ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

05 листопада 2018

Офіційна відповідь на критику

  
   
  









Автор: Прес-служба ДП "Бучацький лісгосп"
01.11.2018 09:50

Реагування на критику

Ми вдячні всім за активність у питаннях вирубки лісу, однак державне підприємство «Бучацьке лісове господарство» проводить свою діяльність в рамках чинного законодавства.

30 жовтня 2018 року на сторінці у Фейсбук Василь Жуковський було розповсюджено відео, на якому він, без залучення представників Бучацького лісгоспу, здійснює обстеження лісової ділянки, що знаходиться у постійному користуванні державного підприємства «Бучацьке лісове господарство», у Дорогичівському лісництві, де проводиться вибіркова санітарна рубка.

Вищенаведені твердження із даного відео не відповідають дійсності.

Ми ні в якому разі не хочемо піддавати сумнівам компетенцію пана Василя Жуковського, однак коментарі та доводи наведені у даному відео є такими, що не відповідають дійсності та ґрунтуються на припущеннях та власному суб’єктивному баченні.

Проведення рубки відбувається у кварталі 52, виділ 22 на площі 1,9 га та було оформлено лісорубним квитком № 133 від 03 вересня 2018 року

Згідно з п.2, п.12 та п. 14 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою КМУ від 27 липня 1995 р. № 555 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 748 від 07.08.2013, № 213 від 23.03.2016, № 756 від 26.10.2016 року, заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються власником лісів, постійним лісокористувачем у максимально стислі строки за умови недопущення негативного впливу на навколишнє природне середовище шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених, внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і в наслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп, які відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками або ураження хворобами.

На виконання п. 5 та у відповідності до п.13 Санітарних правил в лісах України, представниками ДСЛП «Львівлісозахист» було проведено лісопатологічне обстеження, складено відповідний Акт лісопатологічного обстеження насаджень від 25 червня 2018 року, складений Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів ДП «Бучацький лісгосп», який було погоджено ДСЛП «Львівлісозахист» 26 червня 2018 року, Управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА та обласним управлінням лісового та мисливського господарства від 05.07.2018 року.

І у відповідності до п. 13 Санітарних правил в лісах України була призначена вибіркова санітарна рубка.

Твердження пана Василя, що більшість дерев на ділянці є здоровими та «деревина вищого гатунку» є голослівними, оскільки у місці, де безпосередньо проводилась відеозйомка деякі дерева дуба сильно ослаблені, всихають або всохли внаслідок дії опенька осіннього, із зовнішніми ознаками пошкодження стовбуровими та прикореневими гнилями, плодовими тілами трутовиків, всихаючими скелетними гілками та ознаками заселення стовбуровими шкідниками. Деякі дерева граба та інших порід уражені гнилями, всихають або всохли внаслідок дії природного відбору.

Розуміючи, який шквал негативу випливе після даного коментарю, все ж таки сподіваємось на розуміння та адекватне сприйняття роботи працівників лісової галузі, і закликаємо перестати формувати образ лісівника – злодія, та, навпаки, разом проводити зміни на краще у лісовій галузі.

ДП "Бучацьке лісове господарство" відкрите до об’єктивної критики, до співпраці з громадськістю і письмово готовий надати офіційні відповіді на всі запити, звернення щодо проведення рубок, які роботи і де проводяться лісгоспом, пред'явити необхідні документи, але для цього просимо звертатись у визначеному законодавством порядку на поштову чи електронну адресу лісгоспу з усіма питаннями, які потребують відповідей та роз'яснень.

Крім того, додатково надаємо копії усіх вищезазначених документів, фото зрубаних дерев дуба звичайного «вищого гатунку» та повідомляємо, що у разі відсутності звернень безпосередньо до лісгоспу та до отримання відповідей на поставлені питання, просимо не розповсюджувати непідтверджену інформацію.

https://ternopillis.gov.ua/no_cache/pres-sluzhba/novina/article/oficiina-vidpovid-na-kritiku.html#.W9q_8e4KfkQ.facebook

ПОТЯГИ ЗАПОВНЕНІ ЛІСОМ: Залізниця на Румунію. І таких ешелонів проїзджає два рази на добу (ВІДЕО)

21:06 04 листопада 2018



Чернівці,субота,12 година залізна дорога на Румунію.

Почну з екології,подивіться скільки диму,далі цистерни з якоюсь хімією на них написано РЖД,хтось каже що з Росією не торгуємо

А потім ліс і ліс різного калібру, - інформують "Українські реалії" з посиланням на puer.org.ua.

І таких ешелонів проїзджає два рази на добу.

Страшно інше,мій пост нічого не змінить,я ніхто…

ВІДЕО:

04 листопада 2018

Податковий переворот або як ліси зможуть збагатити гірські ОТГ на Прикарпатті

Донедавна єдиною категорією земель, з яких не справлявся земельний податок, залишалися ліси. В серпні ситуація змінилася кардинально завдяки підписаному Президентом закону про внесення змін до Податкового кодексу



Відтепер лісові господарства мають платити земельний податок до бюджетів місцевих рад, завдяки чому гірські громади зможуть суттєво покращити своє фінансове становище.

Маленька революція в Податковому кодексі


10 серпня 2018 року Президент України Петро Порошенко підписав закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств”. Серед нововведень – виведення земельного податку зі складу рентної плати за лісові землі.


Відтак, гірські громади, вкриті лісовими масивами, отримали реальний шанс суттєво збільшити свої бюджети. Адже до цього ліс, хоч і був справжнім багатством природи, проте реальних доходів органам місцевого самоврядування не приносив. Натомість громади, що межують з лісгоспами, отримували розбиті дороги та знищену інфраструктуру, пишуть Версії.




“ІНІЦІАТИВА ПІШЛА ЗНИЗУ: ГРОМАДИ ОБ’ЄДНАЛИСЬ І ВИСЛОВИЛИ СПІЛЬНУ ДУМКУ ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ПЛОЩІ, ЯКА ЗНАХОДЯТЬСЯ ПІД ЛІСАМИ. ГІРСЬКІ ГРОМАДИ ПОВИННІ ОТРИМУВАТИ ПЛАТУ ЗА ЛІСОВІ ЗЕМЛІ ЗА ТИМ ЖЕ ПРИНЦИПОМ, ЩО І РІВНИННІ ГРОМАДИ ОТРИМУЮТЬ ПЛАТУ ЗА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ЗЕМЛІ. ЦЕ Б ДОЗВОЛИЛО ВИРІВНЯТИ ЇХНІЙ БЮДЖЕТ, АДЖЕ ЗГІДНО БЮДЖЕТНОГО КОДЕКСУ БЮДЖЕТИ ВСІХ РІВНІВ МАЮТЬ БУТИ ЗБАЛАНСОВАНІ. А В ДАНОМУ ВИПАДКУ БУВ ЯВНИЙ ДИСБАЛАНС”, – ВІДМІЧАЄ ОДИН ІЗ ІНІЦІАТОРІВ ЗАКОНОПРОЕКТУ, ЮРИСТКОНСУЛЬТ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОГО ЦЕНТРУ РОЗВИТКУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ МИХАЙЛО ІВАШКІВ.

Нові доходи – нові можливості


Завдяки змінам до Податкового кодексу нова стаття надходжень у вигляду податку за лісові землі дозволить збільшити бюджети всіх ОТГ на Прикарпатті. Особливо відчутним це буде для дев’яти гірських громад – Печеніжинської ОТГ, Білоберізькогої ОТГ, Ланчинської ОТГ, Дзвиняцької ОТГ, Спаської ОТГ, Космацької ОТГ, Яблунівської ОТГ, Витвицької ОТГ та Делятинської ОТГ. Адже понад 50% їхніх територій займають саме ліси. Згідно нового закону громади зможуть самостійно встановлювати податкову ставку – від 1% до 5% нормативно-грошової оцінки землі.




“ПРОЦЕС ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ СТАВ ДРАЙВЕРОМ ЦИХ ЗМІН, АДЖЕ З ЗАКОНОДАВЧОЮ ІНІЦІАТИВОЮ ВИСТУПИЛИ САМЕ ОБ’ЄДНАНІ ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ, – ВІДМІТИВ ОДИН ІЗ АВТОРІВ ЗАКОНОПРОЕКТУ, НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ КРАЇНИ ЮРІЙ СОЛОВЕЙ. – НАВІТЬ, ЯКЩО ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ВСТАНОВЛЯТЬ МІНІМАЛЬНУ СТАВКУ ЦЬОГО ПОДАТКУ, А ЦЕ 1%, НА РІК БЮДЖЕТИ МІСЦЕВИХ ГРОМАД ОТРИМАЮТЬ БЛИЗЬКО 200 МЛН ГРН. ВЕРХОВИНЩИНА, ДО ПРИКЛАДУ, З НАСТУПНОГО РОКУ ЗМОЖЕ ОТРИМАТИ БЛИЗЬКО 30 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ НА РОЗВИТОК РЕГІОНУ. В ТОЙ ЧАС ЯК НА СЬОГОДНІШНІЙ ДЕНЬ БЮДЖЕТ РОЗВИТКУ РАЙОНУ СКЛАДАЄ МЕНШЕ 2 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ”.

Новий закон розширює базу оподаткування місцевих бюджетів за рахунок лісових земель, а це стане стимулом до розвитку їх територій.




“НАСПРАВДІ ЦЕЙ ЗАКОНОПРОЕКТ Є ЧАСТИНОЮ РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ. ТОБТО ПЕРЕДАЧА ПОВНОВАЖЕННЯ І НАПОВНЕННЯ БЮДЖЕТІВ РЕСУРСОМ ПІДТРИМУЄТЬСЯ ПОЛІТИКОЮ ДЕРЖАВИ. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ЦЕНТР РОЗВИТКУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ВЖЕ ПРОВІВ РЯД ЗАХОДІВ, ДЕ ПІДНІМАЛОСЬ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ГІРСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ. ЦІ ПРОБЛЕМИ ОБГОВОРЮВАЛИСЬ НА РІВНІ ПРЕЗИДЕНТА, ПРЕМ’ЄРА, МІНІСТРІВ ТА ГУБЕРНАТОРІВ. ІФЦРМС ЗАВЖДИ ПІДТРИМУВАВ І ПІДТРИМУВАТИМЕ ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, І СПРИЯТИМЕ ПОШУКУ НОВИХ ДЖЕРЕЛ НАПОВНЕННЯ ЇХ ФІНАНСОВОГО РЕСУРСУ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЇ”, – ЗАУВАЖИВ КЕРІВНИК ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОГО ЦРМС РУСЛАН ПАНАСЮК.

В Білоберізькій ОТГ, одній із найвисокогірніших громад країни, понад 60% території покрито лісами. Тому податкові нововведення тут сприймають з оптимізмом.




«НЕ МОЖНА СКАЗАТИ, ЩО МИ НІЧОГО НЕ ОТРИМУВАЛИ ВІД ЛІСГОСПІВ. МИНУЛОГО РОКУ МИ ОТРИМАЛИ СУМАРНО 52 ТИСЯЧІ РЕНТНОЇ ПЛАТИ. СЮДИ ВХОДИЛА САНІТАРНА ВИРУБКА ЛІСІВ НА ТЕРИТОРІЇ НАШОЇ ГРОМАДИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ (ЗБИРАННЯ ЯГІД ТА ГРИБІВ). АЛЕ НАСПРАВДІ ЦЕ МІЗЕРНА СУМА. АДЖЕ ВСЯ ЗЕМЛЯ ЗА МЕЖАМИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ В НАШІЙ ГРОМАДІ – ЦЕ ЛІСИ. І ЯКЩО МИ ПРИЙМЕМО МІНІМАЛЬНУ СТАВКУ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ 1%, ТО ВЖЕ НАСТУПНОГО РОКУ ОТРИМАЄМО 400 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ НАДХОДЖЕНЬ. ЇХ МИ ЗМОЖЕМО СПРЯМУВАТИ НА УТРИМАННЯ КОМУНАЛЬНИХ ДОРІГ, ЯКІ ВЕДУТЬ ДО ТИХ САМИХ ЛІСГОСПІВ”, – ВІДМІТИВ ГОЛОВА БІЛОБЕРІЗЬКОЇ ОТГ ДМИТРО ІВАНЮК.

Громади готові йти на компроміс


В Державному агентстві лісових ресурсів України переймаються, що введення нового податку на лісові землі може призвести до суттєвого здорожчання деревини, і як наслідок до зупинки всієї деревообробної галузі. Громади ж готові йти на компроміс – і замість максимальної ставки 5% встановити з 2019 року ставку податку 1%, а на перехідний період – всього 0,1%.



“МИ РЕКОМЕНДУВАЛИ ВСІМ ГРОМАДАМ ТА СІЛЬСЬКИМ РАДАМ ВВЕСТИ СТАВКУ 0,1% НА ЦЕЙ ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД (ЦЕ ПРИБЛИЗНО 24 ГРН/ГА). ЦЕ МІНІМАЛЬНА СТАВКА, ЯКА МОЖЕ БУТИ. БІЛЬШІСТЬ ГРОМАД З ЦИМ ПОГОДИЛИСЬ. ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ РОЗУМІЮТЬ, ЩО ДЕСЬ ПОТРІБНО ЙТИ НА КОМПРОМІС З ЛІСОВИМИ ГОСПОДАРСТВАМИ. НІХТО НЕ ЗАЦІКАВЛЕНИЙ В ТОМУ, ЩОБ ЗРОБИТИ ЦІ ПІДПРИЄМСТВА БАНКРУТАМИ”, – ЗАЗНАЧИВ ВИКОНАВЧИЙ ДИРЕКТОР АГЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОТГ ПРИКАРПАТТЯ МАКСИМ ЧОПЕЙ.




“ПОТРІБНО ШУКАТИ УЗГОДЖЕНЕ РІШЕННЯ, ЯКЕ Б ЗАДОВІЛЬНИЛО ОБИДВІ СТОРОНИ, – ДОДАВ МИХАЙЛО ІВАШКІВ. – ОКРІМ ТОГО, ЦЕЙ ПОДАТОК МОЖЕ СТАТИ СТИМУЛОМ ДО ТОГО, ЩОБ ЛІСГОСПИ ЗДІЙСНЮВАЛИ ХОЧА Б ПЕРВИННУ ОБРОБКУ ДЕРЕВИНИ І ТАКИМ ЧИНОМ ЗБІЛЬШУВАЛИ ДОДАНУ ВАРТІСТЬ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ. ЦЕ В СВОЮ ЧЕРГУ ДОЗВОЛИТЬ РОЗВИВАТИ ДЕРЕВООБРОБНУ ГАЛУЗЬ, ЯК НАСЛІДОК – НОВІ РОБОЧІ МІСЦЯ І ЗМЕНШЕННЯ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ ПРИКАРПАТЦІВ”.

За словами фахівців, за останні два роки вартість деревини в Україні зросла у 2,5 рази.


“ЯКЩО ЗАКЛАСТИ ЦЕЙ ПОДАТОК В РОЗМІРІ 1%, ТО ВАРТІСТЬ ДЕРЕВИНИ ЗРОСТЕ МАКСИМУМ НА 10%. НАВРЯД ЧИ ЦЕ СУТТЄВО ВПЛИНЕ НА СИТУАЦІЮ НА РИНКУ”, – ВІДМІТИВ МАКСИМ ЧОПЕЙ.


Зрушили з мертвої точки


В Україні 10 млн. га лісів, тож введення земельного податку на лісові землі дозволить місцевим бюджетам отримати близько 2,6 млрд гривень додаткових надходжень. Це може стати серйозним економічним поштовхом для розвитку цих територій.


“НЕ СЛІД ЗАБУВАТИ І ПРО СОЦІАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БІЗНЕСУ. АДЖЕ ЛІСОВІ ГОСПОДАРСТВА – ЦЕ БАЗОВИЙ БІЗНЕС НА ГІРСЬКИХ ТА ПРИГІРСЬКИХ ТЕРИТОРІЯХ, І ВІН ПОВИНЕН РОЗУМІТИ СВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА РОЗВИТОК ЦИХ ТЕРИТОРІЙ. СКАЗАТИ, ЩО ВОНИ ЗОВСІМ НЕ ДОПОМАГАЛИ ГРОМАДАМ НЕ МОЖНА – БО ТАКИ ДОПОМАГАЛИ: ДЕСЬ ГРЕЙДЕРОМ, ДЕСЬ ДРОВАМИ, ДЕСЬ ПАЛЬНИМ. АЛЕ ЦЕ ВСЕ БУЛО НАПІВЛЕГАЛЬНО. В ЛІСГОСПАХ ЗМУШЕНІ БУЛИ ШУКАТИ ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА ДЛЯ ВИРІШЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПИТАНЬ, ЯКІ В ЇХНІХ БЮДЖЕТАХ НЕ ЗАКЛАДЕНІ. ВВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ СПРОСТИТЬ СИТУАЦІЮ – ЗА ОТРИМАНІ КОШТИ ГРОМАДИ САМІ ВИРІШУВАТИМУТЬ СВОЇ ПРОБЛЕМИ, А ЛІСОВІ ГОСПОДАРСТВА ЗАЙМАТИМУТЬСЯ СВОЄЮ ПРОФІЛЬНОЮ РОБОТОЮ”, – ВІДМІЧАЄ МАКСИМ ЧОПЕЙ.




“ЗДЕБІЛЬШОГО ПРАЦІВНИКИ ЛІСГОСПІВ – ЦЕ МЕШКАНЦІ НАВКОЛИШНІХ СІЛ. ТОБТО, ПО СУТІ, ЦЕЙ ПОДАТОК ЗАЛИШАЄТЬСЯ НА МІСЦЯХ. І ЛІСІВНИКИ МАЛИ Б БУТИ САМІ ЗАЦІКАВЛЕНІ В ПІДТРИМЦІ І РОЗВИТКУ ЦИХ ТЕРИТОРІЙ. АДЖЕ ЦЕ ДОЗВОЛИТЬ ПОКРАЩИТИ ІНФРАСТРУКТУРУ, ПІДВИЩИТИ ЯКІСТЬ ПОСЛУГ, І ВЗАГАЛІ ЗБЕРЕГТИ ІДЕНТИЧНІСТЬ, БО ГІРСЬКІ ТЕРИТОРІЇ – ЦЕ ЗОВСІМ ІНША КУЛЬТУРА ТА МЕНТАЛІТЕТ. ЦЕ СВОЄРІДНИЙ ЕКОНОМІЧНО-РОЗВИТКОВИЙ ПОШТОВХ ДЛЯ ЦИХ ТЕРИТОРІЙ, ЯКИЙ ЗМОЖЕ СКОЛИХНУТИ, ЗМІСТИТИ З МЕРТВОЇ ТОЧКИ, ВДИХНУТИ НОВЕ ЖИТТЯ В ЦІ ТЕРИТОРІЇ”, – РЕЗЮМУЄ МИХАЙЛО ІВАШКІВ.

Потрібен новий закон, щоб запобігти фінансовому краху і ліквідації лісгоспів


Не поділяють ентузіазму голів ОТГ лісівники. Вони впевнені, що з введенням цього податку лісгоспи можуть збанкрутувати. Відтак, представники кількох лісгоспів звернулись до депутатів Івано-Франківської обласної ради з проханням вжити невідкладних заходів для недопущення знищення галузі лісового господарства та врегулювання статусу лісів.

На чергову сесію, яка відбулася 21 вересня 2018 року, підготували відповідне звернення, адресоване Президенту, Верховній Раді та Кабінету Міністрів України.


«ЗА ЧИННОЮ СИСТЕМОЮ ОПОДАТКУВАННЯ НА ОСНОВІ ПРИЙНЯТОГО ЗАКОНУ РОЗМІР ДАНОГО ПОДАТКУ, В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЙОГО СТАВКИ, ДЛЯ ДЕЯКИХ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗРОСТЕ І ПЕРЕВИЩИТЬ СУМУ ДОХОДІВ, ВНАСЛІДОК ЧОГО МОЖЕ НАСТАТИ ЇХНЄ БАНКРУТСТВО.
ЗАСТОСУВАННЯ НОВОГО ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ НА ВСІ ЛІСОВІ УГІДДЯ ПРИЗВЕДЕ ДО ОПОДАТКУВАННЯ ЗЕМЕЛЬ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ В СТАДІЇ СТВОРЕННЯ ДЕРЕВОСТАНІВ (ЗАЛІСНЕНИХ ЗРУБІВ, ПРОГАЛИН, НЕЗІМКНУТИХ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР, НАСАДЖЕНЬ ДО 40-РІЧНОГО ВІКУ), ЛІСІВ З ОСОБЛИВИМ ТА ОБМЕЖЕНИМ ЛІСОКОРИСТУВАННЯМ, В ТОМУ ЧИСЛІ НА ОБ’ЄКТАХ ТА ТЕРИТОРІЯХ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ, В ЯКИХ ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАКТИЧНО НЕ ПРОВОДИТЬСЯ. ТОБТО ТИХ ЗЕМЕЛЬ, ЗА ЯКИМИ ПІДПРИЄМСТВО ДОГЛЯДАЄ, ВИТРАЧАЮЧИ ВЛАСНІ КОШТИ ТА НЕ ОТРИМУЮЧИ ПРИБУТКУ», – ЙДЕТЬСЯ У ЗВЕРНЕННІ.


Депутати наголосили, що потрібно провести аналіз спроможності сплати нового податку лісогосподарськими підприємствами, виходячи з економічних та фінансових умов господарювання, забезпечити справедливий розподіл ренти, зокрема спрямування не менше 25%. до місцевих бюджетів, та встановити економічно обґрунтований фіксований земельний податок для наповнення місцевих бюджетів.


В Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства також не сидять склавши руки. Тут створили робочу групу, яка напрацьовує новий законопроект щодо земельного податку на лісові землі.


03/10/2018 21:19

Ясінянські лісники створюють ідеальні умови для розмноження і росту мальків форелі



Своє категоричне НІ імпорту оголосили лісівники Ясінянського лісомисливгоспу. Місцеві лісівники – за розвиток туризму та рекреації й екологічно чисті продукти харчування. Відтак лісівники активно споруджують перепади на гірських річках та щорічно проводять зарибнення річок райдужною фореллю.

Як розповідає директор Ясінянського лісомисливгоспу Василь Теличук: "На теренах лісових масивів розташовані популярний гірськолижний курорт Драгобрат, збудована нова лісова та відновлена стара військова дорога часів Першої світової війни, багато історичних локацій, які б могли зацікавити туристів. Тому наразі ми активно розвиваємо туризм. У планах підприємства – збільшити кількість форелі в річках. Для цього щороку в річки запусається понад 15 тисяч штук королівської риби. У дикій природі виживають не всі мальки, приживаються близько 70% малюків і ще менше доживає до репродуктивного віку. Щоб форель після зариблення приживалась краще, працівники лісомисливського господарства будують штучні перепади на малих річках. Це ефективний засіб підвищення природного відтворення гідроекосистем та покращення кисневого режиму водотоків".

За словами лісівників, одна з функцій перепадів – під час паводків форель може ховатися в них і рибу не зносить води своїм потоком. Друга – сповільнення швидкості потоку води і збереження доріг, берегів та мостів. Ми хочемо відновити велику кількість риби в річках. Ясінянська форель дасть фору норвежській.

Основними очікуваними результатами встановлення штучних перепадів є наступні: покращення екологічного стану малих річок; покращення умов життєдіяльності форелі струмкової; відновлення біорізноманіття гідроекосистеми малих річок та відновлення фонових гідрохімічнх показників; відновлення та покращення харчової бази для форелі струмкової, тому це є одним з передових завдань для ДП "Ясінянське ЛМГ". А саме головне – це пріоритетне завдання в напрямку розвитку туризму на теренах Рахівського району.,

листопада 04
15:25
2018
ЗОУЛМГ

УСІ КЕРІВНИКИ ОБЛАСНИХ ЛІСОВИХ ГОСПОДАРСТВ ВІДВІДАЛИ ЧЕРНІГІВЩИНУ



НА ВАРТІ ДОВКІЛЛЯ. НА ВИЇЗНІЙ КОЛЕГІЇ ДЕРЖЛІСАГЕНТСТВА: ДОМОГТИСЯ ВАГОМІШИХ ЗДОБУТКІВ У ЛІСОВОМУ ГОСПОДАРЮВАННІ.

Якими шляхами йти до таких здобутків, де зосереджувати об’єднані зусилля практиків лісогосподарювання, лісівничої науки і організаторів виробництва в масштабах всієї галузі – саме такі питання аналізували на виїзному розширеному засіданні колегії Державного агентства лісових ресурсів України. Засідання відбулося нещодавно на базі лісогосподарських підприємств Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства.

У роботі розширеного виїзного засідання колегії Держлісагентства взяли участь заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар і відповідальні працівники Держлісагентства, начальники обласних управлінь з усієї України, начальник Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Демченко, його заступники, головні спеціалісти облуправління.

У Чернігові учасники колегії зустрілися з виконувачем обов’язків голови облдержадміністрації Юлією Свириденко і головою обласної ради Ігорем Вдовенком.

В. о. Голови Чернігівської облдержадміністрації Юлія Свириденко висловила вдячність чернігівським лісівникам за допомогу у подоланні наслідків та відновлення об’єктів соціальної сфери після вибухів боєприпасів біля м. Ічня.

Голова Чернігівської обласної ради Ігор Вдовенко підкреслив, що завдяки лісівникам область має великий відсоток лісистості.

«Можу сказати, що лісова галузь на Чернігівщині – це ще й флагман економіки», – сказав він. Також Ігор Вдовенко повідомив, що депутати обласної ради планують ініціювати питання скасування земельного податку на ліс, який нещодавно був введений і може негативно вплинути на роботу лісової галузі.

Після зустрічі всі учасники засідання відбули в ДП «Добрянське лісове господарство». Там вони урочисто відкрили укомплектований сучасними механізмами насіннєвий комплекс з підготовки високоякісного насіннєвого матеріалу.

Учасники виїзного засідання побували також у Ріпкинському, Новояриловицькому, Комарівському, Олешнянському й Олександрівському лісництвах. Тут вони всебічно аналізували стан рекреації і лісових площ після суцільних санітарних рубок. Цікавились роботою тепличних господарств лісництв з вирощення садивного матеріалу, нижньоскладських комплексів, транспортних цехів. Відбувався активний обмін думками в діалозі з керівниками, спеціалістами і працівниками лісництв. А у Комарівському лісництві провели посадку лісових культур. Ознайомилися з рекреаційною діяльністю підприємства та побували у рекреаційному комплексі «Голубі озера».


Наступного дня засідання виїзної розширеної колегії Держагентства лісових ресурсів України продовжило свою роботу в ДП «Городнянське лісове господарство» і ДП «Корюківське лісове господарство».

У Тупичівському лісництві ознайомилися з мережею доріг лісогосподарського призначення, проведенням лісосічних робіт з використанням агрегатних лісозаготівельних машин «КOMATSO», іншими об’єктами виробничої й екологічної структури підприємства.


У ДП «Корюківське лісове господарство» учасники виїзного засідання колегії ознайомилися з нижньоскладськими комплексами Корюківського і Холминського лісогосподарських підприємств, еколого-просвітницьких об’єктів, побували на деревообробному підприємстві АТ «Слов’янські шпалери».
ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ВИЇЗНОЇ КОЛЕГІЇ

Зі вступним словом на його відкритті виступив начальник ЧОУЛМГ Олександр Демченко.

З доповіддю «Про підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємств галузі за 9 місяців 2018 року» виступив заступник голови Держлісагентства України Володимир Бондар.

Зокрема, було повідомлено, що за цей період в лісах галузі ліквідовано 1164 пожежі на площі 1279 га, що складає 52% від кількості та 24% за площею у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року. Середня площа однієї пожежі знизилася вдвічі та становила 1,1 гектарів.

За результатами фінансово-господарської діяльності отримано 12,3 мільярдів гривень чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що на 2,5 млрд грн більше аналогічного періоду минулого року (приріст 25%).


На ведення лісового господарства державними підприємствами було спрямовано 4,6 млрд грн, що на 1,1 млрд грн більше, ніж за 9 місяців 2017 року. Спрямовано 4,5 млрд грн власних обігових коштів підприємств на ведення лісового господарства, 98,9 млн гривень, отриманих за рахунок фінансової та іншої допомоги, 18,6 млн гривень підприємствам виділено асигнувань з місцевих бюджетів.

Стосовно сплачених податків за дев’ять місяців ц. р., було зазначено, що разом сплачено податків та ЄСВ у сумі 4,5 млрд гривень. Зокрема, підприємствами галузі сплачено до бюджету 3,5 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів, Це на 673 млн грн (24%) більше, ніж за відповідний період 2017 року. З них до Державного бюджету сплачено 2,2 млрд грн (63%), до місцевого – 1,3 млрд грн (37%).

Найбільшу питому вагу в сумі сплачених податків та зборів становить податок на додану вартість – 39 відсотків (1,3 млрд грн), податок на доходи фізичних осіб – 25 відсотків (869 млн грн) та рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів – 1% (715 млн грн). Крім податків, підприємствами галузі за звітній період сплачено 1 млрд грн єдиного соціального внеску.

Як було зазначено, в минулі вихідні деякі користувачі не звернули увагу на рекомендації Держлісагентства щодо відтермінування проведення облавних полювань до зниження температурного режиму.

У зв’язку з цим, заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар доручив терміново організувати рейдові групи із залученням представників територіальних органів національної поліції, екологічної інспекції. Для цього слід постійно проводити рейди з охорони державного мисливського фонду від браконьєрства і перевірки користувачів мисливських угідь на предмет дотримання ними правил техніки безпеки при організації та проведенні полювання.

Про сучасний стан ведення лісового господарства та розвиток виробничої інфраструктури підприємств Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства інформував учасників виїзної колегії Держлісагентства України начальник обласного управління Олександр Демченко.

Олександр Марахонько

Большая ошибка FSC: система недооценила значение недавнего немецкого фильма про уничтожение диких лесов

В октябре 2018 года европейский телеканал ARTE выпустил полуторачасовой документальный фильм на немецком и французском языках о том, как не работает система добровольной лесной сертификации FSC в части сохранения малонарушенных лесных территорий и других диких лесов. В течение примерно двух недель фильм находился в открытом доступе на сайте телеканала, а 23 октября был показан в телевизионном эфире.

Насколько можно судить по последствиям, система FSC явно недооценила значение этого фильма. 19 октября, еще до официального показа фильма по телевизору, на сайте FSC было размещено сообщение, в котором организация попыталась оспорить обвинения в свой адрес, содержавшиеся в фильме - и пока никакой более серьезной реакции с ее стороны на этот фильм не было. Сама попытка оспорить то, о чем говорится в фильме, оказалась крайне неуклюжей, в стиле "в огороде - бузина, в Киеве - дядька" (многие приведенные аргументы если и имеют отношение к тематике фильма и к работе самой FSC, то косвенное и не вполне очевидное). Подробный разбор этих аргументов на английском приводится в свежем сообщении на сайте FSC watch. Ссылки:

Вышел документальный фильм на немецком и французском о том, как не работает FSC (предыдущее сообщение на Лесном форуме об этом фильме)

The Forest Stewardship Council (FSC) disputes the allegations made about our work in Arte documentary (заявление FSC по поводу документального фильма телеканала ARTE)

In denial: FSC’s response to the ARTE documentary (разбор от FSC watch ответа FSC на документальный фильм телеканала ARTE)


В целом реакция FSC на фильм телеканала ARTE оказалась слабой и несерьезной - по большому счету, она свелась к очень поверхностному разбору приведенных в фильме фактов без полноценного их анализа и без признания основных обозначенных в фильме проблем. По всей видимости, руководство FSC восприняло выход этого фильма как единичное событие, не сильно угрожающее репутации и стабильности системы. Фильм действительно не затронул наиболее важную для стабильности FSC англоязычную аудиторию, и, видимо, не затронет - насколько известно, никто пока не планирует выпускать его на английском языке и широко демонстрировать в англоговорящих странах.

Но такая реакция FSC на фильм - ошибочна, и эта ошибка может дорого обойтись всей этой системе добровольной лесной сертификации. Ошибочна она потому, что, во-первых, выход фильма не является каким-то обособленным событием - наоборот, он показывает, насколько мощное зреет возмущение низким качеством работы FSC даже среди тех, кто когда-то в эту систему верил и участвовал в ее создании; и во-вторых, будут такого рода фильмы и в самых массовых англоязычных СМИ - это всего лишь вопрос времени. У системы FSC осталось не так уж много времени, чтобы начать всерьез признавать и исправлять свои проблемы в области уничтожения остатков диких лесов Земли и нарушения прав коренных жителей лесных регионов. Пока трудно сказать, является ли нынешнее состояние FSC тяжелой болезнью или уже агонией - но нормальным развитием его назвать точно невозможно.

Человечество «доедает» Землю: куда катится наша планета

На минувшей неделе Всемирным фондом дикой природы был опубликован доклад, который, увы, не вызвал широкого резонанса в мире. Ну, еще бы – войны и выборы, теракты и митинги, потрясения политические и финансовые... Вот только, если люди не прислушаются к прозвучавшим в очередной раз предупреждениям, может статься, что в достаточно обозримом будущем всю эту возню осуществлять будет просто негде. Да и некому.


Процесс уничтожения человеческой цивилизацией собственной среды обитания не то, что не замедляется – в последние годы он ускорился с пугающей интенсивностью. Собственно говоря, о дикой природе, как таковой, на планете Земля сегодня уже можно говорить лишь достаточно условно – по данным экологов своей неуемной деятельностью «хомо сапиенс» уже успел «облагодетельствовать», как минимум, три четверти земной тверди. И это – включая горные пики, пустыни и арктические льды. Продолжим в том же духе – и очень скоро останемся на мертвом пепелище.



За промежуток с 1970 по 2014 годы люди извели 60% всего живого на планете! Рыбы, птицы, животные, моллюски, рептилии – все они исчезают в бездонной утробе нашей «цивилизации». Что характерно, еще недавно этот жуткий показатель составлял 52%. Двигаясь к краю пропасти, человечество переходит с шага на бег. В некоторых регионах Земли положение и того хуже – в Центральной и Южной Америке погибло 89% позвоночных животных, а в Амазонке за полстолетия сведена пятая часть знаменитых дождевых лесов. В Африке ситуация также катастрофична – там каждые пару месяцев стирается с лица Земли кусок тропической саванны со столицу Британии величиной.
60% слонов в Танзании истреблены браконьерами только в течении последних пяти лет.

Конечно, большинство живности погибает в результате превращения привычной для нее среды обитания в нечто непригодное для жизни – варварской вырубки лесов, бездумной и расточительной «сельскохозяйственной деятельности», массовых выбросов самой разнообразной химической дряни в воду, воздух и почву, загаживания их (и в особенности Мирового океана) непереработанным пластиком и его отходами. Однако, 300 видов животных исчезли из нашего мира именно в результате целенаправленной охоты на них. Человечество в самом, что ни на есть буквальном смысле, доедает собственную планету, безжалостно истребляя «братьев меньших» и вылавливая рыбу десятками миллиардов тонн.

То, что наши потомки, скорее всего, смогут увидеть абсолютное большинство представителей фауны разве, что в зоопарках, и, в конце концов, их соседями по планете останутся крысы, тараканы и помойные вороны, только часть проблемы. В Парижском климатическом соглашении, подписанном в 2015 году, ставилась задача попытаться удержать всеобщее повышение температуры на планете на отметке в полтора градуса (в сравнении с той, что была до наступления эпохи тотальной индустриализации). Но сегодня глобальное потепление уже приближается к уровню 3 градусов по Цельсию! Пойдет так и дальше – и, по оценкам ученых, уже в 2030 году будет перейдена критическая отметка, за которой изменения в планетарном масштабе станут просто необратимыми. Таяние арктических льдов, изменение течений и ветров... А дальше, как знать – новый Всемирный Потоп?

К огромному сожалению, предупреждения и, основанные вовсе не на смутных предчувствиях, а на вполне реалистичных расчетах, апокалиптические прогнозы экологов остаются гласом вопиющего в пустыне. Причем, в первую очередь, как раз для тех стран, которые оказывают на природу Земли наибольшее негативное влияние. Речь, в первую очередь, о Соединенных Штатах Америки. Климатическое соглашение?! Да идите вы... США не намерены его соблюдать – во всяком случае, нынешний их лидер придерживается именно такой точки зрения. Вообще, если Дональд Трамп и может претендовать на какую-либо международную премию, так, пожалуй, только на награду в области глобального разрушения экологии.

Такую репутацию он лишний раз подтвердил одним из недавних решений – стремясь залить американской нефтью весь мир, президент США намерен открыть для бурения такой бывший доныне заповедным, регион, как американский шельф побережья Аляски, так называемый, Северо-Алеутский бассейн. Правительство США (с подачи Трампа) уже одобрило предложение одной из энергетических корпораций о том, чтобы в море Бофора был отгрохан искусственный остров, практически впритык к территории Арктического национального заповедника, на котором из шельфа будут выкачивать по 70 тысяч баррелей нефти в день.

Ученые не просто категорически возражают против этой идеи – буквально, криком кричат о ее недопустимости, о том, что даже само по себе столь масштабное строительство погубит хрупкий природный баланс региона. А уж если там включатся буровые – вообще пиши пропало! Но кто ж будет слушать каких-то там «яйцеголовых», когда на кону такие деньжищи! Уж точно не Трамп и его команда. Белым медведям и прочей арктической живности можно только посочувствовать.

Человек и так испоганил землю, практически, непоправимо. Бьющие сегодня тревогу ученые подсчитали - для того, чтобы исправить последствия его жадности, глупости и безответственности, вернуться к нормальному состоянию, планете понадобилось бы не меньше пяти или даже семи миллионов лет! Впрочем, с такими «мировыми лидерами», как Трамп, и этого срока может оказаться недостаточно.
Автор: Александр Неукропный

Использованы фотографии: https://4archive.org/
Источник: topcor.ru.

На Херсонщине продолжают вырубывать лес



Херсонцы в соцсетях обеспокоены очередными фактами вырубки леса в области. Как сообщает Сергей Збаразский, лесорубы активно поработали возле села Крынки.

«Опять втихаря рубят лес. Жаль, что хорошие деревья», - пишет Сергей.

По его словам, деревья были спилены две недели назад.

В комментариях горожане отмечают массовость подобных рубок в лесах Херсонщины. Рубка леса идет в Олешковском и Голопристанском районах. Активизировались браконьеры перед зимой, когда дрова имеют хороший спрос на рынке.

Гривна

В одному з українських лісництв розводять рідкісних диких тварин

Через браконьєрів плямистих оленів у наших лісах, набагато менше, ніж було раніше. Щоб збільшити популяцію звірів, фахівці розводять їх у спеціальних вольєрах, а згодом відпускають у дику природу.



Вирушаю до лісництва, де діє така практика, пише газета Експрес. При в'їзді на територію видно високу сітку, натягнену між дерев'яними стовпами. За нею й бігають плямисті оленів, яких тут розводять.

"Тварини у нас саме на стадії розмноження: чекаємо, коли у вольєрі буде щонайменше 20 голів. Тоді потроху відпускатимемо, — каже Олег Петрович, єгер. — Раніше це зробити не можемо. Олениця приводить щороку щонайбільше двійко малят".

Вольєр — це огороджений 21 гектар лісу. Тут тварини можуть вільно пересуватися. Для них обладнано місця для підгодівлі,
баки на воду, сіносховища і так звані солонці.

"Що таке солонці? Ось гляньте. На зрізані стовбури дерев ставимо грудку спеціальної солі з вмістом магнію, йоду, кальцію та міді. Дерево просочується нею, і тварини гризуть його, коли їм бракує цих речовин, — пояснює чоловік. — Годуємо звірів декілька разів на день кукурудзою, пшеницею, ячменем і травою. Для цього кожні дві-три години об'їжджаємо вольєр автомобілем. Розвозимо корм, воду, сіно".

Цікаво, що олені напівдикі — людей не бояться, та близько підходять тільки до лісників. Мені пощастило побачити красенів самців з гіллястими рогами на голові. Таких тепер у дикій природі не часто зустрінеш...

"А ось наші кабани, — з цими словами єгер проводить мене до іншого вольєра. — Їх тут п'ятеро, є ще 12 поросят. Ризикнули розводити, попри спалахи африканської чуми, яка також негативно вплинула на популяцію цього виду в дикій природі".

Цей вольєр менший — усього 3,5 гектара. Самиць з поросятами тримають окремо, у так званих родинних відділеннях. Одна зі свинок привела потомство лише вчора, інша — два тижні тому. Маленькі кабанчики зовсім не схожі на дорослих — сірі, смугасті...

"Улюблений смаколик кабанів — кукурудза. А найкраще заняття — купатися у ванні, — додає єгер. — Ванною ми називаємо ямку, в яку наливаємо води і трохи солярки. Вони з неї майже не вилазять! Річ у тому, що в цих тварин часто є підшкірний кліщ — і така суміш рятує їх він нього та постійної сверблячки. У дикій природі вони обгризають кору хвойних дерев та труться об смолу, яку виділяє дерево. А купання у рукотворній ванні — альтернатива цьому".

Наприкінці моїх відвідин Плехівського лісництва єгері розповідають, що нещодавно до одного з вольєрі випадково потрапила косуля: втікала від диких собак і перескочила сітку. Згодом привела косуленятко — тож тепер мешканців тут побільшало. "Ми любимо свою роботу і сподіваємось змінити на краще екологічну ситуацію та допомогти збагатити тваринний світ наших лісів!" — кажуть мені на прощання.

Екс-чиновника, який допустив приватизацію 64 га лісу, звільнили від відповідальності за строками давності


Суд звільнив від кримінальної відповідальності колишнього начальника Іванківського райвідділу земельних ресурсів у Київській області.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на ухвалу суду від 17 жовтня.

У 2003-2013 рр. в результаті дій чиновника з постійного користування ДП «Іванківське лісове господарство» незаконно вибули земельні ділянки лісового фонду площею 64 га. Їх вартість оцінюється у понад 21 млн грн. На сьогодні ділянки перебувають у приватній власності. Як стверджував слідчий більш точний час вчинення злочину не було встановлено.

Дії чоловіка кваліфікували за за ч.2 ст.367 ККУ, як неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило інтересам держави тяжкі наслідки.

Це злочин середньої тяжкості, що не відноситься до корупційних і за який загрожує від 2 до 5 років позбавлення волі.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості і до набрання вироком законної сили минуло п’ять років.

Суд вирішив закрити справу у зв’язку із закінченням строків давності.