх інших або з'їдять тварини, або перетворять в гумус гриби і бактерії. Маленькі буки десятиліттями живуть в тіні своєї матері, чекаючи її падіння. Вони могли б рости по півметра за сезон, але зупиняє брак світла.

Крізь щільні крони буків до поверхні землі проникає лише 3% сонячного світла. Цього достатньо для виживання, але не для повноцінного росту і створення огрубілого стовбура. Маленькі буки висотою від метра до двох можуть виявитися зовсім немолодими - їх вік становить близько ста років. Таке жорстке виховання в лісовому дитячому садку має свій сенс. Вчені встановили, що повільне зростання забезпечує довге життя дерева. Крім того, малюки не залишаються без підтримки: матері підгодовують їх через коріння цукром та іншими поживними речовинами.

Низькі дерева використовують будь-яку можливість для того, щоб отримати більше світла. Наприклад, вони пізніше, ніж їх високі родичі, скидають листя, щоб виграти кілька тижнів активного фотосинтезу. Листопад захищає від зимових буревіїв, зменшуючи площу поверхні, що овіюється вітром. Але для дерев під кронами гігантів бурі не страшні, і ці види можуть ризикнути відстрочити листопад. У боротьбу за світло вступають і первоцвіти. Приземні рослини використовують короткий період, поки ліс не зануриться в напівтемряву. А ми можемо порадіти красі квітучого лісу ранньою весною.

Залишити ліс в спокої

Штучно насаджений ліс нагадує великий город. Залежно від виду дерева його вирубують приблизно в столітньому віці. Такий ліс позбавлений тонких і цінних зв'язків між усіма живими організмами, які утворюють екосистему древніх незайманих лісів. Петер Вольлебен впевнений, що найбільш стійкий і продуктивний ліс - це той, який існує без втручання людини. Тваринний світ старого лісу включає безліч малопомітних, але важливих видів. Деякі з них не можуть пройти більше десяти метрів, наприклад жуки-довгоносики. Наявність цих комах свідчить про довгу, безперервну лісову історію.

Новий ліс дуже повільно відновлює свою екосистему. У національному парку «Люнебургска пустка» в Німеччині більше ста років тому посадили дубові ліси на сільськогосподарських угіддях. Вчені припускали, що вже через кілька десятиліть ґрунт буде заселений нарешті спільнотою грибів і бактерій. Однак вони помилилися: у видовому розмаїтті залишилися великі діри, що мають істотне значення для екосистеми.

Щоб ліс досяг свого врівноваженого стану, задуманого природою, повинно пройти декілька століть. Для цього нам слід залишити його в спокої. Дуже важливо зберегти хоча б невелику кількість незайманих лісів як сховище видового різноманіття. Автор книги працює лісничим в громаді Хюммель, яка вирішила зберегти свої букові ліси своєрідним способом. Частина лісу відводять під поховання урн з прахом - дерева здають в оренду як живі надгробні пам'ятники. Відмова від вирубки інших ділянок компенсують компанії, які таким чином хочуть внести свій вклад в охорону навколишнього середовища.

Ліси потрібні не тільки видам, що їх складають, а й планеті в цілому. Всім відомо, що вони виробляють кисень, але це не єдиний їхній внесок в біосферу. Ліс працює як величезна водяна помпа, яка качає воду від морів углиб континенту. Кругообіг води повинні підхопити дерева. Влітку ліси виділяють велику кількість вологи, з якої знову утворюються хмари. Ця водяна помпа функціонує настільки добре, що опади в деяких регіонах планети - наприклад, в Амазонської низині - навіть на відстані багатьох тисяч кілометрів, в середині континенту, майже не відрізняються від опадів на узбережжі. Єдина умова - від моря до найвіддаленішого куточка повинен бути ліс.

Бездумне вирубування лісу шкодить не тільки природі, але й самому людству. Нам потрібен ліс для чистого повітря, захисту від паводків і зсувів, регуляції клімату - і з багатьох інших причин.
Петер Вольлебен

02 листопада 2018

Череп, кози і зелениці: що нового у лісовому царстві





Страхітлива лісова знахідка

Восени шацькі ліси переповнені любителями тихого полювання. Спершу трофеями грибників були лисички, білі, боровики, підберезники, маслюки. Зараз почався сезон найбільш холодостійких і найпізніших грибів – зелениць.

Шачани багато вільного часу проводять у лісах, бо люблять збирати його дари, відчувають потребу побути на самоті з природою, насолодитися тишею і на деякий час відпустити проблеми. Ліс умиротворює, заспокоює, наповнює силою, позбавляє суєти...

Лісові знахідки, як от гриби і ...оленячі роги, можуть порадувати, а гори сміття – навпаки, розізлити. Налякати грибника може ...череп тварини на дереві.



Схожий на лісового монстра



Череп на дереві - не дуже приємна знахідка


На початок листопада в лісі щедрий урожай зелениць: зелених і сивих, молоденьких і старих. Важливо знати, що різні наукові джерела вказують на умовну їстівність гриба-зеленички. Але сучасні біологи вважають, що речовини, що додають зелений колір шапочці, під час термічної обробки не руйнуються і можуть привести до отруєння, яке становить небезпеку для серцево-судинної системи людини, а саме сприяє розвитку інфаркту і тромбозів. Однак з іншого боку в грибах містяться білки, жири і вуглеводи, а також вітаміни В1, В2, РР і D, необхідні для організму людини. Крім того, зеленичка багата на каротин, фосфор і пантотенову кислоту. Отже, вживати цей гриб у великих кількостях забороняється.


Зелениці


У лісі багато грибів, яких у Шацьку називають козами. Ці гриби мають специфічний аромат з гірчинкою. Але після 5 хвилин варіння гіркота зникає, і тоді козу можна варити, смажити, солити, маринувати, сушити. Досвідчені грибники знають, що краще вживати молоді гриби. А перестиглі, кажуть, надто вже гіркі і жорсткі.

Настають вихідні. Гарного вам тихого полювання, лише приємних знахідок і позитивних вражень!


Кози




































Під маскою гранту

Про систему підтримки фундаментальної науки в Україні.



У всьому цивілізованому світі однією з основних форм підтримки фундаментальної науки є система грантів. У другому півріччі 2017 р. я отримав грант Державного фонду фундаментальних досліджень (ДФФД) на дослідження із фізики чорних дір. Однак під час спроби його реалізувати з'ясувалося, що ключове для системи підтримки з боку ДФФД поняття "грант" дуже спотворене і майже перетворилося на симулякр.

Для оформлення й підпису я отримав проект договору між нашим університетом (ХНУ) і ДФФД, де фонд фігурував як замовник, а університет — виконавець. Уже сам факт, що є замовник і виконавець, певним чином свідчить, що це — не грант, а звичайний договір, який у просторіччі називається "госпдоговір" на виконання "госптеми" (назви закріпилися ще з радянських часів). Окрім того, наш проект включав також участь наукової установи (ХФТІ), для чого оформлявся договір підряду між ХФТІ і ХНУ. (Тобто для досліджень чорних дір і космології використовувалася та ж форма, що й, скажімо, для будівництва корівника).
Природа документа підтверджується і суто формально, у т.зв. коді ККДБ 25010100 "плата за послуги, що надаються бюджетною установою згідно з їх основною діяльністю" (що саме типово для госпдоговору). Тим часом на першій же сторінці договору говорилося про необхідність вказувати при публікаціях грантову підтримку з боку ДФФД (саме така підтримка і є сенсом діяльності ДФФД). Таким чином, між змістом і формою виявилася непримиренна суперечність.

Якби це були незначні формальні деталі, про які вчені могли б і не знати, не варто було б на них звертати увагу. Але вони проявилися саме в діяльності вчених, і дуже болісно, одразу, як мінімум, у двох аспектах.

Закордонні поїздки. У постанові Кабміну №710 від 11.10.2016 р. є пункт 20, у якому йдеться про необхідність погоджувати такі поїздки (якщо вони оплачуються грішми України) з відповідним начальством (у даному разі це МОН). Отримання таких дозволів, навіть без жодних заперечень із боку адміністрації МОН, перетворює поїздки на конференції на болісну процедуру з неясним результатом. Справді, спочатку потрібно оформити пакет документів в університеті, потім у визначені терміни (за два тижні, за нинішніми нормами) відправити його в МОН і встигнути отримати назад. Якщо ж є якісь неясності (наприклад, вирішується питання часткового фінансування оргкомітетом; фінансування з боку України прийшло напередодні конференції тощо), шансів на поїздку залишається мало. Але візьмімо навіть найсприятливіший варіант: усе робиться завчасно, і документи встигають оформити, залишається головне питання: з якого дива організація (МОН), яка не є стороною договору, втручається у відносини між дослідниками і ДФФД? Абсурд!

Однак у зазначеній вище постанові №710 (в тому ж п. 20) є примітка, з якої випливає, що в разі отримання гранту одержувати такі дозволи нема необхідності. Тобто проблема вирішується розчерком пера. (Що, звісно, не скасовує абсурдності ситуації у випадку з договором, але це вже інше питання).

Звітність. У договорі є пункт "Порядок здачі та приймання роботи", що саме собою зайвий раз демонструє: це — ніякий не грант, а саме госпдоговір. (Як можна "здати" або "прийняти" дослідження з термодинаміки чорних дір?) Ось лише частина документів, які треба подавати щороку: витяг з протоколу засідання наукової ради Виконавця з висновком про відповідність виконаної роботи Технічному завданню; Акт інвентаризації матеріальних цінностей та створеної продукції за договором з додатками; у разі залучення співвиконавця: копії договору з додатками, анотованого звіту, кошторису фактичних витрат, Акту здачі-приймання роботи; довідка про наукові публікацій, тези доповідей; витяг з протоколу засідання наукової ради Виконавця, з висновком про відповідність виконаної роботи Технічному завданню.
Ця громіздка й нікому не потрібна звітність абсолютно не характерна для реальних грантів. Зате вона є типовою ознакою госпдоговору, які укладали ще за радянських часів. Мені довелося навіть спеціально витратити частину грошей проекту (й так зовсім невеликих) на те, щоб узяти студента, який займатиметься оформленням. Причому я поставив у плані тільки один етап (аж до кінця року), щоб проходити через ці тернії лише раз на рік. Та оскільки гроші виділяють за три місяці до закінчення етапу, то в результаті доводиться чекати їх до жовтня. Тобто чим менше мучишся з оформленням паперів, тим довше чекаєш грошей. (Це, мабуть, щось каже про систему цінностей, закладених у цій системі).

Дозволю собі самоцитування. "Науці загрожують як аномально мале фінансування, так і неадекватні бюрократичні перепони. А коли це поєднується, то таке поєднання може її просто добити" ("Не так страшне безгрошів'я...", DT.UA № 35 от 25.09.2015).

То що ж робити? Проблема цілком вирішувана, причому для цього не потрібні фінансові вкладення. Достатньо доброї волі з боку керівництва ДФФД, яке повинно виправити помилки. Слід присвоїти грантам адекватний код ККДБ 25020100 "Благодійні внески, гранти та дарунки" й усунути формальну суперечність між змістом і формою. Правила оформлення заявок та звітів теж мають бути спрощені й приведені у відповідність до практики грантів, а не госпдоговору (які грантами тільки прикидаються). Причому це потрібно зробити негайно, оскільки на початку наступного року, як завжди, очікується прийняття фінансування нових проектів та продовження діючих. Невеликі зміни в умовах цілком здатні різко знизити непродуктивні витрати часу та нервів вчених і дати грантоотримувачам можливість зосередитися на виконанні проектів, які вони виграли, а не на оформленні нікому не потрібних паперів.

Якщо Україна реально хоче стати по-справжньому європейською країною, це має проявитися і в організації науки. Замість євроімітації мусить нарешті реально запрацювати система фінансування фундаментальної науки, прийнята в європейських країнах.