ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

14 листопада 2018

У чому цінність «Олешківських пісків»


Національний природний парк «Олешківські піски» створено Указом Президента України №221/2010 від 23 лютого 2010 року на території Голопристанського і Олешківського (Цюрупинського) районів та Новокаховської міської ради Херсонської області. До території Парку увійшло 8020,36 га земель державної власності. З них 5222,30 га вилучені у землекористувачів й надані Парку у постійне користування. А 2798,06 га земель, включені до його території без вилучення, проте будь-яка господарська діяльність на них проводиться лише за узгодженням з адміністрацією парку.

Парк оберігає унікальний для Європи ландшафт — псамофітні (пристосовані до піщаного ґрунту) різнотравні степи, піщані дюни (кучугури) та листяні гайки. Тут росте понад 400 видів вищих (судинних) рослин (у тому числі понад 30 рідкісних). Фауна нараховує понад 950 видів тварин (217 — включені до різних природоохоронних переліків). Це крихка природна система, яка формувалася упродовж декількох тисячоліть.

Унікальність й неповторність Парку підтверджується дипломом, в якому зазначено, що ця територія є найбільшою пустелею у Європі.

В «Олешківських пісках» можна побачити 13 типів рослинних спільнот. Це дуже багато за європейськими мірками. Така різноманітність надає Парку особливу наукову та видовищну цінність. Але чимало важливого і вартісного наразі залишилося поза його нинішніми межами. Наприклад, дубові ліси. Або місця де росте плавунець заплавний. Плауни – це найдавніша група судинних (вищих) рослин. Зазвичай вони ростуть у лісах, потребують багато вологи.

Коли у 2008 році фахівці підготували проект створення Парку, то і діброви, і плаунові осередки й інші цінні ділянки були до нього включені. Парк мав постати на 46 466 га, тобто на площі у шість разів більшою ніж вона є сьогодні. Передбачалось заповідання майже всієї екосистеми Козачелагерської та Чалбаської піщаних арен. Це дозволило б узяти під якісну охорону важливу частину Дніпровського екокоридору Національної екомережі України.

Настав час хоча би частково виконати рекомендації вчених. Адміністрація Парку підготувала клопотання включення до його складу низки земельних ділянок, які зараз входять до складу кількох державних лісомисливських підприємств. Загалом понад 3,6 тис. га, що межують з Парком на території Олешківського району. Матеріали щодо розширення знаходяться на розгляді у Кабінеті Міністрів.

Парк – одна візиток Херсонщини. Він може стати потужним фактором розвитку екотуризму. Такий туризм здатний забезпечити в області економічну та демографічну стабільність, вирішити соціально-економічні питання, а позитивно впливати на відродження, збереження та розвиток місцевих народних звичаїв, промислів, пам’яток історії та культури.

Наразі на його території Парку проведено майже 200 екскурсій. Кількість туристів з кожним роком зростає. Студенти та школярі виконують тут свої дипломні та курсові роботи, проводять наукові дослідження для Малої академії наук.

Господарська зона Парку – унікальне місце для проведення спортивних заходів. Зокрема, на його території вже вдруге відбувся унікальний ультрамарафонський фестиваль «WILD desert ultratrail».


Читайте також:
Фоторепортаж з прес-клубу про майбутнє «Олешківських пісків»
Хто і чому боявся створення національного природного парку «Тузловські лимани»?
«Олешківські піски» варті інвестицій та розширення
Чому міліція не любить квітів?
Чому цього року так багато кровососів і як з ними співіснувати?
14.11.2018

На Прикарпатті планують створити осередок Асоціації мисливців

13 листопада в Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства обговорили можливість створення обласного осередку Асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь.

За словами головного спеціаліста відділу охорони, захисту лісу та мисливства області, основними чинниками, що негативно впливають на стан ведення мисливського господарства є низький рівень вкладання коштів в охорону та відтворення мисливських тварин, недостатня чисельність єгерської служби по окремих господарствах, низька заробітна плата, відсутність службової зброї, автотранспорту, спецзасобів для фіксації проявів браконьєрства.


Своїми популістськими гаслами та діями псевдо-екологи намагаються сформувати негативний образ мисливця, як браконьєра. У зв’язку з цим, роль громадських організацій таких, як Асоціація мисливців, у питаннях формування об’єктивної громадської думки про лісове та мисливське господарство є надзвичайно важливою та необхідною, – зазначив віце-президент громадської спілки «Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь» Віктор Червоний.

Віце-президент запропонував об`єднати зусилля та дії з метою відстоювання прав мисливців та користувачів мисливських угідь, забезпечення єдиного потужного впливу на створення нової та удосконалення чинної законодавчої та нормативно-правової бази в Україні з питань ведення мисливського господарства, формування об`єктивної громадської думки про мисливство взагалі та вплив полювання на охорону, збереження та збільшення чисельності як об`єктів державного мисливського фонду, так і тваринного світу в цілому, зокрема, і червонокнижних.

Пропозицію Віктора Червоного щодо створення обласного осередку Асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь та подальшої співпраці учасники наради схвалили одноголосно.

У минулому році зареєстровано два випадки захворювання на африканську чуму свиней, в т.ч. один – у дикій фауні. Тому мисливці повинні дотримуватися техніки безпеки при добуванні диких тварин та відборі патматеріалу для здачі у ветлабораторію, – додав начальник відділу Держпродспоживслужби Іван Васьків .

За підсумками наради керівникам мисливських господарств доручили до 1 січня 2019 року довести чисельність єгерської служби до встановлених норм, забезпечити виплату заробітної плати не нижче встановленого діючим законодавством мінімуму, значно збільшити в цьому році вкладення у ведення мисливського господарства, в першу чергу, у підгодівлю та охорону мисливської фауни. Крім того, суворо дотримуватися вимог рішень ДНПК щодо здачі патматеріалу від 100% усіх добутих чи знайдених загиблими диких кабанів для дослідження на АЧС, посилити охорону мисливських угідь від проявів браконьєрства.



АВТОР: САВЧИН ХРИСТИНА 14 ЛИСТОПАДА 2018 Р., 20:23

Законопроект «О внесении изменений и дополнений в Лесной кодекс Республики Беларусь» принят во втором чтении

В Палате Представителей Республики Беларусь состоялось второе чтение проекта Закона «О внесении изменений и дополнений в Лесной кодекс Республики Беларусь». Для обсуждения депутатским корпусом документ представила заместитель председателя Постоянной комиссии Палаты Представителей по вопросам экологии, природопользования и чернобыльской катастрофы Наталья Климович.

Как сообщается на официальном сайте Палаты Представителей Национального собрания, проект Закона был подготовлен в связи с необходимостью совершенствования норм Лесного кодекса с учетом сложившейся практики ведения лесного хозяйства, увеличения количества случаев неблагоприятных погодных факторов, которые требуют принятия неотложных организационных мер, а также мер, направленных на совершенствование механизма использования, охраны, защиты и воспроизводства лесов в целях упрощения порядка проведения лесохозяйственных мероприятий и повышения эффективности ведения лесного хозяйства.

В своем выступлении Наталья Климович отметила, что при доработке ко второму чтению в проект Закона были внесены некоторые изменения. В частности, речь идет об уточнении определения термина «лесохозяйственные мероприятия», предоставленим права юридическим лицам, ведущим лесное хозяйство, осуществлять проведение рубок осветления, прочистки, рубок леса, проводимых при расчистке квартальных просек и содержании противопожарных разрывов, без оформления разрешительных документов, изменении порядка продления разрешительных документов и иных нормах.

Итогом обсуждений стало принятие проекта Закона «О внесении изменений и дополнений в Лесной кодекс Республики Беларусь» во втором чтении. Напомним, главной целью данного документа является упращение порядка проведения лесохозяйственных мероприятий и повышение эффективности ведения лесного хозяйства. Документ на стадии подготовки прошел шировкое обсуждение среди работников отрасли, научных учреждений и других заинтересованных сторон. Планируется, что в конце ноября проект закона будет рассмотрен Советом Республики.

Пресс-служба Минлесхоза

Опубликовано: 14 Ноября 2018 

До бюджету на Закарпатті відшкодовано майже 440 тис грн збитків, заподіяних незаконною порубкою лісу



За 10 місяців 2018 року прокуратурою до суду пред’явлено 15 позовних заяв на суму майже 1 млн грн про відшкодування збитків, спричинених незаконною вирубкою лісу, за результатами розгляду яких, судами задоволено загалом 12 позовних заяв на суму майже 680 тис грн.

З початку року, за позовами прокурорів Закарпатської області, вже відшкодовано до бюджету майже 440 тис грн збитків, заподіяних незаконною рубкою дерев. По інших триває судовий розгляд.

Крім того, станом на початок листопада 2018 р., за процесуального керівництва органів прокуратури Закарпатської області, органами поліції краю здійснюється досудове розслідування у 174 кримінальних провадженнях, розпочатих за фактами порушень законодавства у лісовій сфері.

Наразі у цих провадженнях, проводяться необхідні слідчі дії, в тому числі негласні, спрямовані на повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин кримінального провадження і прийняття кінцевих рішень у розумні строки.

До суду з початку року скеровано 19 обвинувальних актів стосовно 21 особи, повідомляє прес-служба прокуратури Закарпатської області.


Сьогодні, 18:39

http://www.khustnews.in.ua/novini/zakarpattya/33725-do-byudzhetu-na-zakarpatt-vdshkodovano-mayzhe-440-tis-grn-zbitkv-zapodyanih-nezakonnoyu-porubkoyu-lsu.html

Відкритий лист Громадської ради

Відкритий лист Громадської ради при Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства до народних депутатів України, урядовців, керівників органів місцевої виконавчої та представницької влади, редакторів та журналістів ЗМІ, активістів неурядових громадських організацій

14.11.2018

Шановні пані та панове!

Інформуємо Вас, що оприлюднене у липні 2018 року «дослідження» британської неурядової організації Earthsight «ПРИЧЕТНІ ДО КОРУПЦІЇ. Як компанії‐мільярдери та уряди ЄС не справляються з проблемами українських лісів» на наше глибоке переконання є недостовірним та непрофесійним, оскільки порушує принципи проведення досліджень: воно не пояснює методологію, у твердженнях не посилається на документи, використовує неперевірені факти та переслідує цілі, які можуть завдати шкоди інтересам нашої держави.

«Дослідження» безпідставно звинувачує весь лісовий сектор економіки України, до якого входять лісове господарство, деревообробна, меблева та целюлозо-паперова промисловості, а фіскальні та правоохоронні органи нашої країни називає їхніми посібниками.

Метою даного «дослідження» можуть бути:
• сіяння ворожнечі та ненависті серед українських громадян за професійною ознакою, щоб підвищити суспільну напругу в Україні (поширити зраду);
• зменшення економічних можливостей та конкурентоспроможності України, через обмеження експортних можливостей деревообробної та меблевої галузей економіки;
• приватизація лісів, для чого потрібно зруйнувати систему управління лісовою галуззю, яка в складні для України часи демонструє економічну ефективність, соціальну та екологічну відповідальність.

Зазначений документ побудований на маніпуляції та підтасуванні даних, більшість з яких взято з різних інтернет-ресурсів без перевірки на достовірність. Зокрема, автори дослідження маніпулюють, спотворюючи значення термінів: легальні рубки лісових підприємств безпідставно називають нелегальними, а офіційний експорт безпідставно називають контрабандою.

«Дослідження» намагається дискредитувати лісову екологічну сертифікацію за принципами і критеріями Лісової опікунської ради (Forest Stewardship Council, FSC). Перевірка Міжнародної акредитаційної служби (Accreditation Services International ASI) у жовтні 2018 року не виявила порушень при отримані сертифікатів FSC, що засвідчує сталість лісокористування у Львівській та Івано-Франківській областях, які, серед інших, зазначалися в «дослідженні» Earthsight.

Тому просимо утриматися від використання даних з цього документу як таких, що не заслуговують на довіру.

Засоби масової інформації просимо також інформувати суспільство про недостовірність та маніпулятивність даних «дослідження» Earthsight.

Голова Громадської Ради Степан Білас
Згідно рішення Громадської ради, протокол засідання № 2 від 08.11.2018 р.

Мораторій на вирубку лісів треба запроваджувати негайно, – Тимошенко


Нова влада запровадить мораторій на вирубку українських лісів і притягне до відповідальності всіх, хто винен у знищенні природних ресурсів України.

Про це Юлія Тимошенко заявила під час прес-конференції у Рівному, йдеться на сайті партії.

Лідер "Батьківщини" наголосила, що вирубка лісів – це окреме трагічне питання для України.

"Україна зараз посіла перше місце за експортом до ЄС нелегальної деревини. І це не ми визначили, а британська неурядова організація. За останні 4,5 роки контрабанда деревини до ЄС зросла на 75%. Вирубка нелегальна йде масова", – констатувала вона.

Вона переконана, що на сьогодні лише 11% території України заліснені, а це вже показник, який межує з показником екологічної катастрофи.

Юлія Тимошенко нагадала, що нещодавно в парламенті ухвалили законопроект, який запроваджує мораторій на вирубку лісів.

"Цей законопроект запроваджував не тільки мораторій на вирубку лісів, він ще й запроваджував кримінальну відповідальність тих людей, які займаються нелегальною вирубкою лісів", – повідомила вона і зауважила, що президент Порошенко наклав вето на цей закон.

"Це означає, що він спільник, що він бере участь у розподіленні цих грошей, які отримують від нелегального експорту деревини", – підсумувала Юлія Тимошенко.

18:00, сьогодні

Латвия не сумела выкупить у шведов тысячи гектаров своих лесов



Шведская компания Bergvik Skog продала свои лесные угодья и земельные участки в Латвии шведскому лесохозяйственному концерну Södra. На покупку этих лесов претендовала госкомпания Latvijas valsts meži («Латвийские государственные леса»), но неудачно, пишет портал Delfi.lv.

На этой неделе Bergvik Skog передала свои латвийские фирмы (Bergvik Skog и Ruda) в распоряжение Södra. Таким образом Bergvik Skog продала 110 100 га земли: 80 300 га — лесные угодья, остальное — сельскохозяйственные и другие земли. Общая сумма сделки составила € 324 млн. Газета Latvijas avīze ранее сообщила, что интерес к принадлежащим Bergvik Skog лесам проявили двадцать компаний, в том числе три латвийских, среди которых, по неофициальной информации, была и госкомпания Latvijas valsts meži. Эксперты лесной отрасли считали закономерным, если государство попытается вернуть в свою собственность почти 10% латвийских частных лесов, некогда проданных Bergvik Skog. Latvijas avīze писала, что средств у Latvijas valsts meži для такой сделки недостаточно, поэтому их придется занимать.

Отметим, что площадь латвийских лесных и сельскохозяйственных земель, принадлежащих иностранцам, в одиннадцать раз превышает площадь Риги. Среди тех, кто вкладывается в приобретение латвийских лесов, есть и такие известные компании, как IKEA и H&M. «Крупным иностранным компаниям принадлежит как минимум 340 344 гектаров лесных и сельскохозяйственных земель», — свидетельствуют данные исследования, проведенного совместно с Государственной земельной службой и компанией Lursoft. Более половины земли фактически принадлежат шведским собственникам. Частным лицам из-за рубежа принадлежит 0,5% сельских земель, и здесь среди новых владельцев лидируют россияне.

Согласно данным исследования, в Зилупском крае иностранцам принадлежит не менее 47,5% всех лесов и сельскохозяйственных земель. В Лудзенском крае этот показатель составляет 38%, в Дагдском — 19%. В Земгале больше всего земли иностранцы скупили в Ауцесском крае (не менее 15,57%), в Видземе — в Мадонском и Алуксненском краях (по 11,5%), в Курземе — в Скрундском крае (8,24%). Собственники земли в Латгалии — как правило, компании с шведским капиталом, в Земгале активно работают датчане и немцы, Видземе осваивают норвежцы.

Крупнейшим иностранным владельцем земли в Латвии до недавнего времени являлась шведская компания Bergvik Skog. Она владела более чем 100 000 га, две трети принадлежавших ей площадей находились в Латгалии. Компания скупала территории вырубленного леса и снова засаживала их деревьями. У Bergvik Skog 25 акционеров, крупнейшим из которых является производитель бумаги и целлюлозы Stora Enso. Среди инвесторов есть несколько богатых шведских семей, в том числе и владельцы бренда H&M. Около 25% акций принадлежат пенсионным фондам и страховым компаниям.

На втором месте среди владельцев латвийских лесов — компания Foran Real Estate, которую контролирует сберегательно-страховая фирма Storebrand, работающая в Швеции и Норвегии. Телеканал LTV сообщает, что на протяжении долгих лет латвийскими лесами опосредованно владел и Гарвардский университет. Однако в 2015 году компания Phemus Corportation, управляющая активами университета, приняла решение уйти с латвийского рынка. 

Сравнительно недавно скупать лесные угодья начал и шведский производитель мебели IKEA — через голландское предприятие он приобрел 24 000 га.


На Житомирщині лісівники оглядають ліс з висоти пташиного польоту. ВІДЕО


Среда, 14/11/2018

У Малинському лісгоспі АПК для лісопатологічного обстеження використовують квадрокоптер.

Деталі в сюжеті.





Лісокористувачі Волині сплатили до бюджетів 65,1 мільйона гривень рентної плати



Заготівля ягід, грибів та лікарських трав поповнила бюджети волинських громад на 1,554 тисячі гривень

За підсумками січня-жовтня 2018 року лісокористувачі спрямували до бюджетів різних рівнів 65,1 мільйона гривень рентної плати за спецвикористання лісових ресурсів. Це на 53,3 відсотка більше аналогічного періоду торік

Як переконує аналітика, за вказаний період до держбюджету сплачено 17,1 мільйона гривень, а до місцевих бюджетів – 48 мільйонів гривень ренти за спецвикористання лісової продукції.

Такий суттєвий ріст надходжень свідчить про якісний податковий супровід платників податків - лісокористувачів, а також відповідальну позицію юридичних та фізичних осіб, які у своїй господарській діяльності використовують лісові ресурси, - наголошують в ГУ ДФС у Волинській області.

Керівник волинських фіскалів підкреслила, що саме завдяки ефективній комунікації з лідерами громад та заготівельниками дарів лісу місцеві бюджети у нинішній ягідно-грибний сезон отримали майже на чверть більше коштів.

«Лісові угіддя – це унікальний природний ресурс, дбайливе використання якого лише сприятиме щорічному залученню додаткових коштів до держбюджету та бюджетів громад. Тому завдання органів місцевої влади та фахівців ДФС продовжувати ефективну взаємодію з тим, щоб визначені податкові платежі від користування дарами лісу надходили до бюджету», - вважає начальник ГУ ДФС у Волинській області Світлана Савчук.

Керівник волинських фіскалів підкреслила, що саме завдяки ефективній комунікації з лідерами громад та заготівельниками дарів лісу місцеві бюджети у нинішній ягідно-грибний сезон отримали майже на чверть більше коштів.

«Цього року заготівля волинських ягід, грибів та лікарських трав поповнила бюджети громад на 1 мільйон 554 тисячі гривень. Ця невелика порівняно з загальними надходженнями сума сплачена на потреби територій, які контролювали, щоб заготівля з комерційною метою відбувалася легально», - підсумувала Світлана Савчук.

rbc.ua
ЕКОНОМІКА
14.11.2018, 17:05

Катастрофічні наслідки відсутності державної лісової політики






Вступ

Саме у лісі частота пульсу людини зменшується на 15-20 ударів на хвилину, а подих стає рівнішим та спокійнішим —без лісу гармонійне життя людини неможливо. При цьому щорічно світ втрачає близько 100 млн дерев, і Україна вже сьогодні вважається однією з найменш лісистих країн Європи —лісами покрито 16% території, а повинно бути не менше 20%. Якщо коротко основна причина проблеми: відсутність державної лісової політики, в результаті чого ліс вирізають за наказом влади, а точніше окремих її представників.

Свідченням цього став прийнятий Радою корупційних законопроект №5495 «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів і запобігання неналежному переміщенню необроблених лісоматеріалів». Голосування в залі парламенту — результат лобістської діяльності Радикальної партії Олега Ляшка з просування приватних олігархічних інтересів групи Юрушева-Косюка.

Екологічна ліга України стежила за розвитком подій навіть після того, як президент Петро Порошенко наклав вето на законопроект. І проаналізували дії органів урядовців (прихованих лобістів олігархів), а також висвітлили негативні політичні, економічні та соціальні наслідки, до яких вони призвели.

Суть проблеми 

1.1. Блищько трьох років (з 1 листопада 2015 року) в Україні введено мораторій на експорт необробленої деревини. Це призвело до зниження експорту лісоматеріалів, а в результаті зменшення рентабельності лісового господарства, інвестиційної привабливості галузі, зростання соціальної напругисеред її працівників.

1.2. Мораторій вигідний олігархічним групам, наприклад, Юрушеву-Косюку, так як дозволяє їм купувати сировину для своїх підприємств практично за собівартістю, необгрунтовано привласнюючи собі прибуток із-за різниці цін. А це як мінімум 200 гривень з кожного кубічного метра (різниця між ціною внутрішнього та зовнішнього ринку).

1.3. Для законодавчого закріплення переваг олігархічної групи на ринку, за участю «Радикальної партії Олега Ляшка» був пролобійований законопроект №5495 «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів і запобігання неналежному переміщенню необроблених лісоматеріалів».

1.4. Ухвалення законопроекту спричинило появу матеріалівз даної тематики в європейських та українських виданнях. У спробі спростувати очевидні факти, викладені в зазначених публікаціях, олігархічна група проспонсорувала розробку альтернативного матеріалу, який представила організація «Earthsight».

1.5. Через широкий резонанс, іміджеві втрати діючої виконавчої і законодавчої влади України, ймовірністькорупційних підозр представників політикуму, Президент України Петро Порошенко, 23 липня 2018 року, проявивши політичну волю, наклав вето на даний законопроект.

1.6. Втративши законні підставидля досягнення своїх особистих цілей, олігархічні групи почали використовувати свої лобістські можливості в органах виконавчої влади.

1.7. Державна компанія «Укрзалізниця» прийняла Розпорядження №ЦЦО №144, згідно з яким заборонила експортні перевезення вантажів з кодом «4401» («паливна деревина») і встановила стягнення на зворотний рух вагонів і списання пені. Державна податкова служба прийняла рішення про проведення спільної перевірки діяльності підприємств Державного лісового агентства України, а саме використання Автоматичної системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). Така перевірка фактично привела до припинення їх діяльності, як мінімум, на два тижні.

Наслідки прийнятих рішень


Економічні наслідки

1. Згідно з розрахунками, прямі фінансові втрати виробників склали 15 млн.грн. Розпорядження Укрзалізниці ЦЦЩ №144 щодо заборони експорту перевезень вантажів за кодом 4401 створило проблеми з реалізацією дров для постійних лісокористувачів та повністю паралізувало роботу приватних суб’єктів господарської діяльності, що займаються виробництвом та реалізацією на експорт тріски та пілет.

Зазначені обставини призвели до накопичення залишків дров’яної деревини на складах лісгоспів. За інформацією на складах знаходиться близько 750 тис. м3 деревини, в тому числі 350 тис. м3 дров паливних. До запровадження обмежень на складах лісгоспів знаходилось близько 500 тис. м3, з яких 250 тис дров.

Крім того, експортери були змушені переадресувати свої вагони (знову оплативши зворотній рух вагонів) на внутрішній ринок та продати дрова по значно меншим цінам. За попередніми даними за рахунок різниці в цінах постачальники втратили 5 млн. грн та на переадресацію вагонів витратили близько 10 млн. грн.

Середня реалізаційна ціна дров’яної деревини для технологічних потреб, що склалась на спеціалізованих аукціонах – 450 грн/без ПДВ на умовах франко-нижній склад.

Середня реалізаційна ціна дров паливних на внутрішньому ринку – 350 грн/без ПДВ на умовах франко-нижній склад.

Середня реалізаційна ціна дров паливних на експорт – 560 грн/без ПДВ на умовах франко-нижній склад.

Таким чином різниця в ціні між дровами, що постачаються на експорт та техсировиною, що реалізується плитним підприємствам становить близько 210 грн. Тільки за рахунок різниці в цінах держлісгоспи можуть щорічно недоотримати близько 100 млн. грн. надходжень від реалізації деревини.

2. Дії Державної фіскальної служби призвели до припинення діяльності 750 підприємств лісового господарства на період до двох тижнів. Прямі втрати зазначених підприємств за цей час склали, за оцінкою УЕЛ, від 8 до 10 млн. грн.

Соціальні наслідки

1. Дії органів виконавчої влади фактично заохочують поширення контрабанди лісу і незаконні вирубки, через те, що позбавляють підприємств можливостей нормального функціонування і своєчасної виплати заробітної плати.

2. Рішення державних органів викликали зростання емоційної напруги серед працівників підприємств, їх невдоволення діями влади. Це загрожує неприємниминаслідками для самої ж влади, особливо в передвиборний період.

3. «Лісова проблема» свідчить про наявність системних недоліків в державному управлінні, відсутності ефективної інституційної системи самоконтролю і корекції публічного адміністрування. Володимир Гройсман, як прем’єр-міністр, вже давно повинен був поставити запитання податківцям і митникам питання: «На яких підставах видаються митні декларації і який рівень дотримання законодавства про митне оформлення угод з експорту лісу?». Однак, він не ставив це запитання. Чому? Тому, що це потрібно йому для власного політичного піару, а не для вирішення проблеми, як такої,і тим більше, не для боротьби зкорупцією.

4. Нещодавні дії Укрзалізниці і Державної податкової служби привели до іміджевих та соціально-економічних втрат, як всієї країни, так і прем’єр-міністра та керівників відомств. Навряд чи знайдеться багато західних бізнесменів, які готові інвестувати в країну, в якій панує хаос і правова невизначеність, а дії уряду і глави держави суперечать одне одному. До того ж, у нашій країніне виконуються укладені договори, дотримання яких є справою честі справжнього бізнесмена і держави.

Політичні наслідки

Політичним наслідком стало відкрите визнання факту протистояння між прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом та Президентом Петром Порошенко.Володимир Гройсман також використав «лісову проблему» у власних інтересах для політичного піару. Прийняті ним рішення грунтувалися на необ’єктивних даних, які він отримав з нелегітимних джерел.

Інформаційні джерела

http://www.bagnet.org/news/politics/370632/pitannya-nomer-odin-koruptsiya
https://comments.ua/money/627321-evropeytsi-obespokoilis-tenevim.html
http://www.dsnews.ua/economics/evropeytsy-obespokoilis-tenevym-lobbizmom-i-lesnoy-korruptsiey-13072018115700
http://stopcor.org/pitannya-nomer-odin-na-samiti-ukrayina-yes-obgovorili-koruptsiyu-u-tomu-chisli-y-u-lisoviy-galuzi/
https://ua.interfax.com.ua/news/press-release/517999.html
https://vesti-ukr.com/politika/295596-eu-reporter-ukrainskie-deputaty-lobbirujut-interesy-oliharkhov
https://bzns.media/darkside/eu_reporter_pitannya_nomer_odin_m_zh_uryadom_ukra_ni_ta_yogo_naselennyam_korupts_ya-609637/
https://znaj.ua/ru/politics/evropejcy-obespokoylys-tenevym-lobbyzmom-y-lesnoj-korrupcyej-v-ukrayne—smy
https://www.eureporter.co/politics/2018/07/12/the-number-one-question-between-ukraine-government-and-its-people/
http://en.brdo.com.ua/main/brdo-budget-ukraine-loses-200-million-hryvnas-annually-illegal-sawmills/
https://docs.wixstatic.com/ugd/624187_0d15e932377e4251898be6aaa71edf2e.pdf
http://brdo.com.ua/top/nadajte-lisnyku-pravo-zahyshhaty-lis/
https://resource.com.ua/category/analytics/


http://ecoleague.com.ua/2018/08/23/звіт-екологічної-ліги-україни-катаст/